Релігієзнавство



Сторінка40/47
Дата конвертації05.11.2016
Розмір7.75 Mb.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   47

Текст 9.7. БЕРЕСТЕЙСЬКА ЦЕРКОВНА УНІЯ


АРТИКУЛИ, НА ЯКІ ПОТРЕБУЄМО ГАРАНТІЇ ВІД ПАНІВ РИМЛЯН РАНІШЕ, ЗАКИ ПРИСТУПИМО ДО ЄДНОСТИ З РИМСЬКОЮ ЦЕРКВОЮ

Перша умова: Тому, що між людьми Римської Церкви і грецької віри є спір про походження Св. Духа, що дуже перешкоджає з'єдиненню, ... вимагаємо: щоб нас не примушувано до іншого віровизнання, а тільки ... що Св. Дух не з двох початків, ані подвійним походженням, але з одного початку, немов із дже­рела, від Отця через Сина походить.

Друга умова: Богопочитання і всі молитви, ранішні, вечірні й нічні, щоб нам залишилися незмінні по звичаю й обичаю, прийнятному в Східній Церкві, а саме — три св. Літургії: Василія, Золотоустого й Епіфанія, яка буває в часі Великого Посту з наперед освяченими Дарами, а також усі інші обряди та цере­монії нашої Церкви, що ними ми дотепер користувалися..., щоб те все ми виконували в нашій мові.

Третя умова: Тайна Пресвятішого Тіла і Крови Господа нашо­го Ісуса Христа, щоб нам була збережена навічно, повно і непорушно під обидвома видами, хліба й вина, як ми дотепер уживали.

Четверта умова: Щоб св. Тайна Хрещення була нам повно­тою і щодо форми запевнена і без ніяких додатків, теж як ми її уживали до сьогодні.

П'ята умова: Про чистилище не входимо в ніякі спори, а ба­жаємо бути поучені св. Церквою.

Шоста умова: Новий календар, якщо неможливо вживати старого, приймемо; але під тією умовою, що час і спосіб святку­вання Пасхи й інших свят буде нам збережений і залишений повний та незмінний...

Дев'ята умова: Подружжя священиків нехай залишаться вповні без зміни, за винятком двоєженців.

Десята умова: Достоїнства Митрополита, Єпископів чи іншого духовенства, щоб не давати людям іншого народу, а тільки народу руського або грецького, якщо вони є нашого об­ряду <...>.

Дванадцята умова: Щоб ми мали більшу повагу, а наші вірні овечки, щоб тим більше нас шанували й слухали, то прохаємо про допущення нашого Митрополита й Єпископів нашого об­ряду до Сенату його королівської Милості, і з багатьох і слуш­них причин: бо ж ми маємо ту саму гідність і уряд, що й Єписко­пи обряду Римської Церкви <...>.

П'ятнадцята умова: Якщо на майбутнє люди нашого обря­ду, погордивши своїм обрядом і церемоніями, забажали б прий­няти обряд і церемонії римські, то нехай їх не приймають, бо всі вони вже в одній Церкві і під одним Пастирем.

Шістнадцята умова: Подружжя між людьми грецького і римського обрядів будуть свобідні без примушування до одного обряду в одній Церкві.

Дев'ятнадцята умова: Архімандрити, Ігумени, ченці й їхні монастирі аби по-старому були під послухом своїх Єпископів у своїх єпархіях, бо в нас є лише один чернечий чин-устав, яким користуються Єпископи, а провінціалів у нас нема.

Двадцята умова: Прохаємо також, щоб по звичаю й обичаю Римської Церкви ми могли висилати до державних трибуналів двох духовників нашого обряду, які будуть берегти наші права і вольності обряду.

Двадцять перша умова: Архімандрити, Ігумени, Священики, Архідиякони та інші духовники нашого обряду нехай користу­ються і втішаються такими самими почестями й пошанівком у народу, як і особи римського обряду, та нехай користуються достойностями й привілеями, що їх колись визнав для нас бл. па­м'яті король Володислав <...>.

Двадцять п'ята умова: Монастирів і церков наших руських, щоб на костели не обертано, а навпаки, якби який католик у своїм маєтку церкву пошкодив, то повинен її знову направити для підданих руського народу, або наново побудувати або старі зрепарувати <...>.

Двадцять сьома умова: Нехай нам буде також вільно закла­дати школи і семінарії грецької і слов'янської мови всюди, де це буде виглядати вигідно й відповідно, а також і друкарні для дру­кування книг, які, однак, будуть підчинені владі Митрополита й Єпископів, та нехай нічого не друкується без їхнього дозволу, щоб тим способом забрати лиходіям нагоду поширювати свої єресі <...>.

Тридцята умова: Якщо б хто-будь за якусь провину був виклятий своїм Єпископом, то щоб такого в Римській Церкві не приймали, а навпаки, щоб про це там оголошено, подібно як і ми будемо ставитися до тих, що будуть викляті Римською Церк­вою <...>.

Тридцять третя умова: Отож ми, нижче підписані, бажаю­чи вчинити те святе поєднання на Божу славу і для миру Церк­ви, повищі умови, які уважаємо необхідними для нашої Церк­ви та які треба, щоб наперед підтвердили Найвищий Архіє­рей і його королівська милість, передаємо для більшої достовірності цією нашою грамотою Преподобним Братам Отцеві Іпатієві Потіеві, прототронієві, Єпископові Володимирському і Берестейському, та отцеві Кирилові Терлецькому, Екзархові й Єпископові Луцькому та Острозькому, щоб вони наперед прохали підтвердження і запевнення тих усіх артикулів, які ми письмово подали від імени нашого, від сво­го Найвищого Отця Папи, а також щоб просили його коро­лівську милість; а ми, будучи упевнені про нашу віру, святі Тайни й обряди наші, тим певніше, без найменшого порушен­ня сумління нашого і доручених нам духовних овечок, могли приступити до святого з'единення і Римською Церквою, а й інші, бачачи, що все було там збережене непорушним і цілим, щоб тим радніше пішли нашими слідами.

Дано в рік Божий 1595 червня, 1 дня за старим календарем.

Михаїл Митрополит Київський і Галицький, власною рукою.

Іпатій Єпископ Володимирський і Брестський, власною рукою.

Кирилл Терлецъкий Божою благодаттю Екзарх, Єпископ Луць­кий і Острозький, власною рукою.

Леонтій Пельчитський з благодаті Божої Єпископ Пінський і Туровський, власною рукою.

(8 печаток, серед яких — єпископа львівського Гедеона Бала­бана и холмського Діонісія Збируйського; на звороті сьомого ар­куша є підпис Йони Гоголя: «Иона архимандрит кобринський церк­ви святого Спаса, власною рукою підписав». Все підписи кирили­цею).

Стахів М. Христова церква в Україні: 988-1596. — Л., 1993. С. 396-405.
1   ...   36   37   38   39   40   41   42   43   ...   47


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка