Програма навчальної дисципліни методи аналізу друкованих змі галузь знань 0201 Культура Спеціальність 02010501 Документознавство та інформаційна діяльність



Скачати 118.99 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір118.99 Kb.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТОДИ АНАЛІЗУ ДРУКОВАНИХ ЗМІ
Галузь знань 0201 Культура

Спеціальність 7.02010501 Документознавство та інформаційна діяльність

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання
Пояснювальна записка

На сучасному етапі розвитку суспільства, з розвитком комунікативних процесів, особливо масового характеру, необхідними стають знання про методи дослідження засобів, способів, каналів поширення масової комунікації. Як особливий вид соціального спілкування масова комунікація виступає найважливішою умовою суспільного розвитку і організації. Особливістю масової комунікації є перш за все її соціальна обумовленість, що дає підставу розглядати її у системі соціальних стосунків і як певний вид даних відносин.

Провідне місце в структурі засобів масової комунікації займають друковані ЗМІ, в основі яких лежить вивчення документа, його структури та механізмів впливу на суспільну свідомість цільової аудиторії. Об’єктивність такого вивчення забезпечується завдяки якісним та формалізованим методам дослідження друкованих ЗМІ, які не допускають орієнтації на певні погляди дослідника, а є незалежним аналізом основних аспектів досліджуваного явища чи процесу. Основну цінність серед великого спектру методів друкованих ЗМІ займає контент-аналіз, що є формалізованим (кількісним) методом і якому притаманні наукова об’єктивність та строгість.

Мета та завдання курсу „Методи аналізу друкованих ЗМІ”:


    • ознайомити студентів з теоретичними аспектами масової комунікації та з історією розвитку засобів масової комунікації;

    • розглянути основні наукові парадигми дослідження медіа-культури і масової комунікації;

    • розкрити питання вибору методу аналізу документальної інформації: порівняльна характеристика якісних (традиційних) та кількісних (формалізованих) методів;

    • детально охарактеризувати основний формалізований метод вивчення документальної інформації – контент-аналіз: історія створення та розвитку, основні складові програми контент-аналітичного дослідження.

Міжпредметні зв’язки з курсами: “Теорія комунікацій”, “Соціологія”, “Соціологічно-текстовий аналіз”, “Інформаційно-аналітична робота”, “Текстологія”, “Аналітико-синтетична обробка документів”.

Студенти повинні знати:



  • нормативно-правову базу з інформаційної діяльності України та світу та наукові парадигми дослідження медіа-культури і масової комунікації;

  • соціальну природу масових комунікацій, основні етапи розвитку ЗМК та статус мас-медіа;

  • спектр якісних та кількісних методів аналізу документальної інформації;

  • формалізований метод – контент-аналіз: його сутність, ціль, переваги та недоліки використання на практиці;

  • основні моменти програми контент-аналітичного дослідження.

Студенти повинні вміти:

  • досконало володіти теоретичною базою курсу;

  • розрізняти різноманітні методи аналізу засобів масових комунікацій, зокрема друкованих, та використовувати їх на практиці;

  • правильно розробляти на використовувати програму контент-аналітичного дослідження.


Розподіл навчального часу за темами:

Теми




Кількість годин

Лекції

Семінари

Самост. роб.

Всього

Масова комунікація та наукові парадигми дослідження медіа-культури







10

10

Методологічні проблеми аналізу документів: вибір методу. Якісний аналіз документальних джерел

2

2

4

8

Контент-аналіз як формалізований метод дослідження масових комунікацій




4

2

6

Програма контент-аналітичного дослідження







12

12

Всього

2

6

30

36
Система оцінок та контролю

Передбаченою у курсі формою підсумкового контролю є іспит.



Курс орієнтований на рейтингову систему оцінки (у балах). Максимальна кількість балів становить 100 балів, що розподілені у такий спосіб:

  • творча робота на лекціях та семінарах – 20 балів

  • виконання індивідуального завдання – складання програми контент-аналітичного дослідження в межах тематики наукової роботи студента – 40 балів

  • складання іспиту – 40 балів.

Вимоги до видів контролю:

    • підготовка до семінарів передбачає ознайомлення у повному обсязі з обов’язковою літературою;

    • загальний обсяг індивідуального дослідження повинен дорівнювати 0,5 д.а.;

    • студенти, які вивчають курс „Методи аналізу друкованих ЗМІ” повинні бути готовими до поточного експрес-контролю;

    • іспит проводиться відразу по завершенні курсу та з урахуванням результатів попередніх контрольних дій.

Тематика лекційного курсу “Методи аналізу друкованих ЗМІ”


Лекція 1-2. (4 год.)

Тема 1. Масова комунікація та наукові парадигм дослідження медіа-культури

  1. Масова комунікація та засоби масової комунікації

    1. Соціальна природа масових комунікацій

    2. Розвиток засобів масової комунікації

    3. Статус мас-медіа

  2. Наукові парадигми дослідження медіа-культури і масової комунікації

    1. Парадигма “тотального” впливу

    2. Парадигма “ефектів” мас-медіа

    3. “Двоступенева модель” масової комунікації

    4. Дифузна теорія. Теорія “спіраль мовчання”. Модель сторожа

    5. Сучасні концепції масової комунікації

Література: 2, 8, 9, 13, 14, 18, 19, 27, 31, 34, 43, 45, 65, 85



Лекція 3. (2 год.)

Тема 2. Методологічні проблеми аналізу документів: вибір методу. Якісний аналіз документальних джерел.

  1. Методологічна дилема “якісне-кількісне”

    1. Проблема вірогідності документальної інформації

    2. Дилема “кількісне-якісне”. Порівняльна характеристика “кількісних” і “якісних” методів дослідження документів

  2. Традиційні (якісні) методи аналізу документів

    1. Поняття та особливості якісного аналізу документів

    2. Класифікація традиційних методів

Література: 10, 13, 15, 19, 25, 30, 34, 35, 44, 52, 53, 67



Лекція 4. (2 год.)

Тема 3. Контент-аналіз як формалізований метод дослідження масових комунікацій.

  1. Генеза контент-аналітичного дослідження

    1. Зародження контент-аналізу

    2. Формування контент-аналізу як методу

    3. Розвиток контент-аналізу в колишньому Радянському Союзі та Україні.

  2. Загальна характеристика контент-аналізу

    1. Методологічні максими контент-аналізу

    2. Цілі, об’єкт і предмет контент-аналітичного дослідження.

    3. Доцільність та обмеження застосування методу контент-аналізу
Література: 6, 11, 17, 20, 21, 28, 35, 56, 78, 84


Лекція 5-6. (4 год.)

Тема 4. Програма контент-аналітичного дослідження.

  1. Методологічний розділ програми контент-аналітичного дослідження

    1. Проблема, об’єкт і предмет досліджень

    2. Визначення цілі та завдань дослідження

    3. Уточнення та інтерпретація основних понять

    4. Попередній аналіз об’єкта дослідження

    5. Висунення робочих гіпотез

  2. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження

    1. Принциповий (стратегічний) план дослідження

    2. Методика контент-аналізу

Література: 3, 4, 5, 11, 16, 17, 20, 21, 35, 38, 56, 61, 84




Тематика практичного курсу “Методи аналізу друкованих ЗМІ”


Практичне заняття 1. (2 год.)

Тема 1. Масова комунікація та наукові парадигми дослідження медіа-культури.

Підтема 1. Масова комунікація як об’єкт дослідження.

  1. Мета, завдання, теоретична основа, головні аспекти та структура курсу “Методи аналізу друкованих ЗМІ”

  2. Соціальна природа масових комунікацій: поняття масової комунікації, фактори виникнення та розвитку масової комунікації

  3. Складові масової комунікації та моделі функціонування масової комунікації


Практичне заняття 2. (2 год.)

Тема 1. Масова комунікація та наукові парадигми дослідження медіа-культури.

Підтема 2. Масова комунікація та засоби масової комунікації.

  1. Основні етапи розвитку засобів масової комунікації

  2. Розмежування між технічними засобами масової комунікації, засобами масового впливу та каналами масової комунікації

  3. Статус мас-медіа: основні суспільні функції та ролі засобів масової комунікації


Практичне заняття 3. (2 год.)

Тема 1. Масова комунікація та наукові парадигми дослідження медіа-культури.

Підтема 3. Наукові парадигми дослідження медіа-культури і масової комунікації.

  1. Особливості європейської та американської традиції: мас-медіа в соціологічній перспективі між “тотальним” впливом та “обмеженими ефектами”

  2. Парадигма “ефектів” мас-медіа у соціології пропаганди: комунікаційний ланцюг Г. Лассуєла

  3. “Двоступенева модель” масової комунікації П. Лазарсфельда і Е. Катца

  4. Дифузна теорія Е. Роджерса. Теорія “спіраль мовчання” Е. Ноєль-Нойман. Модель сторожа К. Левіна

  5. Сучасні концепції масової комунікації: медіа у контексті соціалізації за К. Розенгреном та Дж. Гербнером; “мозаїчна культура мас-медіа” А. Моля, глобалізаційна версія М. Маклюена



Практичне заняття 4. (2 год.)

Тема 2. Методологічні проблеми аналізу документальної інформації: вибір методу. Якісний метод аналізу документальних джерел.

Підтема 1. Аналіз складових масових комунікацій та документальної інформації.

  1. Аналіз функціонування та сприйняття каналів масової комунікації: 1) порівняльний метод; 2) соціологічний та соціопсихологічний методи комунікативних переваг

  2. Методи дослідження комунікатора: вивчення функціонально-посадових, фахових, ролевих, фізичних та комунікативних характеристик комунікатора

  3. Методи вивчення аудиторії масової комунікації: докомунікативні, комунікативні та посткомунікативні індикатори вивчення реципієнта. Методи вивчення мотивів звернення та соціальних стереотипів аудиторії

  4. Методи вивчення змісту документальної інформації: пропагандиський аналіз, соціолінгвістичний метод дослідження. Способи перевірки вірогідності документальної інформації


Практичне заняття 5. (2 год.)

Тема 2. Методологічні проблеми аналізу документальної інформації: вибір методу. Якісний метод аналізу документальних джерел.

Підтема 2. Методологічні проблеми аналізу документів: вибір методу.

  1. Дилема “кількісне-якісне”

  2. Порівняльна характеристика “кількісних” і “якісних” методів дослідження документів – основні критерії порівняння.


Практичне заняття 6. (2 год.)

Тема 2. Методологічні проблеми аналізу документальної інформації: вибір методу. Якісний метод аналізу документальних джерел.

Підтема 3. Якісний аналіз документальних джерел.

  1. Поняття та особливості якісного (традиційного) аналізу документів

  2. Процедура якісного (традиційного) аналізу: зовнішній та внутрішній аналіз.

  3. Різновиди якісного (традиційного) аналізу: літературний, історичний, психологічний, юридичний.

  4. Суб’єктивність якісного (традиційного) аналізу. Переваги та недоліки якісних процедур.


Практичне заняття 7. (2 год.)

Тема 3. Контент-аналіз як формалізований метод дослідження масових комунікацій.

Підтема 1. Генеза контент-аналітичного дослідження.

  1. Зародження контент-аналізу

  2. Формування контент-аналізу як методу. Американська школа контент-аналізу: Г. Лассуєл, А. Джордж, Б. Берельсон, Ч. Осгуд

  3. Основні напрямки контент-аналізу: символічний, інструментальний, психологічний

  4. Розвиток контент-аналітичних досліджень в колишньому Радянському Союзі та Україні


Практичне заняття 8. (2 год.)

Тема 3. Контент-аналіз як формалізований метод дослідження масових комунікацій.

Підтема 2. Загальна характеристика контент-аналізу.

  1. Сутність та принципи проведення контент-аналізу

  2. Методологічні максими контент-аналізу

  3. Цілі, об’єкт і предмет контент-аналітичного дослідження

  4. Доцільність та обмеження застосування методу контент-аналізу


Практичне завдання 9-10. (4 год.)

Тема 4. Програма контент-аналітичного дослідження.

Підтема 1. Методологічний розділ програми контент-аналітичного дослідження.

  1. Проблема, об’єкт і предмет дослідження

  2. Визначення цілі та завдань дослідження

  3. Уточнення та інтерпретація основних понять

  4. Попередній аналіз об’єкта дослідження

  5. Висунення робочих гіпотез


Практичне заняття 11-12. (4 год.)

Тема 4. Програма контент-аналітичного дослідження.

Підтема 2. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження.

  1. Вибірка документів: типологічна, суцільна, випадкова

  2. Концептуальна схема дослідження: опис предмета в категоріях контент-аналізу. Правила вибору категорій аналізу

  3. Визначення одиниць аналізу і вимірювання. Взаємозв’язок одиниць аналізу й одиниць рахунку

  4. Методика опрацювання даних контент-аналізу

  5. Способи інтерпретації результатів контент-аналізу


Практичне заняття 13. (2 год.)

Контрольна робота за темами практичних занять 1-12.
Іспитові питання з курсу “Методи аналізу друкованих ЗМІ”

  1. Соціальна природа масових комунікацій

  2. Основні етапи та напрямки розвитку засобів масових комунікацій

  3. Статус мас-медіа: суспільні ролі та функції

  4. Наукові парадигми дослідження медіа-культури та масової комунікації: парадигма “тотального” впливу та модель сторожа К. Левіна

  5. Наукові парадигми дослідження медіа-культури та масової комунікації: парадигма “ефектів” мас-медіа

  6. Наукові парадигми дослідження медіа-культури та масової комунікації: “двоступенева модель” масової комунікації

  7. Наукові парадигми дослідження медіа-культури та масової комунікації: дифузна теорія Е. Роджерса та “спіраль мовчання” Е. Ноєль-Нойман

  8. Сучасні концепції масової комунікації

  9. Методологічні проблеми аналізу складових масової комунікації документальної інформації

  10. Методологічна дилема: “якісне-кількісне”

  11. Порівняльна характеристика “кількісних” та “якісних” методів дослідження документів

  12. Традиційні методи аналізу документів: поняття та особливості якісного аналізу документів

  13. Класифікація традиційних (якісних) методів аналізу документів

  14. Зародження контент-аналізу

  15. Формування контент-аналізу як методу

  16. Розвиток контент-аналізу в Радянському Союзі та Україні

  17. Загальна характеристика контент-аналізу

  18. Методологічні максими контент-аналізу

  19. Цілі, об’єкт і предмет контент-аналітичного дослідження

  20. Доцільність та обмеження застосування методу контент-аналізу

  21. Методологічний розділ програми контент-аналітичного дослідження: проблема, об’єкт і предмет дослідження; визначення цілі та завдань дослідження

  22. Методологічний розділ програми контент-аналітичного дослідження: уточнення та інтерпретація основних понять; попередній аналіз об’єкта дослідження; висунення робочих гіпотез

  23. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження: вибір документів для аналізу та проблема вибірки

  24. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження: категорії аналізу та концептуальна схема категорій

  25. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження: одиниці аналізу та одиниці рахунку

  26. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження: дослідницькі інструменти контент-аналізу

  27. Процедурний розділ програми контент-аналітичного дослідження: опрацювання та інтерпретація результатів. Основні помилки при використанні контент аналізу

  28. Комп’ютерні версії контент-аналізу



Теми рефератів


  1. Основні методи вивчення інформаційної взаємодії у суспільстві

  2. Основні характеристики інформаційного поля особистості

  3. Традиційні методи вивчення документів

  4. Основні способи визначення достовірності документів

  5. Рейтинг засобів друкованої продукції

  6. Визначення інформативності документів

  7. Проблеми створення іміджу інформаційного джерела

  8. Редактор засобу масової інформації: професійні та кваліфікаційні характеристики

  9. Експертні оцінки друкованих засобів масової інформації

  10. Методика визначення соціальних установок та орієнтацій різних груп населення

  11. Соціологічний аналіз діяльності засобів масової інформації в регіоні






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка