Програма для вступних випробувань на спеціальність 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»



Сторінка1/5
Дата конвертації26.05.2017
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3   4   5


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ФАКУЛЬТЕТ РЕЖИСУРИ І ШОУ-БІЗНЕСУ

КАФЕДРА ІНДУСТРІЇ МОДИ

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування для абітурієнтів, які вступають на навчання на базі освітнього ступеня «Бакалавр» на 5 курс

спеціальності: 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності»

спеціалізації

«Менеджмент соціокультурної діяльності»

(Менеджмент індустрії моди)

для здобуттякваліфікаційного освітнього рівня «Спеціаліст»

та освітнього ступеня «Магістр»

затверджено на засіданні

кафедри індустрії моди

протокол № 9 від 15.02.2016 р.



Київ 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма для вступних випробувань на спеціальність 028 «Менеджмент соціокультурної діяльності» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», освітнього ступеня «Магістр» спеціалізації «Менеджмент соціокультурної діяльності» (Менеджмент індустрії моди) укладена з метою підготовки абітурієнтів до фахового вступного випробування, що дасть можливість оцінити їх аналітичні здібності та навички, вміння застосовувати набуті знання із фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін.


Комплексна програма охоплює основну проблематику з: Маркетинг соціокультурної діяльності. Менеджмент підприємств індустрії моди. Правове забезпечення соціокультурної діяльності. Індустрія моди. Історія костюму, зачіски та матеріальної культури. Історія театру і кіно. Кольорометрія. Матеріалознавство перукарської справи та декоративної косметики. Організація виставкової діяльності. Організація діяльності салонів краси. Організація роботи модельних агенцій. Організація та режисура показу мод. Психологія управління.

Вступне випробування проводится у формі тестування, яке складається із питань з чотирма варіантами відповідей. Тести включають завдання з дисциплін, професійно-орієнтованих на фахову та практичну підготовку спеціалістів соціокультурної сфери.

При проведенні вступного випробування фахова атестаційна комісія, перевіряє професійну підготовку абітурієнтів, дає оцінку якості знань та умінь, які забезпечують виконання завдань фахової діяльності.

Прийом до Київського національного університету культури і мистецтв відбувається за результатами фахового екзамену на конкурсній основі.

На вступному випробуванні з фаху абітурієнт має можливість отримати від 100 до 200 рейтингових балів, що відповідає кількості правильних відповідей на тести. Загальна кількість тестових завдань – 50. Одна правильна відповідь оцінюється в 2 бали. Мінімальний прохідний бал - 124 бали.

При перевірці знань враховується здатність абітурієнта ефективно та лаконічно за часом обирати правильний варіант відповіді на запропоновані питання. Враховується здатність абітурієнта: диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання з професійно-орієнтованих дисциплін; аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень. Висновок щодо готовності вступника до навчання комісія робить під час проведення іспиту, керуючись наступними критеріями:




Кількість рейтингових балів

Традиційна оцінка

Критерії оцінювання результатів

180-200

відмінно

Абітурієнт надав від 40 до 50 правильних відповідей, що свідчить про високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

161 – 179

добре

Абітурієнт надав від 31 до 39 правильних відповідей, що свідчить про достатньо високий рівень фахової підготовки, необхідний до засвоєння дисциплін магістерської програми.

124-160

задовільно

Абітурієнт надав від 12 до 30 правильних відповідей, що свідчить про задовільний рівень фахової підготовки, достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.

100-123

незадовільно

Абітурієнт надав мінімальну кількість від 0 до 11 правильних відповідей, що свідчить про низький рівень фахової підготовки, не достатній для засвоєння дисциплін магістерської програми.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Маркетинг соціокультурної діяльності

Концепція та характеристики маркетингу у сфері шоу-бізнесу. Основні компоненти маркетингу шоу-бізнесу: прогнозування попиту, цінова політика, маркетингова стратегія комунікацій, збутова політика.

Основні функції та принципи маркетингу шоу-бізнесу: ринкова орієнтація підприємств, організація і управління виробничою і збутовою діяльністю для задоволення попиту споживачів, сегментація ринку дозвіллєвих послуг, комплексне дослідження ринку; націленість на довгостроковий результат.

Теорії потреб у концепції сучасного шоу-бізнесу. Зміст та особливості маркетингу залежно від попиту.

Планування та управління новими товарами і послугами у шоу-бізнесі.

Мета розробки нового продукту:



  • забезпечення відповідного сегменту ринку;

  • проникнення на нові ринки;

  • створення новаторського іміджу закладу, організації;

  • покращення фінансового стану фірми.

Етапи розробки ідеї (генерування, відбір, перевірка задуму, письмовий макет, малюнок, ескіз, макет). Методи розробки ідеї (опитування, мозковий штурм, синектика, морфологічний метод, метод контрольних запитань тощо).

Критерії відбору ідей: місткість ринку і тенденції його розвитку, стан конкуренції, попит, можлива тривалість життєвого циклу, обсяги капіталовкладень, наявність кадрів, рівень патентного захисту, прогнозована прибутковість тощо.

Розробка стратегії маркетингу: перевірка рентабельності продукту, визначення бажаних і можливих обсягів збуту, позиціювання продукту.

Комплексне дослідження ринку шоу-бізнесу.

Основні напрями дослідження ринку:


  • визначення місткості ринку, його насиченості певним товаром (послугами), короткотривале та довготривале прогнозування;

  • вивчення споживачів – виявлення потенційних споживачів, їх орієнтовної чисельності, діапазону споживання, рівня незадоволеного попиту;

  • вивчення конкурентів;

  • розробка стратегії маркетингу на основі маркетингових досліджень та планів реалізації маркетингових цілей.

Основні принципи маркетингового дослідження ринку шоу-бізнесу: точність, об’єктивність, системність, систематичність.

Сегментація ринку як необхідна умова успішного маркетингу і як етап комплексного дослідження ринку. Критерії сегментації ринку шоу-бізнесу: географічні, соціально-демографічні, соціально-економічні. Критерії вибору сегмента: прибутковість, доступність каналів збуту, конкуренція, суттєвість сегменту, рекламні можливості фірми в сегменті, залежність сегмента від економічних та політичних факторів.

Етапи маркетингового дослідження ринку:


  • збирання вторинної інформації;

  • планування досліджень;

  • збирання первинної інформації;

  • аналіз зібраної інформації;

  • висновки та рекомендації.

Цілі маркетингового дослідження ринку: пошукові, описові, екстремальні, аналітичні.

Визначення методів дослідження. Вибірки: випадкові (проста, групова, метод “клумб”) і невипадкові (довільна, ринкова, метод концентрації, метод квот).

Збирання інформації за допомогою спостережень, інтерв’ю, панелей, експерименту та імітації, опитування, анкетування. Аналіз зібраної інформації. Статистичний банк та банк моделей. Методи аналізу: регресивний, варіаційний, дискримінантний, факторний, кластер-аналіз-метод. Підготовка звіту та рекомендацій. Методи розробки прогнозу (Дельфі-метод, сценарій). Маркетингова цінова політика у шоу-бізнесі. Основні цілі ціноутворення: збут, прибуток, утримання на існуючому становищі. Фактори впливу на ціноутворення у шоу-бізнесі: витрати, попит, конкуренція. Методика визначення цін на новий товар або послугу. Визначення цілей маркетингової та цінової політики. Оцінка попиту. Оцінка витрат. Визначення рівня цін. Встановлення конкретної ціни. Визначення тактики цін. Види цінових стратегій у маркетингу шоу-бізнесу.Комплекс маркетингових комунікацій у шоу-бізнесі. Комунікації у шоу-бізнесі як структурний елемент маркетингового комплексу “4Р”-promotion (просування товару). Чотири основні види просування товару (послуг): реклама, пропаганда, стимулювання збуту, персональний продаж. Визначення мети формування комплексу маркетингових комунікацій (стимулювання попиту, піднесення іміджу організації чи виконавця, проникнення на ринок тощо). Формування комплексу маркетингових комунікацій з урахуванням аналізу ринкової ситуації, визначення цільової аудиторії, бажаної зворотної реакції.

Визначення засобів впливу маркетингової комунікації. Переваги та недоліки застосування реклами, пропаганди, стимулювання збуту та персонального продажу у сфері шоу-бізнесу. Основні фактори вибору засобів впливу у шоу-бізнесі: тип суб’єкта цільового ринку, етап життєвого циклу продукту культури, характеристика послуги чи товару, географічне розміщення споживачів тощо.

Пропаганда як функція маркетингу, що сприяє встановленню і підтриманню спілкування, взаєморозуміння та співпраці між організацією і громадськістю. Найефективніші форми пропаганди у шоу-бізнесі: контакти із засобами масової інформації, презентації, громадські заходи спонсорського характеру, участь у фестивалях, хіт-парадах, конференціях.

Стимулювання збуту у сфері шоу-бізнесу як короткотермінові заходи, спрямовані на швидке з’ясування реакції ринку на пропоновані послуги чи товари. Форми стимулювання збуту у шоу-бізнесі: знижки, премії, конкурси, лотереї. Персональний продаж як індивідуальна персональна пропозиція товару чи послуги в процесі спілкування з конкретним споживачем.



Рекомендована література з дисципліни

  1. Тульчинский Г.Л. Маркетинг в сфере культуры / Учебное пособие. — С.-Петербург. — 2011. — 182 с.

  2. Тульчинский Г. Л., Шекова Е. Л. Менеджмент в сфере культуры: Учебное пособие.4_е изд., испр. и доп. — СПб.: Издательство «Лань»; «Издательство ПЛАНЕТА МУЗЫКИ», 2012. — 528 с.:

  3. Чижиков В. М., Чижиков В. В. Введение в социокультурный менеджмент. М.: МГУКИ 2011. - 384c.

  4. Новаторов В.Е. Маркетинговые персонал – технологии в учреждениях культуры : монография. / Владимир Ефимович Новаторов - Омск: ОмГУ,2001.- 151 с.

  5. Висоцька О.Є. Комунікація як основа соціальних перетворень (у контексті становлення постмодерного суспільства): Монографія. - Дніпропетровськ: «Інновація», 2009. - 316 с.

  6. Немировский В.Г. Социальная структура и социальный капитал населения Красноярского края: монография/ В.Г. Немировский, А.В. Немировская. – Красноярск: Сибирский федеральный университет, 2011. – 158 с.

  7. Амблер Т. Практический маркетинг / Перевод с англ. под общей редакцией Ю.А. Каптуревского – СПб. Питер, 2001 – 400 с.

  8. Бєлявцев М.І. Маркетинг. Навч. пос. – К.: ЦНЛ, 2005. – 328 с.

  9. Бородкіна, Н. О. Маркетинг: навч. посібник / Н. О. Бородкіна; за ред. Г.В. Осовської. – К.: Кондор, 2007. – 362с.

  10. Ваганова И.К., Дымникова А.И. Предпринимательство в культуре. – СПб.: СПбГУЭиФ, 2002.

  11. Вачевський М. Маркетинг у сфері послуг. Навч. пос. – К.: ЦНЛ, 2004. 232 – с.

  12. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. – К.: Лібра, 2007. – 720 с.

  13. Григорчук Т.В. Маркетинг. Частина друга: Навч. посіб. для дистанційного навчання. / Т.В. Григорчук – К.: Університет «Україна», 2007. – 380 с.

  14. Дуликов В.З. Организационный процесс в социокультурной сфере: учеб. пособие. – М.: МГУКИ, 2003

  15. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2001. – 240 с.

  16. Котлер Ф. 300 ключевых вопросов маркетинга: отвечает Филип Котлер/Пер. с англ. — М.: ЗАО «Олимп—Бизнес», 2006. — 224 с.

  17. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Экспресс-курс. 2-е изд. / Пер. с англ. подред. С. Г. Божук. — СПб.: Питер, 2006. — 464 с.

  18. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 152 с.

  19. Лук’янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, Маркетинг: Підручник / За ред. А.О.Старостіної. – К.: Знання, 2009. – 1070 с.

  20. Маркетинг в отраслях и сферах деятельности: Учеб. пособие / Под ред. Н.А.Нагапетьянца. — М.: Вузовский учебник, 2007. — 272 с.

  21. Мозер. К. Психология маркетинга и рекламы / Пер. с нем. – X.: Гуманитарный Центр, 2004. – 380 с.


Менеджмент підприємств індустрії моди

Особливості менеджменту в модельному бізнесі. Управління процесом розробки, підготовки і практичної реалізації в модельному бізнесі.

Основні методи управління та їх ефективність в індустрії моди. Процесний і системний підходи до управління. Психологічні моделі управління. Ситуаційний менеджмент. Економіко-математичні методи в управлінні фешн-бізнесом. Стратегічний підхід до управління у модельному бізнесі.

Функціональні обов’язки менеджера і їх особливості в різних сферах модельного бізнесу. Аспекти діяльності менеджера. Творча ініціатива, соціально-психологічні особливості. Художньо-естетичний рівень ерудованості менеджера.

Планування діяльності суб’єктів модельного бізнесу і визначення їх конкурентоспроможності. Вироблення стратегії конкурентноздатності продукту та послуг модельного бізнесу. Бізнес-планування та поточні плани.

Мотивація як функція менеджменту. Теорії і моделі мотивації. Визначення завдань і структурування видів діяльності відповідно до мети і технології заходів.

Прийняття і реалізація управлінських рішень. Поняття творчого мислення менеджера. Підготовка, прийняття і реалізація управлінських рішень.

Структура управління модельним бізнесом. Основні типи організаційних структур управління. Принципи формування організаційних структур.

Проблема лідерства в модельному бізнесі. Особливості прояву лідерства. Залежність виконання функції лідерства від типу організації модельного бізнесу і її стратегії.

Ефективність менеджменту модельного бізнесу. Координація роботи творчої і робочої груп. Художній рівень програм. Їх оцінка з урахуванням фінансових та матеріальних можливостей.

Управління інноваційною діяльністю у фешн-бізнесі. Види фешн-інновацій. Інноваційний процес в індустрії моди. Функціонально-вартісний аналіз

Управління фінансами в модельному бізнесу. Види фінансових ресурсів, фінансові показники в модельному бізнесі.

Управління персоналом в модельному бізнесі. Набір, відбір визначення оплати праці, мотивація, кар’єрне зростання.

Особливості праці менеджера будинку мод. Характер роботи, предмет, засоби праці, результати праці.

Управління проектами модельного бізнесу. Особливості фешн-проектів. Основні характеристики проектів. Обґрунтування фінансового та ресурсного забезпечення проектів, програм, показів. Функції менеджера та ефективні методи управління фешн-проектами.

Менеджмент показу мод. Планування і організація показу. Управління ресурсами та персоналом. Контроль і аналіз ефективності проведення показів.



Рекомендована література з дисципліни

Основна

  1. Андерсон М. Модель / М. Андерсон – М.: Слово, 1995.

  2. Андреева А. Н. Дизайнерские бренды в фэшн-бизнесе / Алена Николаевна Андреева – СПб.: Высшая школа менеджмента, Издательство Санкт-Петербургского университета, 2008.

  3. Бартош Е. В. Структура рынка интеллектуальной собственности в контексте индустрии моды / Е. В. Бартош, О. А. Землянский // Вестник университета. – 2009. – № 9.

  4. Бартош Е. В. Влияние мирового финансового кризиса на индустрию моды / Е. В. Бартош // Дизайн и технологии. – 2010. – №15.

  5. Іванова І. В. Менеджмент підприємства. Практикум: Навч.
    посіб / І. В. Іванова. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001.

  6. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента: Уч. пособ. / Н. И. Кабушкин. – Минск: Новое знание, 2000.

  7. Котлер Ф. Управление маркетингом / Филип Котлер. – М.: Экономика, 1998.

  8. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Экспресс-курс / Ф. Котлер, К. Л. Келлер. и др. – СПб.: Питер, 2008.

  9. Мельник М. Т. Індустрія моди / Мирослав Мельник. – К.: Логос, 2011.

  10. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 1998.

  11. Планування та прогнозування в умовах ринку: навч. посібник / В. Г. Воронкова, С. Л. Катаєв, А. М. Ткаченко та iн. – К.: Професiонал, 2006.

  12. Поплавський М. М. Менеджер культури: Підручник / М. М. Поплавський. – К.: МП «Леся», 1996.

  13. Савельева Н. Ю. Менеджмент и маркетинг в индустрии моды / Н. Ю. Савельева. – Ростов н/Д, 2004.

  14. Тангейт М. Построение бренда в сфере моды: от Armani до Zara / М. Тангейт. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006.

  15. Туленков Н. В. Введение в теорию и практику менеджмента: Уч. пособ. / Н. В. Туленков. – К.: МАУП, 1998.

  16. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. пос. / Під заг. ред. А. І. Кредісова. – К., 1997.

  17. Уткин Э. А. Практикум по курсу менеджмента / Э. А. Уткин, А. И. Кочеткова. – М.: Зерцало, 1999.

  18. Шишкин Е. В. Математические методы и модели в управлении: Учеб. пособие / Е. В. Шишкин, А. Г. Чхартишвили. – М.: Дело, 2002.

  19. Fashion-бизнес. Теория. Практика. Феномен / Николай Уайт. – Минск: Гревцов Паблишер, 2008.

Додаткова

  1. Андреева А. Н. Портфельный подход к управлению люксовыми брендами в фэшн-бизнесе: базовые концепции, ретроспектива и возможные сценарии / А. Н. Андреева. – Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный университет, Научно-исследовательский институт менеджмента, 2006.

  2. Бодрийяр Ж. Система вещей / Жак Бодрийяр. – М.: Рудомино, 2001.

  3. Брендинг в моде класса «люкс»: Мастерство создания и управления / Уче Оконкво. – Минск: Гревцов Паблишер, 2010.

  4. Изменения в моде. Причины и следствия / Аннет Линч. – Минск: Гревцов Паблишер, 2009.

  5. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды / Юнийя Кавамура; пер. с англ. А.Н. Поплавская; науч. ред. А.А. Лебсак-Клейманс. – Минск: Гревцов Паблишер, 2009.

  6. Маркетинг в индустрии моды. Комплексное исследование для специалистов отрасли / Тони Хайнс, Маргарет Брюс. – Минск: Гревцов Паблишер, 2008.

  7. Мода и текстиль. Рождение новых тенденций / Колин Гейл, Ясбир Каур. – Минск: Гревцов Паблишер, 2009.

  8. Полатынская Н. П. Разработка бизнес-планов в производстве швейных изделий: Учебное пособие / Н. П. Полатынская, А. А. Бикбулатова. – Уфа: УГИС, 2005.


Правове забезпечення соціокультурної діяльності

Історія становлення правомірності та використання об’єктів авторського права та визначення обсягу прав на них. Підтримка та захист творчості, охорона результатів інтелектуальної діяльності як основа захисту прав людини. Використання інтелектуальних надбань в інтересах суспільства. Історія законодавства про авторське право в світовій практиці протягом трьох останніх століть. Ієрархія законодавчої бази в Україні. Система нормативних актів з авторського права в Україні: Коституція України, міжнародні угоди, закони України, Цивільний і Кримінальний Кодекси України, підзаконні акти (Президента України, міністерств і відомств). Основи законодавства України про культуру. Закони України «Про кінематографію» та «Про телебачення і радіомовлення». Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних». Закон України «Про авторське право і суміжні права». Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Всесвітня конвенція про авторське право. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм.

Об’єкти авторського права: твори у галузі науки, літератури та мистецтва, літературні письмові твори, музичні твори з текстом і без тексту, твори образотворчого мистецтва, драматичні та хореографічні твори, фотографічні твори, збірники творів, похідні твори , титри для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами. Похідні твори, які найчастіше використовуються у сфері шоу-бізнесу: адаптація, аранжування, переробка, творчий переклад.

Суб’єкти авторського права – особи, котрим належить суб’єктивне авторське право на твір. До основних суб’єктів авторського права належать: автори, співавтори, спадкоємці, правонаступники. Загальна характеристика авторських прав. Право авторства. Право на збереження цілісності твору. Право на захист репутації автора. Загальна характеристика суміжних прав. Строки дії авторського права. Випадки вільного використання творів.

Оригінальні та похідні твори. Правовий режим використання. Організації колективного управління правами. Строки дії права інтелектуальної власності. Поняття суспільного надбання. Принципи діяльності організацій колективного управління правами. Поняття контрафактної продукції у галузі авторського права. Поняття плагіату. Правові способи захисту прав у суді.

Рекомендована література з дисципліни


  1. Афанасьєва К. Захист інтелектуальної власності в шоу-бізнесі. – Навч. посібник. – К.: ВАІТЄ, 2009. – 256 с.

  2. Афанасьєва К. О. Авторське право: Практ. посібник. – К: Атіка, 2006. – 224 с.

  3. Афанасьєва К. Електронні бібліотеки та видавничий бізнес: конкуренція чи партнерство? // Друкарство. – 2003. – №5(44). – C. 36–37.

  4. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід / За ред.: А. Довгерта У 2 т. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 460 с.

  5. Бачун О. Захист права інтелектуальної власності в Україні // Право України.-1997. - №1.

  6. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні. – К. – 1996.

  7. Дюма Р. Литературная и художественная собственность. Авторское право Франции / Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 1989.

  8. Захист прав інтелектуальної власності: досвід сполучених штатів Америки: Зб. документів, матеріалів, статей // За заг. ред. О. Святоцького. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 368 с.

  9. Зернецька О. Глобальні аспекти теле-, відео піратства і проблеми розвитку національного телебачення // Ефір і закон.-1999. - №1.

  10. Іванов В. Ф. Інформаційне законодавство: український та зарубіжний досвід. – К.: Центр вільної преси, 1999. – 210 с.

  11. Інтернет-договори ВОІВ// Авторське право та суміжні права. Європейський досвід.- Кн.1

  12. Коренева С. Как зажигают "звезды". – СПб., 2004. – 320 с.

  13. Ляхов О. Пірати XXI століття – з моря на сушу?// Інтелектуальна власність.-2001.- №5-6.

  14. Науково-практичний коментра Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відп ред. О. В. Дзери. – К., 2005. – Т. 1. – 832 с.; Т. 2. – 1088 с.

  15. Основы продюсерства. Аудиовизуальная сфера: Учебник для ВУЗов / Под ред. Г. Иванонова, В. Сидоренко. – М.,2006. – 719 с.

  16. Прахов Б.Г. Кримінальний кодекс України та охорона інтелектуальної власності // Матеріали VI Міжнародної конференції “Актуальні проблеми охорони інтелектуальної власності.- К.-2002.

  17. Право інтелектуальної власності: Підруч. / За ред Підопригори О., Святоцького О. – К., 2004. – 672 c.

  18. Чуковская Е. Аудиовизуальный бизнес. Договорное регулирование. – М., 1999.

  19. Янкова С. Державна реєстрація авторських прав // Інтелектуальна власність.-2002.-№1

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка