Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ Спеціаліст



Скачати 424.18 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації18.12.2016
Розмір424.18 Kb.
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ЗАТВЕРДЖУЮ


Ректор ___________С.В.Мельничук


“____”__________________2014 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

Спеціаліст”



(повна форма навчання)
спеціальність 7.03010101 – Соціологія


Схвалено Вченою радою філософсько-теологічного факультету


Протокол № 6 від “29” січня 2014 р.

Голова ради проф. Балух В.О.



Чернівці-2014

Анотації змісту соціологічних дисциплін, які виносяться на фаховий іспит
Історія соціології

Історія соціології як наука. Місце історії соціології в структурі соціологічного знання. Об’єкт і предмет історії соціології. Особливості історичного розвитку соціологічного знання, зв’язок його еволюції з історією суспіль­ства та культурними традиціями. Періодизація історії соціології: критерії, етапи, особливості. Інституціалізація соціології. Значення історії соціології для розвитку сучасної соціології.

Протосоціологія. Становлення і розвиток соціального знання та мислення. Міф та героїко-побутовий епос як найдавніші форми відображення дійсності первісного та раннього класового суспільства. Соціальне знання в культурах Стародавнього Сходу. Протосоціологічне знання стародавнього Китаю, Індії, Вавилону, Єгипту. Історичні передумови виникнення науки. Зародження елементів наукового знання в надрах античної культури Греції та Риму. Соціально-економічна та політична обумовленість емпіричних обстежень в античних суспільствах. Значення праць логографів та істориків /Геродот, Фукідід, Полібій та ін./ для розвитку наукового знання. Проблеми суспільства та людини в творчості Демокрита. Вчення Платона про суспільство. "Ідеальна держава" Платона. Принципи платонівського комуністичного суспільного устрою. Аристотель про принципи ймовірного та достовірного знання. Проблеми суспільства, людини та сенсу її життя в творчості Аристотеля. Аристотель про походження, сутність і форми держави. Проблеми управління, способу життя, дозвілля, вільного часу та елементи аксіології у вченні Аристотеля. Система класифікації наук у Аристотеля.

Соціальне знання епохи Середньовіччя. Зміна світоглядної парадигми суспільствознавців. Соціальне вчення раннього християнства. Людина і сенс її життя у вченнях "отців церкви". Теософія Августина Блаженного як спроба есхатологічного опису всесвітньої історії людства. Концепція "двох градів". Фома Аквінський та соціальна доктрина томізму. Міфи та епос східних слов’ян: уявлення про соціальний світ і людину. Гуманісти Відродження: нові уявлення про людину та її світ у творчості Данте, Ф.Петрарки, Л.Бруні, Л.Балли, Пікоделла Мірандоли та ін. Соціальні утопії Т.Мора та Т.Кампанелли як спроба протиставлення колективізму принципам індивідуалізму. Емпіричні обстеження в епоху Середньовіччя в Західній Європі. Становлення елементів соціального знання в ХV-ХVІ ст. Вчення про державу Н.Макіавеллі. Ж.Боден про значення географічного фактора в історії. Ідеї природного права та "суспільного договору" в творчості Гуго Гроція.



Соціальні вчення Нового часу /XVII - поч.ХІХ ст./ Соціальне знання на рубежі пізнього Середньовіччя і Нового часу. Особливості розвитку соціального знання Нового часу. Натуралістична парадигма в науці. Соціальна концепція Т.Гоббса. Вчення про людину й "суспільний договір". "Природне право", "суспільний договір" і утворення держави. Держава - Левіафан як живий організм." Концепція лібералізму Дж.Локка. Соціальні концепції французької Просвіти. Ш.-Л. Монтеск’є як "перший європейський соціолог" Позитивні закони в суспільстві. Норми права як регулятори внутрішніх і міжнародних відносин. Концепція географічного детермінізму і його впливу на психологічні особливості народів. Соціальне вчення Ж.-Ж.Руссо. Приватна власність як причина со­ціальної нерівності. Ідеї "природного права" і "суспільного договору" як ідеологія свободи людини та її права на боротьбу проти узурпаторів. Держава та уряд як виконавець волі народу - єдиного суверена. Соціальні погляди К.Гельвеція. Філософія історії - новий етап розвитку соціального знання, спроба подолання суперечностей між емпіризмом історіографії та філософськими абстрактними концепціями суспільства. Джамбаттіста Віко: історія як продукт людської діяльності, Історичний розвиток суспільства як циклічний процес круговороту. М.Ж.Кондорсе про основні епохи історичного прогресу. І.Г.Гердер про всесвітню історію як єдиний, цілісний процес закономірного розвитку. Культура як визначальний фактор суспільного прогресу. Взаємовплив культур як історична закономірність. Основні положення філософії історії Г.В.Ф. Гегеля та її історична обмеженість. Соціальна погляди американських просвітителів - Б.Франкліна, Т.Пейпа, Т.Джефферсона.

Класична соціологія ХІХ-поч.ХХ ст. Виникнення і розвиток соціології ХІХ-поч.ХХ ст. Криза методології традиційного суспільствознавства. Проблемна ситуація в розвитку знань про людину. Значення природничих наук для розвитку соціального знання. Парадокси редукціонізму та аналогії в науці про суспільство. К.А.Сен-Сімон про необхідність нової науки про людину. Виникнення позитивізму та його характерні особливості. О.Конт про необхідність вивчення суспільства як системи. Лінійна система класифікації наук і місце в ній соціології. Соціологічна система Конта. Предмет, структура і завдання соціології. Соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна стабільність і соціальний розвиток. Значення соціальних інститутів в житті суспільства. Проблема органіцизму та еволюціонізму в соціології О.Конта Соціальний ідеал О.Конта.

Історичний матеріалізм К.Маркса і Ф.Енгельса як теорія суспільства. Розвиток капіталістичних відносин і соціальні зміни у західноєвропейських суспільствах кінця ХVП- першій половині XIX ст. Лібералізм як ідеологія вільного підприємства. Консервативна критика буржуазного суспільства. Соціологічні ідеї праці А.Токвіля "Про демократію в Америці". Робітничий рух і соціальне питання. Соціалістичний рух і проекти соціальних реформ. Суспільно-політична думка Німеччини першої половини XIX ст. Соціальна філософія Гегеля і младогегельянців. Державно-правова концепція Л.Фонштейна. Революційне піднесення кінця 40-х років і його вплив на формування марксизму. Доктрина матеріалістичного розуміння історії. Молодий Маркс про відчуження праці і приватну власність як його причину. Дослідження Ф.Енгельса про становище робітничого класу в Англії. Оцінка К.Марксом ідей О.Конта. К.Маркс про економічні відносини як базис права, політики, духовного життя. Динаміка розвитку продуктивних сил та виробничих відносин. Продуктивні сили як "незалежна змінна" суспільного розвитку. Економічний детермінізм марксизму. Поняття економічної суспільної формації. Типи економічних суспільних формацій. Марксистське вчення про соціальний прогрес і еволюціоністські концепції суспільного розвитку. Маркс і Енгельс про класове походження держави. Ідея відмирання держави. Комунізм як майбутнє людства. Марксистська концепція соціальної структури. Поняття класової боротьби і ЇЇ місце у соціальній філософії марксизму. Вчення про пролетарську революцію. Розкриття Марксом соціально-психологічних аспектів класової боротьби в буржуазному суспільстві. Марксистська концепція товарного фетишизму і її значення для соціологічної теорії. К.Маркс про ідеологію як неадекватну форму класової свідомості. Марксистський аналіз специфіки східних суспільств. Раціональні та утопічні моменти марксистської критики капіталізму. Розвиток соціологічних ідей К.Маркса і Ф.Енгельса послідовниками марксизму. Дискусії про марксизм у сучасній соціології.

Соціологічний натуралізм. Причини виникнення натуралістичної орієнтації в соціології. Особливості натуралістичного напрямку в соціології. Аналогія і редукціонізм як головні принципи соціологічного натуралізму. Органіцизм в соціології. Герберт Спенсер - основоположник помір­кованого органіцизму. Теоретичні джерела соціології Г.Спенсера. Методологія соціології Г.Спенсера: елементи органіцизму, редукціонізму, аналогії. Еволюційна концепція Г.Спенсера. Закони еволюції. Сутність надорганічної еволюції. Революція як соціальна патологія. Вчення Г.Спенсера про соціальні інститути як "спеціалізовані органи". Типи і функції соціальних інститутів. Органіцистська соціологія П.Ф.Лілієнфельда, 0.І. Строніна. А.Шеффле, А.Еспінаса. Р.Вормса. Концепції соціального дарвінізму. Боротьба за існування і соціальні конфлікти. Соціал-дарвіністські концепції У.Берджгота, Людвіга Гумпловича, У.Г.Самнера, Г.Ратценхофера, А.Смолла. Расово-антропологічна школа: А.Гобіно, О.Аммон, В.де-Ляпуек, Х.С.Чемберлен. Наукова безплідність расово-антропологічної соціології. Географічна школа в соціології, її загальна характеристика і причини досягнень та помилок. Генрі Томас Бокль про значення географічного факторів історії суспільства. Елізе Реклю про географічне середовище. Лев Ілліч Мечніков про значення гідрологічного фактору для розвитку людської солідарності та кооперації. Сергій Михайлович Соловйов про значення географічного детермінізму в істо­рії Росії. Василь Осипович Ключевський про зв'язок російської істо­рії з колонізацією чужих земель і значення "єдності двох сил" - людського духу та "фізичної природи" країни для розвитку історії. Політична географія Фрідріха Ратцеля. Розвиток геополітичної соціоло­гії /Р.Челлен, К.Хаусгофер/. Психологічний напрямок в соціології та його особливості. Психологія народів /М.Лацарус, Г.Штейнталь, В.Вундт/. Психологія натовпу / С.Сігелє, Г.Лебон/. Теорія наслідування Г.Тарда. Інтеракціонізм Ч.Х.Кулі. Концепція соціалізації та її основні поняття /" дзеркальне Я", первинна група, соціальна організація/. Інстинктивізм У.Мак-Дугала. Соціологічні проблеми психоаналізу Зиґмунда Фрейда. Модель особистості Фрейда. Теорія витіснення та сублімації як механізм діяльності та творчості в історико-культурному процесі.

Антинатуралістична реакція в західній соціології кінця ХІХ-поч.XX ст. і формування теорій соціальної дії. Критика натуралістичного редукціонізму у філософії кінця XIX - початку XX сторіччя. Неідеалістичні напрямки філософської думки-неокантіанство, "філософія життя", феноменологія, філософська антропологія та їх вплив на соціологію. Проблеми культури і соціалізації особистості в американському прагматизмові /В.Джемс, Дж.Дьюі/ та британській соціальній антропології /Д.Редкліфф-Браун, Б.Малиновський/. Формування і розвиток інтеракціоністських концепцій у американській соціології. Дж.Г.Мід про специфіку міжособистісної взаємодії. Роль символів, в т.ч. мовних, у процесі комунікації. Становлення особистості як процес рольової інтерналізації. Поняття "соціальних предметів" та "узагальнених інших". Особливості становлення і розвитку соціології як окремої науки у Німеччині. Соціологічна проблематика в німецькій історичній, економічній, правовій науці. "Формальна соціологія" Ф.Тьонніса і Г.Зіммеля. Поняття "спільноти" і "суспільства" у соціології Ф.Тьонніса. Г.Зіммель про соціологію як "науку про чисті форми соціації". Зіммелівська концепція соціальної диференціації. Г.Зіммель про спільність соціальних функцій формального права, грошей та інтелекту. Зіммелівська теорія культурного конфлікту. Соціологічні ідеї В.Зомбарта. Вчення В.Зомбарта про соціокультурні передумови виникнення капіталізму та про буржуа як соціально-психологічний тип.

Життєвий шлях і наукова творчість М.Вебера. Дослідження М.Вебером трудових мотивацій батраків у прусських латифундіях та проблем психофізіології індустріальної праці. М.Вебер про "вибіркову спорідненість" між протестантською етикою і "духом капіталізму". Аналіз Вебером соціологічного змісту лютерівської концепції "покликання професії". Вебер про трудову етику пуританських сект. Розробка Вебером логіко-методологічних засад соціологічної науки. Концепція розуміння. Вебер про типи соціальної дії. Поняття раціоналізації соціаль­ної дії. Цільораціональна і ціннісно-раціональна соціальна дія. Веберівська теорія цінностей і теорія "ідеальної типізації". Типи соціальних спільностей і соціальних структур. М.Вебер про традиційне, легальне і харизматичне панування. М.Вебер про соціальну базу і етичний зміст індуїзму, буддизму, конфуціанства, даосизму, іудаїзму, християнства та ісламу. Соціологія музики М.Вебера. Веберівсь­ка концепція професійної етики політика і вченого.

Життєвий шлях і наукова творчість Е.Дюркгейма. Визначення Дюркгеймом предмету і методу соціології. Соціальні факти як незалежні від індивідуальної свідомості способу дій, думок і переживань. Дюркгейм про причинне пояснення і функціональний аналіз. Теорія розподілу суспільної праці. Поняття механічної і органічної солідарності, сегментарної та функціональної диференціації, моральної щільності суспільства. Дюркгейм про соціальну норму і патологію. Теорія колективних уявлень і її застосування до пояснення природи релігії, науки, культури. Соціологія суїциду Е.Дюркгейма. Визначення соціологом поняття самогубства. Егоїстичне, альтруїстичне та аномічне самогубство. Аналіз Дюркгеймом статистики самогубств. Значення праці Дюркгейма "Самогубство" для розвитку емпіричної соціології.

Проблеми теорії соціальної дії у працях В.Парето. Поняття про "резидуальність" соціальної дії. Теорія циркуляції еліт. Концепція ідеології як "деривації" емотивної сфери.



Західна соціологія у другій-третій чвертях XX ст. Проблеми соціальної екології, праці і управління в американській соціології 1920-х - 1960-х рр. Формування дослідницької програми Чикагської школи /ідеї монографічного методу, нестандартизованих методик і т.д./. Урбанізація як основна дослідницька проблема чиказьців. Р.Парк про відмінність між поняттям територіальної спільноти і суспільства. Розробка понять соціальної екології у роботі Р.Парка "Місто". Дослідження соціальної структури і соціальних змін у працях Р.Лінда і Х.Лінд "Середнє місто у процесі змін" та Л.Уорнера "Американське місто". Дослідження соціальних проблем в роботах Л.Вірта "Гетто", Р.Каван "Суїцид" та Е.Стоуквіста "Маргінальна особистість". Вплив чикагської школи на розвиток американської та світової соціології.

Соціально-психологічна концепція У.Томаса. Поняття установок і цінностей, соціальної ситуації, соціальної адаптації. Біографічний метод і його використання у праці У.Томаса і Ф.Знанецького "Польський селянин в Європі і Америці". Вивчення Томасом і Знанецьким процесів соціальної дезорганізації в середовищі польських ім­мігрантів. Теоретичне значення емпіричних досліджень У.Томаса і Ф.Знанецького.

Соціальні фактори, котрі зумовили розвиток соціології праці і управління. Класична школа "наукового менеджменту" /Ф.Тейлор, Г.Гант, А.Файоль, Л.Г’юлік та ін./. Тейлорівська система організації управління виробництвом і її соціальний зміст. "Гуманістичний виклик" тейлоризмові і формування доктрини "людських відносин", ідетодологічні засади і етапи здійснення Хоторнських експериментів. Е.Мейо, Ф.Ретлісбергер та Е.Діксон про явища "праці з прохолодою" та "групового тиску".

Теоретичні джерела та етапи формування технократичних концепцій. Теорія "революції управлінців Дж.Бернхема. Концепції трудової мотивації А.Маслоу і Ф.Херцберга. Теорія непрацюючого класу Т.Веблена. Класичні ідеї індустріального суспільства Р.Арона і У.Ростоу та їх розвиток в теоріях постіндустріалізму Дж.Гелбрейта і Д.Белла. Концепції "антивиробництва" і "технологічного ризику" в сучасній західній соціології.



Розвиток німецької соціологічної думки в період між 1920-ми і 1960-ми рр. Соціологічна наука у Німеччині періоду Веймарської республіки. Наукова програма Франкфуртського інституту соціальних дослід­жень. М.Хоркхаймер і ідея "критичної теорії". Австромарксизм і його вплив на німецьку соціологію. Антропологічна орієнтація у німець­кій соціології. "Соціологія знання" М.Шелера. Соціологія культури А.Вебера і Ф.Фіркандта. Формальна соціологія Л.Фон Візе. Перерва у розвитку німецької соціології у зв’язку з встановленням фашистської диктатури і початком другої світової війни. Діяльність німецьких соціологів у еміграції. Американський період діяльності Франкфуртської школи. Психоаналіз західної цивілізації у працях М.Хоркхаймера, Т.Адорно, Г.Маркузе, Е.Фромма. Соціологія літератури Б.Беньяміна. Соціологія культури К.Маннгейма. Аналіз Маннгеймом ідеології і утопії як сві­тоглядних перспектив різних соціальних верств. Психогенетична "теорія процесу цивілізації" Н.Еліаса. Соціологічні ідеї праць М.Хоркхаймера і Т.Адорно. "Діалектика просвітництва" і Г.Маркузе "Одномірна людина". Критична теорія і рух "нових лівих". Дискусія між К.Поппером і Т.Адорно з приводу методологічних засад соціологічної теорії.

Посилення емпіричної орієнтації у західнонімецькій соціології кінця 50-х - 60-х років. Теорія класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа. Антропологічна соціологія А.Гелена і Х.Фрайєра. Проблеми соціології інтелігенції у працях Х.Шельські. Соціологічні ідеї праць Ю.Хабермаса "Структурні зміни у громадській думці" і "Наука і техніка як ідеологія". Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса. Емпіричні дослідження проблем праці, соціальної нерівності, політики, сім’ї, молоді у німецькій соціології 60-х - початку 70-х років. Особливості розвитку соціології у колишній НДР. Проблема "двох Німеччин" і її осмислення у німецькій соціології.



Соціологічна думка Франції 1920-х - 1960-х рр. Основні напрямки розвитку французької соціології після Дюркгейма. "Французька соціологічна школа" і її основні представники. Праці М.Хальвакса "Соціальна пам'ять" і М.Мосса "Нарис про дару­вання". Школа "соціальної науки" /Е.Демулен, А.де Турвіль, П.Бюро/. "Міжнародний соціологічний журнал". Католицька соціологія /Абер, Деплуаж, Легран/. Розробка соціологічної проблематики в рамках Вищої школи практичних досліджень. Основні теоретичні напрямки французької соціології - "діалектична соціологія" Ж.Гурвіча, технологічний детермінізм Ж.Фураст’є, теорія індустріального суспільства Р.Арона, соціологія організацій М.Крозьє, соціопсихоаналіз Ж.Манделя, акціоналізм А.Турєня. Соціологічні джерела структуралізму К.Леві-Строса. Зворотній вплив структуралізму на соціологію. Соціологічні ідеї історичної школи "Анналів" /Ф.Бродель, Л.Февр та ін./ Актуальні проблеми життя французького суспільства у дзеркалі соціології.

Структурний функціоналізм та його альтернативи. Ідеї функціоналізму в соціологічній думці кінця XIX - початку XX ст. Е.Дюркгейм і М.Вебер як попередники функціоналізму. Життєвий шлях і наукова діяльність Т.Парсонса. Теоретичні джерела парсонівської концепції соціальної дії. Поняття систем дії, діючої особи, ситуації. Мотиваційна структура дії. Когнітивна, оціночна і ціннісна орієнтації соціальної дії. Взаємопроникнення особистісної, соціальної і культурної субсистем, їх основні характеристики. Теорія соціальних систем пізнього Парсонса. Різновиди функціональ­ної спрямованості окремих субсистем дії - адаптація, інтеграція, відтворення структури і зняття напруженостей. Функціоналістське пояснення природи соціальних змін. Вчення Парсонса про соціальну диференціацію, еволюційні універсалії та історичні типи суспільства. Вплив ідей Парсонса на сучасні теорії соціокультурної модернізації. Сучасні дискусії щодо теоретичної спадщини Т.Парсонса.

Р.Мертон про соціологію як "теорію середнього радіусу дії". Дослідження Мертона в галузі історії соціології науки. Три основні постулати і "одинадцять заповідей" мертонівського функціоналізму. Мертон про соціальну структуру і аномію. Вплив ідей Р.Мертона на американську теоретичну та емпіричну соціологію. Дискусії про функціоналізм в сучасній соціології, їх основні напрямки.

Гарвардський період наукової діяльності П.Сорокіна і його концепція соціальної взаємодії. Сорокін про чуттєву, умоглядну і ідеалістичну "суперсистеми" та про цикли соціокультурної динаміки. Теорія соціальної стратифікації П.Сорокіна. Поняття одномірної і багатомірної стратифікації і соціальної мобільності. Критика П.Сорокіним сучасної йому соціологічної теорії.

Концепція соціального обміну Дж.Хоманса. Поняття зовнішньої і внутрішньої систем взаємодії. Соціальна поведінка як обмін нагородами і санкціями. Типологія закономірностей соціальної пове­дінки.

Альтернативні функціоналізмові напрямки соціологічної теорії. Концепція соціального конфлікту /Л.Козер, Р.Дарендорф, А.Турен, К.Боулдінг та ін./. Конфлікт як форма зняття напруження в соціаль­ній системі і фактор її інноваційної зміни. Способи раціональної регуляції соціальних конфліктів. "Альтернативна соціологія" А.Гоулднера і Р.Міллса та її основні поняття /"новий клас", "пануюча еліта" та ін./. Вплив ідей функціоналізму на розвиток сучасної соціології.

Феноменологічна соціологія і етнометодологія. Теоретичні джерела феноменологічної соціології. Е.Гуссерль і А.Бергсон про переживання часу і "життєвий світ". Феноменологічні ідеї в роботах М.Вебера і М.Шелера. Обґрунтування принципів феноменологічної соціології у праці А.Шюца "Смислова структура соціального світу". Поняття природної установки, саморозуміння, "розуміння іншого", "типізуючого розуміння". Принципи взаємозаміни точок зору і співпадіння систем релевантностей. А.Шюц про принципову відмінність між просторовим часовим принципами конституювання соціальних зв'язків. Наукове знання як різновид "типі­зуючого розуміння". Принцип "суб'єктивної інтерпретації у соціаль­ному пізнанні. Розвиток ідей феноменологічної соціології в роботі П.Бергера і Т.Лукмана "Соціальне конструювання реальності". "Соціологія повсякденності" як зразок застосування феноменологічних методів і її основні напрямки.

Етнометодологія - найбільш впливовий сучасний різновид фено­менологічної соціології. Обґрунтування основних ідей етнометодології в роботах Г.Гарфінкеля і А.Сікурела. Проблема раціональності повсякденного спілкування в етнометодології. Особливості етнометодологічного аналізу мовного спілкування на повсякденному і науково-теоретичному рівнях. "Фонові очікування" і їх комунікативні функції. Рефлексивність як складовий елемент спілкування і соціальної взаємодії в цілому. Застосування феноменологічних методів у сучасній соціології науки і соціології культури. Символічний інтеракціонізм Г.Міда, Р.Блюмера. "Драматургічний підхід" Е. Гоффмана.


Загальна соціологічна теорія

Суть, завдання та структура загальної соціологічної теорії. Структура, мета та завдання курсу «Загальна соціологічна теорія». Соціологія як поліпарадигмальна наука. Рівні соціологічного аналізу. Основні соціологічні парадигми. Поняття методології та методів теоретичної соціології. Предмет соціологічної теорії. Завдання теоретичної соціології. Категоріальний апарат соціологічного теоретизування. Соціологічне мислення та соціологічна уява (Р.Мертон, Ч.Міллс, П.Штомпка). Місце соціологічного теоретизування у пізнання соціальної реальності.

Природничі та соціокультурні фактори життя суспільства. Природничий фактор в позитивіській соціології. Природничі умови соціального. Ноосфера як фактор в системі взаємодії “суспільство-природа”. Культура як специфічна форма соціального буття людини. Соціальна сутність культури. Типи, структурні елементи та функції культури. Поняття соціокультурної динаміки. Сучасні теорії культури. Природничі та соціальні закономірності. Проблеми вивчення соціальних законів.

Суспільство як соціальна система. Еволюція уявлень про суспільство. Поняття суспільства в соціології, його ознаки. Поняття соціальної системи та її емерджентних властивостей. Елементи соціальної системи як відносно автономні складові соціального цілого: соціальна структура, соціальні інститути, соціальні відносини, соціальні спільноти та індивіди. Типи суспільства. Джерела суспільного розвитку. Поняття соціальної структури, її основні елементи та різновиди. Передумови виникнення соціології соціальних груп: розрізнення спільноти і суспільства (Ф.Тьоніс), органічної і механічної солідарності (Е.Дюркгейм), первинної і вторинної групи (Ч.Кулі). Поняття, ознаки та типологія соціальних груп. Соціальна нерівність. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Проблеми та завдання соціологічної теорії щодо вивчення суспільств сучасного типу.

Особистість як предмет соціологічного аналізу. Особливості вивчення особистості в соціології. Особа як об’єкт і суб’єкт соціальних взаємодій та суспільних відносин. Соціалізація як поетапний процес виникнення ідентичності людини і засвоєння соціальних ролей. Потреби, інтереси та цінності в структурі особистості. Соціальний статус та соціальна роль.

Теорії соціальної дії та взаємодії в соціології. Поняття соціальних зв’язків та відносини. Система соціальних відносин. Диференціація соціального зв’язку. Поняття соціальної дії та взаємодії. Теорія соціальної дії М.Вебера та Т.Парсонса. Диспозиційна регуляція соціальної поведінки (модель В.Ядова). Сучасні теорії соціальної взаємодії (теорія соціального обміну, теорія символічного інтеракціонізму, психоаналітична теорія, теорія рольового наслідування). Соціологічне поняття комунікації. Редукція комунікації до дії. Поняття соціальної норми та девіації. Соціальний контроль. Соціальний конфлікт.

Соціальні інститути та організації в структурі суспільства. Поняття і структура соціального інституту. Типи соціальних інститутів. Загальні (універсальні) функції соціальних інститутів: задоволення найважливіших потреб, регулювання поведінки, соціалізації, комунікативна. Поняття латентних функцій та дисфункцій соціальних інститутів. Суть процесу інституалізації. Сучасний інституалізм як напрям соціологічного теоретизування. Поняття та основні риси соціальної організації. Формальні та неформальні організації. Моделі організацій: теорія бюрократії М.Вебера, організація як трудовий процес (Ф.Тейлор). Хоторнський експеримент, неформальні відносини в організації. Теорія людських взаємовідносин Е.Мейо.

Соціальні зміни та соціальний розвиток. Концепції історичного часу і спрямованості історії. Поняття прогресу, еволюції і соціальних змін. Природа та різновиди соціальних процесів. Типологія соціальних процесів. Поняття соціальних рухів. Сучасні соціологічні теорії соціальних змін. Формаційний та цивілізаційний підходи щодо пояснення історичного розвитку суспільства. Технологічні та ідеологічні фактори переходу від традиційного суспільства до сучасного. Аграрне, індустріальне і постіндустріальне суспільство. Поняття модернізації та трансформації. Трансформаційні процеси в сучасному українському суспільстві. Глобалізація і формування планетарного суспільства. Віртуалізація соціальних відносин та віртуальне суспільство.

Теоретико-методологічне розмаїття в сучасній соціології. Основні риси сучасної теоретичної соціології. Особливості вивчення соціальних явищ та процесів на макро- та мікрорівні соціологічної теорії. Методологічні проблеми класифікації соціологічних теорій. Парадигмальна структура соціологічної теорії. Соціологічна теорія як методологія спеціалізованих галузей соціологічного знання. Поняття теоретичних дилем в соціології. Е.Гідденс про майбутнє соціології.

Основні аспекти розвитку загальної соціологічної теорії у вітчизняній соціології. Особливості розвитку соціологічної теорії в Україні. Процес теоретичного самовизначення соціології в Україні після здобуття державної незалежності. Дискусії про роль і завдання соціологічної теорії. Шляхи інтеграції української соціології до світового наукового співтовариства. Досвід запозичення західних теоретичних концепцій та їх оцінка. Стан методологічних розробок в українській соціології. Теоретичні засади вивчення проблем трансформації сучасного українського суспільства: досягнення та перспективи вітчизняної соціології.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка