Реферат текстова частина дипломного проекту: 66 с., 18 рис., 15 табл., 5 додатків, 12 джерел



Скачати 185.04 Kb.
Дата конвертації18.04.2017
Розмір185.04 Kb.




РЕФЕРАТ

Текстова частина дипломного проекту: 66 с., 18 рис., 15 табл., 5 додатків, 12 джерел.

Об'єкт проектування – цифрова стільникова мережа рухомого радіозв'язку для міста Львова.

Мета роботи – вибір і обгрунтування стандарту мережі, проектування та розрахунок параметрів стільникової мережі для обслуговуваної території.

Метод проектування – техніко-економічний із використанням комп’ютерних технологій.

Для мережі, що проектується, проведено техніко-економічне обгрунтування використання загальноєвропейського стандарту GSM-900. Під час проектування був розроблений метод розрахунку стільникових мереж рухомого радіозв'язку, що використовує як вихідні дані поверхневу щільність телефонного навантаження чарунок на території, що обслуговується. Радіуси чарунок вибрані з врахуванням забудівлі місцевості. Розглянуті методи підвищення ефективності стiльникових мереж, варіанти застосування секторизацiї чарунок та вплив секторизацiї на техніко-економічну ефективність мережі. Приведені діаграми, та таблиці, які дуже досконально їх підтверджують.

СТIЛЬНИКОВА МЕРЕЖА, СТАНДАРТ GSM, КЛАСТЕР, ЕФЕКТИВНІСТЬ СМРР, СЕКТОРИЗАЦІЯ ТА РАДІУСИ ЧАРУНОК

Умови одержання дипломного проекту: з дозволу проректора УДАЗ iм. О.С. Попова з навчальної роботи.


ЗМІСТ

С.


РЕФЕРАТ 1

ЗМІСТ 2


Вступ 3

Вступ 3


1 Планування та організація стільникової мережі рухомого радіозв’язку 5

2 Основні параметри системи радіозв'язку, які впливають на якість приймання сигналу в СЗРО 7

3 Планирование сотовой сети подвижной радиосвязи стандарта GSM для города Львова 10

Значения 11

Значения 11

Висновки 16

Висновки 16

перелік посилань 18

перелік посилань 18

Додаток А 19

Додаток А 19

Додаток б 20

Додаток б 20

Додаток в 21

Додаток в 21

Додаток г 22

Додаток г 22

22


22

Вступ


На початку 1980-х. років почався швидкий розвиток аналогових систем стільникового рухомого зв'язку Європи, особливо в країнах Скандинавії, Великобританії, Франції і Германії. Кожна країна розробляла свою власну систему, несумісну з іншими як в обладнанні, так і в послугах ,що надаються абонентам. Внаслідок цього мобільне обладнання кожної держави використовувалося лише всередині його меж і мало надто обмежений ринок збуту. Несумісність стандартів, обмежена зона чинності, низька якість зв'язку, відсутність засекречування повідомлень, що передаються, неможливість взаємодії з цифровими мережами з інтеграцією служб ISDN (Integrated Services Digital Network) і мережами пакетної передачі даних (PDN) – все це призвело до необхідності створення єдиного національного стандарту.

В 80-х. роках в Європі, Північній Америці і Японії розпочали інтенсивне вивчення принципів побудови перспективних цифрових СМРЗ. В результаті пошуків були розроблені три стандарти з макростільниковой топологієй мереж, де радіус чарунок відповідає максимальній дальністі зв'язку в радіальних системах зв'язку, тобто складає величину порядку 35 км. Цими розробками стали загальноєвропейський стандарт GSM прийнятий Європейським інститутом стандартів в області зв'язку ETSI; американський стандарт ADC (D-AMPS), розроблений Промисловою асоціацією в області зв'язку (TIA); японський стандарт цифрового стільникового зв'язку JDC, прийнятий Міністерством пошт і зв'язку Японії. Всі три регіональних стандарти на цифрові СМРЗ мають деякі відзнаки в характеристиках, однак вони побудовані на єдиних принципах і відповідають вимозі сучасних інформаційних технологій.

В меті вивчення і розробки загальноєвропейської системи стільникового рухомого зв'язку загального користування в 1982 році СЕРТ (Conference of European Posts and Telegraphs) створила робітничу групу, що отримала назву GSM (Groupe Special Mobile). Ця система повинна була задовольняти наступним критеріям:


  • висока якість передачі мовної інформації;

  • низька вартість обладнання і послуг ,що надаються;

  • можливість підтримки портативного обладнання користувача;

  • підтримка ряду нових послуг і обладнання;

  • спектральна ефективність;

  • сумісність з ISDN;

  • підтримка міжнародного роумінга, тобто можливість користування абонентом своїм мобільм телефоном при переміщенні в іншу мережу GSM.

Розробники GSM вибрали не спробувану на той час цифрову систему, протиставивши її стандартизованим аналоговим системам стільникового рухомого зв'язку (СМРЗ), таким як AMPS (Advance Mobile Phone Service) в США і TACS (Total Access Communications System) в Великобританії. Вони вірили в те, що вдосконалення алгоритмів компресіі і цифрових процесів дозволить задовольнити первісним вимогам до системи, і вона буде розвиватися по шляху поліпшення співвідношення якість/вартість.

В останні роки в Північній Америці і в інших країнах інтенсивно впроваджується новий стандарт для СМРЗ, у якому використується багатостанційний доступ з кодовим розподілом сигналів абонентських станцій – МДКР (CDMA).

На даний час в Україні розвиток стільникової радіотелефонної мережі відбувається за участю спільних підприємств на комерційній основі. Рухомий зв'язок забеспечується інфраструктурою систем радіозв'язку загального користування (СРДЗК), інтегрованих в Єдиній Національній Системі Зв'язку України (ЄНСЗ).

Побудова мережі стільникового зв'язку за аналоговим стандартом розпочалась з 1993 року в областях і вздовш автошляхів. На початку 1998 р. ємність мережі становила біля 70 тис. номерів, а на початок 1999 р. приблизно 90 тис. номерів.

Окрім стандарту NMT-450, в Україні використовується цифровий стандарт GSM-900, який займав на початок 1998 р. 10% ринку послуг, стандарт DCS-1800 – 5%, а також інші – 4%.

Планується використання DECT спільно з мережами GSM, що дозволить частково реалізувати послуги служб PCS/UMTS (Personal Communications Service / Universal Mobile Telecommunications System).

На сьогоднішній час в Україні існують такі основні компанії як:


  • компанія UMS (“Українській мобільний зв'язок”), яка надає послуги в двох стандартах –аналоговий NMT-450i та цифровий GSM. Компанія у стандарті GSM покриває Київ, Одесу, Дніпропетрівськ, Харків, Донецьк, Сімферополь, Ялту, Севастополь, Львів, Ужгогрод, Чоп, Запоріжжя.

  • компанія DCC (“Цифровий стільниковий зв'язок України”) надає послуги в стандарті D-AMPS-800. Мережа оператора покриває Київ, Одесу, Дніпропетрівськ, Харків, Донецьк, Донецькую область, а також Крим.

  • компанія Golden Telecom GSM надає послуги в стандарті GSM-1800. Покриває своєю мермжею тільки Київ та Київську область.

  • компанія “Київстар GSM” працює в стандарті GSM-900. Мережа “Київстар GSM” розповсюджилась в Одесі, Дніпропетрівську, Львові, Харкові, Запоріжжі.

В даному дипломному проекті розглянемо і побудуємо для міста Львів цифрову стільникову систему рухомого зв'язку GSM-900. В цій системі працює більшість операторів в странах Європи. Побудова системи GSM-900 во Львові надасть абонентам практично необмежені можливості роумінга як у странах СНД, так і по всій Європі.

1Планування та організація стільникової мережі рухомого радіозв’язку

1.1Принципи організації стільникової мережі рухомого зв’язку


вырезано

1.2Методи багатостанційного доступу в стільникових мережах рухомого зв’язку


Особливістю роботи СМРЗ є те, що повідомлення від багатёх джерел інформації одночасно передається до абонентів, яким призначається ця інформація.

Системи, в яких для обміна інформацією між абонентами використовується спільний канал зв’зку, до якого кожний абонент має вільний доступ, називають системами передачі з багатостанційним доступом.

У СМРЗ множний доступ до радіоканалів можливий з частотним (МДЧР), часовим (МДЧсР) і кодовим (МДКР) їх розділенням.

Принцип частотного способу розділення розглянемо для діапазону 900 МГц. Рис. 1.2 іллюструє розподіл його частот на напрямок передавання "вгору" (uplink), тобто від рухомої станції (PC) до БС стільникової мережі, та "вниз" (downlink), від БС до PC. Ці напрямки рознесені за частотою на 45 МГц, а окремий напрямок займає смугу 25 МГц, роз-ділену на 124 групових канали 200 кГц. На кожній зі 124 несучих частот утворюються, як показано на рис. 1.3, вiciм або десять індивідуальних радіоканалів, рознесених за частотою відповідно на 25 або 20 кГц. Припустиме i менше рознесення, наприклад, 12,5 кГц у стандарті NMT-900, що забезпечує бшьше каналів. На БС індивідуальний радіоканал мусить мати власний приймач та передавач, а випромінювання у каналі є безперервним. Абонентські смуги частот не перетинаються, але сигнали абонентськіх станцій збігаються у часі. Функцію розділення сигналів виконують фільтри.

При МДЧсР кожному абоненту надається інтервал часу, вході якого він повністю використує тракт передачі. Спектри абонентських сигналів перекриваються у частотній області. Як і при МДЧР у разі часового розділення групових каналів на кожній зі 124 несучих частот теж утворюється вiciм (або більше) мовних радіоканалів, але тепер, як це видно з рис. 1.4, кожен з них повністю використовує всю доступну смугу 200 кГц, має періодичне випромінювання, а на БС досить одного приймача-передавача на вci вiciм каналів. Зазначимо, що доступ МДЧсР фактично є комбінаціею часового з частотним, оскільки групові канали розділені за частотою. Розділення сигналів відбувається за допомогою часових селекторів.

Множинний доступ МДКР застосовується у деяких перспективних цифрових РТС рухомого зв'язку i базується на застосуванні шумоподібних сигналів з розширеним частотним спектром. Методи розширення спектру сигналів поділяються на три групи:



  • пряме розширення (direct sequence), коли один або група інформаційних бітів замінюються псевдовипадковою послідовністю зi значно більшою кількістю елементарних посилок;

  • псевдовипадкове перестроювання несучої частоти (frequency hopping) у часовому інтервалі «інформаційного біта чи групи бітів;

  • вырезано

2Основні параметри системи радіозв'язку, які впливають на якість приймання сигналу в СЗРО

2.1Особливості розповсюдження радіохвиль при зв'язку з рухомими об'єктами


В системах радіозв'язку з рухомими об'єктами двома основними джерелами погіршення їхніх характеристик є завмирання при багатороміневому розповсюдженні і міжканальні завади.

Рівень сигналу на вході приймача РС залежить від умов розповсюдження радіохвиль на дільниці БС-РС. Характеристики сигналу залежать не тільки від звичайних втрат при розповсюдженні, але і від рельєфу місцевості. Вплив топографії даної території особливо посилюється тим, що висоти приймальних антен на РС звичайно не великі і складають 1.5 …3 м. В цілому, чим більше ступінь перетинності місцевості, тим сильніше вона впливає на розповсюдження сигналу і тим частіше рівень сигналу на РС і БС знижується до вкрай низьких позначок.

При росповсюдженні радіосигналу великий вплив на його завгасання вносять також предмети і перешкоди, що мають штучне походження.

В рухомому радіозв'язку сигнали ,що передаються підлягають також впливу різноманітних явищ, зв'язаних з багатопроменевим розповсюдженням і розсіюванням радіохвиль на неоднорідностях середи розповсюдження. Ці явища наводять до завмирань радіосигналів. Замирання поділяються на швидкі і повільні, і відрізняються своїми статистичними характеристиками. Повільні звамирання звичайно зумовлені відносно невеликими змінами рельєфу місцевості на шляху розповсюдження радіохвиль. Швидкі звамирання викликані відбиттям сигналів як від рухомих, так і від нерухомих об'єктів. При цьому часто прямий сигнал від РС буде відстуній, а прийом здійснюється завдяки влучанню в антену РС численних променей, відбитих від будинків. Завмирання цього типу носять назву багатопроменеві завмирання.

Глибина і частота завмирань залежить від характеру міської побудови, діапазону частот і швидкості руху РС. Глибокі завмирання виникають в тих випадках, коли сигнали різноманітних променей надходять на вхід приймача в противофазі, таким чином коли шляхи їхнього розповсюдження відрізняються на непарне число полухвиль. Для робочої частоти f=900 МГц величина λ/2=0.166 м. Якщо рухомий об'єкт рухається зі швидкістю VМС=80 км/г, то такі глибокі завмирання будуть спостерігатися через (λ/2)/VМС =7.5 мс.

В СЗРО використують звичайно антени БС що мають підсилення 10…16 дБ по відношенню до напівхвилевого диполя і є неспрямовувані в горизонтальній площині. У вертикальній площині вони мають певне спрямування, при якому основна частина потужності що випромінюється антенної розповсюджується вниз до поверхні землі. Вгору антенна БС практично не випромінює электромагнитних хвиль. Антени встановлюються на висоті 30…100 м від поверхні Землі. Антенна, що встановлюється на РС, надає собою чвертьхвилевий вибратор. Підсилення цієї антени у відношенні до підсилення дипольної антени дорівнює 0 дБ. В стільникових мережах рухомого радіозв'язку використовуються радіохвилі з вертикальною поляризацією.


2.2Завади у системах рухомого зв’зку


Характер завад рухомому зв'язку в умовах мicтa i у сільській місцевості значно відрізняється. Якщо за містом діють в основному природні джерела завад, то на його території додаються ще й штучні. До природних завад відносять:

  • атмосферні шуми, що домінують у діапазоні нижче 30 МГц й утворюються головним чином грозовими електричними розрядами;

  • космічні та сонячні шуми, які відчутні на частотах понад 20 МГц;

  • коронні розряди чи пробої діелектриків, спричинені статичною електрикою.

  • вырезано

У стандарті GSM вибрана гаусовська маніпуляція з мінімальним зрушенням (GMSK); індекс маніпуляції-0.3 [6]. Обробка сигналу здійснюється в рамках прийнятої системи припинистой передачі мови (DTX), що забезпечує включення передавача тільки за наявності мовного сигналу і відключення його в зупинках і в кінці розмови. В якості мовноперетворюющего пристроя вибран мовний кодек з регулярним імпульсним збудженням, довгостроковим передебаченням і лінійним предикативним кодуванні з передбаченням (RPE/LTP-LPC-кодек). Загальна швидкість перетворення мовного сигналу – 13 Кбит/с.

В стандарті GSM досягається високий рівень безпеки передачі повідомлень; здійснюється шифруваням повідомлень за допомогою алгоритму шифрування прихованим ключем (RSA).



В цілому система зв'язку, діюча в стандарті GSM, розрахована на її використання в комерційній сфері. Вона надає користувачам широкий діапазон послуг і можливість застосовувати різноманітне обладнання для передачі мовних повідомлень і даних, викличних і аварійних сигналів: під'єднуватись до телефонних мереж загального користування (PSTN), мереж передачі даних (PDN) і цифрових мереж з інтеграцією служб (ISDN).
Таблиця 4.1 Основні характеристики стандарта GSM

Параметри

Значення параметрів

Діапазон, МГц: від БС/ від PC

935...960/890…915

Дуплексне рознесення частот, МГц

45

Рознесення частот, кГц

200

Число каналів на несучу

8(16)

Швидкість передачі повідомлень в радіоканалі, кбіт/с

270

Максимальне число каналів зв’язку

124

Швидкість перетворення мови. Кбіт/с

13(6,5)

Алгоритм перетворення мови

RPE-LTP

Загальна швидкість передавання, кбіт/с

270

Метод рознесення для боротьби із багатопромене-вими завмираннями

Перемежування, частотне рознесення (стрибки частоти)

Вид модуляції

0,3GMSK

Еквівал. смуга каналу, кГц

25(12,5)

Мінімальне відношення несуча/шум, дБ

9

Радіус чарунки, км

0.5...35

2.3Структурна схема і склад обладнання мережі зв’язку стандарта GSM


Функціональна побудова і інтерфейси, прийняті в стандарті GSM, ілюструються структурною схемою рис. 4.1, на який MSC (Mobile Switching Center) - центр комутації рухомого зв'язку; BSS (Base Station System) - обладнання базової станції; OMC (Operations and Maintenance Center) - центр управління і обслуговування; MS (Mobile Stations) - рухомі станції [6]. Схема найбільш наглядного варіанту побудови СМРЗ, приведена у додатку Г.

Функціональне спряження елементів системи здійснюється за допомогою кількох інтерфейсів. Всі функціональні компоненти мережі в стандарті GSM взаємодіють в відповідності з системою сигналізації МККТТ № 7 (CCITT SS № 7) [6].



  • вырезано

  • канал дозволу доступу AGCH (Access Grant Channel). Потрібен для передачі від БС до PC номера індивідуального керівного каналу, який дасть їй змогу доступу до каналу зв'язку.

  • Автономнi виділені (індивідуальні) кірівні канали SDCCH (Stand-alone Dedicated Control Channels) двобічної дії для зв'язку між БС i PC:

  • виділений керівний канал з чотирма підканала.чи SDCCH/4.

  • виділений керівний канал з вісьмома підканалами SDCCH/8.

Цими каналами БС запитує PC i отримує від неї інформацію про замовлюваний вид обслуговування, призначає PC канал навантаження тощо.

  • Суміщені керівні канали АССН (Associated Control Channels) двобічної дії для зв'язку між БС i PC:

  • Швидкий суміщений керівний канал FACCH (Fast АССН) для сигнальної взаємодії БС i PC у процедурі естафетної передачі.

  • Повільний суміщений керівний канал SACCH (Slow АССН) для передачі від БС до PC команд встановлення потужності передавача, а від PC до БС даних про встановлений рівень потужності, рівень та якість прийманих радіосигналів.

  • Канали керування передачею ВССН (Broadcast Control Channels):

  • Канал підстройки частоти FCCH.

  • Канал синхронизації SCH.

  • Канал керування передачею ВССН, що використовується у процесі призначення спільних кepiвних каналів, утворення об’єднаних каналів, тощо.

Суміщені керівні канали завжди об'єднуються у мультикадри з каналами навантаження чи з автономними керівними каналами. Абревіатура назви об’єдна-ного каналу отримує розширення /F, /Н, /С4 чи /С8 при суміщенні з TCH/F, TCH/H, SDCCH/4 чи SDCCH/8 відповідно, наприклад, SACCH/H – повільний керівний канал, суміщений з напівшвидкісним каналом навантаження. Зокрема, при суміщенні у 26-кадровому мультикадрі за варіантом SACCH/F кадри 0...11 та 13...24 використовуються для організації повношвидкісного каналу навантажен-ня TCH/F, кадр 12 – для каналу SACCH і кадр 25 залишається вільним. У варіанті SACCH/H два напівшвидкісних канали ТСН/Н чередуються у кадрах 0...11 та 13...24, причому для одного з них суміщений керівний канал утворено у кадрі 12, а для другого – у кадрі 25.

Зазначимо, що для вcix керівних каналів, крім суміщених, організовуються 51-кадрові мультикадри.

У цілому системи стандарту GSM є суттєво завадостійкісними, а відповідні СМРЗ мають майже вдвічі менше БС, ніж NMT-450. Блочне i згорткове кодуван-ня з перемежуванням та рознесене приймання, організоване перемиканням частот протягом сеансу зв'язку (SFH), дозволили зменшити потрібне для приймання відношення сигнал/інтерференційна завада до 9 дБ порівняно з 15...18 дБ у ана-логових стандартах. Використаний тип модуляції зi швидкістю убування бічних пелюсток 10-6 на декаду (GMSK) забеспечує нехтувано малі позасмугові випро-мінювання та відсутність впливу на суміжні радіоканали.

3Планирование сотовой сети подвижной радиосвязи стандарта GSM для города Львова

3.1Расчёт параметров проектируемой сотовой сети подвижной радиосвязи


Расчёт сотовой сети включает в себя определение размерности кластера К; числа М секторов обслуживания водной соте (М=1 при =360º; М=3 при =120º; М=6 при =60º, где – ширина ДН антенны БС по уровню половинной мощности); числа kБС базовых станций, которые необходимо установить на территории города; радиуса одной соты R; мощности передатчика БС Рпер.БС; высоты подвеса hБС антенны БС (высота антенны мобильной станции обычно принимается равной hМС = 1,5 м.).

Приведём данные, по которым будет рассчитываться ССПР, а также необходимые характеристики системы.


Таблица 5.1 – Исходные данные

Параметры

Значения

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

вырезано

Расчёт начнём с определения общего числа частотных каналов, выделяемых для развёртывания сотовой сети в данном городе

nk = int(F / Fk), (5.0)

где int(x) – целая часть числа х.

Подставляя значения, получим:

nk = int(7,2 / 0,2) = 36.

Выбираем размерность кластера К=4 и антенны на БС с 120-градусными ДН (М=3). При этом относительное расстояние повторного использования частотных каналов равно [3]:

. (5.0)

вырезано

3.1.1Вычисление параметров ослабления при распространении сигналов


Рассчитаем атмосферное воздействие при распространении радиосигнала по формуле [4]:

, (5.0)

где:


Lat – атмосферное ослабление (дБ);

γtot – погонное ослабление (дБ/км);

d – длина пролёта (км).

Погонное ослабление определяется следующим образом [4]:



γtot = (1-(t-15)·0,01) γ0+(1-( t-15)·0,006) γw, (5.0)

где γ0 – ослабление в дБ/км из-за кислорода;



γw – ослабление из-за водяного пара (дБ/км).

Приведём формулы для расчёта γ0 и γw [4]:



; (5.0)

, (5.0)

где ρ водяной пар, содержащийся в г/м3 (ρ = 7,5 г/м3).

Подставим численные значения.

, дБ/км

Рассчитаем погонное ослабление для стандартных параметров атмосферы (содержание водяного пара 7,5 г/м3, нормальное давление, температура 15°С):



γtot = (1-(15-15)·0,01) 0,0356+(1-(15-15)·0,006) 0,072 = 0,1076 дБ/км.

Окончательное значение для пролёта радиолинии связи составляет 0,48 дБ.

Зная погонное ослабление, определим затухание сигнала в свободном пространстве, используя формулу[4]:

L0 = 92,5+20lg(d)+20lg(f)+Lat, дБ (5.0)

где L0 – потери в свободном пространстве (дБ);



d – длина полёта (в км);

Lat – атмосферное ослабление (0,48 дБ).

Подставим данные в формулу (5.9):



L0 = 92,5+20lg(4,5)+20lg(38)+0,48 = 137,64 дБ.

вырезано

С = З + Н + Э + ППр. (6.0)

Заработная плата работников основной деятельности с рассчитанной численностью штата, его структурой и установленными должностными окладами.

Начисления на заработную плату (Н) рассчитаны в таблице 6.5 и берутся в размере 47,5% от фонда оплаты труда [5].

Расходы на оплату электроэнергии для производственных нужд (Э) определяем исходя из мощности, потребляемой оборудованием, времени работы оборудования и тарифов на электроэнергию. Затраты на электроэнергию рассчитываем по формуле:



,грн, (6.0)

где РПотр.i – мощность, потребляемая от сети одной БС радиорелейной станцией; tPiвремя работы аппаратуры за год, составляет 24 часа · 365 дней + 8760 часов/год; Т – тариф за один КВт·час электроэнергии, Т = 0,65 грн.

Полагаем, что БС стандарта GSM – 900 потребляет мощность в размере 0,8 КВт, а цифровая радиорелейная станция потребляет 0,5 КВт, тогда затраты на электроэнергию составят:

Э = (6 · 0,8 + 10 · 0,5) · 8760 · 0,65 = 85848 · 0,65 = 55 801,2 грн.

Сумма годовых амортизационных отчислений (А) определяется, исходя из среднегодовой стоимости основных средств и установленных норм амортизации по основным фондам, по формуле [5]:



А = ФОсн · 0.1 грн, (6.0)

где ФОсн – среднегодовая стоимость основных фондов (принимается в размере капитальных затрат).

Рассчитаем амортизационные отчисления для проектируемого варианта ССПР.

А = К · 0,1 = 4 440 320 · 0,1 = 444 032 грн.

Отчисления в ремонтный фонд состовляют 30% от амортизационных отчислений.



РФ = 444 032 · 0,3 = 133 209,6 грн.

Результаты расчётов по всем статьям эсплуатацонных расходов обобщаем в сводной смете затрат на производство продукции в таблице 6.5.


Таблица 6.5 – Сводная смета затрат на производство продукции ССПР

Наименование статей

Проектируемый вариант

Условно постоянные

Амортизационные отчисления

444 032

Отчисления в ремонтный фонд

133 209,60

Итого условно постоянных:

577 241,60

Условно переменные

ФОТ

30 120

Начисления на ФОТ

14307

Затраты на электроэнергию

55 801,20

Прочие расходы

338734,9

Итого условно переменных:

438 963

Всего:

1 016 204,70



3.2Расчёт прибыли и рентабельности.


Прибыль является важнейшим обобщающим стоимостным показателем работы ССПР. Она характеризует эффективность работы, отражая конечные результаты деятельности предприятия.

Общая прибыль определяется, как разность между величиной собственных доходов (Д), выражающих доходы от реализации продукции предприятия, и затратами на производство этой продукции (С)

ПОбщ = Д – С, грн. (6.0)

Рассчитаем величину прибыли, которую принесёт ССПР за первый год работы:



ПОбщ. = 1 221 618 – 1 016 204,7 = 205 413,3 грн.

вырезано

Висновки

У данному дипломному проекті була спроектована стільникова система рухомого зв'язку стандарта GSM-900 для міста Львова. Система GSM-900 надає собою цифрову систему зв'зку другого покоління.

Побудував систему GSM – 900 ми забеспечили місто дуже якісним радіотелефоним зв'язком. Абонентам цієї мережі надана майже необмежена можливість телефонного дзвінка як в місті, так і за його межами. Завдяки тому, що ця система є загальноєвропейською, то користувач системи GSM має можливість використати свій телефон у цих странах.

Спроектована система обслуговує територію площею 124 км2, та забеспечує зв'язок для 15000 абонетів.

Під час проектування проекта, були проведені різноманітні дослідження, до яких можно віднести:



  • анліз ефективністі стільникової системи, при зміні секторизації;

  • визначення ефективністі стільникової системи, при зміні розміру кластера.

  • розрахунок радіорелейної траси для зв'зку між центром кумутації стільникової мережі, та базовою станцією;

  • основний економічний аналіз спроектовонної системи.

Роблячи висновки після розрахунку чистого прибутку системи зв'язку,можно побачити, що спроектована мережа починае приносити прибуток на 4-ий рік існування. Цей показник підтвержує те, що система є економічно вигідною і принесе чималий прибуток.

перелік посилань

1.Комплексна програма створення Єдиної Національної системи з'язку України (ЄНСЗ) служби і мережі зв'язку загального користування / Київ ДКЗУ, 1998.

2.Громаков Ю.А. Стандарт на общеевропейскую сотовую систему подвижной связи GSM. // Электросвязь, – 1993, – №10. – с. 3–6.

3.Сукачёв Э.А. Сотовые сети радиосвязи с подвижными объектами: Учебн. пособ. – Одесса: УГАС, 1996.

4.Методика проектирования радиорелейных систем передачи прямой видимости для диапазона частот выше 17 ГГц. Перевод с английского языка.

5.Бескровная В.Л., Технико-экономическое обоснование дипломных проектов радиопередающих устройств: Учебн. пособие / Одесский электротехнический институт связи им. А.С. Попова, Одесса, 1978, – 44 с.

6.Громаков Ю.А. Тенденция развития сотовых систем подвижной радиосвязи. // Электросвязь, – 1993, – №10. – с. 3–6.

7.Корнєєв Ю.В., Сукачов Е.О., Чумак М.О. Принципи побудови систем і мереж рухомого зв'язку: Навч. Посібник / УДАЗ ім. О.С. Попова, Одеса, 1997, – 68 с.

8.Сукачёв Э.А., Сети связи с подвижными объектами: Курс лекций / Одесса, 1998.

9.ДСТУ 3008–95. Документація у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 38 с.

10.Системы подвижной радиосвязи / Пышкин И.М. и др. – М. : Радио и связь, 1986. –328 с.

11.Громаков Ю.А. Структура TDMA-кадров и формирование сигналов в стандарте GSM // Электросвязь. – 1993. – №10.– С. 7-9.

12.Экономика связи: Учебник для ВУЗов / В.Н. Орлов, Н.Е. Потапова-Синько, В.М. Гранатуров, Н.П. Спильная, О.И. Филипова, А.П. Чухлиб – Одесса, УГАС, 1998 – с.331.

Додаток А

Додаток б

Додаток в

Додаток г




Рисунок Г.1 – Типова структура СМРЗ стандарту GSM – 900


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка