Психологія І педагогіка



Сторінка1/45
Дата конвертації19.05.2017
Розмір3.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45


Міністерство освіти і науки України

Інститут економіки і підприємництва
Ростислав Твердоступ

Ірина Калакайло


ПСИХОЛОГІЯ І ПЕДАГОГІКА

(Опорний конспект лекцій)

Рекомендовано Вченою Радою
Інституту економіки і підприємництва
(протокол №1/03 від 3 січня 2003 р.)



Тернопіль-2004

Твердоступ Р.Б., Калакайло І.Ю.

Психологія і педагогіка (Опорний конспект лекцій). – Тернопіль, 2004. - 160 с.

В навчальному посібнику пропонуються розширені конспекти лекцій з навчального курсу «Психологія і педагогіка».

Лекція 1. Вступ до психології

1.1. Психологія як наука. Предмет психології. Завдання психології


Психологія - наука про закономірності виникнення, розвиток і форми впливу психіки у людини і тварин, про психічні процеси і властивості, які є компонентами діяльності та спілкування людей, поведінки тварин. Термін „психологія” (психологія від гр. рsyche — душа, logos — слово, вчення, наука) введений датчанином Гокленіусом в 1590 р., а також з’являється в XVІІІ столітті в роботі німецького філософа Христиана Вольфа. Психологія (по Петровському) як наука вивчає факти, закономірності і механізми психіки. Факти можна розділити на: психічні процеси; психічні стани; психічні властивості.

Об’єктом вивчення психології є психіка як функція головного мозку, що виявляється у відображенні навколишнього середовища і внутрішніх станів особи, її зв’язків з об’єктивним світом.

Предметом її вивчення є психологічні особливості людської особистості (або відчуття й образи сприймання, мислення і почуття, діяльність і спілкування тощо).

До явищ, що є предметом вивчення психології, належать індивідуальні внутрішні процеси. Назвемо деякі з них:



Активність — динаміка живих істот як джерело підтримки життєво значимих зв’язків із світом, є динамічною умовою становлення діяльності.

Відчуття — відображення у мозку окремих властивостей і якостей предметів при їх безпосередньому впливі на аналізатори.

Засвоєння — основний шлях набування індивідом суспільно-історичного досвіду.

Звикання — негативне навчання, ефект якого полягає у відсутності реакції на певний стимул.

Ідеомоторика — перехід уявлення про рух м’язів у реальний рух.

Інтроспекція — самоспостереження — спостереження людини за внутрішнім психічним життям.

Мислення — процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів і явищ в їх істотних властивостях і зв’язках.

Мовлення — процес спілкування людей між собою, мовленнєва діяльність.

Пам’ять — процес фіксації, збереження і відтворення даних минулого досвіду.

Рефлексія — процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психологічних актів і станів.

Самонавіювання — процес навіювання, адресований самому собі, за якого суб’єкт і об’єкт навіюваного впливу збігаються.

Сприймання — цілісне відображення у мозку предметів, ситуацій, подій, які виникають при безпосередньому їх впливі на аналізатори.

Уява — психічний пізнавальний процес, що виражається: 1) у побудові нового образу; 2) у створенні програми поведінки, коли проблемна ситуація невизначена; 3) у створенні образу, який відповідає опису об’єкта, тощо.

Деякі поняття сучасної психології.


Як і будь-яка наука, психологія має свій поняттєвий, категоріальний апарат. Наведемо ряд понять сучасної психології:

Психіка (від грец. рsychіkos - щиросердечний) - форма взаємодії організму з навколишнім середовищем, опосередковане активним відображенням ознак об’єктивної реальності. Активність відображення виявляється насамперед у пошуку і випробуванні майбутніх дій щодо ідеальних образів.

Свідомість - форма відображення об’єктивної дійсності в психіці людини, що характеризується тим, що в якості опосередковуючого фактора виступають елементи суспільно-історичної практики, що дозволяють будувати об’єктивні (загальноприйняті) картини світу.

Сприймання – це психічний процес відображення в мозку людини предметів і явищ в цілому, у сукупності всіх їх якостей та властивостей при безпосередній дії на органи чуття.

Адаптація — традиційно це поняття пов’язувалося: 1) з пристосуванням організму до умов навколишнього середовища; пристосуванням організмів протягом життя багатьох поколінь до змін середовища; 2) зі змінами чутливості аналізатора до змін середовища (пристосована зміна чутливості до інтенсивності дії на орган чуття подразника). З поняттям адаптації пов’язане поняття дезадаптації. Це поняття широко використовується, особливо при характеристиках поведінки так званих важких дітей, підлітків.

Сублімація (від лат. sublіmo — піднімаю, підношу). Цей термін використовується з XІX ст. у філософії, психології та педагогіці у значенні переключення: 1) активності суб’єкта на більш високий рівень; 2) енергії з нижчого соціального і культурного рівня на вищий. Сублімація є вираженням психологічного захисту в ситуації конфлікту шляхом трансформації нижчих (наприклад, інстинктивних) форм у вищі форми.

Креативність (від лат. творчість) — цей термін вживається для характеристики творчої особистості.

У психологи часто вживається поняття "Я". Воно позначає особистість, її свідому оцінку при взаємодії з зовнішньою і внутрішньою реальністю. "Я" пов’язується з активністю особистості. Вирізняють "Я" ідеальне і "Я" реальне. Під першим розуміють сукупність уявлень, які відображають те, чим людина хотіла б бути, під другим — уявлення, яке складається у людини про саму себе на основі власного досвіду.



Диференціація (від франц. — різниця, відмінність, розрізнення) означає поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини. Сучасні психологи використовують поняття диференціації поряд із поняттям інтеграції для характеристики компонентів розумового розвитку підростаючої особистості, складових мислиннєвих операцій, структури уваги, ставлення учнів до навчання, мікрогрупи учнів в одному класі тощо.

Предмет і об’єкт психологічних досліджень. Ці поняття слід розрізняти. За С.Д.Максименком, предмет емпіричного пізнання охоплює: 1) всі зафіксовані факти, що стосуються поведінки об’єкта вивчення; 2) всі виміри різних властивостей та зв’язків об’єкта вивчення; 3) знаки і знакові форми, за допомогою яких реєструється емпірична інформація, всі статистичні дані про зміни таких властивостей і зв’язків об’єкта вивчення, які виявлені в ході емпіричного дослідження. Об’єкт дослідження фіксує: 1) психіку людини; 2) природне і соціальне буття людини в їх єдності; 3) людину в цілому тощо. До реального об’єкта відносять людину як духовно-тілесну реальність.

Психологічна наука розв’язує три групи завдань: науково-дослідні; діагностичні; корекційні.



1. Науково-дослідні завдання передбачають вивчення об’єкта науки на різних рівнях.

На рівні загальних закономірностей і факторів розвитку розв’язуються, наприклад, такі завдання: а) вивчення вікової динаміки окремих сторін психіки, психофізіологічних функцій, процесів, властивостей; б) виявлення взаємозв’язків окремих боків психіки впродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.

2. Діагностичні завдання мають на меті: 1) розпізнати й оцінити рівень розвитку психіки на кожному етапі розвитку особистості, ступень зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах розвитку; 2) оцінити відхилення у психічному розвитку у відповідності з віком і досвідом; 3) визначити потенційні можливості психічного розвитку; 4) здобути наукові дані для удосконалення діагностування і прогнозування розвитку окремого індивіда.

3. Корекційні завдання спрямовані на: 1) виправлення дефектів у психічному розвитку; 2) викорінювання тих причин, що призводять до таких дефектів.

Розв’язуються ці завдання різними шляхами. Зокрема, шляхом: 1) психологічних консультацій; 2) спеціально організованих тренувань; 3) спеціально організованого навчального експерименту та психолого-педагогічного тренінгу; 4) розробки рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини. Ці завдання виконують науковці-психологи, які працюють у спеціальних установах, та практичні психологи (шкільний психолог, психолог, котрий працює у промисловості, спорті тощо). Ці психологи ведуть, зокрема, консультативну роботу (допомагають людині обрати спеціальність, роботу, яка відповідала б її інтересам та здібностям; надають допомогу, пов’язану з процесами адаптації до навчання, роботи тощо; допомагають у підвищенні результативності навчання та праці і т.д.).


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка