Психолого – педагогічний семінар як одна з групових форм методичної роботи в школі



Скачати 75.99 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір75.99 Kb.
Левченко Валентина Феофанівна,

заступник директора школи з навчально-виховної роботи

Буцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Маньківської районної ради Черкаської області


ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАР ЯК ОДНА З ГРУПОВИХ ФОРМ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
Матеріал розкриває теоретичний та практичний аспекти організації психолого-педагогічного семінару (з досвіду роботи заступника директора з навчально-виховної роботи). Може бути використано організаторами методичної роботи усіх рівнів.
В умовах модернізації освіти, переходу на новий зміст та структуру навчання набуває актуальності проблема психологічної просвіти та сприяння розвитку психологічної компетентності педагогічних працівників. Які причини виникнення цієї проблеми? По-перше, ми живемо в час, якому характерні системні зміни, що відбуваються в освіті, інтенсивний розвиток педагогічної науки, розробка і впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес. Тож сьогодні вчитель повинен бути обізнаним із новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду. До-друге, більшість сільських шкіл не забезпечені фахівцями психологічної служби. А тому вчитель повинен бути готовим не тільки вирішувати психологічні проблеми та попереджувати їх виникнення, а й після проведення корекційно-розвивальної роботи з учнями зрозуміти і підтримати позитивні зміни, які відбуватимуться в дітей. І по-третє, педагоги, як і всі інші учасники педагогічного процесу, самі потребують психологічної підтримки.

Тож, як писав В.О.Сухомлинський, «...психологізація повинна стати компасом у практичній діяльності кожного вчителя, кожного колективу.»

Науковці стверджують, що проаналізувавши суть звернень до психологів, можна визначити певні орієнтири в системі психологічних знань, яких бракує педагогам. Серед них: вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини; продуктивні та конфліктні моделі взаємодії; принципи покарання та заохочення; формування та керівництво дитячим колективом. До цього переліку я б віднесла ще й незнання вчителями способів і методів попередження перевантаження учнів у процесі навчання. Адже ні для кого не новина, що в останні роки збільшились обсяги шкільного навантаження. Окрім того, сільські учні ще й змушені працювати фізично, допомагаючи дома по господарству. Все це супроводжується інтелектуальним та фізичним перевантаженням, що впливає на стан психічного здоров’я дітей.

Підвищенню психологічної компетентності вчителів допоможе діяльність психолого-педагогічних семінарів. Зміст роботи психолого-педагогічного семінару полягає «...в ознайомленні з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду, та в обговоренні слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень самостійно під керівництвом спеціалістів у даній галузі. Організація такого семінару вимагає високої кваліфікації організаторів методичної роботи або прямих зв’язків з ученими, представниками академії педагогічних наук, педагогами, кваліфікованими лекторами інститутів удосконалення вчителів» [3, с. 125].

Ця форма методичної роботи дає можливість учителям опанувати конкретні знання, прийоми, навички і вміння, удосконалити свої особистісні та професійні якості, а також сприяє їх самореалізації.

Забезпечити ефективну роботу психолого-педагогічного семінару можна за умови призначення його керівником компетентного вчителя – доброго організатора методичної роботи, який створить атмосферу творчості, невимушеності, взаємоповаги. Якщо ж такого вчителя немає, роботу семінару організовують члени методичної ради школи, практичний психолог.

Кожному семінару передує ретельна підготовка: вибір теми, складання плану, підбір і опрацювання літератури, вичленення і вивчення проблеми, написання тез, рефератів, повідомлень, виготовлення наочності, підготовка пам’яток. Після викладу змісту рефератів і повідомлень обов’язково потрібно сформулювати рекомендації, що передбачає зворотний зв’язок з їх виконання, творчого осмислення і впровадження у практику роботи.

Особливістю проведення занять психолого-педагогічного семінару є взаємозв’язок теорії і практики, налагодження співпраці з районною психологічною службою. Оптимальна кількість проведення семінарів – чотири рази на рік. Теми семінарів можуть бути не пов’язані між собою, або ж семінари можуть бути об’єднані однією загальною темою. Але, і це найголовніше, психолого-педагогічні семінари повинні сприяти вирішенню науково-методичної проблеми, над якою працює педагогічний колектив школи.

Упродовж п’яти років (2010-2015рр.) педагогічний колектив Буцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів працював над реалізацією науково-методичної теми «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом впровадження освітніх інноваційних технологій». Тож питання, які розглядалися на засіданнях психолого-педагогічних семінарів, були безпосередньо зв’язані з даною темою.

Так у 2010-2011 навчальному році було проведено чотири засідання психолого-педагогічного семінару за такими темами:

1. Психологічний супровід інноваційної діяльності сільського вчителя.

2. Сучасний психологічний підхід до проблеми індивідуалізації навчальної діяльності учня.

3. Психолого-педагогічні умови інтелектуального, соціального, духовного розвитку учня.

4. Психологічне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів.

Протягом 2011-2012 і 2012-2013 навчальних років у школі працював психолого-педагогічний семінар з теми «Формування професійної компетентності вчителя». За цей час було проведено десять занять:

1. Професійна компетентність учителя.

2. Комунікативна функція вчителя.

3. Діагностична функція вчителя.

4. Організаційно-методична функція вчителя.

5. Спеціальна функція, як відображення специфіки конкретної спеціальності, що є засобом формування особистості учня.

6. Конструктивна функція.

7. Формуюча функція вчителя: її сутність, види діяльності, за допомогою яких учитель реалізує формуючу функцію.

8. Прогностична функція вчителя.

9. Стимулююче-регулююча функція вчителя.

10. Аналітична функція: її сутність, вимоги, що висовуються функцією до вчителя.

У ході цих занять учителі не тільки ознайомилися з поняттям компетентності, методологічними і теоретичними основами професійних функцій педагога, сутністю кожної функції, вимогами, що висовуються функціями до вчителя і видами діяльності, за допомогою яких учитель реалізує кожну функцію, а й під час практичних занять дослідили рівень сформованості професійних функцій учасників семінару за методикою Е.М.Павлютенкова, ознайомилися з методиками вивчення колективу й особистості учня, дослідження організаторських здібностей учнів; вивчили техніки рольової і ділової гри, прийоми цільового комплексного планування, прийоми творчого мислення, пройшли тренінг із спілкування в конфліктних ситуаціях.

У 2013-2014 навчальному році у школі працював психолого-педагогічний семінар з проблеми «Шляхи вдосконалення структури, типів і форм організації уроку в системі особистісно-орієнтованого навчання».

ПЛАН


роботи психолого-педагогічного семінару-практикуму з проблеми «Шляхи вдосконалення структури, типів і форм організації уроку в системі особистісно-орієнтованого навчання».

Заняття І

Листопад 1. Особистісно-орієнтована освіта як особливий вид діяльності.

2. Урок – як основна форма організації навчання в школі.

3. Особистісно-орієнтований урок (дискусія).

4. Підготовка вчителя до уроку (практикум).



Заняття ІІ

Січень 1. Психологія особистісно-орієнтованого навчання.

2. Формування в учнів позитивної установки на діяльність

(дискусія).

3. Взаємодія вчителя та учнів під час вирішення проблемної

ситуації (практикум).

Заняття ІІІ

Березень 1. Основні вимоги до сучасного уроку.

2. Технологія особистісно-орієнтованого уроку.

3. Особистісно-орієнтований урок історії (відкритий урок).

Заняття VІ

Травень 1. Засідання «круглого столу» по темі «Урок сьогодні і завтра».

Участь у роботі семінару, а особливо у підготовчому періоді: добір літератури, визначення та вивчення проблеми, написання тез, рефератів, повідомлень - створює сама по собі умови для усвідомлення та обґрунтування необхідності системного вивчення науково-методичної, психологічної, педагогічної літератури, неперервного підвищення кваліфікації у призмі нових вимог до організації навчально-педагогічної та виховної діяльності вчителя.

Повідомлення учасників семінару повинні бути творчими, мати в собі елементи проблемності, щоб після прослуховування можна було організувати активні форми роботи: дискусію, диспут тощо. Виступ також можна подати за принципом активної лекції – за методами «лекція з паузами», «керована лекція», коли матеріал пропонується частинами, надаючи слухачам час на осмислення, виконання запропонованих завдань та оформлення конспекту у вигляді таблиці: «положення, що добре зрозуміли» - «положення, що потребують уточнення» [5, с. 76]. Не можна нехтувати контактами з учасниками семінару до і після заняття: їх можна організовувати у вигляді консультацій, щоб позбавити дорослих певних комплексів [5,с. 57]. А встановлення на початку роботи семінару правил поведінки чи норм роботи: алгоритм сумісної діяльності, подачі зворотного зв’язку тощо - сприятиме остаточному подоланню психологічного дискомфорту та окремих побоювань [5, с. 27].

Робота в рамках психолого-педагогічного семінару передбачає діяльний зворотний зв'язок, що забезпечується насамперед правильністю формулювання методичних рекомендацій за результатами діяльності семінару, бажано у двох іпостасях:



  • рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню кваліфікації та фахового рівня педагога;

  • рекомендації, впровадження яких сприяє підвищенню рівня власне навчально-виховного процесу.

Вони повинні бути конкретними, виваженими, реальними, посильними для виконавців. Чітко встановлені часові рамки для творчого осмислення та запровадження рекомендацій у практику роботи забезпечить можливість якісного контролю,

Систематична участь у роботі психолого-педагогічного семінару забезпечує умови для зростання як загальної культури педагога, так і культури спілкування, оволодіння правилами полеміки, дискусії, усвідомлення важливості емоційно-ціннісних відносин з колегами та учнями. А говорити про ефективність психолого-педагогічних семінарів можна буде лише тоді, коли їх заняття сприятимуть росту компетентності і педагогічної майстерності вчителів.


Список використаної літератури:
1.Волканова В.Організація методичної роботи. – К.: Шкільний світ, 2010.
2.Жерносєк І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. – Х.: Основа, 2006.
3.Методична служба - школі. Випуск 1. – Т.: Астон, 2003.
4.Організація науково-методичної роботи з учителями загальноосвітніх шкіл: Навчальний посібник (Сидоренко О.Л.). – Х.: Майдан, 1997.
5.Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.
6.Рубан С. Методика проведення тренінгових занять// Директор школи. – 2007. – № 40.
7.Сучасні форми роботи з педкадрами /Упорядник М.К.Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2010.
8.Третяк Т.М. Методичні засоби вивчення психологічних труднощів обдарованої дитини в сім’ї // Обдарована дитина. – 2009. – № 10.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка