Програма Фахового вступного випробовування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра



Сторінка1/10
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.99 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Затверджено

на засіданні приймальної комісії

Львівського національного університету

імені Івана Франка

24.02.2014 р. (протокол № 4)

Перший проректор

______________В.С. Височанський

програма

Фахового вступного випробовування

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста, магістра
Спеціальність: 7.02030101, 8.02030101

«Філософія»


Львів-2014

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Затверджено

Вченою Радою філософського факультету

Протокол № 168/7

від 24.12.2013 року

Голова Вченої Ради

Професор В.П.Мельник

ПРОГРАМИ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

ДЛЯ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ЗА НАПРЯМОМ „ФІЛОСОФІЯ”

ДЛЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РІВНІВ

МАГІСТР”, „СПЕЦІАЛІСТ”



ЛЬВІВ-2014
1. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ОНТОЛОГІЯ»
Тема 1.

Філософія, її структура, методи та роль у суспільстві, світогляд, його структура та історичні типи

Проблема визначення філософії. Поняття об’єкту та предмету, структури та системи. Філософія як система. Філософія та філософування. Проблема дискурсу у філософії та науці. Концептуальність та пропозиційність: філософія і наука. Філософія і світогляд. Різноманітність відношення людини до світу. Поняття світогляду. Загальне уявлення про світогляд, його форми і основні риси. Категоріальна структура світогляду. Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Світовідчуття, світосприйняття, світоуява, світобачення, світорозуміння та світогляд.

Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Особливості та функції міфу та релігії. Ідея бога, взаємозв’язок і розвиток міфології, релігії та філософії. Мистецтво і наука, їх світоглядний зміст. Специфіка філософського усвідомлення світу. Загальнолюдське, національне та особистісне у світогляді. Основні теми філософських студій: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Філософія як дослідження засобами раціонального мислення. Філософія як концептотворення.

Проблема методу у філософії. Адекватність предмету і методу філософії. Метод як спосіб філософського мислення і основа побудови філософсько-світоглядних концепцій. Основні історичні форми філософської рефлексії щодо методу.

Структура і функції філософії. Система філософського знання (онтологія, феноменологія, гносеологія, логіка, діалектика, праксеологія, аксіологія), принципи його структурування та внутрішня єдність. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, соціально-практична. Соціальна спрямованість філософського знання. Філософія і культура. Взаємозв’язок філософії, науки, політики ідеології, права, моралі, мистецтва, релігії. Місце і роль філософії у сучасному житті.
Тема 2.

Метафізика як “перша” філософія та формування онтології: історико-філософський погляд

Картина світу в архаїчному світогляді як зародок онтологічних уявлень. Опозиція “хаос – порядок” як їх конституюючий принцип.

Поняття “дао” та “де” у філософії Лао-Цзи. Ніщо як “позитивний” концепт.

Становлення поняття буття у елеатів. Парменід про суще як таке. Пошуки точок збігу мислення і буття: “число” Піфагора, “логос” Геракліта, “атоми” Демокріта. Постановка питання в античній філософії про новий вимір універсуму, який не зводиться до конкретно існуючих речей. Вчення Платона про ідеї як синтез онтологічних проблем античності.

Поєднання онтологічних і теологічних проблем в середньовічній філософії. Схоластична онтологія про рівні буття (субстанційний і акцидентальний, актуальний і потенціальний) та її категоріальний апарат.

Особливості онтології в раціоналізмі та емпіризмі філософії Нового часу. Кант та його “Критика чистого розуму”. Принцип тотожності мислення та буття (Шеллінг, Гегель).

Походження і першопочатковий зміст терміна “метафізика”. Розвиток докантівської метафізики: досократики, Сократ, Платон, Арістотель. Метафізика як теологія: Ф. Аквінський. Пантеїзм Дж. Бруно та онтологія М. Кузанського. Раціоналізм та метафізика Нового часу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза.

Проблеми метафізики в класичній німецькій філософії. І. Кант про метафізику як природну і необхідну схильність людини. Основні риси побудови його програми нової метафізики: метафізика як ядро будь-якої філософії.

Гегель і проблема метафізики. Неоднозначність терміна “метафізика” в філософії 19 ст.: наголос не на предмет, а на метод. Логіка як метафізика. Ключ до метафізики – не філософія природи, а онтологія.

Проблема метафізики в сучасній філософії: Ж.-П. Сартр, М. Гайдегер.



Тема 3.

Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.

Світ як система буття людини. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Філософська теорія буття (онтологія) в її історичній генезі. Роздуми про світ, його існування, життя і смерть та їх значення в людському житті. Проблема вічності світу, його кінечності і нескінченності. Типи філософських онтологій, онтологізм та суб’єктивізм.

Буття - абстрактна визначеність сущого, що збігається з гранично загальним відношенням людини до світу. Категорія буття, її смисл і специфіка та місце в структурі філософського знання. Буття як реальність і абстракція. Буття світу як основа і пердумова його єдності. Буття і дійсність. Буття як універсум.

Відкритість буття і його суперечливий характер. Проблема множинності світів. Основні форми буття. Буття речей, процесів, станів, природи. Буття і сутність. Буття людини та його специфіка. Буття як людська дійсність. Буття як мислення, буття та ідеальне. Поняття духовного буття.

Людина та її природний світ. Світ як сукупна реальність і єдність природи та людини. Місце людини у природному світі. Історія природи та історія людини. Сутність світу і сутність людини. Їх кореляція. Природа як процес. Поняття природи. Природний вимір світу. Проблема життя. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії. Природа як предмет філософської рефлексії. Необхідне і випадкове в природі. Мислення та природа. Людина як підсумок природно-історичного процесу і продукт власної діяльності. Теоретичне, практичне та духовно-практичне відношення людини до природи.. Становлення людини як суб’єкта у відношенні до природи і власної життєдіяльності. Поняття суб’єктивності. Природа як універсальний предмет людської діяльності. Єдність природи та мислення в сфері людської діяльності. Історичне місце натурфілософії (“філософія природи”) в осягненні та “олюдненні” природи.

Матерія як вираз граничних основ буття світу і людини. Матерія як субстанція. Дуалізм, монізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію та їх залежність від розвитку науки. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Матеріальна та духовна єдність світу. Матерія філософська категорія. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Відсутність визначеної межі переходу матерії до духу. Антропний принцип: вплив свідомості на хід експерименту. Єдність енергії та інформації: поняття лептонного поля.

Простір, час, рух, матерія та їх співвідношення. Простір і час як абстрактні форми безпосереднього, сталого (рядоположеного) і процесійного (становлюючого) буття світу. Єдність простору, часу, руху. Матерія як стала тотожність, відношення простору і часу. Єдність руху і матерії. Форми руху матерії та їх взаємозв’язок Природній, культурно-історичний і соціально-практичний зміст простору і часу. Минуле, сучасне, майбутнє - модальності матеріального буття. Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу. Поняття руху в контексті категорій абсолютного і відносного, універсального (всезагального) і одиничного. Рух і спокій. Співвідношення руху, зміни, розвитку як філософська проблема.

Поняття порядку та хаосу, основні проблеми синергетики.


Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).

Визначення та експлікація поняття “феноменологія”. Розрізнення інтерпретацій феномену у німецькій класичній філософії та у феноменології ХХ ст. Феноменологія як онтологія: М. Гайдегер.

Проблема походження та сутності духовного. Філософська теорія духу (логіка) в її історичній генезі. Феноменологія духу. Мислення як предмет філософії. Основні філософські напрямки та концепції щодо природи мислення. Аспекти вивчення феномену свідомомсті: природничонауковий, психологічний, соціологічний, культурно-історичний, філософсько-світоглядний. Духовне, душа, дух, свідомість, мислення.

Мислення як онтологічний феномен та категорія. Розрізнення “мислення” та “думання”, проблема визначення та самовизначення мислення. Мислення як відображення та самовідображення. Форми та закони мислення. Логіка та онтологія. Проблема атрибутивності та абстрактності мислення.

Мислення як соціальне явище. Походження свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Суспільно-історична діяльність та становлення людської свідомості. Практичні аспекти виникнення свідомості. Свідомість як теоретичне відображення суспільних відносин. Мова та мовлення. Свідомість як ідеальна діяльність. Ідеальне та реальне. Знакові системи, семіотичні процеси та їх взаємозв’язок із свідомістю. Свідомість і мозок. Моделювання мислення як наукова і філософська проблема.

Структура свідомості та її феномени: знання, “внутрішній світ”, чуття, знання, воля, мислення, пам’ять, інтуїція. Душа, свідомість, самосвідомість, розум. Свідоме, несвідоме, безсвідоме, підсвідоме і надсвідоме. Раціональне та ірраціональне. Поняття соціального підсвідомого та “архетипу”.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. М.Еліаде Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андроген. – Київ, 2001.

  2. М.Элиаде, Аспекты мифа. – М., 1995,

  3. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу, - К., 2003.

  4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990,

  5. Мамардашвили М.К. Введение в философию. - М., 199,

  6. Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

  7. Ортега-і-Гассет. Что такое философия? - М. 1991,

  8. Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? - М., 1998.

  9. Гоголь М.В. Вий. Соч. В 6 т. Т. 2. - М., 1976.

  10. Пятигорский А. М. Несколько слов об изучении религии // Избр. труды. - М., 1996.

  11. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  12. Пятигорский А. М. Заметки о метафизической ситуации // Избр. труды. - М., 1996.

  13. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. -М., 1996.

  14. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  15. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  16. К. Г. Юнг Душа и шесть архетипов - М., 1998.

  17. Платон, Держава, - К., 2000,

  18. Платон, Бенкет, - Л., 2005.

  19. В.Татаркевич, Історія філософії, - Л., 1997, Т.1

  20. Аристотель, Метафизика, Книга 7, - М., 1976, Т.1

  21. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.

  22. Кессиди Ф. От мифа к логосу. - М., 1972.

  23. Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

  24. Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. - К, 1992

  25. Б.Спиноза Етика - М., 2000.

  26. Г.В. Лейбниц. Монадология. Соч. В 4-х т. - М., 1982, Т.1.

  27. Б.Рассел, Історія західної філософії.

  28. Ф.Бекон. Новый Органон. Соч. в 2-х т. - М., 1973. Т.1.

  29. Д.Г’юм, Трактат про людську природу, - К., 2004.

  30. Рене Декарт Метафізичні розмисли - К., 2002.

  31. Д.Бруно. О причине, начале и едином. - Минск., 1999.

  32. Вольтер. Метафизический трактат. Филос. Сочинения. - М., 1988.

  33. Кант, Основы метафизики моральності, (видрук)

  34. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

  35. Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. - К., 1998,

  36. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

  37. В. Шеллинг Сисема трансцендентального идеализма Соч. в 2 т. Т. 2. - М., 1986

  38. Хесле В. Гении философии Нового времени. - М., 1992.

  39. Ж.-П. Сртр Буття і ніщо - К,. 1999.

  40. М. Гайдегер Бытие и время - М., 2002.

  41. Пригожин И., Стенгерс И. Квант. Хаос. Время. К решению парадокса времени. М., УРСС, 2003.

  42. Пригожин И., Николис Г. Познание сложного. М., УРСС, 2003.

  43. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

  44. Фрейн Майкл. Копенгаген. Львів, 2004.

  45. Кайку Мічіо Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів, Літопис, 2004.

  46. Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії. “Філософська і соціологічна думка”. 1991., № 7.

  47. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  48. Печчеи А. Человеческие качества. - М., 1980.

  49. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

  50. Бичко І.В. Просторово-часові характеристики творчої свідомості. “Філософська думка”. 1978. № 1.

  51. Виноградарский В.Г. Социальная организация пространства. - М., 1988.

  52. Конечное и бесконечное. - К., 1982.

  53. Прерывное и непрерывное. - К., 1983.

  54. Пространство и время. - К., 1984.

  55. Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. - М., 1974.

  56. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  57. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  58. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. - М., 1996.

  59. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  60. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  61. Дельоз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? - С-Пб., 1998.

  62. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. // Соч.: в 14-и т. – М., 1959. – Т.4.

  63. Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. - К., 1993.

  64. Войшвилло Е. Логика. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т. 3. - М., 1964.

  65. Горский А.П. Обобщение и познание. - М., 1985.

  66. Диалектика процесса познания. В 8-ми книгах. Кн. 3. - М., 1985.

  67. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. - М., 1973.

  68. Огурцов А. Феноменология. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т.5. - М., 1970.

  69. Костандов Э.А. Психофизиология сознания и бессознательного. Киев-Харьков-Минск, 2004.

  70. Бибихин В.В. Узнай себя. Санкт-Петербург, «Наука», 1998.

  71. 3. Быблер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога). - М., 1975.

  72. Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.

  73. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление (У истоков человеческого интеллекта). - М., 1963.

  74. Цехмистро И.З. Поиски квантовой концепции физических оснований сознания. Харьков, 1981.

  75. Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. Киев, 1991.

  76. Юнг К. Г. Практика психотерапии - М., 1996.

  77. Юнг К.Г. Misterium Conjunctionis - М., 1999.

  78. Юнг К.Г. Ответ Иову - М., 1998.

  79. Гайдегер Мартин. Бытие и время - М., 2002.

  80. Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления - М., 1995


Контрольні питання:

  1. Проблема визначення філософії. Концептотворення та пропозиційність.

  2. Визначення діалектики.

  3. Запит та його горизонт.

  4. Проблема Духа у філософії.

  5. Першопричина як метафізичне поняття.

  6. Єдине як атрибут буття.

  7. Смисл буття. Буття як концепт.

  8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

  9. Телеологічність дії.

  10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

  11. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  12. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  13. Як можливий філософський запит про буття.

  14. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  15. Проблема тотожності буття та розуміння.

  16. Бог у релігії та філософії.

  17. Інтенціональність свідомості.

  18. Буття сутності та рефлексія.

  19. Рівні буття. Буття та свідомість.

  20. Буття та Ніщо.

  21. Проблема мови і мовлення.

  22. Поняття “Дао” та “Де” у філософії Лао Цзи.

  23. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  24. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  25. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та магія.

  26. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  27. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  29. Ніщо як філософська проблема.

  30. Буття як заперечення небуття.

  31. Буття та час. М. Хайдеггер.

  32. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  33. Фінальність та смисл буття.

  34. Смисл як такий.

  35. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  36. Час, простір та рух як виміри буття.

  37. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

  38. Буття духу як свобода.

  39. Питання про буття як запит про бога.

  40. Негативна теологія. Бог як абсолютне буття.

  41. “Феноменологія духу” Гегеля.

  42. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.

  43. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

  44. Феноменологічна редукція та епохе.

  45. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

  46. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

  47. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

  48. Концептуальність та пропозиційність: філософія та наука.

  49. Міфологія як історично первісний тип світогляду.

  50. Специфіка релігійного світогляду.

  51. Філософія і світогляд.

  52. Структура філософського знання.

  53. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

  54. Поняття системи та структури. Філософія та логіка побудови знань.

  55. Релігійний тип світогляду та його специфіка.

  56. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

  57. Адекватність предмету і методу філософії.

  58. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

  59. Функції філософського знання.

  60. Онтологічний статус поняття буття як філософська проблема.

  61. Буття та суще.

  62. Логічний зміст категорії буття.

  63. Діалектика буття, ніщо (небуття), становлення.

  64. Діяльнісний зміст категоріального відношення буття, ніщо, становлення.

  65. Філософське поняття природи.

  66. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

  67. Природа як предмет філософської рефлексії.

  68. Проблема конечності і безкінечності світу. Вічність.

  69. Відношення “людина-природа”, “мислення-природа” в системі “філософії природи”.

  70. Поняття природи як процесу (еманація, еволюція, розвиток).

  71. Історичне місце натурфілософії (“філософії природи”) в пізнанні природи.

  72. Матерія як онтологічна реальність.

  73. Матерія як категорія.

  74. Енергія та інформація: взаємозв’язок та проблема визначення.

  75. Простір і час як філософські категорії.

  76. Рух як процесійна єдність простору часу.

  77. Відносність часу та простору.

  78. Поняття порядку та хаосу у синергетиці.

  79. Мислення як відображення та самовідображення.

  80. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.


2. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«МЕТАФІЗИКА»
Тема 1.
Як можлива метафізика: історичний екскурс

Запити людини. Філософський (метафізичний) зміст запитів. Запити як діалог. Неможливість емпіричних наук давати відповідь на запити. Філософія як єдність науково-теоретичного знання та духовно-практичної компоненти свідомості. Унікальність історичного буття філософії в ціннісно-особистісного прояву духу. Вічність філософських проблем. Індивідуальний характер філософських істин. Іманентно-метафізична тональність філософії. Основні запити: основа, ціль і смисл дійсності; перші підвалини і засади та мета буття.

Відмінність основи і основаного, буття і становлення у Платона. Предметний і термінологічний зміст поняття “метафізика” у Арістотеля (Андронік Родоський). Проблема сутнього – проблем метафізики. Категорія сутнього – категорія метафізики і категорія мови. Проблема субстанції у Арістотеля. Метафізика як наука про божественну праоснову всього сутнього (Гайдеггер: метафізика Арістотеля є онто-тео-логічна конструкція).

Тома Аквінський про три аспекти метафізики: філософська теологія, наука про сутнє, наука про перші причини речей і перша філософія. Онтотеологія. Номіналізм Оккама (концептуалізм) про універсалії. Універсалії як зовнішні означення речей.

Метафізика в новий час: розум і розсудок, раціоналізм і емпіризм. Критика І.Кантом догматизму старої метафізики. Проблема обгрунтування Кантом метафізики, природознавства та математики. Всезагальність і необхідність як умови науки. Обмеженість емпіризму. Постулювання апріорного знання. Синтез чуттєвого і раціонального. Поняття трансцендентного. Ідеї чистого розуму: душа, свобода, Бог – предмет метафізики. Обмеженість розсудку. Неможливість метафізики як науки, подібної до природознавства. Неможливість мислити “предмети” розуму як матеріальні. Антиномія розуму. Надчуттєве, (трансцендентне) – справа не розсудку і не чистого розуму, а розуму практичного. Транцендентні ідеї: надчуттєве в нас, поза нами (вище нас), після нас – свобода, Бог, безсмертя душі. Метафізика – проблема практичного розуму.

Гегелівська оцінка метафізики. Ототожнення метафізичного методу з метафізикою. Метафізика: розсудок і розум. Спроба мислити трансцендентні (ноуменальні) сутності логічно. Переосмислення предмета логіки та включення в неї антиномічності мислення. Формальна логіка і розсудок. Об’єктивне мислення, розум і діалектична логіка. Інтегрування метафізики в діалектичну логіку. Оцінка Гайдеггером попередньої метафізики як забуття буття.

Позитивістська критика метафізики. Обмеження пізнання позитивним досвідом. Теологічний, метафізичний і позитивний періоди розвитку пізнання (Конт). Позитивні науки. Обмеження функцій розуму. Аналітична філософія та її різновиди. Редукція філософії до чуттєвих вражень. Заперечення існування метафізичних проблем, утвердження їх як псевдопроблем або зведення їх до логіко-гносеологічних проблем. Загальні моменти заперечення метафізики: лінгвістичний поворот – аналіз мови; семантичний – акцент на проблемі значення; методологічний – абсолютизація методу аналізу, відкидання філософської рефлексії; спроба перетворення метафізики в позитивну науку; нейтралізм. Орієнтація на формальну та математичну логіку і математичну дедукцію. Верифікація. Спроба ліквідації метафізики призводить до ліквідації теоретичного знання. Демаркаційна лінія між метафізикою і наукою. Очищення науки від ірраціональності, міфологічності та ідеологічних постулатів. Неминучість метафізичних заблуджень (Вітгенштейн). Метод фальсифікації (Поппер). Неможливість піддати фальсифікації метафізику. Необхідність включення метафізичних допущень в структуру наукових теорій (Поппер). Неможливість знання від метафізики. Критичний раціоналізм про метафізику. Метафізика як координуючий фактор наукового дослідження, залежність значимості наукової теорії від метафізичної установки (Агассі). Метафізика як критерій наукової значимості проблеми. Парадигма як метафізичний феном (Кун). Евристична роль метафізики для методології науки та побудови наукової картини світу. Наука в контексті культури. Метафізика як опосередковуюча ланка між наукою і культурою, як транслятор світогляду і культури певної епохи в наукове знання. Неоднозначність постпозитивістських поглядів щодо метафізики.

Сучасні критики метафізики. Постметафізичні часи. Потреби в духовній орієнтації людини, суспільства. Утвердження метафізики через перегляд і критику своїх методологічних основ. Збереження в метафізиці основних класичних змістовних елементів. Значення метафізики для сучасності: в екзистенційно-антропологічному аспекті. Роль метафізики для оцінки і розуміння позитивної науки. Метафізика як умова для знаходження наукою своїх предметних і методичних меж і можливостей. Метафізика і ідеологія. Світогляд і метафізика. Теологія і метафізика. Філософія як метафізика. Неминучість збереження у філософії метафізичних передумов і запитів. Метафізика як не остання відповідь на граничні питання: метафізика як теорія, що не дає закінчені відповіді, а викликає запити.


Тема 2.
Предмет метафізики

Обгрунтування метафізики як науки через метод. Обгрунтування методу будь-якої науки через її предмет. Метафізика як проникнення через емпіріофізичну сферу до її останніх і граничних основ. Неможливість для метафізики використовувати фактичні (емпіричні) результати для обгрунтування свого методу. Тематичне обгрунтування метафізики. Метафізичне (не антидіалектичне) мислення як методичне обгрунтування самого себе. Оправдання метафізикою свого методу подальшої дії. Неможливість для метафізики інших методів. Наука і предмет її дослідження. Неможливість будь-якої науки, крім метафізики, досліджувати саму себе. Метафізика як перша філософія. Розповсюдження метафізики на все, що взагалі є, в тому числі і на саму себе. Можливості метафізики і її методу як метафізичні проблеми. Співпадання методу метафізики з її предметним самообгрунтуванням. Предмет метафізики як предмет рефлексії. Апорія предмету метафізики і її методу: предмет метафізики не може бути визначений, поки він не проявиться через метафізичне мислення. Рефлексія над умовами можливості питання про буття – основний метод метафізики.

Трансцендентальна рефлексія. Спроби обгрунтування апріорності знання: від Платона до Канта. Пізнання як духовний акт присвоєння суб’єктом об’єкта, об’єкт як предмет свідомості. Потенції свідомості як умова акту присвоєння; виконання акту присвоєння є акт мислення, тобто акт духовного буття апріорі. Конечний суб’єкт (Кант) і вселюдське пізнання як суб’єкт. Загальний суб’єкт – умова метафізичного обгрунтування знання про буття. Роль трансцендентального мислення в обгрунтуванні метафізики. Аргументи проти звинувачень про суб’єктивізацію і релятивізацію пізнання. Проблема трансцендентального досвіду як внутрішнього досвіду особистісного виконання духовного акту запиту і мислення. Питання про начала. Мова запиту. Мова як середовище мислення. Розмова і діалог. Слово і смисл, мова і мислення. Мова як тіло мислення, мислення – духовна душа мови. Утворення понять. Функції мови.

Елементи методу. Проблема риторсії. Апріорні та апостеріорні синтетичні та аналітичні судження.


Тема 3.
Запити про буття

Запити про начало. Начало як питання без будь-якої передумови. Питання про начало як рефлексія, як перетворення запиту в зміст питання, як повернення інтенції запиту на самий запит. Відмінність між логіко-мовною структурою запиту і реальним актом (виконанням) запиту. Перетворення питання про начало в питання про питання. Перетворення питання з “Чи можу я робити запит?” в “Як я можу робити запит?”.

Умови запиту. Одночасність незнання і знання про запити. Знання про незнання як умова запиту. Передзнання і незнання, їх суперечність. Вирішення суперечності. Онтична умова запиту. Логічна умова запиту. Трансцендентальна умова запиту. Передзнання запиту, нетематичне передзнання, емпіричне (конститутивне і модифікативне) передзнання. Емпіричне передзнання як одиничне знання. Емпіричне знання як умова запиту, як певне одиничне питання. Чисте передбачення (апріорне). Передзнання як передбачення, як не тільки статична даність, а і динамічна подія, скерована на осягнення проблеми запиту. Сфери (горизонти) запиту: емпіризм, неопозитивізм, Кант, історичний досвід, Гайдеггер. Горизонт (межа) сфери можливого запиту. Межа як утвердження: а) неможливості запиту поза вказаною межею; б) існування “дещо” поза межею. Зникнення межі при запитові.

Поняття “горизонту буття” (Гусерль, Гайдеггер). Емпіричний та апріорний горизонти буття. Горизонт мислення. Запити про буття і запитане. Необмеженість горизонтів запитаного і відомого. Поняття сутнього. Сутнє і буття.

Безумовна і обумовлена значимість запитів. Релятивізм значимості. Горизонт значимості. Необмежений горизонт буття. “Сутнє” як всезагальне поняття. “Сутнє” як трансцендентальне поняття. Однозначне, багатозначне і аналогічне поняття “сутнього”. Аналогічне поняття буття (сутнього). Аналогія буття як умова метафізики.
Тема 4.
Буття і сутнє

Тотожність і відмінність буття. Суб’єкт і об’єкт, їх відмінність і суперечливість. Знання і буття. Смисл буття і смисл знання. Безпосереднє і опосередковане знання про буття. Тотожність у відмінності і відмінність у тотожності буття. Конечне сутнє. Буття і сутність. Існування і сутність. Контингенція сутнього. Вчення Арістотеля про акт і потенцію. Тома Аквінський про буття. “Забуття” буття (Гайдеггер). Буття сутнього. Буття як основа сутнього як такого. Існування як внутрішня основа сутнього як дійсності. Принцип змісту буття. Обмеженість змісту буття. Буття як буття всього сутнього. Буття як принцип всіх реальних змістів буття всього реального сутнього. Можливе сутнє. Буття як принцип всіх лише можливих змістів буття, які можуть відбутися у всіх лише можливих сутніх.

Принцип необмеженої дійсності буття. Єдність дійсного і можливого існування і змісту буття. Чистий зміст буття. Буття як дійсність чистого змісту і чистої досконалості буття. Конечне суще як обмежене часткове здійснення буття. Відносне заперечення як обмежене конечної сутності. Відносно-заперечне виділення із абсолюту як формальна основа кінченого як такого. Сутність як певне обмеження. Сутність сутності. Тотожність і відмінність буття і сутності. Субстанція і акциденція. Субстанція як конкретне сутнє. Субстанція як субстрат. Акциденція як властивість субстанції. Субстанційна цілісність як смисловий образ сутнього. Акцидентне відображення конечної субстанції. Дія як основна акциденція. Заперечення субстанції емпіризмом (Локк, Юм).
Тема 5.

Буття і дія

Конечне сутнє як онтологічно конституйоване буттям і сутністю. Дія як несубстанційно “в собі” сутнє, а акциденційно “в чомусь іншому” здійснене визначення. Дія як опосередкування рефлексії над своєю дією. Буття як принцип дії. Буття як тотожність, сутність як відмінність. Буття як динамічна тотожність. Чиста позитивність буття. Актуальна конечність і віртуальна нескінченність буття. Дія як відношення діяння. Дія і протидія. Універсальний зв’язок дії всього сутнього. Активна причинна дія і пасивне випробування сутнього в іншому сутньому. Внутрішні і зовнішні дії. Відмінність між часовою послідовністю і причинним зв’язком в чуттєвому сприйнятті. Локк і Юм (емпіризм) про причинність. Кант про причинність.

Здатність сутнього до дії як можливість і виконання дії як дійсність. Єдність буття і сутності сутнього як причина здатності до дії. Виконання дії -- основа буття і конечного сутнього.

Духовна дія. Дух як при-собі-буття. Знання про себе і знання про іншого як знання про буття. Рефлексія рефлективності і духовний (свідомий) акт. Історія проблеми духовного акту. Людина є в своїй свободі “ради самої себе” (Арістотель); “Я існую, отже, мислю” (Декарт); “Людина – ціль сама по собі” (Кант); дух є “при-собі-буття” і “для-себе-буття” і в цьому його свобода (Гегель). “При-собі-буття духу” і виконання акту запиту, знання, воління. Інтенціональність свідомості і рефлексу. Свідомість і виконання буття. Актуальна тотожність буття і знання як основне знання про буття. Нескінченний вимір духовного акту. Віртуальна нескінченність і актуальна конечність духовного акту.

Духовне буття, духовна субстанція і душа. Душа як віртуально нескінченний вимір буття. Матерія як сутнє “не-для-себе”, а “для-іншого” (не духовного). Покладання духовної субстанції. Дія конечної духовної істоти. Подвійність протилежності суб’єкта і об’єкта і їх взаємодія. Подвійність знання і воління.

Запит і знання. Знання як перший спосіб духовного самовиконання. Духовне устремління як воління і другий спосіб духовного самовиконання. Духовна дія і виконання тотожності об’єкта і суб’єкта.

Закони буття. Закон тотожності як тотожності сутнього. Знання про тотожність і умова можливості осмислення запиту і знання. Знання про тотожність як трансцендентальне знання і як синтетичне судження апріорі. Закон причинності як основа становлення і зміни. Історія проблеми: рух, перехід потенції в акт, принцип достатнього обгрунтування. Онтичні, логічні, трансцендентальні умови причинності. Контингентні умови. Принцип причинності як результат “синтетичного судження апріорі”. Іманентність необхідності не-необхідності в контингентному сутньому. Відмінність першої і другої причини. Контингентне сутнє як друга причина.

Закон фінальності. Телеологічні картини світу античності, середньовіччя, Нового часу. Фінальність і природничо-наукове (матеріалістично-механістичне) мислення. Заради чого, яка мета і який смисл – основні поняття фінальності. Природні потяги і усвідомлені прагнення. Ціль як умова людської дії, людського воління. Принцип фінальності “як синтетичне судження апріорі”. Цілеспрямованість і цілевпевненість. Значення фінальності для картини світу та для розуміння природи. Фінальність як внутрішнє визначення причинності. Телеологія як передбачення існування Розуму.

Буття як заперечення небуття, як необхідна тотожність. Поняття чистої динамічної тотожності буття.
Тема 6.

Єдине, істинне і благо

Поняття трансцендентного і трансцендентального. Історія проблеми. Буття як єдність. Єдність “Я” в множині своїх актів. “Внутрішня єдність” як тотожність сутнього із самим собою. “Зовнішня єдність” як відмінність сутнього з усім іншим. Сутнісна єдність як цілісність сутнього. Сутнісна єдність як “тотожність цілого із самим собою” завдяки буттю сутнього. Індивідуальна єдність або одиничне та його унікальність.

Індивідуалізація і персоналізація. Питання все-єдності – основне питання історії мислення. Строгий монізм: Парменід, Плотін, Бруно, Гегель і ін. Єдність і множинність буття: єдність в множині передбачає єдність до множини. Єдність як трансцендентне поняття. Пізнання як запит і знання.

Буття як істина. Істина як благо. Логічна та адекватна істина. Консенсус і когеренція. Оптична істина як потенція логічної істини. Проблемно-історичне поле про онтичну істину. Онтологічна і нескінченна істина. Абсолютна єдність буття і знання як онтологічна істина.

Від знання до воління. Основний акт воління як утвердження іншого ради нього самого; любов. Інша людина як безумовна і унікальна цінність.

Теорія і практика: історичний екскурс про примат знання чи воління, інтелектуалізм чи волюнтаризм. Природа блага. Можливе і виконане благо. Благо і істина. Зміст буття і позитивне визначення буття сутнього.

Проблема цінностей. Раціональне (Спіноза, Гегель) та ірраціональне розуміння цінностей. Дуальність буття і цінностей (раціоналізм буття і сенсуалізм цінностей). Сутнє як благо і устремління до цінності. Онтологічне благо як єдність буття і знання. Обумовлений (конечний) і абсолютний способи буття онтологічного блага. Нескінченне благо. Тотожність абсолютного буття з абсолютним волінням і любов’ю. Аналогія блага. Оптимізм, песимізм, нігілізм, дуалізм щодо проблеми зла. Фізичне і моральне зло. Свобода і зло. Єдність трансценденталій. Єдність істини і блага. Проблема краси.
Тема 7.

Буття і світ

Світ людини. Поняття світу. Космологічне і антропологічне поняття світу. Картина світу як синтез емпіричних конкретно-наукових знань. Світогляд як синтез пізнання і оцінки “світу людини” і “людини в своєму світі”. Світ як переддана нам і оточуюча нас просторово-часова дійсність.

Проблема реальності світу: ідеалізм, матеріалізм, дуалізм. Ступені буття. Порядок, форми, рівні, повнота, зміст буття. Проблема матерії, матеріальні речі і матеріальність. Сутність матеріального сутнього і перша матерія.

Проблема індивідуалізації. Тілесне життя і внутрішня дія. Вегетативне життя. Чуттєва форма життя. Людське існування і людина як мікрокосм. Людина і при-собі-буття духу. Історико-філософський аспект цієї проблеми.

Проблема свободи. Свобода волі (вибору) як основна свобода. Свобода волі як звільнення в особисту свободу. Свобода і реалізація людиною в своїй історії своєї духовної сутності. Відкритість людини буттю і свобода. Опосередкована безпосередність як основна свобода. Свобода і можливість мислення та мовлення (висловлювання). Свобода – умова пізнання і істини. Самостійність рішень і свобода.

Духовність (виконання духу) як умова свободи волі. Єдність запиту, знання та воління свобода вибору. Буття духу як свобода. Дух в іншому. Зв’язок духу і тіла: дуалізм і монізм. Світ досвіду як духовно насичений світ. Душа як формальний принцип тіла.

Поняття особи та особистісної цінності. Духовна сутність особи. Людина серед людей і міжособові відносини. Проблема міжлюдського пізнавання і розуміння. Діалог і відкритість до розуміння, до вміння слухати і чути. Людина, спільнота і суспільство. Історія і розкриття духовної сутності людини.
Тема 8.

Абсолютне буття

Буття Бога. Питання про буття як запит про Бога. Антична філософія про божественну основу буття. Апологетика і схоластика про філософське пізнання Бога. Новий час і пізнання Бога. Абсолют в класичній німецькій філософії. Практичний і теоретичний атеїзм. Питання про докази буття Бога. Неможливість науково (емпірично, математично) доказати буття (небуття) Бога.

Доказ не як емпірико-математичне, а як раціональне опосередковане розуміння. Необхідність Бога. Гіпотетична необхідність. Перехід можливості в дійсність. Причина світу. Конечність, часовий критерій і когерентність сутнього. Контингентна, перша і абсолютна причини. Конечний дух і його ціль. Можливість і дійсність абсолютного буття.

Сутність Бога. Аналогічне пізнання Бога і аналогічні судження про нього. Негативна теологія. Трансцендентні аналогії з приводу абсолютного буття. Бог як “саме буття”. Позачасовість, позапросторовість, одиничність, простота (безструктурність) і незмінність буття. Нескінченний дух і особистісний Бог. Бог як абсолютне буття і як нескінченний дух. Філософське і релігійне розуміння Бога. Церковне вчення про неможливість раціонального осягнення Бога. Філософські спроби пізнання Бога.



Людина і Бог. Сутнісне відношення конечних речей до Бога. Філософія і релігія. Критика релігії як заблудження (атеїзм, позитивізм, матеріалізм). Раціоналізм та ірраціоналізм і релігія. Віра і наука.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-ох т. М., 1975. Т. 1.

  2. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.

  3. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.

  4. Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1. – М., 1970.

  5. Гусерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

  6. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М., 1986.

  7. Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.

  8. Кант И. Критика практического разума. Соч. В 6-и т. М., 1965. Т. 1. Ч. 1.

  9. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-культурні наслідки технічного розвитку// Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. К., 1996.

  10. Кузнецов В.Г., Кузнецов И.Д. и др. Философия. Учение о бытии, познании и ценностях человеческого существования. М., 1999.

  11. Ляхович П. Лекції з метафізикию. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.

  12. Рорті Р. Філософія і дзеркало природи // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.

  13. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. К., 1998.

  14. Философия. Учебник. Отв. ред. Кохановский В.П. Ростов на Дону. 1997.

  15. Философия. Учебник. Под ред. Губина В.Д. и др. М., 1996.

  16. Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1997.

  17. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  18. Хайдеггер М. Оснонвые понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  19. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  20. Библер В.С. Что есть философия? (Очередное возвращение к исходному вопросу) // Вопросы философии. 1995. № 1.

  21. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. К., 1994.

  22. Кант И. Критика чистого разума. Соч. В 6-и т. М., 1964. Т. 3.

  23. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  24. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. 1995. № 1.

  25. Лосев А.Ф. Античный космос и современная наука // Бытие. Имя. Космос. М., 1993. С. 106-131.

  26. Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБВ. 1995.

  27. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. Разд. 4. М., 1991.

  28. Современная западная философия. Словарь. М., 1991. Статьи: Бытие. Метафизика.

  29. Трубецкой С.Н. Метафизика в Древней Греции. М., 1990.

  30. Статьи: Бытие. Метафизика. Суще // Философская энциклопедия. В 5 т.– Т. –М., 1964-1970.

  31. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  32. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  33. Черняков А.Г. Стрекало вопроса // Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  34. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  35. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  36. Ляхович П. Лекції з метафізики. Львів, Вид-во ЛБА. 1995.

  37. Матяш Т.П. Сознанеи как целостность и рефлекия. Ростов на Дону. 1998.

  38. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? М.,1991.

  39. Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.

  40. Франк С.Л. Духовные основы общества. М., 1992.

  41. Франк С.Л. Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии. М., 1990.

  42. Хайдеггер М. Время и бытие. М., 1993.

  43. Хайдеггер М. Тезис Канта о бытии // Философия Канта и современность. Ч. 2. 1993.

  44. Хайдеггер М. Введение в метафизику. СПб., 1997.

  45. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. 1993. № 9.

  46. Аристотель. Метафизика. Соч. в 4-х т. М., 1975. Т. 1.

  47. Виндельбанд В. История древней философии. К., 1995.

  48. Гегель. Лекции по истории философии. СПб., 1994.

  49. Корет Э. Основы метафизики. К., 1998.

  50. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.

  51. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  52. Спиноза Б. Этика. – СПб., 1993.

  53. Фейербах Л. История философии Нового времени от Бэкона Веруламского до Бенедикта Спинозы. – Соб. произвед. В 3-х т. – М., 1974. – Т. 3.

  54. Философская энциклопедия. В 5-и т. – М., 1964-1970. – Статьи: Бытие. Сущее. Субстанция.

  55. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.

  56. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.

  57. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  58. Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

  59. Возняк В.С. Метафизика рассудка и разума. – К., 1994.

  60. Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – Соч. в 14-и т. – М., 1959. – Т. 4.

  61. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической ападноевропейской философии. – М., 1986.

  62. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч.1.

  63. Кант И. Основы метафизика нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1. – Ч. 1.

  64. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  65. Лейбниц Г.В. Монадология. – Соч. в 4-х т. – М., 1982. – Т. 1.

  66. Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики // Вопросы философии. – 1995. -- № 1.

  67. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  68. Платон. Тимей. – Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.

  69. Спиноза Б. Этика. – Изб. произв. в 2-х т. – М., 1985. –Т. 1.

  70. Трубецкой С.Н. Основания идеализма. – Соч. – М., 1994.

  71. Франменты ранних греческих философов. – М., 1989.

  72. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб,. 1997.

  73. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики // Вопросы философии. – 1993. – № 9.

  74. Хайдеггер М. Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.

  75. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  76. Бруно Дж. О причине, начале и едином. Диалоги. – М., 1949.

  77. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  78. Гегель Г.-В. Ф. Наука логики. – Т. 1 . – М., 1979.

  79. Горак Г.І.Філософія. Курс лекцій. – К., 1998.

  80. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.

  81. Кант И. Основы метафизики нравственности. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т.1. – Ч. 1.

  82. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  83. Краткая философская энциклопедия. – М., 1994.

  84. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  85. Ортега-и-Гассет Х. Воостание масс // Вопросі философии. – 1989. -- № 3-4.

  86. Платон. Тимей. -- Соч. в 4-х т. – М., 1994. – Т. 3.

  87. Философия. Основные идеи и принципы. Ред. Ракитов А.И. – М., 1990.

  88. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М., 1990.

  89. Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1997.

  90. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики \\ Вопросы философии. – 1989. – № 9.

  91. Хайдеггер М. Феноменология и трансцендентальная философия ценностей.

  92. Аристотель. Метафизика. – Соч. в 4-х т. – М., 1975. – Т. 1.

  93. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  94. Гегель Г.-В. Ф. Философия духа // Гегель Г.-В. Ф. Энциклопедия философских наук. – В 3-х т. – М., 1997. – Т. 3.

  95. Гегель Г.-В. Ф. Феноменология духа. – М., 1992.

  96. Границы науки: о возможностях альтернативных моделей познания. – М., 1991.

  97. Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

  98. Кант И. Критика практического разума. – Соч. в 6-и т. – М., 1965. – Т. 1.

  99. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  100. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  101. Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.

  102. Хайдеггер М. Введение в метафизику. –М., 1997.

  103. Шелер М. Положение человека в космосе. – Изб. произв. – М., 1994.

  104. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.

  105. Августин. Сповідь. – К., 1996.

  106. Аквинский Ф. Сумма теологии // Антология мировой философии. – М., 1969-1972. – Т. 1. – Ч. 2.

  107. Арьев Ф. Человек перед лицом смерти. – М., 1992.

  108. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. – М., 1997.

  109. Жильсон Э. Философ и теология. – М., 1995.

  110. Корет Э. Основы метафизики. – К., 1998.

  111. Ляхович П. Лекції з метафізики. – Львів, Вид-во ЛБА. – 1995.

  112. Маритен Ж. Философ в мире. – М., 1994.

  113. Муди Р. Жизнь после смерти. – Л., 1991.

  114. Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

  115. Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. – М., 1991.


Контрольні питання:

  1. Визначення метафізики.

  2. Запит та його горизонт.

  3. Проблема Духа у філософії.

  4. Першопричина як метафізичне поняття.

  5. Єдине як атрибут буття.

  6. Смисл буття.

  7. Телеологічність дії.

  8. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  9. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  10. Як можливий філософський запит про буття.

  11. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  12. Проблема тотожності буття та розуміння.

  13. Бог у релігії та філософії.

  14. Інтенціональність свідомості.

  15. Буття сутності та рефлексія.

  16. Проблема мови і мовлення.

  17. Поняття факту та події. Л. Вітгенштайн та проблематика “Логіко-філософського трактату”.

  18. Метафізика як сама в собі методологія пізнання.

  19. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  20. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  21. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та “магія”.

  22. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  23. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  24. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  25. Ніщо як філософська проблема.

  26. Буття як заперечення небуття.

  27. Буття та час. М. Хайдеггер.

  28. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  29. Фінальність та смисл буття.

  30. Смисл як такий.

  31. Поняття блага. Раціональне та ірраціональне розуміння цінностей.

  32. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  33. Свобода, воля та можливість. Відкритість людини буттю і свободі.

  34. Буття духу як свобода.

  35. Питання про буття як запит про бога.

  36. Негативна теологія.

  37. Бог як абсолютне буття.

  38. “Феноменологія духу” Гегеля.

  39. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.



3. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА»

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка