Програма вступного іспиту зі спеціальності 26. 00. 01 теорія та історія культури



Скачати 364.67 Kb.
Дата конвертації05.11.2016
Розмір364.67 Kb.

Затверджено

наказом директора ІПСМ НАМ України


від 1.06.2011 № 8/1-р

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ

зі спеціальності 26.00.01 — теорія та історія культури (мистецтвознавство)

до аспірантури Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України1



Попередні зауваження

З огляду на визначений паспортом спеціальності 26.00.01 — теорія та історія культури (мистецтвознавство) її міждисциплінарний характер, запитання сформульвоані таким чином, щоб надати вступникові можливість продемонструвати під час іспиту знання у різних галузях зазначеної спеціальності (візуального мистецтва, театрознавства, кінознавства, музикознавства, архітектурознавства, літературознавства), а також поглиблені знання в межах галузі, обраної вступником для майбутнього дисертаційного дослідження. Зважаючи на це, на вступний іспит можуть бути винесені питання, що не перебувають у колі безпосередніх наукових інтересів вступника, однак дозволяють виявити рівень його теоретичної підготовки.

Оскільки природа спеціальності 26.00.01 передбачає широку обізнаність з різних галузей гуманітарного зання, до білетів вступного іспиту за рішенням предметної комісії може бути включене одне з питань, яке не міститься у полі зору безпосереднього наукового інтересу вступника.

Складаючи на основі цієї програми питання до екзаменаційних білетів, предметна комісія відштовхується від тематики майбутніх дисертаційних робіт, від вступних рефератів. У білетах містяться: одне загальнотеоретичне питання, два предметних питання у відповідній галузі наукового інтересу вступника, а також може бути включене одне питання зі спорідненої галузі знань.

Можливі додаткові запитання членів комісії можуть стосуватися усіх аспектів культурологічного й мистецвознавчого знання, що віддзеркалені у даній програмі.

Загальнотеоретичні питання

Саморозрізнення й байдужість естетики, філософії мистецтва і самого мистецтва в їх історичному розрізі.

Співвідношення краси, прекрасного і потворного.

Проблема абсолютного в естетиці.

Свобода, необхідність і випадковість в їх естетичному становленні.

Категорії естетики. Простір і час. Форма і зміст. Вічність і безкінечність.

Вічна криза естетики і мистецтва як спосіб їх буття.

Естетика проти естетики. Сучасне протистояння часу. «Загибель мистецтва».

Основи трансцендентальної естетики.

Образ, художній образ, художній образ у різних видах мистецтва.

Теорія творчості (еврологія). Природа художнього таланту.

Мистецтво як пізнання, мистецтво як прийом, мистецтво і життя, психологія мистецтва (за Л. Виготським).

Мистецтвознавство — від описових вправ до самостійної дисципліни, від історії мистецтва до науки про мистецтво; пошук шляхів і методів студіювання мистецьких явищ (за Ж. Базеном).

Принципи мистецтва. Мистецтво і ремесло. Мистецтво і віддзеркалення. Мистецтво як магія. Мистецтво як розвага. Мистецтво як вираження та уява. Мистецтво як мова. Художник і суспільство (за Р. Дж. Коллінгвудом).

Мистецтво й істина: історія мистецтва як наука, як історія стилю, як історія духу (за Г. Зедльмайром).

Семіотика і питання мистецтвометрії (К. Леві-Строс, Р. Якобсон, М. Шапіро, М. Бензе, В. Сіммат та ін.).

Огляд книги Г. Зедльмайра «Революція сучасного мистецтва» (1955 р.).

Огляд книги І. Йоффе «Синтетична історія мистецтв: Вступ до історії художнього мислення» (1933 р.).

Огляд теоретичних праць Г. Вельфліна («Основні поняття історії мистецтв»), А. фон Гільдебрандта («Проблема форми в образотворчому мистецтві»), О. Габри­чев­ського («Вступ до морфології мистецтва»), Г. Шпета («Мистецтво як вид знання», «Естетичні фрагмети»), В. Домогацького («Проблема матеріалу в скульптурі»), В. Кандинського («Про духовне у мистецтві», «Точка і лінія на площині»), В. Фаворського («Теорія композиції», «Теорія графіки», «Про свою роботу над книгою»).
Візуальне мистецтво
Мистецтво давніх деспотій (Єгипет).

Мистецтво Стародавньої Греції і Стародавнього Риму: огляд тенденцій.

Середньовічне мистецтво Заходу і Сходу.

Мистецтво доби європейського Ренесансу.

Мистецтво доби класицизму і романтизму.

Мистецтво другої половини XIX ст.: художні течії і угруповання.

Мистецький рух 1890–1910-х: художні течії та угруповання.

Радянський живопис 1920-х. Мистецькі погляди художніх угруповань АХРР (Асоціація художників революційної Росії), ОСТ і «4 мистецтва».

Соціалістичний реалізм. Історія терміну. Характерні особливості явища.

Підпільний модернізм 1950–1960-х в СРСР.

Нонконформізм у політичному контексті. Роль нонконформізму у збереженні засад вільної творчості. Українське мистецтво у світі.

Ілля Кабаков та започаткування концептуальної традиції.

Соц-арт. Історія терміну та особливості явища. Ідеї В. Комара та О. Меламіда.

Абстрактний експресіонізм (кінець 1940-х — кінець 1950-х, США). Історія терміну. Характерні особливості явища. «Живопис дії» та «живопис кольорового поля».

Реді-мейд і мистецькі пошуки М. Дюшана.

Поп-арт та ознаки масової культури.

Оп-арт і використання зорових ілюзій у живопису.

Поняття та завдання концептуального мистецтва.

Графітизм, або мистецтво «підземки» (1970–1980-ті).

Італійський трансавангард. Загальна характеристика течії.

Сюрреалізм. Загальна характеристика напряму. С. Далі, Р. Магрітт, Ф. Кало.

Гіперреалізм як форма фігуративного мистецтва.

«Нова хвиля» в українському мистецтві 1990-х. Посттоталітарне віддзеркалення явищ буття у творчості художників харківської школи (Б. Михайлов, С. Братков, В. Сидоренко та ін.).

Діяльність українських мистецьких інституцій 1990–2000-х: Інститут проблем сучасного мистецтва, Pinchuk Art Centre, Мистецький Арсенал, Центр сучасного мистецтва «М17».

Арт-ринок на зламі ХХ–ХХІ ст. та його основні гравці.

Історія створення та діяльність аукціонних будинків Christie’s, Sothebie’s, Phillips de Pury, правила проведення аукціонів. Українські аукціонні будинки («Корнерс», «Арт-Капітал», «Золотий перетин», «Антик-центр», «Епоха»).

Механізми ціноутворення на твори мистецтва.

Визначення сучасного мистецтва, особливості термінології (Modern та Contemporary Art). Види (живопис, графіка, скульптура, фотографія, медіа-арт), жанри, техніки мистецтва.

Міжнародні арт-ярмарки: Art Basel, Art Basel Miami Beach, Frieze Art Fair, FIAC, Art Dubai.

Венеційська бієнале та участь у ній незалежної України (офіційні та альтернативні проекти).

Відео-арт. Історія українського відео-арту.

Культурний активізм у контексті сучасного мистецтва: стріт-арт, артивізм.

Медіа-мистецтво — визначення, історія терміну, загальна хронологія. Основні напрями та жанри.

Застосування інтернет-технологій у виставковому просторі: додатки для мобільних телефонів, соціальні мережі, сервіс геолокації та розширена реальність.

PR та залучення відвідувачів до художніх музеїв.

Спонсорство мистецьких проектів, фандрайзинг.

Музеї. Види художніх музеїв, варіанти формування експозицій.

Кураторство. Особливості та проблеми кураторської діяльності. Кураторські концепції міжнародних виставок на межі XX–XXI ст.

Ленд-арт — особливість та історія розвитку. Українські ленд-арт проекти.

Складнощі українського законодавства, його вплив на мистецьку діяльність: Податковий кодекс, Митний кодекс, основи законодавства про культуру.

Теоретичні й ідеологічні настанови критичної літератури 1960-х про явища сучасного (нетрадиційного) мистецтва: С. Можнягун («Абстракціонізм — руйнування естетики»), А. Стойков («Критика абстрактного мистецтва і його теорій»), М. Ліф­шиць, Л. Рейнгарт («Криза потворності: від кубізму до поп-арту»), С. Раппо­порт («Незображувальні форми у декоративному мистецтві»).
Театрознавство
Театр: його особливості, місце у системі мистецтв, зміна естетичних уявлень.

«Поетика» Аристотеля в контексті культури античності: її основні поняття, значення для подальшого розвитку теорії театрального мистецтва і драматургії. «Неаристотелівський» театр і драматургія.

«Театральність» і театр. Основні концепції.

Сакральні начала театральної культури античності. Організаційні форми античного театру та його вплив на світову культуру.

Театр в європейській культурі середньовіччя: релігійні передумови народження; жанрова система; вплив на розвиток світового театру.

Театральна культура доби Відродження та її вплив на культурно-мистецькі процеси Нового та Новітнього часів.

Театр і театральність доби Просвітництва: основні концепції, жанри.

Культурно-естетичні домінанти епохи Романтизму в осмисленні теоретиків і практиків сцени.

Система К. Станіславського та її значення для подальшого розвитку теорії і практики театру.

Сценічні форми українського «театру корифеїв» у часовій ретроспективі та перспективі.

Режисерська та акторська школа Леся Курбаса, їхнє значення для подальшого розвитку вітчизняної татральної культури.

«Епічний театр» Б. Брехта: теорія, практика, вплив на розвиток світової театральної культури.

Політичні та філософсько-естетичні орієнтири європейського та американського театру середини ХХ ст.

Модернізм і авангардизм: історія і зміст понять, основні ознаки, постаті і форми у кіно і театрі ХХ ст.

Жанрово-видовий спектр музичного театру: еволюція і трансформація форм.

Сучасний європейський театральний процес як один із сегментів contemporary art.

Театральні культури Сходу: особливості образних систем та засвоєння їх Заходом.

Театр абсурду: витоки, особливості драматургії та її сценічного втілення.

Пошуки української режисури 1990–2000-х у контексті розвитку світового театру.

Основні етапи формування професіонального театру і режисури.



Кінознавство
Передумови виникнення кінематографа на стику науково-технічних досягнень та синтезу мистецтв наприкінці ХІХ ст. Становлення мови кіно, започаткування системи жанрів у перше десятиліття cinema. Лінія братів Люм’єр і лінія Мельєса.

Світовий кінематограф 1920-х. Зв’язок з модерністичними течіями, з образотворчим мистецтвом авангарду. Вплив психоаналітичної концепції на екранні версії експресіонізму і сюрреалізму.

Найяскравіші представники радянського кінематографа доби сміливих експериментів 1920-х. Формоутворювальна функція ритму у фільмах радянського кіноавангарду.

Еволюція виражальних засобів у світовому кінематографі 1930-х. Трансформація часопросторової єдності кадру в звуковому кінематографі.

Мотивація «позазнакової» знаковості у неореалізмі. Вплив концепцій А. Базена та З. Кракауера на стилістику творів італійського неореалізму та французької «нової хвилі».

Ефект Уеллса–Куросави та його вплив на оновлення принципів кінематографічної оповіді у кінематографі другої половини ХХ ст.

Художнє переосмислення естетичних принципів неореалізму у творчості Ф. Фелліні і Л. Вісконті.

Виникнення групи «Нове німецьке кіно». Оберхаузенський маніфест: його апологи та послідовники.

Кінематограф Східної Європи 1950–1960-х: основні тенденції, найяскравіші кінематографісти Чехословаччини, Угорщини, Польщі цього періоду.

Особливості існування авторського кіно в радянському кінематографі часів т. зв. соціальної стагнації: творчість А. Тарковського, М. Каліка, С. Параджанова.

Кінематограф України. Поетична школа українського кіно: виникнення, філософсько-естетичне підґрунтя, найвідоміші представники. Інтерпретація ідей екзистенціалізму у фільмах «міської прози» К. Муратової, Р. Балаяна, В. Криштофовича, К. Єршова.

Кінематограф наприкінці ХХ ст. в контексті культурних процесів доби. Вплив інформаційних технологій на трансформацію кіномови.

«Догма-95» Л. фон Трієра як ремейк «нової хвилі». Теоретичні засади, послідовники, практичні реалізації.

Кінематограф Японії. Особливості творчої манери Я. Одзу, А. Куросави, К. Сін­до. Національна самобутність та вплив американських традицій у фільмах Т. Кітано.

Кінематограф Близького Сходу та країн Південної Азії (особливості розвитку кіно в країнах мусульманського світу — Туреччина, Іран; феномен індійської кіноіндустрії).
Музикознавство
Теорії походження музики та їх міфологічна, лінгвістична, філософсько-естетична та науково-історична сутність.

Роль музичного мистецтва в давніх культурах (Месопотамія, Стародавні Єгипет, Греція та Рим) на прикладі становлення музичних інструментів, розвитку театрального мистецтва, домінантних ідей музично-філософських трактатів.

Жанрово-стильова парадигма музичного мистецтва Середньовіччя.

Опера як мистецький феномен епохи Відродження.

Жанрово-стильова характеристика епохи бароко. Традиції та новації у творчості Й. С. Баха.

Теорія музично-історичних стилів як феномен нового часу.

Становлення національних композиторських шкіл як знак романтичної доби.

Творчість Р. Вагнера як музично-філософське віддзеркалення ідей А. Шопен­гауера та Ф. Ніцше.

Веризм в італійському оперному мистецтві на зламі ХІХ–ХХ ст.

Роль М. Лисенка у професіоналізації українського музичного мистецтва.

Творчі пошуки композиторів-шістдесятників: від традиції до експерименту.

Музичний фестивальний рух у Україні: від авторської ідеї до концептуального рішення.

Музична форма як процес. Числова будова музичної форми. Концепції Г. Ко­нюса, Б. Асаф’є­ва, О. Лосєва, С. Фейнберга, І. Способіна, Л. Мазеля. Поняття музичної цінності.

«Автономія музики» (Т. Чередниченко). Музичний смисл: емоційна динаміка, рух форми, числова структура, позасвідомий смисл музики (О. Лосєв).

Музичний простір, музичний час, музична дія, музична воля й суб’єктивне буття, суб’єкт музичного судження, єдність буття і не-буття у музиці, музична істинність й обґрунтованість.

Фактура, фонізм, предметність у музиці. Поетика і логіка музичної композиції (О. Лосєв, Є. Назайкінський, Т. Чередниченко). Парамузикознавство.

Природа музичного сприйняття. Вчення про мелодію, почуття кантилени, інтонаційні структури сприйняття мелодії.

Явища сучасної музики: діяльність школи IRCAM, електронна музика. Новітні композиторські технології: теорія алгоритмічної композиції (фрактальність, спектральна композиція, нові технології звукового синтезу).



Архітектурознавство
Природа і сутність архітектури. Соціальні задачі та функціональні основи архітектури.

Природа і сутність архітектурознавства. Сучасні проблеми архітектурознавства.

Архітектура і культура. Естетичні проблеми архітектури. Архітектура і мистецтво.

Архітектура і архітектурна форма: поняттєве розрізнення. Архітектурна форма й архітектурний образ: діалектика суб’єктивного і об’єктивного в архітектурному образі. Специфіка художнього образу в архітектурі.

Простір і маса як основні категорії архітектурного формотворення. Поняття тектоніки й архітектоніки, їх зв’язок з конструктивними основами архітектурної форми.

Основні категорії та закономірності композиції, їх особливості на сучасному етапі. Поняття пропорції, ритму, масштабу та інших засобів композиції архітектурної форми.

Магістральні етапи становлення теоретичної думки в архітектурі. Теоретико-естетичні концепції О. Габри­чев­ського, О. Некрасова, А. Мардера.

Втілення міфопоетичної моделі світу в архітектурному світогляді: історичний зріз. Поняття «зовнішнє» й «внутрішнє» у містобудівному просторі.

Періодизація історії архітектури та її методологічні принципи. Класифікаційні ознаки «архітектурної епохи», їх основні характеристики.

Архітектура Стародавнього Єгипту, Передньої Азії, Мезоамерики (майя, ацтеки, інки).

Особливості архітектури еллінської й елліністичної Греції. Елліністично-римська архітектурна естетика. Феномен і явище архітектурного ордеру.

Середньовічна архітектура Західної і Східної Європи (Візантія), романика, готика.

Архітектура епохи Відродження. Італійський Ренесанс (XV–XVI ст.): майстри і твори.

Архітектура бароко: майстри і твори. «Українське бароко» і бароко в Україні.

Архітектура класицизму і ампіру: майстри і твори.

Світова архітектура другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Раціоналістичні напрями розвитку архітектури (англійська, французька, «чиказька» школи). Явище модерну: майстри і твори. Специфіка українського архітектурного модерну.

Світова архітектура першої чверті ХІХ ст. Раціоналістичний рух. Експресіонізм, італійський футуризм, голландський неопластицизм, їх зв’язок із візуальним мистецтвом.

Функціоналізм і конструктивізм 1920–1930-х: Західна Європа, СРСР. Група «De Stijl», Баухауз, ВХУТЕМАС.

Принципи Афінської хартії, поняття «органічна архітектура». Творчі угруповання радянської архітектури 1920-х: АСНОВА, ОСА, АРУ, ВОПРА, їх діяльність і спадок.

Необруталізм, неоекспресіонізм в архітектурній практиці Західної Європи. Радянська неокласика 1930–1950-х. Феномен паперової архітектури.

Деконструктивістський дискурс в архітектурі постмодернізму. Явище дизайну та його форми.

Тенденції сучасної архітектурної практики: пошук і суперечливість. Тенденції сучасної архітектурної практики в Україні.



Вербальність культури
Художня література (красне письменство) як один з видів мистецтва. Своєрідність естетичного впливу на свідомість читача.

Синтез мистецтв у літературі.

Виникнення поняття «філологія», його сучасне розуміння.

Літературознавство, система літературознавчих дисциплін. Основні методи, напрями, течії і школи у світовому й українському літературознавстві. Мовознавство (лінгвістика), основні розділи.

Періодизація української художньої літератури, найяскравіші представники.

Творча лабораторія митця, у тому числі письменника.

Поняття стилю у літературі. Стиль письменника. Тлумачення поняття «поетика».

Предмет зображення художньої літератури.

Проблема типового в художній літературі.

Композиція і сюжет в художньому творі.

Співвідношення теми та ідеї, змісту та форми літературного твору. Композиція та сюжет.

Основи версифікації (віршування).

Родовий, видовий та жанровий поділ художньої літератури.

Мова художнього твору. Стилістичні фігури, тропи, звукопис. Авторська мова і мова персонажів.

Герменевтика: історичні концепції та сучасні форми.

Основна рекомендована література

Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы. — М., 1977.

Аверинцев С. С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. — М., 1996.

Аверинцев С. С. София-Логос: Словарь. — К., 2000.

Адорно Т.-В. Теорія естетики. — К., 2002.

Актуальні проблеми мистецтвознавчої науки і мистецької практики (Мистецькі обрії): Зб. наук. пр. ІПСМ НАМ України. — К., 2001–2010. — Вип. 1–10.



Алленов М. М. Тексты о текстах: Очерки визуальности. — М., 2003.

Арістотель. Поетика / Пер. Бориса Тена. — К., 1967.

Арон Р. Избранное: Введение в философию истории. — М., СПб., 2000.

Арто А. Театр и его двойник. — М., 2000.

Архітектура: Короткий словник-довідник / За заг. ред. А. П. Мардера. — К., 1995.



Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс. — Л., 1971.

Ахундов М. Д. Концепция пространства и времени: истоки, эволюция, перспектива. — М., 1982.

Базен Ж. История истории искусства: От Вазари до наших дней. — М., 1994.

Барг М. А. Эпохи и идеи: Становление историзма. — М., 1987.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика, поэтика. — М., 1989.

Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. — М., 1990.

Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. — М., 1986.

Башляр Г. Новый рационализм. — М., 1997.

Белик А. А. Культурология: Антропологические теории культур. — М., 1998.

Белый А. Символизм как миропонимание. — М., 1994.

Бердяев Н. А. Философия творчества. — М., 1989.

Бибихин В. В. Внутренняя форма слова. — М., 2008.

Бибихин В. В. Язык философии. — М., 1993.

Білецький А. О. Про мову і мовознавство. — К., 1997.

Блок М. Апология истории, или Ремесло историка. — М., 1986.

Богуцький Ю. П. Самоорганізація культури: онтологія, динаміка, перспективи. — К., 2008.

Бодрийяр Ж. К критике политической экономии знака. — М., 2003.

Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. — М., 2000.

Бодрийяр Ж. Система вещей. — М., 1995.

Борев Ю. Б. Эстетика. — М., 2005.

Борхес Х. Л. Письмена Бога. — М., 1992.

Босенко А. В. Реквием по нерожденной красоте. — К., 1992.

Босенко А. В. Случайная свобода искусства. — К., 2009.

Брехт Б. Театр: В 5 т. — М., 1965.

Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм: В 3 т. — М., 1987.

Бродель Ф. Структуры повседневности: Возможное и невозможное. — М., 1986.

Бубер М. Два образа веры. — М., 1995.

Быстрицкий Е. К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. — К., 1991.

Вагнер Р. Избранные работы. — М., 1987.

Валери П. Об искусстве. — М., 1994.

Вежбитская А. Семантические универсалии и описание языков. — М., 1999.

Вёльфлин Г. Основные понятия истории искусств: Проблема эволюции стиля в новом искусстве. — М., 2009.

Веселовська Г. І. Український театральний авангард. — К., 2010.

Вико Дж. Основания новой науки об общей природе наций. — М., 1999.

Виндельбанд В. Избранное: Дух и история. — М., 1994.

Вишеславський Г. А., Сидор-Гібелинда О. В. Термінологія сучасного мистецтва. — К.; Париж, 2010.

Вінкельман Й. Про художній ідеал прекрасного. — К., 1990.

Выготский Л. С. Психология искусства: Анализ эстетической реакции. — М., 1997.

Выжлецев Г. П. Аксиология культуры. — СПб., 1996.

Вячеславова О. А., Чаус А. Д. Українська культура у вимірах постмодерну. — Луганськ, 2011.

Габричевский А. Г. Морфология искусства. — М., 2002.

Габричевский А. Г. Теория и история архитектуры: Избр. соч. / Под ред. А. А. Пучкова. — К., 1993.

Гартман Н. Эстетика. — М., 2001.

Гаспаров М. Л. Записи и выписки. — М., 2000.

Гаспаров М. Л. Метр и смысл: Об одном из механизмов культурной памяти. — М., 2000.

Гаспаров М. Л. О русской поэзии. — СПб., 2001.

Гаспаров М. Л. Русский стих начала ХХ века в комментариях. — М., 2004.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. — СПб., 1993.

Гегель Г. В. Ф. Эстетика: В 4 т. — М., 1968–1971.

Георгий Эдуардович Конюс. 1862–1933: Материалы, воспоминания, письма. — М., 1988.



Гердер И. Идеи к философии истории человечества. — М., 1999.

Гильдебранд А. фон. Проблема формы в изобразительном искусстве и собрание статей. — М., 1991.

Гиренок Ф. И. Ускользающее бытие. — М., 1994.

Глазычев В. Л. Динамика культуры: проблема изучения. — М., 1996.

Голомшток И. Тоталитарное искусство. — М., 1994.

Голосовкер Я. Э. Логика мифа. — М., 1987.

Гринишина М. О. Театр української драматургії: Сучасна та класична українська п’єса на сценах театрів у 1930-х рр. — К., 2006.

Гумилёв Л. Н. Этногенез и биосфера земли. — М., 2001.

Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. — М., 1972.

Дейк ван Т. Язык. Познание. Коммуникация. — М., 1989.

Декарт Р. Рассуждения о методе // Декарт Р. Сочинения: В 2 т. — М., 1987. — Т. 1.

Делёз Ж. Кино I. Кино II. — М., 2003.

Делёз Ж. Логика смысла. — М., 1995.

Делёз Ж., Гваттари Ф. Капитализм и шизофрения: Анти-Эдип. — М., 1990.

Деррак Дж. Политическая мифология и социальное управление. — М., 2001.

Деррида Ж. Голос и феномен. — М., 1999.

Деррида Ж. Грамматология. — М., 2000.

Динамика культуры: Теоретико-методологические аспекты. — М., 1989.



Домогацкий В. Н. Теоретические работы, исследования, статьи, письма. — М., 1984.

Емельянов Ю. Н. Основы культурной антропологии. — СПб., 1994.

Ерасов Б. С. История и культурология. — М., 1999.

Ерасов Б. С. Социальная культурология. — М., 1994.

Жижек С. Возвышенный объект идеологии. — М., 1999.

Захаров И. В. Ляхович В. С. Миссия университета в европейской культуре. — М., 1994.

Зедльмайр Г. Искусство и истина: Теория и метод истории искусства. — СПб., 2000.

Зедльмайр Х. Утрата середины. — М., 2008.

Зонтаг С. Мысль как страсть: Избранные эссе 1960–1970-х годов. — М., 1997.

Зубавіна І. Б. Екранна культура: Засоби моделювання художньої реальності (Час і простір у кінематографі). — К., 2006.

Зубавіна І. Б. Кінематограф незалежної України: тенденції, фільми, постаті. — К., 2007.

Иванов В. П. Человеческая деятельность — познание — искусство. — К., 1977.

Ильенков Э. В. Философия и культура. — М., 1991.

Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. — М., 1996.

Ингарден Р. Исследования по эстетике. — М., 1962.

Ионин Л. Г. Основания социокультурного анализа. — М., 1995.

Иоффе И. И. Синтетическая история искусств: Введение в историю художественного мышления. — Л., 1933.

Искусство: художественная реальность и утопия. — К., 1992.

История культуры. — М., 2000.

История ментальностей: Историческая антропология. — М., 1996.

Історія української культури / ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України: У 5 т. — К., 2001–2005. — Т. 1–4.

Каган М. С. Философия культуры. — СПб., 1995.

Каган М. С. Морфология искусства: Историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусств. — Л., 1972.

Как всегда — об авангарде: Антология французского театрального авангарда / Сост., пер. с франц., коммент. С. Исаева. — М., 1992.



Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990.

Канарский А. С. Диалектика эстетического процесса: Генезис чувственной культуры. — К., 1982.

Кандинский В. В. О духовном в искусстве. — М., 1990.

Кандинский В. В. Точка и линия на плоскости. — М., 2011.

Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Соч.: В 6 т. — М., 1966. — Т. 5.

Каплун А. И. Стиль и архитектура. — М., 1985.

Карпов А. А. Культура и природа. — М., 2001.

Кассрирер Э. Философия символических форм: В 3 т. — М.; СПб., 2002.

Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. — М., 2000.

Клековкін О. Ю. Theatrica: Морфологія (Лексикон). — К., 2011.

Клековкін О. Ю. Theatrica: Практика сцени (Лексикон). — К., 2010.

Клековкін О. Ю. Theatrica: Старовинний театр у Європі (Лексикон). — К., 2009.

Клековкін О. Ю. Блазні Господні: Нарис історії Біблійного театру. — К., 2006.

Клековкін О. Ю. Містерія у генезі театральних форм і сценічних жанрів. — К., 2001.

Клековкін О. Ю. Сакральний театр: Генеза. Форми. Поетика. — К., 2002.

Конюс Г. Э. Метро-тектоническое разрешение проблемы музыкальной формы. — М., 1924.

Корсунский А. М. Вещи в мире культуры. — СПб., 1997.

Костенко Н. В. Українське віршування ХХ століття: Навч. посібн. — К., 2006.

Кракауэр З. От Калигари до Гитлера: Психологическая история немецкого кино. — М., 1977.

Кракауэр З. Природа фильма: Реабилитация физической реальности. — М., 1974.

Кребер А., Клакхон С. Критический анализ концепций культуры. — М., 1993.

Криволапов М. О. Українське мистецтво ХХ століття в художній критиці. — К., 2006.

Криворучко О. Ю. Сучасна архітектура: Термінологічний словник. — Львів, 2008.

Кризис ценностей и современная культура. — М., 2001.



Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпистемология культуры: Введение в обобщенную теорию познания. — К., 1993.

Крючкова В. А. Антиискусство: Теория и практика авангардистских течений. — М., 1985.

Культура и личность. — М., 2001.

Культурология ХХ века. — М., 1995.

Культурология: История мировой культуры / Под ред. Т. Ф. Кузнецовой. — М., 2003.



Курбас Лесь. Філософія театру / Упоряд. М. Лабінський. — К., 2001.

Леви-Строс К. Структурная антропология. — М., 1983.

Лессінг Г.-Е. Лаокоон. — К., 1968.

Ливанова Т. В. История западноевропейской музыки до 1789 года. — М., 1983.

Липківська А. К. Світ у дзеркалі драми. — К., 2007.

Лифшиц М. А. Мифология древняя и современная. — М., 1980.

Лифшиц Мих., Рейнгарт Л. Кризис безобразия: от кубизма к поп-арт. — М., 1968.

Лихачёв Д. С. Поэтика древнерусской литературы. — М., 1979.

Лихачёв Д. С. Прошлое — будущему: Статьи и очерки. — М., 1985.

Лосев А. Ф. Античная музыкальная эстетика. — М., 1960.

Лосев А. Ф. Диалектика художественной формы. — М., 1927.

Лосев А. Ф. Знак. Символ. Миф. — М., 1982.

Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. — М., 1976.

Лотман Ю. М. Внутри мыслящих миров: Человек — текст — семиосфера — история. — М., 1996.

Лотман Ю. М. Культура и взрыв. — М., 1992.

Лотман Ю. М. Об искусстве. — М., 1998.

Лукач Д. Своеобразие эстетического: В 4 т. — М., 1981–1983.

Ляхов В. Н. Очерки теории искусства книги. — М., 1971.

Мазель Л. А. Вопросы анализа музыки: Опыт сближения теоретического музыкознания и эстетики. — М., 1978.

Мазель Л. А., Цукерман В. А. Анализ музыкальных произведений: Элементы музыки и методика анализа малых форм. — М., 1967.

Малевич К. С. Черный квадрат. — СПб., 2008.

Малеева С. М. Природные факторы культурного процесса. — М., 1999.

Мамардашвили М. К., Пятигорский А. М. Символ и сознание. — М., 1997.

Мандельштам О. Э. Разговор о Данте. — М., 1967.

Мандельштам О. Э. Слово и культура. — М., 1987.

Мардер А. П. Эстетика архитектуры: Теоретический проблемы архитектурного творчества. — М., 1988.

Маркузе Г. Эрос и цивилизация. — К., 1995.

Маслевский А. А. Структурно-функциональный анализ культуры. — М., 1998.

Механизмы культуры: Сб. ст. — М., 1990.



Микешина Л. А. Ценностные предпосылки в структуре научного знания. — М., 1990.

Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. ІПСМ НАМ України. — К., 2001–2010. — Вип. 1–11.



Митина В. А. Сквозь призму знака: Знаки в искусстве. — К., 1996.

Можнягун С. Е. Абстракционизм — разрушение эстетики. — М., 1961.

Моль А. Социодинамика культуры. — М., 1994.

Морфология культуры. — М., 2000.

Морфология культуры: Структура и динамика. — М., 1994.

На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. — М., 1990.



Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции. — М., 1982.

Назайкинский Е. В. Стиль и жанр в музыке. — М., 2003.

Нариси з історії кіномистецтва України. — К., 2006.

Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст.: У 2 кн. — К., 2006.

Нариси з історії театрального України ХХ ст. — К., 2006.



Некрасов А. И. Теория архитектуры. — М., 1994.

Неретина С., Огурцов А. Время культуры. — СПб., 2002.

Образы природы в истории культуры. — СПб., 1998.

Общение. Текст. Высказывание. — М., 1989.

Онтология культуры. — СПб., 2000.



Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и другие работы: Сборник. — М., 1991.

Ортега-и-Гассет Х. Философия. Эстетика. Культура. — М., 1993.

Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. — М., 1991.

Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посібник. — К., 2010.

Очерки о герменевтике. — М., 1995.

Павленко Ю. В. История мировой цивилизации: Философский анализ. — К., 2002.

Панофский Э. Идея: Введение в историю теорий искусства. — СПб., 1999.

Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада. — М., 1998.

Панофский Э. Смысл и толкование изобразительного искусства. — СПб., 1999.

Петров М. К. Язык, знак, культура. — М., 1991.

Платон. Кратил. Парменид. Пир. Федон // Платон. Соч.: В 4 т. — М., 1968–1971. — Т. 1, 2.

Постмодернизм и культура. — М., 1991.



Потебня А. А. Мысль и язык. — К., 1993.

Протас М. О. Стильові стратегії розвитку української скульптури ХХ–ХХІ ст.: Модель еволюції. — К., 2009.

Протас М. О. Українська скульптура ХХ ст. — К., 2006.

Пучков А. А. Архитектуроведение и культурология: Избранные статьи. — К., 2005.

Пучков А. А. Габричевский: Концепция архитектурного организма в мыслительном процессе 20–30-х годов. — К., 1997.

Пучков А. А. Поэтика античной архитектуры. — М., 2008.

Ракунова И. Н. Новые композиторские технологии: Творчество Аллы Загайкевич. — К., 2010.

Раппапорт А. Г. Девяносто девять писем о живописи. — М., 2004.

Раппопорт С. Х. Неизобразительные формы в декоративном искусстве. — М., 1968.

Ржевська М. На зламі часів: Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ ст. у соціокультурному контексті епохи. — К., 2005.

Роб-Грийе А. Романески. — М.,2005.

Роготченко О. О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм. — К., 2007.

Романенко Г., Шейко В. Еволюція художніх і літературних об’єднань України: Історико-культурологічний вимір. — К., 2008.

Романенкова Ю. В. Мировоззренческие универсалии периодов Stilwandlung в мировом художественном процессе. — К., 2009.

Рубцов Н. Н. Символ в искусстве и жизни. — М., 1991.

Самосознание европейской культуры ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. — М., 1991.



Свасьян К. А. Становление европейской науки. — Ереван, 1990.

Северюхин Д. Я., Лейкинд О. Л. Золотой век художественных объединений в России и СССР: 1820–1932. — СПб., 1992.

Семиотика и искусствометрия: Сб. переводов. — М., 1972.

Семиотика культуры. — М., 1996.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. — М., 1993.

Сидор-Гібелинда О. В. Українці на Венеційській бієнале: Сто років присутності. — К., 2008.

Сидоренко В. Д. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень до новітніх спрямувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століття. — К., 2008.

Современная западная культурология: Самоубийство дискурса. — М., 1993.



Соколов Э. Понятие, сущность и функции культуры. — Л., 1990.

Соловйов О. І. Турбулентні шлюзи: Зб. статей. — К., 2006.

Соловьёв Э. Ю. Прошлое толкует нас: Очерки по истории философии и культуры. — М., 1991.

Сорокин П. А. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992.

Сохор А. Музыка как вид искусства. — М., 1970.

Степанян Н. С. Искусство России ХХ века: Взгляд из 90-х. — М., 1999.

Стойков А. Критика абстрактного искусства и его теорий. — М., 1964.

Столович Л. Н. Природа эстетической ценности. — М., 1972.

Структура культуры и человек в современном мире. — М., 1987.

Структурализм: «за» и «против». — М., 1975.

Структурный анализ в культурологии. — М., 2001.

Сучасне мистецтво: Наук. зб. / ІПСМ НАМ України. — К., 2004–2010. — Вип. 1–7.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. — М., 1987.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття.К., 2002.

Тойнби А. Постижение истории. — М., 1992.

Туровский М. Б. Философские основания культурологии. — М., 1997.

Тынянов Ю. Н. Поэтика. История литературы. Кино. — М., 1977.

Уайтхед А. Избранные работы по философии. — М., 1990.

Уильямсон О. Экономические институты капитализма. — СПб., 1996.

Успенский Б. А. Ego Loquens: Язык и коммуникационное пространство. — М., 2007.

Успенский Б. А. Поэтика композиции (Структура художественного текста и типология композиционной формы). — М., 1970.

Успенский Б. А. Семиотика искусства. — М., 1995.

Успенский Б. А. Семиотика истории. Семиотика культуры. — М., 1996.

Фаворский В. А. Литературно-теоретическое наследие. — М., 1988.

Февр Л. Бои за историю. — М., 1991.

Федорук О. К. Перетин знаку: Вибрані мистецтвознавчі праці: У 3 кн. — К., 2006–2008.

Фейнберг С. Е. Судьба музыкальной формы. — М., 1984.

Философия культуры: становление и развитие. — СПб., 1998.



Флиер А. Я. Культурогенез. — М., 1995.

Флоренский П. А. Анализ пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях. — М., 1993.

Флоренский П. А. Иконостас. — М., 2008.

Формы культуры в исторической динамике. — М., 2002.



Франк С. Л. Реальность и человек. — СПб., 1997.

Франкл В. Человек в поисках смысла. — М., 1990.

Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. — М., 1992.

Фрейд З. Психология бессознательного. — М., 1990.

Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. — М., 1998.

Фрейденберг О. М. Миф и театр: Лекции по курсу «Теория драмы» для студентов театр. вузов. — М., 1988.

Фрейденберг О. М. Поэтика сюжета и жанра. — М., 1997.

Фромм Э. Бегство от свободы. — М., 1990.

Фромм Э. Иметь или быть. — М., 1990.

Фуко М. Слова и вещи: Археология гуманитарных наук. — М., 1993.

Хайдеггер М. Бытие и время. — М., 1997.

Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге: Избр. статьи позднего периода творчества. — М., 1991.

Хёйзинга Й. Home ludens. В тени завтрашнего дня. — М., 1992.

Хогарт У. Про красу: Збірник. — К., 1978.

Холопов Ю. Н. и др. Музыкально-теоретические системы. — М., 2006.

Художня культура. Актуальні проблеми: Наук. вісник / ІПСМ НАМ України. — К., 2004–2010. — Вип. 1–7.

ХХ век. Многообразие. Противоречивость. Целостность. — М., 1996.

Чавчавадзе Н. З. Культура и ценности. — Тбилиси, 1984.

Чегодаева М. Соцреализм: Мифы и реальность. — М., 2003.

Человек и культура: Индивидуальность в истории культуры. — М., 1990.



Чепелик О. В. Взаємодія архітектурних просторів, сучасного мистецтва та новітніх технологій, або Мультимедійна утопія. — К., 2009.

Чередниченко Т. В. Современная эстетика музыкального искусства: Проблемы и перспективы развития. — М., 1988.

Чередниченко Т. В. Тенденции современной западной музыкальной эстетики: К анализу методологических парадоксов науки о музыке. — М., 1989.

Чернишевський М. Г. Естетичні відношення мистецтва до дійсності. — К., 1970.

Честертон Г. К. Вечный человек. — М., 1991.

Швейцер А. Упадок и возрождение культуры. — М., 1993.

Шевченко А. К. Культура. История. Личность: Введение в философию поступка. — К., 1991.

Шейко В. М. Історія української культури. — Харків, 2001.

Шеллинг Ф. В. Й. Система трансцендентального идеализма // Шеллинг Ф. В. Й. Соч.: В 2 т. — М., 1987. — Т. 1.

Шеллинг Ф. В. Й. Философия искусства. — М., 1966.

Шило О. В. Пластика и текст в художественной деятельности. — Харькова, 1997.

Шкепу М. А. Феноменология истории в трансформациях культуры. — К., 2005.

Шкепу М. А. Эстетика безобразного Карла Розенкранца. — К., 2010.

Шкловский В. Б. Гамбургский счет: Статьи — воспоминания — эссе (1914–1933). — М., 1990.

Шкловский В. Б. Художественная проза: Размышления и разборы. — М., 1959.

Шпенглер О. Закат Европы: В 2 т. — М., 2000.

Шпет Г. Г.Искусство как вид знания. Избранные труды по философии культуры. — М., 2007.

Эйзенштейн С. М. Монтаж. — М., 2000.

Эйзенштейн С. М. Метод: В 2 т. — М., 2002.

Эко У. Как написать дипломную работу. — М., 2004.

Эко У. Отсутствующая структура: Введение в семиологию. — М., 1998.

Эко У. Шесть прогулок в литературных лесах. — СПб., 2003.

Эсслин М. Театр абсурда. — СПб., 2010.

Юдкін І. М. Формування визначників української культури: Культурологічні студії. — К., 2008.

Юнг К. Г. Архетип и символ. — М., 1992.

Юнг К. Г. Человек и его символы. — М., 1997.

Якобсон Р. Язык и бессознательное. — М., 1996.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991.

1 Укладений відповідно до паспорту спеціальності з урахуванням специфіки наукової діяльності ІПСМ.

Упорядники: Є. Бєльська, О. Босенко, Г. Веселовська, Л. Дрофань, І. Зубавіна, О. Клековкін, Н. Кондель-Пермі­нова, А. Пучков, І. Савчук, В. Сидоренко. Відповідальний за упорядкування — А. Пучков.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка