Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «бакалавр» спеціальності 090105 «Захист рослин»



Скачати 307.35 Kb.
Дата конвертації30.04.2017
Розмір307.35 Kb.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Департамент

науково-освітнього забезпечення АПВ та розвитку сільських територій
Науково-методичний центр аграрної освіти







ЗАХИСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД ШКІДНИКІВ


ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
для підготовки фахівців ОКР «бакалавр»

спеціальності 8.090105 «Захист рослин»

(спеціалізація «Ентомологія»)

у вищих навчальних закладах

ІІІ – ІV рівня акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України




КИЇВ

АГРАРНА ОСВІТА

2014






МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ





ЗАТВЕРДЖЕНО

Департаментом науково-освітнього забезпечення АПВ

та розвитку сільських територій,

Міністерства аграрної політики та продовольства України

« ___» __________ 2014 р.




ЗАХИСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД ШКІДНИКІВ


ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

для підготовки фахівців ОКР «бакалавр»

спеціальності 8.090105 «Захист рослин» (спеціалізація «Ентомологія»)

у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівня акредитації

Міністерства аграрної політики та продовольства України

КИЇВ


«Аграрна освіта»

2014


ББК 28.691.89я73

Е23

УДК 595.7(073)

Програму підготували: кандидат біологічних наук, доцент М.Д. Горган, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН М.М. Доля, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Л.П. Ющенко (Національний університет біоресурсів і природокористування України), Є.М. Білецький, М.Д. Євтушенко (Харківський НАУ ім. В.В. Докучаєва)


Рецензенти: доктор сільськогосподарських наук, професор М.П. Секун (Інститут захисту рослин НААНУ), доктор біологічних наук, професор І.І. Кошевський (Національний університет біоресурсів і природокористування України)


Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів із «Захисту рослин (090105)» (протокол від __________ 2014 року № ___)


Відповідальний за випуск: старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук О.А. Власюк (Науково-методичний центр аграрної освіти)


Редактор Л.М. Талюта

Видавничий центр




СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«Захист полезахисних лісових смуг від шкідників»


Напрям

Спеціальність

6.090105 «Захист рослин»

8.090105 «Захист рослин»



Освітньо-кваліфікаційний рівень

бакалавр

Нормативна чи вибіркова

нормативна

Семестр

восьмий

Кількість кредитів ECTS

3,0

Модулів (розділів, блоків змістових модулів)

3

Загальна кількість годин

126



Види навчальної діяльності та види навчальних занять, обсяг годин


Лекції

10

Лабораторні

30

Самостійна робота

10

Навчальні заняття та самостійна робота

89

Навчальна практика

-

Форма підсумкових контрольних заходів

залік


ПЕРЕДМОВА
Навчальна дисципліна «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників» є навчальною дисципліною циклу «Професійна та практична підготовка» освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) «Бакалавр» спеціальності «Захист рослин».

З кожним роком все більше відчувається шкода комах-фітофагів у лісогосподарствах всіх форм власності. Все частіше виникають спалахи масового розмноження шкідливих комах у полезахисних, придорожніх лісових смугах і зелених насадженнях в містах та населених пунктах. Науковцями доведено, що немає жодної частини дерева, яка б не пошкоджувалась спеціалізованими видами комах.

Таким чином, дисципліна «Захист полезахисних смуг від шкідників» це розділ наукових знань про лісових комах, як невід’ємної частини лісових біоценозів та регулювання їх чисельності, в першу чергу, лісогосподарськими та біологічними заходами з метою підвищення стійкості та продуктивності насаджень.

Мета навчальної дисципліни – це надання студентам теоретичних знань і формування професійних умінь щодо захисту лісових смуг від шкідливих організмів. В центр уваги даної дисципліни ставляться не стільки комахи-шкідники лісу, скільки мам ліс, який потребує захисту від них. Озброєння студентів цими знаннями є необхідністю, бо без них вони не зможуть успішно виконувати покладені на них обов’язки та грамотно підійти до питань охорони навколишнього середовища, що дозволить їм стати більш масштабними фахівцями з «Захисту рослин». Крім того, навчити їх на основі аналізу досягнень науки і передової практики самостійно впроваджувати у виробництво інтегровані системи захисту лісосмуг в умовах конкретного господарства з урахуванням місцевих умов, видового складу шкідливої і корисної флори та фауни.

Вище згадана дисципліна тісно пов’язана з навчальними дисциплінами «Загальна ентомологія», «Лісова ентомологія», «Карантин рослин», «Хімічний захист рослин», «Прогноз та сигналізація», «Фізіологія комах», «Екологія комах», «Біологічний захист рослин», «Інтегрований захист рослин».

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників» студенти повинні



знати:

- зовнішню та внутрішню будову комах;

- систематику та класифікацію комах;

- фенологію та місця мешкання різних фаз розвитку шкідників лісових смуг;

- динаміку чисельності популяцій лісових шкідників та їх ентомофагів;

- методи та засоби боротьби з основними шкідниками лісових смуг;



Уміти:

  • своєчасно виявляти та правильно встановлювати їх видову належність за допомогою визначників;

  • провести лісопатологічне обстеження та обліки основних шкідників лісових смуг;

  • скласти науково-обґрунтований річний прогноз розмноження фітофагів лісових смуг;

  • на основі ЕПШ планувати найбільш ефективні заходи захисту лісових смуг від шкідників;

  • максимально використовувати природно-регулюючі фактори у зниженні чисельності фітофагів лісових смуг.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» спеціальності – 8.090105 «Захист рослин» на вивчення навчальної дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників» відведено 126 годин, з яких: лекційних – 10 годин, практично-лабораторних занять – 30 годин, на самостійну роботу студентів під керівництвом НПП – 10 годин та 89 годин – індивідуальна робота студентів.

Контроль знань та умінь студентів проводиться у формі контрольних модулів, тестових завдань та складання заліку.



ОРІЄНТОВАНА СТРУКТУРА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАХИСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД ШКДІНИКІВ» ТА ОРІЄНТОВАНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ, ГОД

Вид навчальної діяльності студентів

Модуль (розділ, блок змістових модулів)

Обсяг годин для окремих видів навчальних занять і самостійної роботи

№ з/п

назва

лекції

лабор. заняття

самостійна робота

разом

підг. до занять

індивід. завдання

1

2

3

4

5

6

7

8




1

Класифікація, основні ознаки будови тіла та екологія шкідливих організмів полезахисних лісових смуг.

1.1. Класифікація та систематика шкідників лісових смуг.

1

1

1

3

6

1.2. Зовнішня та внутрішня будова комах-фітофагів.

1

5

1

14

21

1.3. Біологія, екологія та динаміка чисельності популяцій шкідників лісових смуг і їх ентомофагів.

1

2

1

6

10

Всього за модуль 1

3

8

3

23

37

2

Характеристика, біологія та шкодочинність основних груп комах-фітофагів полезахисних лісових смуг.

2.1. Основні шкідники коріння та сіянців у лісових розсадниках.

1

4

1

12

18

2.2. Основні шкідники бруньок, хвої та листя лісових смуг.

1

6

1

18

26

2.3. Основні шкідники стовбурів та пагонів у лісових насадженнях.

1

4

1

12

18

2.4. Основні шкідники плодів та насіння лісових смуг.

1

3

1

10

15

2

3

3

5

6

7

8

Всього за модуль 2

4

17

4

52

77




3

Ефективність заходів в управлінні чисельності шкідливих організмів у полезахисних лісових смуг.




3.1. Завдання та способи моніторингу спалахів розмноження шкідників у лісових смугах.

1

2

1

6

10




3.2. Методи та засоби захисту лісових смуг від комах-фітофагів.

1

1

1

2

5




3.3. Інтегрована система захисту лісових смуг від шкідливих організмів.

1

2

1

6

10

Всього за модуль 3

3

5

3

14

25

Всього годин із навчальної дисципліни

10

30

10

89

139



ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Вступ

Предмет і методи навчальної дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників». Стислий історичний огляд розвитку та наукові основи вивчення навчальної дисципліни. Роль світових і вітчизняних вчених у розвитку лісової ентомології. Проблеми, що стоять перед лісо захистом та його місце серед інших наук. Втрати, яких завдають шкідливі комахи лісовому господарству. Економічне значення захисту лісових смуг від шкідливих організмів та його роль у охороні навколишнього середовища. Роль корисних комах та інших біологічних агентів лісового агроценозу.

Організаційна структура Державної служби захисту лісу в Україні.

Структура і зміст навчальної дисципліни, її завдання, зв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Мета та роль навчальної дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників» у формуванні фахівців ОКР «Бакалавр» спеціальності 8.090105 «Захист рослин». Розділи навчальної дисципліни, стисла характеристика.

Види навчальної діяльності, навчальних занять, індивідуальних завдань, самостійної роботи студентів.

Форми контрольних заходів.

Рекомендована література та інші дидактичні засоби.


Модуль 1. КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ ОЗНАКИ БУДОВИ ТІЛА ТА ЕКОЛОГІЯ ШКІДНИКІВ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ
1.1. Класифікація та систематика шкідників лісових смуг
Предмет та завдання систематики. Систематичні категорії. Вид і внутрішньовидові форми. Класифікація комах та її міжнародність. Коротка характеристика підкласів та інфракласів. Короткий огляд основних рядів та деяких родин.

1.2. Зовнішня та внутрішня будова комах-фітофагів
Відділи тіла та їх функції. Типи ніг та крил. Будова тіла та окремих його частин як результат пристосувань до умов зовнішнього середовища. Будова внутрішніх органів та їх функції. Ендокринні та екзокринні залози. Гормони та їх роль. Органи чуття. Статеві атрактанти (феромони) самок. Статева система самок та самців. Дихальна система та дихання. Жирове тіло. Органи виділення. Кровоносна система та кровообіг.
1.3. Біологія, екологія та динаміка чисельності популяцій шкідників лісових смуг та їх ентомофагів
Способи розмноження комах. Фази розвитку комах та їх біологічне призначення. Неповне та повне перетворення та їх видозміни. Типи личинок та лялечок. Предмет екологія. Організм і навколишнє середовище. Класифікація екологічних факторів. Температурні пороги розвитку. Вологість середовища. Спільна дія температури та вологості на розвиток та виживання комах. Роль світла. Фотоперіодична реакція комах і зимова діапауза. Їжа як основний біотичний фактор. Трофічна спеціалізація (монофаги, олігофаги, поліфаги). Природні вороги комах – ентомофаги (хижаки, паразити), ентомопатогенні мікроорганізми. Вплив господарської діяльності на розмноження та розселення комах. Закономірність в розвитку спалахів листогризучих комах. Фази спалаху та їх тривалість. Кількісні та якісні показники спалахів.
Модуль 2. ХАРАКТЕРИСТИКА, БІОЛОГІЯ ТА ШКОДОЧИННІСТЬ ОСНОВНИХ ГРУП КОМАХ-ФІТОФАГІВ ПОЛЕЗИХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ
2.1. Основні шкідники коріння та сіянців у лісових розсадниках
Хрущі травневі західний та східний, мармуровий, волохатий, червневий. Дротяники. Несправжні дротяники. Підгризаючі совки. Совка-гама. Попелиці.
2.2. Основні шкідники бруньок, хвої та листя лісових смуг
Соснова пагонова вогнівка. Ткачі – гуртовий, зірчастий, поодинокий. Листоїди – тополевий та осиковий, дубовий блошак, горіхотвірка шишкоподібна, попелиця в’язовр-злакова, попелиця строката дубова. Шовкопряди сосновий, сибірський, непарний, кільчастий, совка соснова, п’ядун зимовий та обдирало, листовійка зелена дубова, золотогуз, дубова чубатка, вербова павутинна міль, вербова хвилівка, американський білий метелик, білан жилкуватий, пильщики сосновий та звичайний.
2.3. Основні шкідники стовбурів та пагонів лісових насаджень
Великий сосновий довгоносик, крапчастий смолюх. Щитівки. Малий осиковий скрипун. Темнокрила склівка. Короїди - вершинний, сушняковий, смугастий деревинник, великий ялиновий деревник. Заболонники – дубовий, березовий. Вусач чорний сосновий, вусач строкатий дубовий, тополевий. Златка синя соснова, златка бронзова дубова, златка зелена та вузькотіла дубова. Довгоносик сосновий, стовбуровий та смерековий. Рогохвостки – велика, мала та березова. Червиця в’їдлива та пахуча.
2.4. Основні шкідники плодів та насіння лісових смуг
Шишкова вогнівка, шишкова листовійка, модринові мухи, модриновий насіннєїд, жолудевий довгоносик, акацієва вогнівка.
Модуль 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ В УПРАВЛІННІ ЧИСЕЛЬНІСТЮ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ У ПОЛОЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ
3.1. Завдання та способи моніторингу спалахів розмноження шкідників у лісових смугах
Моніторинг в екосистемах полезахисних лісових смугах. Використання феромонних пасток. Використання інших засобів для нагляду і обстеження. Математичні моделі для прогнозування динаміки спалаху на наступні роки та їх точність. Методи попередження виникнення спалахів.
3. 2. Методи та засоби захисту лісових смуг від комах-фітофагів
Агротехнічні заходи, спрямовані на поліпшення росту сіянців та насаджень і підвищення їх стійкості до шкідників. Теоретичні основи біометоду. Ентомофаги та їх спеціалізація. Способи збереження природних ресурсів ентомофагів. Патогенність і вірулентність збудників. Шляхи зараження комах. Теоретичні основи і суть генетичного методу боротьби. Домінантні та рецесивні летальні мутації, перспективність їх використання. Класифікація інсектицидів та способи їх застосування. Синтетичні перетроїдні препарати. Перспективи застосування репелентів та атрактантів.
3.3. Інтегрована система захисту лісових смуг від шкідливих організмів
Комплексна система заходів боротьби зі шкідниками коріння сіянців у лісових розсадниках. Інтегрована система заходів боротьби зі шкідниками стовбурів, пагонів, бруньок, хвої, листя, плодів та насіння. Ефективність біопрепаратів проти основних шкідників лісових смуг і від чого вона залежить. Застосування хімічних засобів в інтегрованій системі захисту лісових смуг.

ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Модуль 1. Класифікація, основні ознаки будови тіла та екологія шкідливих організмів полезахисних лісових смуг
1.1. Класифікація та систематика шкідників лісових смуг. Методи, що використовуються систематикою при розробці класифікації комах-фітофагів лісових смуг. Визначення виду шкідника. Загальні властивості виду. Недоліки і позитивні риси класифікації, складеної К. Лінеєм.

1.2. Зовнішня та внутрішня будова комах-фітофагів. Зовнішній скелет тіла комах. Голова, груди, черевце та їх додатки у комах. Системи травлення, нервова, кровоносна, дихальна тощо у комах. Геніталії та їх використання в систематиці.

1.3. Біологія, екологія та динаміка чисельності популяцій шкідників лісових смуг і їх ентомофагів. Плодючість комах, типи яєць та яйцекладок. Комахи, як складова частина лісових біоценозів. Вплив температури на активність, розвиток, виживання та плодючість комах. Оптимальна температура. Грунт як середовище життя багатьох видів комах. Сучасні уявлення про динаміку чисельності популяцій та її механізми. Теорія автоматичного регулювання чисельності популяцій в біоценозах лісових смуг.
Модуль 2. Характеристика, біологія та шкодо чинність основних груп комах-фітофагів полезахисних лісових смуг
2.1. Основні шкідники коріння та сіянців у лісових розсадниках. Кукурудзяний дубняк, металевий квіткоїд. Шляхи підвищення стійкості сіянців до шкідників. Значення фізико-хімічних властивостей ґрунту для розвитку та розселення комах. Склад насаджень, типи змішування дерев, ґрунтові чинники, що впливають на стійкість дерев до шкідників.

2.2. Основні шкідники бруньок, хвої та листя лісових смуг. Можливості та способи підвищення стійкості дерев та насаджень до пошкодження комахами-фітофагами. Біологія, шкодочинність шкідників хвої: ткачі – зірчастий, хереси, зелений та ранній ялиново-модриновий; бруньок – пагоновюни, соснова вогнівка. Особливості біології, шкодо чинність шкідників листя дерев: майка, горіхотворка яблуко подібна, монашка, шовкопряди – похідний, дубовий, п’ядуни – сосновий, глодовий, лунка срібляста, широкомінуюча дубова міль, пильщик сосновий рудий. Захист лісосмуг як одна з ланок заходів з охорони природи. Організація нагляду за хвоє- та листогризучими шкідниками у лісосмугах.

2.3. Основні шкідники стовбурів та пагонів у лісових насадження. Біологія, шкодо чинність шкідників пагонів: соснова пагонова вогнівка. Прогнозування загрози виникнення спалахів масового розмноження. Методи попередження виникнення спалахів. Особливості біології, шкідливість стовбурових шкідників: короїди – двійник, гравер, смугастий деревинник, великий та малий соснові і ясеневі лубоїди, заболонники – руйнівний та пігмей; вусачі – великий та малий ялинові, а також дубові коротковусий та сірий довгоносики; златки – чотирьохкрапкова, двоплямиста; свердлики – хвойний та листяний. Причини, що зумовлюють послаблення дерев у лісових смугах. Шляхи підвищення стійкості дерев і насаджень у лісосмугах. Відмінність та закономірності будови ходів стовбурових шкідників на ростучому та зваленому деревах. Система заходів боротьби з стовбуровими шкідниками у полезахисних лісових смугах.

2.4. Основні шкідники плодів та насіння лісових смуг. Загальна характеристика груп шкідників насіння та плодів насаджень лісових смуг. Втрати, яких завдають дані шкідники лісових смуг. Динаміка чисельності та особливості біології найголовніших шкідників як шишкова вогнівка, листовійка ялинових шишок, модринові мухи і насіннєїд, жолудьовий та ліщиновий довгоносики, а також плодожерки і акацієва вогнівка. Вплив господарської діяльності на розмноження та розселення комах у лісосмугах у наслідок рубок дерев, пожеж, відновлення іншими породами та інших заходів. Вибірковість та екологічна пластичність деяких видів шкідників.


Модуль 3. Ефективність заходів в управлінні чисельністю шкідливих організмів у полезахисних лісових смугах
3.1. Завдання та способи моніторингу спалахів розмноження шкідників у лісових смугах. Теорія автоматичного регулювання чисельності популяцій в біоценозах (Вікторова). Модифікуючі та регулюючі фактори. Функціональна та чисельна реакція. Сучасні уявлення про динаміку популяції та її механізми регулювання. Організм та середовище як приклад діалектичної єдності. Фази спалаху та їх тривалість. Кількісні та якісні показники спалахів. Осередки первинні, вторинні, міграційні. Резервації. Критичний огляд теорії масових розмножень комах (кліматична, трофічна стійкість дерев тощо).

3.2. Методи та способи захисту лісових смуг від комах-фітофагів. Заходи, спрямовані на поліпшення росту сіянців та дерев з метою підвищення їх стійкості до шкідників. Фактори, що впливають на стійкість дерев до шкідників: склад насаджень, типи змішування порід дерев, структура, ущільненість, ґрунтові чинники тощо. Біологічний метод (ентомофаги, збудники-бактерії, гриби, віруси, найпростіші, нематоди). Генетичний (іонізуюче випромінювання, хемостерилізатори) метод. Фізико-механічний (збір комах, зрізування гнізд, клейові кільця, ловильні канавки та принади) та хімічний (класифікація пестицидів, способи їх застосування, концентрація по діючій речовині і по препарату, норми витрати препаратів тощо) методи. Авіаційні обробки насаджень, організаційні роботи та інше. Огляд найважливіших ентомофагів та сезонна їх колонізація. Найголовніші хвороби комах та їх збудники. Перспективи та можливі способи застосування гормонів, феромонів, диміліну у боротьбі зі шкідливими комахами полезахисних лісових смуг. Використання ловильних дерев та світлових пасток.



3.3. Інтегрована система захисту лісових смуг від шкідливих організмів. Захист лісосмуг як одна з ланок заходів за охорони навколишнього середовища. Система заходів захисту лісових смуг від основних груп шкідників (стовбурів, коріння та сіянців, хвоє- та листогризучих, плодів та насіння). Система захисту по створенню стійких культур сосни проти підкорного клопа та пагоновюів. Система заходів боротьби з ґрунтовими шкідниками в лісових розсадниках. Приклади успішного застосування генетичного методу боротьби з травневими хрущами (Латвія) та з мухою колітрогою (США) тощо. Застосування комплексу заходів при проведенні інтегрованого захисту полезахисних лісових смуг. Поєднання необхідних методів у відповідності з конкретними умовами господарств та з метою отримання високої ефективності проведення захисних заходів.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів із навчальної дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників» поділяється на дві складові – підготовка до навчальних занять і виконання індивідуальних завдань.
ПІДГОТОВКА ДО НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
До початку навчальних занять студенти мають самостійно опрацювати літературу (номер джерела та обсяг сторінок вказано в дужках).
Модуль 1. Класифікація, основні ознаки будови тіла та екологія шкідливих організмів полезахисних лісових смуг.
[1, c. 6-33; 33-45; 45-57; 57-79; 79-84], [2, c. 11-21; 21-29; 29-38; 38-61], [3, c. 7-32; 33-57; 58-86; 87-96; 97-128; 129-172; 173-190; 191-232; 233-252; 253-272], [4, c. 9-19; 19-27; 28-43], [5, c. 21-33; 34-53; 56-81], [6, c. 12-136], [7, c. 24-42; 43-49; 50-73], [8, c. 13-54; 55-73; 74-103; 104-165].
Модуль 2. Характеристика, біологія та шкодо чинність основних груп комах-фітофагів полезахисних лісових смуг
[1, c. 154-202; 202-264; 264-278; 278-309; 309-317; 317-331; 331-340], [2, c. 63-99; 105-120; 125-131; 137-142; 144-149, 152-160], [9, c. 221-226, 240-242], [10, c. 414-450], [11, c. 8-200; 200-280], [12, c. 348-380], [13, c. 5-15; 29-43], [14, c. 7-36; 38-105; 106-166], [15, c. 7-37; 41-92; 100-128], [16, c. 9-25; 29-72; 76-149], [17, c. 6-36; 39-85; 85-130], [18, c. 74-91], [19, c. 5-65; 66-93; 95-136; 140-165; 170-263].
Модуль 3. Ефективність заходів в управлінні чисельністю шкідливих організмів у полезахисних лісових смугах
[1, c. 84-154], [2, c. 102-105; 121-125; 133-137; 150-152; 160-163], [13, c. 49-58; 58-67; 67-80], [20, c. 3-43; 49-75; 76-106; 112-150; 156-202; 210-241; 244-256], [21, c. 5-75; 77-133; 135-220], [22, c. 7-91; 103-197; 200-235], [23, c. 6-133; 140-185], [24, c. 213-260], [25, c. 5-102; 105-200; 203-255], [26, c. 4-275], [27, c. 21-67; 93-145; 218-316; 321-395]
ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ СТУДЕНТІВ
На основі аналітичного огляду літератури, використовуючи інформацію, отриману під час навчальних занять, аргументовано дати відповідь на наведені нижче питання.
Модуль 1. Класифікація, основні ознаки будови тіла та екологія шкідливих організмів полезахисних лісових смуг
1.1. Коротка історія розвитку лісової ентомології в Україні, Європі та світі. Роль, завдання, проблеми та організація лісозахисту в Україні.

1.2. Характеристика класу комах, його відміна від інших класів членистоногих. Недоліки і позитивні риси класифікації, складеної К. Лінеєм.

1.3. Класифікація екологічних факторів лісосмуг. Комахи як складова частина лісових біоценозів.

1.4. Лісові екосистеми. Вибірковість та екологічна пластичність видів, зокрема, комах-фітофагів.

1.5. Середовище та організм як приклад діалектичної єдності. Теорія автоматичного регулювання чисельності популяцій комах в лісових біоценозах (Вікторова)

1.6. Трофічні зв’язки в біоценозах. Рослина – фітофаги – зоофаги – сапрофіти. Їжа – основний біотичний фактор у лісових біоценозах.



Модуль 2. Характеристика, біологія та шкодо чинність основних груп комах-фітофагів полезахисних лісових смуг
2.1. Рівень температури та вологості у лісосмугах, Спільна дія температури та вологості на розвиток і виживання комах-фітофагів.

2.2. Ґрунт як середовище життя багатьох комах. Значення фізико-хімічних властивостей ґрунту для розвитку та розмноження комах у лісосмугах.

2.3. Склад насаджень, типи змішування дерев та інші чинники, що впливають на стійкість дерев до шкідливих організмів.

2.4. Способи та необхідність підвищення стійкості дерев та насаджень до основних груп шкідників лісових смуг.

2.5. Основні мінливі фактори, які використовують в моделях динаміки чисельності комах. Математичні моделі прогнозування чисельності основних шкідників лісових смуг на декілька років.

2.6. Закономірності та відмінності будови ходів стовбурових шкідників на ростучому та заваленому деревах у полезахисних лісових смугах.



Модуль 3. Ефективність заходів в управлінні чисельністю шкідливих організмів у полезахисних лісових смугах
3.1. Вплив господарської діяльності на розмноження та розселення комах (способи рубок, лісовідновлення, лісові пожежі, випасання худобою, осушення заболочених лісів…).

3.2. Внутрішньоареальне переселення ентомофагів (мурашок, великого красотіла, апантелеса, яйцеїдів соснового та кільчатого шовкопряда, пильщиків тощо)

3.3. Досягнення та ефективність використання феромонів, гормонів, світлових пасток у боротьбі з основними шкідниками лісових смуг.

3.4. Можливості використання схрещування цитоплазматично-несумісних рас, що дають безплідне потомство та широко віддалених рас з зимовою діапаузою та без неї.

3.5. Перспективи та ефективність застосування інтегрованої системи захисту полезахисних лісових смуг від основних груп шкідливих організмів.

3.6. Авіаційні обробки полезахисних лісових смуг. Залежність авіаобробок від погодних умов та організації робіт при проведенні таких заходів.



ОРІЄНТОВАНИЙ РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА МОДУЛЯМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАХИСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД ШКІДНИКІВ»


Вид контролю

Модуль

Тема

Навчальні заняття (підготовка та виконання)

Виконання індивідуальних завдань (ОР, рефератів та ін..)

Модульний (змістовно-модульний контроль)

Всього балів (сума 4+5+6)

1

2

3

4

5

6

7

Поточний контроль

1

1.1

3

2

1

6

1.2

4

2

1

7

1.3

4

2

1

7

Всього за модуль 1

11

6

3

20

2

2.1

4

2

1

7

2

3

4

5

6

7




2.2

4

2

1

7

2.3

4

2

1

7

Поточний контроль

2.4

4

2

1

7

Всього за модуль 2

16

8

4

28

3

3.1

3

2

1

6

3.2

4

2

1

7

3.3

4,5

2,5

2

9

Всього за модуль 3

11,5

6,5

4

22

Всього за поточний контроль

38,5

20,5

11

70

Підсумковий контроль (залік)

30

Разом

100



КРИТЕРІЇ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЗАХИСТ ПОЛЕЗАХИСНИХ ЛІСОВИХ СМУГ ВІД ШКІДНИКІВ»

Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою.

На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи  до 10 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком)  до 5 балів.


Рейтинг студента з навчальної роботи НР визначається за формулою

0,7· (R(1)ОМ + R(2)ОМ )

RНР = ------------------------------- + RДР - RШТР,

2

де R(1)ОМ, R(2)ОМрейтингові оцінки відповідно 1-го та 2-го змістового модулів за 100-бальною шкалою;



RДР, RШТРвідповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний.

Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.2. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи:

RДИС = RНР.


Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен. Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи.

Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою.

Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою

RДИС = RНР + 0,3 · RАТ.

Рейтинг студента з дисципліни переводиться в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл.


Співвідношення між національними та ЕСТS оцінками

і рейтингом з дисципліни


Оцінка

національна



Оцінка ECTS

Процент студентів, які досягають відповідної оцінки в Європейських університетах

Визначення оцінки ECTS

Рейтинг з дисципліни,

бали


Відмінно

А

10

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

90  100

Добре

В

25

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

82  89

С

30

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок


75 – 81

Задовільно

D

25

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

66  74

Е

10

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

60 – 65

Незадовільно

FX



НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)

35  59

F



НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

01  34


К Р И Т Е Р І Ї

оцінки знань на етапах проміжного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Захист полезахисних лісових смуг від шкідників»
Проміжний контроль знань студентів здійснюється регулярно на лекційних і практичних заняттях шляхом їх опитування з пройденого матеріалу. Форма контролю знань із змістового модуля 1 – результати семінарських виступів, тестові завдання. Змістовий модуль 2 оцінюється за результатами виконання практичних робіт та тестових завдань.

Підсумковий контроль знань здійснюється на іспиті.

Оцінка "Відмінно" виставляється студенту, який протягом семестру систематично працював, на іспиті показав різнобічні та глибокі знання програмного матеріалу, вміє вільно виконувати завдання, що передбачені програмою, засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, відчуває взаємозв'язок окремих розділів дисципліни, їх значення для майбутньої професії, виявив творчі здібності в розумінні та використанні навчально-програмного матеріалу, проявив здатність до самостійного оновлення і поповнення знань.

Оцінка "Добре" виставляється студенту, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, що рекомендована програмою, показав стійкий характер знань з дисципліни і здатний до їх самостійного поповнення та поновлення у ході подальшого навчання та професійної діяльності.

Оцінка "Задовільно" виставляється студенту, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та наступної роботи за професією, справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, допустив окремі похибки у відповідях на іспиті та при виконанні екзаменаційних завдань, але володіє необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом науково-педагогічного працівника.

Оцінка "Незадовільно" виставляється студенту, який не виявив достатніх знань основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не може без допомоги науково-педагогічного працівника використати знання при подальшому навчанні, не спромігся оволодіти навичками самостійної роботи.



СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Падій М.М. Лісова ентомологія: Підручник – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: УСГА, 1993. – 352 с.

2. Завада М.М. Лісова ентомологія / за загальною ред.. Й.Т. Падія. – К.: КВІЦ, 2007. – 216 с.

3. Тыщенко В.П. Физиология насекомых. Учеб. пособ. для студентов по спец. «Биология». – М.: Высшая школа, 1986. – 303 с.

4. Рубан М.Б., Гадзало Я.М., Лікар Я.О. та ін. Практикум із сільськогосподарської ентомології / за ред.. М.Б. Рубана: Навчальний посібник. – 2-е вид. – К.: Арістотель, 2010. – 472 с.

5. Воронцов А.И. Лесная энтомология – 4-е изд. переработ. и допол. – М.: Высшая школа, 1982. – 375 с.

6. Варли Д.К., Градуэл Д.Р., Хассел М.П. Экология популяций насекомых. – М.: Колос, 1978. – 228 с.

7. Захваткин Ю.А. Курс общей энтомологии. – М.: Агропромиздат, 1986. – 306 с.

8. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. Изд. 3-е перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1980. – 416 с.

9. Рубан М.Б., Гадзало Я.М., Євтушенко М.Д. та ін. Шкідники багаторічних насаджень: Практикум / За ред.. М.Б. Рубана. – К.: Урожай, 1999. – 270 с.

10. Сільськогосподарська ентомологія. Підручник / За ред.. Б.М. Литвинова, М.Д. Євтушенка. – К.: Вища освіта, 2005. – С. 414 – 450.

11. Падий Н.Н. Краткий определитель вредителей леса / Н.Н. Падий. – М.: Лесная промышленность, 1972. – 290 с.

12. Сельскохозяйственная энтомология. Под ред. А.А. Мигулина – 2-е испр. и допол. – М.: Колос, 1983. – 416 с.

13. Клечковский Ю.Є., Трибель С.О. Американський білий метелик. – К.: Колос, 2005. – 204 с.

14. Гамаюнова Г.С. и др. Массовые хвое- и листогризущие вредители леса. – Х.: Укр. НИИЛХ, 1999. – 172 с.

15. Погоріляк Й.М. Короїди та біологічні основи регулювання їх шкідливої діяльності в Карпатах. – Їж,1994. – 132 с.

16. Храмцов Н.Н., Падий Н.Н. Стволовые вредители леса и борьба с ними. – М.: Лесная промышленность, 1965. – 158 с.

17. Коломиец Н.Г., Стадницкий Н.В., Воронцов А.И. Рыжий сосновый пилильщик. – Новосибирск: Наука. Сибирское отделения, 1972. – 145 с.

18. Стадницкий Г.В., Юрченко Г.И., Сметанин А.Н. и др. Вредители шишек и семян хвойных пород / Лесная промышленность. – М., 1990. – С. 74 – 91.

19. Маслов А.Д., Кутеев Ф.С., Прибилова А.П. Стволовые вредители. – М.: Сельхозгиз, 1960. – 274 с.

20. Ла Брек, К. Смит Генетические методы борьбы с вредными насекомыми (Хемостерилизация насекомых) / Под ред. Б.И. Рукавичникава. – М., 1971. – 264 с.

21. Справочник по защите леса от вредителей и болезней / Г.А. Тимченко, Н.Д. Авраменко, Н.М. Завада и др. – К.: Урожай, 1988. – 224 с.

22. Дорожкина Л.А., Петриченко С.А. Защита зеленых насаждений от вредителей и болезней в условиях городской среды. – М.: Стройиздат, 1985. – 247 с.

23. Крушев Л.Т. Биологические методы защиты леса от вредителей. – М.: Лесная промышленность, 1973. – 192 с.

24. Дяченко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С. Основі біологічного методу захисту рослин. – К.: Урожай, 1990. – 268 с.

25. Воронцов А.И. Биологическая защита леса. – М.: Лесная промышленность, 1981. – 262 с.

26. Рывкин Б.В. Энтомофаги и защита леса (Госсельхозгиз БССР). – Минск, 1963. – 283 с.

27. Защита леса от вредителей и болезней. Справочник / Под ред. А.Д. Маслова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 414 с.

28. Скиркявичус А.В. Феромонная коммуникация насекомых. – Вильнюс: Мокслас, 1986. – 292 с.



29. Швецова О.И., Евлахова А.А., Орловская Е.В. Болезни насекомых и их значение для борьбы с вредителями леса / Энтомологическое обозрение. – М.-Л., 1963. – Т. 42. - № 1. – С. 5 – 10.

30. Химическая защита леса от насекомых. – М.: Колос, 1968. – 213 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка