Ранні симптоми алкоголізму



Скачати 111.74 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір111.74 Kb.
РАННІ СИМПТОМИ АЛКОГОЛІЗМУ
Ранні симптоми алкоголізму дозволяють розрізнити побутове пияцтво (зловживання алкоголем) від алкоголізму як захворювання.

Етап побутового пияцтва може продовжуватись від 2-3 днів і до 10 років. Це залежить бід багатьох факторів – частоти вживання спиртного і його дози (масивність зловживаняня), особливостей особистості, загального стану здоров’я, національних особливостей та інших факторів.



Першим симптомом алкоголізму є патологічний потяг до алкоголю. Це не тільки ранній, а й найстійкіший потяг, який існує на протязі всього захворювання, змінюючись і ускладнюючись. Потяг до алкоголю – симптом психологічний і субєктивний, його важко виявити, оскільки хворі або не визнають, або приховують його.

Бажання випити виникає незалежно від волі людини і тому називається нав’язливим (психічним) потягом. Воно супроводжується боротьбою мотивів “за” і “проти” випивки. Якщо мотивів “проти” більше- то людина на цьому етапі ще може відмовитися від вживання спиртного, але це нелегке рішення, нереалізований потяг залишає почуття незадоволення, і думки про бажаність випивки постійно випливають в свідомості.Чим нижче інтелектуальний рівень людини і її схильність до самоаналізу, тим менше часу займає боротьба мотивів. Тому цей етап властивий людям зрілим, з достатньо високим інтелектуальним розвитком і стійкою моральною позицією.

В цілому розвиток потягу до алкоголю, його інтенсивність та реалізація залежать від багатьх факторів: особливостей характеру, рівня розвитку, умов виховання, поняття про допустимі норми вживання спиртного і наслідки пияцтва, впливу оточуючого середовища, віку, в якому почалося зловживання, стану нервової системи, реактивності організму. Потяг до алкоголю вважається стержневим симптомом алкоголізму, тому всі перераховані фактори впливають і на подальший розвиток захворювання.

В початковій стадії алкоголізму потяг до спиртного непостійний, він може слабнути і згасати при довгому утриманні від алкоголю і знову виникати під дією певної ситуації (неприємності, погане самопочуття).



Другою важливою ознакою початку захворювання є симптом втрати кількісного контролю – важкість чи неможливість зупинитись на певних дозах випитого, нездатність свідомо обмежувати приймання спиртного.

Втрата кількісного контролю викликана рядом причин:: суб’єктивна незадоволеність ступінню сп’яніння, бажання надовго втримати ступінь сп’яніння, виникнення іншого варіанту потягу до алкоголю (вторинний потяг). Вторинний потяг значно інтенсивніший ніж первинний, тому його називають нездоланним. Він виникає в стані сп’яніння після перевищення певної “порогової” дози індивідуальної для кожної людини.



Третій ранній симптом – втрата захисного блювотного рефлексу. Наявність блювотної реакції притаманна побутовому пияцтву і показує поріг переносимості алкоголю – тобто ту дозу, яка є токсичною для організму.

При втраті захисного блювотного рефлексу можна стверджувати, що сформувався алкоголізм, оскільки тут організм переходить на новий рівень реагування і формується змінена реактивність організму. Але симптомом алкоголізму є не сама відсутність блювотної рекції, а втрата наявної.



Ознакою формування захворювання також є зростаюча толерантність – здатність випити певну кількість спиртного без явних змін в організмі. Зростання толерантності залежить від масивності зловживання і особливостей організму. При втраті блювотного рефлексу, який стримує зростання переносимості, вона збільшується прискореними темпами і в подальшому змінюється вже по іншим закономірностям, притаманним алкогольній хворобі. На цьму етапі толерантність зростає в 3-5 разів в порівнянні з початковою.

Наступний симптом – зміна форми вживання алкоголю – систематичний прийом алкоголю. Систематичний прийом алкоголю на фоні якого людина почуває себе досить комфортно, свідчить про змінену реактивність організму, оскільки у здорової людини при такій частоті вживання спиртного виникають різні дисфункції.
СТАДІЇ АЛКОГОЛІЗМУ

І стадія

На першій стадії захворювання проходять і кількісні і якісні зміни. Випивки стають частішими, стрімко зростає толерантність. З’являється стійкість не тільки до дози, а й до частоти вживання спиртного. Часто виникають епізоди багатоденного пияцтва без ранкового прийому алкоголю, оскільки похмільного синдрому ще немає.

Вже в І стадії змінюється картина сп’яніння. Фізіологічна дія невеликих доз алкоголю на організм здорової людини заспокійлива – м’язи розслаблені, виникає почуття спокою. У алкоголіків седативний ефект зникає і проявляється активуюча, стимулююча дія алкоголю. В стані сп’яніння стають більш рельєфними і помітними риси характеру.

Провали в памяті – один з характерних симптомів алкоголізму. Людина не може чітко і послідовно розповісти про період спяніння, не може згадати окремі епізоди або спогади нечіткі, ніби в тумані. Цей симптом називається палимпсестом і виникає після спяніння середньої важкості.

При глибокому спянінні виникає важчий симптом – амнезія. Людина не може згадати цілий період, часом досить тривалий. Амнезія – грізний симптом, який вказує на руйнівну дію алкоголю на нервову систему. Рання поява даних симптомів – погана ознака в аспекті прогнозу захворювання і найчастіше свідчить про злоякісний перебіг хвороби. На І стадіі амнезії виникають тільки після глибокого спяніння, а в подальшому – після кожного.

Клінічна картина захворювання на даній стадіі визначається двома синдромами. Це синдроми зміненої реактивності організму і синдром психічної залежності.

Синдром зміненої реактивності :


  • втрата блювотного рефлексу;

  • втрата відрази до алкоголю зранку;

  • перехід від епізодичного до систематичного вживання алкоголю;

  • здатність організму нормально функціонувати при багатоденному вживанні алкоголю;

  • зміна картини сп’яніння.

Синдром психічної залежності:

-психічний потяг до алкоголю:

-здатність відчувати психічний комфорт тільки в стані сп’яніння.

Інтенсивність психічного потягу прогресує, але ще збережений ситуаційний контроль, тому потяг можна перебороти, але тоді людина відчуватиме психічний дискомфорт.

На цій стадії, через зростаючу толерантність і бажання досягти глибшого сп’яніння можуть виникати передозування (важкі сп’яніння з вираженими порушеннями свідомості – сопор, перекоматозний стан, алкогольна кома), і чим частіше вони трапляються, тим більше зростає толерантність, а, отже, захворювання розвивається прискореними темпами.

Тривалість 1 стадіі різна при різних варіантах алкоголізму. При типічному вона становить 3-5 років, при прискореному – 1-2 роки, а при сповільненому – 10-15 років і більше.



ІІ стадія

Початком ІІ стадії є поява неподоланного (компульсивного) потягу до алкоголю. Якщо в І стадіїтакий потяг може виникнути тільки в стані сп’яніння при перевищенні “порогової дози”, то в ІІ стадії воно виникає і в тверезому стані.

Толерантність сягнувши максимуму в кінці І стадії, в ІІ стадії залишається стабільною.

Стан сп’яніння змінюється – заспокійливий єфект зникає і алкоголь викликає стимулюючу дію. Сон наступає лише після прийому великої дози. В стані сп’яніння часто виникає роздратованість, агресія, безпричинна злість. Таке сп’яніння називається дисфоричним, на відміну від єйфоричного, яке виникає в І стадії. Амнезії стають регулярними і виникають практично після кожного сп’яніння. Випивши певну кількість спиртного, більшість хворих не усвідомлюють стану свого сп’яніння. Навіть ледве тримаючись на ногах, вони можуть стверджувати, що абсолютно тверезі.

На цій стадії виникає похмільний синдром – один з найбільш рельєфних симптомів алкоголізму, його ще називають алкогольним абстинентним синдромом.

Його суть в тому, що організм, перебудувавшись під впливом тривалого і масивного вживання алкоголю, вже не може нормально функціонувати і виникає фізична (не тільки психічна, як в І стадії) потреба в алкоголі. Таким чином в ІІ стадії розвивається синдром фізичної залежності, в якій входять наступні симптоми:

-компульсивний потяг до алкоголю;

-потреба в фізичному комфорті;

-алкогольний абстинентний синдром.

Потяг до алкоголю настільки інтенсивний, що це повністю визначає образ життя. Поведінка алкоголіка залежить від потягу. Втрачається і кількісний і ситуаційний контроль.

Похмільний синдром проявляється в наступному. Після прийому великих доз спиртного (а в подальшому вже після будь-яких), людина засинає важким сном, під ранок сон стає поверхневим. Зранку в 5-6 год. хворий просинається від відчуття тривоги та страху, серцебиття прискорене, болить голова, важко вставати і пересуватись. Він відчуває млявість, сильну слабкість, тремтіння у всьому тілі. В роті неприємний присмак і сухість, сильна спрага, нудота, може бути неодноразова блювота. Апетит знижений чи відсутній, можуть бути болі в шлунку, серці, артеріальний тиск підвищений. Психічний стан важкий – настрій знижений до депресивного, тривога, неспокій, роздратованість. Працездатність знижена чи відсутня. Може бути почуття провини, але тільки при похміллі. Потяг до алкоголю неподоланний. Якщо алкоголь під рукою, тохворий обовязково випє, якщо ні – зробить все для того, щоб знайти таку можливість.

Випита доза діє лише деякий час (чим давніше захворювання, тим коротший цей період), потім симптоми з’являються знову і виникає потреба випити ще. Таким чином за день збирається значна кількість випитого. А зранку знову проявляється похмільний синдром і це призводить до епізоду багатоденного пияцтва, який називається запоєм.



Запій – це вже важкий прояв алкоголізму, коли повністю втрачений і кількісний, і ситуаційний контроль. Хворий не займається практично ніякими справами, він стурбований тільки тим, як знайти можливість випити. На протязі запою виникає багато психічних порушень і порушень діяльності внутрішніх органів. При різкому припиненні важкого і тривалого запою можуть виникнути важкі психічні розлади – галюцинації та біла гарячка (алкогольний делірій), що може призвести до смерті.

В ІІ стадіі запій припиняється через зовнішні причини (нестача грошей, загроза звільнення і т.п.)



Алкогольний делірій – гострий алкогольний психоз, який характеризується порушеннями свідомості, порушенням орієнтації в місцевості і часі, зоровими галюцинаціями, страхом, збудженням, маренням. Спостерігається в 13% хворих в ІІ стадії. Починається, як правило на 2-4 день після припинення запою, рідше – під час запою.

Передвісники делірію тривають від кількох годин до кількох днів. Спочатку з’являється тривога, депресія, страх, настрій нестійкий. Хворі неспокійні, збуджені. З’являються зорові іллюзії – обмани сприймання. Сон короткий, поверхневий, сновидіння моторошні. Потім настає повне безсоння. Посилюються страх, тривжність. З’являються галюцинації. Характерна поведінка та міміка хворих – вони скидають з себе комах, давлять їх, відштовхують дрібних тварин, виплутуються з павутини, захищаються від видінь руками. Характерний симптом – відчуття чужерідного тіла в ротовій порожнині. Одночасно виникають і слухові галюцинації, по тематиці пов’язані з зоровими. Разом з тим у хворих збережена орієнтація у власній особистості – правильно називаютьсвоє ім’я, дані про себе.

Стан хворих значно погіршується ближче до ночі і в темному приміщення. Вдень симптоми слабнуть, можуть зникати (люцидні проміжки), але без лікування знову починаються.Алкогольний делірій супроводжується тремтінням м’язів, чередуванням пітливості і озноблення, частим серцебиттям, підвищенням температури та артеріального тиску, збільшенням печінки, жовтушністю очних склер, блідістю шкіри.

Делірій – вкрай важке порушення, яке потребує невідкладної психіатричної та реанімаційної допомоги. У важких випадках наростає зневоднення організму, спостерігається ацидоз, підвищення рівня азоту в крові, лейкоцитоз та збільшена ШОЕ. Хворі не можуть пересуватись.

Без вчасної медичної допомоги делірій може закінчитись смертю.В легших випадках тривалість делірія від 3-5 днів до 2-3 тижнів. Одужання наступає, якщо вдається нормалізувати сон.. Після глибокого тривалого сну хворий може прокинутись в ясній свідомості. Період психозу пам’ятають вибірково – добре пам’ятають галюцинації, гірше – реальні події і власну поведінку.

В ІІ стадії зявляються зміни характеру – алкогольна зміна особистості. Хворі стають грубими, егоїстичними, жорстокими. Емоції перебільшені. З новими людьми проявляють перебільшену дружелюбність. Одним з проявів зміни особистості є алкогольна анозогнозіяневизнання себе хворим, незважаючи на очевидні факти.

Ще більше загострюються риси характеру, проходить алкогольне зниження особистості, наростає алкогольна деградація особистості. Погіршується пам'ять, інтелектуальні здібності. Проходить соціальна декомпенсація.

Тривалість ІІ стадії залежить від темпів розвитку захворювання – при типовому перебігу вона триває 8-13 років, при рприскореному – 3-5 років, при сповільненому 15-25 років і більше.

Смерть може наступити вже в цій стадії – в стані важкої абстиненції, при тривалому запої, при важкому делірії – через самі порушення властиві цьому психозу, через травми, самогубства, важкі хвороби внутрішніх органів.


ІІІ стадія

Цю стадію також називають кінцевою або енцефалопатичною. Початком цієї стадії є зниження толерантності.

Спочатку знижується разова доза, яку хворий може випити і виражене сп’яніння наступає від все менших доз спиртного. Але добова доза залишається незмінною, оскільки хворий п’є малими дозами на протязі всього дня, а іноді і вночі. Через зниження переносимості багато хворих переходять на слабші напої. Часті випадки вживання сурогатів.

Втрата кількісного контролю наступає вже від найменших доз, повна втрата ситуаційного контролю зумовлює випивки в будь-якій ситуації. Це пов’язано з прогресуючою деградацією особистості.

Форма споживання систематична, але частіше запійна. В проміжках між запоями хворий відчуває слабкість, розбитість, настрій знижений. Передзапійний період характеризується сновидіннями, тематика яких пов’язана з вживанням спиртного.

В ІІ стадії запої, як правило, обумовлені ситуацією, в ІІІ – викликані змінами психічного та фізичного стану хворого.

На протязі запою хворий постійно знаходиться в стані важкого сп’яніння, з кожним днем воно наступає від все менших доз, загальний стан організму постійно погіршується – наростає слабкість, постійна блювота, виснаження. Порушуються сердечний ритм і ритм дихання, постійні пітливість, тремтіння рук і голови, м’язова сила знижена, часті судоми.

На протязі запою наростає непереносимість алкоголю і відраза до нього. Спроби випити викликають блювоту і ще більше погіршення стану організму. Алкоголік може приймати лише дуже невеликі дози спиртного, щоб хоч трохи пом’якшити похмілля. В цей період часті напади по типу судомних нападів при єпілепсії, а також алкогольні психози.

Якщо в ІІ стадії запої перериваються чарез зовнішні причини, то в ІІІ стадіі тому, що хворий більше не може пити.

Після припинення запою на протязі певного часу хворий «відходить», і інтенсивність потягу до спиртного невелика. Коли стан покращується і відраза до спиртного зникає, потяг може знову актуалізуватися, набути компульсивного характеру, знову починається запій.

Чим більше знижується непереносимість спиртного, тим коротші запої і більше часу потрібно для відновлення сил..

Похмільний синдром набагато важчий, ніж в ІІ стадії.

В ІІІ стадії підсилюються попередні зміни особистості і з’являються нові. Найбільш рельєфна ознака – моральне огрубіння. Втрачаються ємоційні зв’язки. Хворі байдужі до близьких, грубі, цинічні, злобні та агресивні, їх цікавить тільки те, що пов’язано з випивкою. Одночасно стираються індивідуальні риси характера і хворі стають схожими один на одного.

Все більше зростає алкогольна деградація особистості. Поряд з цим зявляються і підсилюються ознаки алкогольної енцефалопатії – органічного враження головного мозку, що характеризується дистрофічними змінами та стійкими, незворотніми психічними порушеннями. Прогресують розлади памяті та інтелектуальних функцій.

Алкогольні психози значно частіші. Поряд з гострими виникають і хронічні алкогольні психози.



Смертність хворих в ІІІ стадії дуже висока – через прогресуюче виснаження всіх органів та систем організму, через багаточисельні захворювання внутрішніх органів, через важкість похмілля та запоїв, під час яких проходить декомпенсація і загострення всіх наявних захворювання, а також важкі депресії і самогубства.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка