Програма вибіркової навчальної дисципліни підготовки бакалавра напрям підготовки



Скачати 195.2 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір195.2 Kb.


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384


Форма № Н-3.03
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

ЛОГІКА


Програма

вибіркової навчальної дисципліни

підготовки бакалавра


напрям підготовки


6.020302 Історія


(Шифр за ОПП ПФ.С.01.ПР.Р.206)

Полтава

2012 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою філософії


РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Усанова Л.А., доцент кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, кандидат філософських наук, доцент.


Затверджено Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка


«25» жовтня 2012 року, протокол №3

 Усанова Л.А., 2012 рік

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2012 рік

ЗМІСТ
1. Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.4

2. Мета та завдання навчальної дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С. 4-5

3. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.6-11

4. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.12

5. Форма підсумкового контролю успішності навчання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .С.13

6. Засоби діагностики успішності навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . С.13



Вступ

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Логіка» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.020302 Історія.


Предметом вивчення навчальної дисципліни «Логіка» є закони і форми розумової діяльності людей, принципи і засоби побудови правильних суджень і міркувань про предмети і явища об'єктивного світу, методи формалізації знання як результату пізнавального процесу.
Міждисциплінарні зв'язки реалізуються шляхом більш детального вивчення матеріалу відповідних, суміжних за об'єктом з основними фаховими дисциплінами розділів курсу «Логіка» та написанням рефератів зі світоглядних, методологічних чи метатеоретичних проблем обраної для самостійного наукового дослідження.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Предмет логіки, основні закони і принципи правильного мислення

2. Умовивід та теорія аргументації
1. Мета та завдання навчальної дисципліни.

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Логіка» є формування знань про логічні форми та закономірності правильного мислення та вміння обґрунтовувати думку.


1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Логіка» є:

– оволодіти базовим понятійним апаратом та принципами логічного мислення;



  • сформувати розуміння співвідношення правильної думки і істинної думки;

  • формувати культуру мислення, вміння аналізувати інформацію, вибирати в ній головне, суттєве, визначальне;

– засвоїти закони правильного мислення та їх вимоги;

– навчити використовувати набуті знання у власних міркуваннях


1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: основні поняття та правила правильного мислення; принципи формулювання думки, її обґрунтування та ведення дискусії; закономірності логічного зв’язку та співвідношення мислення, мови і логіки;

вміти: визначати поняття, розв’язувати логічні задачі, чітко і визначено формулювати думку, коректно ставити запитання та вести полеміку, виявляти логічні помилки у міркуваннях та розвивати культуру мислення.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 годин / 2 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Предмет логіки, основні закони

і принципи правильного мислення

Тема 1. Предмет і значення логіки

8

2

2







4



















Тема 2. Поняття

8

2

2







4
















Тема 3. Судження

10

4

2







4
















Тема 4. Основні закони (принципи) правильного мислення

8

2

2







4
















Разом за змістовим модулем 1

34

10

8







16



















Змістовий модуль 2. Умовивід та теорія аргументації

Тема 1. Умовивід

8

2

2







4



















Тема 2. Логічні основи теорії аргументації

10

4

2







4
















Тема 3. Паралогізми, софізми та парадокси

8

2

2







4
















Тема 4. Гіпотеза

7

2

2







3
















Тема 5. Логічний аналіз запитань і відповідей, значення логіки в процесі навчання

7

2

2







3



















Разом за змістовим модулем 2

40

12

10







18



















Усього годин

74

22

18







34



















Модуль 2

ІНДЗ













34






















Усього годин

108

22

18




34

34




















ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ПРЕДМЕТ ЛОГІКИ, ОСНОВНІ ЗАКОНИ І ПРИНЦИПИ ПРАВИЛЬНОГО МИСЛЕННЯ

Тема 1. Предмет і значення логіки

Визначення логіки як науки. Міркування як предмет логіки. Процес пізнання і абстрактне мислення. Особливості та форми чуттєвого пізнання. Специфіка абстрактного мислення. Історичні етапи становлення логіки як науки.

Логічна форма міркування. Конкретний зміст і логічна структура думки. Уявлення про формалізовану мову. Логічні змінні та логічні сталі. Поняття логічного закону. Закон як логічно необхідний зв'язок між думками.

Види міркувань. Істинність думки і формальна правильність міркувань. Логіка формальна і логіка діалектична, їх співвідношення. Поняття про символічну логіку.

Теоретичне і практичне значення логіки. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки в підвищенні культури мислення. Значення логіки у професійній діяльності педагога.

Взаємозв'язок мови та мислення. Мова – знакова інформаційна система. Мова природна і мова штучна. Загальна характеристика знаку. Види знаків. Предметне і смислове значення знаку. Семантичні категорії мови: дескриптивні /описові/ та логічні терміни. Дескриптивні терміни: імена предметів; вирази, які означають властивості та відношення; речення. Логічні терміни: логічні константи та логічні квантори.
Тема 2. Поняття

Поняття як форма відображення дійсності в пізнанні. Мовні форми вираження поняття. Основні логічні прийоми формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Роль понять в пізнанні.

Зміст і обсяг поняття. Ознаки предметів і їх види: загальні, індивідуальні, істотні, неістотні, відмінні, иевідмінні, родові, видові. Обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття.

Види понять: загальні і одиничні; збірні і незбірні; конкретні і абстрактні; відносні і безвідносні; позитивні і негативні.

Відношення між поняттями. Сумісні і несумісні поняття. Типи сумісності: рівнозначність, перехресні, підпорядкування /відношення роду і виду/. Типи несумісності: співпідпорядкування, протилежність, суперечність.

Визначення /дефініція/ поняття. Номінальні і реальні, явні і неявні визначення. Явне визначення – визначення через рід і видові ознаки. Генетичне визначення як його різновид. Правила явного визначення. Помилки, можливі у визначенні. Прийоми подібні до визначення: опис, характеристика, пояснення через приклад та інші. Значення визначення понять в науці і навчальному процесі.

Поділ понять. Види поділу: за видозміною ознак; дихотомічний поділ. Правила і можливі помилки поділу понять. Обмеження і узагальнення понять.

Класифікація і її види. Класифікація за суттєвими ознаками /наукова/. Класифікація за не суттєвою ознакою /штучна/. Значення класифікації в науці, практиці і навчальному процесі.


Тема 3. Судження

Загальна характеристика судження як форми мислення. Судження і речення. Розповідні, питальні і спонукальні речення та їх логічний зміст. Прості і складні судження.

Просте судження і його структура: суб'єкт, предикат, зв’язка, квантор. Види простих суджень: атрибутивні судження, судження з відношеннями, судження існування. Категоричні судження і їх види /поділ за кількістю і якістю/. Судження, що виділяють і судження, що виключають. Розподіленість термінів в судженнях. Графічні схеми відношень між термінами в категоричних судженнях /кола Ейлера/.

Складні судження і їх види: кон'юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення. Умови істинності складних суджень /табличне визначення/.

Відношення між судженнями за істинністю. Відношення сумісності: еквівалентність, логічне підпорядкування, субконтрарність. Відношення несумісності: протилежність /контрарність/, суперечність /контрадикторність/. "Логічний квадрат".

Поділ суджень за модальністю, логічна і онтологічна /фактична/ модальності. Основні категорії алетичної модальності: необхідність, можливість, випадковість. Поняття епістемічної, деонтичної, аксіологічноі, часової та інших модальностей.


Тема 4. Основні закони (принципи) правильного мислення

Основні ознаки правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечність і доказовість.

Поняття про логічний закон. Значення основних законів /принципів/ логіки для правильного мислення. Закон тотожності. Закон несуперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Дотримання законів логіки – необхідна умова досягнення істини в пізнанні. Використання законів логіки вчителем в навчальному процесі.

Методологічна функція основних законів логіки. Поняття про закони і принципи діалектичної логіки.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. УМОВИВІД ТА ТЕОРІЯ АРГУМЕНТАЦІЇ

Тема 1. Умовивід

Структура умовиводу: засновки, висновок, логічний зв'язок між ними. Поняття логічного слідування. Види умовиводів: дедуктивні, індуктивні, за аналогією. Логічно необхідні та ймовірні умовиводи.

Поняття дедуктивного умовиводу. Типи дедуктивних умовиводів. Виводи, ґрунтовані на суб'єктно-предикатній структурі суджень:

а) безпосередні умовиводи /виводи через перетворення суджень/: обернення, перетворення, протиставлення предикату, виводи за "логічним квадратом";

б) опосередковані умовиводи. Категоричний силогізм: структура силогізму. Фігури і модуси силогізму. Загальні правила силогізму. Спеціальні правила фігур.

Виводи логіки висловлювань. Умовні, умовно-категоричні умовиводи. Розділові, розділово-категоричні умовиводи. Умовно-розділові умовиводи: конструктивна і деструктивна дилеми.

Поняття індуктивного умовиводу. Зв'язок індукції з емпіричними узагальненнями. Проблема обґрунтованості індуктивних умовиводів.

Повна індукція та неповна індукція. Особливості узагальнень у виводах неповної індукції. Види неповної індукції:

а) індукція через простий перелік /популярна/. Умови підвищення істинності умовиводів за популярною індукцією;

б) індукція через аналіз і відбір фактів. Принципи відбору, які обмежують можливість випадкових узагальнень;

в) наукова індукція. Достовірність II виводів.

Індуктивні методи встановлення причинних зв'язків: метод єдиної схожості, метод єдиної відмінності, поєднаний метод схожості і відмінності, метод супровідних змін, метод остач.

Загальне поняття про аналогію як вид умовиводу. Види умовиводів за аналогією: аналогія властивостей і аналогія відношень. Строга і нестрога аналогія. Умови підвищення ступеня імовірності висновків у виводах за аналогією.

Роль умовиводів за апологією в пізнанні. Аналогія – логічна основа метода моделювання в науці і техніці. Експлікативна функція умовиводів за аналогією в процесі навчання. Історичні аналогії та паралелі.
Тема 2. Логічні основи теорії аргументації

Поняття аргументації. Доведення – логічний метод обґрунтування наукових знань. Структура доведення: тези, аргументи, демонстрація. Види доведення: пряме доведення. Різновиди непрямого доведення: від супротивного /апагогічне/, розділове доведення /методом виключення/. Використання прямого і непрямого доведення в процесі навчання.

Поняття спростування. Спростування тези /пряме і непряме/, критика аргументів, неспроможність демонстрації.

Правила доведення. Правила по відношенню до тези, аргументів і демонстрації та можливі помилки при їх порушенні. Логічні помилки: паралогізми та софізми. Поняття про логічні парадокси і антиномії, дискусія як метод обговорення і вирішення спірних питань. Правила ведення дискусії.


Тема 3. Паралогізми, софізми та парадокси

Можливість помилок та хибних суджень в процесі міркування, їх природа та причини. Паралогізм як ненавмисне порушення правил мислення. Поняття софізму, умови їх виникнення. Історія софізму від засобу розвитку думки до форми заплутування думки.

Від софізму до софістики, основою якої є втрата мисленням конкретності і визначе-ності. Співвідношення софістики, діалектики та еклектики, їх роль в процесі пізнання.

Парадокс як форма вираження логічних суперечностей, їх різновиди. Логічні парадокси та їх аналіз. Особливості семантичних парадоксів. Поняття апорії, антиномії як способів вираження суперечності в міркуванні.


Тема 4. Гіпотеза

Загальна характеристика гіпотези. Види гіпотез: загальні і часткові гіпотези. Логічні структурні етапи формування гіпотези. Конкуруючі гіпотези в науці; умови відбору кращих гіпотез.

Основні способи підтвердження, доведення гіпотез: виведення наслідків і їх верифі-кація. Прямий і непрямий способи доведення гіпотез. Способи спростування гіпотез.

Приклади гіпотез, які використовуються в школі на уроках фізики, хімії, біології, астрономії та інших предметів.


Тема 5. Логічний аналіз запитань і відповідей, значення логіки в процесі навчання

Логічна структура запитання. Види запитань. Передумова виникнення запитання. Правила постановки запитання. Логічна структура і види відповіді. Постановка запитань в процесі проблемного навчання. Роль запитання в пізнанні і в процесі навчання. Місце логіки в науково-дослідній роботі студентів.

К.Д.Ушинський і В.О.Сухомлинський про роль логіки в процесі навчання в початковій шкоді. "Уроки мислення", які проводив В.О. Сухомлинський з учнями молодших класів. Розвиток логічного мислення школярів.

Розвиток логічного мислення у школярів середніх і старших класів на уроках математики, історії, мови, літератури, хімії, біології та інших предметів.



3. Рекомендована література

  1. Башилова Т.А. Упражнение по логике / Т.А. Башилова. – М. : Юрист, 1993. – 136 с

  2. Гетманова А. Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М. : Владос, 1995. – 415 с.

  3. Жеребкін В. Є. Логіка: підручник для юрид. вузів / В.Є. Жеребкін. – Х. : Основа, К. : Знання, 1998. – 256 с.

  4. Ивин А.А. Практическая логика / А.А. Ивин. – М.: Фаир пресс, 2002. – 274 с.

  5. Ивлев Ю.В. Логика: сб. упражнений / Ю.В. Ивлев. – М. : Дело, 2002. – 248 с.

  6. Івін О. А. Логіка / О.А. Івін. – К.: АртЕк, 1996. – 232 с.

  7. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки / А.Т. Ішмуратов. – К.: Абрис, 1997. – 349 с.

  8. Конверський А. Є. Логіка (традиційна та сучасна): підручник для студентів вищих навчальних закладів / А. Є. Конверський. – 2-е вид. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 536 с.

  9. Костюк В. Н. Логика / В.Н. Костюк. – К. – Одесса: Вища школа, 1975. – 110 с.

  10. Сборник упражнений по логике: для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. / под редакцией А.С. Клевчени и В.И. Бартона. – Минск: Университетское, 1990. –288 с.

  11. Тофтул М. Г. Логіка: посіб. / М.Г. Тофтул. – К. : Академія, 2002. – 368 с.

  12. Уемов А. Основы практической логики с задачами и упражнениями / А. Уемов. – Одесса: Одесский государственный университет им. И.И. Мечникова, философское отделение ИСН, 1997. – 388 с.

  13. Хоменко І.В. Логіка в задачах / І.В. Хоменко. – К.: Четверта хвиля, 1998. – 384 с.

  14. Хоменко І. Логіка: Підруч. для вищих навч. закл. / І. Хоменко. – К.: Абрис, 2004. – 255 с.

  15. Хоменко І. В. Основи логіки / І.В. Хоменко, І.А. Алексюк. – К. : Золоті Ворота, 1996. – 251 с.

  16. Яшин Б.Л. Задачи и упражнения по логике / Б.Л. Яшин. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС., 1996. – 224 с.

  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання залік.


5. Засоби діагностики успішності навчання:

теоретичні: усна відповідь, участь у навчальному діалозі, відповідь на поставлене викладачем проблемне питання, виконання завдань у структурі лекцій, винесених на самостійне опрацювання, законспектована відповідь на питання самопідготовки, конспект першоджерел до однієї з тем змістового модуля, анотація прочитаної наукової літератури з теми модуля, бібліографічний покажчик наукових статей щодо розкриття актуальних проблем логіки, написання контрольних модульних робіт;

практичні: виконання письмової роботи, термінологічний диктант, виконання тестових завдань;

творчі: участь у роботі наукової творчої групи, написання і захист реферату.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка