Програма вступних випробувань (ос «бакалавр») на 2-й курс на базі окр «Молодший спеціаліст» споріднених спеціальностей



Скачати 138.53 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір138.53 Kb.
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Факультет журналістики і міжнародних відносин
Кафедра зв’язків з громадськістю та реклами

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету журналістики і міжнародних відносин

______________О.О.Білецька




ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ (ОС «БАКАЛАВР») на 2-й курс
на базі ОКР «Молодший спеціаліст» споріднених спеціальностей

за напрямом підготовки 

6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю»

Схвалено на засіданні кафедри

Протокол № 8 від 25.02.2016 р.

Київ – 2016
ВСТУП
Мета вступних випробувань – виявлення рівня теоретичних і практичних знань вступника. До складання фахового іспиту допускаються особи, які вступають для здобуття ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, здобутого за спорідненими спеціальностями (“Видавнича справа та редагування”), а також іншими спеціальностями (за умови успішного складення додаткового іспиту).

Програма відповідає вимогам, які пред’являються вступних випробувань, а саме:



  1. Відповідає освітньо-кваліфікаційній характеристиці за напрямом підготовки “Реклама і зв’язки з громадськістю”.

  2. Програма дає змогу оцінити рівень теоретичної та практичної підготовки зі спеціальності, виявити відповідність принципами гуманітарної освіти, єдності загальнотеоретичної та професійно-функціональної підготовки.

  3. Програма охоплює головні теми фахових дисциплін.

Іспит проводиться у формі письмової відповіді на питання.

Під час написання відповідей абітурієнту не дозволяється користуватися додатковими джерелами інформації.

Питання включають дисципліни: «Основи реклами та PR», «Історія реклами та PR», «Іміджологія».

Критерії оцінювання
Конкурсний відбір здійснюється за результатами фахового випробування (усно), яке оцінюється за шкалою від 100 до 200 балів. Мінімальний прохідний бал вступного випробування з фаху 124 бали.

Оцінка

Критерії

190-200 балів

(Відмінно)

повна і правильна відповідь на теоретичні запитання, точність аргументації, доречне наведення прикладів

180-189 балів

(Дуже добре)

достатня відповідь на теоретичні запитання з можливими окремими неточностями, розуміння матеріалу, наведення прикладів

170-179 балів

(Добре)

відповідь на деякі питання з неточностями, помилками, неповнотою аргументації, але при цьому достатнє знання основного матеріалу, наведення прикладів

150-169 балів

(Задовільно)

виклад показує розуміння питання, але він нечіткий, з недоліками; пояснення в цілому передають зміст відповіді на питання, але подані хаотично, без помітної логіки відповіді

124-149 балів

(Достатньо)

незнання значної частини теоретичного матеріалу, нелогічне і невпевнене його викладення, у відповіді мають місце заминки і перерви, невміння пояснити проблему, хоча і є її поверхове розуміння

100-123 балів

(Незадовільно)

відповідь, в якій допущені грубі помилки, неповнота аргументації, незнання матеріалу


ОСНОВНІ ЗМІСТОВІ МОДУЛІ
Основи реклами та PR

Дисципліна «Основи реклами та PR» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Реклама і зв’язки з громадськістю» освітнього ступеня «бакалавр».

Абітурієнт повинен знати:


  • передумови та джерела виникнення, основні етапи розвитку PR; діяльності як феномену масової комунікації;

  • відмінності PR від реклами;

  • основні напрямки сучасної PR діяльності – традиційні та новітні;

  • роль і місце PR в системі маркетингової діяльності;

  • цілі за та завдання PR в сучасному світі;

  • понятійний апарат PR;

  • види та класифікацію PR- технологій;

  • кризові комунікації.

Абітурієнт повинен вміти:

  • практично використовувати теоретичні знання;

  • вільно орієнтуватися у традиційних та нових формах і прийомах PR-діяльності;

  • виявляти головні PR-потреби компанії;

  • планувати і розробляти PR-заходи для формування позитивного іміджу;

  • створити антикризову програму управління компанією в кризових ситуаціях.

Література:

    1. Королько В.Г.Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи методика, практика./ В. Г. Королько.О.В. Некрасова – К.:Видавничий дім « Києво – Могилянська Академія», 2009. – 831 с.

    2. Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? / Сэм Блэк. – М.: Модино-пресс, 1989. – 240 с.

    3. Борисов Б. Л. Реклама и паблик рилейшнз / Б. Л. Борисов. – М.: РИП-Холдинг 1998. – 138 с.

    4. Викентьев И. Л. Приемы рекламы и Public Relations / И. Л. Викентьев. СПб.: Бизнес-Пресса, 1998. – 238 с.

    5. Куліш А. Практика ПР по- українському / Андрій Куліш. — К.: АДЕФ - Україна, 2005. – 336 с.

    6. Поплавський М. М. Азбука паблік рілейшнз : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. М. Поплавський ; Київський національний ун-т культури і мистецтв. — [2 вид., доп. і перероб. ]. — К.: Дельта, 2007. – 288 с.

    7. Ротовский А.А. Системный ПР / А.А. Ротовский. – Днепропетровск: Баланс. Бизнес. Бук, 2006. – 251 с.


Історія реклами та PR

Дисципліна «Історія реклами та PR» належить до циклу професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Реклама і зв’язки з громадськістю» освітнього ступеня «бакалавр».

Абітурієнт повинен знати:


  • основні історичні етапи розвитку реклами та PR;

  • протоформи розвитку зарубіжної та вітчизняної реклами та PR;

  • основні історичні постаті рекламної та PR - діяльності;

  • етапи розвитку реклами у радянські часи;

  • особливості становлення рекламної та PR діяльності в Україні;

  • основні поняття рекламного та PR процесу;

  • імена найяскравіших постатей в історичному розвитку реклами та зв’язків з громадськістю.

Абітурієнт повинен вміти:

  • характеризувати особливості розвитку зарубіжної та вітчизняної реклами;

  • здійснювати аналіз сучасного ринку рекламних послуг в Україні;

  • застосовувати основні поняття і терміни щодо реклами у професійній діяльності;

  • аналізувати основні світові тенденції у сфері рекламної діяльності. характеризувати особливості розвитку зарубіжного та вітчизняного PR;

  • здійснювати аналіз сучасного ринку PR -послуг в Україні;

  • застосовувати основні поняття і терміни щодо PR у професійній діяльності;

  • аналізувати основні світові тенденції у сфері PR -діяльності.

Література:

      1. Алёшина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров = Public Relations for managers: курс лекций / И.В.Алёшина. – М., 2002.

      2. Варакута С. Связи с общественностью: учебное пособие / С. Варакута, Ю. Егоров. – М.: Инфра, 2001. – 245 с.

      3. Джефкинс Ф., Ядин Д. Паблик рилейшнз. Учебное пособие для вузов. М., 2003.

      4. Кияк Б.Р. PR-стосунки з громадськістю: навчальний посібник для вищих навч. Закладів/ Б.Р.Кияк. – К., 2009.

      5. Кондратьев Э. В. Связи с общественностью: учеб. пособие для высш. шк. / Э. В. Кондратьев. – М., 2005.

      6. Куліш А. Практика ПР по-українському. Щоденні поради ПР-початківцям. / Андрій Куліш. – К.: ТОВ «АДЕФ- Україна», 2005. – 336 с.

      7. Пізнюк Л.М. Паблік Рілейшнз: навч.посібник / Л.М. Пізнюк. – К.: Ун-т «Україна», 2005.

      8. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз: для профессионалов / Г.Г.Почепцов. – М., 2000.

      9. Шарков Ф. И. Интегрированные ПР-коммуникации / Ф. И. Шаркав. – М.: «РИП-холдинг», 2004. – 271 с.

      10. Уэллс У. Реклама: Теория и практика / У. Уэллс, Дж. Бернет, С. Мориарти. – СПб.: Питер, 1999.

Іміджелогія

Дисципліна "Іміджелогія" належить до циклу соціально-гуманітарних дисциплін як нормативна дисципліна підготовки фахівців освітнього ступеня „бакалавр”, є логічним продовженням вивчення ряду спеціальних дисциплін, як "Психологія", "Психологія масової комунікації", "PR в політичній сфері", "Медіапсихологія" та інших.



Абітурієнт повинен знати:

  • сутність та історію становлення іміджелогії;

  • сутність професії іміджмейкера

  • літературні та практичні засади діяльності іміджмейкера;

  • основні поняття іміджелогії;

  • морально-етичні принципи діяльності іміджмейкера;

  • основні закономірності формування іміджі суб*єктів політики, управління та бізнесу;

  • закономірності формування та реалізації іміджу політичного лідера;

  • специфіку роботи з кожним із типів іміджу;

  • специфіку роботи з різними іміджами спільнот;

  • психологічні механізми формування іміджу політичної нації

Абітурієнт повинен вміти:

    • аналізувати імідж особистості, організації та макроспільноти;

    • виробляти концепцію іміджу;

    • формувати імідж згідно завдання замовника;

    • корегувати імідж в залежності від зміни ситуації;

    • виробляти рекомендації для регуляції іміджу в процесі діяльності суб'єкта іміджу.

Література:

  1. Браун Л. Имидж – путь к успеху / Л. Браун. – СПб., 1996.

  2. Дейвис Ф. Ваш абсолютный имидж. Книга для политиков и бизнесменов, мужчин и женщин / Ф. Дейвис. — М., 1997.

  3. Джеймс Дж. Эффективный самомаркетинг. Искусство создания положительного образа / Дж. Джеймс. – М., 1998.

  4. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз для профессионалов / Г.Г. Почепцов. – К., 2000.

  5. Почепцов Г.Г. Имидж и выборы / Г.Г. Почепцов. – К., 1997.

  6. Почепцов Г.Г. Имиджелогия / Г.Г. Почепцов. – К., 2000.

  7. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика / Г.Г. Почепцов. – К., 1998.

  8. Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер / Г.Г. Почепцов. – К., 1999.

  9. Создайте свой имидж. Руководство для женщин / М.Спиллейн. – М., 1996.

  10. Спиллейн М. Создайте свой имидж. Руководство для мужчин / М.Спиллейн. – М., 1996.

  11. Шепель В.М. Имиджелогия / В.М.Шепель. – М., 1996.


Орієнтовний перелік питань до вступних випробувань



  1. Передумови виникнення PR.

  2. Відмінності PR від реклами.

  3. Сутність пропаганди. В чому полягає її відмінність від PR.

  4. Класифікація дефініцій PR за В.Королько.

  5. PR і пропаганда. Схожості та розбіжності.

  6. Громадськість і ключові групи громадськості.

  7. Цільова аудиторія. Спільне та відмінне.

  8. Прийоми пропаганди , які використовуються в сучасному медіа просторі.

  9. Використання паралінгвистичного компоненту в комунікативному процесі.

  10. Класифікація дефініцій PR за М.Шишкіною .

  11. Складові інтегрованих маркетингових комунікацій та інструменти просування.

  12. Мовні конструкції явища зв’язки з громадськістю.

  13. Основні цілі PR.

  14. Внутрішній PR.

  15. Соціальна відповідальність бізнесу.

  16. Масова культура та PR.

  17. Комунікація і її вплив на громадськість.

  18. Невербальна комунікація та її компоненти.

  19. Ціль PR- позиціювання.

  20. Підвищення іміджу – ціль PR.

  21. PR прийоми відмежування від конкурента.

  22. PR-прийом – виховання клієнтів з дитинства.

  23. Антиреклама як ціль PR.

  24. Прийоми антиреклами.

  25. Ціль PR- контрреклама. Прийоми контрреклами.

  26. Кодекс професійної поведінки та етики Міжнародної асоціації PR (ІПРА) в історії PR.

  27. Афінський кодекс в історії PR.

  28. Лісабонський кодекс в історії PR.

  29. Українська асоціація PR.

  30. Конфлікти і кризи їх класифікація.

  31. Чутки як чинник впливу на кризу.

  32. Стратегії комунікації в умовах кризової ситуації.

  33. .Антикризовий план і команда.

  34. Паблисіті – частина PR.

  35. Поняття медіа рилейшнз.

  36. Технологія продукування інформаційних приводів.

  37. Базові PR- документи в стосунках із ЗМІ.

  38. Правила спілкування з журналістами.

  39. Головні міжнародні і національні об’єднання PR.

  40. Технологія написання прес-релізу.

  41. Імідж як предмет та об’єкт вивчення.

  42. Поняття та сутність іміджу.

  43. Форми і функції іміджу.

  44. Імідж у структурі світу.

  45. Цілі і функції іміджу в сучасному суспільстві.

  46. Імідж у різноманітних соціокультурних контекстах.

  47. Перехід від іміджу до міфу, процеси зіткнення міфів.

  48. Іміджелогія як теорія природних ієрархій.

  49. Місце категорії імідж у міждисциплінарному науковому дискурсі.

  50. Галузі знання, що вивчають різноманітні аспекти формування і функціонування іміджу.

  51. Типи іміджів.

  52. Специфіка індивідуального й організаційного іміджу.

  53. Поняття іміджевої стратегії.

  54. Принципи класифікації іміджевих стратегій.

  55. Типи публічних іміджів.

  56. Поняття інструментарія в іміджелогії та специфіка його використання.

  57. Основні інструменти: позиціювання, маніпулювання, міфологизація.

  58. Найчастіше використовувані прийоми формування іміджу: емоціоналізація, акцентування інформації, заміна цілей, подача суперечливих сигналів, метафоризація, контекстне введення знаків.

  59. Призначення деталізування в системі іміджелогії.

  60. Використання визуалізація в іміджелогії.

  61. Впровадження моделей сприйняття як інструмент іміджелогії.

  62. Оцінка ефективності іміджевого впливу за допомогою опитуванння суспільної думки.

  63. Нейролінгвістичне програмування: основні принципи і межі застосування методу.

  64. Специфіка формування і функціонування іміджу в політиці.

  65. Основні правила іміджевих кампаній.

  66. Іміджевий чинник у розвитку політичних процесів.

  67. Політична реклама і політичний маркетинг.

  68. Інформаційні війни в період передвиборних кампаній.

  69. Особистий імідж бізнесмена та його роль в успішному розвитку бізнесу.

  70. Необхідні складові особистого іміджу в бізнесі.

  71. Цінність символічного ресурсу в бізнесі.

  72. Імідж фірми як найважливіший чинник успіху бізнесу.

  73. Стратегії формування і підтримки іміджу фірми.

  74. Імідж організації і корпоративної політики.

  75. Функції менеджера по PR, його місце в структурі організації.

  76. Досвід і цінність формування іміджу організації на прикладі провідних корпорацій світового рівня.

  77. Поняття образа ворога.

  78. Використання образа ворога в процесі мотивації на дію.

  79. Символізація ворогів.

  80. Механізми формування образа ворога на прикладі радянсько-американської холодної війни.

  81. Негативна реклама в сучасному світі.

  82. Аналіз негативних і позитивних сторін використання образу ворога.

  83. Психологічний аспект формування особистого іміджу.

  84. Символіка особистого іміджу.

  85. Специфіка особистого іміджу в політиці, бізнесі і шоу бізнесі.

  86. Структура особистого іміджу і засоби його аналізу.

  87. Порівняльний аналіз особистого іміджу українських і зарубіжних політиків.

  88. Практика аналізу іміджу особистості.

  89. Професія: іміджмейкер.

  90. Роль ЗМІ в процесі формування і підтримки іміджу та специфіка комунікації з представниками ЗМІ.

  91. Поняття протореклами та її форми.

  92. Реклама в античному суспільстві.

  93. Європейська реклама в період Cередньовіччя.

  94. Західноєвропейська та американська реклама Нового часу.

  95. Основні історичні етапи розвитку реклами в Україні.

  96. Дорадянський етап розвитку української реклами.

  97. Українська реклама за радянських часів.

  98. Розвиток національної реклами після здобуття статусу Незалежності.

  99. Глашатаї – основні напрямки їх діяльності.

  100. Винахід книгодрукування. Йоган Гутенберг

  101. Реклама нових продуктів: шоколаду, кави, тютюну (17 ст.)

  102. Паблік рилейшнз і реклама: порівняльна характеристика.

  103. Унікальна торгова пропозиція Р. Рівза.

  104. Зародження та розвиток реклами у Стародавньому світі.

  105. Виставкова діяльність на різних історичних етапах.

  106. Особливості розвитку рекламного процесу в Україні на сучасному етапі.

  107. Рекламна діяльність на початку ХХ ст.

  108. Адаптація міжнародної реклами до місцевих національних умов.

  109. Фестивальна діяльність в Україні.

  110. Характеристика рекламного ринку в Україні.

  111. Реклама радянського періоду (1917–1991).

  112. Графіті як інструмент реклами.

  113. Практичні досягнення у сфері рекламної діяльності.

  114. Дослідження психологічних аспектів реклами (система тестів Клода Хопкінса).

  115. Перші теоретичні дослідження у галузі реклами.

  116. Історія розвитку зовнішньої реклами в Україні.

  117. Історія зовнішньої реклами в зарубіжних країнах.

  118. Розвиток вітчизняної реклами з 90-х років ХХ ст.

  119. Роль наукових досліджень у рекламі.

  120. Іміджева реклама України.

  121. Законодавче регулювання рекламної діяльності.

  122. Джон Уанаймейкер – винахідник супермаркетів.

  123. Реклама в стародавній Греції.

  124. Комерційна реклама за часів Київської Русі.

  125. Плакат у радянські часи.

  126. Історія візуальної реклами в Україні в ХХ ст.

  127. Урахування менталітету в рекламній діяльності.

  128. Зародження міжнародної, міжкультурної комунікації, основні її чинники.

  129. Античний світ. Античні уявлення щодо комунікації, її своєрідність.

  130. Видовищна комунікація у Давній Греції.

  131. Особливості політичної комунікації у Давньому Римі.

  132. Комунікація в релігійній сфері Середньовіччя.

  133. Зародження основ паблик рілейшнз (ПР) в Америці.

  134. Інституалізація діяльності, створення фундаментальної теоретичної бази, початок офіційної історії ПР.

  135. Особливості розвитку ПР в першій третині ХІХ ст. в Європі та США: виокремлення в самостійну сферу діяльності, поява професійних організацій, фахівців, інформаційних агентств.

  136. Розвиток масової преси – потужний рушій розвитку ПР.

  137. Роль ораторського мистецтва як ПР-технології в публічних дебатах державних діячів.

  138. Хронологія розвитку паблик рілейшнз у ХХ ст.: основні історичні віхи.

  139. Перші професіонали-піармени: Аі ві Лі, Едвард Бернайз, Артур Пейдж.

  140. Глобалізація професійної системи зв’язків з громадськістю: міжнародні асоціації.

  141. Характеристика ПР-події «Бостонське чаювання»

  142. Діяльність Комітету громадської інформації Дж. Кріля.

  143. Відомі пропагандисти тоталітарних режимів.

  144. Становлення ПР в Україні. Хронологія подій.

  145. Характеристика публічної діяльності американських президентів: Авраам Лінкольн.

  146. Історичні моделі послідовного розвитку ПР за Дж. Грунігом.

  147. Історія виникнення відомих брендів сучасності (довільний вибір).

  148. Зв’язки з громадськістю як активний провідник міжнародного співробітництва.

  149. Роль міжнародних виставок в ПР-комунікаціях ХІХ ст..

  150. Хронологія розвитку паблік рілейшнз у ХХ ст.: основні історичні віхи.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка