Релігієзнавство



Сторінка35/47
Дата конвертації05.11.2016
Розмір7.75 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   47

АНГЕЛЬСЬКЕ ПРИВІТАННЯ
ПРЕСВЯТІЙ БОГОРО­ДИЦІ


Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з То­бою. Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Спаса душ наших.

Текст 7.3 БІБЛІЯ. СТАРИЙ ЗАПОВІТ.


СТВОРЕННЯ СВІТУ


Буття 1

1 На початку Бог створив Небо та землю.

2 А земля була пуста та порожня, і темрява була над безод­нею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.

3 І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.

4 І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви.

5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.

6 I сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.

7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так.

8 І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день дру­гий.

9 І сказав Бог: Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.

10 І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.

11 І сказав Бог: Нехай земля вродить траву, ярину, що на­сіння вона розсіває, дерево овочеве, що за родом своїм плід при­носить, що в ньому насіння його на землі. І сталося так.

12 І земля траву видала, ярину, що насіння розсіває за ро­дом її, і дерево, що приносить плід, що насіння його в нім за ро­дом його. 1 Бог побачив, що добре воно.

13 І був вечір, і був ранок, день третій.

14 І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.

15 І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.

16 І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.

17 І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,

18 і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.

19 І був вечір, і був ранок, день четвертий.

20 І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.

21 І створив Бог риби великі, і всяку душу живу плазуючу, що її вода вироїла за їх родом, і всяку пташину крилату за родом її. І Бог побачив, що добре воно.

22 І поблагословив їх Бог, кажучи: Плодіться й розмножуй­теся, і наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!

23 І був вечір, і був ранок, день п'ятий.

24 І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.

25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.

26 І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за по­добою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над пта­ством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім пла­зуючим, що плазує по землі.

27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.

28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!

29 І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває на­сіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід дерев­ний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам!

30 І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожно­му, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень ярина на їжу для них. І сталось.

31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, день шостий.

Текст 7.4. БІБЛІЯ. СТАРИЙ
ЗАПОВІТ. ГРІХОПАДІННЯ


Буття 2

1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був ство­рив.

4 Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні,

як Господь Бог создав небо та землю.

51 не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

71 створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

8 І насадив Господь Бог рай у в Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма початками.

11 Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12 А золото тієї землі добре; там белій і камінь онікс.

13 Ім'я ж другої річки Ііхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

14 А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.

15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16 І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дере­ва в Раю ти можеш їсти.

17 Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

18 І сказав Господь Бог: Не добре, щоб бути чоловіку са­мотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.

19 1 вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кли­катиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймен­ня йому.

201 назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб под­ібна до нього була.

21 І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22 І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23 І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24 Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й при­стане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

25 І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро­мились.

Буття 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Гос­подь Богучинив. 1 сказав він до жінки: Чи Богнаказав: Наїжте з усякого дерева раю?

2 І відповіла жінка змієві: 3 плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

4 І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його пло­ду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

71 розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зши­ли вони фігові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його ж і від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

10 А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо наши я, і сховався.

11 І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

12 А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти нароби­ла? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14 І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свой­ого життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між на­сінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, ідо мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою,

17 I до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти тра­ву польову.

19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернеш­ся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

201 назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всьо­го живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

241 вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навко­ло, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Текст 7.5. БІБЛІЯ. НОВИЙ ЗАПОВІТ.


СТРАШНИЙ СУД


[Об'явлення Іоанна Богослова 21,22]

Об'явлення 21


11 бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.

21 я, Іван, бачив місто святе, Новий Ієрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.

3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,

4 і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!

5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!

6 І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.

7 Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!

8 А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпус­никам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!

91 прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чат, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.

101 заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Ієрусалим, що сходив із неба від Бога.

11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя я списа, що блищить, як кришталь.

12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імен­ня дванадцятьох племен синів Ізраїля.

13 Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.

14 І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванад­цять імен дванадцяти апостолів Агнця.

15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.

16 А місто чотирикутне, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжи­на, і ширина, і вишина його рівні.

17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.

18 Його мур був збудований з яспису, а місто було щире зо­лото, подібне до чистого скла.

19 Підвалини муру міського прикрашені були всяким доро­гоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, тре­тя халкидон, четверта смарагд,

20 п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма бе­рил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванад­цята аметист.

21 А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, про­зорі, як скло.

22 А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержи­тель то йому храм і Агнець.

23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.

24 І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі прине­суть свою славу до нього.

25 А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.

26 І принесуть до нього славу й честь народів.

27 І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить ги­доту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.

Об'явлення 22

1 І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов криш­таль, що випливала з престолу Бога й Агнця.

2 Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.

3 І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Пре­стол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,

4 і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.

5 А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світиль­ника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони ца­рюватимуть вічні віки.

61 сказав він до мене: Це вірні й правдиві слова, а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.

7 Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає про­рочі слова цієї книги!

8 І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг Ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.

9 І сказав він до мене: Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!

10 І сказав він до мене: Не запечатуй слів пророцтва цієї кни­ги. Час бо близький!

11 Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий не­хай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!

12 Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.

13 Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.

530

14 Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дере­во життя, і ввійти брамами в місто!



1 5 А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душо­губи, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду.

16 Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!

17 А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! 1 хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!

1 8 Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.

19 А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.

20 Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

21 Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами!

Амінь.


Текст 7.6. ПРАВОСЛАВНИЙ КАТЕХІЗИС.
ЧЕСНОТИ ДОБРІ ДІЛА І ГРІХИ


БОЖІЧЕСНОТИ

1.Bipa


2. Надія

3.Любов


МОРАЛЬНІ ЧЕСНОТИ

1. Мудрість

2. Справедливість

3. Мужність

4. Здержливість (Стриманість)

ГОЛОВНІ ДОБРІ ДІЛА

1. Молитва

2. Піст

3. Милостиня



СІМ ДІЛ МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ДУЦІІ

1. Грішника навернути

2. Невіжу навчити

3. У сумніві порадити

4. Сумного потішити

5. Кривду терпеливо зносити

6. Образу з серця прощати

7. За живих і померлих молитися



СІМ ДІЛ МИЛОСЕРДЯ ДЛЯ ТІЛА

1. Голодного нагодувати

2. Спрагненого напоїти

3. Нагого зодягнути

4. подорожнього в дім прийняти

5. Недужому послужити

6. В'язня відвідати

7. Померлого похоронити :


1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   47


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка