Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено



Скачати 193.18 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір193.18 Kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет соціології


ПРОГРАМА
вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності

22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини
Затверджено

Вченою радою

факультету соціології

протокол № 8 від 25.03.2015 р.


Декан факультету

соціології А.П.Горбачик


КИЇВ – 2015

Авторський колектив:

Куценко Ольга Дмитрівна - доктор соціологічних наук, професор

Цимбалюк Наталія Миколаївна - доктор соціологічних наук, професор

Аза Лариса Олександрівна - доктор соціологічних наук, професор

Волович Володимир Ілліч – доктор філософських наук, професор

Судаков Володимир Іванович – доктор соціологічних наук, професор

Програма для складання вступних іспитів до аспірантури факультету соціології за спеціальністю 22.00.01 – соціальна структура та соціальні відносини складена відповідно до програм підготовки фахівців в галузі соціології за освітньо-кваліфікаційними рівнем “магістр” і відповідає вимогам якісної й ефективної підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів.

У програмі відображені основні вимоги до вступників до аспірантури факультету соціології в галузі соціологічних наук, що закінчили вищі навчальні заклади IV рівня акредитації за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” (“спеціаліст”) і прослухали базові нормативні та спеціальні курси з соціологічних дисциплін.

Основною вимогою до вступників до аспірантури є високий рівень соціологічної освіченості та культури, що визначається вступним іспитом (співбесідою).

Головна мета вступного іспиту (співбесіди) – це перевірка знань, виявлення уміння застосувати здобуті знання у науковому дослідженні.

Вступник на іспиті (співбесіді) повинен розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і показати при цьому:


  1. знання першоджерел і вміння використовувати їх зміст й основні ідеї при аналізі соціологічних проблем, а також проблем світового суспільного розвитку, соціальної практики й науки;

  2. оволодіння змістом соціологічних принципів та категорій, вміння оперувати ними при викладенні теоретичного матеріалу;

  3. уміння розібратися у суті соціологічної проблеми і відобразити наслідки цієї праці у самостійному викладенні основних результатів у формі реферату;

  4. уміння демонструвати та аргументувати свої погляди;

  5. здатність до проведення самостійних наукових досліджень в обраній галузі.

На факультеті встановлені такі критерії оцінки знань при складанні вступного іспиту (співбесіди) до аспірантури.

  1. На оцінку ’’відмінно’’ заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне й глибоке знання матеріалу з обраної спеціальності, в тому числі ґрунтовні знання першоджерел та коментуючої літератури. Ця оцінка передбачає також вільну орієнтацію вступника у загальній соціологічній проблематиці. профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові запитання та питання стосовно реферату повинні мати повний, вичерпний характер.

  2. Оцінка ’’добре’’ передбачає наявність міцних знань в об’ємі навчальної програми відповідної спеціальності, знань основних джерел та матеріалів із додаткової літератури, головних проблем обраного напрямку.

  3. Оцінка ’’Задовільно’’ означає, що вступник володіє знаннями в об’ємі навчальної програми, знає основні літературні джерела, обізнаний із проблематикою обраного фаху.

  4. Оцінка ’’Незадовільно’’ - виставляється при відсутності знань літературних джерел та основних проблем обраної наукової спеціальності.

Складання вступного іспиту (співбесіди) передбачає написання та подання реферату за обраною соціологічною темою, як правило, пов’язаною із профілем наукових інтересів вступника.

Реферат є самостійною письмовою науковою роботою, яку виконує вступник при підготовці до складання вступного іспиту. Реферат повинен містити письмову рецензію передбачуваного наукового керівника або іншого викладача кафедри.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення обраної наукової проблеми, сучасної літератури, а також володіння навичками логічного узагальнення матеріалу, його логічного викладу.

Реферат повинен бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у соціологічних питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати соціологічні ідеї та положення для методологічного аналізу проблематики, у якій планує спеціалізуватися вступник. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без указівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається вступником самостійно (за погодженням із передбачуваним науковим керівником). Як правило, тема реферату повинна відображати найважливіші соціологічно-методологічні проблеми, які пов’язані з обраною науковою спеціальністю або планованою темою дисертаційної роботи вступника. Зміст реферату повинен бути погоджений з передбачуваним науковим керівником.

Реферат обов’язково повинен мати титульну сторінку, на якій розміщуються такі реквізити: “Київський національний університет імені Тараса Шевченка”, в наступному рядку – “Факультет соціології”, в наступному – назва кафедри, до аспірантури якої вступає автор, далі розміщуються тема реферату, відомості про автора, місце й рік виконання реферату. Структурними елементами реферату є план, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2-3 параграфи), висновок, а також список основної, використаної при підготовці й написанні реферату, літератури.



План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з вказанням сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його - довільна, але в ньому повинні обов’язково знайти відображення такі питання: обґрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій соціологічній проблематиці, оцінка рівня і характеру розробки теми, зміст соціологічної проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети й завдань дослідження в рефераті.

Основний зміст теми повинен бути самостійно виконаним дослідженням відповідно до проблеми, заявленої у назві реферату, узагальненням існуючої соціологічної літератури або методологічною розробкою соціологічної проблеми з вказівкою на її застосування у сфері наукових інтересів автора реферату.

У висновку необхідно дати коротке резюме того, що викладено у основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне й світоглядне застосування опрацьованого у рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також указати на ту частину змісту реферату, яка є його особистим доробком.

Список використаної літератури повинен указувати на вивчені автором роботи, за якими може мати місце бесіда стосовно змісту реферату. Цей список має включати в себе як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми, наявні у вітчизняній та зарубіжній літературі. Використана література обов’язково має знайти своє відображення в рефераті (але не тільки шляхом прямого цитування).

Загалом текст реферату повинен бути за об’ємом 24-30 сторінок машинописного тексту через 2 інтервали. Він може бути виконаний у текстовому процесорі Microsoft Word 97, при цьому використовуються такі параметри: гарнітура Times New Roman, кегль 14, інтервал – 1,5 (на сторінці – 28-30 рядків), обсяг - 28-30 сторінок. Реферат має бути зброшурований. На відповідну кафедру подається перший примірник за підписом автора. Реферат повинен відповідати вимогам до наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату текстового викладу (вірно складений список літератури у відповідності з існуючими вимогами, звірені цитати).

Вступники подають реферат на відповідну кафедру до подачі документів для вступу до аспірантури.

Прийом вступних іспитів проводиться відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних документів Міністерства освіти й науки України та Вищої атестаційної комісії України.

Іспити відбуваються відповідно до затверджених програм вступних іспитів за білетами або у формі співбесіди. Для підготовки відповіді вступник використовує екзаменаційні листи, які після іспиту зберігаються в його особовій справі.

Рівень знань оцінюється за чотирьохбальною системою: ’’відмінно’’, ’’добре’’, ’’задовільно’’, ’’незадовільно’’.

Стосовно кожного вступника заповнюється протокол екзамену, в який заносяться основні питання, що були у білеті, а також додаткові, які були задані в процесі екзамену з актуальних проблем обраної наукової спеціальності й теми реферату. У протоколі виставляються окремо оцінки відповідей на основні питання білету та загальна оцінка знань вступника.

Розділ 1. Соціологічні науки
1.1. Предметне поле соціології, структура та функції соціології. Місце соціології в системі суспільство- та людинознавства, специфіка соціального та соціологічного знання. Значення природничих наук для розвитку соціального знання. Парадокси редукціонізму

1.2. Соціо­логічна теорія, її типи, рівні, способи побудови. Макро- і мікро-теорії. Галузеві теорії: концептуальна особливість, предмет, функції.

1.2. Соціологічні закони і категорії. Поняття соціологічного закону. Класифікація соціологічних законів, їх види, форми прояву, механізм реалізації. Специфіка соціологічних категорій: зміст, функції, типо­логія.

1.3. Парадигмальна структура соціології. Мультипарадигматизм і проб­лема мікро- макросинтезу в соціологічній теорії.

1.4. Періодизація історії соціології: критерії, етапи, особливості. Інституціалізація соціології. Особливості історичного розвит­ку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспіль­ства та культурними традиціями.

1.5. Розвиток методологічних проблем наукового пізнання. Емпіричне і теоретичне в соціальному дослідженні. Вплив математичного знання на появу нових напрямків в соціальних науках. Жан Кетле про статистичні закономірності соціаль­них явищ. Розвиток масових соціальних обстежень у ХХ ст.

1.6. Особливості формування і розвитку соціології в Україні. Соціологічні погляди М.П.Драгоманова, М.С.Грушевського, М.Ю.Шаповала, Б.О.Кистяківського. Теорія національної еліти В'ячеслава Липинського. Інституціональний розвиток соціології в Україні кінця ХХ – початку ХХІ століть.

Розділ 2. Соціологічне дослідження як вид соціально-наукового пізнання

2.1. Методологічне обґрунтування соціологічного дослідження

Наукове пізнання, його сутність, структура та методи. Специфіка соціологічного дослідження. Типи соціологічних досліджень. Евристичність соціологічного знання. Поняття методології. Методологічна обґрунтованість наукового дослідження.

2.2. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Структура соціологічного знання. Теоретична та емпірична інтерпретація понять. Специфіка методології та методів теоретичного та емпіричного дослідження. Поняття достовірності знання.

2.3. Критерії якості результатів соціологічних досліджень

Поняття надійності соціологічної інформації. Первинна та вторинна соціологічна інформація. Методологічні проблеми методів збирання та опрацювання інформації. Організаційно-процедурне забезпечення якості результатів дослідження.

2.4. Поняття соціального факту

Поняття наукового факту. Емпіричний та теоретичний факт. Соціологічне розуміння статистичного факту.

2.5. Мета, завдання і гіпотези дослідження

Теоретико-прикладні та практичні цілі дослідження. Завдання дослідження: основні, особливі, додаткові. Методичні завдання.

Попередній системний аналіз об'єкта дослідження. Джерела формування гіпотез. Логічна структура гіпотези та принципи її побудови. Типи гіпотез у соціологічному дослідженні. Обґрунтованість та можливість емпіричної перевірки гіпотез. Загальні вимоги до гіпотез.

2.6. Первинне вимірювання соціальних характеристик

Пошук та конструювання еталону вимірювання. Характеристики основних шкал. Допоміжні теорії вимірювання. Обмеження квантифікації первинних соціальних характеристик.

2.7. Організація соціологічного дослідження

Проблеми узгодження науково-теоретичних, методичних та організаційно-технічних процедур з цілями дослідження. Послідовність процедур дослідження та координації діяльності його учасників. Основні нормативні вимоги до організації соціологічного дослідження. План науково-дослідницьких робіт. Типові помилки та труднощі в організації прикладного соціологічного дослідження.


3. Соціальні структури і соціальні процеси

3.1. Поняття соціального процесу, соціальних змін та соціального розвитку. Типи соціальних процесів. Соціальні процеси та специфіка їх дослідження Емпіричне та теоретичне дослідження соціальних процесів. Соціальна мобільність, її види, форми і механізми. Поняття «соціальних ліфтів». Механізми селекції еліт. Соціальна маргінальність. Зовнішня і внутрішня міграція. Соціальна динаміка. Організація і дезорганізація. Соціальний конфлікт і рівновага (стабільність). Соціальна та системна інтеграція, її форми і механізми. Функціональний аналіз соціальних процесів.

3.2. Соціальні відносини і відношення, соціальні спільноти, соціальні інститути, соціальні позиції, соціальні статуси, соціальні ролі, соціальні норми, соціальні цінності, соціальні мережі. Соціальні ресурси і капітали. Соціальні групи, реальні і номінальні групи, первинні і вторинні групи. Соціальний клас. Середній клас. Андерклас. Соціальна ідентичність, ансамбль ідентичностей. Соціальна дистанція. Поняття соціальної структури та різні точки зору на його визначення.

Соціальні нерівності і стратифікація, їх види. Форми стратифікації. Соціальне відчуження, експлуатація.

3.3. К.Маркс про економічні відносини як базис права, політики, духовного життя. Динаміка розвитку продуктивних сил та виробничих відносин. Продук­тивні сили як "незалежна змінна" суспільного розвитку. Економічний детермінізм марксизму. Поняття економічної суспільної формації. Марксистське вчення про соціальний прогрес і еволюціоністські концепції суспільного розвитку. Марксистська концепція соціальної структури. Поняття класової боротьби і ЇЇ місце у соціальній філософії марксизму. Вчення про пролетарську революцію. Маркс і Енгельс про класове походження держави. Марксистська концепція товарного фетишизму і її значення для соціологічної теорії. Розвиток соціоло­гічних ідей К.Маркса і Ф.Енгельса послідовниками марксизму.

3.4. Географічна школа в соціології. Л.І. Мечніков про значення гідрологічного фак­тору для розвитку людської солідарності та кооперації. В.О. Ключевський про зв'язок російської істо­рії з колонізацією чужих земель.

3.5. Психологія народів /В.Вундт/. Психологія натовпу / Г.Лебон/. Теорія наслідування Г.Тарда. Інтеракціонізм Ч.Х.Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття /" дзеркальне Я", первинна група, соціальна організація/. Модель особистості Зиґмунда Фрейда.

3.6. Дж.Г.Мід про специфіку міжособистісної взаємо­дії. Роль символів, в т.ч. мовних, у процесі комунікації. Становлення особистості як процес рольової інтерналізації. Поняття "соціальних предметів" та "узагальнених інших".

3.6. Поняття "спільноти" і "суспільства" у соціології Ф.Тьонніса. Концепція соціальної диференціації Г.Зіммеля. Вчення В.Зомбарта про соціокультурні передумови виникнення капіталізму та про буржуа як соціально-психологічний тип.

3.7. Дослідження М.Ве­бером трудових мотивацій батраків у прусських латифундіях та проблем психофізіології індустріальної праці. М.Вебер про "вибіркову спорід­неність" між протестантською етикою і "духом капіталізму".

Макс Вебер про типи соціальних спільностей і соціальних структур. Теорія Макса Вебера соціального статусу і класу. Теорія бюрократії М.Вебера. Веберівська теорія цінностей і теорія "ідеальної типізації".

3.8. Теорія розподілу суспільної праці Еміля Дюркгаймя. Поняття механічної і органічної солідарності, сегментарної та функціональної диференціації, моральної щільності суспільства.

3.9. Теорія еліт та їх циркуляції Вільфредо Парето. Дослідження соціальної структури і соціальних змін у працях Р.Лінда і Х.Лінд "Середнє міс­то у процесі змін" та Л.Уорнера "Американське місто". Дослідження соціальних проблем в роботах Л.Вірта "Гетто", Е.Стоуквіста "Маргінальна особистість". Концепція соціальної адаптації У. Томаса і Ф. Знанецьким, вивчення ними процесів соціальної дезорганізації в середовищі польських ім­мігрантів. Теорія "революції управлінців Дж.Бернхема. Концепції трудової мотивації А.Маслоу і Ф.Херцберга. Теорія непрацюючого класу Т.Веблена.

3.10. "Гуманістичний виклик" тейлоризмові і формування доктрини "людських відносин", методологічні засади і етапи здійснення Хоторнських експериментів Е.Мейо, явища "праці з прохолодою" та "гру­пового тиску".

Психогенетична "теорія процесу цивілізації" Н.Еліаса.

3.11. Теорія соціальної стратифікації П.Сорокіна. Одномірна і багатомірна стратифікація і соціальна мобільність. Критика П.Сорокіним сучасної йому соціологічної теорії.

3.12. Соціологічні джерела структуралізму К.Леві-Строса. Зворотній вплив структуралізму на соціологію.

Теорія класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа.

Теорія інтелігенції у працях Х.Шельські.

3.13. Теорія соціальних систем пізнього Толкота Парсонса. Різновиди функціональ­ної спрямованості окремих субсистем дії. Функціоналістське пояснення природи соціальних змін. Концепція соціальної структури і соціальної диференціації Т.Парсонса, вчення про еволюційні універсалії та історичні типи суспільства. Вплив ідей Т. Парсонса на сучасні теорії соціокультурної модернізації. Концепція соціальної структури і аномії Роберта Мертона.

3.14. Концепція соціального обміну Дж.Хоманса. Поняття зовнішньої і внутрішньої систем взаємодії. Соціальна поведінка як обмін на­городами і санкціями. Типологія закономірностей соціальної пове­дінки. Раціонально-мережева концепція мікро-макро взаємодій Дж.Коулмана. Концепція людського і соціального капіталів Дж.Коулмана.

3.15. Концепція соціальної системи і соціальної диференціації Н.Лумана. Класичні ідеї індустріального суспільства Р.Арона і У.Ростоу та їх розвиток в теоріях постіндустріалізму Дж.Гелбрейта і Д.Белла. "Альтернативна соціологія" А.Гоулднера і Р.Міллса та її основні поняття /"новий клас", "пануюча елі­та" та ін./. Концепції "антивиробництва" і "технологічного ризику" в сучасній західній соціології.

3.16. Концепція соціалізації в роботі П.Бергера і Т.Лукмана "Соціальне конструювання реальності". Обґрунтування основних ідей етнометодології в роботах Г.Гарфінкеля і А.Сікурела. Проблема раціональності повсякденного спілкування в етнометодології. Особливості етнометодологічного аналізу мовного спілкування на повсякденному і науко­во-теоретичному рівнях. "Фонові очікування" і їх комунікативні функції. Рефлексивність як складовий елемент спілкування і соціаль­ної взаємодії в цілому. Застосування феноменологічних методів у сучасній соціології науки і соціології культури.

3.17. Теорії структурації і класової структури сучасного капіталізму Е.Гідденса. Вчення Гідденса про норми, ресурси і системи соціальної дії. Поняття "просторово-часової" дистанціації. Гідденс про специфіку модерного суспільства. Теорія соціальних відносин, довіри і соціальної структури П.Штомпки.

3.18. Концепція соціокультурної динаміки В.Бюля. Застосування В.Бюлем "теорії довгих хвиль" М. Кондратьєва для пояснення процесів сучас­них соціальних змін. Соціальні трансформації, їх концептуальні пояснення.

3.19. Особливості теорії та методології Еріха Оліна Райта вивчення класової структури. Особливості теорії та методології Джона Голдторпа вивчення класової структури. Теорія класової структури П. Бурдьє. Культурний і символічний капітал, символічна боротьба у соціальному просторі. Новітні спроби застосування ідей П.Бурдьє в емпіричних дослідженнях британського і німецького суспільств. Функціональні концепції статусної стратифікації та методології їх вивчення. Дослідження статусної кристалізації. Концепція трансформаційної структури Т.І.Заславської.

3.20. Соціальна та інституціональна структура українського суспільства. Процеси соціального реструктурування, зміни ідентичності, подвійної інституціоналізації. Соціальна мобільність та міграція в сучасному українському суспільстві. Нові соціальні класи, статусні групи і соціокультурні спільноти. Нові маргінали. Соціальні проблеми українського суспільства як наслідок структурних змін в суспільстві.
Список літератури

До Розділів 1, 3:

Арон Р. Этапы развития социологической мысли. - М., І990.

Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель \\ Американская социологическая мысль: Тексты. - / Под В. И. Добренькова.—М.: Изд-во МГУ, 1994

Бурдье П. Начала. - М., 1994.

Бурдье П. Социальное пространство и генезис классов // Бурдье П. Социология социального пространства / Пер. с фр. Москва-СПб, «Алтейя», 2005. С.14-48.

Бурдье П. Социология политики. - М., 1993.

Вебер М. Избранные произведение. - М., 1990.

Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А. Макеева. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999, с.85 – 106.

Вебер М., Избранное. Образ общества. - М., 1994.

Гидденс Э. Устроение общества. М., 2003. – Cc. 43 – 55, 384 – 398.

Ґіденс Е. Соціологія. - К., Основи. - 1999р.

Головаха Е., Панина Н. Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе // Социология: теория, методы, маркетинг. 2001, № 4. С. 5-22.

Головаха Е.И., Панина Н.В. Постсоветская аномия в  России и Украине: современное состояние и пути преодоления //Общественные науки и современность. – 2008. - № 6. – С. 5-10.

Дарендорф Р. О происхождении неравенства между людьми // Дарендорф Р. Тропы из утопии. Москва, 2002. С. 510-514.



Дэвис К. Функционалистское обоснование стратификации // Человек и общество. Хрестоматия. - К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – С. 107-117.

Дюркгейм Э. Разделение общественного труда. Метод социологии. М.. 1991.

Захарченко М.В., Погорілий 0.І. Історія соціології - від античності до початку XX ст. ~ К., 1993.

Зиммель Г. Общение: Пример чистой или формальной социологии// Социс, 1984, № 2.

Классовое общество: теория и эмпирические реалии / Макеев С., Костенко Н., Куценко О., Оксамитная С., Симончук Е. и др. - Киев: ИС НАНУ, 2003.

Коваліско Н. В. Основи соціальної стратифікації: Навч. посібник. – Львів: Магнолія 2006, 2007. – 328 с.

Кон Мелвін Л. Соціальні структури і особистість: Дослідження Мелвіна Л.Кона і його співпрацівників / Пер.з англ.. Київ: Києво-Могилянська Академія, 2007. С.94-108.

Коулман Дж.С. Взаимосвязь структуры и действия // Западная экономическая социология: Хрестоматия современной классики / Сост. В.В.радаев. Москва: РОССПЭН, 2004. С. 159- 179. 7. Мертон Р.К. Социальная структура и аномия // Р.Мертон. Социальная теория и социальная структура. – М.: "Хранитель", 200 С.243-276.

Куценко О. Соціальні класи і політична мобілізація (порівняльний аналіз європейських країн крізь призму трьох типів класових розколів) \\ Соціологія: теорія, методи, маркетинг / Науково-теоретичний часопис. – Липень-вересень. - № 3. – 2012. – С.3-27.

Куценко О.Д. Общество неравных. Классовый анализ неравенств в современном обществе: опыты западной социологии. - Харьков: Изд.центр Харьковского национального университета, 2000.

Лассуэл Г. Принцип тройного воздействия: ключ к анализу социальных процессов // Социс, 1994, № I.

Лейн Д. Трансформация России и Украины: социальные основы реформ и антиреформ \\ Мир России = Universe of Russia: Социология. Этнология. – 01/06/2007. – Том XVI, N. 2/2007. – С. 3 - 24. 



Ленски Г. Статусная кристаллизация: невертикальное измерение социального статуса / Социологический журнал, №4, 2003

Линтон Р. Статус и роль // Человек и общество. Хрестоматия / Под ред. С.А.Макеева. – К.: Ин-т социологии НАНУ, 1999.

Маннгейм К. Диагноз нашего времени: очерки военного времени, написанные социологом. - М., 1992.

Мертон Р. Социальная теория и социальная структура // Социс, 1992, № 2.3,4.

Новые социальные неравенства \ Под ред С.А.Макеева. - Киев: ИС НАНУ, 2006. Гл.1. С. 14-42.

Оксамитна С.М. Динаміка соціальної структури та соціальної мобільності 1993-2003 // Українське суспільство 2003. Cоціологічний моніторинг. За ред. д. ек. н. В.М. Ворони, д. соц. н. М.О. Шульги. - К.: Інститут соціології НАН України, 2003. – с.303- 313.

Паніна Н.В. Щодо застосування шкали соціальної дистанції у дослідженнях національної толерантності в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - № 4. – С.2-43.

Подвижность структуры. Современные процессы социальной мобильности / Макеев С.А., Прибыткова И.М., Оксамитная С.Н. и др.. – К.: Ин-т социологии НАНУ, 1999.

Райт, Ерік Олін Клас має значення \\ Спільне. Журнал соціальної критики. - №4, 2012. – С. 11-24.

Ручка А.А., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. -К., 1995.

Симончук Е.В. Классовые структуры в сравнительной перспективе // Украинское общество в европейской перспективе / Под ред.. Е.И.Головахи, С.А.Макеева. Киев: ИС НАНУ, 2007. С.33-104.

Сорокин П. Система социологии. Т. 2. Социальная аналитика: Учение о строении сложных социальных агрегатов. - М., 1993.

Сорокин П. А. Социальна мобильность // Человек. Цивилизация. Общество / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. — М.: Политиздат, 1992.

Социальное неравенство. Изменения в социальной структуре: европейская перспектива / Под ред.В.Воронкова. СПбЖ «Алтейя», 2008.

Соціокультурні ідентичності та практики / Під ред. А. Ручки. – К.: Інститут соціології НАН України, 2002. –315 с.

Соціологія: Навч.посібник / за ред..С.О.Макеєва. Київ:»Знання», 2005. С. 130-133.

Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. Посібник / За ред..С.Макеєва. К., 2006. лекція 2. С.7-43.

Судаков В.И. Социологическое познание: современные тенденции и стимулы развития. - Днепропетровск, 1995.

Украинский народ в его прошлом и настоящем // Ф. Волков, М.Грушевский, М. Ковалевский, А.Крымский. СПб, 1914, Т. I.

Украинское общество в европейском пространстве / Под ред. Е.Головахи, С. Макеева. – К.: Ин-т социологии НАНУ; Харьков. нац. ун-т им.В.Н. Каразина, 2007. – 274 с.

Шкаратан О.И. Социология неравенства. Теория и реальность; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». — М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2012. – 526 с. Режим електронного доступу: http://nnm-club.me/forum/viewtopic.php?t=623131

Штомпка П. Социология социальных изменений. - М., 1996.

Штомпка П. Социология: Анализ современного общества. – Гл.4. От взаимодействия к социальным отношениям. – М.: «Логос», 2010. – С.87-114; 147-151.
До Розділу 2:

Американская социологическая мысль. Тексты,- М., 1996

Батыгин Г,С. Обоснование научного подхода в прикладной социологии." М.,1986

Девятко И.Ф. Модели объяснения и логика социологического исследования.- М., 1996

Логика социологического исследования.- М., 1987

Математические методы анализа и интерпретация социологических данных.- М., 1989

Методы сбора информации в социологических исследованиях.- М., 1990

Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження." К., 1996

Паниотто В.И., Максименко B.C. Количественные методы в социологических ,исследованиях.-К., 1982

Попова І.М. Соціологія; пропедевтичний курс,- К., 1996



Толстова Ю.Н. Измерение в социологии.-М., 1998

Ядов В. А. Стратегия социологического исследования.- М., 1998


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка