Програма модуля " Екстремальна журналістика" для студентів 3 курсу спеціальностей "Журналістика"



Скачати 213.86 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір213.86 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

Кафедра реклами та зв'язків з громадськістю

Укладач: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.

спецкурс

Екстремальна журналістика
Робоча навчальна програма модуля "Екстремальна журналістика"
для студентів 3 курсу спеціальностей "Журналістика",

"Видавнича справа та редагування"

Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № 12

від „28” травня 2008р.

Зав. кафедри

____________ Іванов В.Ф.
Директор інституту

__________ Різун В.В.

Київ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни:



спецкурс "Екстремальна журналістика".

Укладач:

канд. філол. наук, доцент ШАБЛІОВСЬКИЙ Володимир Євгенович


Лектор: канд. філол. наук, доцент ШАБЛІОВСЬКИЙ В.Є.


Погоджено

з науково-методичною комісією

" ___ " ________________ 2008 р.
____________________________

Підпис голови НМК Інституту



Вступ

Спецкурс "Екстремальна журналістика" призначений для студентів-журналістів і сприяє формуванню у слухачів уявлення про складові безпеки журналіста. Професійна діяльність працівника ЗМІ вимагає чіткого орієнтування на отримання нової соціальної інформації, часом у складних чи, навіть, небезпечних, умовах. Під безпекою в даному курсі мається на увазі не лише уміння журналіста уникнути конфліктних чи небезпечних ситуацій, але й здатність, у разі необхідності, правильно обрати тактику захисту власного життя та здоров’я, зберегти одержану інформацію.


Також в даному курсі особлива увага приділяється вивченню законодавчої бази, з якою стикається журналіст у своїй повсякденній роботі, новим поправкам до законів, а також Міжнародному гуманітарному праву (МГП). Детально аналізуються правила поведінки журналіста при контактуванню із терористами, специфіка психології ведення переговорів, а також особливості роботи в «гарячих точках». Окремої уваги надається розгляду редакційної практики непростих відносин з державними та комерційними охоронними структурами, професійної роботи журналіста в складних умовах надзвичайної ситуації.
Спецкурс "Екстремальна журналістика" (2 кредити) входить до циклу дисциплін за вибором для студентів 3 курсу спеціальностей "Журналістика", "Видавнича справа та редагування" та "Реклама та зв’язки з громадськістю". На опанування цієї дисципліни відводиться 72 години – з них 30 годин лекцій та 42 години самостійної роботи. Завершується освоєння дисципліни "Екстремальна журналістика" заліком у 5 семестрі. Оцінюється опанування модулями за модульно-рейтинговою системою (з врахуванням коефіцієнтів):






Змістовий Модуль 1

Змістовий Модуль 2

Залік

Разом

(підсум. оцінка)

Бали

100

100

100




Коефіцієнт

20%

20%

60%

100%


Мета навчальної дисципліни "Екстремальна журналістика": теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних умов діяльності журналіста в умовах надзвичайної ситуації, ознайомлення студентів із практичним досвідом роботи журналістів в умовах бойових дій та в ситуаціях ліквідації наслідків техногенних і природних катастроф, з методами збору й аналізу інформації в екстремальних умовах.

Завданням навчальної дисципліни "Екстремальна журналістика" є:

1. Ознайомити студентів із законодавчою базою діяльності журналіста в умовах надзвичайної ситуації, визначити основні умови успішного здійснення професійної діяльності при проведенні журналістського розслідування, роботи у складних умовах надзвичайного стану.


2. Дати уявлення студентам про такі поняття як «особиста безпека журналіста» (хто і що може йому загрожувати), «інформаційна безпека журналіста» (її види, втрата одержаної інформації, свідоме та несвідоме використання дезінформації, недостовірної інформації тощо), «майнова безпека журналіста» (засоби її забезпечення працівниками ЗМІ), «юридична безпека журналіста» (знання та своєчасне застосування законів як основа юридичної безпеки).
3. Ініціювати позааудиторну підготовку студентів до самостійної професійної роботи, допомагаючи, таким чином, зростанню їх творчої майстерності.

4. Ознайомити студентів і закріпити техніку успішного отримання журналістом необхідної інформації, визначити схему взаємодії з силовими органами та органами влади.


5. Ознайомити студентів з роботою журналістів у «гарячих точках» останніх років: Югославії, Таджикистані, Чечні, Іраку. Використовуючи практичні поради військових журналістів, ознайомити їх з тактикою поведінки в «гарячій точці», методами збору та підготовки, специфікою одержання інформації в екстремальних умовах. А також, як правильно підготуватися до поїздки, які необхідні документи, яка специфіка у технології збору інформації у зоні збройного конфлікту, як правильно організувати взаємодію з джерелами інформації, які існують правила пересування працівника ЗМІ в зоні бойових дій.
Предмет навчальної дисципліни "Екстремальна журналістика" включає вивчення закономірностей виникнення небезпек, процеси їх розвитку та вплив на життя і здоров’я журналіста під час виконання ним професійних обов’язків, умови надання першої допомоги та самодопомоги.
Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

- основні принципи формування безпечної діяльності журналіста;

- характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- основні принципи колективної безпеки;    

- законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки діяльності журналіста.



Студент повинен уміти:

- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеку під час виконання журналістом професійних обов’язків;

- оцінювати кількісні, часові та  просторові характеристики потенційної небезпеки;

- оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

-  самостійно приймати рішення про термінові заходи безпеки у разі виникнення екстремальних ситуацій;

- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження отриманої інфомації;

- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;

- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності журналістського колективу.


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Спецкурс "Екстремальна журналістика" є складовою професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальностей "Журналістика", "Видавнича справа та редагування".

Спецкурс використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов’язана з практичною діяльністю журналіста. Дисципліна викладається у 5 семестрі і тісно пов’язана з дисциплінами, що безпосередньо формують компетенції фахівця відповідного напрямку.


Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Екстремальна журналістика" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається із 2-х модулів.

Результати навчальної діяльності студентів у семестрі оцінюються за 100-бальною шкалою.



Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань: тестів та контрольних робіт, виконаних студентами.

Студент може отримати максимально 20 балів за кожен із змістовних модулів:

10 – за реферат (домашнє самостійне завдання) і

10 - за підсумками (результатами) написання тесту.



Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи (Тести) за семестр:

  • контрольна робота (тест) за програмою першого змістового модуля;

  • контрольна робота (тест) за програмою другого змістового модуля;

  • підсумкова залікова контрольна робота (тест).


Контроль знань студента за модульно-рейтиновою системою

За перший змістовий модуль студент може отримати максимально 20 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


За другий змістовий модуль студент може отримати максимально 20 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
До заліку допускаються студенти, що отримали за результатами поточного контролю за два змістові модулі 20 балів і більше.
На заліку, що складається з двох етапів – письмової підсумкової контрольної роботи (тесту) та усної перевірки знань за програмою курсу, студент може набрати 60 балів:

- 45 балів за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 15 питань (3 бали за кожну правильну відповідь) та

- 15 балів за результатами усної перевірки знань за програмою курсу.

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СХЕМА

Контроль знань студента

Кількість балів (min/max)

Сума балів (min/max)

Поточний контроль у фор­мі (усьо­го 2 модулі)

ЗМ1 30 (max)

ЗМ2 30 (max)

ЗМ1+ ЗМ2 = 20 (min)

ЗМ1+ ЗМ2 = 60 (max)

1. виступи на практичних заняттях

10 (max)

2 модулі *10=20 (max)

2. тест (10 питань)

1 бал *10 питань

2 модулі *10=20 (max)

3. реферат (домашнє самостійне завдання)

10 балів *1 реферат

2 модулі *10=20 (max)

Підсумковий контроль у фор­мі заліку

20 балів (min)

20 балів+20 балів = 40 балів (max)



0 (min)

40 (max)

1. письмовий тест

2 бали *10 питань

20 (max)

2. усна перевірка знань

(3 питання)



5 балів *4 питання

20 (max)

Загальна сума балів

20 (min) + 40 (min) = 60 (min)

60 (max) + 40 (max) = 100 (max)

60 (min)

100 (max)


Поточний контроль

- Виступ 4 бали;

- Доповнення 2 бали;




- Робота у групі 2 бали;




- Виступ у межах групових форм роботи 2 бали;




- Теоретична самостійна робота (реферат) 10 бали;




- Модульна контрольна робота (тест) 10 балів.





За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен із двох модулів у семестрі та за залік за наступною формулою:





Змістовний модуль І

(ЗМ 1)


Змістовний модуль І І

(ЗМ 2)


Залік



Разом (підсумкова

оцінка)


Вагові

коефіцієнти

(%)


30%

k1=0,30


30%

k2=0,30


40 %

k3=0,40

100%


Максимальна

оцінка в балах



100

100

100

100

Оцінка (бали)

30

30

40

100

*Вагове співвідношення модуля викладач визначає особисто з урахуванням специфіки дисципліни.

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (зваженої):



ПО = ЗМ1x k1 + ЗМ2x k2 + Зx k3

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-59 – "не зараховано";

60-100 – "зараховано".

Шкала відповідності


За 100- бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

1-59

не зараховано

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав за два змістовні модулі менше ніж 20 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав головні види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Екстремальна журналістика".
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ


теми

НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин




лекції

Самостійна

робота





ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

"Основи екстремальної журналістики"




1.

Основні джерела небезпеки в роботі журналіста

2

4




2.

Робота журналіста в надзвичайних ситуаціях.

4

6




3.

Терор і тероризм у сучасному світі.

4

6




4.

Військова журналістика.

4

6




Модульний контроль – тест-контроль № 1

2





ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

"Особливості робота журналіста в екстремальних ситуаціях"




5.

Висвітлення регіональних конфліктів.

4

6

6.

Поведінка журналіста в екстремальних ситуаціях.

4

8

7.

Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

4

6

Модульний контроль – тест-контроль № 2

2





Загальний обсяг 72 год., у тому числі:

Лекції – 30 год. Самостійна робота – 42 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

"Основи екстремальної журналістики"
Вступ.

Особливості предмету спецкурсу "Екстремальна журналістика”.

Мета та завдання спецкурсу "Екстремальна журналістика".

Програма та послідовність вивчення навчальної дисципліни.


Тема 1. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.

Журналіст – одна з найнебезпечніших професій. Фактори ризику та безпека діяльності журналіста. Людський фактор в проблемі безпеки журналіста. Журналістські розслідування та особиста безпека журналіста. Журналіст і влада. Контактування журналіста з працівниками охорони, військовими, співробітниками правоохорон­них служб та служб безпеки під час виконання ними службових обов`язків. Небезпека замаху, теракту, пограбування, фізичного нападу в роботі журналіста. Фізичні та психологічні перевантаження, стреси, втома, основні способи їх подолання. Соціальний захист журналістів.


Тема 2. Робота журналіста в надзвичайних ситуаціях.

Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від стихійного лиха (катастрофи). Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від техногенної аварії (катастрофи). Особиста безпека журналіста під час проведення масових заходів (демонстрацій, мітингів, концертів, фестивалів, спортивних змагань тощо). Підготовка журналіста до роботи в місцях великого скупчення людей, основні заходи безпеки.

Поведінка натовпу в умовах паніки та основні джерела загрози для життя. Психологія натовпу. Робота журналіста у вуличному натовпі. Права журналіста у конфліктних ситуаціях (затримання, арешт, допит, обшук, вилучення інформаційних матеріалів). Відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Тема 3. Терор і тероризм у сучасному світі.

Поняття «терор», «тероризм», «екстремізм». Витоки тероризму. Держава і терор. Державний тероризм. Види терору у сучасному світі. Політичний тероризм. Економічний тероризм. Кримінальний тероризм. Класифікація терористичних організацій. Тероризм як прибутковий бізнес. Антитероризм як прибутковий бізнес. Спецслужби і боротьба з тероризмом. Психологія тероризму. Психологічні типи терористів. Жіночий тероризм. Дитячий тероризм. Глобалізація тероризму у сучасному світі. Тероризм і ЗМІ. Стокгольмський синдром та його прояви. Перспективи боротьби з тероризмом. Нові форми тероризму. Переговори з терористам. Участь і роль журналістів у боротьбі з тероризмом.


Тема 4. Військова журналістика.

МГП про діяльність журналістів в зоні збройних конфліктів. Визначення статусу журналіста, що знаходиться в зоні збройного конфлікту. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту. Журналістське посвідчення, одяг, символіка. Медичний огляд, щеплення, вакцинація. Порядок акредитації в зоні збройного конфлікту. Проблема доступу до джерел інформації. Поведінка журналіста під час затримання, захоплення у полон, викрадення. Спроба втечі. Проблеми зберігання інформації та пересування журналіста по території в умовах збройного конфлікту (у місті, поза містом). Основні міжнародні правозахисні інститути, що працюють в зоні збройного конфлікту, та порядок встановлення зв`язку з ними. Харчування та побутові умови роботи журналіста в зоні збройних конфліктів, основні джерела небезпеки. Страхування журналіста. Застосування журналістами бронежилетів та інших засобів захисту. Журналіст і зброя. Основні види сучасних мін та вибухових пристроїв. Міни-пастки. Зони та характер ураження під час мінометних обстрілів. Робота журналіста в умовах снайперського вогню. Особливості роботи снайперів та їх зброї, визначення джерела небезпеки. Основи особистої безпеки в умовах дії снайперських груп. Поведінка журналіста під час артобстрілів та бомбових ударів, поведінка журналіста в населеному пункті під час бойових дій. Немотивоване насилля в районах бойових дій. Контрольно-пропускні пункти: особливості контактування з озброєними людьми, гроші, документи, техніка. Вибір транспортних засобів, місць для проживання, засобів зв’язку. Особливості використання та зберігання карт – військових, топографічних, автомобільних. Захист журналістів військовими – практика “пулів” (США, Росія).




ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

"Особливості робота журналіста в екстремальних ситуаціях"
Тема 5. Висвітлення регіональних конфліктів.

Специфіка роботи журналіста в умовах регіональних конфліктів. Влада і журналісти. Переслідування і тиск на журналістів. Питання об’єктивності висвітлення регіонального конфлікту. Натуралізм, героїзація, глобалізація проблеми. Контактування з місцевим населенням. Одяг журналіста. Практика безконфліктного спілкування з незнайомими людьми. Організація зустрічей, інтерв‘ю, репортажів та питання безпеки журналіста чи групи. Оцінка стану і намірів співрозмовника в процесі спілкування, ознаки агресивності, потенційної небезпеки з боку співрозмовника. Прояви немотивованої агресії. Мародери. Прогнозування розвитку подій. ЗМІ як фактор пошуку конструктивних підходів до вирішення конфліктних ситуацій. Відповідальність журналіста: правова, етична, професійна.



Тема 6. Поведінка журналіста в екстремальних ситуаціях.

Виявлення вибухових пристроїв та техніка безпеки у поводженні з ними. Вибухонебезпечні предмети. Вибухи на вулиці, в транспорті, в приміщенні (службовому, приватному). Кримінальний тероризм. Спроба пограбування (заволодіння технікою чи носієм інформації - касетою, дискетою, фотоплівкою тощо). Профілактика пограбування. Активні та пасивні засоби захисту. Журналіст і зброя. Право на придбання засобів самозахисту. Основні види засобів самозахисту. Класифікація зброї. Межі необхідно самооборони. Психологічна та фізична підготовка до дії в надзвичайних умовах. Колективне виживання. Уміння кваліфіковано взаємодіяти з аварійно-рятівними службами, спеціальними військовими та правоохоронними службами.



Тема 7. Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

Подолання стресових станів (страх, біль, втома). Аутодіагностика стресу. Стресова напруга. Психогенні реакції в екстремальних ситуаціях. Психофізіологічні аспекти стану, поведінки та діяльності постраждалих у зоні стихійного лиха. Стресовий стан у людей, що перебували в зоні локальних військових конфліктів. Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога. Зупинення кровотечії та травми кісток, суглобів. Перша допомога та самодопомога. Опіки, ураження током, отруєння. Перша допомога та самодопомога. Транспортування пораненого.

Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.

Зупинення кровотечі та травми кісток, суглобів. Перша допомога та самодопомога.

Опіки, ураження током, отруєння. Перша допомога та самодопомога.

Транспортування пораненого.



Теми рефератів:
1. Основні джерела небезпеки у роботі журналіста.
2. Законодавча база роботи журналіста.

3. Адміністративні перешкоди в одержанні інформації та способи їх подолання.


4. Міжнародне гуманітарне право (МГП) і діяльність журналіста.
5. Діяльність журналіста в «гарячій точці».
6. Порушення прав журналістів (за матеріалами ЗМІ).
7. Міжнародні організації, що захищають права журналістів.
8. Правила висвітлення надзвичайних ситуацій у ЗМІ (за матеріалами преси).

9. Журналіст і зброя.

10. Висвітлення терористичних актів у ЗМІ (етичні та юридичні аспекти).

11. Психофізіологічні аспекти роботи у надзвичайних умовах.



12. Школи (центри) підготовки журналістів до роботи в екстремальних умовах.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:


  1. Антитеррористическая конвенция // Газета. – 2003. – 9.IV. – С.3.

  2. Гассер Х.-П. Защита журналиста в опасных командировках / Х.-П.Гассер. – М., 1994. – 29 с.

  3. Друкер М.М. Проблема защиты журналистов в опасных командировках / М.М.Друкер, П.Г.Зверев // Средства массовой информации в современном мире: молодые исследователи: Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции студентов и аспирантов 3–4 марта 2005 / Под ред. А.С.Быковой. – СПб.: С. – Петерб. гос. ун-т, 2005. – С. 109 – 111.

  4. Журналисты в «горячих точках»: технология профессионального поведения / Сост. О.В.Панфилов. – М.: Российский гуманитарный институт, 2000. – 132 с.

  5. Лозовский Б.Н Техника безопасности журналиста / Б.Н.Лозовский. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. ун-та, 2000. – 258 с.

  6. Ольшанский Д.В. Психология террора. – М., 2002. - 280 с.

  7. Практичні поради журналістам. – К., 1998. – 120 с.

  8. Шаблиовский В.Е. Под маской антитеррора: спецслужбы и терроризм // Супер-Волонтер. - 2005. - №3.

  9. Шаблиовский В.Е. Проблемы мотивации терроризма // Проблеми безпеки. - 2006. - №5.

  10. Шаблиовский В.Е. Цену своей жизни спроси у похитителей // Супер-Волонтер. – 2003. - №1.


Додаткова:


  1. Адамия Т.П. Информационный терроризм: опыт или вызов / Т.П.Адамия // Средства массовой информации в современном мире: молодые исследователи: Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции студентов и аспирантов 3–4 марта 2005 / Под ред. А.С.Быковой. – СПб.: С. – Петерб. гос. ун-т, 2005. – С. 106 – 108.

  2. Все началось с войны слов… Как уцелеть репортеру в «горячей точке» // Журналист. – 1995. – № 5. – С. 54 – 57. – № 6. – С. 60 – 63.

  3. Горшков П.В. Журналистское расследование как средство социального контроля / П.В.Горшков // Средства массовой информации в современном мире: молодые исследователи: Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции студентов и аспирантов 3–4 марта 2005 / Под ред. А.С.Быковой. – СПб.: С. – Петерб. гос. ун-т, 2005. – С. 121 – 123.

  4. Дондурей Д.Б. ТВ в механизме террора / Д.Б.Дондурей // Отечественные записки. – 2005. – № 3.

  5. Журналисты на Чеченской войне. Факты, документы, свидетельства. / Сост. О.В.Панфилов. – М: Российский Центр экстремальной журналистики, 1995. – 54 с.

  6. Заворотный С. Информация о войне и война за информацию / С.Заворотный, И.Черняк // Журналист. – 1991. – № 6. – С. 52 – 54.

  7. Как уцелеть в горячих точках // Журналист. – 1992. – № 10. – С. 2 – 6.

  8. Как уцелеть репортеру в «горячей точке»? // Журналист. – 1995. – № 5. – С. 7 – 8.

  9. Лозовский Б. Техника безопасности в работе журналиста / Б.Лозовский // Журналист. – 2002. – № 5. – С. 37 – 42.

  10. Лозовский Б.Н. Журналистика: техника безопасности / Б.Н.Лозовский. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. ун-та, 2000. – 136 с.

  11. Мамонтов А. Театральность на войне недопустима / А.Мамонтов // Культура. – 1999. – № 39. – С. 6 – 7.

  12. Миронова К.Н. Апогей непрофессионализма СМИ: причины и следствия судебных исков / К.Н.Миронова // Филологические этюды: Сб. науч. ст. молодых ученых. – Ч.2. – Саратов: Изд-во Латанова В.П., 2004. – Вып. 7. – С. 188 – 195.

  13. Моду А. Международное гуманитарное право и деятельность журналистов / А.Моду. – М., 1994. – 29 с.
    Опасная профессия. Мониторинг нарушений прав журналистов в странах СНГ / Сост. О.В.Панфилов. – М: Российский гуманитарный университет, 2001. – 216 с.

  14. Рогова О.В. СМИ и борьба с терроризмом / О.В.Рогова // Журналистика в 2004 году. СМИ в многополярном мире. Сборник материалов науч.-практ. конференции. Часть 1. – М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. – С.257.

  15. Романов Ю. Школа выживания военного репортера / Ю.Романов // Профессия – журналист. – 2002. – № 2. – С. 16 – 19.

  16. Романов Ю. Советы дилетанта / Ю.Романов // Журналист. – 1995. – № 5. – С. 15 – 17.

  17. Рыбалко О.М. Модели поведения журналистов в чрезвычайной ситуации теракта в Беслане / О.М.Рыбалко // Журналистика в 2004 году. СМИ в многополярном мире. Сборник материалов науч.-практ. конференции. Часть 1. – М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. – С. 258 – 259.

  18. Рябинина Т.К. СМИ в Великой Отечественной войне и в «горячих точках» / Т.К.Рябинина // Средства массовой информации в современном мире: молодые исследователи: Тезисы докладов межвузовской научно-практической конференции студентов и аспирантов 3–4 марта 2005 / Под ред. А.С.Быковой. – СПб.: С. – Петерб. гос. ун-т, 2005. – С. 115 – 116.

  19. Тертычный А.А. Информационная безопасность и возможности саморегулирования журналистики / А.А.Тертычный. – // Вестник Моск. гос. ун-та. Серия 10. Журналистика. – 2005. – № 3. – С. 46 – 54.

  20. Тертычный А.А. Расследовательская журналистика / А.А.Тертычный. – М: Аспект Пресс, 2002. – 384 с.

  21. Трагедии и журналисты // Журналист. – 2005 – №№ 11 – 12. – С. 58 – 59.

  22. Чрезвычайная ситуация на страницах газеты: сенсация или социальная проблема? / Под ред. С.Шайхитдиновой. – Казань: Мастер-Лайн, 2002. – 216 с.

Вимоги

до оформлення рефератів

з тем самостійного опрацювання
Реферат повинен мати:

      Титульний лист: знизу в правому нижньому куті першої сторінки наводиться прізвище та ініціали, курс, група. Посередині сторінки – назва теми великими літерами.



План реферату:

1. Вступна частина, яка розкриває актуальність і проблеми теми для безпеки життєдіяльності людини, суспільства, держави.

2. Основна частина – а) зміст обов'язкових питань, які запропоновані для самостійного вивчення; б) зміст додаткових питань, які допоможуть ширше розкрити тему; в) значення і висновки до кожного питання визначеної теми; г) посилення у тексті на літературні джерела, які були використані.

3. Частина власних думок, які стосуються питань теми, пропозицій, які можуть на погляд автора вирішити проблему, приклади.

4. Частина підсумкових висновків реферату.

5. Літературні джерела.



Обсяг реферату: а) для робіт, писаних від руки, не менше 10 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної сторінки і літературних джерел); б) для друкованих – не менше 6 повних сторінок.

Реферат оцінюється за:

    • повноту розкриття всіх питань теми;

    • творчий аналіз та висновки;

    • культуру мови;

    • логічність мислення та його послідовність;

    • врахування специфіки майбутньої професії.

Оцінка знижується або виставляється “незадовільно” якщо:

    • реферат написаний чужою мовою, яка видається за власну (плагіат);

    • порушення оформлення;

    • відсутність додаткових літературних джерел, опрацювання тільки допоміжної літератури (підручників, методичних розробок, лекцій);

    • наявність граматичних та орфографічних помилок.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка