Програма науково-дослідної практики для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю 092204



Скачати 118.52 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір118.52 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор ІЕЕ

___________ А.В.Праховник

(підпис) (ініціали, прізвище)

“___” _________2011р.

ПРОГРАМА


НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ПРАКТИКИ

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня – МАГІСТР

за спеціальністю 8.092204

Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв,

напрям підготовки 0922 Електромеханіка


Програму рекомендовано кафедрою електромеханічного обладнання

енергоємних виробництв



Протокол № 5 від 11.01.2012 р.

Завідувач кафедри

__________________ С.П. Шевчук

Київ НТУУ «КПІ» 2012



  1. Загальні положення

Згідно з Дублінськими дескрипторами (Dublin Descriptors), які були розроблені відповідно до ідей Болонського процесу випускники магістратури мають бути компетентними щодо проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам.

Наукова складова підготовки магістра має забезпечити:

- уміння вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із задач конкретного дослі­дження;

- уміння будувати математичні моделі систем і процесів;

- уміння використовувати сучасні комп'ютерні методи для реаліза­ції і дослідження математичних моделей;

- знання та уміння застосовувати під час вирішення професійних задач сучасний математичний апарат оптимізації;

- знання та уміння застосовувати сучасні методи експерименталь­них досліджень у конкретній галузі знань, математичні методи плануван­ня експерименту та обробки його результатів;

- уміння обробляти отримані результати, аналізувати і осмислюва­ти їх з урахуванням опублікованих матеріалів;

- певний досвід проведення патентних досліджень і оформлення за­явочних матеріалів на об'єкти інтелектуальної власності;

- уміння подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, ре­фератів, наукових статей, доповідей і заявок на винаходи, корисні моделі тощо, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням су­часних засобів редагування і друку.




  1. Мета та задачі практики

Науково-дослідна практика має на меті систематизацію, розширення і закріплення професійних знань, формування у студентів початкових компетенцій ведення самостійної наукової роботи, дослідження та експе­риментування.

Науково-дослідна складова магістерських програм (наукові дослі­дження та практика) має бути пов'язана з науковою проблематикою ка­федри (базових НДІ) та спрямована на формування компетенцій прове­дення наукових досліджень у конкретній галузі знань.

Під час науково-дослідної практики студент має

засвоїти:

- методи дослідження й проведення експериментальних робіт;

- правила експлуатації дослідницького устаткування;

- методи аналізу та обробки експериментальних даних;

- фізичні й математичні моделі процесів і явищ щодо досліджува­ного об'єкта;

- інформаційні технології в наукових дослідженнях, програмні про­дукти щодо професійної сфери; принципи організації комп'ютерних ме­реж і телекомунікаційних систем;

- вимоги до оформлення науково-технічної документації та дипло­мної роботи;

виконати:

- теоретичне або експериментальне дослідження в рамках постав­лених завдань, включаючи математичний (імітаційний) експеримент; аналіз імовірності отриманих результатів;

- порівняння результатів дослідження об'єкта розробки з вітчизня­ними і закордонними аналогами;

- аналіз наукової та практичної значущості проведених досліджень, а також техніко-економічної ефективності розробки.




  1. Зв'язок науково-дослідної практики з

магістерською дисертацією

Згідно з положенням про магістратуру НТУУ «КПІ» основна частина магістерської дисертації повинна, як правило, містити:

- обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач;

- розробку методик досліджень, опис експериментального облад­нання, аналіз похибок експериментів;

- розробку моделей технічних систем і процесів, що досліджуються у роботі;

- постановку задачі моделювання, обґрунтування припущень і роз­робку базової моделі, аналіз адекватності розроблених моделей;

- розробку алгоритмів і методик проведення моделювання;

- формулювання результатів теоретичних та експериментальних досліджень;

- аналіз основних наукових (науково-технічних) результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Отже науково-дослідна практика є ключовим етапом підготовки магістерської дисертації.



  1. Місця практики

Науково-дослідна практика проводиться в наукових установах академії наук – науково-дослідних інститутах та наукових центрах, галузевих наукових інститутах, лабораторіях тощо, в наукових підрозділах підприємств, в проектних інститутах, які мають дослідницькі підрозділи.

Напрям діяльності цих установ повинен співпадати з тематикою дисертації магістра, а саме з електромеханічним обладнанням, яке використовується в геотехнічних виробництвах. Експериментальна база підрозділу, де проходить практику магістр, повинна задовольняти вимогам забезпечення достовірності отриманих даних.




  1. Організація проходження практики

5.1. Перед початком практики студент повинен:

  • вивчити дану програму та методичні вказівки;

  • пройти співбесіду з керівником магістерської дисертаціїта узгодити з ним зміст та обсяг робіт на період практики;

  • одержати у керівника індивідуальне завдання на період практики, пов’язане з виконанням експериментальної частини дисертації, узгодити її зміст та обсяг;

  • розробити календарний план роботи в період практики та підписати його у керівника;

  • одержати щоденник практики з направленням до відповідної установи.


5.2. Керівництво практикою виконують викладачі кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв та висококваліфіковані спеціалісти, які призначаються від підприємства.

Керівник практики від підприємства:



  • візує календарний план роботи студента;

  • всебічно сприяє рішенню питань, пов’язаних з практикою, забезпечує організацію роботи студента, подає допомогу в одержанні робочого місця та необхідних матеріалів, консультує студента з поточних питань практики;

  • контролює виконання календарного плану;

  • подає (в щоденнику) об’єктивний висновок та загальну оцінку роботи студента на практиці після її завершення;

  • перевіряє та візує звіт студента.

Керівник практики від КПІ:

  • візує календарний план роботи студента;

  • проводить інструктивні збори студентів перед початком практики;

  • призначає старшого групи практикантів із складу студентів, які одержали направлення на одне і те саме підприємство;

  • здійснює загальне організаційно - методичне керівництво практикою;

  • вирішує організаційні питання, пов’язані з прийомом студентів на підприємстві;

  • подає необхідну допомогу в вирішенні всіх питань практики;

  • консультує студента з поточних питань;

  • контролює виконання календарного плану;

Старший групи:

  • вирішує поточні питання, які залежать від самих практикантів;

  • разом з керівником практики координує роботу з виконання календарного плану;

  • проводить профілактичну роботу по дотриманню студентами правил безпеки.

Під час проходження переддипломної практики студент повинен:

  • після прибуття на підприємство встановити контакт з керівником практики від підприємства та виконувати його вказівки;

  • щоденно працювати на підприємстві над виконанням календарного плану у відповідності з графіком роботи підрозділу, де проходить практику;

  • суворо дотримуватись дисципліни праці;

  • не рідше одного разу на тиждень звітувати перед керівником практики про виконання календарного плану, консультуватись з керівником магістерської дисертації;

  • регулярно робити відповідні записи в щоденнику.




    1. Охорона праці

Студенти та їх керівники в період практики повинні особливу уваги приділяти питанням охорони праці та техніці безпеки. Вони повинні пройти спеціальне навчання як із загальних питань охорони праці на підприємстві, так і з правил безпечного ведення робіт на конкретному робочому місці, яких студент повинен дотримуватись протягом всього періоду практики.
5.4. Лекції в період практики

Для більш ефективного проходження та виконання задач практики на підприємстві для студентів повинен організовуватись цикл лекцій та бесід з таким орієнтовним змістом: історія розвитку підприємства, його сьогоднішній день та перспективи. Адміністративна структура підприємства. Науково – дослідна, інноваційна діяльність на підприємстві.




6. Вимоги до звіту

6.1. Диференційований залік з переддипломної практики студент здає керівнику практики на заліковому занятті. Для одержання позитивної оцінки студент повинен пред’явити та захистити в результаті співбесіди: звіт та всі матеріали, необхідні для виконання дисертаційної роботи, щоденник практики.
6.2. Письмовий звіт з переддипломної практики повинен складатися із матеріалів, зібраних студентом у відповідності із програмою практики, програмою експериментальної частини магістерської дисертації. Він повинен бути ілюстрованим ескізами, схемами, графіками, синьками креслень, необхідним матеріалом. На ескізах слід вказати основні розміри, згідно з вимогами державних стандартів. Текст повинен бути оформлений відповідно до вимог ДСТУ, розбитий на розділи та підрозділи. Креслення, схеми та ескізи повинні бути пронумеровані і в тексті на них повинні бути посилання. В кінці звіту наводиться список використаної літератури. Звіт повинен складатися на папері формату А4. Обсяг звіту 20-30 сторінок. Звіт має бути перевірений керівником практики від підприємства та завірений печаткою підприємства.

До додатків до звіту можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включити до основної частини (фотографії, проміжні математичні дока­зи, розрахунки; протоколи випробувань; копія технічного завдання, про­грами робіт, договору; інструкції, методики, опис розроблених комп'ютерних програм та ін.);

- опис нової апаратури і приладів, що використовуються під час проведення експерименту.
6.3. Щоденник практики студента є посвідченням про відрядження на практику та журналом обліку виконуваної студентом роботи в період практики. В ньому находять відображення: посада та прізвище керівника практики від підприємства; дата прибуття студента на підприємство та вибуттям з нього (скріплені печаткою); календарний план проходження практики з візами керівників практики від КПІ та підприємства; індивідуальне завдання на практику за підписом керівника магістерської роботи; відгук та оцінка роботи студента на практиці з боку керівника практики від підприємства (скріплені печаткою); висновок керівника практики від КПІ про роботу студента; робочі записи студента під час практики.

6.4. Несвоєчасна здача заліку (без поважних причин) проводиться лише за умови допуску студента до заліку керівником інституту. При невиконанні календарного плану та незадовільній оцінці науково-дослідної практики студент відраховується з інституту.
7. Індивідуальні завдання

Зміст роботи по виконанню індивідуального завдання визначається керівником дисертації згідно з її темою.

Глибоко вивчити на підприємстві об’єкт дослідження (обладнання чи технологічний процес), його призначення, технологічну схему та процес, режими роботи, технологічний рівень, комплекс взаємопов’язаного обладнання; конструктивне виконання, параметри, статичні та динамічні характеристики складових ланок технічної системи.

Закінчити почате на попередніх етапах вивчення та узагальнення матеріалів стосовно теми дисертації, які є в установі або в бібліотечних формах, за відповідними схемами, вузлами, пристроями, засобами механізації або їх аналогами (нормативні матеріали, технічні завдання на проектування, керівництво чи інструкції з експлуатації, розрахунково – пояснювальна записка, методики та результати встановлення основних параметрів, методи розрахунку на статичну міцність, витривалість, зношування тощо, матеріали лабораторних, промислових та стендових випробувань, фактичних даних по надійності тощо). Алгоритм функціонування автоматизованого об’єкта. Бажано одержати копії креслень: загального виду машин чи комплексу обладнання, складальних креслень, кінематичних та гідравлічних схем тощо.


Список рекомендованої літератури

  1. Кириченко М.Т., Кузьменко О.Х. Основи гірничого виробництва. – Житомир, 2003. – 340 с.

  2. Килячков А.П. Горное дело. – М.: Недра, 1989 – 422 с.

  3. Подэрни Р.Ю. Горные машины и комплексы для открытых работ. М.: Недра, 1985.

  4. Солод В.И., Гетопанов В.Н., Рачек В.М. Проектирование и конструирование горных машин и комплексов. М.: Недра, 1982.

  5. Малевич Н.А. Горнопроходческие машины и комплексы. М.: Недра, 1980.

  6. Вадецкий Ю.В. Бурение нефтяных и газовых скважин. Учебник для нач. проф. образования. – М. Издательский центр «Академия», 2004. – 352 с.

  7. Світлицький В. М. Експлуатація нафтових та газових родовищ. Буріння нафтових і газових свердловин: Конспект лекцій для вузів. – К. НТУУ КПІ, 2000. – 110 с.

  8. Коцкулич Я.С. Кочкодан Я.М. Буріння нафтових і газових свердловин. – Коломия: Вік, 1999, - 504 с.

  9. Довідник з нафтогазової справи / За заг. ред. докторів технічних наук В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яремійчука. – К.: Львів, 1996.- 620 с.

  10. Сліденко В.М., Шевчук С.П. Стабілізація функціонування гірничої машини з імпульсним виконавчим органом. – К. НТУУ КПІ, 2010. – 192 с.

  11. Рябенко І.С. Шевчук С.П. Безпечне використання електроенергії в геотехнічних виробництвах. Навчальний посібник. – К. НТУУ КПІ, 2007. – 284 с.

  12. Бажін Г.М., Білий М.М, Півняк Г.Г. Електропостачання гірничих підприємств. Довідковий посібник. – Д.: Національний гірничий університет, 2008. – 550 с.

  13. Маньков В.Д. Основы проектирования систем электроснабжения. Справочное пособие. – СПб: НОУ ДПО «УМИТЦ «ЭлектроСервис», 2010. – 664 с.

  14. Шевчук С.П., Попович О.М., Світлицький В.М., Насосні, вентиляторні та пневматичні установки. Підручник. – К. НТУУ КПІ, 2010. – 305 с.

  15. Холоменюк М.В. Насосні та вентиляторні установки.:Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Національній гірничий університет, 2005. – 330 с.

  16. Носырев Б.А, Белов С.В. Вентиляторные установки шахт и метрополитенов.: Учебное пособие. – Екатеринбург.: Из-во УГГГА, 2000. – 278 с.

  17. Солод Г.И., Мороз В.И., Русихин В.И. Технологии машиностроения и ремонт горных машин: Учебник для вузов. – М.:Недра, 1988.

  18. Бондарєв В.С., Дубинець О.І., Колісник М.П. та ін. Підйомно-транспортні машини: Розрахунки піднімальних і транспортних машин.: Підручник – К. Вища Шк, 2009. – 734. с.

  19. Единые правила безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом. – М. : Недра. 1987.

  20. ДНАОП 1.130-1.01-96. Правила безпеки у вугільних шахтах. -К.: Основа, 1996.

  21. ДНАОП 0.001-1.32-01. Правила будови електроустановок. - К.: Київпромелектропроект, 2001.

  22. ДСТУ 3008 – 95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Стру­ктура і правила оформлення. Київ, 1996.

  23. Збірник інструкцій до Правил безпеки у вугільних шахтах. - К.: Основа, 1996.

  24. Правила безопасности в угольных и сланцевых шахтах. – М.: Недра, 1976.

  25. Правила безопасности при строительстве метрополитенов и подземных сооружений. - М.:ТИМП, 1992. - 203с.

  26. Локазюк В.М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах. - Київ.- Академія, 2002

  27. Олссон Густав, Пиани Джангуидо. Цифровые системы автоматизации и управления. – Санкт-Петербург – Невский диалект, 2001

  28. Исакович Р.Я. и др. Автоматизация производственных процессов в нефтяной и газовой промышленности. – Москва. – Недра, 1983.

  29. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник/ под ред. Е.С. Стоянова. – М. Перспектива, 1996. – 405 с.

  30. Бойчак І.М. Економіка підприємства. Навч.пос. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

  31. Положення про магістратуру НТУУ «КПІ»/ Уклад. В. П. Головенкін. За заг. ред.

Ю. І. Якименка. – К.: ВПК «Політехніка», 2007. – 36 с.

Програму розробив доцент кафедри електромеханічного обладнання енергоємних виробництв Городецький В.Г.





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка