Програма факультативу «Етика і психологія сімейного життя»



Сторінка4/9
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.56 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема : Уроки життєвої зрілості (2 год)

Мета: розглянути поняття „ Я - концепція; спонукати учнів до самопізнання; прищеплювати навики поважного ставлення одне до одного.

Хід заняття

І Оголошення теми, мети заняття



II Робота над змістом заняття

Завдання учням : скласти конспект лекції.

Лекція вчителя. Усвідомлення людиною самої себе називають самосвідомістю. Коли це стається? Раптом... Проходячи повз Літній Сад, я раптом помітив, яка прекрасна решітка", „Вчора я замислився і раптом почув спів птахів, якого раніше не помічав". Так каже 15-16 людина, яка починає сприймати і усвідомлювати свої емоції як стан власного „Я„. Результатом самопізнання є створення Я- концепції.

Я - концепція - динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми.

Як будь-яка установка, вона має три компоненти :

1) когнітивний - уявлення про свої здібності, зовнішність, соціальну значущість;

2) емоційно-оцінний, в якому відображається ставлення до себе (самоповага, самокритичність, самозакоханість та ін.) ;

3) поведінковий - прагнення завоювати авторитет, підвищити свій статус чи намагатися бути непомітним, приховати свої недоліки.

Розрізняють: Я - минуле, Я - реальне, Я - ідеальне, Я - фантастичне та ін. Розбіжність між Я - реальним і Я - ідеальним є могутнім стимулом для роботи особистості над собою.

Центральним компонентом Я - концепції є самооцінка.

Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

За відповідністю реаліям самооцінка може бути адекватною і неадекватною. Неадекватна самооцінка, у свою чергу, поділяється на завищену і занижену. Дуже завищена, як і дуже занижена, самооцінка здатна спричинити внутрішні конфлікти особистості. Завищена самооцінка часто викликає протидію оточуючих, що народжує озлобленість, підозрілість, агресію і призводить до розриву


42

міжособистісних стосунків. Дуже низька самооцінка зумовлює розвиток комплексу неповноцінності, стійкої невпевненості в собі, тривожності, безініціативності. Самооцінка виконує регулятивну і захисну поведінку, діяльність і розвиток особистості.

Особистість завжди характеризує піклування про себе. На думку американського психолога В. Джелна, самоповагу можна представити формулою : самоповага = успіх: домагання. Для збереження самоповаги людина в одному випадку повинна виявити більшу активність, аби досягти успіху, що є не простим завданням. В іншому - знизити рівень домагань, за якою самоповагу буде збережено навіть за незначного успіху. Другий шлях є одним із випадків психологічного захисту свого образу Я, причому пасивного.

Вправа „Школа самосприйняття„

Кожному учаснику роздаються бланки із схемою


Характеристики

Мене це радує

Мені це байдуже

Мені це неприємно

Я щасливий

У мене нічого не виходить
У мене все виходить
Я тугодум
Я незграбний
Я зануда
Я невдаха
Я добросовісний
Я брехун
Я інтроверт
Я фантазер
Я оптиміст
Я людина надійна
Я дратівливий
Я хороший товариш
Я людина настрою
Я люблю спілкуватись
Я релігійний
Я розумний
У мене слабка воля












Завдання: Які з наведених характеристик ви могли би віднести до себе ? Відмітьте ті з них, які е, на ваш погляд найбільш стійкими.

А тепер роз приділіть виділені характеристики за трьома стовпчиками, які виражають ваше відношення до власних якостей. Чи багато знайшлось характеристик, які вас задовольняють?

Тепер давайте подумаємо, що ви робили, працюючи з даною схемою. По-перше, ви описували себе, користуючись певним набором характеристик, а по-друге, намагались виразити досить елементарно своє емоційне відношення до власних якостей. Чи багато знайшлось характеристик, які вас задовольняють?

Тепер давайте подумаємо, що ви робили, працюючи з цією схемою. По-перше, ви описували себе, користуючись певним набором характеристик, а по-друге, намагались виразити досить елементарно своє емоційне відношення до власних якостей. Отже у ваших діях були присутні два елементи, які є аспектами Я-концепції. Я-концепція - це сукупність всіх уявлень індивіда про себе співставлень з їх оцінкою. Я-концепція, по суті, визначає не лише те, що собою являє індивід, але й те, що він про себе думає, як дивиться на своє діяльне начало і можливості розвитку у майбутньому.

Якості, які ми присвоюємо своїй особистості, далеко не завжди є об'єктивним, і, очевидно, з ними не завжди готові погодитись інші люди.

Навіть емоційно нейтральні, на перший погляд, характеристики власної особистості звичайно містять в собі окриту оцінку. Задумавшись над будь-якою із характеристик вашого самоопису, ви в кожній з них зможете виявити хоча б легкий оціночний відтінок, який існує на периферії свідомості.

Візьміть будь-яку з ваших власних характеристик. Чи впливає володіння цими якостями на вашу поведінку в світлі значимих для вас соціальних, групових чи індивідуальних цінностей? Без сумніву так.

Вірджинія Сатір „Я - це Я, і Я - це чудово„.

Тренінг „Я - концепція".


  1. Настрій на роботу.


Обговорення „Мій настрій сьогодні. Чого я чекаю від сьогоднішнього заняття ?"
2. Тест „ Я - концепція „

У кожної людини є своя власна думка, яка стосується того, що саме робить її унікальним, єдиним і неповторним індивідом, який відрізняється від інших людей. При цьому виникає питання : чи розділяють оточуючі мою думку про самого себе, чи бачать мене інші таким , яким я себе вважаю ? Чи вони характеризують мене по-іншому, так що ж лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки ?

Спробуємо вияснити це питання в ході виконання наступних завдань. Візьміть чистий аркуш паперу і напишіть на одному з них вгорі те своє ім'я, до якого ви звикли ( це може бути ім'я, прізвище, ім'я по-батькові, прізвисько...).

Після цього:

А. Дайте 10 відповідей на питання : Хто я такий ? Зробіть це швидко, записуючи свої відповіді точно в такій формі, як вони приходять в голову.

Б. Дайте відповідь на те саме питання так, як, на вашу думку , сказав би про Вас Ваші батько чи мати (виберіть одного ).

В. Дайте відповідь на це ж запитання так, як на вашу думку, сказав би про Вас Ваш найкращий друг (подруга).

Г. Тепер порівняйте ці три набори відповідей і у письмовій формі вкажіть наступне:

1. В чому їх подібність ?

2. Які відмінності ?

3. Якщо є відмінності, то як Ви їх пояснюєте стосовно до самого себе ?

4. Таким чином ці відмінності можна пояснити, виходячи з індивідуальних особливостей цих інших осіб, тобто як їх сподівання формують ті судження про Вас , які Ви їм приписуєте ?

5. Які з 10 відповідей Вашої самохарактеристики стосувались:

а) фізичних якостей ( зовнішність , сила, здоров’я...)

б) психологічних особливостей (інтелект, емоційна сфера...) асоціальних ролей (професійна діяльність, соціальне положення...).
Написаний Вами підсумок можна визначити як словесне визначення Вашої Я -концепції, тобто відносно узгодженого і зафіксованого уявлення про самого себе.

Обговорення у групі: кожен учасник зачитує свій підсумок самохарактеристики.

3. Вправа на релаксацію.

4. Вправа „ Метелик „

Різні символи можуть здійснювати глибоку перетворюючу дію на вашу психіку. Вони можуть також і розширити наше пізнання.

Вправа. Уявіть гусінь. Ви бачите, як вона повзе по дереву, на якому живе. Закріпившись на гілці, гусінь починає вити кокон. Поступово вона оповиває себе золотими шовковистими нитками, поки не зникне під ними повністю. Деякий час розглядайте кокон.

Тепер уявіть себе всередині кокона. Ви відпочиваєте в теплій золотій темноті, в оточені м'якого шовку. Ви слабо усвідомлюєте те що відбувається, але відчуваєте , що за зовнішньою нерухомістю сховано відбуваються якісь перетворюючі процеси.

Нарешті кокон розкривається і крізь щілину проникає промінь світла. Як тільки світло дотикається до вас , ви відчуваєте раптовий приплив життєвих сил і усвідомлюєте , що знаходитесь у невідомому вам раніше світі фарб, звуків, відкритого простору. Ви відчуваєте, що літаєте, що ви підхоплені легким вітерцем, то опускаєтесь до низу , то знову злітаєте догори.

Внизу ви бачите величезну галявину, яка заквітчана різноманітними квітами. Ви сідаєте на одну квітку, потім перелітаєте на другу, третю ,- так м'яко, що пелюстки навіть не порухаються. Ви відчуваєте, що кожна квітка - це інша істота із своїм власним кольором і запахом, із своїм власним життям і своїми власними якостями. Проведіть певний час, відчуваючи свої багатогранні можливості, свою свободу і легкість.

5. Письмові самозвіти учасників:

- що сподобалось і що не сподобалось під час тренінгу;

- висловити свої побажання що до роботи у групі.

1 .Заняття починається з процедури привітання. Настрій на роботу. Повідомляються основні цілі заняття.
2. Вправа „Презентація,,.

Процедура: Члени групи розбиваються по парам, розходяться в

різні сторони, беруть один в одного інтерв'ю, а потім представляють по черзі свого колегу. Члени групи діляться враженнями, яке представлення їм найбільше сподобалось, запам'яталось, що нового вони дізнались про членів групи.

3. Вправа „Подолання сумнівів у своїх силах „.

1). Візьміть аркуш паперу і розділіть його на три колонки:

а) „Мої позитивні якості „.

б) „ Де я можу себе проявити".

в) „ Чого я досяг".

2). Закрийте очі і зосередьтесь на кожному заголовку на протязі 1 -2 хвилин. Що приходить Вам на думку?

Відкрийте очі і запишіть Ваші позитивні якості.

3). Зробіть це для кожної колонки. Потім перегляньте свій список. Читаючи кожен пункт, створіть уявну картину того, що ви маєте ці якості, талант чи маєте якісь досягнення. На кінець створіть повну картину себе самого з врахуванням цих якостей , талантів і досягнень, відмітьте настільки приємно це усвідомлювати.

4). Уявіть собі, що Вас хвалять за успіхи, в думці похлопайте себе по плечу. Ви дійсно чудові. Ви багато чого досягли, йдучи до своєї мети , ви заслуговуєте похвали за це.



4. Вправа „Сильні сторони„

1). Закрийте очі, розслабтесь і пригадайте своє життя. Починайте із самих і ранніх дитячих спогадів. Пригадайте кожне Ваше досягнення, кожну заслугу, кожну справу, якою Ви можете пишатися. Відмовтесь від будь-яких скромних що спотворюють

Ваші достоїнства, зауважень. Зверніть особливу увагу на ті події, які без Вашої участі прийняли б зовсім інший напрямок. Не забудьте вчинки, які комусь можуть видатись легкими , а для Вас були складними (наприклад: вивчити іноземну мову, здати екзамен,...)

Кожен член групи повинен розповісти про свої сильні сторони про те, що він любить , цінує, приймає в собі, про те ,що дає почуття внутрішньої впевненості і довіри до себе в різних ситуаціях.



5. Вправа „Мої слабкі сторони„.

Процедура виконання та ж сама.

Після виступу всіх учасників керівник роздає аркуші паперу для запису цих слабких сторін, а потім збирає те, що написали члени групи

для роботи на останньому занятті.



6. Вправа на релаксацію.

7. Вправа „Ідеальна модель„.

Наші уявлення про себе, можуть як сприяти , так і перешкоджати наближенню до ідеалу. Немає нейтральних образів, всі образи мають певну рушійну силу. І проблема полягає в тому, що ми часто бачимо спотворений образ і того, хто ми і ким ми можемо стати.

У цій вправі ви будете уявляти те, чого ви хочете досягнути на даному етапі саморозвитку : уявляти ідеальну модель того, ким ви насправді можете стати. Для початку краще всього працювати з ідеальними моделями якихось психологічних якостей. Вправа складається з чотирьох кроків :

Виберіть якість , яка, як ви відчуваєте , на даний час буде сприяти здійсненню цілі вашого життя.

Тепер уявіть, якими би ви були, якби володіли цією якістю у всій повноті. Дозвольте цьому образу сформувати себе у всіх своїх деталях, подивіться , як ця якість проявляється у погляді, положенні тіла, виразі обличчя. (Спочатку цей образ може бути не дуже стійким, розмитим, з'являтись і зникати). Певний час втримуйте цей образ, втілюючи в нього вибрану вами якість.

Уявіть, що ви входите в образ і утворюєте з ним одне ціле, - так якби одяглися у новий одяг. Злившись з ним, відчуйте, що якість стала частиною вас. Відчуйте, як ця якість наповнює ваше тіло. Уявіть, що вона пронизує ваші почуття, думки і рушійні мотиви.

Нарешті, уявіть себе в одній або кількох ситуаціях повсякденного життя, проявляючи цю якість більше, ніж звичайно. Детально уявляйте, як розгортаються ці ситуації.

У цій вправі можна використати не лише психологічні якості, але й соціальні ролі, які ви хочете покращити: ідеальний друг, ідеальний учень, і т.д.

Пробуджуючи одну за одною якості нашої ідеальної форми, ми поступово створюємо себе такими, якими нам судилось бути і якими ми прагнемо стати. Тим самим ми стаємо творцями свого життя.

«

Тема: Зустрічаючи весну.



Мета: познайомити учнів з поняттям « психологія юнацького віку»; активізувати прагнення аналізу особистих вчинків; виховувати почуття власної гідності.

Хід уроку.

Назва заняття «Юність - прекрасний вік, який дорослі згадують з ніжністю і сумом».

На дошці плакати:
В молодості всі сили душі направлені на майбутнє. Це приймає такі різноманітні, живі і чарівні форми під впливом надії, заснованій не на досвіді минулого, а на уявній можливості щастя, що одні зрозумілі і розділені мрії про майбутнє щастя складають вже істинне щастя цього віку.

Л.Толстой «Отроцтво»


В кожній молодості є деякий особливий час розквіту її, коли здається, що цей час є лише початком чогось безкінечного, що буде ще багато подій, зустрічей, годин, і все чудових.

І. Бунін
Людина в ці роки все готується до чогось, хоча і не знає до чого - і дивно - про це мало турбується, ніби зовсім впевнений, що саме знайдеться.

Ф.Достоєвський
Рольова гра

Дорослий. Я також був колись юним. А сьогодні я той, кому не байдуже питання юності. Цьому присвятив життя. В одній книзі прочитав: «Родоначальник психоаналізу австрійський психіатр Зігмунд Фрейд висунув цілий ряд важливих міркувань про природу підліткової і юнацької особистості. Ці ідеї були в майбутньому розвинені його донькою Анною Фрейд. П'ята фаза життєвого циклу -юність-характеризується появою почуття своєї неповторності, індивідуальності, в негативному варіанті виникає дифузія « Я», рольова і особистісна невизначеність».

Виступи учнів. «Я в своїй уяві» ...

Дорослий. Ще Е. Шпрангер в своїй «Психології юнацького віку» писав, що існує три типи юності. Перший характеризується різними
50
бурхливими змінами, наявністю зовнішніх і внутрішніх конфліктів, що і відображається у відомій метафорі «юність - друге народження». Другий тип - коли засвоєння норм і цінностей дорослого суспільства проходить плавно, поступово , без помітних змін в особистості самого підлітка. Третій тип - схожий з першим, передбачає досить швидку психологічну перебудову проте цей юнак, який володіє сильним характером, що порівняно легко справляється з дорослими труднощами і свідомо формує власне майбутнє.

Виступ учня «Я в своїй уяві відношусь ... типу юності»... Дорослий. Юність - вирішальний етап становлення світогляду. Хоча конкретний рівень знань, теоретичних знань, широта інтересів в юних людей зовсім неоднакові, якісь зрушення в цьому напрямку спостерігаються у всіх, даючи поштовх юнацькому «філософствуванню».

Світоглядні орієнтації в юності неординарні. Різноманітна, Поверхово засвоєна інформація складається в голові підлітка своєрідний вінегрет. Юнак часто опиняється в ситуації Аліси з країни чудес.



Рольова гра

  • Ти... хто... така? - запитала синя Гусениця.

  • Зараз, право, не знаю, пані, - відповіла Аліса збентежено. - Я знаю, ким була сьогодні вранці, коли прокинулась, але з тих пір я вже декілька разів змінювалась».

Дорослий продовжує. Та, на відміну від Аліси, юнак схильний утверджувати, що завжди говорив і думав одне і те ж . Вічна юність - вічна весна, вічне цвітіння, але також і вічне безпліддя. «Вічний юнак», який відомий з художньої літератури і психіатричної клініки, - зовсім не щасливчик. Добре... Тоді напевне щасливчик - юнак, який в майбутньому бачить тільки засіб досягнення чого - небудь в майбутньому.

Дискусія «Хто ж щасливіший?»

Висновок словами А Макаренка: «Відчувати повноту життя - значить вміти бачити в сьогоднішній праці «завтрашню радість» і разом з тим відчувати самоцінність кожного даного моменту діяльності, радість переборення труднощів, пізнання нового і т.д.



Опитування старшокласників (інтерв'ю) Чи є у вас життєвий

план? Чи потрібен він? Може піддатися життєвій течії?



Дорослий. З мрії, де все можливо, і ідеалу як абстрактного, інколи заздалегідь недосяжного зразка поступово вимальовується більш - менш реалістичний, орієнтований на дійсність план діяльності. Важливо тут визначиться, що є цінністю на шляху реалізації життєвого шляху.
Проведення методики « Життєві цінності»

Процедура застосування методики

Учням пропонують загальне завдання - відповісти на запитання « Що для тебе є найважливішим у житті?» Під час реалізації методики в групі слід стежити за тим, щоб учні працювали самостійно, слід виключити їхній взаємовплив одне на одного.

Учням пропонують перелік життєвих цінностей. Потім за кожною цінністю їм потрібно визначити її значущість шляхом шкалування.

Перелік життєвих цінностей для школярів середнього та старшого віку.

1 .Батьківщина.

2.Навчання.

3.Здоров'я.

4.3доров'я батьків

5.Друзі.

6.Майбутня робота.

7. Вступ до ВНЗ.

8. Здоров'я на щастя інших.

9. Мир.

10. Добробут у суспільстві



11. Взаємини з людьми.

12. Щастя.

13. Самовизначення.

14. Екологія.

15. Тварини.

16. Матеріальний добробут.

17. Спорт.

18. Мистецтво.

19. Культура.

20. Людина майбутнього.

21. Діти.

22. Любов.

23. Секс.

24. Самоцінність життя.

25. Якості особистості.

26. Віра в Бога.

27. Краса.

28. Слава, влада, визначення.

29. Виїзд до іншої країни для проживання.

30. Подорожі до інших країн.

31. Моральні цінності.

32. Успіх у житті.



Інструкція для досліджуваного

Прочитай, будь ласка, кожне визначення, обведи одну з цифр рядка кружечком залежно від того, якою мірою кожне визначення для тебе найбільш значуще. Дякуємо за допомогу!

Наприклад:

______________________________________________________

! Незначуща! Майже незначуща! Значуща! Дуже значуща!

Навчання!1!2!3!4


Психологія взаємовідносин


Тема: Сила слова.

Мета: вчити учнів правилам спілкування; виробляти в них вміння окреслювати референтну групу осіб; виховувати в учнів почуття поваги один до одного.

Хід заняття

І. Організація роботи

II. Оголошення теми, завдань

  • Евристична бесіда «Для чого спілкування?»

Вчитель. Отже, спілкування служить виробленню спільності між людьми , регулює їх колективну діяльність, є інструментом пізнання і основного усвідомлення для окремої людини; насамкінець - спілкування служить для самовизначення особистості, без чого людина викреслена була б з колективу, діяльності і опинилась б поза людством розгублена і немічна.

Продовження бесіди

Хто скоріше викличе до себе симпатію і повагу співрозмовників? Учні висловлюють свої думки за допомогою прийому «Мікрофон».

Вчитель. Отож, секрет простий: потрібно мати особливий погляд (він повинен бути прямим, променистим, якщо і твердим, то теплим), особливий голос (багатий в інтонаційному плані, пластичний за модуляціями), особливий ритм мови ( схоже, як хороший музичний ритм - то збуджений, то заспокійливий, не набридливий). Дуже важливий змістовий зачин розповіді-цим можна зразу завоювати увагу слухачів. Наприклад, великий оратор давнини Демосфен, за переказами, загинув, не встигнувши примінити в своєму мистецтві близько п'ятдесяти винайдених ним вступів до промов, які мали призначення миттєво «захопити» аудиторію.
Продовження бесіди.

Чому підліткам подобається спілкування з ровесниками більше ніж зі старшими ( наприклад батьками )? Учні визначають позицію з проблеми, що обговорюється, методом ПРЕС.

Я вважаю, що...

... тому, що...

... наприклад...

55
Отже,... таким чином...

Вчитель. Психологія спілкування у підлітковому та юнацькому віці будується на основі протилежного переплетення двох потреб: відокремлення ( приватизації, тобто потреби в приналежності до групи).

• Продовження бесіди

• Що ви допишете в реченнях.

« Коли немає нікого навкруги»...,

« Якщо людина одна ...»
Вчитель. Тікати від самотності - те ж саме, що тікати від самого себе. Тільки в глибині власної душі людина усвідомлює - глибокий зміст свого буття.

Проте крім спокійного відокремлення існує й напружена самотність - суб'єктивний стан духовної і душевної ізоляції, невизначеності, почуття незадоволеної потреби в спілкуванні. З листа в газету: « В мене стоїть телефон, але* він постійно мовчить, а так хочеться чути знайомий голос, знати, що ти кому-небудь потрібний...» Все це пов'язано з віковими трудностями становлення особистості, що й породжує прагнення спілкування і групування з ровесниками.

• Вчитель звертає увагу учнів на таблицю «Потреба підлітків і юнаків у спілкуванні і реальне спілкування (у відсотках).

Партнери Регламентоване Нерегламентоване спілкування

Батьки і близькі

родичі 4,7 70,8 66,6 29,2

Вчителі 8,3 95,7 10,94,3

Інші дорослі 2,6 98,6 6,5 1,4

Близький друг

ровесник 0 0 68,2 56,2

Інші ровесники 4,6 68,4 24,3 31,6

Продовження бесіди

Які, на вашу думку, психологічні якості роблять людей одинокими і некомунікабельними?



Учні відповідають.
Метод «Мікрофон».

Вчитель. Прототип некомунікабельної, одинокої особистості включає ряд суміжних почуттів і рис, що торкаються самосвідомості (занижена самооцінка, гіпертрофоване усвідомлення несхожості та інших, замкненість), стиль поведінки, самоізоляція, втеча від соціальних контактів) і репертуар почуттів ( безсилля, жалість до себе, апатія, гнів). Американський психолог Джеффрі Янг, автор поширеного тесту самотності і методу психотерапії депресивних станів, розрізняє 12 синдромів, кожен з яких має свої характерні емоційні, когнітивні і поведінкові прикмети.

Учні самостійно знайомляться із 12~ма синдромами самотності.

1. Невміння залишатись самим. Людина з цим синдромом не вміє бути самотнім; залишившись на одинці розгублюється.

2. Низька самоповага («мене не люблять», «я нецікавий» і т.п.), яка й примушує особистість уникати контактів з людьми.

3. Соціальна тривожність, невпевненість в спілкуванні, сором'язливість, постійне чекання насмішок.

4. Відсутність необхідних навичок спілкування, невміння правильно поводити себе в складних міжособистісних ситуація (знайомство).

5. Недовіра до людей, які здаються ворожими і егоїстичними.

6. Внутрішня скутість, невміння до саморозкриття.

7. Труднощі вибору партнера, невміння зав'язати потенційно інтимні особисті стосунки.

8. Страх бути відстороненим, пов'язаний з пониженою самоповагою.



9. Сексуальна тривожність, усвідомлення (часто оманливе) своєї зовнішньої непривабливості.

10. Страх емоційної близькості, яка примушує суб'єкта ухилятися від поглиблення дружніх стосунків.

11. Невпевнена пасивність, невизначеність в оцінці власних почуттів, відсутність наполегливості.

12. Нереалістичні очікування, орієнтація на надто жорсткі норми і вимоги , нетерпимість, нетерплячість.


Вчитель. Список синдромів показує, що самотність така ж різноманітна, як і спілкування, від неї немає універсальних рецептів.

Хоча один з них, так про всяк випадок, я можу запропонувати: все таки є люди, які близькі самотньому, і саме вони можуть тут зарадити. Це - референтна група.



Вчитель. Проводить анкетування - визначення референтної групи.

1. Назви прізвища трьох однокласників, яких би перших запросив на свій день народження.

2. В кого із своїх однокласників (трьох) ти попросив би допомоги?

3. Кого із своїх однокласників (трьох) ти покликав би у туристичний похід?



III. Підсумок

Що ж допоможе вирішити проблеми і труднощі, пов'язані з віковими і психологічними особливостями підлітків, юнаків?

Чим багатогранніша людина, тим важче їй знайти іншу, якій була б співзвучна з нею у всіх відношеннях. Звідси відома диференціація дружніх стосунків, коли з одним із друзів нас пов'язують загальні інтелектуальні інтереси, з іншим - спогади дитинства, з третім естетичні переживання.

Кожне із таких стосунків має свої границі, яких люди не бажають переходити. Проте це не заважає дружбі бути глибокою, щирою і міцною.



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка