Психолого-педагогічний консиліум Адаптація учнів п’ятих класів до нових умов навчання. Проблеми наступності у навчанні



Скачати 259.66 Kb.
Дата конвертації12.11.2016
Розмір259.66 Kb.
Психолого-педагогічний консиліум

Адаптація учнів п’ятих класів до нових умов навчання. Проблеми наступності у навчанні .

Потрібно знати дитину, знати її силу і слабкості,

розуміти її думки, переживання,

бережно доторкнутися до її серця.
В.О. Сухомлинський
Мета: Обговорення основних проблем, які виникли в процесі адаптації учнів 5 – го класу; визначення напрямків спільних дій адміністрації гімназії, вчителів та психолога з метою успішного проходження процесу адаптації п’ятикласників до нових умов навчання.

Завдання:

  1. Виявлення характеру і причин виникнення труднощів в процесі адаптації учнів 5-го класу.

  2. Розробка конструктивних методів та прийомів для вирішення проблем адаптації.

  3. Висвітлення проблем самооцінки, мотивації, особистісних пізнавальних та інших інтересів, емоційного настрою учнів 5-го класу.

  4. Формування спільної роботи педколективу в період адаптації 5-го класу.

План роботи консиліуму

  1. Вступне слово директора гімназії.

  2. Вікові особливості учнів 5-го класу.

    1. Міні-лекція «Адаптація п’ятикласника». Виступ психолога Суходольської О.В.

    2. Навчальні досягнення учнів 5 – го класу.

Виступ Кайнової В.В.

  1. Психологічна характеристика 5 – го класу. Психодіагностичне дослідження. Суходольська О.В.

    1. Педагогічна характеристика 5 – го класу. Виступ Антипова І.С.

    2. Вправа «Мозковий штурм».

Відгуки вчителів – предметників ( Хитрич Т.А. – Познянський Іван; Заболотня О.О. – Ільвицька Анастасія; Антоненко В.Ю. – Гезалов Заур; Сологуб Н.В. – Педченко Павло)

3.3 Педагогічні характеристики учнів, які потребують підвищеної уваги збоку педагогічного колективу. Виступ Антипова І.С. (Ільвицька Анастасія, Гезалов Заур, Педченко Павло, Познянський Іван)



    1. Психологічні характеристики учнів, які потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу. Рекомендації Суходольської О.В.

  1. Проект рішення педагогічного консиліуму.

Виступ

на засіданні педагогічного консиліуму

«Адаптація учнів 5 – их класів

до нових умов навчання»

психолог Суходольська О.В.

Міні-лекція «Складові адаптації»

Адаптація учнів 5 класу до школи

Поняття “адаптація” – одне з ключових у дослідженні живого організму, оскільки саме механізми адаптації, вироблені в результаті тривалої еволюції, забезпечують можливість існування організму в мінливих умовах середовища.

Термін “шкільна адаптація” став використовуватися для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов’язують відхилення в навчальній діяльності – утруднення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптованості повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.

Психологічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів. Процес взаємодії особистості й середовища полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреб. Адекватна форма поведінки при задоволенні потреби – це така форма поведінки, що не перешкоджає можливості задоволення іншої основної потреби.

Молодший підлітковий вік – 10-11 років. В цей час діти загалом врівноважені, спокійні, вони довірливо ставляться до дорослих, визнають їхній авторитет, чекають від вчителів, батьків, інших дорослих допомоги та підтримки. Це відкриває великі можливості з точки зору виховних впливів.

Головні завдання розвитку в цей період:

  • формування вміння навчатися в середній школі;

  • формування уявлення про себе як про умілу людину з великими можливостями розвитку;

  • розвиток навчальної мотивації, інтересів;

  • розвиток навичок співпраці з однолітками, вміння змагатися з іншими, вірно й різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших;

  • формування вміння досягати успіху й правильно ставитися до успіхів та невдач, розвивати впевненість в собі.

В середній школі радикально змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи “куратор – вчителі-предметники ”, уроки, як правило проходять в різних кабінетах. Діти міняють школу, у них з’являються не тільки нові вчителі, а й нові однокласники.

Такий перехід співпадає з закінченням дитинства. За свідченням психологів, у цьому віці у зв’язку з настанням етапу статевого дозрівання відбуваються зміни у пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Психологічні та психофізичні дослідження свідчать, що на початку навчання в 5 класі школярі переживають період адаптації до нових умов навчання східний з тим, який був характерним для початку навчання в 1 класі. Це проявляється у зростанні тривожності, зниженні працездатності, підвищеної несміливості, або, навпаки, розв’язності, неорганізованості, забудькуватості.

У більшості дітей подібні відхилення зникають через 2-3 тижні навчання. Однак є діти, які мають функціональні відхилення, у яких процес адаптації затягується на 2-3 місяці і більше. З періодом адаптації часто пов’язані і захворювання дітей. Подібні захворювання носять психосоматичний характер. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, втрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.

Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється також часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів - предметників, які не розрізняють 5-ти класників та інших учнів середньої школи, висуваючи до всіх однакові вимоги. Складності викликає необхідність на кожному уроці пристосовуватися до своєрідного темпу, особливостям мовлення, стилю викладання кожного вчителя.



Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

  1. Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників же воно лише формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п’ятикласників, наукові терміни і поняття необхідно вводити поступово, вчити дітей їх виокремлювати, характеризувати, використовувати у різних ситуаціях під час проведення уроків з різних предметів. Високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

  2. Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а наприклад, у п’ятикласників ці властивості лише починають формуватися, тож їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.

Нової якості у п’ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю. Вона існує з одного боку, у вигляді вчинків підлітків, що виявляють ставлення одне до одного, а з іншого,— у формі осмислення вчинків однолітків та стосунків з ними і має значення для формування уявлення про себе. Ця сфера життя і спілкування стає для підлітків надзвичайно важливою й особистісно значущою.

Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване “почуття дорослості”: діти потребують поваги і самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то у підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ’єктивність.

Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перший план виходить власне задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише “контролює” результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість і актуальність.

Вчителі з конкретних предметів повинні враховувати, що всі ці особливості є об’єктивними, але й минущими.

Успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб вчителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, не авторитарну атмосферу навчання.

Урок, де учням надається можливість працювати у власному темпі й здобувати знання відповідно до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5 класі. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо.



Психологічна характеристика учнів 5 го класу

Психологічною службою гімназії було проведене психодіагностичне дослідження з метою якого було виявлення загальних зон труднощів у адаптації п’ятикласників. У результаті дослідження було виявлено учнів, які мають підвищену тривожність, низьку самооцінку. Вивчений психологічний клімат в учнівському колективі та виявлені учні, у яких виникли труднощі у спілкуванні.

Важливим компонентом адаптації є сприйняття учня однолітками. Соціометричні дослідження показали, що лідерами 5- го класу є : Амхаз Маріам, Вільцанюк Софія, Заболотня Марина, Каштанова Дарья, Черненко Вероніка.

Виходячи із спостережень, бесід, авторитет їх заснований на власній ерудиції серед інших учнів і наявністю у них організаторських здібностей при проведенні різних конкурсів, змагань і ігор, в яких вони беруть активну участь. Ці учні ухвалюють рішення на рівних, суперництва між ними немає. У разі потреби, готові допомогти один одному. Вибирали їх як хлопчики, так і дівчатка.

Наявність такої кількості лідерів в класі свідчить про гарно сформований, дружній колектив. Підтвердженням цього факту є 50% учнів класу, які входять до категорії “ прийняті ”.

Цьогоріч приємно відзначити, що в класі немає жодної дитини, яка б відносилась до категорії «ізгої». Проте є троє «неприйнятих» учнів.

Головною причиною цього, на мій погляд, є та обставина, що діти

терпіли зневагу і потурання в молодшій школі, тому зараз відноситься до учнів з насторогою та агресією, що лякає однокласників.


Чималу роль в успішній адаптації грають індивідуальні особливості. Уміння контактувати з іншими людьми. Здатність визначати для себе оптимальну позицію, оскільки шкільне навчання носить, перш за все, колективний характер. Несформованість таких особливостей або наявність негативних особистих якостей породжують проблеми спілкування та взаємодію з однокласниками.

Особливості темпераменту – це основа адаптації дитини. Темперамент означає індивідуальні особливості дітей у їхній реакції на різноманітні подразники та досвід, індивідуальні відмінності у виконані рутинних щоденних видів діяльності.
5


Прізвище, ім’я учня

Тип темпераменту

Амхаз Маріам

с

Аюпов Тімур

с

Бабков Олександр

ф

Беримець Денис

с

Вільцанюк Софія

с

Гезалов Заур

х-с

Герасименко Євгеній

с

Заболотня Марина

с

Ільвицька Анастасія

м

Іщук Вадим

ф

Караван Дар’я

с

Каштанова Дар’я

с

Ковінько Ілля

ф-м

Колесник Діана

с-х

Крищенко Катерина

с

Мантула Діана

с-х

Марцун Ірина

с

Марущак Ірина

с

Мельник Назарій

с-х

Мороз Анастасія

с-м

Овсепян Артем

ф

Паламар Марк

ф

Педченко Павло

с-х

Познянський Іван

с-х

Полухіна Анастасія

с

Проніна Єва

с-ф

Прохорова Анастасія

с

Сверчкова Альона

с

Федун Нікіта

с-х

Шишмарьов Денис

с

Черненко Вероніка

с

Яременко Таїсія

с

Яцишина Єлизавета

с


Визначення типу темпераменту

Проводячи аналіз даних по дослідженню темпераменту, показує, що в класі холериків - 18%, сангвініків-57%, флегматиків-20%, меланхоліків-5%. Отже, можна зробити висновок, що в класі переважають діти з сильною нервовою системою - сангвініки. Це означає, що швидкість мислення досить швидка, активна, переважає емоційне сприйняття інформації.

Рекомендації: враховуючи індивідуальні особливості більшості учнів 5 – го класу, викладати навчальний матеріал необхідно спираючись на зацікавленість та емоційність учнів, частіше концентрувати їхню увагу шляхом емоційних акцентів, матеріал викладати в швидкому темпі.

Крім того, одним з компонентів індивідуальних особливостей є самооцінка.

Самооцінка

занижена –1 %

завищена – 17%

адекватна – 82%



Рекомендації: занижена самооцінка спостерігається у Ільвицької Анастасії. Для підвищення самооцінки учениці потрібно проводити корекційні вправи та консультації , з боку вчителів намагатися позитивно підтримувати ученицю, давати посильні завдання й хвалити публічно за їх виконання.




За результатами дослідження емоційного стану в 5 класі ми отримали наступні результати:
позитивний – 63%

негативний – 4%

нейтральний – 33%
Познянський Іван, Гезалов Заур та Педченко Павло дуже часто часто перебувають у емоційно збудженому стані, і це заважає вчителям та однокласникам.

З даними учнями неодноразово були проведені бесіди методистом з виховної роботи, куратором та психологом.



Ми дослідили активність учнів у 5 - му класі.

висока – 50%

середня – 38%

низька – 12%

Низький настрій й активність учнів, на мою думку, викликаються в разі поганого самопочуття і втоми ( кінець навчального дня), і є ситуативними.

Наступним компонентом адаптації виступає мотивація до навчання. Ми дослідили структуру мотивації в 5 класі, яка складається з наступних складових:

Пізнавальна мотивація – 12

Комунікативна – 5

Емоційна – 4

Саморозвиток – 12

Позиція школяра – 5

Досягнення – 7

Зовнішні фактори – 8



Отримані дані свідчать про те, що клас гарно сприймає емоційний стиль викладання, розуміє необхідності власного саморозвитку. Радимо на самопідготовці надавати можливість самостійно міркувати та приймати рішення.

Були проведені дослідження загальної тривожності учнів 5 – го класу. 9% учнів мають підвищену тривожність. Загальна картина рівня шкільної тривожності в класі має такий вигляд:



полотно 19

Загальний рівень тривожності в п’ятому класі свідчить про належний процес адаптації учнів до нових умов навчання.



Психологічна характеристика учнів, які потребують підвищеної уваги з боку вчителів
У цьому році до категорії учнів, що потребують підвищеної уваги ми відносимо : Педченка Павла, Гезалова Заура , Познянського Івана та Ільвицьку Анастасію.

Характеристика хлопців :



Характеристика труднощів

Причини

Рекомендації вчителям

6. Гіперактивність, підвищена схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги, імпульсивність

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти не в змозі тривалий час бути зосередженими, уважними, посидючими. Головне в роботі з ними - терпіння й наполегливість. Треба розвивати вміння доводити справу до кінця, діяти цілеспрямовано та планомірно, давати невеликі завдання та здійснювати покроковий контроль виконання. Заохочувати бажану поведінку, спираючись на прагнення п'ятикласників «бути вольовою людиною»




запальність, дратівливість

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання

У спілкуванні з цими дітьми потрібно виявляти максимальну стриманість і терпимість, адже вони самі страждають від своєї впертості, гнівливості та дратівливості. Необхідно дати зрозуміти, що дорослий - їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Педагог, знаючи інтереси та схильності агресивної дитини, зможе спрямувати її активність у конструктивне русло, тактовно й послідовно навчаючи дитину самоконтролю та стриманості


Характеристика Анастасії

9. Підвищена тривожність, плаксивість, вразливість, схильність хвилюватись і переживати через будь-який привід (ризик розвитку невротичних розладів)

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти часто є хорошими учнями, але навчальні успіхи для них набувають надто великого значення (часто цьому сприяють установки батьків). Учителю в цьому випадку не слід акцентувати увагу на оцінках. Перед хвилюючими подіями, контрольними треба знімати тривожність, навіювати впевненість в успіху, частіше заохочувати, схвалювати та відзначати переваги

10. Боязкість, нерішучість, замкнутість, «нелюдимість»

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Учителю варто залучати таких дітей до позакласної роботи. Проводити групові заходи, щоб вони більше спілкувалися, долали свою боязкість, нерішучість. Давати певні громадські доручення. Частіше звертати увагу однокласників на переваги такого учня, підвищуючи його самооцінку та створюючи ситуацію успіху

Загальний рівень досліджень в п’ятому класі свідчить про належний процес адаптації учнів до нових умов навчання.

Провівши та праналізувавши дані дослідження, ми можемо зробити висновок, що 5 клас доволі добре проходить процес адаптації. Більшість учнів чуйні, серйозні та відповідальні.

Психологічна характеристика учнів, які потребують підвищеної уваги з боку куратора, вчителів - предметників та психолога

Характеристика труднощів

Причини

Рекомендації вчителям

Рекомендації батькам

1. Повільний темп розумових операцій. Діти повільно залучаються до роботи, не встигають виконувати домашнє завдання, не одразу розуміють пояснення вчителя, повільно пишуть і читають

Причиною, як правило, є своєрідність типу нервової діяльності (інертність нервових процесів)

Таких дітей не можна квапити, підганяти на уроці примушувати працювати «за часом», адже будь-який поспіх та умови обмеження часу тільки загальмують роботу і спричинять негативні емоції. Краще: повторити дитині те, що вона не встигла почути; намагатись говорити повільніше; повідомляти на початку уроку план роботи; пропонувати завдання, розраховані на нижчий темп виконання, даючи час на підготовку до відповіді; не ставити в ситуацію необхідності швидкого переключення з одного виду діяльності на інший

Складати для дітей чіткий порядок денний з урахуванням їхніх можливостей для виконання конкретної роботи. Не підганяти

2. Погано встигають з усіх предметів через труднощі в запам'ятовуванні, узагальненні навчального матеріалу, оперуванні поняттями, недостатнім словниковим запасом, несформованістю навчальних навичок

Причиною може бути педагогічна занедбаність: недоліки виховання, а не низький інтелектуальний потенціал

Необхідні додаткові заняття з розвитку мовлення, пам'яті, уваги, мислення, загальнонавчальних навичок. Бажані індивідуальні завдання зниженого рівня труднощів. Варто схвалювати прагнення дитини досягти успіху, відзначити навіть невеликий успіх. У деяких випадках цілеспрямована розвивальна робота дає змогу подолати педагогічну занедбаність і досягти високих навчальних результатів

Рекомендувати різноманітні вправи та ігри з метою розвитку пам'яті, уваги, мислення дитини, її мовлення

3. Невисокий інтелектуальний потенціал (навчання дається важко, не засвоюють навчальний матеріал, не завжди розуміють і погано запам'ятовують пояснення вчителя)

Причина може полягати в астенії, затримці психічного розвитку, органічних порушеннях центральної нервової системи

Вимоги до таких дітей треба знизити, адже вони страждають через слабку пам'ять, низький рівень логічного мислення. Для запобігання втрати мотивації до навчання й відхилень у поведінці варто пропонувати посильні індивідуальні завдання, відзначати навіть маленькі успіхи

Рекомендувати різноманітні вправи та ігри з метою розвитку пам'яті, уваги, мислення дитини, її мовлення. Рекомендувати звернутися для консультації до психолога, дитячого психоневролога чи психіатра

4. Труднощі тільки в письмі й читанні (поганий почерк, постійні пропуски літер і недописування закінчень слів, заміна одних складів на інші, співзвучні їм)

Причина - недорозвинення мовлення

Труднощі не пов'язані з лінощами чи непосидючістю дитини, тому постійні зауваження та заклики до старанності ні до чого не приведуть. Щоб уникнути формування стійкої відрази до навчання, не слід акцентувати увагу на неуспіхах. Краще похвалити такого учня за те, що йому вдалось виконати

Рекомендувати звернутись по допомогу до логопеда

5. Труднощі в навчанні, поведінці. Підвищена тривожність, замкнутість, боязкість нерішучість, сором'язливість

Емоційні порушення, розлад нервової системи

Необхідне доброзичливе ставлення, підтримка, підбадьорення в ситуаціях, що викликають сильну тривогу і хвилювання (при відповідях біля брошки, контрольних роботах, диктантах). Таких дітей краще не викликати відповідати перед усім класом, особливо на початку навчального року

Необхідне підбадьорення в різних ситуаціях. Розвивати впевненість дитини в собі. Звернутись по допомогу до психолога

6. Гіперактивність, підвищена схильність до відволікання, труднощі в концентрації уваги, імпульсивність

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти не в змозі тривалий час бути зосередженими, уважними, посидючими. Головне в роботі з ними - терпіння й наполегливість. Треба розвивати вміння доводити справу до кінця, діяти цілеспрямовано та планомірно, давати невеликі завдання та здійснювати покроковий контроль виконання. Заохочувати бажану поведінку, спираючись на прагнення п'ятикласників «бути вольовою людиною»

Рекомендувати батькам зайняти дитину спортом, відвідувати гуртки (моделювання, конструювання

7. Труднощі в контактах (погані взаємини з однолітками або відсутність друзів у класі)

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Завдання учителя в роботі з «відторгнутими» дітьми - допомогти їм відчувати себе потрібними та бажаними у класі. Необхідно звернути увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що їм удається. На позакласних заходах давати можливість виявити себе з кращого боку

Допомагати дитині відчувати себе потрібною та бажаною. Давати роботу або доручення, щоб дитина мала змогу самореалізуватись. Заохочувати її

8. Агресивність, запальність, дратівливість

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання

У спілкуванні з цими дітьми потрібно виявляти максимальну стриманість і терпимість, адже вони самі страждають від своєї впертості, гнівливості та дратівливості. Необхідно дати зрозуміти, що дорослий - їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Педагог, знаючи інтереси та схильності агресивної дитини, зможе спрямувати її активність у конструктивне русло, тактовно й послідовно навчаючи дитину самоконтролю та стриманості

Батькам необхідно проявляти стриманість, терпимість. Довести, що батьки - друзі дитини. Постійно цікавитись усім, що стосується дитини. Розвивати стриманість, самоконтроль

9. Підвищена тривожність, плаксивість, вразливість, схильність хвилюватись і переживати через будь-який привід (ризик розвитку невротичних розладів)

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Такі діти часто є хорошими учнями, але навчальні успіхи для них набувають надто великого значення (часто цьому сприяють установки батьків). Учителю в цьому випадку не слід акцентувати увагу на оцінках. Перед хвилюючими подіями, контрольними треба знімати тривожність, навіювати впевненість в успіху, частіше заохочувати, схвалювати та відзначати переваги

Батькам треба переглянути свої погляди: не надавати значної уваги оцінкам. Виховувати в дитині впевненість в успіху. Частіше заохочувати

10. Боязкість, нерішучість, замкнутість, «нелюдимість»

Причиною можуть бути емоційні порушення як наслідок неправильного стилю виховання, а також органічні порушення центральної нервової системи

Учителю варто залучати таких дітей до позакласної роботи. Проводити групові заходи, щоб вони більше спілкувалися, долали свою боязкість, нерішучість. Давати певні громадські доручення. Частіше звертати увагу однокласників на переваги такого учня, підвищуючи його самооцінку та створюючи ситуацію успіху

Батькам слід залучати таких дітей до гуртків, де вони будуть більше спілкуватися, долати свою боязкість, нерішучість. Підвищувати самооцінку дитини

Рішення психолого-педагогічного консиліуму

від 30.12.2013 року

  1. Заступнику директора з навчально-виховної роботи Кайновій В.В.:




    1. Узяти під контроль організацію навчально – виховного процесу, спрямовану на підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-го класу та усунення проблем наступності в навчанні.

Протягом року.

    1. Здійснювати контроль за діяльністю куратора, учителів-предметників, що працюють у 5 класі, з урахуванням специфіки даного періоду й результатів діагностики. Відвідувати щотижня по 2 уроки в 5 класі.

Протягом року.

    1. Систематично аналізувати проблемні ситуації в навчально-виховній роботі з учнями 5 класу з залученням кураторів, учителів- предметників, психолога.

Протягом року.

    1. Залучити членів педколективу до самоактуалізації та самореалізації з питань наступності в процесі навчання при переході до середньої ланки освіти

Протягом року.

    1. Забезпечити повторне діагностування учнів 5 класу з метою виявлення перебігу адаптації щодо рівня вихованості, фізичного розвитку, пізнавальних інтересів.

Березень 2014 року

  1. Заступнику директора з науково-методичної роботи Рись А.А.:

    1. Удосконалювати роботу щодо організації зв’язків між педагогами різних ступенів навчання: учителів-предметників, кураторів гімназії з учителями початкових класів шкіл № 324, № 310, «Золотий ключик», «Сяйво», «Відродження», «Кияночка».

Березень 2014 року

    1. Забезпечити науково-методичну базу для роботи вчителів у 5 класі з урахуванням особливостей перебігу процесу адаптації та психологічними новоутвореннями підлітків.

Протягом року.

  1. Методисту з виховної роботи Киселиці Л.Ф.:

3.1. Посилити контроль за дотриманням Єдиних вимог учнями 5-х класів щодо зовнішнього вигляду, культури спілкування, морально-етичних норм поведінки в гімназії та громадських місцях.

3.2. Спрямувати роботу кураторів на створення позитивних умов для ефективної адаптації учнів 5 класів.

Протягом року

4. Учителям- предметникам:

4.1. Формувати співробітництво «учитель-учень» на основі доброзичливості, довіри та співробітництва, враховуючи принципи індивідуальності та гуманістичного підходу до особистості.

Постійно


    1. Будувати навчально-виховний процес з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів 5 класу.

Протягом року

    1. Узяти під чіткий контроль роботу з учнями високого рівня навченості для недопущення зниження якості навчання.

Протягом року

    1. Систематично впроваджувати в процесі навчання заохочування та стимулювання учнів з метою підвищення мотиваційних потреб.

Протягом року

    1. Здійснювати педагогічний супровід учнів, які потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу.

Протягом року

    1. Учителям української мови – Бутко А.І., Яворській С.Я., іноземної мови

Антоненко В.Ю., Дундич О.В., Заболотній О.О., Камишанській О.В.,

математики – Хитрич Т.А., Юрко О.М. проводити роботу з питань

покращення навчальних досягнень, використовуючи новітні методи

навчання.

Протягом року


    1. Учителю фізкультури Шевченку О.М. проводити рухливі ігри на уроках та перервах із метою згуртованості класного колективу, розвитку моторики, профілактики захворюваності.

Протягом року

5. Куратору 5 класу - Антиповій І.С. :

5.1 Спрямовувати навчально-виховний процес в 5 класі на розвиток творчих здібностей, дисциплінованості, самостійності учнів.

Протягом року

5.2. Приділяти значні увагу учням з недостатнім рівнем адаптаційних складових.

Протягом року

5.3. Підтримувати постійний зв'язок з батьками учнів, які мають підвищений рівень тривожності та емоційної нестабільності, гіперактивність та низьку самооцінку.

Протягом року

5.4 Проводити заходи, які сприяють розвитку колективізму та згуртованості в класному колективі та формувати почуття власної гідності в учнів з низьким соціальним статусом в класі.

Протягом року

5.5. Формувати в учнях 5 класу активну громадську позицію, морально-етичні принципи, культуру поведінки та позитивне ставлення до навчання.

Протягом року

5.6. Організовувати та провести цикл зустрічей із цікавими людьми з метою популяризації мотивації до навчання та в рамках роботи над творчими проектами.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

5.7. Проводити індивідуальні бесіди з учнями 5 класу з метою виховання почуття колективізму.

Протягом року

6. Психологу Суходольській О.В. :
6.1. Здійснювати психологічний супровід учнів, які потребують підвищеної уваги з боку педагогічного колективу.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

6.2. Розробити та провести індивідуальні та групові корекційні заняття з учнями, які потребують психологічної підтримки, розвитку пізнавальної сфери, мають занижену самооцінку, підвищену тривожність.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

6.3. Звертати особливу увагу на учнів, які мають недостатній рівень адаптованості.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

6.4. З метою підвищення соціального статусу в класі з Ільвицькою А. проводити комплекс корекційних заходів щодо формування адаптованості в колективі.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

6.5. З метою вивчення перебігу процесу адаптації учнів 5 класу провести повторне діагностичне дослідження пізнавальної, емоційної сфери та рівня тривожності.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.

6.6. Надавати інформацію вчителям – предметникам , кураторам стосовно психологічних, вікових, соціальних особливостей учнів 5 класу.

Постійно


6.7. Спрямувати роботу психологічної служби на створення позитивних умов для ефективної адаптації учнів 5 класу.

ІІ семестр 2013-2014 н.р.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка