Програма вступного іспиту з філософії для вступу в аспірантуру на гуманітарні спеціальності програму розглянуто



Сторінка1/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір2.6 Mb.
  1   2   3
ВНЗ «Український Католицький Університет»

Філософсько-богословський факультет

Затверджую

Перший проректор

ВНЗ «Український Католицький

Університет»


_________________________ Добко Т.Д.

«_____» ____________________ 2013 р.



ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ ВСТУПУ В АСПІРАНТУРУ

НА ГУМАНІТАРНІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Програму розглянуто

на засіданні кафедри філософії

(протокол № 10 від 27 червня 2013 р.)


Затверджено Радою філософсько-богословського факультету (протокол № 4 від 26 вересня 2013 р.)

Львів 2013

Розділ 1. ФІЛОСОФІЯ ЯК НАУКОВИЙ ТИП СВІТОГЛЯДУ.

Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура світогляду. Світогляд як полі структурне утворення. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду. Категорії філософії – основоположні наукові та світоглядні поняття. Соціокультурна зумовленість філософії.

Предмет філософії. Коло філософських роздумів: людина і світ, людина і природа, людина і суспільство, мислення і буття, духовне і тілесне, життя та смерть, добро та зло, істина та хиба, прекрасне та потворне. Історичні форми основного питання філософії.

Розділ 2. СТРУКТУРА, МЕТОДИ ТА ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ.

Структура філософії. Традиційні розділи філософського знання та його розвиток. Онтологія, натурфілософія, філософська антропологія, гносеологія, логіка, етика, естетика, соціальна філософія, філософія історії, філософія культури, філософія економіки, філософія політики, філософія права, філософія релігії, філософія науки, філософія мови та ін.

Методи філософії. Поняття методу. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Усталені методи філософського пізнання: метафізика, діалектика, трансценденталізм. Новітні філософські методи: феноменологія, герменевтика, психоаналіз, структуралізм, деконструкція, шизаналіз тощо.

Функції філософії. Поняття функції. Засадничі функції філософії: світоглядна та методологічна. Інші функції філософії: концептуальна, пізнавальна, пояснювальна, евристична, аксіологічна, креативна.

Розділ 3. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВО

ФІЛОСОФІЇ

Парадигма античної філософії. Досократівська (докласична) філософія. Антична філософія класичного періоду: а) софісти; б) Сократ; в) Платон; г) Арістотель. Філософія елліністичного і римського періодів: а) елліністична філософія (перипатетика, академічна філософія, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, еклектизм); б) римська філософія (просвітительство, сакралізація, неоплатонізм).

Середньовічна філософія. Патристика: а) гностицизм; б) маніхейство; в) апологети; г) Августин Аврелій; д) Псевдо-Діонісій Ареопагіт. Виникнення схоластики у Західній Європі: а) Еріугена; б) проблема універсалій; в) раціоналізм і натуралізм шартрської школи.

Філософія Відродження. Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії: а) ренесансний гуманізм (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка); б) флорентійський неоплатонізм (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола); в) Реформація (Еразм Роттердамський, Мартін Лютер). Гуманісти заальпійських європейських країн

(Мішель Ейкем де Монтень). Натурфілософія (Джордано Бруно, Галілео Галілей). Соціальні теорії: а) ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден); б) ідея природного права; в) попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).



Філософія Нового часу: а) раціоналізм та емпіризм (Френсіс Бекон, Рене Декарт, картезіанство); б) англійська філософія ХVII ст. (Томас Гоббс, Джон Локк); в) розквіт метафізичних вчень ХVII ст. (Бенедикт Спіноза, Готфрід Ляйбніц, Хрістіан Вольф); г) суб’єктивно-ідеалістична завершеність сенсуалістичної філософії і критична реакція на неї (Джордж Берклі, Давид Юм). Французька філософія ХVII-ХVIII ст.: освітянство (Вольтер, Руссо); б) французький матеріалізм (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).

Німецька класична філософія: а) філософія історії Гердера; б) Кант – засновник трансцендентальної філософії; в) Фіхте – суб’єктивна діалектика; г) Класичний ірраціоналізм Шеллінга; д) співвідношення методу і системи в філософії Гегеля; ж) основні принципи філософії Фоєрбаха.

Посткласична філософія ХІХ – початку ХХ ст.: 1. Філософія марксизму: а) основи матеріалістичної діалектики; б) матеріалістичне розуміння історії.2. Позитивізму ХІХст.: а) програма “позитивної філософії” О. Конта; б) еволюціонізм Г. Спенсера. 3. Ірраціоналізм і філософія життя: а) волюнтаризм А. Шопенгауера; б) екзистенціальна діалектика С. К’єркегора; в) Нігілістична філософія Ф. Ніцше та його вчення про надлюдину; г) морфологія культури і основні ідеї філософії історії О.Шпенглера; д) інтуїтивізм А.Бергсона (поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції у “Творчій еволюції”).



Філософія у ХХ- ХХІ ст.:

1. Головні проблеми і тенденції ХХ ст. Прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї). 2. Психоаналіз і філософія неофрейдизму: а) З. Фройд про філософію історії і культури; б) аналітична психологія К. Юнга і колективне несвідоме; в) гуманістичний психоаналіз Е.Фромма. 3. Феноменологія Е. Гуссерля. 4. Екзистенціальна філософія. 5. Сучасна філософська антропологія. 6. Основні тенденції релігійно-філософської думки у ХХ– ХХІ ст. 7. Філософська герменевтика. 8. Структуралізм і постструкуралізм: а) структурні методи в гуманітарних науках і філософський структуралізм; б) структурна антропологія К. Леві-Строса. 9. Аналітична філософія: становлення і джерела (Дж. Мур, Б. Рассел, Л. Вітгенштейн); “Постпозитивізм” і філософія науки (К. Поппер, Г. Башляр, Т. Кун, І. Лакатос, С. Тулмін, П. Фейєрабенд). 10. Критичність філософії постмодернізму: а) метафізика бажання (Ж. Дельоз, Ф. Гватарі); б) теорія «репресивного суспільства» (Г. Маркузе, М. Фуко).



Принципи визначення філософії в Україні. Філософія в системі культури Київської Русі (Іларіон Київський, Данило Заточеник, Кирик Новогородець, Кирило Філософ, Клим Смолятич, “Бджола”). Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській Академії (І. Гізель, Ф. Прокопович, Г. Щербацький, П. Лодій та ін.). Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу. Філософія вітчизняного просвітництва (Т. Осиповський, І. Тимковський, В. Каразін, І. Ризький, М. Максимович та ін.). Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка,О. Потебні, С. Подолинського, М. Драгоманова, В. Антоновича. Філософія видатних українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський, Леся Українка). Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.).
Розділ 4. ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ

Поняття онтології як загальної теорії буття. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми. Онтологія та метафізика: питання про співвідношення. Онтологічна категорія субстанції. Типи метафізичних (класичних) онтологій: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, пантеїзм, дуалізм, монізм та ін. Основні рівні буття (природне, соціальне, духовне).

Онтологічні категорії матеріалізму. Матерія як об’єктивна реальність. Ідеалістичний досвід заперечення матерії як субстанції. Поняття «річ», «предмет», «явище». Категорії єдине і багатоманітне, ціле і частина, зміст і форма, одиничне і загальне, можливість і дійсність як відображення розвитку світу. Категорії «властивість», «ознака», «якість», «кількість» і «міра». Взаємозв’язок та взаємовідношення кількісних і якісних змін у світі. Еволюція і революція у суспільно-історичному розвитку. Категорії «протилежність», «єдність», «боротьба», «суперечність». Єдність і взаємопроникнення протилежностей. Класифікація (типологія) суперечностей. Соціальні суперечності, їх сутність, структура, особливості. Категорії “заперечення”, “діалектичне заперечення”, “заперечення заперечення”, “циклічність розвитку”, “спіралевидність розвитку”. Категорії причини і наслідку. Необхідність, випадковість, ймовірність, доцільність. Поняття закономірності і закону. Закономірність і випадковість. Метафізичне тлумачення розвитку. Світ як сукупна реальність та універсам людської життєдіяльності. Проблема єдності та багатовимірності світу. Поняття природності світу. Філософська категоризація світу. Природознавче розуміння матерії. Сучасні уявлення про структуру і рівні організації матерії. Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток. Простір і час як філософські категорії. Еволюція уявлень про простір і час. Статичність, динамічність, циклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу. Соціальний простір і час.

Онтологічні категорії сучасної філософії: буття, небуття (ніщо), екзистенція, dasein, суще, тілесність, можливість, необхідність, свобода, темпоральність, соціум, відчуження, абсурд, межева ситуація, проект, жах, турбота, тривога. Антропоцентрична інтенція сучасних онтологічних проектів. Проблема співвідношення класичної та екзистенціальної філософій буття. «Депресивний» зміст екзистенціалізму.
Розділ 5. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

Унікальність природи людини. Філософська постановка і розв’язання проблеми людського начала. Проблема відношення «тілесного» та «духовного» як фундаментальне питання філософської антропології. Метафізична, діалектична, релігійна (персоналістична), прагматична, психоаналітична, постмодерністська і т.п. філософські антропології. Поняття антропологічного типу. Категорії класичної філософської антропології: дух, заперечення, свобода, творчість, доброчесність. Постмодерністська концептуальна модель людини: невротик, споживач, симулякр, відчужений.

Людина як соціокультурна форма буття. Фактори та рушійні сили антропосоціогенезу. Індивідуальне і суспільне буття людини. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Історичні типи особистості. Людське буття як “співбуття”. Поняття «інтерсуб’єктивності». Значення соціальних практик у формуванні особистості. Зміст поняття інтерналізації. Філософська постановка проблем соціальної деструктивності та девіації.
Розділ 6. ВЧЕННЯ ПРО ПІЗНАННЯ

Поняття пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості людини. Основні проблеми пізнання та їх класифікація. Співвідношення об’єкту і предмету пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок. Поняття істини (об’єктивна, абсолютна, відносна, конкретна) та її критеріїв (досвід, мислення, інтуїція, практика). Принципи пізнання (аналітичний, синтетичний, абстрагування, ідеалізації, індуктивний, дедуктивний, формалізація, моделювання) і його методи (філософські, загальнонаукові і конкретно-наукові).

Основні форми пізнання (факт, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія). Провідні теорії пізнання (скептицизм, діалектика, агностицизм, конвенціалізм, методологічний фальсифікалізм, синергетика). Творчий характер пізнання. Пізнання наукове і художнє.



Проблема свідомості у теорії пізнання. Гносеологічний підхід до розгляду свідомості. Свідомість як найвища форма відображення матерії. Феноменологічна теорія свідомості. «Епохе» та «ейдетична редукція» як головн принципи феноменологічного дослідження свідомості. Основні феноменологічні категорії (інтенціональність, інтенціональне переживання, ноеза, ноема, ноематичний корелят).

Свідомість як онтологічний та соціальний феномен. Свідомість і психіка: несвідоме, свідоме, надсвідоме. Структура свідомості: а) основні рівні свідомості (чуттєво-сенсетивний, емоційно-вольовий, раціонально-логічний, інтуїтивний); б) форми свідомості (індивідуальна і суспільна, колективна і масова, профанна і елітарна). Суспільна та індивідуальна свідомість, їх взаємозв’язок. Форми суспільної свідомості. Масова свідомість. Суспільна психологія та ідеологія як рівні суспільної свідомості.



Розділ 7. ФІЛОСОФІЯ МОВИ

Поняття мови. Походження мови як філософська проблема. Мова як засіб комунікації та пізнання. Мова і мислення, мова і мовлення. Типологія мов (природна, буденна, вербальна, невербальна, паравербальна, штучна тощо). Головні функції мови.

Структура мови. Фонетичні, граматичні, синтаксичні, морфологічні та лексичні структури мовлення. Поняття семантики. Ізоморфізм, означення, субституції як фундаментальні принципи функціонування мовних систем. Поняття локутивного, іллокутивного та перлокутивного акту. Соціокультурна зумовленість мови.
Розділ 8. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Соціальна теорія. Розділи соціальної філософії. Специфіка предмету соціальної філософії. Взаємодія соціальної теорії із практичною філософією. Поняття соціального закону. Типи соціальних теорій. (Соціальна утопія, вчення про суспільно-економічну формацію, теорія постіндустріального (інформаційного) суспільства). Специфіка консюмеризму та футурології як різновидів соціальної теорії. Суспільство і соціум, суспільне і соціальне. Соціальні відносини та їх типологія. Власність як основа соціальних відносин. Соціальність праці, обміну і споживання. Поняття багатства. Соціальна структура суспільства. Соціальна стратифікація та мобільність. Поняття класу, верстви, прошарку. Родина, колектив, нація, етнос, раса. Національна психологія (ментальність) та самосвідомість. Поняття етноцентризму. Демографічний фактор у системі суспільних відносин.

Практична філософія. Основні розділи практичної філософії. Головні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини тощо). Виробничі відносини як основа соціальних систем. Поняття матеріального та нематеріального виробництва. Фізичний, людський та соціальний капітал. Виробничий ресурс як головний чинник економічного розвитку суспільства. Поняття бізнесу у філософії. Основоположні поняття філософії політики. Політика як суспільне явище. Політика і влада: проблема співвідношення. Політична організація і політична система суспільства. Держава – основна складова політичної системи суспільства. Форми державного правління і устрою, політичний режим. Політичні партії, громадські організації і рухи. Громадянське суспільство: поняття, проблеми формування та розвитку.

Категоріальний арсенал філософії права. Предмет філософії права. Закономірність, закон і право. Поняття природного права. Поняття позитивного права. Право і справедливість. Філософське обґрунтування статусу людини та громадянина.

Специфіка та різновиди феміністичної філософії. Класична концепція статі. Феміністична критика фалоцентризму як усталеного принципу у культурі і суспільстві. Поняття гендеру. Соціокультурна зумовленість конструктів маскулінності та фемінності. Джерела «боротьби між статями», її соціальні наслідки.

Розділ 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Філософія історії як галузь знань. Об’єкт і предмет філософії історії, її основні етапи та напрямки. Структура та функції сучасного філософсько-історичного знання. Філософія історії та історична наука.

Сутність історичного процесу. Єдність і розмаїття всесвітньої історії. Проблема суб’єкта історичного процесу. Періодизація історії та її критерії. Проблема спрямованості та сенсу історії. Питання про свободу історичного вибору.
Розділ 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

Поняття культури. Смисловий горизонт класичних визначень культури. Універсалізм та партикуляризм у філософії культури. Типологія культур (національна, народна, елітарна, масова). Поняття субкультури, контркультури та антикультури.

Соціокультурний процес у розвитку людства. Культура і цивілізація: проблема співвідношення. Традиція і новаторство у культурі. Комунікативний зміст національних культур. Культури «колективістські» та «індивідуалістичні», «ієрархічно-формальні» та «егалітарно-неформальні», «експресивні» та «стримані», «монохронні» та «поліхронні», «контактні» та «дистантні». Поняття міжкультурної комунікації. Толерантність і консенсус як умова нової цивілізаційної парадигми.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Література до першого розділу:

1. Філософія: Навч. посіб. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін..; за ред.. І.Ф. Надольного. − 7-ме вид., стер. − К.: Вікар, 2008. − Тема 1. − С. 15-23.

2. Пазенок В.С. Філософія: навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008. – С. 6-56.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: курс лекцій. навч. посіб. для студ. вищ. закладів освіти І-ІV рівнів акредитації. – Львів, 2008. – С. 16-34.

4. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. / В. П. Андрущенко, Г.І. Волинка, Н.Г. Мозгова та ін. за ред. Г.І. Волинки. – К.: Каравела, 2009. – Тема 1 – С. 7-29.

5. Філософія: Підруч. / Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. та ін. − 2-ге вид., стереотип. − К.: Либідь, 2002. Тема 1. С. 14 – 30.

6. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підруч. − К.: Академвидав, 2006. − С. 15 – 20.

7. Введение в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. − 3-е изд., перераб. и доп. − М.: Республика, 2003. – С. 13 – 36.

8. Філософія // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. С. 670–674.

9. Основні питання філософії // Там же. − С. 457.

10. Философия // Новая философская энциклопедия: в 4-х т. / Ин-т философии РАН; Научно-ред. совет: предс. В.С. Степин, заместители предс.: А.А. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч. секр. А.П. Огурцов. − М.: Мысль, 2001. Т.ІV. − С. 195 – 200.

11. Предмет // Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. − 2-ге вид., перероб. і доп. − К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. − С. 522 – 523.

12. Что такое философия? // Всемирная энциклопедия: Философия ХХ век / Главн. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. − М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2002. − С. 904 – 912.

13. Основной вопрос философии // Там же. − С. 549.

14. Світогляд // Філософський енциклопедичний словник. − К.: Абрис, 2002. − С. 569 – 570.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка