Програма навчальної дисципліни кримінальне право /особлива частина/ Галузь знань 0304 Право Напрям підготовки 030401 Правознавство



Сторінка8/9
Дата конвертації05.05.2017
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Тема 9. Злочини проти довкілля


  1. Загальна характеристика і кваліфікація злочинів проти екологічного середовища

  2. Злочини в сфері організації та управління екологічною безпекою і їх кваліфікація

  3. Злочини, що посягають на земельні ресурси та надра і їх кваліфікація

  4. Злочини, що посягають на рослинний світ і їх кваліфікація

  5. Злочини, що посягають на звіринні та рибні ресурси і їх кваліфікація

  6. Злочини, що посягають на водні ресурси і їх кваліфікація

  7. Злочини, що посягають на атмосферне повітря і їх кваліфікація

Література: 7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.
Тема 10. Злочини проти громадської безпеки

  1. Загальна характеристика і кваліфікація злочинів проти громадської безпеки

  2. Створення незаконних воєнізованих формувань, злочинних організацій та сприяння їх учасникам і укриття їх злочинної діяльності: зміст і кваліфікація

  3. Бандитизм і терористичний акт: порівняльна характеристика і кваліфікація

  4. Злочини проти порядку використання, транспортування, охорони та зберігання зброї, вибухових матеріалів, бойових припасів, радіоактивних та інших небезпечних речовин: суть і кваліфікація

  5. Злочини проти пожежної та інформаційної безпеки: зміст і кваліфікація

Література: 4, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 39.
Тема 11. Злочини проти безпеки виробництва.

  1. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки: зміст і кваліфікація

  2. Порушення правил безпечного використання виготовленої продукції і безпечної експлуатації будівель та споруд: суть і кваліфікація

  3. Порушення правил безпеки виконання робіт з підвищеною небезпекою: зміст і кваліфікація

  4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних виробництвах: суть і кваліфікація

  5. Порушення вимог законодавства про охорону праці: суть і кваліфікація

  6. Загальна характеристика і класифікація злочинів проти безпеки виробництва

Література: 11, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36.
Тема 12. Злочини проти руху та експлуатації транспорту

  1. Загальна характеристика та класифікація злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту

  2. Кваліфікація злочинів, вчинених працівниками залізничного, водного та повітряного транспорту ( ст.. 276, 284-288 ККУ)

  3. Кваліфікація злочинів працівниками, які не обов’язково повинні бути працівниками транспортних підприємств ( ст. 277-284, 283, 289-292 ККУ)

  4. Кваліфікація злочинів, що передбачають відповідальність за порушення правил використання повітряного транспорту не для транспортних цілей ( ст. 282 ККУ)

Література: 4, 7, 11, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.
Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності

  1. Загальна характеристика і класифікація злочинів проти громадського порядку та моральності

  2. Кваліфікація злочинів, спрямованих проти громадського порядку

  3. Кваліфікація злочинів, спрямованих проти інтелектуальної та матеріальної культури суспільства

  4. Кваліфікація злочинів, спрямованих проти моральності в суспільстві і подальший розвиток неповнолітніх

Література: 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 39,40, 43.
Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення

  1. Загальна характеристика і класифікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення

  2. Кваліфікація злочинів у сфері виготовлення, вирощення та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів та їх аналогів

  3. Кваліфікація злочинів у сфері організації незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

  4. Кваліфікація злочинів, пов’язаних з неналежною організацією захисту здоров’я населення від поширення епідемій, небезпечних біологічних агентів, токсинів чи радіоактивного забруднення продуктів харчування чи іншої продукції

Література: 4, 7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 39,40.
Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

­1. Загальна характеристика і класифікація злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

2. Кваліфікація злочинів спрямованих на охорону державної таємниці

3. Кваліфікація злочинів, спрямованих на охорону недоторканості державних кордонів України

4. Кваліфікація злочинів, спрямованих на забезпечення призову та мобілізації до лав Збройних сил України

Література: 7, 12, 14, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.
Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів


  1. Загальна характеристика і класифікація злочинів спрямованих проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

  2. Кваліфікація злочинів спрямованих проти символів

  3. Кваліфікація злочинів спрямованих проти особи державних, громадських діячів, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань з охорони громадського порядку, державного кордону або військовослужбовців

  4. Кваліфікація злочинів, спрямованих проти майна державних, громадських діячів, працівників правоохоронних органів, інших службових осіб чи громадян, які виконують громадський обов’язок

  5. Кваліфікація самоуправства і примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань

  6. Кваліфікація злочинів спрямованих проти порядку виготовлення, використання або зберігання документів їх бланків, штампів, печаток

  7. Кваліфікація злочинів, спрямованих на незаконне отримання інформації та пошкодження ліній зв’язку

Література: 4, 7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 39.

Тема 17. Злочини у сфері використання електронно-обчислюваних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж. (самоопрацювання)



  1. Загальна характеристика і класифікація злочинів у сфері використання обчислювальних машин, їх систем та мереж

  2. Кваліфікація незаконного втручання в роботу ЕОМ, їх систем та мереж

  3. Кваліфікація викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею способом шахрайства чи зловживання службовим становищем

  4. Кваліфікація порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем

Література: 17-23, 26, 28-31,33-36.
Тема 18. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг

  1. Загальна характеристика і класифікація злочинів у сфері службової діяльності

  2. Умисні злочини пов’язані із зловживанням владою, службовим становищем, їх перевищенням, службовими підробленнями

  3. Кваліфікація злочинів пов’язаних з хабарництвом

  4. Кваліфікація службової недбалості

Література: 4, 7, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31, 33-36, 39.
Тема 19. Злочини проти правосуддя

  1. Загальна характеристика і кваліфікація злочинів проти правосуддя

  2. Кваліфікація злочинів, що негативно впливають на здійснення дізнання, досудового слідства, прокурорського нагляду і суду

  3. Кваліфікація злочинів, що негативно впливають на життя, здоров’я, безпеку суддів, народних засідателів та їх майна

  4. Кваліфікація злочинів, що спрямовані проти забезпечення і реалізації права особи на захист

  5. Кваліфікація злочинів, що спрямовані проти життя, здоров’я захисника чи представника або їх майна

  6. Кваліфікація злочинів, що спрямовані проти виконання вироків і судових рішень

Література: 4, 7, 9, 11, 12, 14, 15, 17-23, 26, 28-31, 33-36, 39, 40.
Тема 20. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби

  1. Загальна характеристика і кваліфікація злочинів проти встановленого порядку несення військової служби

  2. Злочини проти порядку підлеглості і військової честі

  3. Злочини проти порядку проходження військової служби

  4. Злочини проти порядку користуванням військовим майном і експлуатації військової техніки

  5. Злочини проти порядку несення різних видів військової служби

  6. Злочини проти порядку збереження військової таємниці

  7. Військові службові злочини

  8. Злочини проти порядку ведення бойових дій та законного використання символіки

Література: 9, 11, 14, 15, 17-23, 26, 28-31, 33-36, 39.
Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (самоопрацювання)

  1. Загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

  2. Кваліфікація злочинів проти миру

  3. Кваліфікація злочинів проти безпеки людства

  4. Кваліфікація злочинів проти міжнародного правопорядку

Література: 11, 15, 17-23, 26, 28-31,33-36, 40.
Бібліографія до курсу

Нормативно-правові акти

  1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради.— 1996.— № 30.— Ст. 141.

  2. Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради.— 1961.— № 2.— Ст.14.

  3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради.— 2001.— № 25-26. — Ст. 131.

  4. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.

  5. Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ: Постанова Пленуму Верховного суду України від 7 серпня 1980 року №11.// Постанови пленуму ВСУ.— Київ, 1996.— С. 26

  6. Про затвердження Концепції технічного захисту інформації в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року // Офіційний вісник України. — 1997. — № 49. — Ст. 16.

  7. Про концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. // Відомості ВРУ.— 1992.— №130.— С. 426

  8. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

  9. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2001 року //Відомості Верховної Ради.— 2003.— № 37.— Ст.308.

  10. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна: Постанова Пленуму Верховного суду України від 25 вересня 1981 р. №7.// Постанови пленуму ВСУ.— Київ, 1996.— С. 76

  11. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 22 від 22 грудня 1995 р. // Вісник Верховного Суду України. — 1996. — №2. — С. 38-46.

  12. Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. — К.: Юринком Интер, 1997. — 426 с.

Основна література

  1. Аниянц М.К. Ответственность за преступления против жизни. — М., 1964. - 212 с.

  2. Бажанов М.И. Ответственность за кражу личного имущества граждан и за разбой по советскому уголовному законодательству. — Харьков, 1957. — 146 с.

  3. Бажанов М.И. Уголовная ответственность за преступления про­тив личности. — К., 1977. — 43 с.

  4. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. — Днепропетровск, 1992. — 168 с.

  5. Бородин С.В. Квалификация преступлений против жизни. — М., 1977. — 239 с.

  6. Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущест­ва. — М., 1974. — 208 с.

  7. Волженкин Б.В. Квалификация взяточничества. — Л., 1984. — 100с.

  8. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлен­ня у вину. — К., 1996.

  9. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной среды. Про­блемы теории и развитие законодательства. — Харьков, 1994. — 640 с.

  10. Гальперин И. Ответственность за изнасилование // Соц. закон­ность. — 1980. — № 5.

  11. Даньшин И.Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву. — Харьков, 1971. — 192 с.

  12. Даньшин И.Н. Уголовно-правовая охрана общественного поряд­ка. — М., 1973. — 200 с.

  13. Зелинский А.Ф. Квалификация повторных преступлений. — Вол­гоград, 1976. — 56 с.

  14. Касаткин Ю.П. Должностные преступления: вопросы квалифи­кации. — М., 1979. — 40 с.

  15. Касынюк В.И., Карцева З.Г. Вопросы квалификации транспорт­ных преступлений. — К., 1988. — 114 с.

  16. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів.— К.: Юрінком Інтер, 1998. — 534 с.

  17. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та влас­ності. — К., 1996. — 144 с.

  18. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина загальна. Курс лекцій. — К., 1996. — 336 с.

  19. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. — К.: Атіка, 2001. — 528 с.

  20. Кримінальне право України /За ред. П. Матишевського.— К.: Юрінком Інтер, 1997.— 396 с.

  21. Кримінальне право України. Загальна частина. Підруч. / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.-Х.: Юрінком Інтер — Право, 2003. — 416 с.

  22. Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. С. Шапченка. — К.: Знання, 1999. — 718 с.

  23. Кримінальне право України. Особлива частина. Підруч. / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К.-Х.: Юрінком Інтер — Право, 2003. — 476 с.

  24. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. — М., 1972.—352с.

  25. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смеж­ные с ними преступления. — К., 1996. — 240 с.

  26. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — 694 с.

  27. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 344 с.

  28. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За ред. С.С. Яценка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 1048 с.

  29. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 1076 с.

  30. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон. — 2001. — 1104 с.

  31. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу Украї­ни. — К., 1994. — 800 с.

  32. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущест­венного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. — Харьков, 1977. — 127 с.

  33. Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практи­ки України. — К., 1995. — № 1. — 472 с.

  34. Правила дорожнього руху України. — Вінниця, 1994. — 64 с.

  35. Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законо­давства і юридичної практики України. — К., 1993. — № 4. — 352 с.

  36. Практика судів України в кримінальних справах. 1993—1995. — К., 1996. — 332 с.

  37. Самилык Г.М. Уголовная ответственность за обман заказчи­ков. — К., 1980. — 86 с.

  38. Сташис В.В., Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана лично­сти. — Харьков, 1978. — 220 с.

  39. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и след­ственной практике. — К., 1995. — 208 с.

  40. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголов­ному праву. — Харьков, 1988. — 160 с.

  41. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. — М., 1957. — 364 с.

  42. Уголовный кодекс Украины: научно-практический коммента­рий. — К., 1995. — 864 с.

  43. Яценко С.С. Квалификация хулиганства. — К. 1979. — 74 с.

Додаткова література

  1. Авдеев М. Определение степени тяжести телесных поврежде­ний // Соц. законность. — 1975. — № 7.

  2. Авдеев М.И. Курс судебной медицины. — М., 1959. — 486 с.

  3. Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здо­ровья человека. — К., 1977. — 45 с.

  4. Александров Ю.В., Бондаренко Н.А., Матвейчук В.К., Самилык Г.М., Собко-Нестерук А.М. Практические вопросы квалифика­ции органами внутренних дел преступлений в сфере обслуживания населения: Учеб. пособие. — К., 1984. — 64 с.

  5. Андреева Л. Влияние ошибки обвиняемого в личности потерпев­шего на квалификацию преступлений // Сов. юстиция. — 1970. — №21.

  6. Андреева Л. Спорные вопросы квалификации по совокупности преступлений // Сов. юстиция. — 1969. — № 3.

  7. Болотский Б.С. Квалификация изъятия имущества при некоры­стных насильственных посягательствах // Сов. юстиция. — 1970. — №6.

  8. Борзенков Г.Н. Ответственность за мошенничество. Вопросы ква­лификации. — М., 1971. — 168 с.

  9. Бородин С.В. Квалификация убийства по действующему законо­дательству. — М., 1966. — 252 с.

  10. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. — М., 1967. — 240 с.

  11. Владимиров В. Уголовная ответственность за грабеж // Сов. юс­тиция. — 1962. — № 15.

  12. Владимиров В.А. Квалификация преступлений против личной собственности. — М., 1968. — 171с.

  13. Волженкин Б. В. Понятие должностного лица как субъекта долж­ностного преступления // Соц. законность. — 1975. — № 10.

  14. Волженкин Б. Разграничение крахи и мошенничества // Соц. за­конность. — 1979. — № 11.

  15. Волженкин Б.В. Корыстные злоупотребления по службе (хище­ния, взяточничество, злоупотребление служебным положением): уголовно-правовая характеристика и проблемы квалификации: Дис. ... д-ра юрид. наук. — М., 1991. — 57 с.

  16. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступлений. — Казань, 1968. — 168 с.

  17. Волков Б. С. Мотивы преступлений. — Казань, 1982. — 152 с.

  18. Ворошилин Е. Предмет преступления при мошенничестве // Соц. законность. — 1976. — № 9.

  19. Галахова А.В. Превышение власти или служебных полномочий. Вопросы уголовно-правовой квалификации. — М., 1978. — 96 с.

  20. Галиакбаров P.P. Квалификация групповых преступлений. — М., 1980. — 80 с.

  21. Галиакбаров P.P. Совершение преступлений группой лиц. — Омск, 1980. — 101 с.

  22. Галиакбаров Р. Групповое преступление: постоянные и перемен­ные признаки. — Свердловск, 1973. — 140 с.

  23. Гальперин И. Об уголовной ответственности за завладение иму­ществом // Соц. законность. — 1979. — № 10.

  24. Гальченко Ф., Матышевский П., Яценко С. Квалификация хули­ганства // Сов. юстиция. — 1972. — № 13.

  25. Гаронько О. Автомобіль усе ж таки розкіш // Юридичний вісник України. — 1996. — № 11—12.

  26. Гаухман Л. Квалификация разбоя // Сов. юстиция. — 1976. — № 1.

  27. Гега П. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення. — К., 1996. — 168 с.

  28. Гельфанд И.А. Хозяйственные и должностные преступления в сельском хозяйстве. — К., 1970. — 251 с.

  29. Гельфер М., Литовченко В. Момент окончания преступления при краже // Соц. законность. — 1972. — № 11.

  30. Герцензон А.А. Квалификация преступлений. — М., 1947. — 96 с.

  31. Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине. — М., 1970. — 312 с.

  32. Даньшин Н.И. Характеристика, общее понятие и система пре­ступлений против общественного порядка. — Харьков, 1973. — 66 с,

  33. Демидов Ю.А. Человек — объект уголовно-правовой охраны // Сов. государство и право. — 1972. — № 2.

  34. Дженкс Э. Английское право. — М., 1947. — 378 с.

  35. Догель П.С. Множественность преступлений. — Владивосток, 1961.—26с.

  36. Дробшцкий О.Г. Мир оживших предметов. — М., 1967. — 351 с.

  37. Дубовец П.А. Ответственность за телесные повреждения по совет­скому уголовному праву. — М., 1964. — 160 с.

  38. Ераскин В.В. Ответственность за грабеж. — М., 1972. — 128 с.

  39. Жижиленко А.А. Имущественные преступления. — Л., 1925. — 320с.

  40. Жижиленко А.А., Оршанский Л.Г. Половые преступления. — М., 1927. — 168 с.

  41. Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. — М., 1961. — 278 с.

  42. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. — М., 1969. — 168 с.

  43. Загородников Н.И., Игнатов А.Н. Преступления против лично­сти. — М., 1962. — 64 с.

  44. Законодательство Древней Руси. — М., 1984. — Т. 1. — 680 с.

  45. Здравомыслов Б. Должностное злоупотребление и хищение соци­алистического имущества // Сов. юстиция. — 1973. — № 6.

  46. Здравомыслов Б.В. Должностные преступления. Понятие и ква­лификация. — М., 1975. — 168 с.

  47. Зелинский А. Квалификация угонов транспортных средств // Сов. юстиция. — 1971. — № 16.

  48. Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. — М., 1967. — 136 с.

  49. Игнатов А. Квалификация злостного хулиганства // Сов. юсти­ция. — 1972. — № 4.

  50. Игнатов А. Квалификация умышленных убийств из хулиганских побуждений и с особой жестокостью // Сов. юстиция. — 1975. — № 18.

  51. Игнатов А. Хулиганство и преступления против личности // Сов. юстиция. — 1973. — № 6.

  52. Игнатов А.Н. Спорные вопросы квалификации хулиганства // Сов. юстиция. — 1967. — № 16.

  53. Караев Т. Повторность, неоднократность, систематичность // Сов. юстиция. — 1980. — № 13.

  54. Карлов А.А. Уголовная ответственность за нарушение правил до­рожного движения. — К., 1979. — 90 с.

  55. Квалификация автотранспортных преступлений // Сов. юсти­ция. — 1961. — № 4.

  56. Кириченко В.Ф. Виды должностных преступлений по советскому уголовному праву. — М., 1959. — 184 с.

  57. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному пра­ву. — М.. 1952. - 96 с.

  58. Кливер И. Разграничение кражи и грабежа в судебной гтракти-ке // Сов. юстиция. — 1978. — № 24.

  59. Кливер И. Разграничение продолжаемых и повторных преступле­ний // Соц. законность. — 1979. — № 5.

  60. Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Уголовная ответ­ственность за должностные преступления. — К., 1996. — 159 с.

  61. Кон И.С. Социология личности. — М., 1967. — 383 с.

  62. Коржанский Н. Квалификация преступления при ошибке в объ­екте и предмете посягательства // Сов. юстиция. — 1974. — № 5.

  63. Коржанский Н. Понятие должностного лица // Сов. юстиция. — 1970. — № 21.

  64. Коржанский Н.И. Квалификация следователем должностных пре­ступлений. — Волгоград, 1986. — 72 с.

  65. Коржанский Н.И. Квалификация хозяйственных преступле­ний. — Волгоград, 1984. — 52 с.

  66. Коржанский Н.И. Квалификация хулиганства. — Волгоград, 1989. — 56 с.

  67. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охра­ны. — М., 1980. — 248 с.

  68. Коржанский Н.И. Объект посягательства и квалификация пре­ступлений. — Волгоград, 1976. — 120 с.

  69. Коржанский Н.И. Ответственность за приобретение, хранение и сбыт имущества, добытого преступным путем. — Волгоград, 1971. — 88 с.

  70. Коржанский Н.И. Очерки теории уголовного права. — Волгоград, 1992. — 82 с.

  71. Коржанский Н.И. Предмет преступления. — Волгоград, 1976. — 56 с.

  72. Коржанский Н.И. Собственность и преступление // Юридиче­ская практика. — 1996. — № 12.

  73. Коржанский. Н.И. Квалификация преступлений против личности и собственности. — Волгоград, 1984. — 60 с.

  74. Коржанський М. Кваліфікація злочинів проти власності. — К., 1995. — 60 с.

  75. Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і по­милки // Юридичний вісник України. — 1995. — № 12.

  76. Коржанський М. П'ять статей — сім помилок // Юридичний вісник України. — 1996. — № 8.

  77. Коробеев А. Квалификация нарушений правил, действующих на транспорте // Сов. юстиция. — 1980. — № 17.

  78. Костров Г. Психическое насилие при разбое и грабеже // Сов. юстиция. — 1970. — № 11.

  79. Кригер Г. Некоторые вопросы квалификации грабежа // Соц. за­конность. — 1964. — № 2.

  80. Кригер Г. Соотношение продолжаемых и повторных хищений со­циалистического имущества // Сов. юстиция. — 1964. — № 24. 408

  81. Кригер Г.А. Квалификация хищений социалистического имуще­ства. — М., 1971.—358с.

  82. Кригер Г.А. О моменте окончания кражи социалистического иму­щества // Соц. законность. — 1964. — № 10.

  83. Кригер Г.Л. Ответственность за разбой // Сов. юстиция. — 1962.—№ 13.

  84. Кригер Г.Л. Ответственность за разбой. — М., 1968. — 90 с.

  85. Кудрявцев В.Н. Письма с комментариями. (О понятии вооружен­ного разбоя) // Сов. юстиция. — 1962. — № 24.

  86. Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступле­ний. — М., 1963.—324с.

  87. Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. — М., 1977. — 168 с.

  88. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий. — М., 1958.—220с.

  89. Куй Н.Т. Преступления против общественного порядка и обще­ственной безопасности. — К., 1974. — 66 с.

  90. Куриное Б.А. Автотранспортные преступления. (Квалификация и ответственность). — М., 1976. — 208 с.

  91. Куриное Б.А. Научные основы квалификации преступлений. — М., 1984. — 182 с.

  92. Курс советского уголовного права. Часть общая. — Л., 1970. — Т. 2. — 672 с.

  93. Курс советского уголовного права. Часть особенная. — Л., 1973. — Т. 3. — 836 с.

  94. Левицкий Г.А. Квалификация преступлений. (Общие вопросы) // Правоведение. — 1962. — № 1.

  95. Лившиц Ю.М. Личность и общественный порядок. — Таллин, 1975. — 151 с.

  96. Лукьянов В.В. Проблемы квалификация дорожно-транспортных преступлений. — М., 1979. — 167 с.

  97. Лысое М.Д. Ответственность должностных лиц по советскому уголовному праву. — Казань, 1972. — 176 с.

  98. Люблинский П.И. Преступления в области половых отноше­ний. — Л., 1925.—202с.

  99. Ляскін В. Поліпшити якість розгляду справ про автотранспортні злочини // Радянське право. — 1983. — № 7.

  100. Малков В. Квалификация повторного разбоя // Сов. юстиция. — 1966. — № 8.

  101. Малков В.П. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодо­ление // Сов. государство и право. — 1975. — № 3.

  102. Малков В.П. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодо­ление // Сов. государство и право. — 1975. — № 3.

  103. Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы. — Ка­зань, 1982.— 174с.

  104. Малков В.П. Повторность преступлений. — Казань, 1979. — 174 с.

  105. Малков В.П. Совокупность преступлений. — Казань, 1974. — 307 с.

  106. Марітчак Т. Причини помилок у кваліфікації злочинів: результати соціологічного дослідження.— Право України.— №7.— 2001.— С. 3-7.

  107. Матвейчук В.К. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступным загрязнением водных объектов: Учеб. пособие. — К., 1992.—30с.

  108. Матышевский П.С. Ответственность за квалифицированные ви­ды хищения социалистического имущества. — К., 1969. — 99 с.

  109. Матышевский П.С. Ответственность за преступления против об­щественной безопасности, общественного порядка и здоровья насе­ления. — М., 1964. — 158 с.

  110. Матышевский П.С. Уголовно-правовая охрана социалистиче­ской собственности в Украинской ССР. — К., 1972. — 202 с.

  111. Михайленко П.П. К вопросу о понятии хищения государственно­го и общественного имущества: Ученые записки. Сер. юрид. наук. — Львов. — Вып. 2. — 1954. — Т. 27. — С. 56—62.

  112. Моисеенко Г., Степичев С. Отграничение разбоя от грабежа, со­единенного с насилием // Сов. юстиция. — 1968. — № 15.

  113. Мокринский С. Озорство и хулиганство // Еженедельник совет­ской юстиции. — 1924. — № 37.

  114. Мокринский С.П., Натансон В. Преступления против лично­сти. — Харьков, 1928. — 278 с.

  115. Мысливый В.А., Опальченко А.Н. Уголовная ответственность за допуск к управлению транспортными средствами водителей, находя­щихся в состоянии опьянения. — К., 1992. — 96 с.

  116. Наумов А. В., Новиченко А.С. Законы логики при квалификации преступлений. — М., 1978. — 104 с.

  117. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. — М., 1960. — 226 с.

  118. Никифоров Б.С. Обязательна ли корыстная цель при хищении? // Сов. государство и право. — 1949. — № 10.

  119. Никифоров Б.С. Уголовно-правовая охрана личной собственности з СССР. — М., 1954. — 158 с.

  120. Нурмашев У. Спорные вопросы квалификации хищений путем мошенничества // Соц. законность. — 1970. — № 2.

  121. Охрана природных богатств // Сов. юстиция. — 1979. — № 14.

  122. Павлов А. Уголовная ответственность за незаконную охоту // Сов. юстиция. — 1979. — № 7.

  123. Пакутин В. Ответственность за незаконную охоту // Соц. закон­ность. — 1979. — № 9.

  124. Панов Н.И. Квалификация преступлений, совершаемых путем обмана. — Харьков, 1980. — 88 с.

  125. Пинаев А.А. Уголовно-правовая борьба с хищениями. — Харьков, 1975. — 189 с.

  126. ПинаевА.А. Основные вопросы квалификации хищений. — Харь­ков, 1974. — 36 с.

  127. Пинхасов Б. И. Защита документов по советскому праву. — Таш­кент, 1976. — 198с.

  128. Повелицышг П.Ф. Уголовно-правовая охрана природы в СССР. — М., 1981. — 87 с.

  129. Погребняк И. Квалификация составных преступлений // Сов. юстиция. — 1970. — № 13.

  130. Портнов И. Отграничение хулиганства от преступлений против личности // Сов. юстиция. — 1979. — № 14.

  131. Практика прокурорського надзора при рассмотрении судами уго­ловных дел. — М., 1987. — 672 с.

  132. Преступность в Украине. — К., 1994. — 192 с.

  133. Прокопович Е. Отграничение злоупотребления служебным поло­жением от хищения // Сов. юстиция. — 1980. — № 22.

  134. Сабитов Р. Квалификация хищений, совершенных с использова­нием обмана // Сов. юстиция. — 1973. — № 19.

  135. Самилык Г.М. Уголовная ответственность за обман заказчи­ков. — К., 1980. — 86 с.

  136. Светлое А.Я. Борьба с должностными злоупотреблениями. — К., 1970. — 187с.

  137. Светлое А.Я. Ответственность за должностные злоупотребле­ния. — К., 1978. — 303 с.

  138. Сердюков И.Г. Чем вреден и опасен аборт. — М., 1954. — 304 с.

  139. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологиче­ское значение. — Казань, 1978. — 160 с.

  140. Сирота С.И. Преступления против социалистической собствен­ности и борьба с ними. — Воронеж, 1968. — 204 с.

  141. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. — М., 1972. — 303 с.

  142. Стан злочинності в Україні та результати боротьби з нею // Інформаційний випуск МВС України. — К., 1993. — № 7.

  143. Сташис В.В. Ответственность должностных лиц за спекуляцию по советскому уголовному праву // Ученые записки. (Харьковский юрид. институт). — 1957. — Вып. 9.

  144. Сташис В.В. Уголовно-правовая охрана социалистического хо­зяйства. — Харьков, 1973. — 159 с.

  145. Сташис В.В., Бажанов М.И. Изучение и применение нового уго­ловного законодательства. (О квалификации хулиганства). — Харь­ков, 1967. — 55 с.

  146. Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности в УК УССР и судебной практике. — Харьков, 1981. — 216 с.

  147. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступ­ления против личности: Сб. судебных решений по уголовным де­лам. — К., 1993. — 240 с.

  148. Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. — К., 1995. — 224 с.

  149. Тарарухин С., Светлое А. Отграничение хищений от злоупотреб­ления служебным положением // Соц. законность. — 1965. — № 5.

  150. Тарарухин С.А. Социалистическая собственность неприкосновен­на: ответственность за хищения социалистического имущества пу­тем присвоения, растраты и злоупотребления служебным положени­ем. — К., 1963. — 140 с.

  151. Таций В.Я. Ответственность за хозяйственные преступления. — Харьков, 1979. — 136 с.

  152. Таций В.Я. Понятие, система и общие виды хозяйственных пре­ступлений. — Харьков, 1974. — 40 с.

  153. Тельное П. Квалификация групповых хищений социалистическо­го имущества // Сов. юстиция. — 1971. — № 17.

  154. Тельное П. Квалификация преступлений по совокупности // Сов. Юстиция. — 1975. — № 17.

  155. Тельное П. Понятие квалификации групповых преступлений // Сов. юстиция. — 1974. — № 14.

  156. Тимейко Г. Повторность хищений как квалифицирующий при­знак // Сов. юстиция. — 1962. — № 7.

  157. Тихенко C. Борьба с хищениями социалистической собственно­сти, связанными с подлогом документов. — К., 1959. — 212с.

  158. Тишкевич И.С. Совокупность преступлений. Вопросы квалифика­ции // Правоведение. — 1979. — № 1.

  159. Ткаченко М., Шинкар М. Дії пішохода визнано злочинними // Сигнал. — 1991.—№5.

  160. Трофимов С.В. Спорные вопросы квалификации нарушения пра­вил о валютных операциях // Труды Киев. ВШ МВД СССР. — 1972. — Вып. 6.

  161. Уголовное право УССР. Особенная часть. — К., 1989. — 503 с.

  162. Устинов B.C. Признаки хищений и их оценка аппаратами БХСС. — Горький, 1979. — 88 с.

  163. Филимонов Г. Практика применения законодательства по делам о спекуляции и взяточничестве // Сов. юстиция. — 1980. — № 7.

  164. Фролов Е.А., Ефимов М.А. Квалификация преступлений по со­вокупности // Сов. юстиция. — 1963. — № 6.

  165. Холостое В. Разграничение грабежа и кражи // Сов. юстиция. — 1972. — № 9.

  166. Шавгулидзе Т.Г. Аффект и уголовная ответственность. — Тбили­си, 1973. — 214 с.

  167. Шаргородский М.Д. Ответственность за преступления против личности. — Л., 1953. — 108 с.

  168. Шаргородский М.Д. Преступления против жизни и здоровья. — М., 1948.—510с.

  169. Юшков Ю. Квалификация преступлений, предусмотренных раз­личными частями одной и той же статьи // Сов. юстиция. — 1969. — № 4.

  170. Яковлев А. Квалификация повторных преступлений // Сов. юс­тиция. — 1961. — № 8.

  171. Яковлев А.М. Совокупность преступлений по советскому уголов­ному праву. — М., 1960. — 119с.

  172. Яценко С.С. Ответственность за преступления против обществен­ного порядка. — К., 1976. — 190 с.

Залежно від загальної кількості балів студент отримує диференційовану оцінку за наведеною нижче шкалою. Якщо оцінка є рівною чи вищою від 61 балу, студент отримує на заліку за пройдений курс “зараховано”. Менший бал означає академічну заборгованість студента, яка може бути ліквідованою на загальних підставах. За результатами семестру та складеного іспиту, залежно від набраної кількості балів студент отримує оцінку “відмінно”, “добре”, “задовільно” чи “незадовільно”.



Бал:

Оцінка (за Болонською системою та за чотирибальною шкалою):

91-100

“А” (відмінно)

83-90,9

“В” (добре)

76-82,9

“С” (добре)

68-75,9

“D” (задовільно)

61-67,9

“Е” (задовільно)

до 61

“F” (незадовільно)

Критерії оцінювання наступні. Оцінку "відмінно" за усну відповідь студент одержує, коли відповідь повна, розуміння матеріалу глибоке, основні вміння сформовані та засвоєні; виклад логічний, зв’язний, доказовий (обґрунтований нормами права), висновки і узагальнення точні і пов’язані з явищами навколишнього життя, зі сферою майбутньої спеціальності; студент вміє виділити головне, наводить приклади, орієнтується в системі чинного законодавства і права; правильно використовує юридичну термінологію. За письмову відповідь крім дотримання зазначених критеріїв відмінна оцінка ставиться у випадку, якщо відповідь дана на всі питання завдання, обґрунтовано, вичерпно та точно. Теоретичне обґрунтування зроблено на належному рівні і проілюстроване умовами задачі.

Оцінку "добре" студент отримує, коли усна чи письмова відповідь задовольняє зазначеним вище вимогам, але виклад матеріалу недостатньо систематизований, вміння аналізу окремих явищ недостатньо сформоване, у визначенні понять, термінології та узагальненнях мають місце окремі неточності, які самостійно виправляються, трапляються поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу та мовленнєвому оформленні. Письмова відповідь є неповною чи недостатньо обґрунтованою.

Оцінку “задовільно” студент отримує, коли відповідь свідчить, про розуміння основних питань курсу, але разом з тим спостерігаються значні прогалини в знаннях; визначення понять нечіткі, неточні, вміння сформульовані недостатньо, висновки і узагальнення аргументовані слабко, в них допускаються помилки, знання студента фрагментарні, неповні, спостерігається невміння працювати з документами, джерелами права. Студент вміє застосовувати здобуті знання на практиці. Письмова відповідь свідчить про загальне розуміння студентом питання, але наявна нездатність його правильно оформити чи правильним чином обґрунтувати.



Оцінку “незадовільно” студент отримує, коли виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу курсу, викладає непослідовно, неповно і без розуміння суті. На додаткові запитання викладача з базових питань курсу студент здебільшого не дає правильної відповіді. Розуміння основних понять немає. Письмова відповідь дана неправильно і обґрунтування відсутнє чи воно не стосується завдання.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка