Ранні гестози. Гіпертензивні розлади. Прееклампсія. Еклампсія



Скачати 91.69 Kb.
Дата конвертації06.11.2016
Розмір91.69 Kb.


Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

Кафедра акушерства та гінекології №2

Тези лекції
Тема: Ранні гестози. Гіпертензивні розлади. Прееклампсія. Еклампсія.

Автори:


професор Ю.С.Паращук

Харків 2012


План

  • Сучасна теорія етіопатогенезу раннього гестозу.

  • Клінічна класифікація.

  • Форми, що рідко зустрічаються.

  • Клінічний перебіг, діагностика.

  • Принципи лікування.

  • Показання до переривання вагітності.

  • Пізні гестози:

    • Класифікація за ступенем важкості;

    • Методи виявлення пре еклампсії, акушерська тактика;

    • Моносимптомна пре еклампсія;

    • Клінічна картина всіх форм та стадій пре еклампсії;

    • Діагностика, лікування

    • Невідкладна допомога при тяжких формах та ускладненнях.


Зміст

Ранній гестоз є наслідком порушень нейро-вегетативно-імунно-ендокринно-обміної регуляції. Порушення рефлекторних реакцій материнського організму у відповідь на подразнення нервових закінчень матки імпульсами, що йдуть від плоду, сприяють пересені патологічні процеси (інфекційні захворювання, травми, ендометрію, що пов’язані з абортами, пологами, імунологічні порушення та ін.). Виникає перевага збуджувального процесу в стовбурових утвореннях мозку, зокрема блювотного і слиновидільних центрів.

Клінічна класифікація: блювання вагітних (трьох ступенів важкості; гіперсалівація (слиновиділення); дерматози; свербіж; жовтяниця; гострий жировий гепатоз; хорея (тетанія); невропатія і психопатія; бронхіальна астма, осмоляція, артропатія.

Принципи лікування вагітних з блювотою (найбільш поширена форма – 50-60: випадків): 1) нормалізація порушених співвідношень між процесами збудження і гальмування в ЦНС; 2) боротьба з гіповолемією і порушенням реологічних властивостей крові; 3) боротьба з ацидозом, інтоксикацією, зневодненням організму; 4) корекція порушень водно-електролітного обміну та обміну речовин; 5) корекція дефіциту вітамінів і мікроелементів; 6) поліпшення маткового кровообігу; 7) лікування супутніх захворювань.



Пізні гестози – прееклампсія / еклампсія.

Класифікація:

  • Легка прееклампсія або гестаційна гіпертензія без значної протеїнурії.

  • Прееклампсія середньої тяжкості.

  • Тяжка переклампсія.

  • Прееклампсія неуточнена.

  • Еклампсія.

  • Еклампсія під час вагітності.

  • Еклампсія під час пологів.

  • Еклампсія в післяпологовому періоді.

  • Еклампсія не уточнена за терміном.


Діагностика:

Діагноз

Діаст. АТ, мм рт.ст.

Протеїнурія, г/доб

Інші ознаки

Гестаційна гіпертензія або легка прееклампсія

90-99

  • 0,3

-

Прееклампсія середньої тяжкості

100-109

0,3-5,0

Набряки на обличчі, руках. Інколи головний біль

Тяжка прееклампсія

≥ 110

>5

Набряки генералізровані, значні. Головний біль. Порушення зору. Біль в епігастрії або/та правому підребер’ї. Гіперрефлексія. Олігурія (<500мл/доб). Тромбоцитопенія.

Еклампсія

≥ 90

≤ 0,3

Судомний напад (один чи більше)


Додаткові клініко-лабораторні критерії прееклампсії

Ознаки

Легка прееклампсія

Прееклампсія середньої тяжкості

Тяжка переклампсія

Сечова кислота, ммоль/л

<0,35

0,35-0,45

>0,45

Сечовина, ммоль/л

<4,5

4,5-8,0

>8

Креатинін, кмоль/л

<75

75-120

>120 або олігурія

Тромбоцити, 109

>150

80-150

<80

Легка прееклампсія

Надання допомоги залежить від стану вагітної, параметрів АТ та протеїнурії. У разі відповідності стану вагітної критеріям легкої пре еклампсії при терміні вагітності до 37 тижнів можливий нагляд в умовах стаціонару денного перебування.

Медикаментозну терапію не призначають. Не обмежують вживання рідини та кухонної солі.

Показання до госпіталізації.


  • Термін вагітності більше 37 тижнів;

  • Поява хоча б однієї ознаки пре еклампсії середньої тяжкості;

  • Порушення стану плода.

Прееклампсія середньої тяжкості.

Госпіталізація.

При діастолічному АТ ≥ 100 мм рт.ст – призначення гіпотензивних препаратів (метилдофа по 0,25-0,5 г 3-4 рази на добу, максимальна доза – 3 г на добу; за необхідності додають ніфедипін по 10 мг 2-3 рази на добу, максимальна добова доза – 100 мг.

При терміні вагітності до 34 тижнів призначають кортикостероїди для профілактики респіраторного дистерс-синдрому (РДС) – дексаметазон по 6 мг через 12 годин – чотири рази впродовж2 діб.



Тяжка прееклампсія

Госпіталізація.

Лікування.

Охоронний режим (суворий, ліжковий), виключення фізичного та психічного напруження.

Комплекс вітамінів для вагітної, за необхідності – мікроелементів.

При терміні вагітності до 34 тижнів – кортикостероїди для профілактики РДС – дексаметазон по 6 мг через 12 годин, чотири рази впродовж 2 діб.

У разі необхідності проводять підготовку пологових шляхів за допомогою простагландинів.

Антигіпертензивну терапію проводять при підвищенні діастолічного тиску >110 мм рт.ст. разом з магнезіальною терапією. Попередньо слід відновити ОЦК.

Лабеталол застосовують спочатку внутрішньовенно 10 мг, через 10 хвилин, за відсутності адекватної реакції (діастолічний АТ залишився вище 110 мм рт.ст) – додатково ще 20 мг препарату.

За відсутності лабеталолу можливе застосування ніфедипіну 5-10 мг під язик.

Для зниження АТ при тяжкій прееклапсії застосовують також гідралазин: 20 мг (1 мл) препарату розчиняютьу 20 мл 0,9% розчину хлориду натрію, вводять повільно вгутрішньовенно по 5 мл (5 мг гідралазину) кожні 10 хвлини , доки діастолічний АТ не знизиться до безпечного рівня (90-199 мм рт.ст).

Метилдофу для лікування тяжкої прееклампсії застосовують рідше, оскільки препарат має відстрочену дію (ефект настає через 4 години).

Магнезіальна терапія.

Магнезіальна терапія – це болюсне введення 4 г сухої речовини сульфату магнію з подальшою безперервною внутрішньовенною інфузією зі швидкістю, яка визначається станом хворої.

Магнезіальну терапію починають з моменту госпіталізації, якщо діастолічний АТ> 110 мм рт.ст.

Еклампсія

Про високий ризик еклампсії свідчать: сильний біль голови, висока гіпертензія (діастолічний АТ> 120 мм рт.ст.), нудота , блювання, порушення зору, біль у правому підребер’ї та /або епігастральній ділянці.



Головні цілі екстреної допомоги:

  • Припинення судом.

  • Відновлення прохідності дихальних шляхів.

Задачі інтенсивної терапії після лікування судом:

  • Попередження повторних судомних нападів.

  • Усунення гіпоксії і ацидозу (дихального та метаболічного).

  • Профілактика аспіраційного синдрому.

  • Невідкладне розродження.

Перша допомога при розвитку приступу еклампсії.

Лікування у разі нападу судом починається на місці.

Розгортають палату інтенсивної терапії чи госпіталізують вагітну до відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Хвору укладають на рівну поверхню у положення на лівому боці, швидко звільняють дихальні шляхи, відкриваючи рот і висуваючи вперед нижню щелепу, паралельно евакують вміст ротової порожнини. За можливості, якщо збережено спонтанне дихання, вводять повітровід від та проводять інгаляцію кисню.

За умови розвитку тривалого апное негайно починають примусову вентиляцію носо-лицевою маскою з подачею 100% кисню у режимі позитивного тиску наприкінці видиху. Якщо судоми повторюються або хвора залишається у стані коми, вводять м’язові релаксанти (суксаметонію бромід 2 мг/кг) та перводять пацієнтку на штучну вентиляцію легенів (ШВЛ) у режимі помірної гіпервентиляції.

Паралельно з проведеними заходами щодо відновлення адекватного газообміну здійснюють катетеризацію периферичної вени та починають введення проти судомних препаратів (сульфат магнію – болісно 4 г протягом 5 хвилин внутрішньовенно, потім підтримуюча терапія 1-2 г/год.) під ретельним контролем Ат і ЧСС. Якщо напади тривають, внутрішньовенно вводять ще 2 г сульфату магнію (8 мл 25% розчину) протягом 3-5 хвилин. Замість додаткового болюсу сульфату магнію можна використовувати діазепам внутрішньовенно (10 мг) чи тіопентал-натрій (450-500 мг) упродовж 3 хвилин. Якщо напад судом триває понад 30 хвилин, цей стан розглядають як екламптичний статус.

Якщо діастолічний АТ залишається на високому рівні (>110 мм рт.ст.), проводять антигіпертензивну терапію.

Катетеризують сечовий міхур.

Усі маніпуляції (катетеризація вен, сечового міхура, акушерські маніпуляції) проводять під загальною анестезією тіопенталом-натрієм або закисом азоту з киснем.

Показання до ШВЛ:

Абсолютні:



  • Еклампсія під час вагітності;

  • Екламптична кома або екламптичний статус;

  • Гострий респіраторний дистрес-синдром дорослих (ІІІ стадія);

  • Судомна готовність на фоні поверхневого наркозу;

  • Поєднання прееклампсії/еклампсії з шоком будь-якого ґенезу.

Відносні:

  • Прогресування готрої коагулопатії;

  • Крововтрата під час операції більше 15 мл/кг (подовжена ШВЛ до стабілізації життєвих функцій організму і відновлення ОЦК).

Розродження здійснюється терміново:

Якщо акушерська ситуація не дозволяє провести негайне розродження через природні пологові шляхи (екламптичний напад стався у ІІ періоді пологів), виконують операцію кесарів розтин.

Розродження проводять відразу після ліквідації нападу судом на фоні постійного введення сульфату магнію та антигіпертензивної терапії.

За умови продовження нападу судом термінове розродження проводять після переведення хворої на ШВЛ.

Після закінчення оперативного втручання ШВЛ продовжують до стабілізації стану пацієнтки.

Після пологів лікування продовжують відповідно до стану хворої. Магнезіальна терапія маж тривати не менше 48 годин.



Література:

  1. Грищенко В.И. Современные методы диагностики и лечения позднего токсикоза беременных. – М.: Медицина, 1977. – 192 с.

  2. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – К.: Здоров’я, 2000. – 744 с.

  3. Охорона здоровя матері та дитини у практиці сімейного лікаря /Запорожан В.М., Аряєв М.Л. та інш. / За редакцією В.М.Запорожана, М.Л.Аряєва. – К: Здоровя, 2002. – 288 с.

  4. Руководство по эффективной помощи при берерменнсоти и рождении ребенка / Мэррей Энкин, марк Кейрс, Джеймс Нейлсон и др. Перевод с англ. Санкт-Петербург: Петрополис, 2003. – 480с.

  5. Паращук Ю.С., Грищенко О.В., Лахно И.В., Шевченко О.И. Фетоплацентарная недостаточность. - Харьков, ХГМУ. – 1999. - 47с.

  6. Наказ МОЗ України №676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги». – К., 2004. – С.3-4.

  7. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Морозов О.В. та ін. Невідкладні стани в акушерстві: Підручник. За ред.. А.Н.Гайструка. – Вінниця, 2004. – 368 с.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка