Програма навчальної дисципліни міжнародне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр



Сторінка1/14
Дата конвертації01.05.2017
Розмір1.78 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Міжнародне право

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Форма

навчання

Курс

Семестр

Лекції

Практичні

(семінарські)

Всього ауд.

год.

Курсові

роботи

Контрольні

роботи

Самостійна

робота

Всього годин

Кредити

Екзамен

Залік

Денна (ЦГЮ)

3

5

10

22

32

+ 1/4




58

90

3

+




Денна (КЮ)

3

5

14

16

30







60

90

3

+




Заочна

3, 4

6, 7

10

2

12




+ 7

78

90

3

+ 7






2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


Метою навчальної дисципліни є опанування певним інструментарієм науки міжнародного права, вивчення загальних положень міжнародного права, співвідношення міжнародного права та внутрішньодержавного права, суб’єктів сучасного міжнародного права, основних принципів сучасного міжнародного права, права міжнародних договорів, права міжнародних організацій, права зовнішніх зносин, міжнародного морського права та інших галузей цієї особливої системи права.

Наприкінці XX – початку XXI століття особливо зросла увага міжнародного співтовариства до глобальних проблем. Це насамперед його виживання, якому загрожують колосальні запаси озброєнь, руйнування навколишнього середовища, безвідповідальна експлуатація природних ресурсів.

Глобальний характер проблем вимагає міжнародного співробітництва при їх вирішенні. Дедалі більше усвідомлюється необхідність їх вирішення саме міжнародно-правовими засобами. При цьому глобальні заходи, що починаються і будуть починатися для зменшення і вирішення кризових явищ, мають ґрунтуватися на оновленому міжнародному праві, праві, точка відліку якого відома до секунд – з 11 вересня 2001 р.

Міжнародне право – особлива правова система. її особливість полягає у специфіці суб’єктів міжнародного права, їх зв’язку один з одним. На відміну від національних правових систем, до суб’єктів міжнародного права належать суверенні держави, над якими немає будь-якого наддержавного органу, який видає норми поведінки держав і володіє засобами примусу, що забезпечують їх виконання державами. Норми міжнародного права розробляють і приймають самі його суб’єкти, тобто держави. Самі ж держави і забезпечують виконання норм міжнародного права. Суб’єктами міжнародного права є також міжнародні міжурядові організації, але вони створюються державами і мають міжнародну правосуб’єктність у тій мірі, в якій їх наділили держави.

Таким чином, між суб’єктами міжнародного права відсутні відносини влади і підпорядкування, зв’язки між ними можна охарактеризувати як горизонтальні на відміну від вертикальних відносин субординації між суб’єктами національного права. Саме коло суб’єктів і відносини між ними обумовлюють відмінні риси міжнародного права, яке хоч і має юридичну природу, однак має інші механізми функціонування, ніж право внутрішньодержавне.

Незважаючи на те, що внаслідок високого ступеня консервативності міжнародних відносин та особливостей суб’єктного складу міжнародному праву не властиві революційні зміни, під впливом ряду факторів міжнародне право XX століття зазнало значних змін. Не даремно цей період міжнародного права багато вітчизняних авторів називають сучасним. Однак на цьому процес не закінчився. Навпаки, під впливом нових загроз, змін у світі виникла об’єктивна потреба в еволюції міжнародно-правових інститутів, причому не тільки другорядних і не тільки на рівні окремого інституту чи конкретної галузі міжнародного права. Відбувається переоцінка змісту основних принципів міжнародного права, ролі міжнародних організацій у процесі правоутворення і підвищення ефективності дії міжнародних угод. Отож можна констатувати, що прогресивний розвиток міжнародного права, що стосується основи світопорядку, відбувається буквально на наших очах.

Приступаючи до вивчення курсу міжнародного публічного права, необхідно врахувати ті істотні зміни в міжнародних відносинах і міжнародному праві, що відбувалися і відбуваються в сучасному світі. Зміни обумовлені, принаймні, двома факторами: глобалізацією міжнародних відносин і посиленням впливу на них міжнародного тероризму. Обидва ці явища досліджуються наукою міжнародного права і висвітлюються в навчальній і монографічній літературі.

Оскільки міжнародне право є універсальною дисципліною, студенти можуть використовувати як вітчизняні, так й іноземні видання. Зокрема, студентам пропонується підручник міжнародного права українською мовою, автором якого є завідувач кафедри міжнародного права і міжнародних відносин ОНЮА М.Ю. Черкес, нове видання якого вийшло друком 2009 року, і підручник того ж автора російською мовою, друге видання, що надруковане 2006 року.

За результатами вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:


  • галузі нормативного регулювання міжнародного права;

  • особливості сучасного міжнародного права;

  • джерела міжнародного права;

  • місце міжнародно-правових норм в системі правового регулювання;

  • основні тенденції розвитку міжнародного права;

  • основні принципи міжнародного права;

  • особливості співвідношення міжнародного і національного права;

  • міжнародно-правовий статус держави та індивіда.

вміти:

  • користуватися міжнародно-правовими джерелами;

  • застосовувати положення міжнародних договорів з участю України;

  • тлумачити норми міжнародних договорів України з метою розв’язання спірних правових ситуацій у процесі міжнародного спілкування;

  • характеризувати національне законодавство з точки зору його відповідності міжнародному праву.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка