Програма фахового вступного випробування «Хімічні технології»



Скачати 344.53 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір344.53 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

національний університет харчових технологій

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова приймальної комісії,

ректор А.І. Українець

«22» березня 2016 р.


програма

фахового вступного випробування «Хімічні технології»


для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня магістра

зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія»






Схвалено Вченою радою факультету технології оздоровчих продуктів і харчової експертизи

Протокол № від " " 2016 р.

Голова Вченої ради факультету,

декан Н.М. Пушанко

Київ – 2016



Загальні положення

Мета вступного випробування полягає в комплексній перевірці знань вступників, отриманих ними в результаті вивчення дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою і навчальним планом освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавра» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістра».

Вступник повинен продемонструвати фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння, знання і здатність вирішувати типові професійні завдання.
ЗМІСТ ПРОГРАМИ

На фахове вступне випробування виносяться питання з дисциплін «Хімія природних сполук», «Хімія та технологія харчових добавок», «Хімія та технологія косметичних засобів», «Сенсорний та фізико-хімічний аналіз харчових добавок та косметичних засобів» в межах навчального плану ОКР «Бакалавр», а саме:


1. ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК

Тема 1. Вступ

Історія розвитку хімії природних сполук. Предмет хімії природних сполук та її завдання. Первинний та вторинний метаболізм в природі. Біологічна роль природних сполук. Методологія хімії природних сполук. Класифікація природних сполук. Тривіальна та систематична номенклатура природних сполук.

Література [1,2,3].

Тема 2. Біогенетичні шляхи синтезу природних сполук

Мевалонатний шлях, як біосинтетичний процес утворення ізопренового скелету. Метил-ерітрольний шлях біосинтезу природних сполук. Полікетидний (ацетатний) шлях біосинтезу природних сполук. Шикиматний шлях.

Література [1].

Тема 3. Основи стереохімії природних сполук

Поняття про симетрію та асиметрію органічних молекул. Конфігурація та конформація. Геометрична ізомерія. Номенклатура геометричних ізомерів. Хіральність. Оптична активність. Номенклатура енантіомерів. Рацемати. Діастереомерія. Особливості стереохімії природних сполук. Біологічна активність енантіомерів.

Література [5].

Тема 4. Розповсюдженість в природі, методи вилучення та аналізу основних класів природних сполук

Основні способи виділення органічних сполук з природної сировини. Перегонка з водяною парою. Екстракція природних сполук. Підбір розчинника для вилучення природних сполук. Розділення сумішей природних сполук на індивідуальні компоненти. Хроматографія. Класифікація хроматографічних методів за агрегатним станом фаз, на основі природи елементарного акту, за апаратурним оформленням. Класифікація за методом відносного переміщення фаз.

Література [3].
Тема 5. Аліфатичні природні сполуки

Насичені аліфатичні вуглеводні у природі. Біологічна роль вуглеводнів у рослинах. Функціональні похідні аліфатичних вуглеводнів. Феромони. Токсини, фітотоксини, фітоалексини, антифіданти. Аліфатичні кислоти. Жирні кислоти та їх похідні. Сполуки з малими циклами. Похідні з середніми циклами. Макроциклічні кетони мускон та циветон.

Література [1, 2].

Тема 6. Ізопреноїди

Особливості хімічної структури ізопреноїдів. Класифікація ізопреноїдів. Гемітерпени. Монотерпеноїди. Типи поєднання ізопренових фрагментів. Ациклічні монотерпеноїди. Моноциклічні монотерпеноїди. Дициклічні та трициклічні монотерпеноїди. Сесквітерпеноїди. Ациклічні сесквітерпеноїди. Ювенільні гормони. Моноциклічні сесквітерпеноїди. Сесквітерпеноїди з двома чи більшим числом циклів у молекулі. Азулени. Дитерпеноїди. Ациклічні дитерпеноїди. Моноциклічні дитерпеноїди. Біциклічні дитерпеноїди лабданового і еперуановий типів. Природна амбра. Сестертерпеноїди. Тритерпеноїди. Ациклічні тритерпеноїди. Тетрациклічні тритерпеноїди. Тритерпенові сапоніни. Каротиноїди. Особливості хімічної структури. Каротини і ксантофіли. Стерини. Стероїди. Жовчні кислоти. Стероїдні гормони. Стероїдні глікозиди. Ефірні олії як природні композиції терпеноїдів.

Література [1, 2, 4].

Тема 7. Ароматичні природні сполуки

Неконденсовані похідні бензолу. Бензойна кислота та фенолокислоти. Особливості структури та властивості галлотанінів. Алкіловані феноли. Фенілпропаноїди. Ацилбензоли. Ароматичні сполуки, що містять два та більше неконденсованих циклів. Депсиди. Дифеніли та диарилметани. Стильбени та дигідростильбени. Халкони. Лігніни та неолігнани. Хінони.

Література [1, 2, 3].

Тема 8. Гетероароматичні природні сполуки

Бензофурани. Біосинтез основних типів бензофуранів. Бензопірани. Похідні хроману та ізохроману. Хромони та ксантони. Кумарини. Способи біосинтезу кумаринів. Розповсюдженість кумаринів в природі. Хімічні та біологічні властивості кумаринів. Особливості будови та біологічної дії піранокумаринів. Псораленові та ангеліцинові фуранокумарини. Дикумарини. Методи виявлення кумаринів в рослинній сировині. Флавоноїди. Загальна характеристика, класифікація флавоноїдів. Розповсюдженість в природі. Методи виявлення, вилучення та аналізу флавоноїдів рослинного походження. Розповсюдженість в природі, хімічні та біологічні властивості халконів. Структурна різноманітність та хімічні властивості флаванонів. Флаваноноли. Особливості структури, хімічні та біологічні властивості флавонів. Флавоноли. Ізофлавоноїди. Фізіологічна дія ізофлавоноїдів. Розповсюдженість в природі та біологічні властивості катехінів.

Література [1, 3, 4].

Тема 9. Алкалоїди та інші нітрогеновмісні сполуки

Хімічна будова алкалоїдів. Розповсюдженість алкалоїдів в природі. Біологічна роль алкалоїдів. Класифікація алкалоїдів за хімічною структурою та за шляхами їх біосинтезу. Фізико-хімічні властивості алкалоїдів. Методи вилучення та виявлення алкалоїдів в рослинній сировині. Ациклічні основи. Біологічна роль алкілароматичних амінів. Похідні піролу. Природні основи піролізидинового ряду. Піридинові та піперидинові алкалоїди. Тропанові алкалоїди. Розповсюдженість в природі та фізіологічна дія похідних хінолізину і хінолізидину. Похідні ізохінолінових алкалоїдів. Особливості будови та фізіологічна дія морфінанових алкалоїдів. Хінолінові алкалоїди. Похідні індолу. Ергоалкалоїди. Похідні імідазолу. Піримідинові похідні. Пуринові алкалоїди.

Література [1, 2, 4].

Тема 10. Природні барвники

Класифікація та хімічні властивості барвників. Барвники аліфатичної та аліциклічної будови. Барвники ароматичної будови. Діароїлметани, халкони. Барвники з хіноїдною структурою. Флавоноїди, як природні барвники. Джерела нативних барвників.

Література [3].

Тема 11. Хімія смаку

Поняття хеморецепції. Основні смаки. Солодкий смак. Глюкофори. Підсолоджувачі вуглеводної та білкової природи. Гіркий смак. Гіркоти. Алкалоїди. Гіркі глікозиди. Пекучий і пряний смаки. Солоний смак. Хімія кислого смаку.

Література [3, 6].

Тема 12. Запашні та духмяні речовин

Класифікація запахів. Хімічна природа приємного запаху. Неприємний запах. Взаємозв’язок запаху з будовою речовини. Стандартні запахи та їх носії. Ациклічні запашні сполуки. Запашна олія. Аліциклічні запашні сполуки. Природні смоли. Амбра. Ароматичні запашні сполуки. Природні бальзами. Джерела одержання духмяних речовин, які застосовуються в харчовій промисловості.

Література [3, 6].

Тема 13. Біологічна активність природних сполук

Різноплановість та багатофакторність фізіологічної дії природних сполук. Пряма і побічна дія. Цитостатики і цитотоксини. Сполуки, що діють на нервову систему. Дія природних сполук на органи чуття. Дія на серцево-судинну систему. Модулятори імунітету. Токсини. Канцерогени та мутагени. Органопротектори. Антиоксиданти. Гепатопротектори. Антиканцерогени.

Література [6].
2. ХІМІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ДОБАВОК

Тема 1. Загальні відомості про харчові добавки

Поняття «харчові добавки», мета їх використання. Визначення поняття «харчові добавки» згідно із Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Безпека. Організації, які опікуються безпекою харчових добавок на міжнародному, Європейському рівні та в Україні. Класифікація харчових добавок. Харчові добавки, які використовують у харчових технологіях. Групи, в які об’єднують харчові добавки за технологічним призначенням. Гігієнічні вимоги до застосування харчових добавок. Лабораторний контроль за вмістом харчових добавок в харчових продуктах. Питання ідентичності і чистоти. Специфікації.

Література [7─9, 16].

Тема 2. Харчові добавки, які регулюють або формують консистенцію продуктів

Загальна характеристика емульгаторів. Емульгуючі солі. Харчові поверхнево-активні речовини. Піноутворювачі. Загусники. Гелеутворювачі. Стабілізатори. Наповнювачі.

Література [7─10, 14, 16].

Тема 3. Харчові добавки, які поліпшують колір, смак та аромат продуктів

Загальна характеристика харчових барвників. Відбілюючі харчові добавки. Речовини, які сприяють збереженню забарвлення. Загальна характеристика харчових ароматизаторів. ХД, які підсилюють і модифікують смак та аромат. Загальна характеристика підсолоджуючих речовин. Природні інтенсивні підсолоджувачі. Цукрозамінники. Підкислюючі речовини. Солені речовини.

Література [7─9, 12, 14, 16].

Тема 4. Харчові добавки, які подовжують термін збереження якості продуктів

Консерванти. Захисні гази. Антиоксиданти. Синергісти антиокислювачів. Ущільнювачі. Водоутримуючі агенти. Антизлежувальні агенти. Плівкоутворювачі. Стабілізатори піни. Стабілізатори помутніння.

Література [7─10, 12].

Тема 5. Харчові добавки, які прискорюють та полегшують ведення технологічного процесу

Регулятори рН харчових систем. Емульгуючі солі. Хімічні розпушувачі. Носії, розчинники, розріджувачі. Речовини для капсулювання. Речовини для таблетування. Роздільники. Піногасники. Комплексні поліпшувачі. Пропеленти. Диспергуючі агенти.

Література [7─10, 15].

Тема 6. Допоміжні матеріали

Осушувачі. Харчові добавки, що полегшують фільтрування. Екстрагенти. Каталізатори гідролізу та інверсії. Охолоджуючі та заморожуючі агенти. Речовин, що сприяють життєдіяльності мікроорганізмів. Каталізатори. Ферменти і ферментні препарати. Засоби для зняття шкірки з овочів.

Література [7─9, 11, 14].

Тема 7. Проблеми використання харчових добавок в продуктах дитячого харчування

Література [12, 13].


3. ХІМІЯ ТА ТЕХНОЛОГІЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Тема 1: Загальна характеристика парфумерно-косметичних засобів.

Види косметичної продукції. Класифікація косметичних засобів за призначенням. Класифікація косметичних засобів за фізичним станом. Розчини. Емульсії. Утворення емульсій, їх типи і структура. Суспензії. Тверді суміші.

Література [17, 19, 21, 23-26].

Тема 2: Технологія парфумерних виробів.

Парфумерне виробництво. Класифікація парфумерних виробів. Види парфумерних виробів, їх склад. Сировина для парфумерного виробництва. Духмяні речовини. Рецептура. Приготування настойок пахучих речовин. Мацерація. Перколяція. Технологія парфумерних композицій, парфумерних рідин, парфумерних засобів. Методи і технологія одержання ефірних олій. Контроль якості.

Література [17─19, 21, 24-26].

Тема 3: Технологія косметичних засобів для догляду за шкірою рідкої консистенції. Лосьйони і тоніки.

Шкіра, як об’єкт впливу косметичних засобів. Будова, функції та типи шкіри. Старіння шкіри. Косметичний догляд за шкірою. Лосьйони. Тоніки. Визначення, характеристика, класифікація і призначення засобів для догляду за шкірою рідкої консистенції. Характеристика основних компонентів, номенклатура, принципи складання рецептури, функціональне призначення, концентрація. Технологічний процес, апаратурне оформлення виробництва. Оцінка якості.

Література [17, 18, 24].

Тема 4: Технологія косметичних засобів для догляду за шкірою. Креми косметичні.

Креми косметичні. Класифікація за призначенням, за складом, за фізичним станом (жирові, емульсійні, суспензійні, спеціального призначення). Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії косметичних кремів. Характеристика, вимоги до рецептури залежно від об’єкта застосування, призначення. Рецептура. Технологія. Контроль якості.

Література [17─20, 22, 23, 24].

Тема 5: Технологія косметичних засобів дезодоруючого призначення. Дезодоранти та антиперспіранти.

Косметичні засоби проти поту. Класифікація за призначенням (дезодоранти і антиперспіранти). Характеристика. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії дезодорантів та антиперспірантів. Характеристика та номенклатура діючих речовин у складі препаратів дезодоруючої дії. Рецептура. Технологія. Апаратурне оформлення. Оцінка якості.

Література [17, 18].

Тема 6: Технологія косметичних мил.

Косметичні мила. Класифікація та характеристика. Косметичний ефект і механізм дії. Фізико-хімічні властивості мила. Характеристика сировини, рецептура миловарного виробництва. Туалетні мила. Рідкі туалетні мила. Технологія, апаратурне оформлення виробництва. Вимоги до якості.

Література [17, 18, 20].

Тема 7: Технологія косметичних засобів для догляду за волоссям.

Волосся, як об’єкт косметичного догляду. Будова, типи волосся. Лупа та причини її виникнення. Інгредієнти шампунів проти лупи. Хвороби шкіри голови. Шампуні. Бальзами. Ополіскувачі. Кондиціонери. Їх класифікація, характеристика, призначення. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії. Характеристика, функціональне призначення, номенклатура, рекомендовані концентрації активних інгредієнтів, рецептура косметичних засобів для догляду за волоссям. Технологічний процес, апаратурне оформлення виробництва. Оцінка якості.

Література [17─20].

Тема 8: Декоративні косметичні засоби для догляду за волоссям.

Засоби для укладки (гелі, пінки, муси, лосьйони, воски, стайлінги), завивки волосся, фіксації зачіски (лаки для волосся). Фарби для волосся рослинні та синтетичні. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії. Характеристика, класифікація, вимоги до рецептури. Технологічний процес, апаратурне оформлення виробництва. контроль якості.

Література [17─19].

Тема 9: Технологія косметичних засобів декоративного призначення для догляду за шкірою на жировій та емульсійній основі.

Класифікація і призначення засобів декоративної косметики. Склад, рецептура, технологія, апаратурне оформлення, контроль якості губних помад. Склад, рецептура, технологія, апаратурне оформлення, контроль якості порошкоподібних та компактних пудр, рум’ян, тіней для повік. Вії, як об’єкт косметичного догляду. Склад, рецептура, технологія, апаратурне оформлення, контроль якості туші для вій, тональних кремів, контурних олівців. Нігті, як об’єкт косметичного догляду. Косметичні препарати для догляду за нігтями. Склад, рецептура, технологія, апаратурне оформлення, контроль якості лаків для нігтів.

Література [17, 18].

Тема 10: Технологія косметичних засобів для догляду за порожниною рота та зубами. Зубні пасти. Зубні еліксири. Зубні порошки.

Косметичні засоби для догляду за порожниною рота та зубами. Характеристика. Класифікація за формою випуску, призначенням, механізмом дії. Особливості косметичного ефекту. Функціональне призначення компонентів рецептури. Біологічно-активні речовини протикарієсної, протипарадантозної дії. Технологія, контроль якості зубних паст, еліксирів, порошків.

Література [17─19].
4. СЕНСОРНИЙ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ХАРЧОВИХ ДОБАВОК ТА КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Тема 1. Поняття про сенсорний аналіз.

Визначення науки органолептики, її цілі і завдання. Роль сенсорного аналізу в експертизі якості продовольчих товарів. Основні умови, необхідні для забезпечення об'єктивних і відтворюваних результатів у дегустаційному аналізі. Перспективи розвитку науки. Стандартизація органолептики. Понятійний апарат. Класифікація якісних ознак продовольчих товарів: показники призначення, технологічності, збереженості, естетичні та інші фактори, що впливають на якість. Місце органолептичних показників у системі якісних ознак продовольчих товарів. Номенклатура показників, що визначаються за допомогою органів чуття. Сучасна термінологія. Природа речовин, що обумовлюють забарвлення і флейвор продуктів. Проблема колорантів, ароматизаторів та смакових добавок у зв'язку з фактором ризику для здоров'я людини. Вплив структури, складу і властивостей продуктів на показники консистенції, щільності, еластичності і інші, що сприймаються за допомогою глибокого дотику (натиску) і в порожнині рота. Взаємозв'язок консистенції з характеристикою засвоюваності, свіжості, смаку і іншими ознаками, що формують загальне уявлення людини про якість продовольчих товарів.

Література [27─29].

Тема 2. Теоретичні основи сприйняття сенсорних ознак товарів.

Загальні відомості про анатомію і фізіології органів зору, смаку, нюху, дотику. Сучасні уявлення і класифікації смаків і запахів. Ключова і композиційна природа запаху. Фізичні властивості і хімічна природа речовин, які сприймаються органами смаку і нюху. Теоретичні основи сприйняття кольору, смаку, запаху. Вплив зовнішніх умов та індивідуальних особливостей дегустаторів на вразливість органів зору, смаку, нюху, дотику. Поняття «карти язика», зорової, смакової і нюхової чутливості (пороги сприйняття, сенсорна пам'ять та інші), адаптації і втоми органів почуттів, маскування і компенсації смаків і запахів та інші відомості, необхідні для організації правильної роботи експертів-дегустаторів. Вплив статі, віку, генетичних та інших індивідуальних чинників, географічних особливостей, національних традицій на особливості сприйняття сенсорних органів.

Література [27─29].

Тема 3. Організація сучасного сенсорного аналізу.

Систематизація методів дегустаційного аналізу. Характеристика споживчих та аналітичних методів. Переваги та можливості методів для вирішення конкретних завдань. Оцінка достовірності результатів. Перспективи балового і профільного методів у дегустаційній експертизі якості продуктів і у вирішенні науково-дослідних завдань. Принципи побудови традиційних бальних шкал, недоліки та шляхи вдосконалення балової системи оцінки якості продуктів. Правила розроблення науково обґрунтованих бальних шкал з урахуванням сучасних вимог. Поняття діапазону (бальності) шкали, градації коефіцієнтів вагомості та інші. Вимоги до сукупності якісних описів шкали. Приклади науково обґрунтованих шкал. Вимоги до приміщення та оснащення для проведення органолептичного аналізу. Необхідні умови щодо приміщення, освітлення, обладнання, посуду, допоміжних матеріалів та інші, які забезпечують правильну організацію роботи дегустаторів для отримання об'єктивних і відтворюваних результатів. Джерела помилок у дегустаційному аналізі з позицій умов роботи дегустатора.

Література [27─29].

Тема 4. Спектроскопічні методи аналізу.

Шкала електромагнітного випромінювання. Поняття про електронні спектри. Спектроскопія в УФ та видимій області. Класифікація електронних переходів, характеристичні полоси, інтенсивність електронних переходів, батохромний і гіпсохромний зсув, закон Бугера-Ламберта-Бера. Застосування УФ-спектроскопії для ідентифікації та кількісного визначення харчових добавок. Будова УФ-спектрометрів. Зв’язок отриманих даних з результатами сенсорного аналізу.

Інфрачервона (ІЧ)-спектроскопія — типи коливань, характеристичні коливання, ІЧ-спектр, діапазони ІЧ-спектроскопії, використання ІЧ-спектроскопії для аналізу харчових добавок та косметичних засобів.

Література [29─32].



Тема 5. Хроматографічні методи аналізу.

Історія хроматографії, вклад вітчизняних вчених в розвиток хроматографії.

Основні поняття про метод тонкошарової хроматографії (ТШХ). Сорбенти та розчинник, елюотропний ряд, рухома та нерухома фази, основні закономірності розділення речовин. Правила приготування рухомих фаз, нанесення речовин для аналізу на пластинку, проведення хроматограм та детектування речовин. Роль методу ТШХ в контролі якості харчових добавок та косметичних засобів.

Метод рідинної хроматографії – основні типи хроматографії, модифіковані сорбенти, рухомі фази. Хроматограма, отримання хроматограм, селективність та ефективність, теоретична тарілка, час утримання, коефіцієнт розділення, коефіцієнт симетрії, фактор ємності. Будова рідинних хроматографів. Використання методу рідинної хроматографії для ідентифікації та кількісного аналізу харчових добавок та косметичних засобів.

Метод газової хроматографії, основні типи рухомої і нерухомої фаз, будова приладів, основні переваги та проблеми методу капілярної газової хроматографії. Використання методу газової хроматографії для ідентифікації та кількісного визначення компонентів в харчових продуктах та косметичних засобах.

Література [29, 30, 32].



ПЕРЕЛІК ПитанЬ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ, В Т.Ч. У ФОРМІ СПІВБЕСІДИ

  1. Хімія природних сполук, як наука про вторинний метаболізм. Класифікація природних сполук. Навести приклади представників кожного класу.

  2. Способи виділення органічних сполук з природної сировини. Як кількість екстрактивних речовин у вилученні залежить від умов екстракції?

  3. Основні методи розділення сумішей природних сполук на індивідуальні компоненти.

  4. Особливості хімічної структури феромонів. Основні типи феромонів в залежності від їх функціонального призначення.

  5. Особливості хімічної структури, джерела та практичне застосування аліфатичних макроциклічних сполук.

  6. Основні класи ізопреноїдів. Біологічна роль ізопреноїдних метаболітів. Способи поєднання ізопренових фрагментів.

  7. Особливості хімічної структури, рослинні джерела монотерпеноїдів. Вплив стереохімічних особливостей будови на властивості.

  8. Особливості хімічної структури складників ефірних олій. Основні методи вилучення ефірних олій з рослинної сировини.

  9. Розповсюдженість в природі, методи вилучення та виявлення тритерпенових сапонінів.

  10. Будова каротиноїдів. Методи їх вилучення з рослинної сировини.

  11. Загальна характеристика та класифікація флавоноїдів. Навести приклади представників кожного класу.

  12. Рослинні джерела флавоноїдів, методи їх вилучення та аналізу. Біологічна роль флавоноїдних сполук.

  13. Особливості структури, вилучення з рослинної сировини та виявлення кумаринів.

  14. Розповсюдженість в природі та біологічні властивості катехінів. Виявлення катехінів в рослинній сировині, методи їх вилучення.

  15. Методи виявлення та вилучення вітаміну Р з рослинної сировини. Фізіологічна дія та практичне застосування флавоноїдів з Р-вітамінною активністю.

  16. Особливості будови флавонолів. Біологічна активність та практичне застосування рутину та кверцитину.

  17. Особливості хімічної будови природних ізофлавоноїдів. Біологічна активність ізофлавоноїдів.

  18. Особливості хімічної структури антоціанів, їх рослинні джерела. Особливості вилучення антоціанів.

  19. Розповсюдженість в природі та біологічна активність алкалоїдів. Практичне застосування алкалоїдів.

  20. Класифікація алкалоїдів за хімічною структурою. Класифікація алкалоїдів за шляхами їх біосинтезу.

  21. Фізико-хімічні властивості алкалоїдів. Методи їх вилучення та аналізу.

  22. Розповсюдженість в рослинному світі та фізіологічна дія алкалоїду нікотину. Особливості структури алкалоїдів, агоністів нікотинових ацетил холінових рецепторів.

  23. Особливості структури пуринових алкалоїдів. Розповсюдженість в природі кофеїну, теофіліну, теоброміну. Фізіологічна дія пуринових алкалоїдів та їх практичне застосування.

  24. Природні барвники. Класифікація природних барвників за хімічною структурою. Навести приклади барвників, які відносяться до різних класів природних сполук.

  25. Різноплановість та багатофакторність фізіологічної дії природних сполук. Пряма і побічна дія.

  26. Які речовини відносять до добавок? Поняття Е-кодів. Які міжнародні та національні структури опікуються використанням харчових добавок?

  27. Які гігієнічні вимоги до харчових добавок? Мета використання харчових добавок.

  28. За яким принципом класифікують харчові добавки? Які основні умови забезпечують безпечність використання харчових добавок? Показники безпеки харчових добавок.

  29. Дайте характеристику терміну «підсолоджувачі». Наведіть основних представників та технології їх отримання. Які гігієнічні вимоги до підсолоджувачів?

  30. Охарактеризуйте цукрозамінники. Наведіть основні технології їх отримання. Що таке коефіцієнт солодкості? Як його розрахувати?

  31. Охарактеризуйте інтенсивні підсолоджувачі природного походження. У виробництві яких продуктів доцільно використовувати підсолоджувачі?

  32. Дайте характеристику інтенсивних підсолоджувачів синтетичного походження. У виробництві яких продуктів доцільно використовувати підсолоджувачі?

  33. Дайте визначення терміну «ароматизатори». Які представники харчових ароматизаторів вам відомі? Яку сировину використовують для одержання харчових ароматизаторів?

  34. Що таке ефірні олії (масла)? Назвіть основних представників ефірних масел. Які хімічні компоненти входять до складу ефірних масел? Якими способами одержують ефірні олії?

  35. В чому відмінність натуральних, ідентичних натуральним та синтетичних ароматизаторів? Які хімічні компоненти входять до їх складу?

  36. Які речовини використовують для модифікації смаку? Охарактеризуйте підсилювачі смаку та аромату. За якими ознаками класифікують прянощі?

  37. Охарактеризуйте речовини, які відносяться до харчових барвників. Яка мета застосування харчових барвників? Чим зумовлена підвищена увага споживачів та фахівців до забарвлення харчових продуктів?

  38. Які основні природні барвники використовують у харчовій промисловості? Охарактеризуйте каротиноїди та хлорофіли як харчові добавки-барвники.

  39. Охарактеризуйте органічні синтетичні барвники. Переваги і недоліки застосування синтетичних барвників порівняно з природними. Які їх особливості порівняно з натуральними барвниками? Сфера застосування.

  40. Які властивості мають зшиті крохмалі? Охарактеризуйте властивості розщеплених крохмалів.

  41. Які види модифікованих крохмалів використовують у харчовій промисловості? Наведіть їх характеристику та умови застосування.

  42. Як поділяються пектини за ступенем етерифікації? Які галузі використання таких пектинів? Які технологічні властивості пектинів?

  43. Які альгінати та з якою метою використовують у харчовій промисловості?

  44. Охарактеризуйте полісахариди морських водоростей. Охарактеризуйте групу карагенанів. В яких продуктах їх використовують і з якою метою?

  45. Охарактеризуйте целюлозу та її похідні як добавки-загущувачі.

  46. Які камеді ви знаєте та які з них дозволено використовувати в Україні? В яких продуктах їх використовують і з якою метою?

  47. Що таке комплексні поліпшувачі? З якою метою використовують комплексні поліпшувачі? Які інгредієнти входять до складу комплексних поліпшувачів? В якому вигляді виробляють комплексні поліпшувачі? Рекомендоване дозування.

  48. Як впливають харчові добавки окисної та відновлювальної дії на параметри технологічного процесу? Охарактеризуйте харчову добавку – тіосульфат натрію.

  49. Як впливають харчові добавки окисної та відновлювальної дії на параметри технологічного процесу? Охарактеризуйте властивості L-цистеїну як харчової добавки відновлюваної дії.

  50. Які вимоги пред'являються до консервантів? Наведіть приклади основних консервантів, які використовуються у виробництві продуктів харчування.

  51. Назвіть основні технологічні харчові добавки. Дайте їх коротку характеристику. Які речовини використовують для регулювання рН середовища у харчових системах?

  52. Охарактеризуйте ферментні препарати з амілолітичною активністю. Наведіть приклади їх застосування у харчовій промисловості.

  53. Охарактеризуйте ферментні препарати з протеолітичною активністю. Наведіть приклади їх застосування у харчовій промисловості.

  54. Охарактеризуйте ферментні препарати з ліполітичною активністю. Наведіть приклади їх застосування у харчовій промисловості.

  55. Охарактеризуйте ферментні препарати з целюлолітичною активністю. Наведіть приклади їх застосування у харчовій промисловості.

  56. Які речовини відносять до консервантів? Їх роль у збереженні сировини і готової продукції. Охарактеризуйте основні види консервантів. Які консерванти на даний час дозволеними до використання в Україні.

  57. Які речовини відносять до консервантів? Їх роль у збереженні сировини і готової продукції. Охарактеризуйте сорбінову кислоту (Е200) та її солі (Е201-Е203)

  58. Які речовини відносять до консервантів? Їх роль у збереженні сировини і готової продукції. Охарактеризуйте бензойну кислоту (Е210) та її солі бензоати (Е211–Е213).

  59. Дайте пояснення мети і способів використання антиокисників. Назвіть основні антиокисники, які використовують у харчовій промисловості.

  60. Дати визначення харчовим добавкам-емульгаторам. Які Ви знаєте природні емульгатори? Класифікація емульгаторів. Функції і технологічні властивості, використання у виробництві харчових продуктів.

  61. Що означає термін «біологічно активна добавка»? Яка роль БАД в харчуванні людини? Яка нормативно-правова база регламентує розробку, використання та безпеку БАД?

  62. Класифікація БАД. Групи еубіотиків. Характеристика і властивості, використання в харчуванні людини.

  63. Класифікація БАД. Групи нутріцевтиків. Характеристика і властивості, використання в харчуванні людини.

  64. Класифікація БАД. Групи парафармацевтиків. Характеристика і властивості, використання в харчуванні людини.

  65. Перерахувати групи харчових добавок, які доцільно використовуються в процесі отримання дієтичних продуктів.

  66. Сировина для виробництва парфумерних засобів. Характеристика і номенклатура основних та допоміжних речовин, які використовуються у парфумерії.

  67. Поняття про методи екстракції. Вимоги до екстрагентів.

  68. Настої пахучих речовин. Апаратурно-технологічна схема методу перколяції. Переваги та недоліки методу мацерації.

  69. Парфумерні композиції. Принципи створення. Апаратурно-технологічна схема виробництва. Композиції-бази та їх місце у виробництві парфумерних композицій.

  70. Парфумерні рідини. Апаратурно-технологічна схема виробництва. Відстоювання та вистоювання парфумерних рідин.

  71. Парфумерні вироби. Принципи складання рецептури. Технологічна схема виробництва.

  72. Засоби догляду за шкірою. Старіння шкіри. Класифікація і призначення засобів догляду за шкірою.

  73. Будова, функції та типи шкіри. Лосьйони та тоніки. Характеристика основних компонентів та рецептура.

  74. Косметичний догляд за шкірою. Технологія лосьйонів та тоніків.

  75. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії косметичних кремів.

  76. Характеристика емульсій як дисперсних систем. Принципи стабілізації емульсійних косметичних кремів.

  77. Жирові косметичні креми. Характеристика, класифікація, принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  78. Класифікація, характеристика і номенклатура біологічно активних, діючих і допоміжних речовин, які використовуються у складі косметичних кремів.

  79. Емульсійні косметичні креми. Характеристика, класифікація, принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  80. Суспензійні косметичні креми. Характеристика, класифікація, принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  81. Гелеві креми. Характеристика, класифікація, принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  82. Маски, скраби косметичні. Характеристика, класифікація, принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  83. Сонцезахисні косметичні засоби. Особливості призначення. УФ-фільтри. Характеристика. Принципи складання рецептури. Технологія виробництва.

  84. Косметичні засоби проти поту. Характеристика, класифікація за призначенням. Сировина, яка використовується у виробництві дезодорантів та антиперспірантів.

  85. Дезодоранти та антиперспіранти. Фізико-хімічні та фізіологічні аспекти дії. Технологія виробництва.

  86. Розкрийте механізм дії туалетного мила. Основна та допоміжна сировина, яка використовується у виробництві туалетних мил.

  87. Вимоги, які висуваються до якості туалетного мила.

  88. Класифікація мил залежно від призначення. Фізико-хімічні властивості мила. Технологія варіння основи туалетного мила (мильного ядра).

  89. Особливості будови волосся. З яких частин складається волосина? Лупа та причини її виникнення. Інгредієнти шампунів проти лупи. Методи усунення лупи. Хвороби шкіри голови.

  90. Поверхнево-активні речовини як сировина для виробництва засобів по догляду за волоссям. Загальна характеристика сировини для виробництва шампунів.

  91. Шампуні. Рецептура та технологічна схема виробництва.

  92. Бальзами, ополіскувачі та кондиціонери для волосся. Призначення, властивості, склад, рецептура, технологія.

  93. Засоби для хімічної завивки. Механізм дії, активні речовини, вимоги які висуваються до якості.

  94. Фарби для волосся. Класифікація. Сировина. Рецептура. Технологія виробництва.

  95. Класифікація губних помад. Їх характеристика. Сировина, яка використовується у виробництві губних помад.

  96. Губні помади. Рецептура та апаратурно-технологічна схема виробництва.

  97. Пудри, рум’яни, тіні для повік. Сировина, яка використовується для виробництва. Рецептура. Особливості виробництва косметичних засобів компактної форми випуску.

  98. Апаратурно-технологічна схема виробництва пудр, рум’ян, тіней для повік порошкоподібної форми випуску.

  99. Технологія пудр, рум’ян, тіней для повік компактної форми випуску.

  100. Вії, як об’єкт косметичного догляду. Туш для вій. Характеристика, класифікація, сировина, рецептура, технологія туші для вій.

  101. Контурні олівці. Характеристика, класифікація, сировина, рецептура, технологія контурних олівців.

  102. Тональні креми. Характеристика, класифікація, сировина, рецептура, технологія тональних кремів.

  103. Нігті, як об’єкт косметичного догляду. Косметичні препарати для догляду за нігтями. Лак для нігтів. Характеристика. Призначення. Склад, функціональне призначення та концентрація компонентів рецептури лаку для нігтів.

  104. Лак для нігтів. Рецептура та апаратурно-технологічна схема виробництва.

  105. Зуби, як об’єкт косметичного догляду. Зубні пасти, еліксири, порошки. Сировина, рецептура, технологія виробництва.

  106. Які показники визначаються у процесі сенсорного аналізу товарів?Переваги і недоліки сенсорного аналізу якості товарів. Яке значення в комплексній оцінці якості товарів має встановлення кореляції між показниками, що визначаються лабораторними і сенсорними методами?

  107. Що собою являє аналізаторна система людини? Які властивості мають аналізатори? Дайте характеристику рівнів відображення навколишнього світу нервовою системою людини. Яку роль відіграє пам’ять у сенсорному аналізі?

  108. Дайте характеристику властивостей органів чуттів (вразливість, чутливість, адаптація, втомлюваність, сенсорна пам’ять). Які фактори впливають на чутливість органів чуттів людини?

  109. Характеристика органа, що виконує роль сприймаючого відділу смакового аналізатора. Роль смаку в житті людини. Наведіть відмінності між поняттями «смак» і «смаковитість» продовольчих товарів. Сутність процесу формування смаковитості продукту.

  110. Навести перелік та охарактеризувати фактори, що впливають на результати визначення смаку продукту. Дайте характеристику таким явищам, як суперництво смаків, маскування та компенсація смаку, смаковий контраст, смакова гармонія. Яку роль вони відіграють при сенсорному аналізі харчових продуктів?

  111. Охарактеризувати суб’єктивні і об’єктивні розлади смаку. Навести характеристику основних смаків. Яку роль відіграють смакові відчуття у визначенні якості продовольчих товарів?

  112. Роль запаху в житті людини. Охарактеризувати умови за яких сприйняття запаху є оптимальним. Які фактори впливають на чутливість органа нюху? Які запахові аномалії зустрічаються у людей?

  113. Яка класифікація запахів є найприйнятнішою для проведення сенсорного аналізу? Відмінності між поняттями «запах», «аромат», «букет». Роль запаху в оцінці якості продовольчих товарів. Які фактори суттєво впливають на результати визначення запаху?

  114. Значення органа зору в житті людини. Характеристика основних властивостей зорового аналізатора (константність, трансформація, акомодація). Навести характеристику основних понять кольорового зору (колірний тон, насиченість і яскравість кольору, одночасний і послідовний контрасти). Які умови можуть забезпечити правильне сенсорне сприйняття кольору?

  115. Наведіть характеристику основних властивостей слуху (гострота, поріг чутності, звуковий дискомфорт) та органів дотику людини. Роль органів слуху і дотику в сенсорному аналізі. Які органолептичні показники сприймаються органами дотику?

  116. Навести характеристику речовин, що обумовлюють солодкий смак харчових продуктів? Дайте характеристику речовинам, що надають харчовим продуктам кислий смак. Характеристика речовин – носіїв гіркого смаку харчових продуктів. Роль пахучих речовин у формуванні органолептики харчових продуктів. Характеристика барвних речовин, що містяться у складі харчових продуктів.

  117. Принципи побудови традиційних бальних шкал. Коефіцієнти вагомості шкали. Вимоги до якісного опису шкали. Застосування експертних методів у розробці бальних шкал і в профільному аналізі.

  118. Анкетний метод визначення ставлення споживачів до товару: вимоги до анкет. Метод парного порівняння, метод трикутного порівняння. Метод розведення і балова оцінка. Сутність методу двох еталонів.

  119. На які види поділяються фізико-хімічні методи аналізу? Назвіть переваги та недоліки хімічних та фізико-хімічних методів аналізу. Назвіть основні методи розрахунку в фізико-хімічних методах. Зв’язок сенсорного та фізико-хімічного методів аналізу.

  120. Що таке електромагнітне випромінювання, якими величинами воно характеризується. Наведіть оптичний діапазон електромагнітного випромінювання. Що таке смуга, що таке спектр, який принцип взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною. Які є види молекулярно-абсорбційної оптичної спектроскопії.

  121. Закон Бугера-Ламберта-Бера. Фізичний зміст молярного коефіцієнта поглинання. Обмеження закону Бугера-Ламберта-Бера.

  122. Принцип дії фотоколориметрів, будова приладів. Принцип дії спектрофотометрів, будова приладів. Як використовують закон Бугера-Ламберта-Бера в кількісних методах аналізу? Які кювети використовують в спектрофотометричних методах аналізу?

  123. Класифікація електронних рівнів молекули. Особливостi молекулярних спектрiв в УФ i видимій областях. Що таке батохромний та гіпсохромний зсув та причина їх виникнення?

  124. Які три основні області присутні в ІЧ-спектрах? Дайте визначення валентних та деформаційних коливань в молекулі речовини. Яка природа ІЧ-спектроскопії. Що таке в ІЧ-спектроскопії “область відбитків пальців” та в чому її значення? Що собою являє в ІЧ-спектроскопії область характеристичних смуг?

  125. Як реєструють ІЧ-спектри органічних сполук? Як впливають домішки на ІЧ-спектри речовини та реєстрацію ІЧ-спектрів? Як проводять розшифровку ІЧ-спектру органічної речовини? Значення ІЧ-спектроскопії для аналізу речовин.

  126. Історія хроматографії, вклад вітчизняних вчених в розвиток хроматографії. Які види хроматографії ви знаєте? На чому оснований метод хроматографічного розділення?

  127. Для яких цілей може використовуватися тонкошарова хроматографія (ТШХ)? Адсорбенти для ТШХ. Модифіковані адсорбенти для ТШХ.

  128. Як правильно наносити пляму на хроматографічну пластину та проводити хроматографування? Обладнання для проведення тонкошарової хроматографії. Від чого залежить Rf? Як обробляють хроматограму для ідентифікації та кількісного визначення речовини?

  129. Метод газової хроматографії (ГХ) при визначенні харчових добавок і косметичних засобів. Основні принципи методу. Капілярні та набивні колонки. Рухомі та нерухомі фази в методі ГХ.

  130. Метод рідинної хроматографії (РХ) при визначенні харчових добавок і косметичних засобів. Основні принципи методу. Рухомі та нерухомі фази в методі рідинної хроматографії. Основні типи рідинної хроматографії. Хроматографічні колонки.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на фаховому вступному випробуванні «Хімічні технології»
для вступу на навчання для здобуття освітнього ступеня магістр

зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія»


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:



0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ та не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник не має уявлення про об’єкт вивчення (питання), може відтворити тільки деякі поняття, проте допускає грубі помилки.

20 балів – вступник має дуже розпливчасті уявлення про об’єкт вивчення (питання), може відтворити тільки деякі поняття, проте допускає грубі помилки.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, виявляє здатність елементарно викласти думку, проте допускає значні помилки.

40 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність викласти думку, проте допускає окремі помилки.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність викласти думку, проте допускає окремі помилки.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Але не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.
Програма фахового вступного випробування та критерії оцінювання знань розроблені фаховою атестаційною комісією.
Голова фахової атестаційної комісії Г.В.Сокольський

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на фаховому вступному випробуванні «Хімічні технології» для вступу на навчання для здобуття ступеня магістр зі спеціальністі 161 «Хімічні технології та інженерія» що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2016 році
Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.



Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

Голова фахової атестаційної комісії Г.В.Сокольський

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Семенов А.А. Основы химии природных соединений: в 2 т. / А.А. Семенов, В.Г. Карцев. – Москва: МБФНП (ICSPF), 2009. – Т.1 – 624 с.; Т.2. - 424 с.

  2. Семенов А.А. Очерк химии природных соединений / А.А. Семенов. – Новосибирск: Наука, 2000. – 664 с.

  3. Ісак О.Д. Хі.мія природних сполук: підруч. / О.Д. Ісак, Я.Г. Бальон, В.О. Ісак. – Луганськ: Ноулідж, 2012. – 756 с.

  4. Бондаренко С.П. Органічна хімія природних сполук: лабораторний практикум для студентів напряму 6.051301 "Хімічна технологія" денної форми навч. [Електронний ресурс] / С. П. Бондаренко. – К.: НУХТ, 2013. – 48 с.

  5. Бондаренко С.П. Хімія природних сполук: Лабораторний практикум для студентів напряму підготовки 6.051301 "Хімічна технологія" денної форми навч. / С. П. Бондаренко. - Київ.: НУХТ, 2015. – 52 с.

  6. Семенов А.А. Биологическая активность природных соединений / А.А. Семенов, В.Г. Карцев. – Москва: МБФНП (ICSPF), 2012. – 520 с.

7. Булдаков А.С. Пищевые добавки. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2003. – 136 с.

8. Сарафанова Л.А. Пищевые добавки. Энциклопедия. – С-Пб.: ГИОРД, 2004. – 808 с.

9. Нечаев А.П., Кочеткова Л.А., Зайцев А.Н. Пищевые добавки. – М.: Колос, 2001. – 256 с.

10. Матвеева И.В., Белявская И.Г. Пищевые добавки и хлебопекарные улучшители в производстве мучных изделий. – М.: МТИПП, 2003. – 188 с.

11. Сарафанова Л.А. Применение пищевых добавок. Технические рекомендации. – С-Пб.: ГИОРД, 2005.

12. Плахотін В.Я., Тюрінова І.С., Хомич Г.П. Теоретичні основи технологій харчових виробництв. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 640 с.

13. Загальні технології харчових виробництв / В.А. Домарецький, П.Л. Шиян і ін. – К.: Університет «Україна», 2010. – 814 с.

14. Пищевые ингредиенты в производстве хлебобулочных и мучных кондитерских изделий. М.: ДеЛи принт, 2013. – 527 с.

15. Абрамзон, А.А. Поверхнево-активні речовини / А.А. Абрамзон, Л.П. Зайченко, С.І. Файнгольд. – Л.: Хімія, 1988. – 199 с.

16. Нечаєв, А.П. Харчова хімія / А.П. Нечаєв, С.Є. Траубенберг, А.А. Кочеткова та ін. – СПб.: ГИОРД, 2001. – 592 с.



  1. Пешук Л.В. Технологія парфумерно-косметичних продуктів: [навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів / Пешук Л.В., Бавіка Л.І., Демідов І.М.]; – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 376 c.

  2. Технология косметических и парфюмерных средств: [учеб. пособие для студ. фармац. спец. высш. учеб. заведений / Башура А.Г. и др.]; – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2002. – 272 с.

  3. Кривова А.Ю. Паронян В.Х. Технология производства парфюмерно-косметических продуктов. – М.: ДеЛи принт, 2009. – 668 с.

  4. Аппаратура и блок-схемы производства косметических средств. / [Башура А.Г. и др.]. – Харьков: изд-во НФАУ, 2001. – 82 с.

  5. Войткевич С.А. Эфирные масла для парфюмерии и ароматерапии. – М.: Пищевая промышленность, 2001. – 283 с.

  6. Губський Ю.І. Біологічна хімія: Підручник. – К. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 580 с.

  7. Герд Кутц. Косметические кремы и эмульсии: [пер. с нем. – Аусбург, 2001.]; М.: ООО «Фирма Клавель», Издат. дом «Косметика и Медицина», 2004. – 267 с.

  8. Каспаров Г.Н. Основы производства парфюмерии и косметики. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: «Агропромиздат», 1988. – 287 с.

  9. Толковый словарь по косметике и парфюмерии. Сырье и биологически-активные добавки: [под ред. Т.В. Пучковой и А.А. Родюнина]; – М.: ООО «Фирма Клавель». – Т.2. – 2000. – 264 с.

  10. Яковлева Л.А. Товароведение парфюмерно-косметических товаров: [учебник / Яковлева Л.А., Кутакова Г.С.]; – СПб: Лань, 2001. – 256 с.

  11. Родина Т.Г. Сенсорный анализ продовольственных товаров: учебник для вузов. 2-ое издание. – М.: Изд. Центр «Академия», 2006. – 208 с.

  12. David Kilcast. Sensory analysis for food and beverage quality control. A practical guide. Woodhead Publishing Limited, 2010. − 373 с.

  13. Сенсорний та фізико-хімічний аналіз харчових добавок та косметичних засобів [Електронний ресурс]: лабораторний практикум для студ. напряму підготовки 6.051301 "Хімічна технологія" ден. форми навч. / уклад.: О.Г. Макаренко – К.: НУХТ, 2014. – 46 с.

  14. Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 620 с.

  15. Преч Э., Бюльманн Ф., Аффольтер К. Определение строения органических соединений. М.: Мир. – 2006. – 441 с.

  16. Физико-химические методы анализа: Тексты лекций по дисциплине «Аналитическая химия и физико-химические методы анализа» для студентов химико-технологических специальностей заочной формы обучения / А.Е. Соколовский, Е.В. Радион. – Минск.: БГТУ, 2007. – 128 с.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка