Програма навчальної дисципліни «Історія світової культури» (повна назва навчальної дисципліни) для студентів



Скачати 370.03 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації21.02.2017
Розмір370.03 Kb.
  1   2   3   4
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Філософський факультет

(назва факультету, інституту)

Кафедра (циклова комісія) етики, естетки та культурології

(для коледжів)


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора


з навчальної роботи


_____________Комаха Л.Г.

«____»____________2013 року


ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Історія світової культури»


(повна назва навчальної дисципліни)

для студентів
напрям підготовки ____культурологія_________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність __________ культурологія______________________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація ______________________________________

(назва спеціалізації)




КИЇВ – 2015

Розробники: Павлова О.Ю., професор кафедри етики, естетики та

кульутрології, д. філос. н., доцент

(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)


Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол № .....від “....” 2015 року


Голова науково-методичної ради ___________________
_____________________ (_________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

© ______________, 201_ рік

© ______________, 201_ рік

© ______________, 201_ рік

ВСТУП

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни _«Історія світової культури»_ складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки __бакалаврів_, спеціальності - ____ культурологія _

(шифр і назва напряму підготовки)

Предметом вивчення навчальної дисципліни є історична динаміка світової культури.
Міждисциплінарні зв’язки: Повноцінне вивчення історії культури передбачає наявність базових знань з курсу «Світова історія», «Історія України». А також подальше вивчення таких дисциплін як «Історія української культури», «Теоретична культурологія», «Філософія культури», «Філософія та культура Постмодерну».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1 семестр

1. Типи класифікації історії культури. Ранні форми культури

2. Культура Премодерну-1.

2 семестр

1. Культура Премодерну -2.

2. Культура Модерну.


1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Історія світової культури” є ознайомлення студентів з історією культури як спеціальною галуззю гуманітарного знання, теорією культуроґенезу та дослідженням різних культурних кодів

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни “Історія світової культури ” є

– оволодіння категоріальним апаратом сучасної теорії та історії культури задля – адекватного обґрунтування як власних норм культурної поведінки,

– формування належного рівня культурної компетентності,

– закріпити вміння аргументовано інтерпретувати розмаїття культурно-історичних текстів.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :


  • визначення предмету та завдань історії культури як науки;

  • історію розвитку культурологічної думки та типологію культурологічних вчень;

  • сутність культури як цілісного феномену, її співвідношення з природою;

  • теорії походження та історичні форми культури;

  • історичні підходи до класифікації культурної еволюції;

  • структуру та функції культури;

  • основні культурні унівесалії;

  • базові параметри хронології культурно-історичної динаміки;

  • специфіку історичних періодів культурного розвитку;

  • історичні закономірності інституалізації форм культури;

  • основні тенденції розвитку сучасної культури


вміти :

  • вести культурологічний теоретичний дискурс щодо актуальних питань культурно-історичної діяльності;

  • кваліфіковано виявляти загальнокультурні очевидності в конкретних історичних ситуаціях;

  • аргументовано підсумовувати загально значущий досвід людства;

  • розуміти логіку формування людяності;

  • давати експертну оцінку тенденціям розвитку культурної еволюції.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться __163__ години/___9___ кредитів ECTS. Зокрема: лекції – _68_ год., семінарські заняття – 68_ год., самостійна робота – _27год.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання __іспит на при кінці кожного семестру________


3. Засоби діагностики успішності навчання ___модульні контрольні роботи_____

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
1 семестр

Змістовий модуль 1 Типи класифікації історії культури. Ранні форми культури

Вступ. Тема 1. Співвідношення природи і культури (5 год.)

Формування історії культури як наукової дисципліни, її структура, предмет і завдання. Поняття і функції культури. Матеріальна та духовна культура. Відмінність предмету вивчення історії та історії культури.

Співвідношення природного і культурного. Техне та фюзис. Натура та культура. Людина як продукт біогенезу та культуроґенезу. Поняття та хронологічні межі космоґенезу, біоґенезу, антропоґенезу, культуроґенезу та соціоґенезу. Специфіка культурної еволюції, її відмінність від біологічної. Механізм біогенезу. Відмінність між знаряддево-пристосованої та знаряддево-виробничою діяльністю. Види памяті: генетична, наслідування, навчання. Специфіка людської діяльності. Критерій домінанти культуроґенезу. Культура як підстава гармонізації відносин між людиною та природою. Дамаркація форм культури: свято та повсякденність.
Тема 2. Історичні варіанти типології культурно-історичної динаміки

(5 год.)

Основні теорій походження культури. Рушійні сили розвитку культури. Єдність і взаємозалежність світової та національної культур.

Хронологічна класифікація культури. Специфіка типології культурного розвитку доби Античності, Середньовіччя, Просвітництва. Становлення історії культури як складової культурологічного знання.

Принцип історизму в культурологічному знанні. Різновиди класифікацій етапів історії культури. Лінійні схеми розвитку культури. Локальні схеми розвитку культури. Єдність та різноманіття форм культури. Характеристика європоцентризму.


Тема 3. Сучасні підходи до класифікації культурно-історичного процесу

.(3 год.)

Еволюційні та локальні підходи до класифікації історії культури. Еволюціоністські класифікації родини. Критерії цивілізації. Культура і цивілізація.

Класифікації культурно-історичної динаміки другої половини ХХ століття. Культура як сукупність знакових систем.
Тема 4. Культура збирання і полювання (7 год.)

Первісна епоха та її місце в історії людства. Базові засади культури збирання та полювання. Культурно-історична динаміка передлюдини. Розселення первісної людини на території Землі. Особливості палеолітичної міграції. Специфіка людського збирання та полювання.

Періодизація К. Томпсона в контексті спеціалізації знарядь праці. Регіональне розмаїття культури збирання та полювання.

Рід як сімейна та господарська одиниця. Історична динаміка сімейно-шлюбних відносин. Матрилінійні і патрилінійні зв'язки. Екзогамія та ендогамія. Дефініції табу, ініціації.

Традиція як тип культури. Специфіка виховання та залучення до знання. Первісні житла і поселення. Побут і поведінка.

Різновиди та сюжети первісного мистецтва.


Тема 5. Неолітична революція й культури раннього землеробства ..(6 год.)

Поняття «неолітична революція». Перехід від приватновласницького господарства до виробничого. Переваги та проблеми осілого способу життя. Різновиди раннього землеробства. Специфіка міграції землеробів. Докерамічний і керамічний неоліт. Класифікація мегалітів.

Форми розкладання роду. Виникнення приватної власності. Трансформація родової спільноти в сусідську. Матре- і патрелінійність. Мілітаристський характер переходу до цивілізації.

Мегалітична культура. Зародки мистецтва. Значення прикладного мистецтва на цьому етапі розвитку.

Умови виникнення етносів. Дуальна структура етносу. Урізноманітнення культур як фактор формування етносів. Мовні родини. Класифікація історичних форм писемності.

Традиція. Дефініція традиційного або пре модерного типу культури.



Тема 6. Логіка міфу …..(8 год.)

Дефініції міфу. Апофатичні форми визначення міфу за О. Лосєвим.

Форми первісних вірувань: тотемізм, магія, фетишизм, анімізм, шаманізм. Їх рудименти в політеїзмі та монотеїзмі.

Ознаки синкретизму. Специфіка міфологічної єдності світа та повсякденності. Космічно-тілесна природа міфу. Варіанти міфологічного моделювання світу.

Етапи розвитку міфу. Історична динаміка функцій міфу. Форми розкладу міфу (релігія, ідеологія, мистецтво, казка).

Сутнісні ознаки міфу. Від міфу до логосу: культурно-історичний контекст слова.

Міф і реальність. Миф і ритуал. Особливості міфологічного мислення. Етнічні варіанти міфології. Історичні етапи розвитку міфології та трансформація функцій міфа. Міфологеми : Богиня-матір, Бог, що помирає та народжується (Осиріс, Таммуз, Адоніс, Прозерпіна, Бальдр, Діоніс, Аттіс, Ієсус Христос), першолюдина, культурний герой, центр світу, золоте століття, рай, пекло. Міф і міфологія

Змістовий модуль 2. Культура Премодерну-1.
Тема 7. Культура Месопотамії..(6 год.)

Значення клинописних джерел для вивчення культури Міжріччя. Історія походження писемності.

Географічні та кліматичні, хронологічні параметри культури Месопотамії. Специфіка меліораційного землеробства.

Шумеро-аккадська цивілізація. Походження. Матеріальні та духовні здобутки. Ускладнення соціальної структури. Специфіка ритуалів. Формування військової культури. Своєрідність мистецтва. Значення епосу про Гільгамеша.

Вавілонська цивілізація. Походження. Матеріальні та духовні здобутки. Соціальна структура. Пантеон богів. Своєрідність містобудування. Формування кодексу законів, еклектичність їх культурного змісту.

Асирійська цивілізація. Походження. Матеріальні та духовні здобутки. Соціальна структура. Традиції військової культури. Пантеон богів. Своєрідність художньої культури.

Перська цивілізація. Походження. Матеріальні та духовні здобутки. Соціальна структура. Пантеон арійських богів. Зороастризм.

Основні риси давньосхідної культури. Циклічність розвитку. Особливості примітивної (первісної) демократії Месопотамії. Роль монументальної архітектури. Світове значення культури Месопатамії.

Землеробська культура Плодючого Півмісяца: умови виникнення і етапи розвитку. Міфологія і культи Месопотамії. Правова культура Міжріччя. Зародки наукового знання. Месопотамія: регіональні особливості і культурна єдність

Формування Біблії на тлі давньосхідної культури. Особливості художньої культури. Епос про Гільгамеша

Месопотамія в культурологічній думці

Тема 8. Культура Давнього Єгипту …..(6 год.)

Походження назви. Хронологія. Циклічний характер культурно-історичної динаміки. Соціальна структура.

Підстави інтеграції номів, об’єднання Верхнього та Нижчого Єгипту. Матеріальні і духовні здобутки кожного історичного періоду.

Давньоєгипетська міфологія. Особливості ритуалів. Формування пантеону. Значення амарнської єресі.

Значення культурної єдності для історії Єгипту. Особливості художньої культури. Динаміка монументальної архітектури: піраміди, повальні храми.

Зародки наукового знання

Єгипет в культурологічній думці
Тема 9. Культура кочівників …..(3 год.)

Біблійні образи Авеля і Каїна. Культурні опозиції землеробство –скотарство, осілість – козівництво, цивілізація – варварство.

Освоєння скотарства: географічні та історичні умови. Види скотарства. Психосоматичні характеристики культурного типу людини. Виховання номадів.

Кульутрно-істиорична специфіка війни кочівників: винахід № 1, винахід № 2, винахід № 3, винахід № 4. Кочові імперії.

Кочові міфологеми. Культурно-історична динаміка асабії. Теорії іноетнічного походження еліти. Переваги та недоліки осілого та кочового способу життя.
Тема 10. Крито-мікенська культура…..(5 год.)

Егейська культура. Передумови виникнення цивілізації. Культура перших державних утворень. Культурна інтеграція Крита. Культура мореплавства та таласократична специфіка криту. Культурні функції критських лабіринтів. Релігійна специфіка Криту.

Вторгнення греко-ахейців як нової хвилі арійського ладу. Культурні константи мікенської цивілізації Історичні підстави Троянської війни. Кріто-мікенська культура як прелюдія античної цивілізації. Міфологічне коріння епічних поем Гомера «Іліада» і «Одіссея».

Космос кносського палацу. Види та сюжети егейського мистецтва. Формування та занепад мікенської культури. Історичні підстави троянського циклу.



Тема11. Культура Греції архаїчного періоду …..(7 год.)
Грецька архаїка – епоха кристалізації основних форм античної культури. Становлення поліса. Посилення ремісничо-торгівельної знаті. Громадянські війни і влада тиранів. Велика грецька колонізація VIII-VI вв. до н.е. Основні принципи містобудування. Античне місто. Акрополь. Агора.

Грецька кераміка: гармонія утилітарно-функціонального і естетичного початки. Типи розпису по кераміці. Види античних ваз. Основні центри по виготовленню кераміки.

Храмова архітектура. Типи храмових споруд. Архітектурний ордер. Функції античного храму. Храм, що оточує природний ландшафт. Розвиток пластичного мистецтва в епоху архаїки. Рання монументальна скульптура – кори та куроси – перші кроки в освоєнні мистецтвом форм і пропорцій людського тіла.

Культурні засади міфу про Тезея. Культурні витоки міфу аргонавтів. Фольклорні витоки гомерівського епосу: героїчні пісні аедов і рапсодов. Поняття епосу як літературного роду. Гомерівське питання в науці (питання про авторство «Іліади» і «Одіссеї»). Пластична виразність образів. Прояв в поемах Гомера провідних цінностей античної культури: людина (гуманізм) і гармонія світу (загострено естетичний, художній погляд на світ). Лірика як новий літературний рід, новий тип образності і форма особового самовираження автора.

Давньогрецькі мудреці. Культурні засади виникнення філософії. Піфагорійська школа: збагнення таємниць гармонії космосу через числові співвідношення. Відкриття в області математики і музики. Містика чисел. Збагнення музики сфер.
Тема 12. Грецька культура періоду класики ..(7 год.)
Загальна характеристика культурного періоду. Перемога греків у боротьбі з персами та її значення для становлення самосвідомості грецької культури. Розквіт полісної демократії.

Закономірності полісної культури. Афіни та Спарта: дві моделі грецького полісу. «Золоте століття» Афін. Піднесення Афін. Афіни - школа Еллади. Перикл та його оточення. Панеллінскій ідеї. Найкраще прояв і усвідомлення провідних цінностей грецького світу. Ідеал справедливої держави і гармонійної людини. Знайдена міра. Агональний характер античної класики.

Особливості художньої культури доби класики. Скульптура епохи класики. Стрімка еволюція. Розквіт пластичного мистецтва. На шляху до прекрасної тілесності. Реалізм і ідеалізація в пластиці. Втілення ідеалу вільного елліна. Калокагатія. Скульптурні роботи Фідія, Мирона, Поліклета, Скопаса, Праксителя та ін - одкровення про прекрасну людську природу, вічний зразок для світового мистецтва. Аполлонічний тип краси. Відображення духовного стану, внутрішньої гідності і благородства через пластику тіла.

Феномен грецького театру. Джерела грецького театру: культ Діоніса, діонісійське хід з елементами карнавалу, фольклорна драма, дифірамб, пісні комоса, міметічні танці. Соціокультурні умови виникнення. Античний театр: синтез культового дії і видовища, громадська трибуна і форма виховання громадян. Пристрій театру і організація театрального дійства. Хор і актори. Засоби виразності в античному театрі: пластика тіла, жест, мистецтво декламації, котурни, костюми і маски, умовні декорації.

Розвиток та затвердження нового літературного роду - драматичного. Основні жанри грецької драми: трагедія, комедія, сатирівська драма. Проблематика античної трагедії: проблема рока (долі) і морального вибору людини. Філософська глибина і масштабність розробки питань людської гідності і призначення в трагедіях Есхіла, Софокла, Евріпіда. Поняття трагічного. Катарсис. Рання аттічна комедія: Арістофан. Життєвість, політична злободенність комедії. Прийоми комічного. Поняття комічного та його еволюція. Сміх в античному світі

Афіни як центр філософської думки в епоху класики.Філософи і філософські школи в Афінах: від натурфілософії до проблем антропології, політики, етики, риторики. «Людина - міра всіх речей». Сила слова. Стрімкий розвиток та розповсюдження риторики в умовах демократії. Софістика.

Системи виховання та освіти в Древній Греції як відображення провідних цінностей і соціальних потреб грецьких держав. Спартанське виховання - формування стійкого воїна. Афінська школа - формування гармонійної людини. Поняття «арте» та «пайдея».

Зародження історичного мислення як результат культурно-історичного досвіду і процесу зростання самосвідомості грецького народу. Геродот, Фукідід, Ксенофонт.


Тема 13. Культура Греції періоду еллінізму ……..(5 год.)
Завоювання Олександра Македонського і розпад його імперії. Загальна характеристика культурного періоду. Нові міста і держави. Центри елліністичного світу: Олександрія, Пергам, Антіохія, Родос та ін. Нові принципи містобудування. Поширення грецької культури в широкому регіоні Східного Середземномор'я (еллінізація Сходу).

Культурні взірці свободи доби еллінізму. Новий масштаб мислення. Розширення кругозору і зміна світосприйняття. Поглиблення історичного, географічного та культурного досвіду. Ускладнення світу і ускладнення свідомості.

Розширення культурного діапазону. Взаємовплив і синтез культур. Змішання традицій, культів Грецька домінанта в культурі елліністичних держав. Підведення підсумків культурного розвитку. Спроба виділити найбільш цінні досягнення («Сім чудес світу»), класифікація знань. Самовизначення і розвиток конкретних наук, поява талановитих учених: Евклід, Аристарх, Ератосфен, Селевк, Архімед, Дікеарх та ін.. Олександрія при Птолемеях. Мусейон. Бібліотека як новий тип суспільного установи, поширений в елліністичному світі. Збирання і вивчення текстів в Олександрійській бібліотеці (народження філології).

Пошук опори в новому, нестійкому світі. Філософські школи в Афінах: епікурейців, кініки, керінаїки.

Особливості художньої культури доби еллінізму. Тенденція до монументалізму (палацовий ансамбль в Олександрії), посилення декоративного начала (вівтар Зевса в Пергамі), інтерес до складних інженерних рішень (маяк на о. Форос). Розвиток традицій класики в скульптурі («Ніка Самофракийська», «Афродіта Мілоська»). Складні багатофігурні композиції Родоської скульптурної школи («Лаокоон» тощо).

Література: занепад епічної традиції, переважання малих жанрів (епіграма), домінування естетичної гри, стилістичної ускладненості. Олександрійська поезія (Каллімах, Теокріт, Мосх, Біон та ін.) Туга про простоту і гармонії - народження жанру буколіки (від Теокріта до Лонга). Новоаттическая комедія (Менандр) - побутова комедія моралі.



2 семестр

Змістовий модуль 1 Культура Премодерну -2.

Тема 1. Становлення основних форм римської культури. Рим періоду Давнього царства (5 год.)
Заснування Риму (VIII ст. До н.е.): легенда і історія. Міфологія римлян. Переважання в ній історичних переказів, асиміляція грецького пантеону богів. «Капітолійська трійця»: Юпітер, Юнона, Мінерва (храм трьох богів на Капітолії). Місцеві хтонічні божества. Патріархальний побут. Будівництво Риму. Акведуки.

Римські доброчесності часів Давнього царства: строгість, суворість, простота звичаїв, патріотизм і відданість Риму. Поняття римської доблесті.


Тема 2. Культура доби римської республіки (8 год.)
Формування соціальної структури: патриції та плібеї. Нобілітет. Демократичні тенденції. Формування громадянської свідомості. Пафос громадського справи. Формування основ римського права. Досвід публічних виступів і розвиток ораторського мистецтва (бр. Гракхі, Цицерон). Розширення і зростання багатства римської держави. Відхід від скромності і простоти побуту і звичаїв. Тяга до розкоші. Інтерес до занять науками, мистецтвом, філософією. Засвоєння і творче переосмислення уроків грецької культури - в архітектурі, скульптурі, освіті, філософії, поезії. Зростання ролі духовного життя, інтелектуальних занять у патриціїв (поняття дозвілля). Перші аристократичні гуртки (зокрема Сцепіона Молодшого). Зростання самосвідомості римського суспільства. Зростання ролі Риму в світі. Забудова Римського форуму. Урочисті тріумфи полководців-переможців. Становлення культури видовищ. Протиріччя між республіканським державним устроєм і роллю світової держави. Тенденція до єдиновладдя і боротьба з нею.

Цицерон - останній великий захисник республіки. Філософські діалоги Цицерона, його ідея культурної людини, що з'єднує освіченість філософську і риторичну. Роль Цицерона у розвитку риторики та літературної латині. Освіта в Римі - формування гідного громадянина, здатного служити державі.


Тема 3. Культура доби римської імперії. (9 год.)

Підстави встановлення єдиновладдя: характер однієї людини - доля всього Риму. «Золотий вік» Августа - ілюзія збереження республіканських традицій і старої римської доблесті. Зростання могутності і багатства імперії.

Рим - столиця світу. Поширення системи цінностей і форм римської культури на широких просторах імперії. Військові перемоги і самоствердження Риму в творчій діяльності - масштабному будівництві, технічних досягненнях, розвиненій системі права, мистецтві, риториці, літературі. Завершення процесу кристалізації оригінальних форм римської культури.

Поглиблення суперечностей і контрастів римського життя. Захоплення стоїчної філософією. Занурення в приватне життя, зростання інтересу до внутрішнього світу людини.

Пізній Рим - захід античного світу. Велична агонія. Загострення протиріч римського життя. Ослаблення влади, повстання колоній. Набіги варварів. Падіння моралі. Вичерпаність духовних основ античного світу. Безвір'я, аморальність, песимізм. Криза культури, не здатної породжувати нові органічні форми. Формалізація класичних зразків минулого. Варварізація римського світу. Хвиля містичних культів, епігонських філософських шкіл. Виникнення християнства.

Розпад Римської імперії на Західну і Східну (395 р.). Падіння Риму під натиском варварів.



  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка