Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра



Сторінка1/4
Дата конвертації16.11.2016
Розмір0.54 Mb.
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

24.02.2014 р. (протокол № 4)

Перший проректор

______________В.С. Височанський



програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста, магістра
Спеціальність: 7.02030304, 8.02030304

«Переклад (німецько-український переклад)»

Львів-2014

Фахові вступні випробування перевіряють рівень фундаментальної та професійної підготовки бакалаврів, які повинні:

• володіти поглибленими знаннями основної іноземної мови і уміннями інноваційного характеру, вільно, впевнено і правильно користуватися німецькою мовою у професійних, наукових та інших цілях; володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на рівні С1 за шкалою Ради Європи: розуміти при читанні і сприйнятті на слух інтегрований зміст і деталі текстів усіх типів будь-якого рівня змістової і мовної складності (крім вузькоспеціальних), уміти вилучати із текстів як експліцитну так і імпліцитну інформацію, що міститься в них; вільно і адекватно використовувати німецьку мову в ситуаціях усного спілкування: вміти інформувати, описувати, повідомляти, висловлювати свій погляд та аргументувати його, дотримуючись параметрів комунікативної адекватності, мовної правильності, відповідної структурованості та зв’язності; писати добре структуровані тексти, відповідно до ситуації і комунікативного наміру (твір, реферат, доповідь, тези доповіді, коментар, анотацію, наукову статтю); реферувати й анотувати наукові та науково-методичні матеріали на різну тематику;

• володіти знаннями з теорії мови: знати основні положення сучасних лінгвістичних теорій, що складають концептуальну основу теоретичних дисциплін, базові поняття теорії мови; визначати на функціональному рівні граматичний статус омонімічних, синонімічних та полісемантичних конструкцій, трансформувати певні конструкції в семантично еквівалентні; розкривати закономірності відношень між мовними формами та їх змістом, володіти основами контрастивного методу дослідження мов, мати належні знання історії формування фонетичної, лексичної, морфологічної та синтаксичної систем німецької мови; знати особливості формування і структури лексичного значення, парадигматичних угрупувань лексики, можливості збагачення лексичного складу, його соціальний та територіальний поділ, основні типи словників; кваліфіковано аналізувати лексичне значення слова, особливості формування лексичних одиниць, підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди, формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

• володіти широкою теоретичною базою перекладознавства; вільно оперувати основними поняттями, концепціями і фактами сучасної науки про переклад; застосовувати головні методи перекладознавчого аналізу; знати ключові концепції перекладання в історичному зрізі, лінгвістичний та літературознавчий підходи до перекладу; розуміти динаміку розвитку перекладацьких принципів; вміти відтворювати одиниці тексту з проблемною еквівалентністю, обирати стратегію для досягнення необхідного рівня еквівалентності, перекладати тексти з урахуванням жанрово-стилістичної домінанти та типу тексту, аналізувати перекладні тексти в історичному зрізі, розпізнавати функції перекладу.

Програма фахових вступних випробувань укладена згідно зазначених вище вимог на основі навчальних програм наступних фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін:
1. Практичний курс з німецької мови

Перевірка мовної компетенції здійснюється згідно вимог навчальної програми вивчення німецької мови для студентів 1-4-х курсів перекладацького відділу факультету іноземних мов.

Мовна компетенція передбачає знання системи мовних моделей та вербалізованих лінгвістичних операцій, що регулюють процес породження актуальних речень відповідно до інтенції мовця.

Мовленнєва компетенція передбачає уміння в автоматизованому режимі користуватися в мовленнєвій діяльності можливостями мовної системи, здатність адекватно використовувати мову у різних соціально-детермінованих ситуаціях спілкування з використанням інформації культурологічного чи країнознавчого характеру.

Розвиток мовної та мовленнєвої компетенції ґрунтується на принципі єдності тематичного та міжкультурного аспектів.

Тематичний аспект опирається на особистий і фаховий досвід студента і охоплює побутову (типові повсякденні ситуації) і країнознавчу (суспільно-політичне, економічне та культурне життя країни, мову якої вивчають) тематику.



Міжкультурний аспект передбачає пізнання, толерантне сприйняття і розуміння іншої культури у порівнянні з рідною, вдосконалення умінь будувати свою мовленнєву поведінку відповідно до соціокультурної специфіки країни, мову якої вивчають.
Тематика курсу.


  1. Der Mensch und sein Alltag. Tagesablauf. Wohnen. Wohnverhältnisse und Wohnungseinrichtung. Studentenwohnheim. Wohngemeinschaft. Zur Miete wohnen. Wohnorte. Leben in der Stadt und auf dem Lande. Stadtverkehr. Mahlzeiten und Essgewohnheiten. Kochen und Kochrezepte. Essen zu Hause und außerhalb. Gesundes Essen. Konsum und Einkaufen. Kleidung und Mode. Dienstleistungen.

  2. Freizeit und Sport. Freizeitangebote. Freizeitgestaltung. Reisen. Reiseziele und Reisetypen. Bahn-, Auto-, See- und Flugreisen. Unterkunft. Massentourismus uns seine Alternativen. Interessen und Hobbys. Sommer-und Wintersport. Populäre Sportarten. Extreme Sportarten. Fitness. Olympische Spiele. Geschichte und Gegenwart.

  3. Gesundheit. Gesundheitsprobleme und Krankheiten. Beim Arzt. Gesundheitswesen in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Gesunde Lebensweise.

  4. Der Mensch und die Gesellschaft. Charakter und Aussehen, Gefühle und Emotionen. Mentalität, Stereotypen, Klischees, Vorurteile. Die Rolle der Frau in der Gesellschaft. Freundschaft. Liebe. Familie. Erziehung. Jugendliche und ihre Probleme. Nationale Feiertage und Familienfeste.

  5. Schulsysteme. Schultypen. Probleme der Kindererziehung. Studentenalltag und Studium. Hochschulsysteme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine.

  6. Berufe und Berufswahl. Berufsberatung und Berufsausbildung. Arbeit im Büro und in der Produktion. Arbeitssuche. Vorstellungsgespräch.

  7. Lehrer und Gesellschaft. Lehrertätigkeit. Was macht einen erfolgreichen Lehrer aus. Klassenführung. Lehrer als Erzieher. Problemkinder.

  8. Sprache und Sprechabsichten. Deutschsprachige Länder, Sprachenpolitik und Mehrsprachigkeit. Die Rolle der deutschen Sprache in der Welt. Sprachnormen. Fach-und Berufssprachen des Deutschen.

  9. Der Mensch und die Natur. Landschaften. Klima. Jahreszeiten. Wetter und Wettervorhersage. Umwelt und Umweltschutz. Technischer Fortschritt und die Umwelt. Die Erfindungen der Menschheit. Industrie und Landwirtschaft und ihre Einwirkung auf die Umwelt. Umweltverschmutzung. Wege zur Lösung der Umweltprobleme.

  10. Der Mensch und die Kunst. Mensch und Musik. Musikalische Trends und Genres. Theater und seine Arten. Spielplan. Ein Theaterbesuch. Theaterlandschaften im deutschsprachigen Kulturraum und in der Ukraine. Kino und seine Rolle. Lieblingsfilm, Lieblingsschauspieler und Lieblingsregisseur. Kunstmuseen. Malerei. Architektur.

  11. Deutschland und Deutsche. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

  12. Österreich und Österreicher. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

  13. Schweiz und Schweizer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben.

  14. Ukraine und Ukrainer. Geographie und Landschaften. Geschichte. Staatlicher Aufbau und Wirtschaft. Sehenswürdigkeiten und kulturelles Leben. Politische Systeme in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Die Verfassung. Die Verfassungsorgane. Parteien und Wahlen.

  15. Massenmedien in den deutschsprachigen Ländern und in der Ukraine. Medien in unseren Leben. Presselandschaft. Radio. Fernsehen. Sein Einfluss auf die Menschen. Computer und Internet. Medienverhalten und Gesundheit.


Список рекомендованої літератури

  1. Бориско Н., Брунер К., Каспар- Хене Х. та ін. Навчально-методичний комплекс DU I. Вінниця: «Нова книга», 2009.

  2. Bahlmann C., Breindl-Hiller, Drxler H.D., Ende K., Storch G. Unterwegs. Lehrwerk für die Mittelstufe Deutsch als Fremdsprache. Langenscheidt, 2005.

  3. Buscha A., Linthout G. Das Mittelstufenbuch. Deutsch als Fremdsprache. Teil 1. Hueber, 2003.

  4. Daniels A., Estermann Ch., Köhl-Kuhn R., Sander I., Butler E., Tallowitz U. Mittelpunkt B2. Deutsch als Fremdsprache für Fortgeschrittene. Klett, 2007.

  5. Daniels A., Estermann Ch., Köhl-Kuhn R. Mittelpunkt С1. Deutsch als Fremdsprache für Fortgeschrittene. Klett, 2008.

  6. Haasenkampf G. Leselandschaft. Zweibändiges Lehrwerk für die Mittelstufe. Verlag für Deutsch, 1999.

  7. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 1. Langenscheidt, 2007.

  8. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 2. Langenscheidt, 2008.

  9. Koithan U., Schmitz H., Sieber T., Sonntag R., Ochmann N.. Aspekte. Mittelstufe Deutsch. Lehrbuch 3. Langenscheidt, 2009.

  10. Login 1. Deutsch für Germanistikstudenten. – Під ред. Сидорова О.В. – Харків: Фоліо, 2005. – 400 с.

  11. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Brückenkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

  12. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Hauptkurs. – Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.

  13. Perlman-Balme M., Schwalb S., Weers D. em Abschlusskurs.– Ismaning: Max Hueber Verlag, 2001.


Граматична компетенція
Граматичний матеріал пояснюється та закріплюється на основі різних підходів. Граматичні структури відбираються з оригінальних текстів, які використовуються також і для подачі лексичного матеріалу. Застосовуються методи аналізу помилок та пояснення випадків уживання того чи іншого граматичного правила на готових прикладах. Кожне теоретичне представлення певних граматичних явищ супроводжується численними вправами, усними та письмовими, а також різноманітними видами діяльності, що розвивають вміння студентів уживати ті чи інші граматичні структури у мовленні та на письмі. Практичний, структурний та ситуативний підходи зумовлюють використання комунікативних методів, особливо на початкових етапах вивчення іноземної мови. Диференціація між активною (спілкування) та пасивною (читання та розуміння текстів) граматикою лежить в основі викладання цього аспекту на старших курсах.


  1. Das Substantiv. Hauptkategorien des Substantivs: Genus, Kasus, Numerus. Bestimmung des Geschlechts nach der Form und nach der Bedeutung. Deklinationstypen der Substantive. Deklination der Eigennamen. Pluralbildung der Substantive. Doppelformen bei der Pluralbildung. Rektion der Substantive.

  2. Der Artikel: Formen, Deklination und Gebrauch. Grammatische und semantische Funktionen des Artikels. Der Artikel bei Eigennamen.

  3. Das Adjektiv. Der attributive und prädikative Gebrauch der Adjektive. Deklination der Adjektive. Steigerungsstufen der Adjektive. Rektion der Adjektive. Substantivierung der Adjektive und der Partizipien.

  4. Das Adverb. Semantische Gruppen der Adverbien. Steigerungsstufen der Adverbien.

  5. Das Pronomen. Personalpronomen. Interrogativpronomen. Demonstrativpronomen. Possessivpronomen. Negative Pronomen. Das Pronomen es. Relativpronomen. Pronominaladverbien.

  6. Das Zahlwort. Kardinalzahlen und Ordinalzahlen. Zahladverbien. Bruchzahlen. Gebrauch der Zahlen in Maßangaben.

  7. Die Präposition. Semantische Gruppen der Präpositionen. Präpositionen mit Dativ. Präpositionen mit Akkusativ. Präpositionen mit Dativ und Akkusativ. Präpositionen mit Genitiv.

  8. Die Konjunktion: nebenordnende, entgegensetzende und unterordnende Konjunktionen. Wortfolge nach verschiedenen Typen der Konjunktionen. Semantische Gruppen der Konjunktionen. Konjunktionaladverbien.

  9. Das Verb. Hauptkategorien des Verbs: Person, Numerus, Tempus, Genus und Modus. Konjugationsarten und Grundformen der Verben. Semantische Gruppen der Verben: persönliche und unpersönliche Verben. Vollverben und Hilfsverben. Reflexive Verben. Rektion der Verben.

  10. Bildung und Gebrauch der Zeitformen: Präsens, Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futur I und II. Absoluter und relativer Gebrauch der Zeitformen. Die Modalverben: objektive und subjektive Bedeutung. Das Verb lassen.

  11. Die Kategorie des Genus. Bildung und Gebrauch des Passivs und des Stativs.

  12. Die Kategorie des Modus: Indikativ, Imperativ, Konjunktiv.

  13. Konjunktiv als Modus, dessen Grundbedeutung und Arten. Bildung der konjunktivischen Zeitformen im Aktiv, Vorgangspassiv und Stativ. Temporale Bedeutung und Gebrauch der konjunktivischen Zeitformen in einem einfachen und zusammengesetzten Satz.

  14. Die indirekte Rede und deren Ausdrucksmittel. Der Konjunktiv als eines der Ausdrucksmittel der fremden Aussage. Nebensatzformen der indirekten Rede mit dem Konjunktiv nach der Art der Verbindung mit dem Ankündigungssatz und nach dem Ziel der Aussage.

  15. Die Nominalformen des Verbs: der Infinitiv und das Partizip. Bildung und Gebrauch des Infinitivs I und II. Gebrauch des Infinitivs mit und ohne „zu“. Infinitivgruppen. Bildung und Gebrauch der Partizipien I und II. Gebrauch des Partizips I mit „zu“. Partizipialgruppen. Das erweiterte Attribut.

  16. Satztypen und Wortfolge: Aussagesätze, Fragesätze, Aufforderungssätze. Fragetypen: bejahende und verneinende Sätze. Negation.

  17. Hauptglieder des Satzes. Arten und Ausdrucksmittel des Subjekts. Arten und Ausdrucksmittel des Prädikats.

  18. Nebenglieder des Satzes: Objekt, Attribut, Adverbialbestimmung und ihre Arten.

  19. Der zusammengesetzte Satz und Wortfolge. Die Satzreihe. Arten der Verbindung in einer Satzreihe. Das Satzgefüge.

  20. Das Satzgefüge: Typen von Nebensätzen. Der Subjektsatz. Der Prädikativsatz. Der Objektsatz. Der Kausalsatz. Der Temporalsatz. Der Finalsatz. Der Konzessivsatz. Der Folgesatz. Irreale Folgesätze. Der Konditionalsatz. Irreale Bedingungssätze. Der Attributsatz. Der Lokalsatz. Der Komparativsatz. Irreale Komparativsätze. Der Modalsatz. Satzgefüge mit dem weiterführenden Nebensatz. Der mehrfachzusammengesetzte Satz. Die Schaltsätze.

  21. Der Umfang, die Gliederung und die Arten des Textes. Mittel der Satzverflechtung.


Список рекомендованої літератури


  1. Buscha J., u.a. Grammatik in Feldern. München: Verlag für Deutsch, 1998.

  2. Drushinina V., Köhler C. Modalität in der Rede. Moskau: Vysshaja shkola, 1986.

  3. Dreyer H., Schmitt R. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik. München: Verlag für Deutsch, 2005..

  4. Fandrych Ch., Tallowitz U. Klipp und Klar. Übungsgrammatik Grundstufe Deutsch. Stuttgart: Klett, 2002.

  5. Grammatiktraining Deutsch. Berlin; München: Langenscheidt, 2002.

  6. Hall, Karin; Scheiner, Barbara. Übungsgrammatik für Fortgeschrittene. Deutsch als Fremdsprache .Ismaning: Max Hueber, 2001.

  7. Heidermann W. Grammatiktraining Grundstufe. München: Verlag für Deutsch, 2000.

  8. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch für den Ausländerunterricht. Leipzig- Berlin- München-Wien- Zürich-New York: Langenscheidt-Verl-: Enzyklopädie, 1999.

  9. Helbig G., Buscha J. Übungsgrammatik. Deutsch. – Leipzig - Berlin - Wien – Zürich - New Jork: Langenscheidt-Verl.: Enzyklopädie, 2004.

  10. Zielinski W.-D. ABC der deutschen Nebensätze.München: Hueber, 1996.

  11. Арсеньева М.Г., Цыганова И.А. Грамматикка немецкого языка. – Санкт-Петербург: Союз, 2002.

  12. Приходько А.Н. Практикум із синтаксису складного речення. Запоріжжя: Запорізьк. держ. у-т, 1992.

  13. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка. – СПб.: КАРО, 2006.

  14. Шендельс Е.И. Практическая грамматика немецкого языка. – М.: Высш. шк., 1986.


Лексична компетенція

Лексичний матеріал добирається за принципом частоти вживання в мові, у різних функціональних стилях, усному та писемному мовленні. Особлива увага приділяється словотвору, його основним принципам та способам. Зокрема, наголошується значення афіксів, ідентифікація різних частин мови та вміння самостійно творити слова в іноземній мові, використовуючи задані основи та афікси. Це сприяє розвиткові не лише перцептивних, а й продуктивних навичок студентів: мовленню, письму, перекладу. Вивчаються усталені дієслівно-прийменникові сполучення, які закріплюються на основі різноманітних вправ. Запам'ятовування лексичного матеріалу поєднується з розвитком інших навичок – аудіювання, мовлення, читання, граматики та письма. Текстовий матеріал ґрунтується на оригінальних неадаптованих текстах – сучасних та класичних творах художньої літератури, публіцистики, відео- та аудіозаписах мовлення носіїв мови. Важлива роль у поясненні та засвоєнні лексичного матеріалу відводиться вправам на переклад. Опрацювання лексичного матеріалу (повторення та закріплення) передбачає системний тематичний поділ.

Вступники на ОКР «Магістр»/ «Спеціаліст» повинні


  • володіти продуктивним та рецептивним словниковим запасом обсягом 5000 слів та словосполучень, в тому числі і тематичною лексикою до зазначених вище тем;

  • знати парадигматичні взаємозв’язки лексики (синонімія, антонімія, гіпер-гіпонімія, лексико-семантичні поля);

  • знати шляхи збагачення німецької лексики (словотворення, зміна лексичного значення, запозичення, утворення фразеологічних одиниць);

  • знати особливості територіальної та соціальної диференціації лексики;

  • вміти практично застосовувати знання з курсу лексикології для аналізу лексики;

  • аналізувати лексичне значення слова чи фразеологізму, особливості процесів формування похідних та фразеологічних одиниць;

  • розрізняти види лексичних значень та системних зв’язків лексики,

  • підбирати синоніми, антоніми, будувати синонімічні ряди;

  • формувати тематичні групи, лексико-семантичні поля;

  • визначати соціальну та територіальну приналежність лексичної одиниці;

  • ідентифікувати фразеологізми та аналізувати їх структуру.


Список рекомендованої літератури


  1. Bock H. Langenscheidt-Redaktion. Grundwortschatz Deutsch. Lernwörterbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  2. Bock H., Müller J. Grundwortschatz Deutsch. Übungsbuch. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 1998.

  3. Buscha F. Friedrich K. Deutsches Übungsbuch. Übungen zum Wortschatz der deutschen Sprache. Langenscheidt 2001.

  4. Busse J. Training Deutsch. Wortschatz-und Strukturübungen. München: Hueber, 1996.

  5. Földeak, Hans. Wörter und Sätze: Satzgerüste für Fortgeschrittene. Ismaning: Max Hueber, 2001. Herzog A. Idiomatische Redewendungen von A-Z. Berlin; München: Langenscheidt, 1998.

  6. Lohfert W., Scherling Th. Wörter – Bilder – Situationen zu 20 Sachfeldern für die Grundstufe Deutsch als Fremdsprache. Berlin; München; Zürich: Langenscheidt, 2002.

  7. Lübke D. Lernwortschatz Deutsch. München: Hueber, 2001.


2.Стилістика

Курс знайомить студентів з предметом, завданнями, головними теоретичними положеннями та терміносистемою стилістики сучасної німецької мови. Курс формує у студентів наукове уявлення про різні підходи до стилю, стилістики та стилістичного аналізу; теорію функціональної стилістики, теорію образів та теорію рівневої стилістики, теорію стилістики тексту і контексту; висвітлює різницю між тропами і фігурами мовлення; знайомить з фоностилістичними та лексикостилістичними засобами; засобами стилістичної морфології та стилістичного синтаксису. З огляду на специфіку підготовки фахівців, ключові проблеми дисципліни розглядаються в бінарній площині зіставлення німецької мови з українською. У результаті вивчення курсу студент повинен уміти здійснювати лінгвостилістичний аналіз тексту; проводити зіставний лінгвостилістичний аналіз; наводити власні приклади стилістичних засобів; проводити структурно-семантичний аналіз образу.



Теми змістових модулів:

  1. Стилістика як філологічна наука, її генезис. Предмет та завдання стилістики. Мікро- та макростилістика.

  2. Базові поняття стилістики. Поняття стилю. Функціональні стилі німецької мови та їх класифікація. Жанрові стилі. Індивідуальний стиль. Стильова риса як стилет вірний фактор. Види стильових рис. Стилістичне значення слова. Компоненти стилістичного значення. Стилістичне забарвлення та суб’єктивні конотації тексту. Стилістична норма.

  3. Стилістичне використання лексичного складу німецької мови. Стилістична диференція словника сучасної німецької мови: стилістично нейтральна та стилістично маркована лексика. Питання вибору слова. Загальномовна та контекстуальна синонімія. Використання характерилогічної лексики (архаїзми, неологізми, іноземні слова, фахова лексика, діалектизми, жаргонізми) для створення в тексті різних колоритів.

  4. Стилістичне використання фразеологізмів. Стилістична класифікація німецької фразеології. Стилістичні функції нейтральної та експресивної фразеології в тексті. Модифікація фразеологічних сполучень в тексті як засіб посилення стилістичного ефекту. Види оказіональної модифікації фразеологізмів.



  1. Стилістичне використання структури німецького речення. Стилістичний порядок слів німецького речення: початкова позиція та кінцева позиція певних членів речення. Порушення рамкової структури речення як стилістичний засіб посилення певної думки. Поняття відокремлення та його варіанти. Абсолютне відокремлення певних членів речення. Відокремлена прикладка та її стилістичне використання в тексті. Парантеза як специфічний вид відокремлення, її полі функціональність.

  2. Лексико-синтаксичні фігури. Перерахування та його види. Ампліфікація та градація як особливі види перерахування. Унаочнення зображення – головна функція перерахування. Повтор та його різновиди. Стилістична полі функціональність повтору. Синтаксичний паралелізм та його стилістичні можливості. Паралелізм у поетичному тексті – канонічний прийом світової поезії. Фігури контрасту: антитеза та хіазми. Антоніми у складі лексичної антитези. Архітектонічна функція антитези. Хіазм як експресивний засіб у полемічному тексті.

  3. Образні засоби німецької мови. Поняття образності та унаочнення. Порівняння та його види. Поняття tertium comparationis. Стилістичні функції порівняння в тексті. Тропи: метафора, метонімія та їх різновиди. Стилістичні функції цих тропів. Епітет та його види. Дві головні функції епітета: конкретизуючи та оцінювальна. Перифраз як описовий засіб. Логічні та образні перифрази. Види перифразу: гіпербола, літота, евфемізм.

  4. Мовні засоби гумору та сатири. Гра слів на основі багатозначності та омонімії слів та виразів. Гра слів на основі звукового співпадіння та звукоподібності. Можливості алогічних сполучень на різних рівнях мови викликати ефект несподіваності. Оксиморон, зевгма та комічне перерахування як засоби побудовані на лексико-синтаксичному алогізмі. Два типи парадоксу. Невідповідність форми і змісту як засіб створення гумористичного ефекту. Порушення типу як поєднання елементів різного стилістичного забарвлення. Пародія як невідповідності змісту чи форми відповідного твору.

  5. Стилістичне використання фонетичної організації німецької мови. Поняття ритмомелодики мови. Стилістичні функції інтонації. Звукомелодика: асонанс, алітерація.

  6. Проблема макростилістики. Загальні поняття макростилістики: текст, контекст, композиція, архітектоніка. Типологія композиційно-мовленнєвих форм. Три види чужої мови: пряма, непряма та невласне-пряма.


Рекомендована література:

  1. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка.– М.: Высшая школа, 1990.

  2. Ляшенко Т. С. Функціональна стилістика німецької мови : навчальний посібник для студентів / Т. С. Ляшенко. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – 112 с.

  3. Сильман Т. И. Проблемы синтаксической стилистики. – Л., 1967.

  4. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. – Leipzig, 1977.

  5. Fleischer W., Michel G., Starke G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. 2.Aufl.–Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien: Lang, 1996.

  6. Glušak T. S. Funktionalstilistik des Deutschen. – Minsk, 1981.

  7. Gulyga I. W., Natanson M. D. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. Москва-Ленинград, 1969.

  8. Konrad R. Kleines Wörterbuch sprachwissenschaftlicher Termini. – Leipzig, 1981.

  9. Krahl S., Kurz J. Kleines Wörterbuch der Stilkunde, Leipzig 1977.

  10. Naer N. M., Stilistik der deutschen Sprache, Москва „Высшаяшкола” 2006.

  11. Lysetska N., Heidemeyer V. Stilistik der deutschen Sprache. – Луцьк, 2009.

  12. LysetskaN. Funktionalstilistik . – Луцьк, 2009.

  13. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. – Moskau, 1963.

  14. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache, Moskau 1974.

  15. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik, Moskau 1975.

  16. Scharnhorst J. Stilfärbung, Stilwert, Stilschicht. // Sprachpflege. – H. 1/4. – 1974. – S. 1-7, 75 – 82.

  17. Sowinski B. Deutsche Stilistik. – Frankfurt a. M., 1972.

3. Зіставна фразеологія

Курс передбачає ознайомлення з предметом, завданнями, головними теоретичними положеннями та терміносистемою контрастивної фразеології на матеріалі української та німецької мов. На лекціях з’ясовується складна семантична структура фразеологічних одиниць у зіставному аспекті, дивергентні та конвергентні риси в фразеологіях зіставлюваних мов на семантичному та структурному рівнях, поняття міжмовної фразеологічної еквівалентності, її типів та способів мовної реалізації, виокремлюються особливості фразеологічної системи німецької та української мов, зумовлені екстралінгвальними та внутрішньомовними чинниками. Аналізуються способи німецько-українського та українсько-німецького перекладу фразеологічних одиниць у художніх, публіцистичних та наукових текстах.



Теми змістових модулів:

  1. Контрастивна фразеологія як лінгвістична дисципліна.

  2. Головні теоретичні підходи до фразеології.

  3. Українська та німецька фразеографія.

  4. Визначення і головні ознаки фразеологізмів.

  5. Міжмовна фразеологічна еквівалентність.

  6. Кількісна і якісна фразеологічна еквівалентність.

  7. Головні структурні типи українських та німецьких фразеологізмів.

  8. Тематичні групи українських та німецьких фразеологізмів.

  9. Джерела поповнення фразеологізмів.

  10. Універсальне та ідіоетнічне у фразеології.

  11. Способи перекладу фразеологізмів.

  12. Фразеологічні модифікації.

Рекомендована література:

  1. Добровольский Д.О. Сопоставительная фразеология (на материале германских языков). – Владимир, 1990. – 79 с.

  2. Долгополов Ю. Сопоставительный анализ соматической фразеологии (на материале рус., анг. и нем. яз.).– Казань, 1973.- 263 с.

  3. Зорівчак Р. П. До методології вивчення фразеологічних одиниць у контрастивних дослідженнях / Р. П. Зорівчак // Нариси з контрастивної лінгвістики / за ред. Ю. О. Жлуктенка . – Київ : Наук. думка, 1979. – С. 59-65.

  4. Зорівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія : (на матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів : Вид-во при Львів. ун-ті “Вища шк.”, 1983. – 176 с.

  5. Райхштейн А.Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии.– М.,1980. - 143 с.

  6. Сулим В. Т. Узуальна дивергентність дієслівних фразеологізмів у національних варіантах сучасної німецької мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. филол. наук. : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Сулим Володимир Трохимович ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 1994. –21 с.

  7. Сулим В. Т. Фразеологічна диглосія національних варіантів сучасної німецької літературної мови / В. Т. Сулим // Іноземна філологія. – Львів, 1992. – Вип. 103. – С. 61 - 67.

  8. Borchardt W. Die sprichwörtlichen Redensarten im deutschen Volksmund nach Sinn und Ursprung erläutert. Leipzig: VEB F.A. Brockhaus Verlag, 1954.

  9. Burger H. Phraseologie: Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. Berlin: Erich Schmidt Verlag, 2003.

  10. Burger H., Buhofer A./ Sialm A. Handbuch der Phraseologie. Berlin, New York: de Gruyter, 1982.

  11. Dobrovol'skij D. Phraseologie und sprachliches Weltbild. Vorarbeiten zum Thesaurus der deutschen Idiomatik. In: Földes, C. (ed.) Deutsche Phraseologie in Sprachsystem und Sprachverwendung. Wien: edition Praesens, 1992. – S. 171-195.

  12. Fleischer, Wolfgang: Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1997.

  13. Palm Ch. Phraseologie. Eine Einführung. – Tübingen: Niemeyer, 1997.

  14. Römer Chr., Matzke B. Lexikologie des Deutschen. Eine Einführung. – Tübingen: Narr, 2005.

  15. Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Tübingen: Niemeyer, 1992.

  16. Stepanova M. D., Černyševa I. I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. – Moskau, 1986.

4. Контрастивна граматика

Курс передбачає ознайомлення з предметом, завданнями, головними теоретичними положеннями та терміносистемою контрастивної граматики на матеріалі української та німецької мов. На лекціях з’ясовуються проблеми типологічної класифікації мов, мовних універсалій, методи контрастивних досліджень. Аналізуються морфологічна система, граматичні категорії роду, числа і відмінка, детермінованості у німецькій та українській мові, дієслівні категорії часу, виду, стану і способу; синтаксичні системи обох мов, засоби вираження заперечення. Випрацьовуються навички застосування контрастивного аналізу граматичних структур німецької та української мов.



Теми змістових модулів:

  1. Предмет контрастивної лінгвістики та дискусійні питання пов'язані з ним.

  2. Властивості мови що виявляються внаслідок зіставлення її з іншою мовою.

  3. Об’єкт контрастивного мовознавства. Зміст і завдання контрастивної лінгвістики.

  4. Внесок українських вчених у контрастивну лінгвістику. Особливості погляду на контрастивну лінгвістику американських та західноєвропейських вчених.

  5. Мовна типологія.

  6. Універсалії та їх різновиди.

  7. Індукція та дедукція в котрастивній лінгвістиці.

  8. Сутність та мета зіставного методу.

  9. Мова-еталон та вимоги до неї.

  10. Аспекти зіставлення морфологічних систем мов.

  11. Основна одиниця контрастивного вивчення мов на морфологічному рівні.

  12. Характеристика способів вираження граматичних значень в німецькій та українській мовах.

  13. Зв’язок граматичних категорій з типом мови.

  14. Вираження формального характеру граматичної категорії роду в німецькій та українській мовах.

  15. Характеристика відмінностей у структурі, значенні та способах вираження категорій числа в німецькій та українській мовах.

  16. Відмінності у структурі відмінкових систем німецької та української мов.

  17. Категорія детермінації, її сутність та формальні засоби вираження.

  18. Об’єктивний і граматичний час. Семантична структура граматичних часів. Грамеми характерні для відносного часу.

  19. Поліфункціональність деяких грамем в німецькій та українській мовах.

  20. Аспектуальність і граматична категорія виду. Вираження категорії виду в українській мові. Засоби вираження аспектуальності у німецькій мові.

  21. Універсальна теорія стану.

  22. Категорія способу у німецькій та українській мовах.

  23. Типи порядку слів в німецькій та українській мовах.

  24. Особливості актуального членування речень в німецькій та українській мовах.

  25. Двоскладні та односкладні речення в німецькій та українській мовах.

  26. Відмінності у виражені заперечення в німецькій та українській мовах.


Рекомендована література:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка