Програма фахових вступних випробувань з політології для вступників у Львівський національний університет імені Івана Франка



Сторінка5/19
Дата конвертації29.12.2016
Розмір3.75 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.

Сучасні відносини в світі як вияв нееквівалентного обміну інформації. Суперечності між темпами загального накопичення інформації та можливостями соціально-прикладного використання накопиченої інформації. Вплив цих процесів на політику.

Зміна характеру владних технологій в умовах модернізації суспільного розвитку. Витіснення природно сформованих тенденцій штучно створеними. Витіснення автономно створюваних типів поведінки маніпульованими та контрольованими ззовні. Заміна локально-професійної, територіальної, культурної автономії програмованим керівництвом з різного виду “центрів”. Суть модернового прогресу в політиці в А.Турена.

Моделі інформаційного обміну (збільшення, зменшення простору прескриптивної технології) та їх вплив на стійкість соціальної піраміди суспільства, що модернізується. Суть модернізаційної політики в таких моделях.

Регульованість та невпорядкованість у прирості інформації, що трансформує людську мету, змінює потреби, а не засоби) способи збалансування їх.

Способи транслювання накопиченої дескриптивної інформації у прескриптивну.

Роль політичної системи суспільства у транслюванні інформації із неофіційних каналів комунікації в офіційні.

Горизонтальні та вертикальні комунікативні канали інформації в суспільстві. Випереджаючий розвиток горизонтальних комунікацій.



Аксіологічна сутність інформаційних систем в політиці, їх вплив на пізнання та продукування політичних процесів в цілому.
Література

  1. Панарин А.С. Философия политики. – М., 1996

  2. Панарин А.С. В.В.Ильин Философия политики. –М., 1994

  3. Кравченко И.И. Введение в исследование политики. – М., 1998

  4. Гаевский Б.А. Философия политики. – К., 1993

  5. Гобозов И.А. Философия политики. – М., 1998

  6. лементьі теории политики. – Ростов-на-Дону., 1991

  7. Капустин Б.Г. О “методе” политической философии. Проблема артикуляции. //Полис, 1996, № 7

  8. Денисенко В.М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. – Л. 1997

  9. Політологія / За ред. О.І.Семківа,- Л. 1994

  10. Капустин Б.Г. Что такое “политическая философия” ? // Полис, 1996, № 6

  11. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. Соч. Т.У. – М., 1937

  12. Кант И. Критика чистого разума. – М., 1994

  13. Аристотель. Большая єтика. Соч. в 4-х т. – Т.4. –М., 1984

  14. Манхейм К. Идеология и утопия. //Манхейм К. Диагноз нашего времени – М., 1994

  15. Манхейм К. Ideoloqy and Utopia N.Y.Harvest Book, n.d. 1994

  16. Geertz c. Ideoloqyas a Cultural System // Ideology. Ed. T.Eagleton. L –N.Y.: Longman, 1994

  17. Ницше Ф. Воля к власти. Избр. произведения в 3-х т. – Т.1. – М., 1994

  18. Ницше Ф. Веселая наука. Соч. в 2-х т. – Т.1. – М., 1990

  19. Кант И. Метафизики правов. Соч. в 6-и т. – Т. 4, 4.2 – М., 1965

  20. КантИ. Религия в пределах только разума // Кант И. Трактатьі и письма. – М., 1980

  21. Arendt H. Lectures on Kant`s Political Philosophy. - Chicago:1982.

  22. Habermas J. Justification and Application Remarks on Dicourse Ethnics. - Cambridge,-1993.

  23. Гоббс Т. О гражданине. Соч. в 2-х т. Т.1. – М. 1964

  24. Августин А. Исповедь Блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991

  25. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории. – СПб., 1993

  26. Бекон Ф. Новьій органон // Сочинения в 2-х т. Т.1. – М., 1973

  27. Гадамер Х.-Г. Истина и метод. – М., 1988

  28. Декарт Р. Размьішления о методе //Сочинения в 2-х т. – Т.1., - М., 1989

  29. Жильсон Ф. Философ и теология. – М., 1995

  30. Кун Т. Структура научной революціии. – М., 1975

  31. Ліотар Ж.Ф. Ситуація постмодернізму. // Філософська і соціологічна думка. – 1995, № 5-6

  32. Сартр Ж.-П. Екзистенционализм – ето гуманизм // Сумерки богов. – М., 1990

  33. Хайдеггер М. Время и битие. – М., 1993

  34. Бердяев Н.А. Философия неравенства. – Париж., 1970

  35. Ролз Дж. Теория справедливости. – Новосибирск., 1995

  36. Шпенглер О. Закат Европьі: Очерк морфологии мировой истории. – М., 1993

  37. Гайденко П.П. Давидов Ю.Н. История и рациональность. – М., 1991

  38. Ясперс К. Смьісл и назначение истирии. – М., 1991

  39. Борг А.М. Епохи и идеи: становление историзма. – М., 1987

  40. Джордж Г., Себайн, Томас Л.Торсон. Історія політичної думки. – К., 1997

  41. Гумплович Л. Общее учение о государстве. – С-Пб, 1910

  42. Гьоффе О. Теорії справедливості // Вибрані статті. – К., 1998

  43. Гьоффе О. Політична антропологія в особливому полі уваги права // Вибрані статті. – К., 1998

  44. Гьоффе О. Субсидіарність як принцип філософії урядування // Вибрані статті. – К., 1998

  45. Гьоффе О. Індивід та почуття солідарності. – К., 1998

  46. Walzer M. Spheres of justice – N.Y., 1983

  47. Rawls Jheory of justice – Harvarol un. – 1971

  48. Hart H.L.A. The Concept of law.- Oxford. – 1988

  49. Вебер М. Протестантская етика и дух капитализма // Избранньіе произведения. – М., 1990

  50. Єременко О.М. Багатомірність історії і соціологічних досліджень // Філософія і соціологічна думка. № 12.1991.

  51. Февр Л. Бои за историю. – М., 1991.

  52. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.

  53. Бродель Р. Время мира. Материальние цивилизация, економика, капитализм. В 3-х т. – М., 1986. – 1992.

  54. Адлер А. Понять природу человека. – СПб, 1997.

  55. Маркузе Г. Одномерний человек. – М., 1987.

  56. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

  57. Франкл В. ЧСеловек в поисках смисла. – М., 1991.

  58. Головко Б. А.Філософська антропологія. – К., 1997.

  59. Кассирер Е. Опьіт о человеке: введение в философию человеческой культурьі // Проблема человека в современной западной философии. –М., 1988

  60. Камю А. бунтующий человек. – М., 1990

  61. Унамуно Мигель де. О трагическом чувстве жизни у людей и народов. Агония христианства. – К., 1997

  62. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бьітие. – М., 1993

  63. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991

  64. Ерасов Б.С. Социальная культурология. – М., 1997

  65. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1993

  66. Цивилизация. Вип.1., - М., 1992

  67. Чавчавадзе Н.З. Культура и ценности. – Тбилиси, 1984

  68. Шацкий Е. Утопия и традиция. – М., 1990

  69. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. – К., 1990

  70. Дюркгейм Е. Самоубийство: социологический етюд – М., 1994

  71. Захарченко М.В. Погорілий О.І. Історія соціології. – К., 1993

  72. Корпус В. Нігілізм сьогодні або терплячість світової історії. – К., 1994

  73. Манхейм К. Диагноз нашего времени. – М., 1994

  74. Цимбурский В.Л. Идея суверенитета в посттоталитарном контексте // Полис, 1993, № 2

  75. Разуваев В.В. Геополитика постсоветского пространства. – М., 1993

  76. Панарин А.С. Революционньіе кочевника и цивилизованньіе предприниматели.- М.Вестник РАН, 1991 № 10-11

  77. Геополитика: теория и практика. - М., 1993

  78. Соловьев Е.Ю. Личность и право //Вопр. Философии, 1989, № 8

  79. Constant B. Oeuvres.- P. 1957

  80. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969

  81. Пияшева Л.И., Пинскер Б.С. Економический консерватизм: теория и международная практика. – М., 1988

  82. Новиков Н.В. Мираж “организованого общества”. – М., 1974

  83. Лютер М. О рабстве воли // Роттердамский Е. Филос. Произведения. – М., 1987

  84. Агеев В.С. межгруповое взаимодействие: Социально-психологические проблемьі. – М., 1990

  85. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. В 2-х т. – К., 1994

  86. Рікер П. Навколо політики. – К., 1995

  87. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К.,1996

  88. Сміт Е. Національна ідентичність. –К., 1994

  89. Gelner E/ Nations and Nationalism. – N.Y. 1983

  90. Франко І. Що таке поступ? // Зібрання творів у 50-ти Т. Т.45. – К., 1986

  91. Фромм Е. Бегство от свободьі. – М., 1990

  92. Емлиаде М. Космос и история. – М., 1987

  93. Ясперс К., Духовная ситуация времени // Человек и его ценности. – Ч.1. – М., 1988

  94. Аверинцев С.С. Византия и Русь: два типа духовности // Новьій мир, 1988. №.(

  95. Бердяев Н.А. Смьісл истории. – М., 1990

  96. Lefebvre H. Position: cjntre les Technocrates.-P., 1967

  97. Стефанов Н. Общественньіе науки и социальная технология. – М., 1976

  98. Керимов Т.В. Социальньій прогресс и управление. – М., 1980

  99. Hage J. Theories of organization. – N.Y.> 1980

  100. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992

  101. Франк С.П. Философские предпосьілки деспотизма // Вопросьі философии. – 1992, № 3

  102. Чудинова И.М. Политическая жизнь //Социально-политический журнал. – 1994 - № 11,12

  103. Моска Г. Правящий класс // Социологические исследования. – 1994, № 10,12

  104. Гобозов Н.А. Философия права. – М., 1998

  105. Політичний процес в Україні: стан і перспективи розвитку. – Л., 1998

  106. Томенко М. реальні та удавані конфлікти в державній владі // Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. – К., 1997

  107. Політична система сучасної України: особливості становлення. – К., 1998

  108. Колодій А.Ф. Політичний спектр: про деякі критерії “лівих” і “правих” політичних рухів у посттоталітарних суспільствах // Філософська і соціологічна думка, - 1995, № 9-10

  109. Забужко О. Філософія національної ідеї: Україна- Європа //Зустрічі. – 1991, № 2

  110. Рябов С.Г. Політична теорія держави. – К., 1996

  111. Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності. – К., 1996

  112. Крисаченко В.С. Моделі пояснення еволюції: уніформізм чи катастрофізм //Філософська і соціологічна думка. – 1989, № 6

  113. Лисенко О.Я. Історичне мислення і перспективи перебудови //Філософська і соціологічна думка. – 1989, № 6

  114. Костицький М.В. Філософія права. – К., 1997

  115. Печчеи А. Человеческие качества. Пер. с англ. О.В. Захаровой. - М.,1980

  116. Рассел Б. Человечество в опасности //Вопросьі философии. – 1988, № 5

  117. Сумерки богов /Сост. И общ. Ред. А.А.Яковлева. – М., 1990

  118. Фукуяма С. Конец истории? //Вопросьі философии. – 1990, №3

  119. Шнейдер Б. Глобальная революция //Свободная мьісль.-1993, № 9



Питання з курсу ,,Філософія політики

  1. Політика як компонент суспільної свідомості.

  2. Теоретична та практична сфера політики.

  3. Політична еволюція.

  4. Ціннісні визначення політики.

  5. Детермінанти політичних процесів.

  6. Раціональність та ірраціональність в політиці.

  7. Співвідношення політики та філософії.

  8. Предмет та об”єкт філософії політики, її категорії та принципи пізнання політичної дійсності.

  9. Місце людини в політичних процесах.

  10. Принципи політичної антропології.

  11. Обгрунтування антропологічної сутності політики у працях Ю.Хабермаса, Н.Лумана та О.Гьофе.

  12. Проблеми політичної антропології в історії становлення політичної науки.

  13. Індивід та почуття справедливості в політиці.

  14. Людина та сенс її політичного існування.

  15. Субсидіарність як принцип філософії урядування.

  16. Індивід та почуття політичної солідарності.

  17. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.

  18. Проблема справедливості у політичній філософії.

  19. Суть духовного виробництва, його зв”язок з політичними процесами.

  20. Духовність і прагматизм в політиці.

  21. Суспільно-політичні відносини як міжіндивідуальний, міжгруповий обмін інформацією.

  22. Суспільне життя як знакова система, символізм її змісту.

  23. Суспільно-політичне виробництво і виробництво свідомості в політиці.

  24. Суспільно політичний ідеал.

  25. Соціальні функції політики як різновиду духовного виробництва.

  26. Суб”єкти та об”єкти в політиці.

  27. Місце гносеології в системі політичного знання.

  28. Принципи співвідношення суб”єкта та об”єкта у пізнавальному процесі.

  29. Історичні варіанти політичної гносеології.

  30. Істинність та хибність у пізнанні політичних процесів.

  31. Пізнання і політична практика.

  32. Принципи політичної рефлексії.

  33. Суть та явище у політиці.

  34. Політична необхідність та випадковість. Дійсність та можливість.

  35. Політичні суперечності та гармонія в політиці.

  36. Якість, кількість, міра в політиці.

  37. Дія принципу заперечення в політиці.

  38. Місце та роль політичного рішення в системі політичного пізнання.

  39. Мета та результат у політичному пізнанні та політичній практиці.

  40. Метод узагальнення в системі політичного пізнання та політичної практики.

  41. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.

  42. Зв”язок та розвиток – основні принципи діалектики політики.

  43. Система взаємодії та взаємозв”язків внутрішніх елементів політичної системи.

  44. Прогресування суспільно-політичних відносин як взаємодія інтересів влади та власності.

  45. Суть політичного розвитку, його історичні форми та детермінанти.

  46. Поступальність розвиткуполітичних процесів.

  47. Ідея політичного розвитку в провіденціалістській світській філософії Ж.Бодена та Ф.Бекона.

  48. Ідея циклів та ритмів в історичному розвитку у політико-правових поглядах Д.Віко та О.Шпенглера.

  49. Принцпи історизму в політиці як вияв закономірностей розвитку суспільства.

  50. Історична відповідальність та політика.

  51. Загальні та етапні суперечності в пролітиці.

  52. Історичне та логічне в історичному процесі.

  53. Принцип історизму у практиці будівництва української держави.

  54. Сутність детермінантних основ явища, факту, поступку в політиці.

  55. Неперервність причинно-наслідковоих зв”язків у пролітичних процесах.

  56. Причина та умова виникнення політичного явища, факту.

  57. Політична доцільність, її сутність.

  58. Політична діяльність як фактор спричиненості.

  59. Системність політичних відносин та політичної діяльності.

  60. Політичні відносини як система, їх функції.

  61. Політична діяльність як система,її функції.

  62. Суть природних та соціальних систем.

  63. Ідеальні мотиваційні основи політичної діяльності, їх системність.

  64. Буття політичної влади.

  65. Самовідтворення влади та ідеологія міллетаризму.

  66. Принцип універсальності влади.

  67. Суспільне буття політики та влади.

  68. Принцип політичної онтології.

  69. Співвідтворення влади через ідеологію модернізації.

  70. Концепція “полюсів росту” Ф.Перру та А.Сові.

  71. Проблема часового простору в суспільних науках.

  72. Плюралізм типів соціального часу.

  73. Політичний час та астрономічний час.

  74. Часові ритми, їх вплив на розвиток політичних процесів.

  75. Соціальні форми часового простору в політиці, їх типологія.

  76. Політичний простір, його структура.

  77. Геополітика як система зв”язків просторових та функціонально-політичних основ буття людини.

  78. Дивергенція та інтеграція в системі геополітичного перегрупування.

  79. Геополітика та цивілізаційна самосвідомість України: точки перетину.

  80. Принципи утвердження політичного простору.

  81. Проблема комунікативних зв”язків в геополітичному просторі держави.

  82. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства.

  83. Нормативність в політиці та культурі.

  84. Політика та економіка.

  85. Політика та ідеологія. Політика та релігія.

  86. Політика та право.

  87. Природа сили політичної влади. Взаємодія регулятивних систем.

  88. Політика як мораль. Суть відносин “влада – закон – мораль”.

  89. Політика та свобода. Відповідальність в політиці.

  90. Закон та ідеологія як засіб та мета політики.

  91. Проблема легітимації влади як теорія політичної науки.

  92. Проблема істинності влади та легітимація.

  93. Способи легітимації політичної влади.

  94. Перехідний період в суспільстві: умови, шдяхи суперечності в легітимації та легітимації влади.

  95. Суб”єкти та об”єкти легітимації політичної влади.

  96. Суть політичної дії, історичні способи її вияву.

  97. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства.

  98. Природа культурної гегемонії. Інформаційна нерівність та політичний гегемонізм.

  99. Гуманістичні універсалії у мові та практиці сучасної політики.

  100. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.

КУРС "ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНИХ ВЧЕНЬ (ЗАРУБІЖНІ ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ХХ СТОЛІТТЯ)"
Тема 1
Концептуальна логістика розвитку політичних доктрин

у ХХ ст.
Основні підходи щодо класифікації політичних доктрин. Ліво-праве позиціонування політичних доктрин. Д.Істон про чотири етапи в розвитку політичної науки у ХХ ст.: формальний (правовий), традиційний або добіхевіоралістичний, біхевіоралістичний та постбіхевіоралістичний.

Особливості формального, або правового етапу: вимоги опису діючих правових норм, визначення рівнів компетенції окремих політичних інститутів та наявність корекції між вимогами норм і політичною поведінкою. Становлення традиційного етапу, фокусування не лише на формальних інститутах, але і на неформальних. Формування напряму інституціоналізму (старого інституціоналізму). Увага до методів дослідження, роль Чиказької школи.

Зародження «біхевіоризму» в психології та особливості «біхевіоралізму» в політичній науці. Головні твердження біхевіоралізму, критерії щодо оцінки теорії. Значення емпіричних досліджень. Проблема фальсифікації в біхевіоралізмі. Чинники, які сприяли активному поширенню біхевіоралізму на початку 50-х років.

Структурний функціоналізм – аналіз структури суспільства та функцій основних його елементів. Конструкція політики як цілісної системи. Д.Істон про матрицю політичної системи. Подальший розвиток системного підходу в працях Г.Алмонда, Д.Пауелла. Залучення до політичного аналізу країн поза Європою та Північною Америкою. Теорія «модернізації» і проблема моделі переходу від «традиційного» суспільства до «сучасного».

Причини виникнення постбіхевіорального етапу в розвитку політичної науки, його особливість та головні характеристики. Е.Доунс та теорія «раціонального вибору». Проблема вибору та раціональної дії для егоїстичного індивіда. Категорія «áктора» і її особливість щодо категорії «суб’єкт». Сутність конструкції «рівновага стратегій». Теорія «неможливості Ерроу» щодо прийняття групових рішень за умов врахування індивідуальних інтересів/переваг. К.Ерроу про умови щодо суспільних рішень, які передбачають врахування переваг громадян. Значення принципу «медіанного виборця» щодо систем прямої та представницької демократії. Проблема стратегічного голосування виборця. Теорія ігор як методика аналізу рішень під час конфліктних ситуацій. Особливість моделей ігор з нульовою та ненульовою сумою. Аналіз кооперативної та некооперативної поведінки за допомогою ігрових моделей: «дилема в’язня», «дилема курчати».

Фомування постмодернізму в політичній науці. Р.Інглхарт про систему постматеріальних цінностей, зміну системи цінностей. Умови формування неоінституціоналізму, його особливість щодо «старого інституціоналізму». Розширене трактування поняття політичний інститут. Головні індикатори нового інституціоналізму. Г.Петерс про основні напрями сучасного інституціоналізму.



Тема 2

Політичні доктрини лібералізму

Основні етапи розвитку доктрин лібералізму, особливості періодизації, етапи розвитку у ХХ ст. Універсальні характеристики властиві лібералізму: індивід, свобода, раціональність, справедливість, толерантність та плюралізм, конституціоналізм і демократія.

Формування соціального лібералізму наприкінці ХІХ ст. Чинники, які сприяли його розвитку у першій половині ХХ ст. Соціальні програми уряду Г.Г.Асквіта у Великобританії. Д.Кейнс – головний теоретик державного інтервенціоналізму як теоретичної підстави соціального лібералізму. Програма «Нового курсу» Ф.Д.Рузвельта. Кейнсіанізм/соціальний лібералізм як головна парадигма економічного зростання 50- 60-х років. Додаткові чинники актуалізації активної соціальної політики у післявоєнний час. Головні ознаки держави загального добробуту. Внесок Д.К.Гелбрейта в розвиток соціального лібералізму.

Колоквіум У.Ліпмана як початок концептуального оформлення неолібералізму. Ліберальний реалізм. Австрійська школа – Л.фон Мізес та Ф.фон Хайек. Розгляд проблем суспільної справедливості, економічної свободи та права в забезпеченні можливостей розвитку кожного індивіда. Чиказька школа та М.Фрідман про дихотомію координування людської діяльності. Оцінка ролі вільного ринку як універсального суспільного регулятора. Школа суспільного вибору й економічна теорія політики. Внесок Д.Буханена в розвиток концепції суспільного вибору. Сутність поняття «лібертаризм». Поміркований і радикальний варіанти лібертаризму. Доробок Р.Нозіка та М.Ротбарда.

Конструкція «кінця історії» Ф.Фукуями. Вплив проблем глобалізації на концептуальні положення лібералізму. Нова система викликів для лібералізму на початку ХХІ ст.

Тема 3

Політичні доктрини консерватизму
Формування традиціоналізму та консерватизму у ХІХ ст. Головні концептуальні положення: традиціоналізм, право та порядок, органіцизм, ієрархія і влада та власність. Взаємозв’язок консерватизму та релігії/церкви.

Особливість консерватизму першої половини ХХ ст. Позиція «старих консерваторів»/»вільгельменістів» у Німеччині. Сутність «оновлювального» консерватизму, роль О.Шпенглера. Концепція «консервативної революції» або «третього шляху». Розвиток засад консерватизму Р.Геноном та Ю.Еволою. Г.Самнер і розвиток положень соціального дарвінізму. Е.Карнега й апологетика багатства.

Два підходи до визначення параметрів неоконсерватизму. Особливість лібертаризму в межах консерватизму. Практична діяльність М.Тетчер та Р.Рейгана. Патерналістський напрям консерватизму, його різновиди – торизм та голлізм. Особливість консерватизму християнських демократів.

Причини формування радикального консерватизму в умовах «холодної війни». Діяльність Д.Р.МакКарті та об’єднання «Джона Берча». Причини формування та сутнісні характеристики руху нових правих у США. Доробок І.Крістола. Особливості руху нових правих у Європі. А.де Бенуа і розвиток радикального неоконсерватизму. Соціальна основа руху нових правих у Європі. Основні напрями трансформації консерватизму на початку ХХІ ст.



Тема 4

Політичні доктрини націоналізму
Сутність поняття націоналізм та еволюція підходів у ХІХ та ХХ ст. Основні етапи розвитку доктрин націоналізму у минулому столітті. Головні концептуальні положення: народ/нація, самовизначення та національна ідентичність. Поняття культурної/етнічної та політичної нації.

Внесок М.Барреса та Ш.Морраса в розвиток доктрин націоналізму. Значення «Чотирнадцяти пунктів» В.Вільсона. Причини й умови формування націоналізму єврейського народу – сіонізму. Творчий доробок Т.Герцля. Перший Сіоністський конгрес, його програма і наступні програми сіонізму. Взаємовідносини політики та релігії в державі Ізраїль.

Особливість афроамериканського націоналізму. М.Р.Деламі та М.Гарві як засновники негритянського націоналізму. Подальший розвиток негритянського націоналізму С.Бріггсом. Програма діяльності організації «Чорні пантери». Вплив творчого доробку Малкольма Літтла (Малкольм Х) на розвиток національної самосвідомості афроамериканців у США. М.Л.Кінг і боротьба проти расової сегрегації ненасильницькими засобами.

Умови формування антиколоніального націоналізму. Внесок Р.Тагора та М.К.Ганді в розвиток індійського націоналізму. Вплив Дю Бойса на формування засад панафриканізму. С.Сенгор і становлення концепції негритюду. Ф.Фанон щодо радикальних методів боротьби за незалежність та утвердження національної самобутності африканських народів. Особливості націоналізму колишніх колоніальних країн.

Характерні ознаки націоналізму етнічних груп після Другої світової війни. Можливості та проблеми реалізації права на самовизначення щодо етнічних груп.

Тема 5

Політичні доктрини фашизму та націонал-соціалізму
Особливість поняття «фашизм» та його інтерпретації. Чинники, які спричинили формування фашизму у міжвоєнний період. Головні спільні положення, які відтворюють сутність феномену фашизму: антираціоналізм, націоналізм, боротьба і війна, вождізм та елітаризм, соціалізм. Особливості властиві двом його головним складовим: італійському фашизму та німецькому націонал-соціалізму щодо оцінки ролі та місця держави, корпоративізму, ставлення до модернізації, расизму, традицій, щодо трактування терору як засобу суспільного контролю.

Постать Б.Муссоліні та його вчення про державу, народ. Питання імперії та активізму в італійському фашизмі. Д.Джентіле про тоталітарний характер фашизму, роль і місце вождя у фашизмі. Постать А.Гітлера, праця «Моя боротьба». Трактування ним держави, соціальної структури, історії. Фюрер принцип і його значення у структуризації держави і режиму. А.Розенберг і його «Міф ХХ століття». Вчення про «вищу расу», партію та вождя. Оцінка націонал-соціалізму на Нюрнберзькому процесі. Причини появи неонацизму, його концептуальні орієнтири.


Змістовий модуль 2.
Тема 6

Конфесійні суспільно-політичні доктрини
Трансформація відносин церкви та світської влади у ХІХ ст. Підстави формування суспільних і суспільно-політичних доктрин на рубежі ХІХ – ХХст.

Значення творчого доробку Папи Лева XIII та енцикліки «Rerum novarum» в становленні офіційної католицької соціальної доктрини. Папа Іван ХХІІІ і процес aggiornamento. Другий Ватиканський собор і його рішення. Внесок Папи Івана Павла ІІ в формування сучасної суспільно-політичної доктрини католицизму. Причини формування «теології визволення» в країнах Латинської Америки. Спроба Г.Гутьерреса поєднати постулати християнства та марксизму-леніннізму. Критика теології визволення офіційними інститутами католицької церкви.

Зміст поняття «іслам» та його особливість стосовно інших світових конфесій. Д. альАфгані та М.Абдо як засновники модерністського напряму ісламізму. Постать М.К.Ататтюрка і його вплив на розвиток світської моделі розвитку держав з ісламським населенням. Поширення модернізаційних процесів Г.А.Насером та шахом М.Р.Пехлеві.

Причини й умови формування ісламського фундаменталізму. Х. аль Банна і окреслення засад фундаменталізму. Організація «Брати мусульмани». Концепція ісламської революції та держави аятоли Р.М.Хомейні. Концептуальні засади програмних документів організації Джамаат аль-Джигад, руху Талібан, Хезболли та Аль-Каіди. Зв’язок ісламського фундаменталізму та тероризму.



Тема 7

Політичні доктрини комунізму
Особливості комунізму як революційного напряму марксизму. Історичні умови та чинники його формування. Основні етапи розвитку доктрин комунізму протягом ХХ ст. Спільні риси різних варіантів комунізму: керівна та спрямовуюча роль комуністичної партії, суспільна власність на засоби виробництва, домінація трудящих класів у суспільстві, планові засади організації та ведення економіки.

Ленінізм і марксизм. Вчення В.І.Леніна про капіталізм/імперіалізм, передумови соціалістичної революції, про пролетарську революцію, авангардну робітничу партію «нового» типу та етапи побудови комунізму. Його бачення перехідного етапу, диктатури пролетаріату та засад пролетарської демократії. Л.Троцький і концепція перманентної революції. Виникнення та значення ІІІ Комінтерну. «21 засада/вимога» ІІІ Комінтерну. Творчий доробок К.Лібкнехта та Р.Люксембург.

Й.Сталін про можливість побудови соціалізму в одній окремо взятій країні, про головні напрями соціалістичного будівництва в СРСР. Зіставлення теорії і практики побудови соціалізму за часів Й.Сталіна. Оцінка капіталістичного суспільства та перспектив пролетарської революції А.Грамші. Критика догматизму в комуністичному русі та обґрунтування вимог зміни масової свідомості Д.Лукачем.

М.С.Хрущов і його доповідь на ХХ з’їзді КПРС. Оцінка ним сутності комунізму та шляхів його побудови. Суперечність процесів десталінізації в СРСР та соціалістичних країнах. Події 1956 р. в Познані та Будапешті. Особливості соціалістичної моделі в СФРЮ.

Стагнація ортодоксального комунізму за часів Л.Брежнєва. «Празька весна» 1968 р. та доктрина Брежнєва. Концепція розвинутого соціалізму. Формування теоретичної конструкції маоїзму, його головні положення. Революція на Кубі та доктрина геваризму. Феномен єврокомунізму, його головні програмні положення.

Концептуальні положення політики/програми перебудови М.С.Горбачова. Трансформація міжнародного комуністичного руху у 90-х роках минулого століття. Ден Сяопін і модернізаційні процеси в Китаї. Китайська модель «соціалістичного гармонійного суспільства». Уго Чавес і побудова «соціалізму ХХІ століття».


Тема 8

Політичні доктрини соціал-демократії та неомарксизм
Спадок марксизму та соціалістичний робітничий рух кінця ХІХ ст. Основні етапи розвитку політичної доктрини соціал-демократії. Характеристика концептуальних відмінностей між доктриною комунізму і соціал-демократією в першій половині ХХ ст. Значення Фабіанського руху у виробленні програм, підходів щодо поступового реформування капіталізму та окреслення власного бачення моделі соціалізму. Формування засад сучасної соціал-демократії Е.Бернштейном та К.Каутським. Розвиток положень реформізму в австромарксизмі О.Бауера та М.Адлера.

Історичні та політичні особливості конституювання соціал-демократії після Другої світової війни. Конгрес Соціалістичного Інтернаціоналу у Франкфурті на Майні, його основні програмні документи, концепція демократичного соціалізму. Творчий доробок У.Беверіджа та Е.Кросленда щодо подальшої трансформації концепції соціалізму. Значення нової програми СДП ФРН, яку прийняли у Бад-Госберзі.

Характеристика нових викликів перед соціал-демократією у 90-х роках минулого століття. Е.Гідденс і його бачення нової соціал-демократії. Сутність концепції «третьої дороги», внесок у її розробку Т.Блера та Г.Шредера. Конструкція «конкурентної або ринкової держави».

Виникнення та діяльність «Франкфуртської школи». Творчий доробок: М.Хоркхаймера, Г.Маркузе та Ю.Хабермаса.




Тема 9

Політичні доктрини популізму
Сутність поняття «популізм». Багатоманітність підходів щодо розуміння сутності феномену «народ» як визначального поняття для усвідомлення сутності «популізму». Значення моральної сфери в конституюванні популізму. Демократія і популізм. Раціональність та ірраціональність в популізмі. Місце і роль загальнонаціонального лідера в популізмі. Чинники які сприяють формуванню популізму.

Історичні особливості виникнення аграрного популізму. Популістичний характер народництва та діяльності Народної партії в США. Історичний і політичний контекст економічного популізму в країнах Латинської Америки. Сутність апризму, жетулізму та піронізму. Відродження засад популізму в діяльності Уго Чавеса.

Формування правого популізму в 90-ті роки ХХ ст. у країнах Західної Європи. Головні характеристики нових крайньо правих популістичних партій. Сутність популістичної складової в їхній діяльності. Поєднання аграрного, економічного та політичного популізмів у політичній практиці країн Центральної та Східної Європи.
Тема 10

Політичні доктрини фемінізму
Зміст терміна «фемінізм», історія його появи та наступної трансформації. Особливість фемінізму «першої хвилі». Ідеологічне обґрунтування суфражизму на початку ХХ ст. Ліберальний і соціалістичний напрями фемінізму «першої хвилі».

Соціально-економічні та історичні чинники формування фемінізму «другої хвилі». Головні питання в неофемінізмі: поділ на публічну та приватну сфери, патріархат, стать і гендер (культурна стать), рівність і відмінність. Значення творчого доробку Б.Фрідан для розвитку ліберального неофемінізму. Головні завдання ліберального неофемінізму. Сутність і завдання соціалістичного/марксистського неофемінізму. Чинники формування та головні концептуальні положення радикального неофемінізму. Поняття ендрогенії. Діяльність Руху визволення жінок у США. Значення праць К.Міллетт та Ш.Файерстоун в розвитку положень радикального неофемінізму. Формування та головні засади фемінізму лес- бійок. Сутність культурного фемінізму у Франції. Організаційний плюралізм фемінізму «другої хвилі». Особливість розвитку фемінізму в країнах Азії та Африки. Практичні результати фемінізму «другої хвилі».

Вплив Р.Уолкер на формування фемінізму «третьої хвилі». Спільне та особливе в концептуальному плані між фемінізмом «другої» та «третьої» хвиль.

Тема 11

Політичні доктрини екологізму
Сутність понять «екологізм», «зелений/ні» та «енвайроменталізм». Історичні чинники формування екологізму в другій половині ХХ ст. Антиантропоцентричний характер екологізму. Поняття холізму та апокаліпсизму в екологізмі. Сутність «неглибокого» та «глибокого» екологізму.

Е.Ф. «Фріц» Шумахер – теоретик природного середовища. М.Букчін як засновник і теоретик соціального екологізму. Внесок П.Сінгера та Т.Рігена в становлення напряму екологізму спрямованого на захист прав тварин. Діяльність Римського клубу. Значення доповіді «Межі росту».

Стокгольмська конференція ООН з питань навколишнього середовища: її рішення та вплив на суспільно-політичні процеси у світі. Концепція сталого розвитку. Рішення ІІ Конференції ООН щодо питань природного середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро та її рішення. Значення «Кіотського протоколу».

Історичні умови формування руху зелених та утворення партій «зелених». Постматеріалізм як спільна характерна риса європейських зелених. Особливості організаційної структури, внутрішньопартійної демократії та діяльності «зелених» політичних партій. Головні засади діяльності та програмні завдання міжнародної організації Ґрінпіс.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Актуальные проблемы социал-демократии. – М., 1991.

  2. Алексеева Т.А. Современные политические теории. – М., 2000.

  3. Ананьева Е.В. О современных путях реформизма или о реформизме как современном пути. Опыт Великобритании// Полис, 2001, №5.

  4. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. – К., 2004.

  5. Бабенко C.C. Соціологія гендеру: навчально-методичний посібник – ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008 г. – 44 с.

  6. Бойцова О.Ю. Основные теоретико-методологические подходы в политической мысли ХХ века. – М., 2001.

  7. Введение в гендерные исследования. Часть 1. Учебное пособие // под ред. И. Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ; СПб: Алетейя. – 2001 – 708 с. - (Книжная серия «Гендерные исследования»).

  8. Віперман В. Європейський фашизм / Пер. В.Швед, Р.Дізер. – К.: Дух і Літера, 2008. – 278 с.

  9. Волкогонов Д.А. Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В.Сталіна. в 2-х кн.. – К., 1989.

  10. Гаджиев К.С. Тоталитаризм как феномен ХХ века // Вопросы философии. –1992. № 2.

  11. Галеано Э. Вскрытые вены Латинской Америки. – М: Прогресс, 1986.

  12. Галкин А.А. Германский фашизм. М., – 1967; 2-е изд. М., 1989.

  13. Гелбрейт Дж. Жизнь в наше время. – М., 1986.

  14. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969.

  15. Гитлер А. Моя борьба. – Х.: ООО «Свитовид», 2003. – 704 с.

  16. Грамши А. Избранные произведения. – М., 1980.

  17. Грин Д.П., Шапиро И. Объяснение политики с позиций теории рационального выбора: почему так мало удалось узнать? // Современная сравнительная политология: Хрестоматия. – М., 1997. – С. 295 – 323.

  18. Ґелнер Е. Нації та націоналізм. Націоналізм / Пер. з англ. – К.: Таксон, 2003. = 300 с.

  19. Ден Сяопин. Основные вопросы современного Китая. – М., 1983.

  20. Джилас М. Лицо тоталитаризма. – М., 1992.

  21. Истон Д. Политическая наука в Соединенных Штатах: прошлое и настоящее // Современная сравнительная политология: Хрестоматия. – М., 1997. – С. 9 – 30.

  22. Енциклопедія політичної думки/ Переклад з англ. за ред. Н.Лисюк. – К.: Дух і Літера. – 2000. – 467 с.

  23. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Вінквіста та В.Тейлора; Пер. з англ. В.Шовкун; Наук. ред. пер. О.Шевченко. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.

  24. Еспозіто Д. Ісламська загроза. Міф чи реальність?/Переклад з англ. І.Саповського. – Львів: Кальварія, 2004.

  25. Желев Желю. Фашизм. Тоталитарное государство. – М., 1991.

  26. Задорожнюк Э.Г. Социал-демократия в Центре Европы. - М., 2000.

  27. Западная социал-демократия: идеология и практика. – М.. 1998.

  28. Іван Павло ІІ. Послання Папи Івана Павла ІІ. – Літопис, 2001.

  29. Каддафи Муаммар. Зеленая книга. – М., 1989.

  30. Кармазіна М. Політичні інститути: питання методології дослідження // Історичний журнал. – 2004. – № 12. – С. 3 – 8.

  31. Кармазіна М., Щербакова О. “Інститут” та “інституція”: проблема розрізнення понять // Політичний менеджмент. – 2006. - № 4. – С.10 – 19.

  32. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег . – Петрозаводськ, 1993.

  33. Кирилюк Ф.М. Філософія політичної ідеології: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 520

  34. Клаус фон Байме. Політичні теорії сучасності / Пер. з нім. М.Култаєвої та М.Бойченка. – К.: Стилос, 2008. – 396 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека)

  35. Консерватизм: Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 1998.

  36. Кухта Б. Нариси з історії європейської політичної думки. – Львів, 2008.

  37. Лакер В. История сионизма / Пер. с англ.. А.Блейз, О.Блейз. – М.: КРОН-ПРЕСС, 2000.

  38. Ленін В.І. Крах ІІ Інтернаціоналу // Повн. зібр.тв. Т.26. – С.205-209.

  39. Ленін В.І. Про лозунг Сполучених Штатів Європи // Повн. зібр.тв. Т.26. – С.331-335.

  40. Ленін В.І. Військова програма пролетарської революції // Повн. зібр.тв. Т.30. – С.125-136.

  41. Ленін В.І. Держава і революція // Повн. зібр.тв. Т.33.

  42. Ленін В.І. Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату // Повн. зібр.тв. Т.39. – С.255-258.

  43. Ленін В.І. Про диктатуру пролетаріату // Повн. зібр.тв. Т.39. – С.245-248.

  44. Лібералізм : Антологія / Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2002.

  45. Мазер В. Адольф Гитлер . Пер. с нем. С.Э.Борич. – Мн.: ООО «Попурри», 2000.

  46. Майер Т. Демократический социализм- социальная демократия. – М., 1993.

  47. Маркізе Г. Одномерный человек. – М., 1994.

  48. Мітчелл Д. Психоаналіз і фемінізм: Радикальна переоцінка психоаналізу Фройда / перекл. з англ. І.Добропас і Т.Шмігер. – Львів: Астролябія, 2004.

  49. Націоналізм: Антологія/ Упоряд. О.проценко, В.Лісовий. – К.: Смолоскип, 2000.

  50. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под ред. В.Л.Иноземцева. – М., 1999.

  51. Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б.Кухти. – Ч.1: З історії політичної думки: від стародавності до наших днів/ Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук, Л.Старецька. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Львів: Кальварія, 1997.

  52. Основные ценности социальной демократии.- М., 1996.

  53. Перегудов С.П. Тони Блэр – архитектор нового лейборизма. - М., 1999.

  54. Политическая наука в Западной Европе / Под ред. Ханса-Дитера Клингемана; пер. с англ. М.Гурвица, А.Демчука и др.; под ред. Е.Б.Шестопал. – М.: Аспект-Пресс, 2009. – 487 с.

  55. Політична наука. Словник: категорії, поняття і терміни / За ред.. Б.Кухти. – Л.: Кальварія, 2003. – 498 с.

  56. Програма КПРС. – М., 1961.

  57. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., Основи, 1995.

  58. Романюк А. Новий інституціоналізм та поняття інституту в політичній науці // Вісник Львівського університету. Серія : Філософські науки. – 2006. Вип. 9. – С.190 – 199.

  59. Салмин А.М. Современная демократия. – М., 1997.

  60. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки / Пер. з англ.. – К.: Основи, 1997.

  61. Смит Д. Муссолини. / Пер. с англ. Л.А.Бабук. – М.: “ИнтерДайджест”, 1995. (“История в лицах. Диктаторы”).

  62. Социал-демократия в Европе: на пороге ХХ1 века. – М., 1998.

  63. Сталин Й.В. Вопросы ленинизма. – М., 1947.

  64. Теория и история феминизма. Курс лекций. // под ред. И. Жеребкиной - Харьков: ХЦГИ; Ф-Пресс, 1996. - 387 c.

  65. Троцкий Л. К истории русской революции. – М., 1990.

  66. Фюре Ф. Минуле однієї ілюзії. Комуністична ідея у ХХ столітті / Пер. В.Каденко. – К.: Дух і Літера, 2007. – 810 с.

  67. Романюк А. Політична доктрина націоналізму// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Філософія. Вип. 11. – Ужгород: Вид-во Ужгородського національного ун-ту “Говерла”. 2009. – С.261-268.

  68. Романюк А. Християнсько-демократичні партії країн Західної Європи як різновид консервативних партій // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Філософія. Вип. 9. – Ужгород: Вид-во Ужгородського національного ун-ту “Говерла”. 2008. – С.150-154.

  69. Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник / Б.Кухта, А.Романюк, М.Поліщук. З ред.. Б.Кухти. – Вид.2-ге, переробю і доп. – Львів: Кальварія, 1997.

  70. Цебелис Д. В защиту теории рационального выбора // Современная сравнительная политология: Хрестоматия. – М., 1997. – С. 52. – 83.

  71. Эвола Ю. Языческий империализм. – М.: Арктогея, 1994.

  72. Юраш А. Папа Іван Павло ІІ. – Харків: Фоліо, 2005.

  73. A Companion to Contemporary Political Philosophy/ Ed. by Robert E.Goodin & Philip Pettit. – Oxford, 1995.

  74. Calhoun C. Nationalism (2nd edition). – Buckingham, Open University Press. – 2002 – 164 p.

  75. Heywood A. Political Ideologies. An Introduction (3rd edition) – Palgrave Macmillan. – 2003. – 353 p.

  76. Encyklopedia Politologii / Pod red. prof. M.Żmigorodzkiego. T.4: Myśl społeczna i rychy polityczne wspόłczesnego świata. – Kantor Wydawniczy Zakamycze, 2000. – 396 s.

  77. Macridis R.C. Contemporary Political Ideologies. Movements and Regimes (5th edition). – HarperCollins Publishers. – 1992. – 321 p.

  78. Miner B. The Concise Conservative Encyclopedia. 200 of the Most Important Ideas, Individuals, Incitements and Institutions That Have Shaped the Movement. – Free Press Paperbacs, 1996. – 318 p.

  79. Robertson D. The Routledge Dictionary of Politics. Third edition. – Routledge, London/ New York, 2004.

  80. Tokarczyk R. Wspόłczesne doktryny polityczne. Wydanie VIII. – Kantor Wydawniczy Zakamycze, 1998. – 582 s.


Орієнтовні питання до модульної форми контролю знань студентів

Модуль І

1. Яке місце займають політичні доктрини в системі політичної думки?



2. Які суспільні функції виконують політичні доктрини?

  1. У чому виявляються спільні характеристики та особливості між політичною ідеологією та політичною доктриною?

  2. Чим зумовлена еволюція поділу політичних доктрин на «ліві» та «праві». Наскільки цей поділ залишився актуальним сьогодні?

  3. Яку роль відіграли і продовжують відігравати в розвитку політичної думки право та історія?

  4. Які етапи розвитку пройшла політична думка?

  5. Поясніть теоретико-методологічне значення теорії систем.

  6. В чому полягала сутність біхевіоральної революції в політичній науці?

  7. В чому полягало теоретико-методологічне та політичне значення теорії модернізації?

  8. Яке місце в розвитку політичної думки належить теорії раціонального вибору?

  9. Місце структурного функціоналізму в розвитку політичної думки.

  10. Місце постмодернізму в розвитку політичної думки.

  11. Визначити спільне й особливе між «старим» і «новим» інституціоналізмом?

  12. В чому полягало теоретико-методологічне та політичне значення теорії ігор і розроблених моделей ігор?

  13. Як консерватизм трактує особу, свободу особи?

  14. У чому виявляється сутність органіцизму в консерватизмі?

  15. Як консерватизм трактує суспільство?

  16. Чим зумовлено існування авторитарного напряму в консерватизмі першої половини ХХ ст.?

  17. Чи ми можемо вважати авторитарний напрям у німецькому консерватизмі передтечею націонал-соціалізму? Чому?

  18. У чому полягала сутність «консервативної революції»?

  19. Що спільного і в чому полягала відмінність між авторитарним консерватизмом першої половини ХХ ст. і націонал-соціалізмом у Німеччині?

  20. Пояснити місце, роль і сутність традиціоналізму в консерватизмі?

  21. Чим зумовлений зв’язок між консерватизмом і релігією?

  22. У чому виявляється сутність лібертаризму? Визначте його позиціонування щодо неолібералізму та консерватизму.

  23. Що спільного і в чому полягали відмінності між патерналістським консерватизмом і соціальним лібералізмом?

  24. Чим був зумовлений антикомунізм консерватизму?

  25. Що таке неоконсерватизм?

  26. Дайте характеристику Руху нових правих у Європі.

  27. Чи ми можемо говорити про кризу консерватизму наприкінці ХХ ст.?

  28. У чому полягає сутність феномену націоналізму?

  29. Що мають спільного і в чому полягають особливості націоналізмів, які опираються на етнокультурну та політичну моделі нації?

  30. Як можна пояснити, що в США, де вперше сформувалась модель політичної нації, отримав розвиток етнокультурний націоналізм афроамериканців?

  31. У чому виявляється суть значення національної ідентифікації для націоналізму?

  32. Охарактеризувати політичні погляди М.Л.Кінга.

  33. Охарактеризувати концептуальні положення індійського націоналізму.

  34. Що спільного і в чому полягають особливості націоналізму та націонал-соціалізму?

  35. Чому сіонізм як різновид націоналізму продовжив своє існування після створення національної держави Ізраїль?

  36. Як співвідносяться націоналізм і демократія?

  37. У чому полягає особливість становлення та розвитку націоналізмів у країнах Африки?

  38. Як співвідносяться між собою націоналізм і права та свободи особи?

  39. Чим зумовлена актуалізація націоналізму в Бельгії, Іспанії, Канаді та Сполученому Королівстві?

  40. Яка особливість націоналізму 90-х років ХХ ст.?

  41. У чому полягає сутність концепції індивіда в доктринах лібералізму?

  42. У чому полягає сутність концепції свободи в доктринах лібералізму?

  43. Яка сутність концепції раціоналізму в доктринах лібералізму?

  44. У чому полягає сутність концепції толерантності та плюралізму в доктринах лібералізму?

  45. Яка сутність концепції кейнсіанізму в доктрині лібералізму?

  46. Сутність доктрини соціального лібералізму?

  47. Які головні характеристики напряму «ліберального реалізму»?

  48. Які головні характеристики напряму «Австрійської школи»?

  49. Які головні характеристики напряму «Чиказької школи»?

  50. Які головні характеристики напряму «суспільного вибору»?

  51. Які головні характеристики напряму «лібертаризму»?

  52. Які особливості були притаманні розвитку лібералізму у 90-ті роки ХХ сторіччя?

  53. Які суспільно-політичні та історичні передумови формування політичної доктрини фашизму та націонал-соціалізму?

  54. У чому полягає широке та вузьке розуміння фашизму?

  55. У чому виявлявся антираціоналізм політичних доктрин фашизму та націонал-соціалізму?

  56. Яку роль відігравав націоналізм у політичних доктринах фашизму та націонал-соціалізму?

  57. Яку роль відігравала концепція боротьби та війни в політичних доктринах фашизму та націонал-соціалізму?

  58. Яку роль відігравав вождізм та елітаризм у політичних доктринах фашизму та націонал-соціалізму?

  59. Які особливості політичних доктрин фашизму та націонал-соціалізму?

  60. Охарактеризувати політичні погляди Б.Муссоліні.

  61. Охарактеризувати політичні погляди Дж.Джентіле.

  62. Охарактеризувати політичні погляди А.Гітлера.

  63. Охарактеризувати політичні погляди А.Розенберга.

  64. Дати політичну оцінку націонал-соціалізму.


Модуль ІІ

  1. Дати характеристику понять політичної та етнічної нації.

  2. Що було характерне для поглядів М. Барреса та Ш. Морраса?

  3. Які були причини формування теорії сіонізму наприкінці ХІХ ст.?

  4. Яку роль відіграв Т. Герцль у концептуальному та інституційному оформленні сіонізму?

  5. Яку роль відіграли М. Р. Деламі та С. Бріггс у формуванні конструкції негритянського націоналізму?

  6. Яку роль відіграв Малкольм Х у формуванні національної свідомості афроамериканців?

  7. Яке значення діяльності М.Л. Кінга щодо захисту громадянських прав і свобод.

  8. У чому полягала особливість індійського націоналізму?

  9. Охарактеризувати концепції панафриканізму та негритюду.

  10. Дати характеристику відмінностей між доктринами соціалізму та комунізму, які були властиві першій половині ХХ ст.

  11. Охарактеризувати погляди Е.Бернштейна.

  12. Охарактеризувати погляди К.Каутського.

  13. Охарактеризувати концепцію демократичного соціалізму.

  14. Яке значення для розвитку соціал-демократії мав творчий доробок Чарльза Ентоні Кросленда та Бад-Годесберзької програми СДП ФРН?

  15. Охарактеризувати погляди Е. Гідденса.

  16. Охарактеризувати концепцію «третьої дороги».

  17. Охарактеризувати сутність неомарксизму та творчого доробку М.Хоркхаймера.

  18. Охарактеризувати творчий доробок Г. Маркізе та Ю. Хабермаса.

  19. Охарактеризувати творчий доробок В.І.Леніна.

  20. Охарактеризувати творчий доробок Л.Троцького.

  21. На яких засадах ґрунтувався ІІІ Комуністичний Інтернаціонал?

  22. Яка суть теоретичної та практичної складової сталінізму.

  23. Охарактеризувати творчий доробок А.Грамші та Д. Лукача.

  24. Охарактеризувати розвиток доктрини комунізму за М.С.Хрущова.

  25. Які головні положення єврокомунізму?

  26. Розвиток доктрини комунізму за Л.Брежнєва. Доктрина Брежнєва.

  27. Які головні положення маоїзму?

  28. Яке значення мала творча спадщина Папи Лева ХІІІ для розвитку суспільно-політичної доктрини Римо-католицької церкви?

  29. Яке значення мала творча спадщина Папи Яна/Івана ХХІІІ для розвитку суспільно-політичної доктрини Римо-католицької церкви?

  30. Яке значення мав Другий Ватиканський собор для розвитку суспільно-політичної доктрини Римо-католицької церкви?

  31. Яке значення мала творча спадщина Папи Івана Павла ІІ для розвитку суспільно-політичної доктрини Римо-католицької церкви?

  32. Охарактеризувати концептуальні положення теології визволення.

  33. Яку роль відіграли Джамаль аль-Дін аль-Афгані та Мухаммед Абдо у формуванні модерністського напряму ісламізму?

  34. Яку роль відіграв Мустафа Кемаль Ататюрк та Гамаль Абдель Насер у формуванні модерністського напряму ісламізму?

  35. Які концептуальні засади властиві поглядам Хасана аль Банни та організації «Брати мусульмани»?

  36. Яку роль відіграв аятола Рухолла Мусаві Хомейні у формуванні ісламського фундаменталізму ?

  37. Охарактеризувати екстремістські фундаменталістські ісламські організації та рухи.

  38. Дати концептуальну характеристику фемінізму першої хвилі.

  39. Охарактеризувати головні концептуальні положення фемінізму другої хвилі.

  40. Які головні концептуальні положення ліберального неофемінізму?

  41. Які головні концептуальні положення соціалістичного неофемінізму?

  42. Охарактеризувати головні концептуальні положення радикального неофемінізму. Творчий доробок К. Міллет та Ш. Файерстоун.

  43. Які головні концептуальні положення лесбійського та культурного неофемінізму?

  44. Які головні концептуальні положення фемінізму третьої хвилі?

  45. Які головні концептуальні положення популізму?

  46. Охарактеризувати головні концептуальні положення апризму, жетулізму та перонізму.

  47. Які головні концептуальні положення популізму нових правих партій у країнах Західної Європи?

  48. Охарактеризувати головні концептуальні положення популізму у країнах Центральної та Східної Європи.

  49. Які головні концептуальні положення екологізму?

  50. Охарактеризувати творчий доробок науковців та експертів щодо доктрини екологізму.

  51. Яке значення Стокгольмської конференції ООН щодо розвитку екологізму?

  52. Охарактеризувати ІІ Конференцію ООН в Ріо-де-Жанейро щодо розвитку екологізму.

  53. Який внесок у розвиток екологізму зробили партії зелених?

  54. Охарактеризувати міжнародні екологічні організації.


КУРС "ТЕОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН "
Програма курсу
Модуль 1. ВСТУП ДО ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Тема 1. Теорія міжнародних відносин: предмет, об’єкт, методи дослідження

(2 год.)


Поняття “міжнародні відносини”. Співвідношення понять “міжнародні відносини”, “міжнародна політика”, “світова політика”, “зовнішня політика”. Міжнародні відносини як предмет теорії міжнародних відносин. Поняття “теорія міжнародних відносин”. Функції і завдання теорії. Місце теорії міжнародних відносин в системі наук про міжнародні відносини, методологічний статус дисципліни.

Предмет та об’єкт теорії міжнародних відносин.

Специфіка міжнародних відносин, їх генеза. Чинники формування міжнародних відносин. Ознаки міжнародних відносин та міжнародного середовища. Анархія (відсутність легітимного центра влади) як основна ознака міжнародного середовища. Х.Булл про анархію в міжнародному середовищі. Форми міжнародних відносин. Міжнародна політика – фактор формування міжнародних відносин. Сутність та особливості міжнародної політики.

Умови зародження теорії міжнародних відносин як самостійної дисципліни на початку ХХ ст. Автономізація теорії міжнародних відносин. Співвідношення та проблема розмежування предметних сфер політичної науки та теорії міжнародних відносин. Труднощі та суперечності формування теорії міжнародних відносин як окремої дисципліни.

Методологія, методи та техніки в теорії міжнародних відносин. Місце і роль емпіричних досліджень, значення гіпотез в теорії міжнародних відносин. Рівні аналізу міжнародних відносин (К.Волтц, Дж.Розенау). Проблема вибору рівнів аналізу.

Основні поняття та категорії теорії міжнародних відносин.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка