Пухлини шиї: клінічні проблеми, діагностика І лікувальна тактика. В.І. Десятерик, С. П. Міхно, Л. М. Поліщук, Ю. М. Балута. Дз „Дніпропетровська медична академія”



Скачати 75.79 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір75.79 Kb.
УДК 617.51/.53-006

ПУХЛИНИ ШИЇ: КЛІНІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА.

В.І.Десятерик, С.П.Міхно, Л.М.Поліщук, Ю.М.Балута.



ДЗ „Дніпропетровська медична академія” МОЗ України.

Реферат. Проведено аналіз структури та лікування 298 пацієнтів з пухлинами шиї різноманітного походження. Визначено діагностичні критерії пухлин шиї та запропоновано діагностичний алгоритм для покращення ефективності лікування хворих з пухлинними ураженнями шиї.

Ключові слова: пухлини шиї – діагностично-лікувальний алгоритм.

ОПУХОЛИ ШЕИ:КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ, ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ И ЛЕЧЕБНАЯ ТАКТИКА.

В.И.Десятерик, С.П.Михно, Л.Н.Полищук, Ю.Н. Балута.

ГУ „Днепрпетровская медицинская академия” МОЗ Украины.

Реферат: Проведен анализ структуры и лечения 298 пациентов с опухолями шеи различного происхождения. Определены диагностические критерии опухолей шеи и предложен диагностический алгоритм для улучшения эфективности лечения пациентов с опухолевидными поражениями шеи.

Ключевые слова: опухоли шеи – лечебно-диагностический алгоритм.

THE NECK TUMORS :CLINICAL PROBLEM, DIAGNOSTIC And MEDICAL TACTICS

V.I.DESYATERIK, S.P.MIKHNO, L.N.POLISCHUK, YU.N. Baluta.

GU "Dneprpetrovskaya medical academy" MOZ Ukraines.
Abstract: We analyzed structure and treatment of 298 patients with different origin of the neck tumors. Determined diagnostic criteria of the neck tumors and offered diagnostic algorithm in order to improve the effectivity of the treatment of the patients with neck tumors.
Key words: neck tumors - medical-diagnostic algorithm.

Вступ. Пухлиноподібні утворення з локалізацією на шиї ставлять перед практичним лікарями різних спеціальностей ряд проблемних діагностичних і лікувальних задач. Складна топографо-анатомічна будова шиї, тісний взаємозв'язок різноманітних за морфологією та функцією органів зумовлює багатогранність клінічних проявів при їх пухлинних ураженнях, та створює труднощі в їх диференційній діагностиці [1,2]. Видатний онколог і провідний спеціаліст в хірургії пухлин голови та шиї професор Пачес О.І. застерігав: „Дуже важливо щоб кожен лікар, який встановив діагноз пухлини в області голови чи шиї і взявся лікувати хворого, пам'ятав про велику відповідальність, яку він взяв на себе, бо тільки знання клінічного протікання багаточисленних пухлин голови і шиї, особливостей їх діагностики, специфіки терапії можуть забезпечити позитивні близькі і віддіалені результати.”[1]. Особливу актуальність вказана патологія набуває при впроваджені сімейної медицини, коли клінічну задачу доведеться вирішувати лікарю передової ланки медичної допомоги.

Мета дослідження. Аналіз структури пухлиноподібних уражень шиї та результатів їх лікування з метою удосконалення діагностично-лікувальної програми.

Матеріали і методи. Проведено аналіз лікування 298 пацієнтів із пухлинами шиї, які лікувалися у хірургічних відділеннях клінічної бази кафедри хірургії, травматології та ортопедії ФПО Дніпропетровської медичної академії за 2009-2010 рр. Серед пацієнтів переважали жінки 204(70,1%). Вік пацієнтів коливався у межах від 18 до 82 років, з перевагою вікової категорії 35-45 років – 174 58,4%) та 55-65 років - 82(27,5%). Для діагностики пухлин застосувавилсь клінічні методи обстеження, загальноклінічні та біохімічні лабораторні обстеження крові, променеві методи діагностики: ультразвукова діагностика УЗД) з прицільною тонкоголоковою аспіраційною пункційною біопсією (ТАПБ); рентгенографія; комп'ютерна і магнітнорезонансна томографія, ендоскопічні методи: ларінгоскопія, фібробронхоскопія, фіброезофагогастроскопія.

Результати і обговорення. Поява пухлиноподібного вогнища на шиї примушує лікаря, до якого вперше звертається пацієнт, вирішувати декілька важливих питань. По-перше – із якої анатомічної структури походить пухлина і, по-друге, яку морфологічну структуру вона має. Адже на долю злоякісних пухлин із локалізацією на голові чи шиї приходиться 5% із щорічновиявлених злоякісних пухлин із яких нажаль у 60-65% пацієнтів вони виявляються у ІІІ-ІV стадіях захворювання. Не зважаючи на те, що більшість пухлин шиї відноситься до візуальних форм, тобто їх можливо побачити і пропальпувати, чітко визначит їх походження без допоміжних методів діагностики не можливо [3,4].

Серед пухлин шиї виділяють пухлини органів шиї (так звані органні пухлини), які розвиваються із глотки, гортані, щитоподібної залози, стравоходу, слинних залоз. Другу групу складають неорганні пухлини шиї, які виникають із м'яких тканин шиї і класифікуються за гістогенетичним принципом: пухлини нейроектодермального походження (неврогенні пухлини: невриноми, нейрофіброми, неврогенні саркоми, гангліоневриноми, парагангліноми, хемодектоми); пухлини мезенхімального походження: ліпоми, ліпосаркоми, фіброми, ангіоми, рабдоміоми та інш.; дизембріональні пухлини шиї: бранхіогенних рак, тимома, тератома ті інш. Третю велику групу складають лімфаденопатії, як наслідок ураження лімфоретикулярної тканини при лімфогрануломатоза, лімфомах, метастатичних ураженнях, специфічних та неспецифічних запальних процесів.

Основною клінічною ознакою пухлин шиї являється наявність власне пухлиноподібного утворення на шиї, яке зберігалося більше 4 тижнів, або мало тенденцію до прогресування. При аналізі вказаної групи хворих вона виявлялась у 100% спостережень. Для оцінки вказаної клінічної ознаки важливим являється додержання академічних правил візуального і пальпаторного обстеження, особливо єдиним топографо-анатомічним визначенням місця локалізації пухлини. Правильне указання локалізації виявленої пухлини дає змогу ефективніше використовувати послідовність діагностичної програми на етапах амбулаторного обстеження.

Важливим для діагностики є збір анамнестичних даних розвитку захворювання: термін проявів, можливі причини, навність супутньої патології та інших клінічних проявів та інш. Визначення таких простих критеріїв уже при первинному огляді хворого дає змогу визначити групу попередніх діагнозів. Стосовно до цього програмним можна вважати вислів І.І.Грекова: „Щоб розпізнати захворювання, потрібно в першу чергу його запідозрити”.

Із 298 прооперованих у 124(41,6%) пацієнтів причиною пухлин шиї були ураження лімфатичних вузлів; у 114 (38,3%) - патологія щитоподібної залози; у 28(9,4%) – ураження слинних залоз; у 14(4,7%) – ліпоми; у 11(3,7%) – серединні та бокові кісти шиї; у 5(1,7%) – фіброми; у 2(0,6%) – невріноми.

Найбільш часто причиною пухлин шиї виявлялись ураження лімфатичних вузлів, серед яких у 61 (49,2%) випадків – лімфома; у 22(17,7%) – метастази; у 14(11,3%) - туберкульоз; у 12(9,7%) – реактивний лімфаденіт, у 9(7,3%) – гіперплазія; у 6(4,8%) – ВІЛ-інфекція.

Пухлинне ураження залоз, які локалізуються на шиї, зайняло друге місце серед пухлинних захворювань шиї. При цьому злоякісні пухлини щитоподібної залози спостерігались у 11(9,6%) пацієнтів, а злоякісні слинних залоз - у 15(15,1%).

Третє місце у групі пацієнтів з пухлинами шиї зайняли неорганні пухлини різного походження – 32(10,7%).

У діагностиці пухлин шиї приорітетне місце займають інструментальні методи і в першу чергу УЗД, як найбільш доступний на сьогоднішній день, малоінвазивний і високоспецифічний метод. Комплексне УЗД пухлин шиї із використанням кольорового допплерівського картування, еластографії, ТАПБ дало змогу у 257(86,3%) пацієнтів вирифікувати діагноз. При УЗД основними критеріями диференційної діагностики пухлин шиї є визначення локалізації пухлини; визначення її структури та наявність чи відсутність зміни внутрішньої структури пухлини; особливості кровотоку в пухлині та поза нею; пропорційність розмірів та орієнтації пухлини; особливості структурних змін у навколишніх структурах та можливих органах „патологічної зацікавленності” (тобто джерел можливого розповсюдження).

Для діагностики пухлин шиї на амбулатрному етапі нами запропонований відповідний діагностичний алгоритм (Рис. 1). Після виконання основних етапів діагностичної програми і морфологічної верифікації пухлини вирішення індивідуальної лікувальної програми виконували на консиліумі за участю суміжних спеціалістів, в тому числі онкологів.



Висновки.

  1. Серед пухлин шиї основну частку складають органні ураження (щитоподібної залози, слинних залоз) та лімфаденопатії.

  2. Пацієнти з локалізацією пухлин на шиї потребують комплексного клініко-лабораторного і інструментального обстеження експертного рівня та консультацій суміжних спеціалістів: отоларігнолога, стоматолога, ендокринолога, торакального хірурга, онколога.

  3. Запропонований діагностичний алгоритм забезпечує оптимальний шлях до своєчасної діагностики і ефективного лікування пухлин шиї.

Література:

  1. Пачес А.И. Опухоли головы и шеи /Пачес А.И. – М. Медицина, 2000. – 480с.

  2. Чиссов В.И. Клинические рекомендации. Онкология. /Чиссов В.И., Дарьялова С.А - ГЭОТАР-МЕДИА, 2008. – 720с.

  3. Котляров П.М. Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы. /Котляров П.М., Харченко В.П., Александров Ю.К. и др. – Видар, 2009. – 239с.

  4. М. С. Плужников  Роль эхографии в диагностике заболеваний лимфатических узлов шеи // М. С. Плужников  Н. Л. Петров Вестник отоларингологии, 2006. - №2. – С. 14-19.


Рис.1.Діагностичний алгоритм при пухлинних утвореннях шиї

Авторська справка:



  1. Десятерик Володимир Іванович – завідувач кафедри хірургії, травматології та ортопедії ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України, д.мед.н., професор.

Дом. адреса: 50047, м. Кривий Ріг, вул.23-го Лютого, 81а / 71. Тел. р. (0564) 65-50-55 д. (0564) 36-71-82.

  1. Міхно Сергій Петрович – доцент кафедри хірургії, травматології та ортопедії ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України. Дом. адреса: 50024, м. Кривий Ріг, вул. Українська, 98 / 19. Тел. р. 65-50-55, д. 92-51-32

  2. Поліщук Лілія Миколаївна - лікар ультразвукової діагностики КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2». Т-н: о67-569-81-07.

  3. Балута Юрій Миколайовия – завідувач хірургічним відділенням КЗ «Криворізький міський онкологічний диспансер»


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Зам. декана ФПО Дніпропетровської


державної медичної академії

проф.____________В.І.Десятерик

“__30_” жовтня_2012 р.
ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК

про можливість публікування матеріалів у пресі

та інших засобах масової інформації

Експертна комісія (експерт) Дніпропетровської державної медичної академії, розглянув роботу Десятерика В.І., Міхно С.П., Поліщук Л.М., Балути Ю.М. “Пухлини шиї: клінічні проблеми, діагностика і лікувальна тактика” підтверджує, що мате­ріали не вміщують інформацію, яка не підлягає розголошенню.

ВИСНОВОК: розглянуті матеріали можуть бути опубліковані у відкритій пресі.
Голова комісії (експерт), професор ____________________________А.П.Кузьміна

МОЗ України В редакцію журналу

Дніпропетровська державна “Український журнал хірургії”

медична академія, ФПО


“__30__” січня__2011 р.
Направляємо для друку роботу Десятерика В.І., Міхно С.П., Поліщук Л.М., Балути Ю.М. “Пухлини шиї: клінічні проблеми, діагностика і лікувальна тактика”

Зам. декана ФПО ДЗ «ДМА МОЗ України

професор _______________________ В.І.Десятерик

Зав. кафедрою хірургії, травма-

тології та ортопедії ФПО ДЗ «ДМА» МОЗ України

професор _______________________ В.І.Десятерик



Опубліковано //Український журнал хірургії. – 2012. - №4 (19). – с.49-51.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка