Програма вступного іспиту до аспірантури з філософії укладач: к філос н., доц. Присухін С.І



Скачати 141.08 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір141.08 Kb.
ДИПЛОМАТИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

при Міністерстві закордонних справ України
ПРОГРАМА
ВСТУПНОГО ІСПИТУ ДО АСПІРАНТУРИ

З ФІЛОСОФІЇ

Укладач: к.філос.н., доц. Присухін С.І.








Затверджено на засіданні Вченої Ради Дипломатичної академії України при МЗС України

«18» вересня 2013 року (протокол № 01)





Погоджено:

Проректор з наукової роботи і міжнародних зв’язків Дипломатичної академії України при МЗС України


проф. Н.О. Татаренко

«16» вересня 2013 року

КИЇВ - 2013

Вступники до аспірантури при складанні вступного іспиту з філософії мають виявити знання щодо філософських проблем сучасності, особливостей філософії як специфічної духовної форми, що відіграє важливу роль у становленні світоглядних орієнтирів людини.

Іспит з філософії має усну форму проведення.

Критерії оцінки:

відмінно” – досконале знання теоретичних і практичних аспектів курсу з філософії;

добре” – ґрунтовне знання основних питань курсу з філософії;

задовільно” – знання ключових питань з філософії;

незадовільно” – незнання ключових питань з філософії, невміння підкріплювати теоретичні викладки прикладами з практики.

Екзаменаційні білети для вступних іспитів до аспірантури повинні зберігатися у проректора з наукової роботи і міжнародних зв’язків.

Протоколи за підписами всіх членів екзаменаційної комісії з підсумковими оцінками (підписаними всіма членами екзаменаційної комісії) передаються у відділ наукової роботи та аспірантури Дипломатичної академії України в перший день після іспиту.
І. ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ ЗА ТЕМАМИ:

Тема 1. Філософія: предмет, функції та її значення


Світогляд як духовно-практичний феномен. Найвідоміші історичні різновиди світогляду — міф, релігія та філософія. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет філософії. Філософія як метод. Головні питання (проблеми) філософії. Функції філософії. Теоретичне та практичне значення філософії.
Тема 2. Генезис філософського знання: від витоків до сьогодення

Історія філософії як серцевина філософського знання. Принцип плюралізму в історії філософії. Головні періоди розвитку і загальні риси філософії Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю, античного світу (Стародавньої Греції та Риму), Середньовіччя. Філософія Відродження, Реформації, Нового часу та доби Просвітництва. Німецька класична філософія, марксизм. Філософська думка України. Сучасна світова філософія.



Тема 3. Філософська онтологія — проблема буття


Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття. Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі; властивість до віддзеркалення. Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон переходу кількості в якість, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 4. Свідомість, її сутність та структура


Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття «свідомість». Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Тема 5. Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання


Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності в свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, істина, омана, оцінка, практика, чуттєве пізнання, раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання Принципи пізнання: діалектики, історизму, практики, пізнавальності, об’єктивності, активності і творчого віддзеркалення дійсності, конкретності істини.

Тема 6. Логіка та методологія наукового пізнання


Філософія науки. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання. Проблема, гіпотеза, теорія, практика. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загальнологічні), спеціальні методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми системи міжнародних відносин. Співвідношення філософії, політики та міжнародних відносин. Специфіка методів і методології дослідження сфери міжнародних відносин. Загальні закономірності розвитку сфери міжнародних відносин у сучасному світі. Актуальні проблеми системи міжнародних відносин ХХІ ст.



Тема 7. Філософська антропологія — проблема людини


Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода і відповідальність.

Тема 8. Соціальна філософія


Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства в філософії. Поняття «суспільства». Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального. Духовне життя суспільства і культура. Сутність духовного життя суспільства. Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Тема 9. Філософія історії


Філософія історії. Проблема історичного процесу в філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи в аналізі історії (формаційний підхід, цивілізаційний підхід). Сенс історії.

Тема 10. Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності


Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Причини глобальних проблем сучасної цивілізації. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.
ІІ. ПИТАННЯ ДЛЯ ВСТУПНОГО ІСПИТА ДО АСПІРАНТУРИ З ФІЛОСОФІЇ


  1. Антична філософія: космоцентризм.

  2. “Лінія Платона” і “лінія Демокріта” в філософії античності.

  3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

  4. Л. Українка про синтез вічних проблем і сучасних запитів.

  5. Постмодернізм.

  6. Цивілізаційна модель розвитку суспільства А. Тойнбі.

  7. Епікуреїзм в античній філософії.

  8. Визначальні риси філософії Просвітництва.

  9. Стихійна діалектика (Геракліт).

  10. Діалектика доби Відродження (М. Кузанський).

  11. Формаційна теорія суспільного розвитку К. Маркса.

  12. Радикалізм соціально-філософських поглядів Д. Донцова.

  13. Прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюї).

  14. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.

  15. Філософія Сократа.

  16. Натурфілософія доби Відродження (Д. Бруно, М. Копернік, Г. Галілей).

  17. Консерватизм соціально-філософських поглядів В. Липинського.

  18. Філософська антропологія (М. Шеллер, Г. Плеснер, А. Гелен).

  19. “Філософія життя” (Ф. Ніцше, А. Бергсон, О. Шпенглер).

  20. Екологічна свідомість, “екологічний імператив”.

  21. Концепція ідеальної держави Платона.

  22. Філософія доби Київської Русі.

  23. Етичні погляди І. Канта. “Категоричний імператив”.

  24. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу.

  25. Персоналізм (Е. Муньє).

  26. Релігійно-філософська система йоги.

  27. Апологетика: примат віри.

  28. Основні риси філософії Нового часу.

  29. І.Я. Франко про українську національну ідею.

  30. Релігійно-філософські ідеї джайнізму.

  31. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів Р. Декарта.

  32. Монадологія В. Лейбніца.

  33. Розвиток філософії українського духу в Києво-Могилянській академії.

  34. Російський космізм (К. Ціолковський, П. Флоренський).

  35. Принцип плюралізму в історії філософії.

  36. Особливості філософії досократівського періоду.

  37. Етика стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).

  38. Соціально-філософська концепція Т. Гоббса.

  39. Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер, Р. Авенаріус, Е. Мах).

  40. “Філософія серця” П. Юркевича.

  41. Особливості філософії класичного сократівського періоду.

  42. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм і реалізм).

  43. Філософія історії Г. Гегеля.

  44. Періодизація етапів розвитку української філософії.

  45. Екзистенціоналізм (М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр).

  46. Характерні риси філософії Стародавньої Індії.

  47. Філософія Реформації (М. Лютер, Ж. Кальвін).

  48. Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози.

  49. Університетська філософія в Україні XVIII – поч. XIX ст.
    (М. Костомаров, П. Куліш).

  50. Матеріалістична позиція французьких просвітителів XVII–XVIII ст. (Ламетрі, Д. Дідро, К. Гельвецій, П. Гольбах).

  51. Основні риси філософії Відродження.

  52. Агностицизм філософії І. Канта.

  53. Британське просвітництво (Д. Локк).

  54. Громадянське суспільство і правова держава у філософії Г. Гегеля.

  55. Філософські ідеї Т.Г. Шеченка.

  56. Характерні особливості філософських поглядів буддизму.

  57. Арістотель як систематизатор античної філософії та логіки.

  58. Об’єктивний ідеалізм І. Канта, Г. Гегеля , Ф. Шеллінга.

  59. Філософія українського космізму (В.І. Вернадський).

  60. Феноменологія.

  61. Конфуціанство.

  62. Особливості римського періоду античної філософії.

  63. Основні риси філософії Середньовіччя.

  64. Філософські погляди Ф. Прокоповича.

  65. Фрейдизм.

  66. Сутність вчення кініків та кірінаїків.

  67. Соціально-політичні погляди мислителів доби Відродження
    (Н. Макіавеллі, Т. Мор, Т. Кампанелла).

  68. М. Гоголь як філософ.

  69. Неофрейдизм (Г. Маркузе, Е. Фромм, Г. Юнг, В. Райх).

  70. Герменевтика.

  71. Марксизм і релігія.

  72. Християнський еволюціонізм (Т. де Шарден).

  73. Скептицизм.

  74. Патристика: віра для розуміння.

  75. Неоплатонізм філософії епохи Відродження (Піко делла Мірандола, Парацельс)

  76. Суперечність між методом і системою філософії Г. Гегеля.

  77. Філософія марксизму.

  78. Головні періоди розвитку античної філософії.

  79. Гуманістичний напрям філософії Відродження (Д. Аліг’єрі,
    Ф. Петрарка, Л. Валла).

  80. Сенсуалістична філософія Нового часу (Д. Локк, Д. Берклі, Д. Юм).

  81. Проблема релігії в філософії Л. Фейєрбаха.

  82. Неотомізм (Е. Жильсон, Ж. Марітен).

  83. Характерні риси філософії чарвака-локаята.

  84. Деїстичний напрям філософії Просвітництва (Ф. Вольтер,
    Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо).

  85. Д. Чижевський про історію філософії України.

  86. Коротка характеристика економічної теорії К. Маркса і Ф. Енгельса.

  87. Персоналізм М. Бердяєва та Л. Шестова.

  88. Загальна характеристика філософії Стародавнього Китаю.

  89. Середньовічна містика в філософії М. Екгарта.

  90. Філософія Г.С. Сковороди.

  91. Філософсько-правові і суспільно-політичні погляди французьких утопічних соціалістів (Г. Маблі, Мореллі, Г. Бабеф, К. Сен-Сімон).

  92. Особливості філософської концепції санкх’я.

  93. Раціоналістична філософія Нового часу (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).

  94. Суб’єктивна діалектика Й. Фіхте.

  95. Українська філософська думка доби Відродження (XIV–XVI ст.).

  96. “Філософія конкордизму” В. Винниченка.

  97. Основні риси елліністичного періоду античної філософії.

  98. Томізм: проблема гармонії віри з розумом.

  99. Основні риси філософії Просвітництва.

  100. Філософські погляди Костомарова.

  101. Сутність релігійно-філософської системи даосизму.

  102. Закон заперечення заперечення.

  103. Коротка характеристика понять “розвиток”, “прогрес”, “регрес”.

  104. Естетична свідомість.

  105. Особливості антропогеного впливу суспільства на природу.

  106. Економічна сфера життєдіяльності суспільства.

  107. Суспільна свідомість та її структура.

  108. Критерії істини.

  109. Людина, індивід, особа, особистість.

  110. Проблеми спрямованості історичного процесу.

  111. Філософія і релігія.

  112. Предмет філософії.

  113. Співвідношення буття і матерії.

  114. Основні елементи наукового пізнання.

  115. Діяльність як спосіб існування соціального.

  116. Форми суспільної свідомості.

  117. Буття та його основні форми.

  118. Простір і час, основні характеристики.

  119. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.

  120. Методи наукового пізнання.

  121. Структура особистості (потреби, інтереси).

  122. Суспільство як система, що саморозвивається.

  123. Агностицизм та його головні напрями.

  124. Чуттєве пізнання та його форми.

  125. Категорії діалектики.

  126. Основні функції філософії.

  127. Філософія як методологія.

  128. Коротка характеристика структури пізнавального процесу.

  129. Інтуїція в процесі пізнання.

  130. Філософія як світогляд.

  131. Поняття “субстанція”.

  132. Етична форма свідомості.

  133. Роль народонаселення і природних умов у розвитку суспільства.

  134. Соціальне прогнозування: види, типи, методи.

  135. Методології загально-наукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо).

  136. Система філософії та її структурні складові.

  137. Емпіричні методи пізнання.

  138. Основні принципи діалектики.

  139. Філософія і наука.

  140. Відображення як загальна властивість матерії.

  141. Діалектика як метод.

  142. Головні функції свідомості.

  143. Політична сфера життєдіяльності суспільства.

  144. Теоретичні методи пізнання.

  145. Проблема свободи і відповідальності людини.

  146. Сутність духовного життя суспільства.

  147. Синергетика як нова методологічна орієнтація сучасної науки.

  148. Ціннісна орієнтація та її соціальна детермінація.

  149. Проблема матеріальної єдності світу.

  150. Історичні форми діалектики.

  151. Рух, основні його форми і властивості.

  152. Форми наукового пізнання (ідея, факт, проблема, гіпотеза, теорія).

  153. Історичні типи взаємовідношень людини і суспільства.

  154. Взаємодія пізнавальної та практичної діяльності людини.

  155. Проблема сутності людини і сенсу життя.

  156. Парадигма, стиль мислення, наукова картина світу.

  157. Головні сфери життя суспільства.

  158. Проблема філософського осмислення історії.

  159. Духовна сфера життєдіяльності суспільства.

  160. Соціальне передбачення. Співвідношення понять “передбачення” та “прогнозування”.

  161. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.

  162. Культурологічна концепція розвитку цивілізації.

  163. Модель коеволюційного шляху розвитку сучасного суспільства.

  164. Методи прогнозування.

  165. Визначення та характеристика понять “закон”, “зв’язок”, “закономірність”.

  166. Співвідношення свідомості і матеріїї.

  167. Проблема пізнання в історії філософії.

  168. Поняття цінностей та їх роль у суспільстві.

  169. Взаємодія природи і суспільства.

  170. Матерія та основні форми її існування. Види і властивості.

  171. Діалектична суперечність як джерело розвитку.

  172. Співвідношення біологічного та соціального в походженні свідомості.

  173. Практика і процес пізнання.

  174. Культура як специфічна соціальна реальність.

  175. Метафізика та її різновиди.

  176. Принципи пізнання.

  177. Коротка характеристика поняття “природа”.

  178. Структура свідомості.

  179. Етичні проблеми наукового пізнання.

  180. Соціальні норми як вимоги до особистості.

  181. Основні елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум).

  182. Критерії наукового знання.

  183. Соціальна сфера життєдіяльності суспільства.

  184. Функції культури.

  185. Історичні форми світогляду.

  186. Некласичні концепції діалектики (“трагічна діалектика”, діалектична теологія, негативна діалектика).

  187. Сцієнтизм і антисцієнтизм.

  188. Способи подолання негативного антропогенного впливу на природу.

  189. Вищі цінності людського існування (життя, свобода, любов, мир).

  190. Ключові стратегії вирішення глобальних проблем сучасності.

  191. Діалектика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.

  192. Політична свідомість.

  193. Істина як процес.

  194. Проблема визначення поняття “культура”.

  195. Цінності та їх функції.

  196. Свідомість як вища форма відображення дійсності. Рівні відображення.

  197. Закон єдності і боротьби протилежностей.

  198. Проблема відчуження в філософії марксизму і неофрейдизмі.

  199. Соціальна філософія про сутність і структуру суспільства.

  200. Діалектика взаємодії природи і суспільства.


ІІІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
а) основна література

  1. Присухін С.І. Філософія: Навч. посіб. – У 2 ч. – Ч. І. Історія світової та української філософії у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. – К.: КНЕУ, 2006.

  2. Присухін С.І. Філософія: Навч. посіб. – У 2 ч. – Ч. ІІ. Система філософії у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. – К.: КНЕУ, 2006.

  3. Присухін С.І. Філософія: навч. посіб. / С. І. Присухін. ― К.: КНЕУ, 2008. ― 361, [7] с.

  4. Арутюнов В. Х. Філософія: навч. посіб. для бакалаврськ. рівня підготовки студентів-іноземців екон. спеціальностей / В. Х. Арутюнов, С. І. Присухін, В. М. Свінціцький. ― К.: КНЕУ, 2009. ― 424, [8] с. (Рос. мовою).

  5. Філософія: хрестоматія / авт.-упоряд. С. І. Присухін. ― К.: КНЕУ, 2011. ― 350, [2] с.


б) додаткова література

  1. Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. науч. ред. и сост. А.А.Грицанов. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001.

  2. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Философия. Учебник. – М.: Изд-во Эксмо, 2005.

  3. Історія філософії України: Підручник / М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин (кер. авт. колективу), І.В. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993.

  4. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А. та ін.; за ред. В.І. Ярошовця. – К.: Вид. ПАРАПАН, 2002.

  5. Огородник І.В., Огородник В.В., Русин М.Ю., Діденко В.Ф. Філософська думка східних слов’ян: Бібліографічний словник / Наук. ред Л.В. Губерського. – К.: Парламентське вид-во, 1999.

  6. Саух П.Ю. Філософія: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

  7. Философия: Учебное пособие для студентов вузов / Авт. кол. под рук. Е.В. Осичнюка, В.С. Зубова. – К.: Фита, 1994.

  8. Філософія: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2001.

  9. Філософія: Навчальний посібник / Л.В. Губерський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2001.

  10. Філософія: Світ людини. Курс лекцій. / В. Табачковський, М. Бужков, Н. Хамітов та ін. – К.: Либідь, 2003.

  11. Філософія: Навч. посіб. – 6-е видання, виправлене і доповнене / За ред. Надольного І.Ф. – К.: Вікар, 2006.

  12. Ящук Т.І Філософія історії. Навч. посібник. Курс лекцій. – К., 2004.

  13. Подольська Є.А. Філософія. Підручник. – К., 2006.

  14. Філософія: підручник. – 2-е вид. / Є.М. Причепій, А.М. Черній, Л.А. Чекаль. – К.: Академвидав, 2007.

  15. Історія філософії: проблема людини. / Н. Хамітов, Л. Гармаш, С. Кирилова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

  16. Ярошевець В. І. Історія філософії. – К.: Знання України, 2004.

  17. Історія філософії: Словник / За ред. В.І Ярошевця. – К.: Знання України, 2006.

  18. Горбач Н. Специфіка української філософії. – Львів: Каменяр, 2006.

  19. Горський В.С., Кислюк К.В. Історія української філософії. – К.: Либідь, 2004.

  20. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії. Навч. посібник. – Харків: Прапор, 2003.

  21. Гатальська С.М. Філософія культури. Підручник. – К.: Либідь, 2005.

  22. Світоглядні імплікації науки / Лук’янець В.С., Кравченко О.М., Озадовська Л.В. та ін. – К.: ПАРАПЛАН, 2004.

  23. Целік Т.В. Особистісне начало у філософській культурі Київської Русі. – К.: ПАРАПЛАН, 2005.

  24. Екологічні виміри глобалізації / М.М. Кисельов, Т.В. Гардашук, А.Є. Зарубицький та ін. – К.: ПАРАПЛАН, 2006.

  25. Толстоухов А. Глобалізація. Влада. Майбутнє. – К., 2003.

  26. Стігліц Джозеф. Глобалізація та її тягар. – К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2003.

  27. Україна в системі міжнародних відносин в умовах глобалізації: Міжнародна наукова конференція. – К.: Видавництво Європейського університету, 2005.

  28. Україна: філософський спадок століття. – К.: Хроніка, 2000.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка