Програма методика викладання етики та естетики «затверджую»



Скачати 398.99 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації05.03.2017
Розмір398.99 Kb.
  1   2


Київський університет імені Бориса Грінченка

Кафедра філософії


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА



Методика викладання етики та естетики


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-методичної

та навчальної роботи

________________ О.Б.Жильцов

« ___ » _____________ 2015 р.



для студентів денної форми навчання

Галузь знань 0202 «Мистецтво» для спеціальності

7.02020501«Образотворче мистецтво»
Інститут Суспільства

2015-2016 навчальний рік

Робоча програма навчальної дисципліни «Методика викладання етики та естетики для студентів денної форми навчання Галузь знань 0202 «Мистецтво» для спеціальності 7.02020501«Образотворче мистецтво»
Розробник:
Ковальчук Н. Д. доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії Київського університету імені Бориса Грінченка
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри філософії Інституту суспільства

Протокол від «____» жовтня 2015 року, протокол №____.

Завідувач кафедри філософії

доктор філософських наук, професор ________ Александрова О. С.


© Ковальчук Н. Д., 2015 р.

©Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015 р.



  1. Опис предмета навчального курсу

Курс

Напрям,

спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень


Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ЕСTS: 3
Змістові модулі: 2
Загальний обсяг дисципліни (години): 108


Галузь знань: 0202

«мистецтво».
Спеціальність

7.02020501 «Образотворче мистецтво»

8.02020501 «Образотворче мистецтво»

0403 – Системні науки та кібернетика

Освітньо-кваліфікаційний рівень

«спеціаліст», «магістр».




Нормативна
Рік підготовки: 5 (3)
Семестр: 9, 5
Аудиторні заняття: 28,

з них:
Лекції­ – 18


Семінарські заняття – 6
Індивідуальна робота – 4
Самостійна робота – 40
Модульний контроль – 4
Семестровий контроль – 4
Вид контролю – екзамен

2. Мета і завдання дисципліни

Мета: - формування системи понять, знать, умінь і навичок в галузі викладання етики та естетики.

Основні завдання курсу:

  • Вивчити основні етапи розвитку етичної думки та її основних представників

  • Зрозуміти зміст основних етичних категорій к формують моральні принципи поведінки людини у суспільстві

  • Зрозуміти сутність предмету та об’єкту етики та естетики та їх взаємозв’язок.

  • Осмислити основні естетичні категорії та їх вплив на формування внутрішньої краси.

Студент повинен знати:

    • сутність науки етики та особливості її взаємозв’язку з мораллю;

    • що таке мораль, її соціальна сутність та функції;

    • які різниця та зв’язок між моральною та правовою регуляцією;

    • в чому полягає сутність морального зла;

    • як трактується в етиці фундаментальність сенсу життя;

    • про значення ділового етикету в історичній ретроспективі та сучасних умовах;

    • в чому полягає особливість предмету естетики;

    • ознаки естетичної діяльності та її форми;

    • сутність компонентів естетичної свідомості: естетичного почуття, естетичного смаку, естетичного ідеалу;

    • основні поняття, категорії та історичні закономірності художнього розвитку;

    • місце і роль художньої спадкоємності, художньої традиції і художнього новаторства в мистецтві.

Вміти:

    • формувати власні естетичні почуття, естетичний смак;

    • визначати дії з позицій добра і зла;

    • розуміти значення об’єктивних і суб’єктивних тенденцій у формуванні гармонійного і прекрасного в житті, тобто враховувати взаємодію суспільного та індивідуального в цьому процесі;

    • відрізняти та оцінювати місце етнічного, національного та загальнолюдського в мистецтві;

    • дотримуватись вимог ділового етикету.

  1. Виховання почуттів власної гідності, любові до рідного краю, дому, мови, культури, історії;

  2. Ознайомлення з етичними нормами спілкування, формування мовленнєвої поведінки, загальнолюдських якостей;

  3. Формувати естетичного почуття, естетичного смаку;

  4. Знайомити учнів з кращими мистецькими зразками, з українською національною культурою;

Вирішення цих завдань не можливе без врахувань вікових особливостей школярів, їх потреб, інтересів, захоплень;

Все це дозволить формувати естетично-художній рівень діяльності школярів;



3.Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Етика як наука про мораль
Тема 1. Вступ. Етика як філософська наука. Предмет і завдання етики

Походження термінів «етика», «мораль», «моральність». Виникнення етики в системі філософського знання. Історична мінливість предмету етики. Мораль і етика: особливості взаємозв’язку. Вплив етики на формування та розвиток моральності.

Структура етики як науки: історія етичних вчень та історія моральності, теорія моралі, нормативна етика, прикладна етика. Прикладна та професійна етики. Взаємозв’язок та відмінності.

Завдання науки етики. Основні завдання етики в емпіричній, теоретичній та прикладній галузях. Етика і моральне виховання.


Тема 2. Історія етичної думки.

Принципи систематизації етичних вчень:

а) за джерелами походження моралі (виокремлюють натуралістичні, соціологічні, “антропологічні”, супранатуралістичні етичні теорії);

б) за змістом морального ідеалу (гедоністичні, евдемоністичні, утилітаристські, або прагматичні, перфекціоністські, “гуманістичні” етичні вчення).

Принцип періодизації етики: відповідність культурно-історичним епохам. Найважливіші моральні вчення в культурах Стародавнього Сходу. Етичні вчення Давньої Індії. Моральний зміст Вед. Моральна програма Будди. Етичні ідеї конфуціанства.

Раціонально-логічне обґрунтування етичних проблем у грецькій філософській традиції (Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Етичні вчення епохи занепаду рабовласницького суспільства (Епікур, стоїцизм, скептицизм).

Етика середньовіччя. Християнське світобачення і проблеми етики. (Патристика - Тертулліан, Августин, Боецій; схоластика – Абеляр, Фома Аквінський; пізнє середньовіччя – Майстер Екхарт, етичний дуалізм народно-єретичних рухів).

Етика Нового часу: відправні точки та корінні проблеми (Дж. Бруно). Скептицизм як докорінна переорієнтація етичної теорії (М. Монтень).Розум як джерело суверенності морального суб’єкта (Декарт, Спіноза, Гоббс). Натуралістичний та пантеїстичний евдемонізм (Локк, Юм, Шефтсбері, Руссо).

Етичні системи класичної німецької філософії (Кант, Гегель, Фейєрбах).

Великі “песимісти” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).

Етика російської релігійної філософії другої половини XIX – початку XX ст.) та її місце у світовій духовній культурі ( В. Соловйов, М. Бердяєв)

Проблеми моралі у філософії в Україні другої половини XIX – поч. XX ст. (П.Юркевич, С.Гогоцький, М.Грот, М. Олесницький).

Провідні ідеї в етиці XX ст. (Л.Толстой, А. Швейцер ).
Тема 3: Мораль як соціальне явище. Походження та історичний розвиток моралі.

Сутність та походження моралі. Концепції походження моралі: натуралістичні (соціал-дарвінізм, еволюціонізм,); соціологічні (Т. Гоббс, Дж. С. Міль, марксизм, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ф. Ніцше, З. Фрейд), “ антропологічні” (Демокріт, Кіренаїки, Аристотель, Ж.-П.Сартр, Е. Фромм); супранатуралістичні (Платон, Августин, Фома Аквінський, релігійно-філософська традиція в Росії та Україні, П. Тейяр де Шарден).

Первісні форми регулювання людської поведінки. Зародження моралі у первісному суспільстві. Формування морального ставлення людини до інших через звичаї і нрави. Міф і ритуал як спосіб практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Розпад родового та становлення класового суспільства як умови виокремлення моралі.

Мораль та інституційна регуляція. Специфіка моральної регуляції людських взаємин. Мораль і право.

Мораль як духовно-практичні відношення. Моральна сві­домість і моральна практика. Специфіка моральної свідомості. Основні елементи моральної свідомості: моральні почуття, нор­ми, принципи, поняття, ідеали, моральна воля. Взаємозв'язок мо­ральної свідомості, діяльності, відносин. Основні функції моралі: ціннісно-нормативна, регулятивна, комунікативна, світоглядна, виховна.

Властивості моралі як специфічної форми суспільних від­носин. Мораль у системі соціальних цінностей. Гуманістичний зміст моралі.


Тема 4. Категорії етики та поняття моральної свідомості.

Добро і зло як висхідні поняття моральної свідомості і категорії етичної науки. Зв’язок ідей морального добра з категорією блага. Історичні типи осмислення морального добра. Зміст категорії морального зла. Основні різновиди уявлень про зло в історії світової культури. Соціальне і моральне зло. Зло як відсутність добра. Проблема субстанційності зла.

Справедливість як етична основа суспільної комунікації та моральнісна санкція суспільного співжиття. Аристотель про зрівнюючу (ретрибутивну) та розподільчу (дистрибутивну) справедливість.

Проблема життя та смерті в контексті етико-історичних досліджень. Роль смисложиттєвих шукань у становленні людської особистості. Типові концепції обґрунтування сенсу життя (егоїзм, альтруїзм, конформізм, самоствердження і самопожертвування).

Життя і смерть як головні виміри людського буття. Ставлення до смерті як моральна проблема.

Обов'язок і совість як відбиття імперативності мора­льних цінностей. Поняття обов'язку, його об'єктивні й суб'єк­тивні сторони. Види обов'язку.

Честь і гідність. Історичний зміст категорій «честь» і «гідність». Значення міри у прояві честі й гідності. Морально-психологічний аспект честі (адекватність самооцінки). Актуалізація проблеми гідності в сучасних умовах утвердження демократії в Україні.

Поняття честі та гідності як проекція моральної цінності особи.

Етичний статус категорій «сенс життя» і «щастя». Концепції сенсу життя і щастя. Сенс життя як фундаментальна особливість людського існування. Щастя та шляхи його осмислення в етиці.

Зв’язок щастя і сенсу життя з професійною діяльністю (самореалізація, відчуття власної значущості, самооцінка тощо).



Тема 5. Моральні цінності дружби, кохання, шлюбу та сім’ї

Товаришування, приятелювання, дружба. Феномен дружби в історико-культурних вимірах. Специфіка товариства в різних формах людської діяльності.

Поняття “сім’я” і “шлюб”. Історичні форми сім’ї та шлюбу: проміскуїтет, груповий шлюб, парний шлюб і парна сім’я, моногамний шлюб і моногамна сім’я. Авторитарні, демократичні та егалітарні принципи побудови взаємин у сім’ї. Сучасні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин. Криза інституту сім’ї у сучасному світі. Етичний зміст проблеми сексуальних меншин.

Кохання і сім’я. Кохання як морально-змістовна форма статевих відносин. Функції сім’ї: економічна, репродуктивна, комунікативна, культурно-виховна.


Тема 6. Прикладна етика як моральна культура і дослідницька програма

Прикладна етика – форма раціонально впорядкованого морального життя. Диверсифікованість морально-прикладної| практики. «Відкриті»|відчиняти| проблеми моралі. Прикладна етика як дослідницька програма. Виникнення і розвиток прикладної етики як області знання. Різні підходи до розуміння прикладної етики. Новий тип співвідношення моральної теорії і практики. Структура прикладної етики.

Види прикладної етики: етика громадянськості (мораль і політика), екологічна етика, біоетика. Морально-етичні проблеми радіаційної і екологічної медицини. Етичні проблеми наркоманії та інтернет-залежності. Етика епохи ВІЛ і постчорнобильського синдрому.
Тема 7. Етикет та ділове спілкування

Ділове спілкування як специфічна форма контактів і взаємодії людей, які представляють свої організації. Ділове спілкування та його особливості: офіційність, спрямованість на встановлення контактів та прийняття взаємоприйнятного рішення.

Стратегія і тактика ділового спілкування. Фази ділового спілкування.

Ділове спілкування та його відповідність загальновизнаним та загальноприйнятим правилам. Поняття етикету. Діловий етикет в історичній ретроспективі та сучасних вимогах. Абетка спілкування : знайомство, вітання, звернення, прощання.

Поняття вербального спілкування. Мова як провідний спосіб передачі інформації. Монологічна та діалогічна вербальна комунікація. Основні вимоги усного мовлення. Вміння говорити – шлях до успіху ділової людини. Майстерність публічного мовлення. Культура та техніка мовлення. Виступи та бесіди.

Вміння слухати як неодмінна складова частина спілкування ділових людей. Слухання як активний процес. Умови ефективного слухання.

Невербальні канали спілкування та їх класифікація. Роль невербальних каналів спілкування у передачі інформації. Невербальні сигнали як індикатор індивідуальних соціально-психологічних характеристик особистості. Інтонаційні невербальні засоби: темп мовлення, тембр голосу, правила їх використання.

Імідж ділової людини. Моральні засади іміджу ділової людини. Манери. Мімічна “партитура” образу ділової людини.

Специфіка ділових відносин у колективі. Основні засади спілкування у професійній групі. Поняття службової етики. Роль керівника та підлеглих.

Особливості управлінської діяльності керівника колективу. Основні функції керівника в діяльності колективу. Стиль керівництва: авторитарний та демократичний.

Форми ділового спілкування: виступ, нарада, прес-конференція, переговори; телефонна розмова; ділове листування, візитна картка. Основні вимоги ділового етикету щодо форм ділового спілкування. Особливості ділового спілкування працівників туристичної сфери та готельного господарства.

Класифікація труднощів ділового спілкування: інтелектуальні, мотиваційні, моральні, емоційні.

Поняття та класифікація конфліктів у сфері ділового спілкування. Структура конфлікту. Динаміка конфліктів. Роль конфлікту у діловому спілкуванні. Конструктивні та деструктивні функції конфлікту. Шляхи вирішення конфліктних ситуацій.
Тема 8. Професійна етика. Особливості педагогічної етики

Професійна етика як спосіб регуляції поведінки в конкретних видах професійної діяльності

Загальні принципи професійної етики: професійна солідарність і корпоративність, професійний обов’язок та особлива форма відповідальності. Професійні деонтології.

Принципи і норми професійних етик. Моральні компетенції педагога.

Педагогічна етика. Специфіка педагогічної діяльності і моральні основи ставлення педагога до своєї праці. Предмет педагогічної діяльності і проблема відповідальності вчителя. Поліфункціональний характер педагогічної діяльності і проблема конкурентноздатності педагога. Соціальні задачі збереження і передачі знань та небезпечність особистого консерватизму педагога. Творчість у педагогічній діяльності, артистизм, гнучкість мислення і поведінки вчителя. Відповідність педагога вимогам сучасної школи і необхідність постійного вдосконалення. Етика відносин у системі «педагог-учень». Принципи гуманізму і демократизму як моральні засади відносин у системі «педагог-учень». Кореляція дій педагога відповідно до очікувань і думок учнів. Неприпустимість приниження гідності учнів. Вимоги до «вимогливості» педагога. Орієнтація педагога на позитивні емоції у спілкуванні з учнями. Проблема дистанції у сучасній педагогіці.

Етика стосунків у системі «педагог-педагог».Об’єктивні фактори: труднощі і протиріччя в оцінці педагогічної діяльності: проблема «нерівності» у педагогічному колективі; проблема педагогічного авторитету і майстерності; проблема критики; різниця в рівні загальної|загальної| і професійної культури, в поглядах і переконаннях. Штампи і стереотипи в поведінці вчителя|учителя|. Суб'єктивна фактори|, що впливають на морально-психологічний клімат в педагогічному колективі: загострена потреба педагога в авторитеті і “професійні захворювання”: амбіціозність|, категоричність, підозрілість, образливість; “індивідуалізм” у педагогічній| діяльності. Необхідність толерантності, тактовності, |прагнення до взаєморозуміння у педагогічному колективі; недопущення і подолання в собі “педагогічного чванства|чванства|”, зарозумілості, самовпевненості |, максималізму і безкомпромісності.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ
Естетика як філософська наука

та метатеорія мистецтва
Тема 9. Предмет естетики. Структура естетичної свідомості

Естетика - наука про чуттєве освоєння людиною дійсності та вивчення закономірностей розвитку мистецтва. Становлення термінології. Історія становлення предмета естетики. Формування предмета естетики в межах філософського знання. Вироблення понятійного апарату.

Естетика як самостійна наука. О. Баумгартен та утвердження естетики як теорії чуттєвого пізнання.

Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Естетика і філософія. Естетика і етика. Калокагатія як єдність “краси” і “добра”. Естетика і психологія. Людина як об’єкт естетико-психологічного аналізу.

Естетична діяльність: особливості, мета та види. Творчий потенціал людської праці. Генезис естетичної діяльності. Єдність суспільної форми і суспільного змісту праці. Праця репродуктивна і творча.

Людина і суспільні відносини як об’єкти естетичної діяльності. Людська особистість як естетичний феномен. “Оформлення” людського тіла його суспільний зміст. Естетичний зміст тілесності. Косметика, прикраси, одяг як єдність утилітарного і естетичного. Мода як естетичне явище. Поведінка, дія, видовище, спілкування у системі суспільних практик.

Природа в структурі естетичної діяльності. Єдність природного і культурного у довкіллі людини. Естетичні принципи формування штучного природного середовища. Туризм та естетична діяльність. Роль дизайну як виду естетичної діяльності у сфері готельного господарства.

Естетична діяльність і мистецтво. Історичні і соціальні умови виокремлення мистецтва від інших форм людської діяльності. Історична змінюваність форм і видів мистецтва. Мистецтво як самоцінна і самодостатня форма естетичної діяльності.

Естетика як теорія мистецтва

Специфіка і структура естетичної свідомості. Естетична діяльність і естетична свідомість.

Естетичне почуття. Соціальний зміст естетичного почуття. Роль фізичних почуттів у виникненні та розвитку естетичного почуття. Естетичне почуття як продукт інтелектуальної діяльності. Роль мистецтва у розвитку естетичного почуття.

Естетичний смак. Виникнення і становлення категорії “естетичний смак”. Естетичний смак як теоретична проблема. Художній смак. Та його зв’язок з естетичним Природа суперечок про смаки.

Естетичний ідеал. Природа естетичного ідеалу. Регулятивна функція естетичного ідеалу. Чуттєва, емоційна форма естетичного ідеалу. Естетичний ідеал як зміст мистецтва. Ідеал як критерій естетичної оцінки.
Тема 10. Основні естетичні категорії

Місце категорій в естетичній теорії.

Категорії “гармонія” і “міра”. Міфологічне уявлення про гармонію. Хаос і гармонія. Античні теорії гармонії. Середньовічне вчення про гармонію. Естетика Нового часу про гармонію. Проблема гармонії природи і людини.

“Прекрасне” і “потворне”. Античні мислителі про природу краси “Золотий перетин” – античний канон краси. Категорія “потворне” та її історичні модифікації.

“Піднесене”, “героїчне”, “низьке”. Співвідношення категорій “піднесене”, “героїчне”, “низьке”. Суспільний зміст героїчного. Герої та соціальні міфи. Категорія “низьке” в історії естетики.

“Трагічне” і “комічне”. Виникнення драматичного мистецтва. Катарсис, його естетична дія Поняття історичної та особистої трагедії. Комічне і сміх. Комічне як усвідомлена свобода. Естетичні модифікації комічного.

Методологічна роль категорій естетики в художній творчості.
Тема 11. Естетика як теорія мистецтва.

Методичні основи аналізу мистецтва, визначення його сутності. Естетика і філософія мистецтва. Відображувальна сутність мистецтва. Стиль, уява у відображенні. Предмет відображення. Художність та естетичні перетворення в мистецтві. Людина і світ людини в художньому відображенні. Природа як об’єкт і предмет відображення. Гармонія зображувального. Художнє заперечення потворного. Художність і поетичність. Зміст і форма в мистецтві. Діалектика їх зв’язку.

Художньо-образна система мистецтва. Генезис і природа художнього образу. Образ – ідеальність художнього бачення світу митцем. Образ у сприйманні. Диференційованість образно-мовних засобів у видовій специфіці мистецтва. Життя і зміна художнього образу в історичному процесі. Принципи антиномічності побудови ат аналізу художнього образу.

Художня умовність. Типи і рівні художньо-образної умовності. Художня умовність і реальний світ буття культури, людської діяльності. Знакова природа художньо-образної умовності.

Внутрішньо-психологічні механізми, семантичні властивості художнього образу – уподобання, паралелі, асоціативні зв’язки. Метафора(перенесення) – один з найпоширеніших засобів творення художньо-образної мови. Художній символ – засіб виразності та образного мислення. символ-прикмета, умовний знак, іномовлення. Полісемантизм символу. Алегорія – конкретність та абстрактність всезагального.

Мистецтво в структурі людської життєдіяльності. Спосіб буття мистецтва. Включення мистецтва в історичний процес, культурно-історичний контекст і простір. Свобода і детермінізм у мистецтві. Творча свобода митця і свобода вибору в мистецтві, свобода ілюзорна і реальна. Тенденційність. Мистецтво і політика.

Історична динаміка функцій мистецтва. Поліфункціональність мистецтва. Пізнавальна функція. Виховна. Практично-утилітарна. Евристична. Прогнозуюча. Релаксаційна. Катарсистична. Знаково-комунікативна. Розважальна та ігрова. Сприйняття мистецтва як репродуктивний і спів творчий процес. Об’єктивні і суб’єктивні передумови зміна ціннісних орієнтирів у сприйнятті мистецтва. Сприйняття і художнє обдарування людини.

Етнічне, національне, загальнолюдське в мистецтві. Визначення етнічного, національного і загальнолюдського в мистецтві, що виражають історичний процес і характер зв’язку спільностей людей, типи їх художньої самосвідомості. Етногенезис художньої культури народів світу. Естетична і художня самосвідомість українського народу. Традиція художніх надбань культури Київської Русі. Міфологічний світогляд, фольклор і етнос. Національна самобутність мистецтва. Зв’язок із загальнолюдським художнім досвідом. Національне, особливе і вселюдське у мистецтві. Етнічна притаманність і загальнолюдська цінність художньо-мовних відкриттів у мистецтві.


Тема 12. Історичні закономірності художнього розвитку. Мистецька практика ХХ ст.
Історична типологія мистецтва. Естетична діяльність і мистецтво. Основні поняття історичної типології: художня епоха, художній напрям, або течія. Художній метод, художній стиль. Значення художньої спадкоємності, художньої традиції і художнього новаторства в художньому розвитку.

Основні етапи розвитку мистецтва. Мистецтво первісної людини. Образне мислення та зображувально-наслідувальна діяльність доісторичної людини. Мистецтво епохи варварства. Мегалітичні споруди. Мистецтво кераміки. Орнаментика. Ритм як художній засіб. Метафора і міф.

Мистецтво Стародавнього світу. Виникнення цивілізацій і соціально-економічні передумови росту художнього виробництва. Видова диференціація мистецтва. Мистецтво країн Стародавнього Сходу. Давньогрецьке мистецтво. Мистецтво Стародавнього Риму.

Мистецтво середньовіччя. Культурно-світоглядні основи середньовічного мистецтва. Релігійно-художній канон. Романський стиль. Готичний стиль. Візантійський стиль.

Мистецтво епохи Відродження. Ренесансний міф про людину. Література та образотворче мистецтво епохи Відродження.

Мистецтво Нового часу. Бароко, Рококо, Романтизм, Реалізм. Специфіка розвитку реалістичного мистецтва на межі XIX – XX ст.



Мистецтво XX ст. Соціалістичний реалізм, експресіонізм, сюрреалізм, абстракціонізм, поп-арт.
4.Структура навчальної дисципліни


п/п

Назви теоретичних розділів

Кількість годин







разом

Аудиторних

лекцій

семінарських

Індивідуальна робота

Самостійна робота

Модульний контроль



Змістовий модуль 1

Етика як наука про мораль

1.

Вступ. Етика як філософська наука. Предмет і завдання етики

5

1

2







4




2.

Історія етичної думки


3.

Мораль як соціальне явище. Походження та історичний розвиток моралі.

3

1

2







2




4.

Категорії етики та поняття моральної свідомості.

8

4

2

2




4




5.

Моральні цінності дружби, кохання, шлюбу та сім’ї

6

4

2

2




2




6.

Прикладна етика як моральна культура і дослідницька програма

4

2




2




2




7.

Етикет та ділове спілкування

4

2

2







2




8.

Професійна етика. Особливості педагогічної етики

Модульний контроль

2
















2

Разом:

32

14

10

6




16












Змістовий модуль 2

Естетика як філософська наука та метатеорія мистецтва

9.

Предмет естетики. Структура естетичної свідомості

4

2


2





2




10.

Основні естетичні категорії

4

2

2

2




2




11.

Естетика як теорія мистецтва.

8

4

2

2




4




12.

Історичні закономірності художнього розвитку. Мистецька практика ХХ ст.

4

2

2













Індивідуальна робота

6










6




Разом:

22

8

8

4




8




Разом за навчальним планом:

54

22

18

10

6

24

2


5.Теми семінарських занять



з/п


Назва теми

Кількість

годин


Перший змістовий модуль

1

Категорії етики та поняття моральної свідомості.

2

2

Моральні цінності дружби, кохання, шлюбу та сім’ї

2

3

Прикладна етика як моральна культура і дослідницька програма

2

Другий змістовий модуль




Основні естетичні категорії

2




Естетика як теорія мистецтва.

2

Разом

10
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка