Програма переддипломної практики студентів денного та заочного відділення Освітньо-кваліфікаційний рівень



Скачати 433.78 Kb.
Дата конвертації19.05.2017
Розмір433.78 Kb.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ

«Затверджую»

Перший проректор

__________ Бондар О.Г._

(підпис) (Прізвище, ініціали)

«_____» __________________ 2010р.


ПРОГРАМА

ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

студентів денного та заочного відділення


Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Галузь знань: 0301економіка і підприємництво

Напрям підготовки: 7.050104 – фінанси

Статус курсу: за вибором навчального закладу
Ухвалено Програму рекомендовано

на засіданні науково- кафедрою фінансів та кредиту

методичної ради факультету

Протокол № _6___ Протокол № _2__

від «_16_» _лютого 2010 р. від « _14_ » вересня 2009 р.

Голова ради Зав. кафедри фінансів та

кредиту

____________ І.І.Колобердянко ____________ А.В.Череп



Запоріжжя 2010

УДК: 378.147.4: 336(076)

ББК: ч481.266.36я73

Програма проведення переддипломної практики для студентів за напрямом підготовки 7.050104 «Фінанси» / Уклад.: д.е.н., професор Череп А.В., к.е.н., доцент кафедри фінансів та кредиту Кушинова Н.Г., к.е.н., доцент кафедри фінансів та кредиту Кущик А.П., к.е.н., доцент кафедри економічної теорії Колобердянко І.І.. Відп. за випуск зав. кафедрою фінансів та кредиту, д.е.н., проф. А.В.Череп – Запоріжжя: ДВНЗ «ЗНУ», 2009. – 38 с.

Визначені мета, завдання, зміст, форми та методи контролю, вимоги до складання та оформлення звіту з переддипломної практики студентів за напрямом підготовки 7.050104 – «Фінанси».

ЗМІСТ







Загальні положення

4

1.

Мета і завдання практики

5

2.

Об’єкт, бази та зміст практики

6

3.

Керівництво практикою та організація її проведення

9

4.

Обов’язки керівника практики від університету

10

5.

Обов’язки керівника практики від підприємства

10

6.

Обов’язки студента-практиканта

11

7.

Індивідуальне завдання

11

8.

Вимоги до складання звіту

16

9.

Рекомендації щодо оформлення звіту з переддипломної практики

20

10.

Критерії оцінювання звіту та підведення підсумків практики

30




Перелік використаних джерел

33




Додаток А – Перелік первинних посад спеціалістів, на які орієнтуються студенти спеціальності «Фінанси» під час проходження практики

35





Додаток Б – Приклад оформлення титульного листа

37




Додаток В – Приклад оформлення додатка

38




Додаток Г – Рекомендована література для підготовки звіту з переддипломної практики

39





























ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

В сучасних умовах господарювання суттєво змінюються вимоги до підготовки кадрів. Зокрема, сучасний рівень економіки вимагає підвищення рівня професіоналізму й компетентності спеціалістів у всіх галузях, що має пряме відношення до навчального процесу у вузах.

Виробнича практика є невід’ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців зі спеціальності «Фінанси».

Переддипломна практика студентів за напрямом підготовки 7.050104 «Фінанси» проводиться на п’ятому курсі денної та заочної форм навчання, триває три тижні.

Відповідно до вимог навчальної програми практика є продовженням навчального процесу, має за мету закріплення теоретичних знань студентів з дисциплін: фінанси, бухгалтерський облік, фінанси підприємств, фінансовий менеджмент, бюджетний менеджмент, банківська справа, страхування, економічний аналіз, та ін., а також зібрати необхідний матеріал до дипломної роботи, згідно обраної теми дипломної роботи.

У дипломній роботі, студент виявляє свою здатність ставити і вирішувати актуальні, теоретично і практично значимі проблеми економіки та фінансів, вміння використати одержані знання в розробці наукової та практичної проблематики, демонструє свої потенціальні можливості в проведенні дослідницької роботи і тим самим розкриває рівень і якість своєї професійної підготовки, здобутої за час навчання в університеті.

Базою практики є підприємства, фірми, банківські установи, податкові інспекції, страхові, інвестиційні компанії тощо. Студенти можуть самостійно, з дозволу випускаючої кафедри, підбирати для себе місце практики і пропонувати його для виконання програми практики.

Програма практики розроблена у відповідності до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів», Закону України «Про вищу освіту», Указу Президента України від 04.07.2005 р. № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Державної програми розвитку вищої освіти на 2006—2010 роки з врахуванням положень Концепції досконалості Європейського фонду управління якістю, вимог Міжнародного стандарту якості ISO серії 9000.

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Основною метою проходження переддипломної практики є закріплення теоретичних знань, набутих в університеті, а також придбання навичок самостійної практичної роботи в організаціях, на підприємствах, фінансово-кредитних та в державних установах і збір матеріалів для написання дипломної роботи. З урахуванням вищенаведеного метою практики є:



  1. Вміння застосовувати на практиці системний підхід в процесі пізнання.

  2. Закріплення отриманих теоретичних та практичних знань для розв’язання актуальних задач управління економікою.

  1. Вміння збирати, узагальнювати та аналізувати конкретну економічну інформацію, робити самостійні висновки та пропозиції.

  2. Отримання практичних навиків комплексного розв’язання професійних задач в галузі науково-дослідної, виробничої та комерційної діяльності із використанням науково-практичних методів, програмних засобів, інформаційних систем та технологій.

  3. Дослідження та аналіз конкретних фінансово-економічних ситуацій, управління економічними об’єктами в ринкових умовах.

  4. Набуття навичок із застосування на практиці комп’ютерних технологій, аналізу та моделювання фінансово-економічних систем.

7. Набуття практичних навичок організаційно-управлінської діяльності в трудовому колективі та на підприємстві.

8. Збирання, систематизація та впорядкування техніко-економічної інформації для розрахунків з підготовки та прийняття ефективних рішень з економічних проблем.

Завданням практики є:


  • вивчення досвіду підприємств, обраних об’єктом практики в галузі методів організації та управління їх діяльністю, застосуванні комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, закріплення і поглиблення теоретичних знань студентів, що отримано ними в процесі навчання;

  • оволодіння функціональними обов’язками службових осіб з профілю майбутньої роботи, формування системного підходу до аналізу економічного об’єкта;

  • формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретного виробництва;

  • оволодіння сучасними методами, формами організації праці, знаряддями праці в галузі їх майбутньої спеціальності.

2 ОБ’ЄКТ, БАЗИ ТА ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Об’єктом практики є процес збирання, аналізу, обробки, зберігання інформації щодо діяльності організацій та підприємств в різних галузях економіки та методи управління, що на ній базуються.

Згідно до навчального плану підготовки спеціаліста зі спеціальності «Фінанси» переддипломну практику студенти проходять по закінченні 9 семестру.

Тривалість практики – 3 тижні.

Базами практики студентів є підприємства різних форм власності, різних напрямків діяльності, зорієнтованих як на забезпечення суспільства промисловою та споживчою продукцією, а також на задоволення виробничих і споживчих послуг, контрольно-ревізійні управління, органи податкової адміністрації, аудиторські фірми тощо.

При наявності у вищих навчальних закладах державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів, перелік баз практики надають органи, які формували замовлення на спеціалістів.

Студенти можуть самостійно з дозволу кафедри підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

З базами практики інститут завчасно укладає договори на її проведення. Тривалість договорів погоджується договірними сторонами.

Допускається варіант комбінованої практики в кількох установах. Наприклад, у першій половині терміну, відведеного на практику, відбувається проходження практики на підприємстві або у фінансово-кредитній установі, в у другій – у фінансовому органі.

При підготовці фахівців за цільовими договорами з підприємствами (організаціями, установами) бази практики передбачаються у цих договорах.

У випадку, коли підготовка фахівців здійснюється за замовленням фізичних осіб, бази практики забезпечують ці особи з урахуванням всіх вимог Програми.

Проходження практики оформляється наказом по підприємству і здійснюється згідно з режимом його роботи.

Студенти та керівники практики повинні дотримуватися певного порядку її проходження.

Програмою практики передбачено низку завдань з ряду тем, які допомагають студентові на практиці опанувати свій майбутній фах і які мають охопити наступні розділи тем. Конкретний зміст практики визначається робочою програмою навчальної практики та можливостями баз практики.

Зміст практики визначається наступними завданнями:



  • опанувати практичну підготовку до самостійної роботи на одній з відповідних посад в фінансових і економічних управліннях, податкових інспекціях, банках, фінансових, економічних і адміністративних відділах підприємств;

  • зібрати нормативно-довідкові, інформаційні, звітні статистичні матеріали, вивчити законодавчі акти і нормативно-інструктивні документи для виконання дипломної роботи;

  • поглибити і закріпити теоретичні знання;

  • вивчити досвід роботи і придбати навички розробки бізнес-планів, фінансових планів, ведення обліку, складання звітних документів;

  • здійснити аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ;

  • виявити резерви поповнення прибутків на основі аналізу господарської діяльності підприємств і організацій;

  • розробити практичні пропозицій по фінансовому, економічному і управлінському оздоровленню підприємств, організацій, установ, регіонів і України загалом.

Досягнення мети переддипломної практики пов’язане з вирішенням наступних задач:

  • ознайомлення студентів зі структурою і функціонуванням фінансового механізму підприємств, установ і організацій;

  • вивчення системи управління підприємством;

  • вивчення системи планування;

  • оволодіння основними елементами системи фінансових важелів і стимулів, як формами і методами утворення і використання фінансових ресурсів, а також показниками, що застосовуються при фінансовому плануванні;

  • ознайомлення з органами системи управління, їх структурою, функціями, правами і обов’язками працівників;

  • вивчення законодавства, найважливіших законодавчих актів, різних інструктивно-методичних документів з питань організації фінансово-економічних відносин;

  • вивчення системи оподаткування в Україні, придбання навичок розрахунку податків, перевірки правильності складання звітних документів господарюючими суб’єктами і застосування фінансових санкцій;

  • освоєння і придбання знань і навичок роботи в різних організаційно-економічних структурах, в тому числі на підприємствах різних форм власності, в комерційних банках, страхових компаніях.

3 КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

Розподіл студентів для проведення виробничої практики проводиться відповідно наявності баз практики і кількості місць на кожній з них, і оформлюється наказом по університету. На початку практики проводиться установча конференція, яка закінчується проведенням інструктажу із техніки безпеки під час практики.

Загальне керівництво практикою на підприємстві здійснюється головними фахівцями або їх заступниками. Безпосереднє керівництво покладається на керівників структурних підрозділів та окремих висококваліфікованих спеціалістів. Орієнтовний перелік первинних посад спеціалістів, на які орієнтуються студенти під час проходження практики представлено у Додатку А.

Навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснюють викладачі кафедри фінансів та кредиту ЗНУ, які закріплюються за базами практики.

Проведення виробничої практики зі спеціальності «Фінанси» забезпечується такими документами:



  • програма практики;

  • договір про направлення на практику;

  • щоденник практики.

Головним розділом щоденника є календарний план про проходження практики, розроблений студентом разом з керівниками від підприємства і університету на основі програми практики. У щоденнику вказують місце роботи, перелік робіт і час їх виконання, прізвище і посада фахівця, що здійснює керівництво роботою.

Практика проводиться в три етапи.

П е р ш и й е т а п ( перший тиждень) – ознайомлення зі специфікою підприємства, виділення та аналіз первинної інформації за темою дипломної роботи.

Д р у г и й е т а п (наступні 0,5 – 1,5 тижні) – уточнення постановки фінансово-економічних задач, розробка алгоритму їх розв’язання на даних бази практики.

Т р е т і й е т а п (0,5 – 1,5 тижні) – проведення аналізу розрахунків на адекватність та застосовність до конкретного підприємства або конкретної економічної ситуації, виконання розрахунку економічної ефективності впровадження задачі, оформлення звіту з виробничої практики.

4 ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ ВІД УНІВЕРСИТЕТУ

Керівник практики від університету зобов'язаний:


  • допомогти студентам скласти календарний графік проходження практики і затвердити його;

  • відвідувати відповідні бази практики;

  • консультувати практикантів з питань проходження практики: методики здійснення необхідних розрахунків, складання звіту, виконання індивідуального завдання;

  • рецензувати звіти студентів, перевіряти повноту та достовірність матеріалів, що збираються до звіту, брати участь у комісії, що приймає залік з практики;

  • після закінчення практики скласти письмовий звіт про результати практики, а також надати пропозиції щодо її поліпшення.

5 ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПРАКТИКИ ВІД ПІДПРИЄМСТВА

Керівник практики від підприємства зобов'язаний:


  • влаштувати студентів на робочі місця, забезпечити проведення інструктажу з техніки безпеки і охорони праці;

  • провести бесіду про сутність та особливості діяльності спеціаліста з фінансово-аналітичної роботи на підприємстві або його підрозділі;

  • всебічно сприяти дотриманню студентами графіку та виконанню програми практики, консультувати студентів, залучати їх до виконання виробничих завдань;

  • використовувати необхідні виховні та адміністративні заходи щодо студентів, які порушують правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства та повідомляти про це керівника від ЗНУ, деканат економічного факультету;

  • ознайомитися зі звітами студентів, надати відгук у щоденнику про результати проходження практики і попередню оцінку.

6 ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

Студенти-практиканти повинні:


  • своєчасно прибути на бази з відповідними документами, одержаними в університеті;

  • дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, правил охорони праці та техніки безпеки;

  • систематично вести записи у щоденнику практики, фіксувати обсяг та зміст виконаної за день роботи;

  • ретельно виконувати всі доручення і докладати всіх зусиль щодо повного виконання програми практики;

  • підготувати та надати на кафедру фінансів та кредиту таку звітність:

  1. Звіт про практику обсягом 40 – 60 сторінок;

  2. Щоденник з практики, підписаний керівником практики від підприємства та завірений печаткою підприємства.

7 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

В програму переддипломної практики включається індивідуальне завдання з метою надбання студентами умінь та навичок самостійного розв'язання фінансових, економічних, наукових або організаційних завдань. Це також допоможе студентам отримати матеріали для подальшого їх використання в дипломній роботі.

Керівник переддипломної практики, в залежності від обраної теми дипломного дослідження, в індивідуальному завданні окреслює принципи, методи, засоби, форми та інструменти, за допомогою яких можливе розв'язання проблем удосконалення фінансово-аналітичної роботи на підприємстві. В індивідуальному завданні треба передбачити не тільки аналіз фінансово-економічного стану суб’єкта господарювання, фінансового аудиту, але і розробку пропозицій щодо їх удосконалення і підвищення ефективності.



Виконання індивідуального завдання можливе в наступному порядку.

Аналіз активів підприємства, визначення їх розміру на плановий період:

  • оцінити структуру та загальний обсяг активів та зміни в них, визначити тенденції, що склалися та дати їх оцінку з точки зору економічних інтересів підприємства;

  • визначити розмір оборотних активів підприємства і проаналізувати динаміку їх обсягу;

  • провести аналіз структури оборотних активів з окремими видами активів та оцінити зміни, що відбулися в них протягом аналізованого періоду;

  • кількісно оцінити вплив факторів, що обумовили зміни в обсязі оборотних активів підприємства (обсяг і склад операційної діяльності, склад операцій із закупівлі товарів, швидкість обігу, структура активів, тощо);

  • оцінити обсяг і структуру джерел формування оборотних коштів та напрямків їх використання у минулому періоді;

  • проаналізувати стан та склад дебіторської заборгованості підприємства шляхом дослідження її динаміки, періоду погашення в цілому і за окремими дебіторами;

  • провести діагностику ефективності управління оборотними активами підприємства;

  • обґрунтувати напрями їх оптимізації та розробити план-графік їх реалізації.

Оцінка рівня організації облікової діяльності на підприємстві:

  • ознайомитися з формами та видами обліку на підприємстві, наявністю та використанням обчислювальної техніки, документообігом, порядком зберігання документів;

  • ознайомитися з організацією обліку товарно-матеріальних, грошових і валютних коштів, цінних паперів, розрахункових і кредитних операцій;

  • вивчити і відібрати на основі первинних документів показники, що описують параметри об’єктів аналізу;

  • зробити висновки щодо ефективності організації бухгалтерського обліку та дати пропозиції з його удосконалення.

Аналіз капітал підприємства, визначення його розміру на плановий період:

  • проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу підприємства;

  • охарактеризувати відповідність законодавчим вимогам створених статутного (для акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, відповідно до Господарського Кодексу України і резервного фондів (для підприємств усіх організаційно-правових форм функціонування);

  • розглянути кількість проведених додаткових емісій (для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капіталу (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування), а також доцільність цих проектів;

  • проаналізувати дивідендну політику підприємства на основі розрахунку таких показників – чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта дивідендних виплат, питомої ваги фонду виплати дивідендів в загальному обсязі чистого прибутку, питому вагу сплачених дивідендів в їх нарахованому обсязі (для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу або доходу засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування);

  • охарактеризувати обсяг та структуру позикових ресурсів підприємства в аналізованому періоді;

  • проаналізувати склад кредиторів підприємства та умови кредитних угод (зобов'язань);

  • провести аналіз показників ефективності використання кредитних ресурсів;

  • охарактеризувати структуру капіталу підприємства, розрахувати ефект фінансового леверіджу, у звітному періоді та проаналізувати фактори, що впливають на його значення;

  • обґрунтувати напрями оптимізації структури капіталу на підприємстві, розробити план-графік їх реалізації;

  • розробити пропозиції щодо удосконалення роботи з управління власним і позиковим капіталом на підприємстві;

  • розробити план доходов і витрат підприємства, план надходжень і витрачання грошових коштів (платіжний календар), балансовий план.

  • розробити план–прогноз фінансового результату підприємства, виходячи з потреби підприємства у фінансуванні з прибутку підприємства, розрахувати розмір необхідного прибутку на плановий період.

Організація інвестиційної діяльності на підприємстві, визначення її основних напрямків.

  • проаналізувати обсяг та структуру інвестицій підприємства у звітному періоді;

  • оцінити доцільність здійснення реального інвестування на підприємстві;

  • проаналізувати необхідність та доцільність проведення фінансового інвестування;

  • оцінити ефективність інвестиційних проектів, що здійснюються на підприємстві;

  • розробити пропозиції щодо напрямків інвестиційної діяльності підприємства в прогнозному періоді.

Оцінка інноваційної діяльності підприємства:

  • проаналізувати структурні елементи нововведень в діяльності підприємства за звітний період згідно існуючої класифікації;

  • охарактеризувати кінцевий результат діяльності підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність «інноваційна продукція» або «інноваційний продукт» згідно Закону України «Про інноваційну діяльність»;

  • оцінити доцільність (можливість) віднесення Статуту підприємства до інноваційного відповідно вимогам Закону України “Про інноваційну діяльність”;

  • оцінити ефективність інноваційних проектів, що реалізуються на підприємстві;

  • оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної стратегії підприємства.

Оцінка зовнішньоекономічної діяльності підприємства:

  • проаналізувати динаміку експорту (імпорту) продукції (товарів, сировини) (за загальним обсягом, структурою, у діючих та співставних цінах, по країнах);

  • провести дослідження поставок експортних (імпортних) товарів на умовах комерційного кредиту;

  • оцінити ефективність укладених зовнішньоекономічних угод ;

  • проаналізувати виконання сторонами обов’язків щодо виконання зовнішньоекономічних договорів;

  • з’ясувати причини недовиконання або неякісного виконання обов’язків з тих чи інших позицій;

  • дослідити фактори, що вплинули на дані показники і визначити їх вплив;

  • визначити основних конкурентів підприємства на світовому ринку;

  • розробити пропозиції щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Оцінки ефективності, проблем та перспектив діяльності підприємства за результатами виконання індивідуального завдання:

Узагальнюючи проведений аналіз за кожним із вищезазначених напрямів діяльності підприємства-об’єкта комплексної практики з фаху студент повинен провести діагностику ефективності управління підприємством в цілому, визначити стадію життєвого циклу підприємства, оцінити ймовірність виникнення кризової ситуації та її глибину, наслідки та перспективи діяльності підприємства.

Індивідуальне завдання доцільно надавати студенту до початку проходження практики. Завдання можуть бути пов’язані не тільки з написанням дипломної роботи, а й з науково-дослідною роботою кафедри з держбюджетної та господарської тематики, підготовкою доповідей на студентську наукову конференцію. Науково-дослідна робота в період переддипломної практики спрямована на підвищення фахового рівня підготовки студентів.

У процесі виконання індивідуального завдання переддипломної практики студент відповідно до кваліфікаційних вимог повинен виявити такі знання та вміння:



  • загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, що розкривають теоретичні основи та практичні проблеми управління;

  • відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження;

  • аргументувати власні позиції та розробляти конкретні пропозиції щодо вдосконалення процесу управління реальним досліджуваним об’єктом;

  • використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Теоретичний та аналітичний розділи звіту з практики повинні мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:

  • містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми;

  • містити елементи самостійного дослідження та розрахунки, виконані на ПК;

  • містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства та оцінку ефективності заходів на досліджуваному об’єкті;

  • мати всі необхідні посилання на супроводжуючі документи та по можливості прикладені їх ксерокопії;

  • бути виконаною і поданою на кафедру в терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Після закінчення переддипломної практики студент подає на кафедру науковому керівникові виконані ним теоретичний та аналітичний розділи дипломної (магістерської) роботи, виконані за всіма вимогами до змісту та оформлення, запропонований у дослідженні комплекс завдань з використанням комп‘ютерних технологій та результати виконання індивідуальних завдань.

8 ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Заключним етапом проходження практики є складання студентом та подання на кафедру фінансів та кредиту письмового звіту про проходження виробничої практики. До звіту додається щоденник, виконане індивідуальне завдання, відгук керівника практики підприємства або фірми.

Під час проходження практики студент щодня записує в щоденнику по практиці виконувану роботу. Ці записи, а також необхідний статистичний матеріал, результати моделювання і так далі є основою для написання звіту по практиці.

Звіт по практиці оформляється у вигляді пояснювальної записки, текст якої набраний на комп'ютері. Структура звіту включає:


  1. титульний аркуш;

  2. завдання на розробку (при необхідності);

  3. зміст;

  4. перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю);

  5. вступ;

6) глави (розділи), що складають основну частину звіту (2-3 розділи);

  1. висновки;

  2. перелік використаних джерел;

  3. додатки.

Зміст звіту залежить від конкретних умов проведення практики та узгоджується з керівником практики від кафедри і підприємства. У звіті необхідно викласти наступне:

1) характеристика створення і розвитку підприємства (об'єднання);



  1. структура підприємства, його підрозділів, відділів;

  2. призначення окремих підрозділів;

  3. фінансово-економічні показники, що характеризують діяльність підприємства;

  4. перелік завдань, що вирішуються на підприємстві, їх характеристика та очікуваний економічний ефект від їх впровадження;

  5. опис фінансово-економічних методів, покладених в основу
    аналізу;

  6. опис економічної суті завдань і аналітичний огляд методів їх розв’язання;

  7. інформаційне та програмне забезпечення, що використане при розв’язанні завдань (за необхідністю);

  8. обгрунтування прийнятих рішень, їх опис і метод розв’язання;

  9. аналіз результатів розв’ячання завдань, рекомендації для практичного використання;

  10. розрахунок економічної ефективності від прийнятих фінансово-економічних рішень.

У вступі (4-7 стор.) необхідно коротко охарактеризувати:

  • сучасний стан наукової (економічною) проблеми (питання);

  • актуальність роботи;

  • мету роботи;

  • завдання, що вирішуються в роботі для досягнення вказаної мети;

  • стан наукової проблеми;

  • новизну питання;

  • предмет та об’єкт дослідження;

  • теоретичне та практичне застосування результатів дослідження.

У першому розділі (15 – 30 стор.) роботи повинно знайти відображення системне дослідження поставленої проблеми, її декомпозиція на підпроблеми, основні чинники, що визначають їх розв’язання, характеристика цілей дослідження та їх пріоритети, існуючі обмеження та межі аналізу, що проводиться. Перший розділ повинен містити техніко-економічну постановку задачі і характеристику методики, застосованої до її вирішення. Вибір або розробка такої методики мають бути обґрунтовані.

У другому розділі (20 – 30 стор.) роботи відображаються результати досліджень, пов'язаних з розробкою та застосуванням методів фінансово-економічного аналізу.

У основній частині необхідно:


  • дати характеристику підприємству, його організаційну структуру, історію створення і розвитку, форму власності та господарювання,

  • дати характеристику різновидів продукції, її номенклатуру та асортимент, типи виробництва, основні технологічні процеси та загальний технологічний рівень підприємства;

  • описати структуру економічних підрозділів, механізм їх дії, юридичний статус, зробити схему економічного підрозділу підприємства;

  • описати показники господарської діяльності підприємства та його фінансовий стан на конкретний період;

  • описати порядок формування витрат, показники собівартості продукції, кошторис витрат на виробництво, собівартість товарної, реалізованої продукції;

  • описати розподіл і використання прибутку, склад і порядок формування фонду споживання, рентабельність продукції і виробництва;

  • розглянути основні техніко - економічні показники діяльності підприємства та надати їм оцінку;

  • зробити загальний аналіз фінансового стану підприємства, аналіз фінансової сталості, аналіз ліквідності балансу;

  • розглянути аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз прибутковості, ділової активності та рентабельності;

  • описати завдання, що виконуються на замовлення підприємства.

До звіту треба додати документи, зібрані під час переддипломної практики (форми фінансової звітності Ф1, Ф2, ФЗ та інші види форм). Обов'язково всі документи треба з'ясувати з керівниками практики від підприємства та університету.

Цей розділ має бути присвячений характеристиці питань практичної реалізації фінансово-економічних проблем та слугувати у подальшому розробці третього розділу дипломної роботи. У цьому розділі дипломної роботи необхідно показати ефективність розробленого проекту, внесених пропозицій і правильність зроблених висновків. Студенту потрібно буде довести, що запропоновані заходи повинні спричинити позитивний вплив на збільшення таких кінцевих результатів діяльності.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному у другому розділі звіту і, у подальшому, дипломної роботи. Невід'ємною частиною обґрунтування пропонованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності.

За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент — автор дипломної роботи.



Висновки (3-5 стор.) розміщують після викладу суті питання на новій сторінці. У висновках приводять оцінку отриманих результатів відповідно до цілей і завдань практики. Текст висновків може бути роздільний на пункти. По кожному результату формулюються: суть, актуальність, наукова новизна (вперше формалізовано, розроблений метод, досліджена поведінка, допрацьований відомий метод, розширені межі формального підходу, створена концепція та ін.); доведеність (доведена теорема, проведений експеримент); практичне значення, апробація (де використаний, де опублікований).

У звіті на підставі отриманих висновків можуть бути подані рекомендації (3-8 стор.). Рекомендації розташовують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають подальші роботи, які вважають необхідними, при цьому основну увагу приділяють пропозиціям по ефективному використанню результатів практики. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути повністю підтверджені звітною роботою.



Додатки (об'єм не лімітується, але в межах розумного) містять, як правило, громіздкі таблиці з вихідними і розрахунковими даними, схеми, графічний матеріал, лістинги і так далі.

9 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

9.1 Загальні вимоги
Звіт, як правило, друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали, використовуючи шрифти текстового редактора Word розміру 14.

Звіт виконується українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи, дозволяється виконання роботи та її захист іншою мовою.

Обсяг звіту визначається відповідною кафедрою з урахуванням повного розкриття обраної теми. До визначеного загального обсягу звіту не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів звіту підлягають нумерації на загальних засадах.

Текст звіту слід друкувати, додержуючись такої ширини полів: верхнє, ліве і нижнє – не менше 20 мм, праве – не менш 10 мм.

Дозволяється вписувати в текст звіту від руки тушшю або пастою (чорного кольору) окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту, а розмір (по висоті) – не меншим за розмір шрифту усього тексту. Надрядкові та підрядкові індекси, показники степенів тощо можуть бути інших розмірів, але висотою не менше 2 мм.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання звіту, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом (“коректором”), поверх якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п’яти таких виправлень. Виправлення повинно бути такого же кольору, як і основний текст.

Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 12 – 20 мм.

Під час виконання звіту необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості тексту.

Скорочення слів і словосполучень у звіті – відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. (ГОСТ 7.12-93 Бібліографічний опис: скорочення слів на російській мові).

Структурні елементи «ЗАВДАННЯ», «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», тощо не нумерують, а їх назви використовують у якості заголовків структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів звіту та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту звіту та дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не допускаються.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення тексту, рисунків і таблиць за машинного способу їх виконання повинно відповідати вимогам цих стандартів з урахуванням можливостей комп'ютерної техніки.
9.2 Нумерація сторінок
Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Завдання на практику включають до загальної нумерації сторінок. При двохсторонньому типографському бланку завдання враховують як дві сторінки. Номера сторінок на завдання не проставляють.

Реферат і текст змісту також включають до загальної нумерації сторінок. Номера сторінок на них не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.
9.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи звіту повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання змісту звіту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1.2.3 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують.


9.4 Ілюстрації
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в звіті.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми розміщені в звіті мають відповідати вимогам стандартів «Единой системы конструкторской документации» та «Единой системы программной документации».

Фотознімки розміром менше, ніж формат А4, мають бути наклеєні на аркуш білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок __» , яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 – Дифрактограма».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 2.1 – перший рисунок другого розділу.


9.5 Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць (дивись рисунок 9.1).

Рисунок 9.1 – Структурна схема таблиці


Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. На номер таблиці мають бути посилання в тексті звіту.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю розділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця __» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці без абзацу, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці __» по правому краю з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.
9.6 Переліки
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліками ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Наприклад:

а) форма і розмір клітини;

б) живий склад клітини;



  1. частина клітини;

  2. неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.


9.7 Примітки
Примітки розміщують у звіті за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Наприклад:

Примітка.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери додають текст примітки.

Наприклад:

Примітки:

1.

2.



9.8 Виноски
Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрукованими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски розміщують під таблицею або в кінці сторінки, відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 – 40 мм проведеною з лівого боку сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання звіту через один інтервал, за машинного способу – з мінімальним міжрядковим інтервалом.
9.9 Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння в звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Пояснення значення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Наприклад:

Цитата в тексті: «Відомо, що
s1+s2 (3.1)
де M1, M2 – математичне очікування;

s1, s2 – середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «×». Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом відокремлюють комою.
9.10 Посилання
Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-5] ...».

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

При посиланнях слід писати: «... у розділі 4...», «... дивись 2.1 ...», «... за 3.3.4...», «... відповідно до 2.3.2 ...», «... на рис. 1.2 ...», або «... на рисунку 1.2 ...», «... у таблиці 3.2 ...”, “... (див. 3.2) ...”, “... за формулою (3.1)...”, “... у рівняннях (1.23) - (1.25)...», «... у додатку Б...».


9.11 Титульний аркуш
Інформацію, що подається на титульному аркуші, допускається розташовувати у будь-якому положенні, яке автор вважає припустимим з естетичної точки зору, і з використанням різних шрифтів. Слово «ЗВІТ» друкують великими літерами посередині рядка. Назву роботи також друкують великими літерами.

Відомості про вищий навчальний заклад (ВНЗ) містять:



  • назву міністерства, до системи якого належить ВНЗ,

  • повну назву ВНЗ.

Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.

Підписи рекомендується виконувати чорнилами, тушшю, або пастою.

Підписи осіб, оформлюють таким чином: ліворуч вказують шифр академгрупи студента, посади – керівника і інших осіб, далі залишають вільне місце для особистих підписів і праворуч від них у відповідних рядках розміщують імена (або перші літери імен з крапкою) та прізвища осіб, які підписали звіт, нижче особистих підписів проставляють дати підписання.

Рік складання звіту вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слів «рік» або «р.»).

Зразок оформлення титульного аркуша наведено у додатку Б.
9.12 Перелік умовних позначень, символів, одиниць,
скорочень і термінів
Перелік повинен розташовуватись стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.
9.13 Додатки
Додатки слід оформляти, як продовження звіту на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Приклад оформлення додатка представлено у додатку В.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток Б і т.д.. Один додаток позначається, як Додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку відповідно до вимог. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; Г.3.1 – підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатку Д.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатку Д.

10 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗВІТУ ТА ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Підсумки практики підводяться на заключній конференції з практики на підставі захисту звітів. В конференції беруть участь всі студенти, що проходили практику, та не менш трьох провідних викладачів кафедри фінансів. Присутність керівників практики від ВНЗ обов’язкова, керівників практики від підприємства – за можливістю.

Для оцінки роботи, виконаної студентом під час практики, керівником кафедри призначається комісія, яка диференційовано оцінює роботу, виходячи з таких складових:



  1. оцінки, виставленою керівником від бази практики;

  2. оцінки, виставленою керівником дипломної роботи;

  3. усної відповіді студента на питання комісії за змістом звіту і виконаної на практиці роботи;

4) міри збору статистичного та фінансово-економічного матеріалу за темою дипломного дослідження. Диференційована оцінка з практики враховується нарівні з іншими оцінками, які характеризують успішність студента.

Результати захисту звіту з переддипломної практики заносяться в екзаменаційну відомість, виставляється в заліковій книжці студента.

Позитивна оцінка, отримана на захисті, є офіційним завершенням практики.

Виходячи з розглянутих положень, критерії оцінки такі:

«Відмінно» виставляється студенту тоді, коли його звіт бездоганний за змістом, формою, обсягом. Це означає, що студент в повній мірі за програмою засвоїв увесь навчальний матеріал, викладений в підручниках та інших джерелах і під час проходження практики надав бездоганний і глибоко викладений матеріал зі змістовним аналізом та висновками, відповів на поставлені запитання, а також показує знання не лише основної, а й додаткової літератури, першоджерел, наводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, вміє пов’язати вивчений матеріал з реальною дійсністю і вільно використовує його для аналізу практичних завдань.

«Добре» передбачає також високого рівня знань, навичок і практичного застосування вмінь. При цьому звіт досить повний, логічно викладений, з елементами самостійності, але містить деякі неточності, або пропуски в неосновних питаннях. Можливе слабке знання додаткової літератури та практичного матеріалу, недостатня чіткість у визначенні понять, незначні помилки у мові та стилі викладу.

«Задовільно» передбачає наявність знань лише з основних літературних джерел без викладення практичних навиків та вмінь; студент відповідає по суті поставлених питань, і загалом розбирається у матеріалі, але відповідь неповна, неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу, відчуває труднощі, застосовуючи знання при виконанні практичних завдань.

«Незадовільно» ставиться, коли студент не знає значної частини практичного та теоретичного матеріалу, допускає суттєві помилки при висвітлені понять, на додаткові питання при захисті звіту відповідає не по суті, не зміг правильно виконати індивідуальне завдання, зробив велику кількість помилок як у звіті так і в усних відповідях.



Студент, який не виконав програму практики та отримав незадовільну оцінку на базі практики або незадовільну оцінку при захисті звіту, проходить практику повторно або відраховується з університету.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Закон України «Про вищу освіту» №2984-III, із змінами від 12 березня 2009 р. / електронний ресурс http://www.osvita.org.ua/pravo/law_05/

  2. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 8.04.93 № 93 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 20.12.94 № 351) / електронний ресурс http://www.minagro.gov.ua/page/?n=4944

  3. Абрамов В. І., Арутюнов В. Х. Методологія системного підходу та наукових досліджень (дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі): Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2005. — 178 с.

  4. Баскаков А.Я. Методология научного исследования: Учеб. пособие / А.Я.Баскаков, Н.В.Туленков. – К.: МАУП, 2002. – 216с.

  5. Білуга М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. – К. : АБУ , 2002. – 480 с.

  6. Волков Ю.Г. Диссертация: подготовка, защита, оформление: Практическое пособие / Под ред. Н.И.Загузова. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 2004. – 185с.

  7. Воротіна Л.І. Магістерська робота: методика написання і захисту: Навч. посібник / Л.І.Воротіна, В.Є.Воротін, С.О.Гуткевич. – К.: Вид-во європейського ун-ту, 2004. – 81 с.

  8. Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – К.: Видавничий дім «Професіонал», 2004. – 208 с.

  9. Коломієць В. О. Як виконувати курсову роботу: Метод. посібник для студентів вищих педагог. навч. закладів. – К,: Вища школа, 2003. – 69 с.

  10. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2003. – 192 с.

  11. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 331 с.

  12. Методологические вопросы науковедения / Под ред. В.И. Оноприенко. – К.: Укр ИНТЭИ, 2001. – 323 с.

  13. Наринян А.Р., Поздеев В.А. Основы научных исследований: Учебное пособие. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. – 110с.

  14. Основи наукових досліджень: Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей / За ред. В.С. Марцина. – Л.: Ромус-Поліграф, 2002. – 128с.

  15. Пилипчук М. І., Григор'єв А. С., Шостак В. В. Основи наукових досліджень: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 270 с.

  16. П'ятнииька-Позднякова І.С. Основи науковик досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І.С. П'ятницька-Позднякова. – К., 2003. – 116 с.

  17. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник К.: Знання, 2005. — 309 с.

  18. Тормоса Ю.Г. Основи наукових досліджень: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 76 с.

  19. Фаренік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження / Укр. академ. держ. управління при Президентові України. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – 338 с.

  20. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій. – К.: Академвидав, 2004. – 208 с.

  21. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. — 6-те вид., переробл. і доповн. — К. : Знання, 2008. — 310 с.

  22. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навч.посібник для студ. вищих навч. закладів. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. — 240 с.

Додаток А

Перелік первинних посад спеціалістів, на які орієнтуються студенти

спеціальності «Фінанси» під час проходження практики


  • аудитор;

  • біржовий маклер;

  • брокер (посередник) з цінних паперів;

  • брокер;

  • бухгалтер (з дипломом спеціаліста);

  • бухгалтер-експерт;

  • бухгалтер-ревізор;

  • головний бухгалтер;

  • головний економіст;

  • головний касир;

  • державний податковий інспектор;

  • державний податковий інспектор;

  • дилер (продавець) цінних паперів;

  • дилер;

  • директор з економіки;

  • директор страхової компанії;

  • директор страхової, аудиторської, рекламної організації;

  • економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарчої діяльності;

  • економіст з договірної та претензійної роботи;

  • економіст з планування;

  • економіст з фінансової роботи;

  • економіст з фінансової роботи;

  • економіст;

  • економічний радник;

  • інспектор з експорту/імпорту;

  • інспектор з контролю за цінами;

  • інспектор з організації інкасації;

  • інспектор з перевезення цінностей;

  • інспектор обмінного пункту;

  • інспектор податкової служби;

  • інспектор цін;

  • інспектор-ревізор;

  • керівник фінансово-кредитної установи;

  • керівник малого підприємства;

  • керівник фінансово-економічного підрозділу;

  • керівник адміністративного підрозділу;

  • консультант з економічних питань;

  • кредитний інспектор;

  • ліквідатор розпорядника майна підприємств-боржників;

  • ліквідатор-розпорядник майна підприємств-боржників;

  • науковий співробітник (економіка);

  • оглядач з економічних питань;

  • оцінювач-експерт;

  • провідний спеціаліст пенсійних та інвестиційних фондів, оцінника майна;

  • провідний спеціаліст у сфері фінансів та контролю бюджетних установ;

  • ревізор-інспектор;

  • ріелтер;

  • спеціаліст з біржових операцій;

  • спеціаліст з фінансово-економічної безпеки;

  • спеціаліст-організатор на ринку цінних паперів;

  • страховий агент;

  • фахівець з корпоративних питань;

  • фахівець з операцій з цінними паперами;

  • фахівець з фінансових ринків та брокерської діяльності;

  • фахівець страхового бізнесу;

  • фінансовий аналітик;

  • фінансовий директор;

  • фінансовий менеджер.

Додаток Б

Приклад титульного аркуша


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ


ЗВІТ

З ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

на ________________________________

(назва бази практики)

__________________________________

Виконав ст.гр._________ _______ __________________

(шифр групи) (підпис) (прізвище і ініціали)


Керівник практики

від підприємства

_________ ___________ _____________________

(посада) (підпис) (прізвище і ініціали)

Керівник практики

від університету

__________ _____________ ___________________

(посада) (підпис) (прізвище і ініціали)

Запоріжжя 200_

Додаток В



Рисунок В.1 – Крива виробничих можливостей
Таблиця В.1 – Дані спостережень залежності обсягу попиту та пропозиції від ціни


Дані

№ спостереження

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

P

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

Qs

22

27

34

39

44

47

49

52

55

59

Qd

85

80

80

70

75

65

60

55

45

40

Модель Спрінгейта має наступний вигляд (В.1):


Z = 1,03×А + 3,07×В + 0,66×С+0,4×D, (В.1)
де А — відношення робочого капіталу до загальної вартості активів;

В — відношення прибутку до сплати податків і відсотків до загальної вартості активів;

С — відношення прибутку до сплати податків до коротко­строкових зобов'язаннях;

D — відношення обсягу продажів до загальної вартості ак­тивів.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка