Релігієзнавство



Сторінка36/47
Дата конвертації05.11.2016
Розмір7.75 Mb.
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47

ГОЛОВНІ ГРІХИ І ПРОТИВНІ ЇМ ЧЕСНОТИ


1. Гордість

1. Покора

2. Захланність

2. Щедрість

3. Нечистота

3. Чистота

4. Заздрість

4. Зичливість

5. Неуміркованість

5. Уміркованість

6. Гнів

6. Лагідність

7. Лінивство

7. Пильність

Текст 7.7. УСТАВ АНТОНЫ ВЕЛИКОГО

1. Подаю ці правила так, як їх прорік Господь моїми уста­ми для тих, що бажають взяти на себе важке ярмо пустельниц­тва. Треба підкоритися цим заповідям, а хто порушить хоча б одну з них, той найменшим назветься у Царстві Небеснім (Мт. 5:19).

Зовнішній хід і порядки такого життя. Віддалення від світу і від співжиття з людьми

2. Хто хоче спастися цілковитим відреченням від світу, не­хай не залишається у своєму домі й не живе в тому місті, де грішив: також нехай не відвідує своїх батьків і рідних, бо це при­носить шкоду і гинуть плоди життя.

3. Не повертайся до міста, в якому ти колись грішив перед Богом.

Вибір пустельництва

5. Наші духовні отці твердять, що пустиня є придатним місцем для роздумів про смерть і надійним захистом від захоп­лення світськими справами, що турбують плоть.

6. Хто живе в пустині і не розмовляє, той визволений від трьох видів боротьби: від боротьби зі слухом, язиком, і від бо­ротьби з огляданням того, що може уражати серце.

Келійна самота

8. Віддаляючись від житейського гамору, залишися на са­моті і станеш прочанином. Сидіння в келії буде для тебе те саме, що подаватися до чужої країни.

9. Якщо кудись вийдеш, — усіма силами намагайся якнай­швидше повернутись до свого усамітнення, щоб віддатися своїм молитвам.

11. Коли відвідуєш якогось брата — не затримуйся довго в його келії.



Келійні заняття і порядки

12. Перебуваючи у своїй келії, дотримуйся наступних трьох занять: рукоділля, читання псалмів і молитви.



Рукоділля і праця взагалі

26. Тіло слід поневолювати й втомлювати довготривалою працею.

27. Визначи собі будь-яку помірковану роботу для келійно­го заняття, — і твоє серце буде покірне.

30. Перебуваючи в келії, виконуй ручну працю, але при цьо­му не залишай Господнього імені, а постійно май його у своїй думці, повчайся ним у своєму серці й хвали його своїми устами, кажучи: «Господи Ісусе Христе, пошли мені Твою поміч», або: «Славлю Тебе, Ісусе Христе, Господи мій».



Їжа

31. Установи собі визначений час на поживу і приймай її для підкріплення свого тіла, а не для насолоди.

32. їж найпростішу й дешеву їжу.

33. Споживай свій хліб безмовно й помірно, і дивись, щоб твоє сидіння за столом було скромне.

34. Не їж досита.

36. В середу і п'ятницю не звільняй себе від посту, хіба з ог­ляду на важку недугу.

37. М'яса зовсім не їж.

38. Не підходь до місця, де точать вино.

44. Спи мало і в міру, й Ангели відвідають тебе.

45. Коли ти здоровий — не здіймай свого пояса.

46. Коли лягаєш спати - не тримай руки при тілі, щоб навіть несвідомо не згрішити.

Одежа

47. Удень і вночі будь у своїм каптурі та у своїй мантії і в усій своїй одежі, як в'язень і затворник.

49. Свою одежу бережи, щоб у день суду ти не показався го­лим серед збору інших.

Взаємне поводження

94. Будь скромним у всіх твоїх вчинках.

95. В усій своїй поведінці і взаємному відношенні .з іншими засвой собі правила бідного жебрака: не величайся, коли ведеш бесіду, ані коли співаєш гімн чи похвальну пісню Богові. І коли зійдешся з братами, — твої слова нехай будуть щирими.

Розмова і загальне вживання язика

101. Не підвищуй голосу [завжди мовчи в келії], хіба тільки для молитов, приписаних уставом.

102. Уникай пустомовства (загнуздуй уста).

103. Не будь багатомовним, щоб не віддалився од тебе Дух Божий.



Закінчення

249. Не порушуй жодної з цих настанов, і Господь наш Ісус Христос обдарує тебе спокоєм та звершить у світі діло, до якого ти приступив. Наші досконалі отці й ті, що їх наслідували, стали досконалими через це.



Духовна спадщина Святих Отців. — Львів, 1997. — Т. І. Св. Антоній Великий (251-356). - С. 123-152.

Текст 7.8. МАРТШ ЛЮТЕР. ДИСПУТ ПРО


З'ЯСУВАННЯ ДІЄВОСТІ ІНДУЛЬГЕНЦІЙ (95 ТЕЗ)

В ім'я любові до істини і прагнення роз'яснити її, нижченаведене буде запропоноване на обговорення у Віттенбергу під го­ловуванням високоповажного отця Мартіна Лютера, магістра вільних мистецтв і святого богослов'я, а також ординарного про­фесора в цьому місті. Тому він просить, щоб ті, котрі не можуть бути присутніми і особисто вступити з нами в дискусію, зроби­ли це через відсутність письмово. В ім'я Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.

1. Господь і Вчитель наш Ісус Христос, говорячи: «Покай­теся...», заповідав, щоб усе життя віруючих було покаянням <...>.

5. Папа не хоче і не може прощати будь-які покарання, крім тих, що він наклав або своєю владою, або за церковним правом.

6. Папа не має влади відпустити жодного гріха, не повідом­ляючи і не підтверджуючи відпущення ім'ям Господа; крім того, він дає відпущення тільки у призначених йому випадках. Якщо він зневажає цим, то гріх перебуває й далі <...>.

13. Померлі все спокутують смертю, і вони, будучи вже мертві відповідно до церковних канонів, за законом мають від них звільнення <...>.

20. Отже, Папа, даючи «повне прощення всіх покарань», не має на увазі винятково всі, але тільки ним самим накладені.

21. Тому помиляються ті проповідники індульгенцій, які оголошують, що за допомогою папських індульгенцій людина рятується від усякого покарання і спасається.

22. І навіть душі, що перебувають у Чистилищі, він не звільняє від того покарання, що їм належало, відповідно до цер­ковного права, відпокутувати в земному житті.

23. Якщо комусь може бути дане повне прощення всіх по­карань, безсумнівно, що воно дається найправеднішим, тобто деяким.

24. Отже, велику частину народу обманюють цим рівною для всіх і пихатою обіцянкою звільнення від покарання <...>.

27. Людські думки проповідують ті, котрі учать, що негай­но, як тільки монета задзвенить у скрині, душа вилітає з Чисти­лища.

28. Воістину, дзенькіт золота в скрині здатний збільшити лише прибуток і користолюбство, церковне ж заступництво — тільки в Божій волі <...>.

ЗО. Ніхто не може бути впевненим в істинності свого каяття і — набагато менше — в отриманні повного прощення <...>.

32. Навіки будуть засуджені зі своїми вчителями ті, які увірува­ли, що за допомогою відпускних грамот вони знайшли спасіння.

33. Особливо слід стерегтися тих, які вчать, що папські індульгенції — це безцінний Божий скарб, за допомогою якого людина примиряється з Богом.

36. Кожний християнин, який щиро покаявся отримує по­вне звільнення від покарання й провини, приготоване йому навіть без індульгенцій.

37. Кожний істинний християнин, і живий, і мертвий, бере участь у всіх благах Христа і Церкви, дарованих йому Богом, навіть без відпускних грамот <...>.

41. Обачно слід проповідувати папські відпущення, щоб на­род не зрозумів неправдиво, наче вони переважають усі інші справи благодіяння.

42. Належить учити християн: Папа не вважає купівлю індульгенцій навіть у малому ступені порівнянною зі справами милосердя.

43. Належить учити християн: той, хто подає жебраку або позичає нужденному, чинить краще, ніж той, хто купує індуль­генції.

44. Бо благодіяннями примножується благодать і людина кращає; за допомогою ж індульгенцій вона не кращає, але лише стає вільнішою від покарання.

45. Належить учити християн: той, хто бачачи жебрака і зне­важаючи ним, купує індульгенції, не папське одержить прощен­ня, але гнів Божий викликає на себе.

46. Належить учити християн: якщо вони не мають статку, їм ставиться в обов'язок залишати необхідне у своєму будинку і в жодному разі не витрачати майно на індульгенції.

47. Належить учити християн: купівля індульгенцій — справа добровільна, а не примусова.

48. Належить учити християн: Папі як більш потрібна, так і більш бажана — при продажі відпущень — благочестива за ньо­го молитва, ніж виручені гроші.

49. Належить учити християн: папські відпущення корисні, якщо вони не покладають на них сподівання, але досить шкідливі, якщо через них вони втрачають страх перед Богом.

50. Належить учити християн: якби Папа довідався про зло­вживання проповідників відпущень, він вважав би за краще спа­лити вщент храм св. Петра, ніж зводити його зі шкіри, м'яса і кісток своїх овець.

51. Належить учити християн: Папа, як до того зобов'язує його обов'язок, так і насправді хоче, — навіть якщо необхідно продати храм св. Петра — віддати зі своїх грошей багатьом з тих, у кого гроші виманили деякі проповідники відпущень <...>.

94. Слід закликати християн, щоб вони з радістю прагнули йти за своїм главою Христом через покарання, смерть і пекло.



95.І більш сподівалися через багато скорбот ввійти на небо, ніж через безтурботний спокій (Пер. укр. авт.).
1   ...   32   33   34   35   36   37   38   39   ...   47


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка