Пз №1. Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поезія



Сторінка1/40
Дата конвертації05.03.2017
Розмір4.82 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40


ЗМІСТ

ПЗ №1. Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поезія (огляд). 4

ПЗ №2. Павло Тичина. „Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти”, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”: емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. 5

ПЗ №3. Павло Тичина. „О панно Інно...”, „Ви знаєте, як липа шелестить...”: глибокий ліризм, висока художність. 10

ПЗ №4. Літературний авангард (Михайль Семенко) 12

ПЗ №5. Київські «неокласики». Микола Зеров 14

ПЗ №6. Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”, “Коли усе в тумані життєвому...”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір») 17

ПЗ №7. Володимир Сосюра. Інтимна лірика – одна з центральних ідейно-тематичних ліній творчості поета („Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”). „Любіть Україну”: драматична доля твору; звеличення образу України у вірші. 25

ПЗ №8. Євген Плужник. Поезії: “Для вас, історики майбутні...”, “Вчись у природи творчого спокою...” 29

ПЗ №9. Микола Хвильовий (М. Фітільов). “Мати” – психологічний твір про життєвий вибір людини за екстремальних обставин 33

ПЗ №10. Микола Хвильовий (М. Фітільов). “Я (Романтика)” 36

ПЗ №11. Григорій Косинка (Г.Стрілець). Новела «В житах» — зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість 39

СЗ №12. Юрій Яновський. “Подвійне коло”: історична правда та художні узагальнення 42

ПЗ №13. Юрій Яновський. “Шаланда в морі”, “Дитинство” 46

ПЗ №14. Валер’ян Підмогильний. Загальні зауваження до творчого доробку письменника 47

ПЗ №15. Валер’ян Підмогильний. „Місто”: мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі 52

ПЗ №16. Валер’ян Підмогильний. Узагальнення вивченого. Твір 56

ПЗ №17. Остап Вишня. Загальний огляд творчості. “Моя автобіографія” 57

ПЗ №18. Остап Вишня. „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”: життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні 60

СЗ №19. Драматургія (огляд) 65

ПЗ №20. Микола Куліш. Загальний огляд творчості 72

ПЗ №21. Микола Куліш. „Мина Мазайло”: гостра сатира на новітніх міщан, що втратили глибинні знання вікових традицій народу, його культури, мови, поваги до них. Тестування 77

ПЗ №22. Богдан-Ігор Антонич. “Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Різдво” 87

ПЗ №23. Осип Турянський. Загальний огляд творчості 94

ПЗ №24. Осип Турянський. «Поза межами болю». Тестування 97

ПЗ №25. “Празька поетична школа” української поезії та її представники 99

ПЗ №26. Євген Маланюк. “Під чужим небом”, “Стилет чи стилос?..” 106

ПЗ №27. Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, Д.Гуменної, Наталени Королевої 109

ПЗ №28. І. Багряний. «Тигролови» проблематика твору. Характеристика образів 116

ПЗ №29. І. Багряний. «Тигролови»: аналіз образів роману 125

ПЗ №30. Олександр Довженко. Загальний огляд творчості 130

ПЗ №31. Олександр Довженко. «Щоденник». Кіноповість „Україна в огні”: відображення у творі найтрагічніших сторінок історії вітчизняної війни в Україні 133

ПЗ №32. Олександр Довженко. Кіноповість „Україна в огні”: уособлення долі українського народу в образах родини Запорожців; жанрова специфіка твору 138

ПЗ №33. Олександр Довженко. Кіноповість „Зачарована Десна”: автобіографічна основа; особливості оповіді; символічність назви 142

ПЗ №34. Твір 153

ПЗ №35. Українська література у другій половині ХХ ст. 154

ПЗ №36. Поети-шістдесятники 163

ПЗ №37. Василь Симоненко. “Задивляюсь у твої зіниці…”, «Я…» 170

ПЗ №38. Дмитро Павличко. “Два кольори” 171

ПЗ №39. Іван Драч. “Балада про соняшник” 174

ПЗ №40. Микола Вінграновський. “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...” 178

ПЗ №41. Ліна Костенко. Поезії: «Страшні слова, коли вони мовчать...», «Вже почалось, мабуть, майбутнє», «Українське альфреско» 183

ПЗ №42. Ліна Костенко. „Хай буде легко. Дотиком пера...”: „Недумано, негадано...”: оригінальність пейзажного малюнка як вияв особливості авторського стилю 188

ПЗ №43. Ліна Костенко. „Маруся Чурай”: історико-фольклорна основа роману у віршах; тематика та проблематика твору 190

ПЗ №44. Ліна Костенко. „Маруся Чурай”: образи Марусі, Івана Іскри, Богдана Хмельницького як утілення найвищих духовних чеснот українців 195

ПЗ №45. Василь Стус. Автобіографічність лірики. “Мені зоря сіяла нині вранці...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...” 201

ПЗ №46. Василь Стус. “О земле втрачена, явися...”. Тестування 207



СЛОВНИК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ 215


ІІ СЕМЕСТР

ПЗ №1. Вступ. Українська література 1920-1930 рр. Поезія (огляд).


План
  1. Суспільно-історичні умови 20–30-х років ХХ ст., що вплинули на розвиток літератури.

  2. Основні стильові напрями в українській літературі 20–30-х років ХХ ст.

  3. Основні представники «розстріляне відродження».



Контрольні питання

  1. Розкрийте, в яких суспільно-історичних умовах розвивалася література 20–30-х років ХХ ст..?

  2. Дайте характеристику основних стильових напрямів в українській літературі початку ХХ ст..

  3. Розкрийте причини виникнення і суть літературної дискусії 20-30-х років.

  4. Що, на вашу думку, дало підставу М. Хвильовому назвати літературу 1920-х років «азійським ренесансом»? Чи згодні ви із цим твердженням?

  5. Який факт із літератури 20–30-х років ХХ ст. вразив вас найбільше, чому саме?


Практичні завдання

Завдання 1. Робота зі словником літературознавчих термінів. Згадайте визначення основних літературних напрямів української літератури ХХ ст.

Модернізм (від фр. modernisme) — загальна назва різноманітних напрямків у літературі, мистецтві ХХ ст. (неокласицизм, неореалізм, футуризм, неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм та ін.). Загальна стильова ознака — тенденція до панестетизму, символізації, ідеалізації та романтизації зображуваного. Для українського модернізму характерний синтез різних стилів.

Соціалістичний реалізм (соцреалізм) — організований за чіткою програмою літературний метод, який передбачав оспівування комуністичної партії і її провідної ролі в житті народу, у будь-яких сферах; піднесення борця, будівника нового суспільства; ідеалізацію людини як носія кращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою. Художня дійсність зображувалася «лакованою», прикрашеною, лише з позицій правлячого класу, партії; конфлікт полягав у боротьбі проти чужих ідей, за ідеологічну спільність та однодумство.

Постмодернізм (від фр. post — після + modernisme) — загальна назва літературно-мистецьких течій кінця ХХ — початку ХХІ ст. (можливо, елементи постмодернізму з’явилися у творах українських письменників і раніше). Для цього напряму характерні інтертекстуальність (приховане та явне використання чужих текстів), гра зі словом, багатозначність, зміщення часу і простору, «віртуальний історизм» тощо.
Завдання 2. Опрацюйте таблицю, складіть за нею оповідь про літературний процес 20-30-х років ХХ ст.

Історичні події

Культурні, літературні події

Літературні стилі й напрями

Літературні угруповання, видання

Тематика й проблематика

Перша світова війна.

Лютнева hеволюція

1917 р.

Жовтнева революція



1917 року.

Громадянська війна

1918–1920 років.

Утворення УНР та

ЗУНР, їхнє об’єднання

(1919).


Масове знищення

українського селянства та інтелігенції

1929–1934 років.


Не стало М. Коцюбинського (1913), Лесі Українки (1913), І. Франка (1916), І. Нечуя-Левицького (1918), Панаса Мирного (1920).

З лютого 1917 року скасовано всі заборони та обмеження на українську мову, розпочався бурхливий розвиток української літератури та мови. Тріумф театру М. Садовського; новий експериментальний «Молодий театр» Леся Курбаса (потім «Березіль»). Заснована Українська академія наук під керівництвом В. Вернадського (1918).

Відкрилися видавництва «Сяйво», «Шлях», «Дзвін», «Друкар», «Ґрунт», «Криниця» та ін.

1934 рік — об’єднання всіх письменників у Спілку



Революційні романтики

(В. Еллан-Блакитний, В. Чумак), неокласики (М. Рильський, М. Зеров, П. Филипович та ін.), символісти (Д. Загул, В. Кобилянський), футуристи (М. Семенко) та ін.

Ділилися на «пролетарських» письменників та попутників».

Основні напрями: модернізм, соцреалізм, постмодернізм




Угруповання: «Плуг» (Спілка селянських письменників), «Гарт» (Спілка пролетарських письменників), «Аспанфут» (Асоціація панфутуристів), «Авангард», «Но а генерація», «Неокласики», МаРС «Майстерня революційного слова», ВАПЛіте «Вільна академія пролетарської літератури», «Політфронт», ВЦСПП (Всеукраїнська

спілка пролетарських письменників),

«Молодняк» (Спілка комсомольських

письменників) та ін.

Журнали та альманахи: «Літературно-науковий вісник», «Універсальний журнал», «Наше минуле», «Літературно-критичний альманах», «Книгар», «Музагет», «Мистецтво», «Знаки боротьби» та ін.


«Пролетарські» письменники: оспівування

революції, вождів,

соціалістичної дійсності,

боротьба з «ворогами»

(куркулями, шпигунами,

шкідниками та ін.).

«Попутники»: трагедія

воєн, людські страждання, пошуки шляхів, боротьба за гуманістичні ідеали.

Актуалізація проблем «митець і влада», «свобода творчості» та ін.



Орієнтовні висновки: 20–30-ті роки ХХ ст. насичені багатьма доленосними історичними подіями; стали природною межею нової та новітньої літератури; українські митці активно шукали свої шляхи в літературі; розпочався поділ на «своїх» і «чужих»; тоталітарний режим набирав обертів: влада все жорсткіше втручалася в мистецький процес і намагалася його контролювати.
Завдання 3. Підготуйте доповідь (презентацію) про життя й творчість одного з представників «розстріляного відродження».


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка