Програма навчальної дисципліни історія психології галузь знань 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки 030102 Психологія



Скачати 315.5 Kb.
Дата конвертації22.02.2017
Розмір315.5 Kb.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ
Галузь знань 0301 Соціально-політичні науки

Напрям підготовки 6.030102 Психологія

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Предметом курсу «Історія психології» є вивчення процесу розвитку поглядів на природу психічного. Завдання курсу полягає в тому, щоб показати важливість знання історичних коренів наукових знань для адекватного осмислення системи ідей та категорій, що утворюють сучасний план психологічної науки.

В курсі «Історії психології» студенти опановують навички аналізу психологічних концепцій, навички ведення дискусії, роблять крок до визначення свого погляду на наукові проблеми.

Курс «Історія психології» належить до циклу професійної та практичної підготовки напрямку «Психологія». Цей курс викладають у 6 семестрі на третьому курсі. Цей курс базується на знаннях студентів, які вони отримали, вивчаючи курси «Загальна психологія», «Філософія», «Історія філософії», «Історія світової культури», «Експериментальна психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія».

На курсі «Історія психології» базується курс «Сучасні напрямки зарубіжної психології», що є його логічним продовженням.

Оскільки курс «Історія психології» знайомить студентів з процесом розвитку психологічної науки та дослідженнями видатних психологів, то знання, які студенти отримують в процесі його вивчення стануть в пригоді в процесі вивчення дисциплін теоретичного та прикладного характеру, як циклу дисциплін самостійного вибору навчального закладу, так і циклу дисциплін самостійного вибору студента

Мета: засвоєння студентами загальної логіки, закономірностей та хронології становлення, розвитку психологічних знань в контексті загальної історії науки; ознайомлення із процесом історичних змін, принципів та методології науки; вироблення критичного, недогматичного погляду на різні психологічні теорії, вміння визначати їх переваги та слабкі сторони.

Завдання:

1) вивчення основних етапів і умов становлення психологічного знання в контексті розвитку науки і культури певного історичного періоду;

2) аналіз творчих ідей та наукових досліджень відомих зарубіжних та українських психологів та вчених, які зробили внесок в розвиток психологічної науки;

3) вивчення основних напрямків і шкіл у світовій та вітчизняній психології в їхній історичній динаміці;

4) формування цілісної картини генезису психологічних ідей;

5) знайомство з основними напрямками розвитку сучасної психології.



Методи навчання

1. Групова дискусія;

2. Індивідуальна робота з першоджерелами;

3. Обговорення актуальних проблем розвитку сучасної психології на основі методів порівняння з певними історичними епохами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

ЗНАТИ:


  • ключові положення основних психологічних теорій;

  • закономірності розвитку предмета психології;

  • основні персоналії, їх досягнення, ідеї засновників напрямків і шкіл світової психології;

  • основні віхи розвитку психології на Україні;

  • сучасний стан психологічних досліджень в Україні та їх місце в світовій психології.

УМІТИ:

  • визначати передумови, впливи, взаємозв’язки тих чи інших ідей, теорій;

  • прослідкувати історію розвитку ідей та психологічних шкіл;

  • ідентифікувати тексти, точки зору;

  • визначати тенденції розвитку тих чи інших ідей та поглядів;

  • моделювати зміст певних психологічних понять (відповідно до епохи, школи, автора).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –

Галузь знань

0301


(шифр і назва)

Нормативна

(за вибором)




Напрям підготовки

6.03010201

(шифр і назва)


Модулів –

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________


Рік підготовки:

Змістових модулів –

3-й



Індивідуальне науково-дослідне завдання _______________________

(назва)


Семестр

Загальна кількість годин – 28

1-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента -


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


16 год.

–.

Практичні, семінарські

12 год.

–.

Лабораторні

0 год.

0 год.

Самостійна робота

0 год.

0 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: модуль

Структура навчальної дисципліни

Назва теми заняття

Кількість аудиторних годин

Форма контролю

лекції

практичні

Сам.роб

разом

Модуль 1




Предмет, завдання, методи історії психології.

2







2




Виникнення і розвиток психології в рамках філософії.

2

2




4




Психологія як наука про свідомість.

2

2




4




Виникнення експериментальної психології

2







2




Психологія «потоку свідомості»

2







2




Наукові школи в психології XX століття.

2

4




6




Розвиток психологічної школи в радянський період.

2







2




Сучасний розвиток психології в Україні.

2

2




4




Модульний контроль №1




2




2




Усього

16

12




28

Модуль


ПИТАННЯ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

МОДУЛЬ 1

Тематика лекційних занять

  1. Предмет, завдання, методи історії психології.

  1. Виникнення і розвиток психології в рамках філософії.

  1. 2.1. Психологія античності.

  2. 2.2. Психологічні вчення середньовіччя та епохи Відродження.

  3. 2.3. Психологія Нового часу.

  4. 2.4. Розвиток психології в епоху Просвітництва.




  1. Психологія як наука про свідомість.

  1. Виникнення експериментальної психології.

  1. Психологія «потоку свідомості».

  1. Наукові школи в психології XX століття.

6.1. Психоаналіз.

а) Класичний психоаналіз З. Фрейда, його витоки. Роль психіатрії у виникненні психоаналізу. Теорія особистості З. Фрейда.

б) Аналітична психологія К. Г. Юнга. Вчення про колективне несвідоме. Поняття про інтроверсії і екстраверсії.

в) Теорія особистості А. Адлера. Вчення про «комплекс неповноцінності». Поняття про компенсацію та індивідуальному стилі життя.

г) Теорія тривожності К. Хорні. її книга «Невротична особистість нашого часу».

д) Теорія Е. Берна. «Ігри, в які грають люди». Ідея життєвих «скриптів» (сценаріїв).

6.2. Біхевіорізм.

а) Класичний біхевіоризм Д. Уотсона, його передумови, зокрема, теорія Торндайка.

б) «Когнітивні карти» Толмена.

в) Необіхевіорізм Скіннера. Поняття про «підкріплення».

г) Соціальні теорії навчання.

6.3. Гештальт-психологія.

а) Передумови виникнення гештальт-психології, полеміка з В. Вундтом.

б) Праці гештальт-психологів – Вертгеймера, Коффки, Левіна.

6.4.Гуманістична психологія.

а) Теорія «самоактуалізації» Маслоу.

б) «Клієнт-центрована» терапія К. Роджерса.

6.5.Когнітивна психологія.

а) Джерела виникнення когнітивної психології.

б) Сучасний стан когнітивної науки.




  1. Розвиток психологічної школи в радянський період.

  1. Сучасний розвиток психології в Україні.


ВІДОМОСТІ ПРО СЕМІНАРСЬКІ, ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО НИХ.

Тема 1. Предмет, завдання, методи історії психології. Виникнення і розвиток психології в рамках філософії (2 год).

  1. Предмет історії психології.

  2. Завдання історії психології.

  3. Періодизація історії психології.

  4. Методи, що використовуються в історії психології.

  5. Психологія античності.

  6. Психологічні вчення середньовіччя та епохи Відродження.

  7. Психологія Нового часу.

  8. Розвиток психології в епоху Просвітництва.

Література

  1. Данилюк І. Історія психології в Україні. – К: Либідь, 1998. – С. 3-7.

  2. Ждан А. Н. История психологии: Учебник. – М.: Педагогические общество России, 2003. – С.4-17.

  3. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 4-11.

  4. Марцинковская Т.Д. История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 3-24.

  5. Ярошевский М.Г. История психологи от античности до середины ХХ столетия.- М.: Академия, 1996/1998/2004, 2008, гл. І.




        1. Тема 2. Виникнення експериментальної психології (2 год)

  1. Природничо-наукові передумови розвитку експериментальної психології. Дослідження І. Мюллера,
    Г. Гельмгольца. Створення фізіології ВНД. Дарвінізм. Френологія.

  2. Дослідження часу реакції. Психофізика. Відкриття Фехнером і Вебером основного психофізичного закону.

  3. Програми створення нової, дослідної психології. В. Вундт – засновник експериментальної психології. Програма емпіричної (спостерігаючої) психології Ф. Брентано. Програма побудови психології як науки про поведінку
    І. Сеченова. Розгалуження психологічної науки.

          1. Література

  1. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 85-107

  2. Лучинин А.С. История психологии: Учебн. пособие. – М.: Экзамен, 2005. – С. 168-217.

  3. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 100-111.

  4. Роменець В. А. Історія психології. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – К.: Вища школа, 1996.

  5. Ярошевский М. Г. История психологи от античности до середины ХХ века – М., Академия, 1996/1998/2004, 2008, гл. V.

  6. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С.40-83.

  7. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – С. 60-90.

Тема 3. Наукові школи в психології XX століття (4 год).

1. Психоаналіз.

а) Класичний психоаналіз З. Фрейда, його витоки. Роль психіатрії у виникненні психоаналізу. Теорія особистості З. Фрейда.

б) Аналітична психологія К. Г. Юнга. Вчення про колективне несвідоме. Поняття про інтроверсії і екстраверсії.

в) Теорія особистості А. Адлера. Вчення про «комплекс неповноцінності». Поняття про компенсацію та індивідуальному стилі життя.

г) Теорія тривожності К. Хорні. її книга «Невротична особистість нашого часу».

д) Теорія Е. Берна. «Ігри, в які грають люди». Ідея життєвих «скриптів» (сценаріїв).

2. Біхевіорізм.

а) Класичний біхевіоризм Д. Уотсона, його передумови, зокрема, теорія Торндайка.

б) «Когнітивні карти» Толмена.

в) НеобіхевіорізмСкіннера. Поняття про «підкріплення».

г) Соціальні теорії навчання.

3. Гештальт-психологія.

а) Передумови виникнення гештальт-психології, полеміка з В. Вундтом.

б) Праці гештальт-психологів – Вертгеймера, Коффки, Левіна.

4.Гуманістична психологія.

а) Теорія «самоактуалізації» Маслоу.

б) «Клієнт-центрована» терапія К. Роджерса.

5.Когнітивна психологія.

а) Джерела виникнення когнітивної психології.



б) Сучасний стан когнітивної науки.

          1. Література

  1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.

  2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – Л., 1992.

  3. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. – СПб., 1992.

  4. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. (або інші видання). – Розд. 18.

  5. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 193-219.

  6. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах – М, 2008. – С. 249-302.

  7. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1991.

  8. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

  9. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1997.

  10. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

  11. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.

  12. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. – М., 1993.

  13. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М., 1996.

  14. Юнг К. Г. Аналитическая психология. – СПб., 1994.

  15. Юнг К. Г. Архетип и символ. – М., 1991.

  16. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С. 95-121

  17. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. –С. 301-361

  18. Лучинин А.С. История психологи: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – С. 226-228; 238-241.

  19. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 210-221.

  20. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 166-182.

  21. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах – М, 2008. – С. 340-396.

  22. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С. 147-171.

  23. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – С. 170-230.

  24. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М., 1984.

  25. Лучинин А.С. История психологи: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – С. 233-236.

  26. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 222-237.

  27. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 182-193.

  28. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах – М, 2008. – С. 121-146.

  29. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С. 171-195.

  30. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – С. 236-272

  31. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М., 1994.

  32. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 219-237.

  33. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах – М, 2008. – С. 469-485.

  34. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С. 276-289.

  35. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – С. 361-378.

  36. Гальперин П.Я., Ждан А.Н. История психологи. – М.: Акад. проект Деловая книга, 2002. – С. 586-602; 715-778.

  37. Пиаже Ж. Мышление ребенка. – М., 1982.

  38. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. (або інші видання). – Розд. 15.

  39. Марцинковская Т.Д История психологи: Учебное пособие для студ. Высш.учебн. зав. – М.: Академия, 2004. – С. 401-416.

  40. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах – М, 2008. – 544 с.

  41. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – С.245-252.

  42. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 153-19.1

  43. Лучинин А.С. История психологи: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – С. 265-281.

  44. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. (або інші видання). – Розд. 11, 17.

  45. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 481-518.

  46. Данилюк І. Історія психології в Україні. –К.: Либідь, 2002. – 152 с.

  47. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 191-224.

  48. Розвиток філософської думки на Україні. – Львів, 1992.

  49. Роменець В. А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків. – К.: Либідь, 1983, –С. 279- 329.

  50. Корольчук М. С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібн. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С. 228-248.

  51. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998 (або інші видання. Розд. 11, 17.

Тема 14. Розвиток психології в Росії. Психологія в радянський період. Тема 14. Розвиток психології в Росії. Психологія в радянський період.

  1. Психологічні ідеї біхевіористського спрямування І. Павлова та В. Бехтерева. Культурно-історична теорія, дефектологія, педагогічна психологія в працях Л. Виготського. Школа Виготського.

  2. Діяльнісний підхід С. Рубінштейна.

  3. Напрямки розвитку радянської психології: загальна психологія, дитяча, педагогічна, соціальна і т.п. Ідеологічний тиск на психологію радянського періоду. Здобутки психології радянського періоду.

          1. Література

  1. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 153-19.1

  2. Лучинин А.С. История психологи: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – С. 265-281.

  3. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. (або інші видання). – Розд. 11, 17.

  4. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – С. 481-518

  5. Данилюк І. Історія психології в Україні. –К.: Либідь, 2002. – 152 с.

  6. Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – С. 191-224.

  7. Розвиток філософської думки на Україні. – Львів, 1992.

  8. Роменець В. А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків. – К.: Либідь, 1983, –С. 279- 329.

  9. Корольчук М. С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібн. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С. 228-248.

  10. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998 (або інші видання. Розд. 11, 17.


МОДУЛІ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

(пакети контрольних завдань)

Модульний контроль №1

Запитання для підготовки до модульного контролю

  1. Предмет та завдання історії психології.

  2. Періодизація історії психології.

  3. Методи, що використовуються в історії психології.

  4. Душа в трактуванні натурфілософів. Геракліт.

  5. Піфагорійський союз і зміна уявлень про душу.

  6. Моральна психологія Сократа і психологічні ідеї в філософській системі Платона.

  7. Вчення про ейдоси Демокріта.

  8. Психологічні ідеї Епікура.

  9. Внесок Аристотеля в розвиток психології.

  10. Психологічні погляди античних лікарів. Гуморальна теорія і трактування темпераменту.

  11. Арабомовний світ. Проблема подвійної істини. Ібн-Сіна як філософ та лікар. Асоціативний експеримент Ібн-Сіни. Ібн-Рошд: вчення про душу і її волю.

  12. Ф. Бекон: емпірична методологія та індуктивна логіка і їх значення для розвитку експериментальної науки.

  13. Вчення про душу і тіло в дуалізмі Р. Декарта. Вчення про рефлекс, психофізичний паралелізм.

  14. Вчення про афекти і свободу Б. Спінози. Епіфеноменалізм Т. Гоббса.

  15. Закладання основ емпіричної психології у вченні про пізнання Дж. Локка.

  16. “Бути – означає бути сприйнятим” – Дж. Берклі. Поширення принципу асоціацій на процес пізнання Д. Юмом.

  17. Розвиток асоціанізму в ХІХ ст. (Г. Спенсер, Дж. Міль,
    Т. Браун).

  18. Природничо-наукові передумови розвитку експериментальної психології. Дослідження І. Мюллера,
    Г. Гельмгольца. Створення фізіології ВНД. Дарвінізм. Френологія.

  19. Дослідження часу реакції. Психофізика. Відкриття Фехнером і Вебером основного психофізичного закону.

  20. Програми створення нової, дослідної психології. В. Вундт – засновник експериментальної психології.

  21. Програма емпіричної (спостерігаючої) психології Ф. Брентано.

  22. Програма побудови психології як науки про поведінку
    І. Сеченова.

  23. Психологія “потоку свідомості” В. Джемса. Особистість, її життєвий шлях. Теорія емоцій Джемса-Ланге.

  24. Екзистенційна психологія особистості В. Франкла. Екзистенційна корекція особистості та логотерапія.

  25. З. Фрейд і його вчення про несвідоме. Пансексуалізм і психоаналіз.

  26. Індивідуальна психологія А. Адлера.

  27. Аналітична психологія К. Г. Юнга.

  28. Анатомія невротичної особистості у К. Хорні.

  29. Гуманістичний психоаналіз Е. Фрома.

  30. Розуміння психології як науки про поведінку: Дж. Уотсон. Проблема поведінки і процесу научіння.

  31. Необіхевіоризм Е. Толмена і його вчення про проміжні перемінні.

  32. “Маленький робот” з біхевіористичною програмою К. Халла.

  33. Оперантний біхевіоризм Б. Скінера.

  34. Гештальт-теорія як реакція проти атомізму традиційної психології. Дослідження М. Вертгеймером “продуктивного мислення”. Гештальтистський “тріумвірат”.

  35. Дослідження законів сприймання та інсайту (В. Келер).

  36. Неогештальтизм. Психологія мотивації, почуттів, волі, особистості: К. Левін.

  37. Проблема самореалізації та ієрархії потреб в концепції
    А. Маслоу.

  38. “Я”-концепція і “індериктивна” центрована на клієнті психотерапія К. Роджерса.

  39. Теорія особистісних конструктів Д. Келлі.

  40. Факторна теорія особистості. Р. Кеттел.

  41. Описати особистість через систему її рис і властивостей, характерологічних рис (Г. Олпорт).

  42. Теорія стадій розвитку інтелекту Ж. Піаже.

  43. Критика теорії егоцентризму Ж. Піаже Д. Х’юзом та
    М. Дональдсон.

  44. Психологічні ідеї біхевіористського спрямування І. Павлова та В. Бехтерева. Культурно-історична теорія, дефектологія, педагогічна психологія в працях Л. Виготського. Школа Виготського.

  45. Напрямки розвитку радянської психології: загальна психологія, дитяча, педагогічна, соціальна тощо. Ідеологічний тиск на психологію радянського періоду. Здобутки психології радянського періоду.

  46. Психологічні погляди філософів епохи Київської Русі. Психологія в “братських школах”.

  47. Психологічні погляди Г. Сковороди.

  48. Психологія в Києво-Могилянській академії. І. Гізель, І. Яворський.

  49. Вчені-психологи у Львівському університеті: Ю. Охорович, С. Балей.

  50. Розвиток української психології в радянський період

  51. Харківська школа. Дефектологія – І. Соколянський та
    В. Мешеряков.

  52. Психологічні погляди В. Роменця.

  53. Г. Костюк як вчений та його внесок у розвиток української психології

  54. Розвиток психології в Україні після 1991 року.

  55. Проблеми становлення сучасної української психології.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Теми для написання есе

  1. Зміна предмету психології: розвиток чи криза?

  2. Програми розвитку психології як емпіричної науки та їх реалізація.

  3. Багатогранність предмету історії психології.

  4. Утворення шкіл в психології на початку ХХ століття.

  5. Порівняльна характеристика психологічних поглядів Демокріта і Платона. Чим пояснюється відмінність їх поглядів?

  6. Розвиток поглядів З. Фрейда: від Ероса до Танатоса.

  7. Відмінність і подібність поглядів З. Фрейда і К. Юнга.

  8. Своєрідність психоаналітичного підходу до особистості К. Хорні.

  9. Теорія захисних механізмів “Ego” в психоаналізі (від З. Фрейда до К. Хорні).

  10. Критика праць З. Фрейда біхевіористами.

  11. Індивідуальна психологія А. Адлера: особливості, основні пункти розбіжностей з теорією З. Фрейда.

  12. Трансформація психоаналізу: від З. Фрейда до психоаналітиків кінця ХХ століття.

  13. Що, кого і як розуміє “розуміюча” психологія?

  14. Теорія “потоку свідомості” В. Джеймса, напрямки в психології, розвиток яких вона надихнула.

  15. Трансформація ідей біхевіористів.

  16. Полеміка біхевіористів і гештальтистів.

  17. Теорії соціального научіння в біхевіоризмі.

  18. Людина – “великий білий щур” чи “маленький робот з біхевіористською програмою”?

  19. Гештальтистська модель особистості та групи К. Левіна.

  20. Сенс життя людини в екзистенційній психології В. Франкла.

  21. Критика теорії когнітивного дисонансу Фестінгера та поява альтернативних ідей.

  22. А. Маслоу: шлях самоактуалізації особистості.

  23. Розвиток психології на Україні.

  24. Л. С. Виготський і “Харківська школа” в психології.

  25. Тенденції розвитку сучасної психології.

  26. Теорії темпераменту: ретроспективний аналіз змін поглядів на природу темпераменту.

  27. Транс персональна психологія С.Грофа : підґрунтя, основш ще1, способи дослідження і корекції особистості.

  28. НЛП-джерела, основні техніки корекції особистості.

  29. Теорії темпераменту : ретроспективний аналіз змін поглядів на природу темпераменту.

  30. Картезіансько-Локківська концепція свідомості.

  31. Порівняльна характеристика психологічних поглядів Платона і Аристотеля. Які пояснювальні принципи використовували ці автори?

  32. Психологічні погляди Спінози та їх значення для психології ХХ століття (Виготський Л.С.)

  33. Порівняльний аналіз уявлень про душу у класиків античності (Платон, Арістотель) з уявленнями про душу в пізньої античності (Плотін, Августин) і середньовічної філософії (Фома Аквінський).

  34. Полеміка Г.В. Лейбніца з Дж. Локком і її історичний сенс.

  35. Основні положення культурно-історичної психології Л.С. Виготського.

  36. Рівні історико-психологічної рефлексії.

  37. Основні положення теорії діяльності О.М. Леонтьєва.

  38. Фактори, що впливають на розвиток наукових знань.

  39. Основні принципи діяльнісного підходу С.Л. Рубінштейна.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Історія психології - це:

а) наука, що досліджує минуле людини і суспільства з метою розуміння сучасності та визначення перспектив розвитку майбутнього;

б) наукова теорія, яка досліджує закономірності, джерела та рушійні сили розвитку людини і суспільства;

в) область психологічної науки, вивчає хронологію розвитку психологічних знань.

2. Предметом історії психології є:

а) психіка людини;

б) уявлення про психічної реальності;

в) психічна реальність.

3. Історична думка має історію. Історія історичної науки є:

а) історіософія;

б) історіографія;

в) історичний матеріалізм;

4. Завдання історії психології:

а) аналіз виникнення та подальшого розвитку наукових знань про психіку;

б) відтворення історичної наукової психологічної думки;

в) підходять обидва завдання.

5. Хто з вітчизняних психологів спеціально не займався історією психології:

а) С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьїв;

б) П.Я. Гальперін, М.Г. Ярошевський;

в) А.Н. Леонтьєв, А.В. Запорожець.

6. Психологія виникла як наука:

а) про душу;

б) про свідомість;

в) про поведінку.

7. За словами відомого німецького психолога Германа Еббінгаузом, психологія має довгий минуле, але дуже коротку історію. Перші науково-психологічні знання виникли:

а) в VI столітті до н.е .;

б) в Х VII столітті;

в) в ХIХ столітті.

8. Назвіть рушійні сили і причини розвитку психологічних ідей (за Л. С. Виготському):

а) соціальна та культурно-історична ситуація даної епохи (буття визначає свідомість);

б) загальні умови і закони наукового пізнання, об'єктивні вимоги, пропоновані до наукового пізнання природою досліджуваного явища;

в) можливі обидва варіанти відповіді.

9. Відзначте важливі принципи історико-психологічного пізнання:

а) принцип історизму, системності, об'єктивності;

б) принцип сталості, реальності, задоволення;

в) всі перераховані принципи.

10. Який метод дослідження історія психології не використовує?

а) біографічний метод;

б) метод тестів;

в) метод теоретичної реконструкції.

11. Вчення про темперамент належить:

а) Демокріту;

б) Гіппократу;

в) Геракліту.

12. Людина, на думку Демокріта, складається з різного сорту атомів. Самі рухливі з них - атоми вогню - утворюють:

а) людську душу;

б) людський розум;

в) людське тіло.

13. Демокріт першим сформулював:

а) принцип причинності (детермінізму);

б) принцип історизму;

в) принцип об'єктивності.

14. Кому належить думка про те, що все суще складається з трьох сторін: буття, чуттєвого світу і небуття?

а) Платону;

б) Арістотелем.

15. Хто з філософів вважав, що душа проявляється в трьох основних здібностей: рослинної, відчуває і розумної:

а) Платон;

б) Аристотель.

16. Достовірне знання про об'єктивну реальність, з точки зору середньовічних філософів, видобувається тільки:

а) за допомогою органів чуття;

б) через божественне одкровення;

в) за допомогою розуму.

17. Августин вважав душу знаряддям, яке править тілом і надавав їй особливий характер, вважаючи, що її основу утворює:

а) розум;

б) почуття;

в) воля.

18. Головним джерелом психологічних знань для Бекона є:

а) практичний досвід;

б) сила розуму.

19. Які психічні процеси виключалися Декартом зі сфери психічного:

а) пам'ять, подання;

б) розум, мислення.

20. Які саме рівні пізнання виділяв Спіноза:

а) чуттєве, логічне, інтуїтивне;

б) чуттєве, демонстративне, інтуїтивне.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова

  1. Данилюк І. Історія психології в Україні. –К.: Либідь, 2002. – 152 с.

  2. Лихи Т. История современной психологии. – СПб.: Питер, 2003. – 448 с.

  3. Корольчук М. С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібн. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 248 с. (або видання Корольчук М. С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібн. – К.: Кондор, 2009. – 232 с., Корольчук М.С., Криворучко П.П. Історія психології: Навч. посібник: К.:Ельга, Ніка-Центр, 2010. – 248 с.)

  4. Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – 992 с. ( або видання Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: Либідь, 2003 – 990 с.; Маноха І.П., Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: Навчальний посібник для ВНЗ. – К.: Либідь, 2007 – 832 с.)

  5. Марцинковская Т.Д История психологии. – М.: Академия, 2009. – 544 с.

  6. Саугстад П. История психологии. От истоков до наших дней. – Самара: Бахрах. – М, 2008. – 544 с.

  7. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – 391 p.

  8. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – 432 p.


Допоміжна

  1. Авгеева С.Н. История психологи. – СПб: Нева, 2000

  2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.

  3. Анцыферова Л. И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. – М., 1994.

  4. Аристотель. О душе. Соч. в 4-х томах. Т. 1. – М., 1975.

  5. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – Л., 1992.

  6. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия. – СПб., 1992.

  7. Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М., 1984.

  8. Гальперин П.Я., Ждан А.Н. История психологи. – М.: Акад. проект Деловая книга, 2002. – 832 с.

  9. Ждан А. Н. История психологии: от античности до наших дней. – М.: Наука 1990. – 355 с.

  10. Ждан А. Н. История психологии: Учебник, М. Педагогическое общество России. 2003. – 478 с.

  11. Жуков С. М., Жукова Т. В. Історія психології. – К.: Кондор, 2009. – 232 с. (або видання Жуков С. М., Жукова Т. В. Історія психології. – К.: Либідь, 2005. – 224 с.)

  12. История психологи в лицах. Персоналии.- М.: ПЕР СЭ, 2005. – 783 с.

  13. Лучинин А.С. История психологи: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Экзамен», 2005. – 288с.

  14. Малашкина М. Популярная история психологии. – М.: Вече, 2002. – 480 с.

  15. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М., 1994.

  16. Розвиток філософської думки на Україні. – Львів, 1992.

  17. Роменець В. А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків. – К., 1983.

  18. Роменець В. А. Історія психології. Відродження. – К., 1987.

  19. Роменець В. А. Історія психології ХVІІІ століття. Епоха Просвітництва: Навч. посібн. – К.: Либідь, 2006. – 1000с

  20. Роменець В. А. Історія психології. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – К.: Вища школа, 1996.

  21. Роменець В. А. Історія психології ХХ ст. – К.:Либідь, 1998. – 989 с.

  22. Степанов С. Психология в лицах. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001.

  23. Сто великих психологов. – М.: Вече, 2004. – 427 с.

  24. Теория личности в западно-европейской и американской психологии // Ред.-сост. Д. Я. Райгородский. – Самара, 1996.

  25. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

  26. Фрейд З. Введение в психоанализ. Лекции. – М., 1991.

  27. Фрейд З. Психология бессознательного. – М., 1989.

  28. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб., 2002.

  29. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1997.

  30. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

  31. Хорни К. Женская психология. – СПб., 1993.

  32. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. – М., 1993.

  33. Хрестоматия по истории психологии (период открытого кризиса) // Под ред. П. Я. Гальперина, А. Н. Ждан. – М.:Изд-во МГУ, 1990.

  34. Хрестоматия. История зарубежной психологии (30-60-е годы
    ХХ в.) // Под ред. П. Я. Гальперина, А. Н. Ждан. – М.: Изд-во МГУ, 1986.

  35. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 1998.

  36. Шульц Д., Шульц С. История современной психологи. – СПб.: Евразия, 2002.

  37. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. – М., 1996.

  38. Юнг К. Г. Аналитическая психология. – СПб., 1994.

  39. Юнг К. Г. Архетип и символ. – М., 1991.

  40. Ярошевский М. Г. История психологии. – М., 1992/1985.

  41. Benjafield J. G. A History of psychology. – Boston, 2000. – 391 p.

  42. Lonner W.J., Malpass R.S. Psychology and Culture. – Boston: Allyn and Bacon, 1994. –317 p.

  43. Lundin R.W. Theories and System of Psychology. – 5 ed. – Lexington: Heath and Company, 1996. – 432 p.

  44. Psychologia: Podrecznik akademicki / Red. nauk. J. Strelau, D. R

  45. Russell R.W. Psychology in ist world context // American Psychologist . – 1984.– 39 (9). –P. 1026–1031.

  46. Махній І.П., Скок М.А. Історія психологічної думки: Навч.посібник [ Електронний ресурс]. – Чернігів: Чернігівський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2010: http //makhnii-history.blogspot.com/

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТА

Відповідно до Положення про рейтингову систему оцінки якості навчальної роботи студентів якість засвоєння дисципліни оцінюється за 100-бальною системою.

З них 60 рейтингових балів становить максимальна оцінка навчальної роботи студента протягом семестру, 40 рейтингових балів – максимальна оцінка за модульний контроль.

У семестрі передбачаються два проміжні етапи оцінки знань. Відповідно з цим дисципліна ділиться на два модулі.

Інтегральний бал з кожного модуля складається з оцінки поточної роботи студента та оцінки, отриманої за підсумками поточного модульного контролю.

Форма поточного модульного контролюрозгорнута письмова робота;

Форми поточної роботи студента, що підлягає оцінюванню – виступи на семінарських заняттях; підготовка рефератів та доповідей; виконання індивідуальних завдань.
Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (модуль)

Сума

Змістовий модуль 1

40

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Індив. завд.

10

10

10

10

10

10

Т1, Т2 ... Т5– теми змістових модулів.
Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано



82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Словник

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Особистість – активний носій свідомості, який має індивідуально-типову структуру психологічних якостей, вибірково ставиться до оточуючої дійсності та виконує певні соціальні ролі.

Діяльність – вища, притаманна лише людині форма активності, в процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті певної потреби.

Відчуття – це процес та результат сенсорної діяльності, зміст якої полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ при їх безпосередньому впливі на органи чуття.

Сприймання – це відображення у свідомості цілісних об'єктів та явищ дійсності при їх безпосередньому впливі на органи чуття.

Мислення – це пізнавальний процес, який визначається опосередкованим та узагальненим відобра­женням дійсності.

Пам'ять – це складно організований процес запам'ятання, збереження, відтворення та забування індивідуального досвіду особистості.

Уява – це створення нових образів реальності на основі образів сприймання та пам'яті за умови невизначеності вихідної інформації.

Увага – це спрямованість та концентрація психічної діяльності на об'єкти та явища, які мають сталу або ситуативну значущість для особистості.

Емоції – психічне відображення дійсності у формі безпосереднього переживання життєвих явищ і ситуацій, зумовленого ставленням суб'єкта до задоволення чи незадоволення потреб (страх, гнів, радість тощо).

Почуття – форма переживання людиною свого ставлення до об'єктів та явищ дійсності, що відзначається стійкістю та має стабільну мотиваційну значимість; це вищий продукт розвитку емоцій.

Воля – це цілеспрямоване саморегулювання суб'єктом своєї поведінки, виражене у здатності свідомо долати перешкоди та труднощі при здійсненні дій і вчинків.

Принцип історизму – розгляд опірного відрізка розвитку науки в контексті соціокультурних умов, залежність його від загальної ситуації у науці і у досліджуваній науці зокрема через зіставлення з попередніми накопиченими у досліджуваній області знаннями.

Принцип детермінізму – принцип, що має на увазі, що всі психічні явища пов'язані за законом причинно-наслідкових відносин, тобто все, що відбувається в нашій душі, має якусь причину, яка може бути виявлена і вивчена, і яка пояснює, чому виникло саме те, а не інше явище.

Принцип системності – принцип, що описує і пояснює основні види зв'язку між різними сторонами психіки, сферами психічного. Він припускає, що окремі психічні явища внутрішньо зв'язані між собою, утворюючи цілісність і набуваючи завдяки цьому нові властивості.

Принцип розвитку – принцип, котрий пояснює, що існує два шляхи розвитку психіки – філогенетичний і онтогенетичний, тобто розвиток психіки в процесі становлення людського роду і в процесі життя дитини.
ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Методичні рекомендації та вимоги до написання есе.


  1. Постановка проблеми (10 % від загальної суми балів за завдання)

  2. Обсяг роботи (20%). Недостатня кількість матеріалу або його надлишок оцінюватимуться, як невміння узагальнювати та інтерпретувати інформацію. Відхилення можливі тільки на 10% від заданого обсягу тексту.

  3. Структура роботи: вступний абзац із постановкою проблеми, основна частина, висновок. (10 %). У висновку не повинно розкриватись нічого нового, тільки узагальнюватись висвітлені ідеї.

  4. Зміст та його відповідність до предмету теми роботи (50 %).

  5. Актуальність. Використана література не повинна бути «старшою» за 15 років (10%).


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка