Програми фахових письмових вступних випробувань



Сторінка1/11
Дата конвертації31.12.2016
Розмір2.31 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


ПРОГРАМИ ФАХОВИХ ПИСЬМОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

ПРИ ВСТУПІ НА НАВЧАННЯ ДО ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ У 2016 РОЦІ ЗА ТЕСТОВИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
ОСНОВИ СЕСТРИНСЬКОЇ СПРАВИ

Розділ І. Введення в предмет "Основи сестринської справи"

1.1. Поняття про систему охорони здоров'я України. Історія сестринської справи.

Визначення поняття сестринської справи. Значення сестринської справи для охорони здоров'я, її основні функції. Сестринська справа як предмет, його мета, завдання, місце серед інших дисциплін у системі медичної освіти.

Історія розвитку сестринської справи в Україні (організація шпита­лів у Запорізькій Січі, догляд за хворими і пораненими в монастирях). Андрій Крупинський – засновник медичної освіти в Україні. Міжнародне визнання діяльності Флоренс Найтінгейл (1820 - 1910). Товариство Червоного Хреста, його значення в створенні шкіл сестер милосердя.

Положення про медичну освіту, медичні школи, училища, медичні коледжі. Система підготовки медсестер в Україні сьогодні, спеціалізація.

Кваліфікаційна характеристика медичної сестри (призначення, вимоги до особистості, професійні вимоги).

Роль медичної сестри в лікувальному процесі. Догляд за пацієнтами як лікувальний чинник.

Професійні шкідливості в роботі медсестри, їх профілактика. Дотримання правил техніки безпеки.

Права і обов'язки медичної сестри.

Значення самовиховання і самоосвіти в житті та діяльності медсестри. Система підвищення кваліфікації. Атестація професійного рівня, кваліфікаційні категорії.

1.2. Поняття про стандарти сестринського догляду. Перспективи розвитку сестринської справи. Поняття про сестринський процес.

Сестринський процес: наочний підхід до сестринської справи.

Основні поняття і терміни.

Історія питання.

Мета сестринського процесу.

Необхідність впровадження сестринського процесу в сестринську освіту і сестринську практику.

Етапи сестринського процесу, їх взаємозв'язок і зміст кожного етапу.

І етап сестринського процесу, сестринське обстеження.

ІІ етап сестринського процесу, виявлення проблем пацієнта.

ІІІ етап сестринського процесу, визначення цілей сестринського догляду.

IV етап сестринського процесу, планування об'єму сестринських втручань. Значення стандартних планів сестринського догляду.

V етап сестринського процесу, оцінка результатів та корекція догляду. Поняття про приблизну учбову сестринську історію хвороби. Моделі сестринської справи (Орем, Рой, Хендерсен і т.д.).

1.3. Філософія, теорія, суть сестринської справи.

Сестринська етика та деонтологія.

Необхідність філософського усвідомлення сестринської практики для подальшого прогресу в сестринській справі.

Основні поняття, необхідні для визначення філософії сестринської справи: пацієнт, сестринська справа, навколишнє середовище і суспільство, здоров'я.

Зміст спеціальності "сестринська справа".

Місія, ціль і задачі сестринської справи. Сестринська справа і суспільство. Лікування і сестринська справа.

Сестринський персонал і пацієнт. Етичні елементи філософії сестринської справи: обов'язки, цінності і чесноти.

Деонтологія як частина сестринської етики. Збереження медичної таємниці. Моральні концепції, принципи і традиції сестринської деонтології в клятві Флоренс Найтінгєйл і етичному кодексі Міжнародної Ради медичних сестер.


    1. Мистецтво спілкування в медсестринстві. Навчання в сестринській справі. Сестринська педагогіка.

Спілкування як ефективний спосіб допомоги людям в адаптації до змін в житті у зв'язку з захворюванням.

Рівні спілкування.

Терапевтичний і не терапевтичний засіб спілкування.

Два типи спілкування: словесний і безсловесний. Ясність і стис­лість мови, її темп, гучність. Словниковий склад. Розрахунок часу.

Майстерність письма як форма словесного спілкування з пацієнтами, що страждають на зниження слуху. Підтримка зв'язків з пацієнтами, нездатними до вербального спілкування;

Самоконтроль медичної сестри при безсловесному спілкуванні (вираз обличчя, міміка, жести).

Функції медичної сестри як викладача з питань, що стосуються стану здоров'я.

Сфери навчання: пізнавальна, емоційна, психомоторна.

Способи навчання: формальні і неформальні, індивідуальні і колективні.

Оцінка потреб пацієнта і (або) його сім'ї у навчанні.

Мотивація навчання.

Оцінка вихідного рівня знань і умінь пацієнта. Врахування факторів, що впливають на здатність до навчання: вік, освіта, стан здоров'я.

Організація навчання.

Зміст навчання: збереження здоров'я, підтримка певного рівня здоров'я, підтримка певного рівня життя.

Вибір часу навчання.

Планування навчання сумісно з пацієнтом з урахуванням його індивідуальності.

Якісність і однозначність завдань. Темп навчання. Активна участь і заохочування зацікавленості пацієнта в навчанні.

Створення сприятливої для навчання обстановки: тиша, освітлення, вентиляція, температура повітря.

Педагогічний такт. Необхідні комунікативні навички.

Педагогічні прийоми: бесіда. Демонстрація, забезпечення спеціальною літературою. Наочність навчання. Оцінка якості та ефектив­ності навчання.


Розділ II. Основи практичної діяльності медичної сестри. Маніпуляційна техніка

2.1. Інфекційна безпека. Інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим лікувально-профілактичних закладів.



Проблеми внутрішньолікарняної інфекції. Інфекційний процес: визначення, способи передачі інфекції. Фактори, що впливають на схильність "господаря" до інфекції.

Інфекційний контроль в ЛПЗ. Характеристика і способи передачі збудників внутрішньолікарняної інфекції. Групи ризику. Заходи профілактики і контролю. Обробка рук до і після виконання маніпуляції. Обробка рук і слизових оболонок при контакті з біологічними рідинами. Значення дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення в профілактиці внутрішньолікарняної інфекції.

Види, методи і режими дезінфекції в ЛПЗ.

Приготування і використання дезінфікуючих розчинів: 10%, 1%, 0,5% хлорного вапна, 1%, 3%, 5% розчинів хлораміну. Правила зберігання хлорвмісних розчинів. Правила техніки безпеки при роботі з хлорвмісними розчинами. Характеристика сучасних засобів дезінфекції (АХД 2000 - спеціаль, лізетол, сайдекс і т.д.).

Дезінфекція предметів догляду за пацієнтом. Передстерилізаційна очистка шприців, голок, гумових виробів. Миючі розчини, приготування, критерії використання. Контроль якості передстерилізаційної очистки. Азапірамова, фенолфталеїнова проби: реактиви, постановка, критерії оцінки.

Стерилізація. Стерилізація в сухожаровій шафі: режим стерилізації, контроль за режимом, види упаковки медичних інструментів. Автоклавування: режим стерилізації, контроль за режимом, види упаковки медичних інструментів.

Дезінфекція і утилізація одноразових медичних виробів.

ЦСВ: обладнання, функції.

Профілактика передачі вірусів парентеральних гепатитів і ВІЛ-інфекції в ЛПЗ: шляхи інфікування, загальні застережні заходи. Мож­ливі проблеми пацієнта, наприклад, страх перед ризиком ВІЛ-інфікування.

Сестринське втручання у зв'язку з проблемою, що виникла.



2.2. Прийом пацієнта.

Обладнання і функції приймального відділення стаціонару. Зміст роботи сестринського персоналу приймального відділення. Шляхи госпіталізації пацієнтів у стаціонар. Огляд волосяних частин тіла пацієнта для виявлення педикульозу.

Дезінсекційні засоби при педикульозі.

Види санітарної обробки пацієнтів: повна і часткова.

Медична документація приймального відділення стаціонару, реєстрація пацієнта в "Журналі обліку прийому хворих і відмов в госпіталізації".

Оформлення титульного листа "Медичної карти стаціонарного хворого", "Екстренного повідомлення про інфекційне захворювання...".

Транспортування пацієнта в лікувальне відділення (на лікарняній каталці, кріслі-каталці, на руках, пішки).

Можливі проблеми пацієнта, наприклад, свербіння шкіри волосяної частини голови у зв'язку з педикульозом.

Сестринські втручання в зв'язку з проблемами, що виникли.


    1. Типи лікувально-профілактичних закладів.

Безпечне лікарняне середовище (біомеханіка тіла, переміщення пацієнта в постелі, попередження травм пацієнта). Лікувально-охоронний режим ЛПЗ.

Поняття про лікувально-охоронний режим, його елементи і значення для пацієнта.

Види режимів рухової активності.

Поняття про біомеханіку тіла і правильне положення тіла.

Організація робочого місця медичної сестри для забезпечення правильної біомеханіки тіла з метою попередження травм хребта (сидячи, стоячи, при підніманні важких речей).

Безпечне транспортування пацієнта на каталці, кріслі-каталці, на ношах, на руках.

Переміщення пацієнта в постелі і різні види його положення у ліжку (на спині, на животі, в положенні Фаулера і Сімпса).

Допомога пацієнтові при зміні положення тіла.

Попередження травм у пацієнта. Специфіка ризику травм у пацієнтів різного віку. Задачі сестринської допомоги, пов'язані зі зниженням ризику падіння, отруєння і ураження електричним струмом. Виявлення пацієнтів з високим ризиком нещасних випадків (вік старше 65 років, порушення свідомості, зору, слуху, ходи і рухливості, побічні ефекти лікарської терапії).

Можливі проблеми пацієнта, наприклад, високий ризик падіння, пов'язаний з порушенням рухової функції.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.


    1. Особиста гігієна пацієнта.

Положення пацієнта у ліжку.

Функціональне ліжко і різні пристосування для створення пацієнтові зручного положення в постелі.

Вимоги до постільної білизни. Приготування постелі. Зміна постільної і натільної білизни тяжкохворим. Правила збирання і транспортування брудної білизни.

Догляд за шкірою, природними складками.

Пролежні. Методика визначення ступеню ризику утворення пролежнів у кожного пацієнта. Фактори ризику розвитку пролежнів. Локалізація, стадії утворення пролежнів. Сестринські втручання при ризику розвитку пролежнів.

Навчання родичів тяжкохворого пацієнта елементам профілактики пролежнів в домашніх умовах.

Тактика медичної сестри при розвиткові пролежнів.

Догляд за волоссям: миття голови, розчісування.

Миття ніг. Підстригання нігтів на руках і ногах.

Вмивання пацієнта. Гоління обличчя пацієнта.

Догляд за слизовими оболонками. Видалення виділень і кірок з носа.

Промивання очей. Обробка слизової оболонки порожнини рота і губ.

Чищення зубів. Очищення зовнішнього слухового ходу.

Підкладання судна і подавання сечоприймача. Догляд за зовнішніми статевими органами, промежиною.

Навчання пацієнтів і його сім'ї елементам догляду за природніми шкірними складками і слизовими оболонками.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:



  • порушення цілісності шкіри: пролежні;

  • ризик появи попрілостей у лежачого пацієнта.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

2.5. Харчування та годування пацієнта.

Основи раціонального харчування.

Основні принципи лікувального харчування.

Лікувальні столи, характеристика основних лікувальних столів.

Організація харчування в стаціонарі.

Складання порційної вимоги.

Навчання пацієнта принципам раціонального і лікувального харчування.

Годування тяжкохворих у ліжку: сервіровка стола, годування з ложки та поїльника.

Контроль продуктових передач, вмісту тумбочок і холодильника.

Види штучного харчування пацієнта: через зонд, через гастростому, парентеральне, за допомогою живильної клізми.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:

- зменшення апетиту;

-дефіцит знань про призначену дієту.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.



    1. Спостереження за пацієнтами. Оцінка функціонального стану пацієнта медсестрою. Термометрія.

Термометрія: будова термометра, правила зберігання та користування термометром, види термометрів, правила вимірювання температури тіла, реєстрація результатів, цифрове і графічне записування температури.

Види температурних кривих, стадії гарячки, основні симптоми. Особливості спостереження та догляду за пацієнтами в кожній стадії. Зниження температури (критичне, літичне). Вікові особливості температурних реакцій.

Дихання (частота, глибина, ритм). Визначення частоти дихання. Спірометрія, зокрема визначення життєвої ємкості легенів. Основні симптоми при захворюванні органів дихання. Задишка (інспіраторна, експіраторна, змішана). Кашель, характер кашлю (сухий, вологий). Кровохаркання, характер харкотиння, користування індивідуальною плювальницею. Ядуха, механізм розвитку. Патологічні типи дихання: Куссмауля, Чейна-Стокса, Біота.

Спостереження і догляд за пацієнтами при задишці, кашлі, кровохарканні та легеневій кровотечі.

Пульс. Його характеристика (ритм, частота, наповнення, напруження).

Техніка визначення пульсу, підрахунок частоти пульсу, записування результатів, графічне зображення пульсу б температурному листку. Порушення пульсу: брадикардія, тахікардія, аритмія.

Артеріальний тиск (систолічний, діастолічний, пульсовий).

Техніка вимірювання артеріального тиску (АТ). Види тонометрів. Цифрове і графічне записування артеріального тиску. Вікові особливості артеріального тиску. Симптоми підвищення чи зниження тиску. Симптоми порушення АТ при хворобах органів кровообігу. Спостереження і догляд за пацієнтами з порушеннями функції системи кровообігу.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:


  • сухість в роті;

  • кашель.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

    1. Методи найпростішої фізіотерапії. Гірудотерапія. Оксигенотерапія.

Поняття про найпростішу фізіотерапію. Види найпростіших фізіотерапевтичних процедур. Протипоказання до теплових фізіотерапевтичних процедур, застосування холоду. Можливі ускладнення та їх профілактика.

Право пацієнта на інформацію про процедуру. Необхідність згоди пацієнта на процедуру.

Постановка банок. Накладання гірчичників. Підготовка і застосування грілки, міхура з льодом. Приготування і застосування холодного, гарячого, зігрівального компресів.

Місцеві ванни: з поступовим підвищенням температури, теплі, контрастні, холодні.

Місцеві обливання. Обмивання. Розтирання.

Гірудотерапія. Протипоказання. Ускладнення. Постановка п'явок. Оксигенотерапія. Цілі і види оксигенотерапії. Здійснення оксигенотерапії за допомогою носових катетерів. Техніка безпеки.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:


  • страх перед постановкою п'явок;

  • ризик переохолодження пацієнта при водних процедурах.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.


2.8. Застосування лікарських засобів.

Вибірка призначень з листка лікарських призначень пацієнта. Виписування вимоги — накладної на лікарські засоби і порядок отримання їх з аптеки.

Правила зберігання і розподілення лікарських засобів у відділенні: на сестринському посту і в процедурному кабінеті.

Виписка, облік і зберігання наркотичних, сильнодіючих, гостродефіцитних та дорогокоштуючих лікарських засобів. Список А і Б.

Оформлення журналів обліку лікарських засобів.

Шляхи і способи введення лікарських засобів для ентерального застосування.

Причини, що викликають у пацієнта негативне ставлення до лікарської терапії.

Право пацієнта на інформацію про лікарські засоби. Необхідність отримання згоди пацієнта на введення ліків.

Сублінгвальний спосіб застосування лікарських засобів.

Навчання пацієнта прийманню різних форм лікарських засобів ентерально, сублінгвально.

Зовнішнє застосування лікарських засобів: на шкіру і слизові оболонки.

Застосування на шкіру мазі різними способами, присипок, пластирів, розчинів, настоянок.

Закапування крапель в очі, ніс, вуха. Закладання мазі за повіки. Введення мазі в ніс, вуха.

Інгаляційний спосіб введення лікарських засобів через рот та ніс.

Введення супозиторіїв в пряму кишку.

Оснащення і документація процедурного кабінету. Посадові інструкції медичної сестри процедурного кабінету.

Види шприців та голок. Ціна поділок шприца. Збирання шприців зі стерильного стола, крафт-пакета. Набирання лікарських засобів із ампул і флаконів. Розведення антибіотиків. Анатомічні ділянки для парентерального введення лікарських засобів.

Техніка внутрішньошкірних, підшкірних, внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій та внутрішньовенних вливань на фантомі.

Ускладнення, що виникають при парентеральному засобі введення лікарських засобів. Тактика медичної сестри.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:



  • негативне ставлення пацієнта до терапії антибіотиками;

  • відмова пацієнта від ін'єкцій.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

2.9. Клізми. Газовивідна трубка.

Клізми. Види клізм: очисна, послаблююча (масляна і гіпертонічна), сифонна, лікарська, живильна. Протипоказання і можливі ускладнення.

Право пацієнта на інформацію.

Необхідність згоди пацієнта на процедуру.

Підготовка пацієнта і постановка різних видів клізм (на фантомі).

Спостереження і догляд за пацієнтом після закінчення процедури.

Газовивідна трубка. Протипоказання і можливі ускладнення.

Застосування газовивідної трубки (на фантомі).

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:

-закреп;


  • посилення газоутворення в кишечнику (метеоризм);

  • відчуття сорому.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

2.10. Катетеризація сечового міхура.

Застосування зйомного сечоприймача.

Мета катетеризації, протипоказання і можливі ускладнення.

Право пацієнта на інформацію. Необхідність згоди пацієнта на процедуру.

Види катетерів. Катетеризація сечового міхура м'яким катетером у жінок (на фантомі).

Користування різними сечоприймачами (скляними, гумовими, знімними).

Навчання пацієнта самостійному користуванню сечоприймачем.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад :

- нетримання сечі;

- страх розриву сечового міхура.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.



2.11. Лабораторні та інструментальні методи дослідження. Участь медичної сестри.

Підготовка пацієнта, оснащення, взяття і направлення матеріалу на лабораторне обстеження (харкотиння - на загальне і бактеріологічне обстеження), взяття мазка із зіва і носа. Чинні накази МОЗ України про лабораторне дослідження хворих на ангіну з метою виявлення і профілактики дифтерії.

Взяття калу для копрологічного, бактеріологічного дослідження, на приховану кров, яйця гельмінтів.

Збирання сечі для загального і бактеріологічного дослідження, проби за Зимницьким, Нечипоренком, визначення амілази, глюкози, 17-кетостероїдів, фенілкетонурії.

Взяття крові для бактеріологічного дослідження.

Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження (бронхографія, холецистографія, дослідження шлунка і кишок, сечової системи). Підготовка пацієнта до ультразвукового та ендоскопічного дослідження (бронхоскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, ректороманоскопія, цистоскопія). Підготовка пацієнта і участь в проведенні пункції (абдомінальної, люмбальної, плевральної). Спостере­ження і догляд за пацієнтом після пункції. Можливі проблеми пацієнта, наприклад:



  • страх перед бронхоскопією;

  • відмова від абдомінальної пункції.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.
2.12. Зондові маніпуляції: промивання шлунку, шлункове та дуоденальне зондування.

Взяття промивних вод шлунка і блювотних мас на лабораторне дослідження. Зондування: шлунка (підготовка пацієнта, техніка проведення, базальна і максимальна секреція шлунка, направлення взятого матеріалу в лабораторію), дуоденальне (підготовка пацієнта, техніка і методи (п'ятифазний) зондування).

Можливі проблеми пацієнта, наприклад :


  • неможливість заковтнути зонд;

  • відмова від процедури.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

2.13. Втрати, смерть та горе.

Стадії горя. Оцінка реакції пацієнта на втрату і його здатність адаптуватися до них.

Сестринська допомога.

Етико-деонтологічні особливості спілкування з безнадійною людиною.

Роль медичної сестри в задоволенні потреб безнадійної людини.

Догляд за безнадійною людиною в стаціонарі та вдома.

Психологічна допомога сім'ї і близьким безнадійного. Навчання їх елементам догляду і психологічної допомоги.

Стадії термінального стану, їх основні клінічні прояви. Підготовка тіла померлого до переведення в паталогоанатомічне відділення.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад :


  • відчуття провини у близьких безнадійної людини;

  • невміння близьких доглядати за безнадійним;

  • надмірна депресія у пацієнта у зв'язку з майбутньою втратою.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

Необхідність психологічної підтримки сестринського персоналу, що працює з безнадійними.


Розділ ІІІ. Основи санології

3.1. Здоров'я. Чинники ризику виникнення захворювань.

Визначення поняття здоров'я, індивідуального і суспільного здоров'я.

Показники суспільного здоров'я: народжуваність, смертність, середня тривалість життя, захворюваність.

Чинники ризику виникнення захворювань. Характеристика найвагоміших чинників: забруднення навколишнього природного середовища, нераціональне харчування, гіподинамія, шкідливі звички (алкоголізм, паління, наркоманія, токсикоманія). Психоемоційне напруження. Генетична схильність та ін.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:



  • проживання поблизу хімічного підприємства;

  • психоемоційне напруження в сім'ї.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.2. Рух і здоров 'я.

Рух – запорука здоров'я. Вплив рухової активності на функціональний стан органів і систем. Антропометрія. Спірометрія.

Гігієнічні вимоги до фізичних вправ, приміщення, взуття, одягу.

Основні принципи тренування: поступовість, систематичність, різноманітність, індивідуальний підхід до пацієнтів.

Фізичні вправи як лікувальний чинник. Визначення ступеня фізичного навантаження за частотою пульсу і дихання. Особливості рухової активності різних груп населення з урахуванням віку, характеру праці, стану здоров'я.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:


  • перенесений інфаркт міокарда;

  • часті відрядження, що виключають систематичність тренувань.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.3. Раціональне харчування.

Раціональне харчування - чинник профілактики захворювань.

Визначення поняття, вплив раціонального харчування на здоров'я.

Основні вимоги до раціонального харчування. Енергетична цінність харчового раціону. Основні принципи збалансованого харчуван­ня, засвоюваність, органолептичні властивості, різноманітність їжі, санітарно-гігієнічні вимоги до їжі. Режим харчування. Поєднання раціонального харчування з правильною організацією рухового режиму. Харчування в похилому віці. Харчування при розумовій та фізичній праці. Організація харчування залежно від інтенсивності (енерговитрат) праці.

Формула розрахунку маси тіла. Характеристика розвантажувальних дієт.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:


  • порушення режиму харчування;

  • перевищення нормальної маси тіла на 15%.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.4. Загартовування організму.

Основні принципи загартовування: поступовість, систематичність, врахування індивідуальних особливостей пацієнтів, створення позитивного емоційного настрою, поєднання з фізичною активністю.

Характеристика основних засобів загартовування. Рекомендації щодо загартовування здорової людини.

Захист санітарних бюлетенів на тему "Загартовування організму", санітарно-освітня робота медсестри (лекції, бесіди).

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:



  • часті простудні захворювання;

  • страх переохолодження організму.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.5. Психічна саморегуляція.

Саморегуляції поведінки діяльності як одна з важливих функцій психіки людини.

Звички: корисні, шкідливі. Правила позбавлення від шкідливих звичок.

Принципи ставлення до життя, які сприятливо впливають на мотиваційну саморегуляцію. Реалізація програми самовиховання. Психологічний захист.

Аутотренінг як система концентрованого саморозслаблення і самонавіювання.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад :


  • паління;

  • психоемоційне напруження на роботі.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.6. Сім'я і здоров'я. Активне довголіття.

Гармонійна сім'я - запорука здоров'я. Особливості здоров'я дорослого населення залежно від сімейного стану. Соціальні та психологічні проблеми сім'ї, проблема розлучення. Роль сім'ї у формуванні здоров'я дітей. Проблема народжуваності та абортів.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:

- розлучення;

- психологічна адаптація людей старечого віку.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.

3.7. Формування здорового способу життя і профілактика захворювань.

Формування здорового способу життя - головний засіб профілактики захворювань.

Диспансеризація - активна форма медичного догляду за станом здоров'я населення.

Масове обстеження населення, його роль у виявленні і ранній діагностиці захворювань.

Диспансерне спостереження за окремими групами населення.

Види спеціалізованих диспансерів, їх організація, форми і методи роботи.

Активне раннє виявлення пацієнтів, їх облік, диспансеризація, надання систематичної кваліфікованої допомоги.

Патронаж.

Роль медичної сестри в системі диспансерного спостереження.

Можливі проблеми пацієнта, наприклад:


  • конфліктні ситуації в сім'ї;

  • працюючий підліток.

Сестринські втручання у зв'язку з проблемами, що виникли.
Розділ IV. Сестринський процес

4.1. Основні потреби людини.

Поняття про потреби, теорію і класифікацію потреб. Знайомство з основними потребами людини.

Ієрархія потреб за Масловим, її значення для сестринської справи. Характеристика життєво-важливих потреб.

Приклади проблем пацієнта, пов'язані з порушенням задоволення потреб, наприклад порушення сну і т.д.



4.2. Медсестринський догляд за пацієнтами.

Основні етапи сестринського процесу.

4.2.1. Перший етап сестринського процесу: сестринське обстеження пацієнта.

Значення сестринського обстеження для виявлення проблем пацієнта та їх вирішення.

Джерело інформації: розпитування пацієнта, фізикальне обстеження пацієнта, знайомство з медичною картою, бесіда з лікарем, бесіда з сім'єю пацієнта, читання спеціальної літератури по догляду.

Методи обстеження пацієнта: суб'єктивний і об'єктивний.

Суб'єктивне обстеження: розпитування пацієнта, бесіда з родичами пацієнта.

Зміст інформації, зібраної медичною сестрою: фізіологічні дані; психологічні дані; соціологічні дані; дані про навколишнє середовище.

Об'єктивне обстеження пацієнта: фізичне обстеження пацієнта, знайомство з медичною картою, бесіда з лікарем, вивчення спеціальної літератури по догляду.

Фізичні обстеження пацієнта: зовнішній вигляд, положення у ліжку, колір і вологість шкіри та слизових оболонок. Визначення набряків. Вимірювання зросту. Зважування. Вимірювання температури тіла. Визначення частоти дихальних рухів. Визначення пульсу. Вимірювання артеріального тиску.

Значення сестринської документації. Аналізи, узагальнення і систематизація зібраних у пацієнта даних з боку порушень задоволення основних потреб.

Реєстрація відомостей про пацієнта в приблизній учбовій сестринській історії хвороби.

Робота медичної сестри з медичною документацією.

Ведення температурного листка.

Цифровий і (або) графічний запис показників функціонального стану пацієнта: температури, числа дихальних рухів, пульсу, артеріального тиску, маси тіла, зросту, кратності стільця, величини добового діурезу.

4.2.2. Другий етап сестринського процесу: виявлення проблем пацієнта.

Формування проблем пацієнта. Різниця між проблемою пацієнта і медичним (лікарським) діагнозом.

Класифікація проблем пацієнта:

- дійсні і потенційні;

-фізіологічні, психологічні, соціальні.

Деякі приклади проблем пацієнта, які зустрічаються найчастіше.

Визначення пріоритетних проблем пацієнта. Запис в приблизну навчальну сестринську історію хвороби.

4.2.3. Третій етап сестринського процесу: визначення цілей сестринського догляду.

Визначення цілей сестринського втручання з пріоритетних проблем пацієнта, їх значення. Вимоги до формулювання цілей.

Елементи цілі: дії, критерії, умови. Визначення моменту, оцінки і строків досягнення кожної цілі.

Види цілей: короткострокові і довгострокові. Деякі приклади цілей сестринських втручань:

Погодженість цілей сестринського догляду з пацієнтом і його сім'єю.

4.2.4. Четвертий етап сестринського процесу: планування об'єму сестринських втручань.

Типи сестринських втручань: залежні, незалежні, взаємозалежні.

Визначення об'єму сестринських втручань у відповідності з поставленими цілями догляду з пріоритетних проблем пацієнта.

Методи сестринських втручань: надання щоденної допомоги по самодогляду, надання психологічної допомоги і підтримки, поради і навчання пацієнтів і його сім'ї елементам догляду вдома, профілактика ускладнень і зміцнення здоров'я.

Індивідуальний план догляду за пацієнтом, його значення. Використання стандартних планів клінічного догляду за пацієнтом при написанні індивідуального плану.

Погодження плану догляду за пацієнтом і його сім'єю. Конкретні приклади.

Документація плану догляду в приблизній навчальній сестринській історії хвороби.

Здійснення запланованих сестринських втручань.



4.2.5. П'ятий етап сестринського процесу: оцінка результатів і корекція догляду.

Динаміка дослідження результатів сестринських дій.

Момент оцінки. Джерела і критерії оцінки.

Три аспекти оцінки: оцінка ступеня досягнення поставлених цілей; оцінка реакції пацієнта на сестринське втручання; активний пошук і оцінка нових проблем пацієнта.

Співставлення очікуваних результатів з досягнутими.

Аналіз причин отриманих результатів і формулювання висновків.

В разі необхідності корекція цілей і (або) індивідуального плану догляду за пацієнтом. Документація оцінки в приблизній навчальній сестринській історії хвороби.
БІОХІМІЯ
1. Вступ. Предмет і завдання біохімії. Організація роботи в біохімічній лабораторії

Предмет і завдання біохімії. Зв’язок біохімії з іншими дисциплінами. Стисла історія розвитку біохімії. Значення біохімічних досліджень у загальному комплексі сучасних методів обстеження пацієнта. Уявлення про контроль якості біохімічних досліджень.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Організація роботи в біохімічній лабораторії. Сучасні методи біохімічних досліджень: впровадження автоматизації, малої механізації, застосування готових наборів хімічних реактивів, уніфікованих методів. Біологічний матеріал для дослідження. Організація робочого місця лаборанта. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії. Права і обов’язки лаборантів. Методи контролю якості лабораторних досліджень. Розв’язування завдань щодо приготування розчинів.


Практичні навички:

  • організація робочого місця;

  • зважування на техно-хімічних та аналітичних терезах;

  • приготування відсоткових, молярних та нормальних розчинів;

  • одержання плазми і сироватки крові без ознак гемолізу;

  • ведення звітно-облікової документації;

  • знезараження відпрацьованого матеріалу та робочого місця;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.


2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії в живих організмах. Шляхи його регуляції

Обмін речовин як основна ознака життєдіяльності організму. Види процесів обміну речовин в організмі — пластичний та енер­гетичний, їхня характеристика. Продукти харчування — основне джерело пластичного матеріалу та енергії для забезпечення життєдіяльності організму. Макроергічні сполуки. Основні етапи вивільнення енергії харчових речовин. Біологічне окислення. Субстратне та окислювальне фосфорилювання. Вивчення балансу енергії. Основні шляхи регуляції процесів обміну.


3. Гормони

Загальні відомості про гормони. Класифікація, структура окремих гормонів. Регуляція синтезу та секреції гормонів. Механізм дії гормонів. Порушення ендокринної регуляції обміну речовин.


4. Хімія білків

Загальна характеристика білків, значення їх в організмі. Хімічний склад білків. Класифікація амінокислот. Сучасні методи визначення амінокислотного складу білків. Структура та фізико-хімічні властивості білків. Електрофорез білків, використання в біохімічній лабораторії. Денатурація білків, зворотні та незворотні зміни, значення їх у розвитку патологічного процесу. Прості та складні білки, види. Хромопротеїни. Будова гемоглобіну, види та похідні. Нуклеопротеїни, роль в організмі.


5. Обмін простих білків та амінокислот

Динамічний стан білків в організмі. Азотистий баланс. Біологічна цінність білків. Травлення білків та механізми всмоктування амінокислот. Гниття білків у кишечнику, знешкодження токсичних продуктів.

Загальні шляхи перетворення амінокислот: дезамінування, трансамінування, декарбоксилювання. Біогенні аміни, біологічна роль.

Особливості обміну окремих амінокислот. Спадкові порушення обміну амінокислот. Амоніак — кінцевий продукт розпаду амінокислот, шляхи утворення та знешкодження. Синтез сечовини. Рівень сечовини в крові як показник стану обміну білків, функціональної активності печінки, нирок. Креатин і креатинін, біологічне значення. Азотемія, види та характеристика. Загальний білок. Характеристика основних білкових фракцій. Причини гіпо- та гіперпротеїнемії. Диспротеїнемії. Протеїнограми. Поняття про парапротеїнемію. С-реактивний протеїн, значення визначення.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення загального білка з біуретовим реактивом. Побудова калібрувального графіка. Визначення білкових фракцій методом електрофорезу, сечовини за колірною реакцією з діацетилмонооксимом, креатину, креатиніну за колірною реакцією Яффе, С-реактивного протеїну. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.



Практичні навички:

  • організація робочого місця;

  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • визначення загального білка з біуретовим реактивом;

  • побудова калібрувального графіка;

  • визначення білкових фракцій методом електрофорезу;

  • визначення сечовини за колірною реакцією з діацетилмонооксимом;

  • визначення креатину, креатиніну за колірною реакцією Яффе;

  • визначення С-реактивного протеїну;

  • знезараження відпрацьованого матеріалу та робочого місця;


6. Обмін складних білків

Обмін нуклеопротеїнів: перетравлення, всмоктування. Розпад пуринових і піримідинових нуклеотидів до кінцевих продуктів. Сечова кислота, значення визначення. Подагра, причини виникнення.

Обмін хромопротеїнів. Обмін гемоглобіну. Білірубін та його фракції. Роль печінки в утворенні білірубінглюкуронідів. Перетворення білірубіну в кишечнтку. Пігменти калу та сечі. Патології обміну жовчних пігментів, причини. Диференціальна діагностика жовтяниць.

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення білірубіну та його фракцій за методом Ієндрашика, вмісту сечової кислоти в сироватці крові за допомогою набору або з фосфорно-вольфрамовим реактивом. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії. Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.


Практичні навички:

  • організація робочого місця;

  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • визначення білірубіну та його фракцій за методом Ієндрашика;

  • визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові за допомогою набору або з фосфорно-вольфрамовим реактивом;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.

7. Вітаміни

Загальні поняття про вітаміни. Біологічна роль вітамінів у організмі людини, взаємозв’язок з ферментами. Поняття по авітамінозні, гіпо- та гіпервітамінозні стани організму людини та типові причини їх виникнення. Вітаміноподібні речовини та антивітаміни. Застосування вітамінів у медицині.


8. Ферменти

Загальна характеристика ферментів, біологічне значення. Ферменти — прості та складні білки. Активний і алостеричний центри ферментів. Поняття апоферменту, коферменту, простетичної групи, холоферменту. Класифікація коферментів. Коферментна функція вітамінів. Кінетика ферментативних реакцій. Константа Міхаеліса. Залежність швидкості ферментативних реакцій від температури, рН, концентрації ферменту і субстрату, активаторів та інгібіторів.

Властивості ферментів, специфічність дії. Ізоферменти, особливості будови, значення. Мультиферментні комплекси. Міжнародна класифікація та номенклатура ферментів. Основи клінічної ензимодіагностики. Значення ферментів для медицини. Первинні та вторинні ензимопатії. Значення визначення активності ферментів у крові та сечі.
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення активності α-амілази в сироватці крові та сечі, АсАТ, АлАТ, КФК, основної та кислої фосфатази в сироватці крові. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.


Практичні навички:

  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • визначення активності α-амілази в сироватці крові та сечі, АсАТ, АлАТ, КФК, основної та кислої фосфатази в сироватці крові;


9. Хімія вуглеводів

Загальна характеристика вуглеводів та їх роль в організмі. Класифікація. Моносахариди: хімічна будова, властивості, біологічне значення. Дисахариди, полісахариди: загальні уявлення про їхню будову, властивості. Глікоген. Глікозамінглікани (мукополісахариди): основні функції, представники. Сіалові кислоти, значення визначення.


10. Обмін вуглеводів

Перетравлення і всмоктування вуглеводів. Проміжний обмін вуглеводів, аеробне та анаеробне перетворення вуглеводів, характеристика і біологічне значення. Взаємозв’язок гліколізу та глюконеогенезу (цикл Корі). Регуляція вуглеводного обміну. Роль печінки. Рівень глюкози в крові як показник обміну вуглеводів. Гіпо- та гіперглікемії, причини виникнення. Метаболізм глікогену. Спадкові порушення обміну глікогену. Патологія вуглеводного обміну. Цукровий діабет: біохімічне уявлення про етіологію, патогенез, лікування. Методи дослідження вуглеводного обміну. Тест на толерантність до глюкози. Типи глікемічних кривих. Значення визначення піровиноградної та молочної кислот у крові.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення глюкози в крові глюкозооксидазним. Побудова калібрувального графіка для визначення глюкози. Визначення піровиноградної та молочної кислот у крові. Визначення сіалових кислот у сироватці крові. Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.



Практичні навички:

  • визначення глюкози в крові глюкозооксидазним методом;

  • побудова калібрувального графіка для визначення глюкози;

  • визначення піровиноградної та молочної кислот у крові;

  • визначення сіалових кислот у сироватці крові;

  • знезараження відпрацьованого матеріалу та робочого місця;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.


11. Хімія ліпідів

Загальна характеристика ліпідів. Ліпіди та біомембрани. Трансмембранний транспорт речовин. Триацилгліцероли (нейтральні жири: хімічна будова, значення). Насичені та ненасичені жирні кислоти, біологічне значення. Складні ліпіди: структура, функції, окремі представники. Стерини. Холестерин, його роль в організмі. Ліпопротеїни, фракції, будова, значення визначення.


12. Обмін ліпідів

Біохімічні процеси при травленні ліпідів і особливості всмоктування продуктів їх гідролізу. Роль жовчі. Утворення ліпопротеїдних комплексів, будова, класифікація, роль у транспорті жирів. Методи визначення ліпопротеїнів у сироватці крові. Проміжний обмін ліпідів — поняття про розпад і синтез жирних кислот. Ацетил-КоА — проміжний продукт окислення жирних кислот, шляхи його перетворення в печінці. Регуляція обміну ліпідів. Холестерин, біологічне значення. Метаболізм кетонових тіл. Патологія обміну ліпідів. Гіперліпопротеїнемії. Атеросклероз. Причини жирової інфільтрації печінки. Біохімія ожиріння. Значення визначення триацилгліцеролів, фосфоліпідів, β-ліпопротеїнів і холестерину.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення триацилгліцеролів, холестерину, фосфоліпідів і β-ліпопротеїнів у сироватці крові уніфікованими методами.

Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.

Практичні навички:


  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • визначення триацилгліцеролів у сироватці крові колориметричним методом;

  • визначення холестерину у сироватці крові методом Ільке;

  • визначення фосфоліпідів у сироватці крові за кількістю неорганічного фосфору;

  • визначення β-ліпопротеїнів у сироватці крові турбідиметричним методом;

  • знезараження відпрацьованого матеріалу та робочого місця;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.


13. Взаємозв’язок процесів обміну. Роль печінки в обміні речовин.

Взаємозв’язок обміну білків, жирів і вуглеводів. Ацетил-КоА, глюкозо-6-фосфат і піруват — загальні метаболіти процесів обміну. Особливості біохімії печінки. Функції печінки. Знешкодження токсичних речовин у печінці. Біохімічні методи дослідження функціонального стану печінки.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Проведення проб на колоїдостійкість білків (проба Вельтмана і Тимолова). Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.

Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/ патологія.
Практичні навички:


  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • проведення проб на колоїдостійкість білків (проба Вельтмана і Тимолова);


14. Водно-сольовий, мінеральний обмін. Біохімія крові.

Поняття про гомеостаз. Фізико-хімічні властивості крові. Розподіл води та електролітів в організмі, біологічне значення. Регуляція водно-сольового обміну. Порушення обміну води. Обмін макро- та мікроелементів, його порушення. Буферні системи крові в регуляції кислотно-основного стану. Поняття про алкалоз і ацидоз.



НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення натрію та калію в біологічних рідинах методом полуменевої фотометрії. Визначення в сироватці крові кальцію, феруму та хлоридів. Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/патологія.



Практичні навички:

  • визначення кальцію в сироватці крові;

  • визначення хлоридів у біологічних рідинах;

  • визначення феруму в сироватці крові;

  • визначення натрію та калію в біологічних рідинах методом полуменевої фотометрії;


15. Лабораторні дослідження системи гемостазу

Сучасні уявлення про систему гемостазу. Коагуляційний гемостаз. Плазмові та тромбоцитарні фактори згортання крові, регуляція. Антикоагулянтна система. Антикоагулянти фізіологічні та патологічні, прямої і непрямої дії, синтез. Фібринолітична система. Методи дослідження системи гемостазу. Патологія системи гемостазу. Геморагічні захворювання, характеристика типів кровоточивості. Гемофілії, причини, клінічні прояви, діагностика. Поняття про тромбози і тромбоемболію. ДВЗ-синдром.


НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Визначення протромбінового часу, протромбінового індексу, часу рекальцифікації плазми, концентрації фібриногену, толерантності плазми до гепарину та фібринолітичної активності плазми. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.

Первинний відбір результатів досліджень за критерієм: норма/патологія.

Практичні навички:


  • організація робочого місця;

  • підготовка біологічного матеріалу для дослідження;

  • визначення протромбінового часу і протромбінового індексу;

  • визначення активованого часу рекальцифікації плазми;

  • визначення концентрації фібриногену;

  • визначення толерантності плазми до гепарину;

  • визначення фібринолітичної активності плазми методом лізису еуглобулінів;

  • знезараження відпрацьованого матеріалу та робочого місця;

  • дотримання правил техніки безпеки, охорони праці в галузі, протиепідемічного режиму під час роботи в біохімічній лабораторії.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

1. Предмет і завдання біологічної хімії.

2.Стисла історія розвитку біологічної хімії.

3.Загальна характеристика білків. Класифікація.

4.Амінокислоти, класифікація, властивості.

5.Структура та властивості білків.

6.Перетравлювання та всмоктування білків.

7. Гниття білків у кишечнику.

8. Проміжний обмін білків.

9.Шляхи утворення та знешкодження амоніаку.

10. Синтез сечовини.

11.Участь печінки в білковому обміні.

12.Загальний білок крові та його фракції, склад, окремі представники.

13.Значення визначення загального білка та білкових фракцій.

14.Причини гіпо- та гіперпротеїнемії.

15.Диспротеїнемії. Поняття про парапротеїни.

16.Азотемії, її види та характеристика.

17.Перетравлювання та всмоктування нуклеопротеїнів.

18.Проміжний обмін нуклеопротеїнів.

19.Діагностична цінність визначення сечової кислоти як кінцевого продукту розпаду пуринових нуклеотидів.

20.Обмін гемоглобіну, утворення білірубіну.

21.Види жовтяниць, причини. Диференціальна діагностика.

22.Жиророзчинні вітаміни, біологічне значення.

23.Водорозчинні вітаміни, біологічне значення.

24.Загальна характеристика ферментів, біологічне значення.

25.Особливості ферментативного каталізу.

26.Хімічна природа ферментів.

27.Ізоферменти, будова, біологічне значення.

28.Коферментна функція вітамінів.

29.Загальні уявлення про механізми дії ферментів.

30.Мультиферментні комплекси.

31.Властивості ферментів.

32.Класифікація ферментів.

33.Загальна характеристика ензимопатій.

34.Діагностичне значення визначення активності ферментів у крові та сечі.

35.Обмін речовин як основна ознака життєдіяльності організму. Пластичний та енергетичний обмін.

36.Види фосфорилювання. Макроергічні сполуки.

37.Основні шляхи регуляції процесів обміну.

38.Загальна характеристика гормонів, біологічне значення, класифікація.

39.Механізм дії гормонів. Поняття про тканинні гормони.

40.Загальна характеристика вуглеводів, роль в організмі. Класифікація.

41.Перетравлювання та всмоктування вуглеводів.

42.Проміжний обмін вуглеводів, аеробне та анаеробне перетворення вуглеводів.

43.Регуляція вуглеводного обміну. Роль печінки.

44.Рівень глюкози в крові як показник обміну вуглеводів.

45.Причини гіпо- та гіперглікемії.

46.Цукровий діабет: біохімічне уявлення про етіологію, патогенез і лікування.

47.Тест толерантності до глюкози. Характеристика глікемічних кривих.

48.Біохімічні методи дослідження вуглеводного обміну.

49.Загальна характеристика ліпідів, біологічне значення. Класифікація.

50.Хімічна будова, значення для організму триацилгліцеролів.

51.Структура, функції окремих представників складних ліпідів.

52.Перетравлювання і всмоктування ліпідів. Роль жовчі. Транспортні форми ліпідів.

53.Роль ліпідів у побудові клітинних мембран. Утворення бішарів і міцел.

54.Ліпопротеїни, будова, класифікація, значення.

55.Обмін ліпідів: ліпогенез, ліполіз, регуляція процесів.

56.Холестерин, його роль в організмі.

57.Порушення обміну холестерину. Атеросклероз.

58.Біологічне та клінічне значення кетонових тіл.

59.Регуляція обміну ліпідів.

60.Патологія обміну ліпідів: порушення процесів травлення та всмоктування, гіперліпідемія, причини.

61.Діагностичне значення визначення триацил гліцеридів, фосфоліпідів, холестерину та його ефірів, їх співвідношення.

62.Причини жирового переродження печінки.

63.Біохімічний зв’язок обміну білків, жирів, вуглеводів на прикладі загальних метаболітів.

64.Роль печінки в обміні речовин.

65.Роль води та мінеральних речовин в організмі.

66.Регуляція водно-мінерального обміну.

67.Обмін електролітів калію, натрію, кальцію, фосфору, хлору, феруму.

68.Порушення кислотно-основного стану. Алкалоз. Ацидоз.

69.Буферні системи крові.

70.Сучасні поняття про систему згортання крові.

71.Коагуляційний гемостаз. Плазмові фактори згортання крові.

72.Антикоагулянти. Фібриноліз.

73.Порушення системи гемостазу.

74.Методи дослідження системи гемостазу.

75.Правила техніки безпеки, охорона праці в галузі, протиепідемічний режим під час роботи в біохімічній лабораторії.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛітературИ

Основна література

Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження / О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило. — К.: Медицина, 2009. — 352 с.

Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2007. — 320 с.

Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 736 с.

Губський Ю.І. Біологічна хімія. — К.: — Вінниця: Нова книга, 2007. — 656 с.

Іваницька Г.І., Люленко Л.В., Іваницька М.В. Практикум з клінічної біохімії: навч. посіб. — К.: Медицина, 2010. — 184 с.

Клінічна біохімія: підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.В. Іванків та ін.; За ред О.Я. Склярова. — К.: Медицина, 2006. — 432 с.
Додаткова література

Горячковский А.М. Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. — Одесса: Экология, 2005. — 607 с.

Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 424 с.

Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. — М.: БИНОМ, Невский Диалект, 2000. — 368 с.

Практикум з біологічної хімії / За ред О.Я. Склярова. — К.: Здоров’я, 2002. — 298 с.

МІКРОБІОЛОГІЯ
Вступ до мікробіології. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів

Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в боротьбі з інфекційними хворобами. Значення мікробіології в підготовці медичних сестер.

Історія розвитку мікробіології. Вітчизняні мікробіологи, їх внесок у розвиток науки. Досягнення мікробіології в боротьбі з інфекційними хворобами. Мікробіологічна служба в Україні.

Поняття про класифікацію мікроорганізмів.

Морфологія бактерій, їх величина та основні форми. Поліморфізм. Будова бактеріальної клітини. Мікроскопічний метод дослідження та його значення. Морфологічні критерії ідентифікації мікроорганізмів.

Коротка морфологічна характеристика грибів, спірохет, найпростіших, рикетсій, хламідій, мікоплазм, вірусів.

Поняття про хімічний склад мікроорганізмів. Основні фізіологічні процеси у бактерій. Живлення, дихання, ріст і розмноження бактерій. Умови культивування бактерій.

Характеристика поживних середовищ. Поняття про культуральні і біохімічні властивості мікроорганізмів. Бактеріологічний метод дослідження, значення для діагностики.


Мікроби і навколишнє середовище. Генетика і мінливість мікроорганізмів. Бактерофаги, антибіотики

Поширення мікробів у природі. Мікрофлора організму людини, її значення. Гнотобіологія. Циркуляція патогенних мікроорганізмів у довкіллі. Мікроекологія. Циркуляція мікроорганізмів у лікарняних установах. Протиепідемічні заходи в лікарняних установах. Санітарно-показникові мікроорганізми довкілля, лікарняних установ.

Вплив фізичних, хімічних і біологічних чинників на мікроби. Стерилізація. Дезінфекція.

Поняття про генотипову і фенотипову мінливість, її практичне використання. Мутації. Генетичні рекомбінації. Роль плазмід та транспозонів у формуванні резистентності у бактерій. Генодіагностика інфекційних хвороб (полімеразна ланцюгова реакція тощо).

Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.

Поняття про антибіотики, їх природа. Антибіотичні речовини та бактеріоцини. Хіміотерапевтичні препарати. Принципи класифікації. Застосування. Хіміотерапевтичний індекс.

Вплив антибіотиків на мінливість мікроорганізмів. Побічна дія антибіотиків і методи її подолання. Антибіотикограма, її практичне застосування. Противірусні хіміотерапевтичні препарати. Антисептики.


Вчення про інфекцію

Визначення поняття “інфекція”, “інфекційний процес”, “інфекційна хвороба”. Характеристика мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб. Поняття про патогенність, вірулентність, токсигенність, специфічність, органотропність. Резервуари та джерела інфекції. Механізм і шляхи проникнення мікробів у макроорганізм. Чинники інфекційного процесу.

Динаміка інфекційного процесу. Види і форми інфекцій. Поняття про внутрішньолікарняну інфекцію.

Експериментальний метод дослідження, його значення.


Вчення про імунітет

Визначення поняття “імунітет”. Види імунітету. Неспецифічні і специфічні чинники імунітету. Фагоцитоз.

Імунна система. Центральні та периферійні органи імунної системи. Імунокомпетентні клітини. Антигени, антитіла, їх коротка характеристика. Механізми імунної відповіді. Первинна та вторинна імунна відповідь.

Реакції імунітету, їх практичне застосування. Експрес-методи діагностики інфекційних хвороб (РІФ, ІФА, РІА тощо).

Препарати для створення активного і пасивного імунітету. Класифікація вакцин. Принципи виготовлення вакцин та анатоксинів. Методи вакцинації. Ревакцинація.

Сироватки: лікувальні, профілактичні та діагностичні. Правила введення. Серопрофілактика і серотерапія.

Поняття про моноклональні антитіла. Пробіотики. Діагностичні препарати. Застосування і зберігання.

Патологія імунної системи. Поняття про імунний статус організму, методи оцінки. Імунодефіцитні стани. Імуномодулятори. Призначення.

Поняття про алергію, основні типи алергійних реакцій (анафілактичний, гуморальний цитотоксичний, імунокомплексний, опосередкований Т-лімфоцитами). Анафілактичний шок. Явище анафілактичного стану в людини та запобігання йому. Сироваткова хвороба, її профілактика.

Діагностичні алергійні реакції та їх значення.


Спеціальна мікробіологія, мікологія і вірусологія

Патогенні коки. Загальна характеристика патогенних коків. Взяття матеріалу для дослідження у разі хвороб, що спричинені стафілококами, стрептококами, пневмококами, менінгококами, гонококами.

Заходи безпеки під час взяття і транспортування матеріалу до лабораторії. Методи лабораторної діагностики кокових інфекцій. Препарати для специфічної терапії та профілактики кокових інфекцій. Медична етика та деонтологія.

Короткі дані про мораксели, ацинетобактерії таі кінгели. Роль у патології людини.

Збудники кишкових інфекцій. Умовно-патогенні бактерії. Загальна характеристика родини кишкових бактерій. Короткі дані про ешерихії, сальмонели, шигели. Особливості взяття матеріалу і транспортування його до лабораторії.

Основні етапи лабораторної діагностики кишкових інфекцій. Препарати для специфічного лікування і терапії.

Короткі дані про умовно-патогенні мікроорганізми: клебсієли, протеї, єрсинії, паличку синьо-зеленого гною.

Короткі дані про кампілобактерії та гелікобактерії, їх роль у патології людини. Методи лабораторної діагностики. Специфічна профілактика. Специфічна терапія. Медична етика і деонтологія.



Збудники особливо небезпечних інфекцій (ОНІ). Загальна характеристика збудників холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки. Епідеміологія. Патогенез хвороб. Взяття матеріалу та заходи безпеки під час роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій.

Особливості лабораторної діагностики холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки. Алергійні проби. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія. Специфічне лікування хворих на зоонозні інфекції.



Збудники повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій. Короткі дані про морфологію та біологічні властивості коринебактерій дифтерії. Патогенез дифтерії. Імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження від хворих на дифтерію та транспортування його до лабораторії. Основні етапи лабораторної діагностики. Специфічне лікування. Профілактика.

Короткі дані про збудника коклюшу. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Специфічна профілактика коклюшу.

Мікобактерії туберкульозу. Морфологія, короткі дані про біологічні властивості збудника туберкульозу. Токсичні речовини. Патогенез туберкульозу. Імунітет. Правила збирання харкотиння, дезінфекція плювальниць. Заходи безпеки під час роботи. Лабораторна діагностика туберкульозу. Проба Манту. Специфічна профілактика. Протитуберкульозні хіміотерапевтичні препарати. Медична етика і деонтологія.

Патогенні клостридії. Неклостридіальні анаероби. Патогенні спірохети. Загальна характеристика групи. Особливості лабораторної діагностики ранової анаеробної інфекції (газової гангрени, правцю), ботулізму. Інструктивні матеріали МОЗ України щодо профілактики правцю, газової гангрени. Особливості взяття матеріалу і заходи безпеки. Специфічне лікування хворих. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.

Короткі дані про неклостридіальні анаероби (бактероїди), їх роль у патології людини. Методи мікробіологічної діагностики.

Загальна характеристика патогенних спірохет. Загальні дані про збудника сифілісу. Патогенез сифілісу. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби. Заходи безпеки під час роботи. Медична етика і деонтологія.

Короткі дані про збудників поворотного тифу, лептоспірозу та хвороби Лайма.



Рикетсії. Хламідії. Мікоплазми. Патогенні гриби. Загальна характеристика рикетсій. Загальні дані про збудника висипного тифу. Імунітет. Взяття матеріалу і заходи безпеки. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика. Медична етика і деонтологія.

Короткі дані про хламідій, їх біологічні властивості, роль у патології людини. Принципи мікробіологічної діагностики. Профілактика і терапія.

Короткі дані про мікоплазми, патогенні види; основні властивості, роль у патології людини. Методи лабораторної діагностики. Профілактика і терапія.

Мікробіологічна характеристика дерматоміцетів, їх роль у патології людини. Трихофітія. Мікроспорія. Фавус. Епідермофітія. Гриби роду Candida. Короткі дані. Патогенез хвороб. Методи лабораторної діагностики грибкових хвороб. Лікування. Профілактика.

Короткі дані про актиноміцети.

Віруси. Принципи класифікації і загальна характеристика вірусів. Поняття про вірусологічні методи дослідження. Взяття матеріалу і заходи безпеки під час роботи з вірусовмісним матеріалом. Особливості дослідження. Експрес-методи діагностики.

Короткі дані про РНК-геномні віруси: Ортоміксовіруси. Вірус грипу людини. Класифікація вірусів грипу людини. Параміксовіруси (кору, епідемічного паротиту). Рабдовіруси. Вірус сказу. Пікорнавіруси. Ентеровіруси. Віруси поліомієліту, коксакі, ЕСНО. Ентеровірус 72 — вірус гепатиту А. Тогавіруси. Вірус краснухи. Ретровіруси. Вірус імунодефіциту людини. СНІД-асоційовані інфекції. Патогенез вірусних інфекцій. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування.

Флавівіруси. Вірус кліщового енцефаліту.

Короткі дані про ДНК-геномні віруси: Гепаднавіруси. Віруси гепатитів. Герпесвіруси. Віруси герпесу, що патогенні для людини. Збудники інфекційного мононуклеозу, онкологічних захворювань людини. Лабораторна діагностика, специфічна профілактика та лікування герпетичних інфекцій. Поксвіруси. Вірус натуральної віспи. Патогенез вірусних інфекцій. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика і лікування.


ОСНОВИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка