Реферат циклу наукових праць Шеверєвої В.Є. «Проблеми правового регулювання передвиборної агітації в Україні»



Скачати 97.63 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір97.63 Kb.
Реферат

циклу наукових праць Шеверєвої В.Є.

«Проблеми правового регулювання передвиборної агітації в Україні»
Мета праці. Практика останніх років виявила низку недоліків і прогалин у проведенні виборчих кампаній та організації виборчого процесу як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях й гостро поставила проблему оптимізації інституту передвиборної агітації в Україні. Передвиборна агітація як комплексна багатоелементна наукова категорія в Україні не досліджувалася. Практика виборчого процесу свідчить, що саме під час проведення передвиборної агітації вчиняється переважна більшість порушень виборчого законодавства, які призводять до оскаржень у виборчих комісіях чи суді дій політичних партій (блоків), кандидатів – суб’єктів виборчого процесу. Ситуація ускладнюється тим, що наразі відсутні дієві захисні механізми політико-правової реалізації виборчого процесу, а застосування різного роду сумнівних і незаконних виборчих технологій щодо маніпулювання суспільною свідомістю може піддавати сумніву легітимність виборів, представницький характер мандатів, знижує активність громадян у здійсненні безпосереднього народовладдя. Взаємодія держав у межах міжнародної співпраці нині виходить на якісно новий рівень. Без відкритості для зарубіжного правового досвіду, без пізнання інших правових традицій неможливо об’єктивно і критично оцінити національну судову систему, побачити її переваги і недоліки, визначити шлях її подальшого розвитку, ефективно вирішувати питання, які вже вирішені в більшості країн сталої демократії, з метою стати повноправним суб’єктом європейського співтовариства.

Досвід проведення виборів в Україні свідчить про те, що правова регламентація процесу передвиборної агітації тривалий час відбувається в умовах перманентної модернізації виборчого права, нестабільності виборчої системи, застосування інформаційних війн, адміністративного ресурсу, апробації різних політичних і піар-технологій, неефективності юридичної відповідальності. Виборче законодавство має суттєві недоліки і прогалини, особливо щодо регулювання інституту передвиборної агітації.

Викладене і зумовило мету наукових праць Шеверєвої В.Є. – розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавчого визначення передвиборної агітації, чіткого відмежування її від інших видів діяльності, щодо напрямів подальшого реформування вітчизняного законодавства щодо проведення передвиборної агітації на підставі порівняння з правовим регулюванням передвиборної агітації у зарубіжних країнах, реалізація яких надасть можливість вирішення комплексу проблем правового регулювання передвиборної агітації в Україні.

Поставлена мета обумовила вирішення таких завдань:



  • визначити сутність і змістовні характеристики передвиборної агітації як категорії науки конституційного права та політико-правового феномену;

  • розкрити правовий досвід регулювання передвиборної агітації в Україні та зарубіжних країнах;

  • з’ясувати основні етапи еволюції правового регулювання передвиборної агітації в Україні;

  • розкрити та систематизувати обмеження щодо здійснення передвиборної агітації;

  • з’ясувати видове розмаїття форм і методів проведення передвиборної агітації;

  • вивчити характер і ступінь забезпечення вільного здійснення перед-виборної агітації;

  • розглянути проблеми правового регулювання передвиборної агітації, встановити причини і умови їх існування та сформулювати пропозиції щодо напрямів подальшого реформування виборчого законодавства щодо проведення передвиборної агітації.

Наукова новизна циклу праць полягає в тому, що вони у сукупності є першим в Україні самостійним спеціальним комплексним науковим дослідженням, в якому на основі різних джерел розробляються теоретичні і конституційно-правові засади передвиборної агітації в Україні, а також розглядаються основні проблеми її правового регулювання та реалізації, визначаються перспективи розвитку інституту передвиборної агітації в Україні. Заслуговують на увагу отримані претендентом результати, що містять у собі наукову новизну, яка характеризується нижченаведеними висновками і положеннями.

Уперше:


  • обґрунтовано положення про те, що поняття «передвиборна агітація» є комплексною багатоелементною науковою категорією, яка може розглядатися як юридичний (конституційно-правовий) феномен в об’єктивному, суб’єктивному і процесуальному (технологічному) сенсі, а також як соціально-філософська та політологічна категорія;

  • доведено, що об’єктивний аспект зумовлює визначення передвиборної агітації як інституту виборчого права, тобто системи матеріальних і проце-суальних правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають між суб’єктами виборчого процесу в результаті здійснення ними інформаційної діяльності, спрямованої на те, аби спонукати виборців до голосування чи не-голосування за тих чи інших кандидатів (списки кандидатів);

  • встановлено, що у суб’єктивному сенсі передвиборна агітація є однією із правомочностей суб’єктивного виборчого права, яка полягає у можливості виборців, кандидатів на виборні посади, виборчих об’єднань брати участь у вільному обміні передвиборною політичною інформацією в установлених законом формах і законними методами з метою формування певної електоральної поведінки громадян;

  • наведені аргументи про те, що процесуальний аспект передвиборної агітації являє собою складову технологічної інфраструктури виборів, самостійну, відокремлену у часі стадію виборчого процесу, що охоплює собою набір виборчих дій і процедур, які здійснюються уповноваженими суб’єктами з метою спонукання виборців до голосування чи неголосування за тих чи інших кандидатів (списки кандидатів);

  • обґрунтовано, що у соціально-філософському плані передвиборна агітація – це різновид свідомої, публічної, цілеспрямованої, соціальної діяльності, що здійснюється протягом законодавчо встановленого періоду, впливає на якісний стан політичної системи суспільства і сама зазнає впливу цієї системи, спрямована на формування певної політичної поведінкової установки у свідомості виборців, задоволення приватних і публічних інтересів;

  • аргументовано, що у рамках політологічного підходу передвиборна агітація є складовою частиною політичної агітації, засобом політичного впливу, інструментом у боротьбі політичних партій та окремих кандидатів за політичний авторитет, владу, із застосуванням агітаційних, комунікаційних, медійних ресурсів із метою привернути увагу виборців до себе, до своїх передвиборних програм та спонукати їх до поведінки, бажаної для певного учасника передвиборних перегонів;

  • запропоновані критерії розмежування передвиборної агітації й інформування виборців: а) період здійснення; б) суб’єкти здійснення; в) зміст і спрямованість діяльності суб’єктів передвиборної агітації й інформування виборців; г) суб’єкти впливу; д) джерела оплати. Це дозволило сформулювати пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату виборчого права, запропонувати авторське визначення передвиборної агітації й інформування виборців як категорій виборчого законодавства;

  • з’ясовано структуру передвиборної агітації як юридичної конструкції; встановлено, що її елементами є цілі, строки проведення, суб’єкти, об’єкт, форми і засоби, ресурсний потенціал суб’єктів;

  • розроблені пропозиції щодо уніфікації правового регулювання форм передвиборної агітації в Україні, зокрема, щодо закріплення єдиного переліку форм передвиборної агітації з різних видів виборів; обґрунтована необхідність законодавчого розмежування форм і засобів передвиборної агітації;

  • визначені й проаналізовані проблеми використання сучасних комунікативних технологій у процесі передвиборної агітації, запропоновані заходи щодо включення відносин у цій сфері в орбіту правового регулювання;

  • обґрунтовано, що для забезпечення законності при проведенні перед-виборної агітації потрібний комплексний підхід, заснований на вдосконаленні виборчого законодавства, посиленні відповідальності за його порушення в частині передвиборної агітації, активізації роботи правоохоронних органів, вдосконаленні судової практики, підвищенні рівня правової культури та роз’яснювальної роботи.

Удосконалено:

  • періодизацію розвитку передвиборної агітації як самостійного правового інституту на вітчизняних теренах; виокремлено три періоди такого розвитку: 1) 1905–1917 рр. – дореволюційний; 2) 1917–1991 рр. – радянський, 3) з 1991 р. і дотепер – період незалежності України; у межах радянського періоду визначено чотири етапи: 1) 1917–1936 рр.; 2) 1937–1977 рр.; 3) 1977–1987 рр.; 4) 1988–1990 рр.;

  • наукові підходи до класифікації обмежень проведення передвиборної агітації, встановлені вітчизняним й зарубіжним законодавством про вибори; в якості критеріїв такої класифікації використано суб’єктний склад, місце проведення, зміст, спосіб та час проведення агітації;

  • вчення про детермінованість правової природи передвиборної агітації; обґрунтовано, що вона зумовлюється низкою факторів, зокрема політичним режимом та об’єктивними потребами конкретного етапу розвитку відповідної держави, а також юридичним режимом, встановленим Конституцією і законодавством для реалізації основних прав і свобод (свободи слова, виборчого права, права на інформацію, права на збори, мітинги, демонстрації та інші масові заходи тощо).

Набули подальшого розвитку:

  • вчення про форми і методи передвиборної агітації. Запропоновано визначення форм передвиборної агітації, під якими автор розуміє зовнішні прояви виборчих дій і процедур, що здійснюються уповноваженими суб’єктами з метою спонукання виборців до голосування чи неголосування за тих чи інших кандидатів (списки кандидатів). Методи (засоби) передвиборної агітації – прийоми і способи досягнення агітаційного результату в межах виборчого процесу;

  • напрями оптимізації інституту передвиборної агітації в законодавстві України щодо посилення гарантій забезпечення дотримання прав і свобод суб’єктів виборчого процесу, рівності кандидатів і політичних партій у проведенні агітаційних заходів, удосконалення правового закріплення вільної діяльності ЗМІ, новітніх засобів комунікації і нових виборчих технологій, боротьби з негативними виборчими технологіями, використанням адміністративного ресурсу, підкупом виборців;

  • положення про необхідність уніфікації законодавчого регулювання передвиборної агітації за різними видами виборів та прийняття Виборчого кодексу України;

  • положення про необхідність прийняття Закону про масові акції; сформульовано тезу про необхідність узгодження його змісту з положеннями виборчого законодавства щодо масових акцій як форм передвиборної агітації.

Практична значимість одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в наукових працях Шеверєвої В.Є. положення, висновки, пропозиції й рекомендації є вагомим внеском у розвиток сучасних наукових поглядів з питань проведення передвиборної агітації, її правового регулювання та напрямів її реформування, є науково обґрунтованими і можуть використовуватись:

– у науково-дослідній сфері як підґрунтя для подальших наукових розвідок проблемних питань проведення передвиборної агітації та її правового забезпечення; для подальшого вдосконалення напрацювань з проблем масових акцій, засобів масової інформації, політичної реклами;

– у законопроектній роботі – при розробці Законів України «Про масові заходи», «Про засоби масової інформації» та можливо Виборчого кодексу України, змін до Законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих Рад та сільських, селищних, міських голів»;

– у навчальному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників з курсів «Конституційне право України», «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні», «Муніципальне право України», а також при розробці текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів до семінарів і практичних занять із цих дисциплін;

– у правовиховній роботі – можуть служити підвищенню рівня правової культури посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, народних депутатів і депутатів місцевих рад, державних і муніципальних службовців.

Загальна кількість публікацій претендента Шеверєвої В.Є. становить 29. Основні результати наукового дослідження за темою циклу наукових праць «Проблеми правового регулювання передвиборної агітації в Україні» опубліковані автором у монографії, 6 наукових статтях, що вийшли у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, 2 наукових статтях у нефахових виданнях та тезах 14 доповідей на наукових і науково-практичних конференціях, загалом 23 публікації.

Основні положення висновки й рекомендації доповідались на міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: 1) І Міжнародній науково-практичній конференції «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (8–9 грудня 2006 р., м. Суми); 2) всеукраїнській науково-практичній конференції «Юридична наука очима молодих вчених» (16–17 травня 2008 р., м. Харків); 3) всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Осінні юридичні читання» (12–13 листопада 2008 р., м. Харків); 4) міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми реформування місцевого самоврядування України в контексті європейської інтеграції» (28 жовтня 2009 р., м. Харків); 5) всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і здобувачів «Сучасні проблеми юридичної науки і практики» (жовтень 2007 р., м. Харків); 6) міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів і студентів, присвяченій пам’яті академіка права Ю. М. Тодики «Другі конституційні читання» (29–30 травня 2009 р., м Харків); 7) міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі» (22 травня 2009 р., м. Харків); 8) всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Осінні юридичні читання» (12–13 листопада 2008 р., м Харків); 9) ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (12 грудня 2008 р., м. Суми); 10) всеукраїнській науково-практичній конференції «Конституція України – основа розбудови правової демократичної соціальної держави та формування правової системи» (24–25 червня 2011 р., м. Харків); 11) науково-практичній конференції «Публічна влада в Україні та конституційно-правовий механізм її реалізації» (28 вересня 2011 р., м. Харків); 12) міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів і студентів, присвяченій пам’яті академіка права Ю. М. Тодики «П’яті конституційні читання. Цінності сучасного конституціоналізму» (28–29 вересня 2012 р., м. Харків).


К.ю.н., асист. кафедри державного будівництва

Національного юридичного університету

імені Ярослава Мудрого В.Є. Шеверєва





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка