Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів



Сторінка3/3
Дата конвертації05.11.2016
Розмір0.52 Mb.
1   2   3

Практичні заняття
Вивчення будови та розміщення центральних і периферичних ендокринних залоз за допомогою анатомічних, гістологічних препаратів і таблиць.
Практичні навички:

  • уміти визначати проекцію на скелет, топографію залоз внутрішньої секреції;

  • знаходити на муляжах та вологих препаратах основні анатомічні утворення ендокринних залоз;

  • вирішувати практичні ситуаційні та проблемні завдання стосовно функцій залоз внутрішньої секреції.


САМОСТІЙНА РОБОТА
Класифікація залоз внутрішньої секреції (анатомічна, гістологічна, сучасна).
Тема 11. Анатомія серцево-судинної системи. Анатомія серця. Велике й мале коло кровообігу. Анатомія артеріальної та венозної систем організму. Загальна анатомія лімфатичних судин та імунної системи
ЛЕКЦІЇ
Процес кровообігу: визначення, значення, структури, що його здійснюють.

Судини: види, будова стінки артерій, вен, капілярів.

Серце: розміщення, загальні дані, зовнішня будова, анатомічна вісь, проекція меж серця на поверхню грудної клітки, камери серця, отвори серця, клапани серця (будова, проекція на поверхню грудної клітки), будова стінки серця. Вінцеве коло кровообігу.

Велике й мале коло кровообігу.

Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її відділи: висхідна, дуга, низхідна. Гілки дуги аорти: плечоголовний стовбур, загальна сонна артерія, підключична артерія. Зовнішня сонна артерія, її гілки, внутрішня сонна артерія: артеріальне коло мозку (коло Вілізія).

Артерії верхніх кінцівок: пахвова, променева, ліктьова, артерії кисті.

Грудна аорта та її гілки. Черевна аорта та її гілки.

Артерії нижніх кінцівок: зовнішня клубова, стегнова, підколінна, передня великогомілкова, тильна артерія стопи, великогомілкова, присередня підошвова, бічна підошвова, малогомілкова.

Судини верхньої порожнистої вени: плечоголовна вена, яремні, підключична, непарна вена.

Вени голови та шиї: внутрішня яремна вена, лицева вена, зовнішня яремна вена.

Вени верхніх кінцівок: поверхневі і глибокі.

Вени грудної клітки: непарна, напівнепарна.

Нижня порожниста вена: загальна клубова вена, внутрішня й зовнішня клубова вена.

Вени нижньої кінцівки: поверхневі, глибокі вени нижньої кінцівки .

Ворітна печінкова вена, її гілки (верхня брижова, селезінкова, нижня брижова).

Загальний план будови лімфатичної системи: первинні лімфатичні органи (червоний і жовтий кістковий мозок, тимус), вторинні лімфатичні органи (селезінка, лімфатичне кільце глотки, регіонарні лімфатичні вузли). Лімфатичні стовбури та протоки. Особливості будови лімфатичних капілярів і судин. Лімфа та її склад. Шляхи відтоку лімфи. Поодинокі та скупчення лімфатичних вузлів: топографія, функції.

Імунітет та його морфологічні чинники.
Анатомічні терміни

Сor, endocardium, myocardium, epicardium, pericardium, arteria coranaria dextra et sinistra, atrium, ventriculus, valva, aorta, truncus brachiocephalicus, arteria carotis communis, arteria carotis externa, arteria carotis interna, arteria subclavia, arteria axillatis, arteria brachialis, pars thoracica aortae, pars abdominalis aortae, tr. celiacus, arteria mesenterica superior, arteria mesenterica inferior, arteria iliaca communis, arteria iliaca interna, arteria iliaca externa, arteria femoralis, arteria poplitea, vena cava superior, vena cava inferior, vena pоrtae (hepatis), ductus thoracicus, ductus lymphaticus dexter et sinister, nodi lymphatici, spleen, thymus.


Практичні заняття
Вивчення топографії та будови серця; вивчення судин малого кола кровообігу; вивчення відділів, гілок аорти та ділянки її кровопостачання; вивчення закономірностей розподілу судин в організмі; вивчення вен великого кола кровообігу; закономірності розподілу вен та визначення наявності клапанів у поверхневих венах верхньої кінцівки за анатомічними препаратами, атласами та за допомогою скелета.
Практичні навички:

  • уміти визначати межі серця на скелеті;

  • визначати місця вислуховування клапанів серця;

  • промацувати пульс на променевій артерії;

  • визначати підшкірні вени верхньої та нижньої кінцівок;

  • визначати й пальпувати реґіонарні лімфатичні вузли;

  • визначати роль імунного нагляду в організмі людини;

  • визначати верхівковий поштовх візуально та пальпаторно;

  • визначати межі серця на скелеті;

  • визначати проекції клапанів серця на скелеті;

  • визначати аускультацію серця людини;

  • знаходити місце пульсації артерій: загальної сонної, лицевої, поверхневої скроневої, підключичної, плечової, ліктьової, променевої, стегнової, задньої великогомілкової, тильної артерії стопи;

  • знаходити середню вену ліктя для внутрішньовенних ін’єкцій.


САМОСТІЙНА РОБОТА
Проекція меж серця та клапанів. Схеми магістральних судин великого кола кровообігу.

Тема 12. Анатомія нервової системи. Анатомія спинного та головного мозку. Периферична нервова система
ЛЕКЦІЇ
Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів в єдиний цілісний організм. Класифікація нервової системи. Морфологічна і функціональна класифікація нейронів. Рецептори, класифікація їх. Рефлекторна дуга. Біла й сіра речовини ЦНС. Нервові волокна, пучки, корінці.

Спинний мозок: топографія. Зовнішня будова спинного мозку. Сегменти спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку. Біла й сіра речовина. Будова задніх, передніх і бічних рогів. Склад передніх, задніх і бічних канатиків. Оболони спинного мозку, простори, спинномозкова рідина.

Головний мозок. Відділи головного мозку: довгастий, задній, проміжний, середній, кінцевий. Оболони головного мозку. Шлуночки головного мозку. Поняття про провідні шляхи ЦНС.

Спинномозкові нерви. Загальна характеристика спинномозкових нервів. Будова, класифікація нервів. Спинномозкові сплетення, їхні гілки. Ділянки іннервації.

Черепні нерви. Загальна характеристика черепних нервів. Спільні риси та відмінності будови черепних і спинномозкових нервів. Класифікація черепних нервів за функцією (рухові, чутливі, змішані), топографія ядер, місце виходу з черепа, ділянки іннервації.

Автономна частина периферичної нервової системи. Класифікація автономної частини. Будова її відділів: симпатичного і парасимпатичного. Схема вегетативної рефлекторної дуги.


Анатомічні терміни

Еncefalon, medulla spinalis, mielencephalou, metencephalou, pous, cerebellum, mesencephalon, diencephalon, telencephalon, meninges, nervi spinales, nervi cranialis.


Практичні заняття
Вивчення зовнішньої будови спинного мозку, оболони спинного мозку; розглянути під мікроскопом гістологічний препарат поперечного зрізу спинного мозку; вивчення схеми утворення і будови спинномозкового нерва, вивчення нервових сплетень, гілок та ділянок їхньої іннервації; вивчення будови довгастого мозку, мозкового мосту; вивчення ролі довгастого мозку і мозкового мосту в регуляції сенсорних і рухових функцій організму; вивчення будови і значення мозочка, будови 4 шлуночка; вивчення зовнішньої та внутрішньої будови середнього мозку; вивчення будови та функцій проміжного мозку; вивчення зовнішньої та внутрішньої будови кінцевого мозку; вивчення будови та ділянок іннервації черепних нервів; вивчення анатомічних особливостей автономної нервової системи за анатомічними препаратами, муляжами, атласами.
Практичні навички:

  • уміти визначати відділи, частини, оболони спинного мозку;

  • замалювати схему утворення спинномозкового нерва, його гілки;

  • визначати ділянки іннервації спинномозкових нервів;

  • визначати основні анатомічні утворення довгастого мозку, мозкового мосту та мозочка;

  • давати характеристику функцій ромбоподібного мозку;

  • визначати відділи головного мозку та пояснити порушення, які виникають при ушкодженні середнього та проміжного мозку;

  • визначати на муляжах і вологих препаратах півкулі головного мозку, поверхні, частки, борозни, звивини;

  • пояснювати шляхи відтоку спинномозкової рідини;

  • визначати, через які отвори черепні нерви виходять з порожнини черепа, ділянки іннервації їх;

  • визначати на муляжі та скелеті верхню і нижню межу спинного мозку;

  • визначати на муляжі шийне та попереково-крижове стовщення спинного мозку, борозни, кінський хвіст, мозковий конус, кінцеву нитку;

  • визначати розміщення сірої речовини упродовж (сірі стовпи) та на поперечному зрізі (передній, задній і бічний роги), центральний канал спинного мозку;

  • уміти показувати на муляжі передні, задні, бічні канатики білої речовини та щілини й борозни, що їх обмежують;

  • уміти показувати на муляжі сегмента спинного мозку передні та задні корінці, стовбур спинномозкового нерва, спинномозковий вузол;

  • уміти продемонструвати на скелеті місця виходу корінців спинного мозку;

  • визначати на муляжі місця виходу гілок шийного сплетення та діафрагмового нерва;

  • визначати на муляжі місця виходу гілок плечового сплетення між переднім та середнім драбинчастими м’язами;

  • уміти показувати на кисті зони іннервації ліктьового, променевого та серединного нервів;

  • визначати на муляжі місця виходу на стегно через м’язову затоку стегнового нерва;

  • визначати на муляжі місця виходу на задню поверхню стегна сідничого нерва. Примітка: Враховувати під час виконання внутрішньом’язових ін’єкцій!

  • знаходити на скелеті місця проходження міжребрових нервів;

  • складати й аналізувати просту та складну рефлекторні дуги;

  • аналізувати схеми сегментарної іннервації тіла людини;

  • визначати на муляжі оболони спинного мозку та простори між ними;

  • складати та аналізувати таблиці відмінностей оболон спинного та головного мозку;

  • знаходити на кістках черепа сліди прилягання твердої оболони головного мозку;

  • аналізувати таблиці іннервації внутрішніх органів, зон Захар’їна—Геда, вплив симпатичної та парасимпатичної частин автономного відділу на функції окремих органів;

  • визначати на моделях і препаратах головного мозку відділи, що утворюють його стовбур;

  • знаходити на моделях головного мозку частки півкуль великого мозку, межі між ними, основні борозни та звивини;

  • уміти показати на муляжі головного мозку основні ядра, зовнішню та внутрішню капсули;

  • уміти показати на рельєфній таблиці функціональні зони кори півкуль великого мозку;

  • аналізувати схеми провідних шляхів головного та спинного мозку;

  • вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферійної нервової системи, функціональних зон кори півкуль великого мозку;

  • визначати на муляжі головного мозку та на черепі місця виходу черепних нервів та їхнії основних гілок.


САМОСТІЙНА РОБОТА
Оболони головного мозку. Судинні сплетення четвертого, третього та бічних шлуночків.

Провідні шляхи головного та спинного мозку. Функціональне значення окремих зон кори (рухові, сенсорні, асоціативні).


Тема 13. Органи чуття. Загальний огляд органів чуття та їх класифікація. Нюхова та смакова сенсорні системи. Шкіра як допоміжний апарат соматичної сенсорної системи. Зорова сенсорна система та її допоміжний апарат. Слухова та вестибулярна сенсорні системи та їхній допоміжний апарат
ЛЕКЦІЯ
Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Відділи сенсорної системи та їх функціональне значення.

Шкіра: розміщення, загальна площа та площа окремих ділянок у відсотках до загальної площі поверхні тіла. Функції шкіри. Будова шкіри.

Нюхова сенсорна система та її значення. Смакова сенсорна система та її значення.

Значення зорової сенсорної системи у пізнаванні зовнішнього світу. Очне яблуко. Оболонки очного яблука, їх будова. Внутрішнє ядро ока. Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брови, м’язи очного яблука. Сльозовий апарат. Провідний шлях зорового аналізатора.

Значення слухової та вестибулярної сенсорних систем у пристосувальних реакціях організму людини. Вухо як орган слуху та рівноваги: розміщення, будова.

Зовнішнє вухо: частини, їхня будова. Середнє вухо: частини, барабанна порожнина, стінки, вміст. Слухові кісточки. Слухова труба. Внутрішнє вухо: частини, топографія. Кістковий лабіринт. Перетинчастий лабіринт. Провідні шляхи слуху та рівноваги.


Анатомічні терміни

Cutis. Epidermis. Derma. Corium. Stratum papillare. Stratum reticulare. Pili. Glandulae cutis. Unguis (гpец. Onyx).

Cavitas nasi. Pars olfactoria tunicae mucosae nasi. Glandulae olfactoriae. Nervus olfactorius. Lingua. Tunica mucosa linguae. Papillae lingualеs. Gemma gustatoria. Porus gustatorius. glandula lacrimalis, organum visus, bulbus oculi, palpebrae. Organum vestibulocochlearis, auris externa, auris media, membrane tympani, cavum tympani, ossicula auditus, tuba auditiva, auris interna, labyrinthus osseus, cochlea, labyrinthus membranaceus.
Клінічні терміни

Astigmatismus, hypermetropia, myopia, daltonismus, presbyopia. Surdidas (kophosis, гpец.), surdomutus, prеsbyacusis.


Практичні заняття
Вивчення допоміжного апарату сенсорної системи — шкіри та її похідних; вивчення смакової та нюхової сенсорних систем; вивчення топографії, будови й функції зорової та слухової сенсорних систем за допомогою анатомічних і гістологічних препаратів, муляжів, атласів, черепа.
Практичні навички:

  • уміти визначати на таблицях та муляжах основні морфологічні структури органів чуття;

  • намалювати схему зорового аналізатора;

  • схематично зображувати будову слухового аналізатора;

  • складати й аналізувати схеми структури аналізаторів;

  • визначати на черепі та муляжі розміщення очного яблука, зорового нерва, зовнішніх м’язів очного яблука;

  • складати граф-логічної структури сльозового апарата ока;

  • визначати гостроту зору за допомогою таблиці Головіна—Співцева;

  • визначати кольоровий зір за допомогою таблиць Рабкіна;

  • визначати на муляжі структурні утворення шкіри;

  • складати граф логічної структури середнього вуха, кісткового та перетинчастого лабіринтів;

  • визначати місця для підшкірного введення лікарських речовин.


САМОСТІЙНА РОБОТА
Похідні шкіри: волосся, нігті, їх розміщення, будова, значення. Додаткові структури ока. Сльозовий апарат.

Перелік практичних навичок


  1. Визначення на гістологічних препаратах основних видів тканин та їх структурних особливостей.

  2. Визначення видів кісток та частини скелета, до яких вони належать.

  3. Визначення хребців різних відділів хребта за особливостями їхньої будови.

  4. Промацування на людині та визначення на скелеті: остистих відростків хребців, фізіологічних вигинів хребта, яремної вирізки груднини, її мечоподібного відростка, кута груднини, міжребрових проміжків, підгруднинного кута.

  5. Визначення відділів довгих трубчастих кісток.

  6. Визначення кісток, що утворюють великий і малий таз, межі між великим і малим тазом, верхнього та нижнього отворів таза.

  7. Демонстрування на скелеті статевих відмінностей таза.

  8. Визначення на скелеті та промацування на людині клубового гребеня, верхньої передньої клубової ості, сідничного горба, великого вертлюга стегнової кістки, наколінка, присередньої та бічної кісточок.

  9. Визначення за допомогою тазоміру на скелеті та на людині основних розмірів таза.

  10. Промацування на людині та визначення на скелеті: ключиці, ості лопатки, надостьової, підостьової ямок, бічного і нижнього кута лопатки, присереднього та бічного надвиростків плечової кістки та її ліктьового відростка, нижнього кінця променевої кістки, п’ясткових кісток і кісток пальців.

  11. Визначення на скелеті та на рентгенограмах особливостей будови суглобів і неперервних з’єднань кісток осьового та додаткового скелета.

  12. Визначення на скелеті та на рентгенограмах відділів черепа, кісток лицевого і мозкового черепа, склепіння та основи черепа, орбіти, кісткової носової порожнини, виличної дуги.

  13. Промацування на людині та визначення на скелеті: надбрівних дуг, лобових та тім’яних горбів, виличної дуги, скроневої ямки, коміркових відростків верхньої та нижньої щелепи, кута нижньої щелепи, її підборідного виступу, скронево-нижньощелепного суглоба.

  14. Визначення швів черепа та місць розташування тім’ячок.

  15. Визначення на рентгенограмах повітроносних приносових пазух кісток.

  16. Визначення за місцем розташування основних груп м’язів людини та топографічних утворень, що мають значення для практичної медицини.

  17. Промацування поверхневих жувальних м’язів, груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, м’язів черевного преса.

  18. Вирішення практичних завдань щодо функцій та основних рухів у суглобах.

  19. Визначення на муляжі та скелеті верхньої і нижньої межі спинного мозку.

  20. Визначення на муляжах основних структурних утворень зовнішньої та внутрішньої будови спинного мозку.

  21. Визначення на муляжах виходу гілок шийного, плечового, поперекового та крижового сплетень.

  22. Визначення на муляжах особливостей оболон головного мозку, оболон спинного мозку та просторів між ними.

  23. Визначення на скелеті місць виходу коренів спинного мозку та місць проходження міжребрових нервів.

  24. Визначення на моделі і препаратах головного мозку його відділів, часток, основних ядер, зовнішньої та внутрішньої капсул, основних борозен та звивин.

  25. Визначення на муляжі головного мозку та черепі місць виходу черепних нервів та їхніх основних гілок.

  26. Вирішення проблемних та ситуаційних завдань щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферичної нервової системи, функціональних зон кори півкуль великого мозку.

  27. Вирішення практичних ситуаційних та проблемних завдань щодо функцій залоз внутрішньої секреції.

  28. Визначення на муляжі органів травної системи, їхніх відділів, особливостей будови, топографії.

  29. Вирішення практичних завдань щодо будови та функцій травної системи.

  30. Визначення відділів, особливостей будови, топографії органів дихальної системи, проекції їх на скелеті.

  31. Вирішення практичних проблемних та ситуаційних завдань щодо дихання та його регуляції.

  32. Визначення на скелеті меж серця та проекції клапанів серця.

  33. Знаходження місць пульсації артерій: спільної сонної, лицевої, поверхневої скроневої, підключичної, ліктьової, стегнової, тильної артерії стопи.

  34. Знаходження серединної вени ліктя для внутрішньовенних ін’єкцій.

  35. Визначення на муляжі топографії нирок та проекції їх на скелет.

  36. Визначення на муляжі відділів чоловічого сечівника від зовнішнього до внутрішнього вічка.

  37. Визначення на муляжі сім’яного канатика та його розміщення.

  38. Визначення на муляжі відділів матки, шарів її стінки, частини шийки матки, каналу шийки матки, особливостей будови шийки матки до пологів та після них.

  39. Визначення на муляжі розміщення органів малого таза в жінки, нормального положення матки, міхурово-маткової та прямокишково-маткової заглибин, частин склепіння піхви.

  40. Визначення на черепі та муляжі розміщення очного яблука, зорового нерва, зовнішніх м’язів очного яблука.

  41. Демонстрування на муляжі структурних утворень шкіри. Визначення місця для підшкірного введення лікарських речовин.

Перелік питань до СЕМЕСТРОВОГО екзамену


  1. Визначення предмету “Анатомія людини”, його завдання. Зв’язок анатомії з іншими предметами. Поняття про морфологію. Методи морфологічних досліджень.

  2. Будова та основні властивості клітини як елементарної живої системи.

  3. Поняття про тканини. Основні види тканин.

  4. Епітеліальна тканина, особливості її будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації.

  5. Сполучна тканина, особливості будови, види, розташування в організмі, значення. Здатність до регенерації.

  6. М’язова тканина, особливості будови, види, розміщення в організмі, значення. Здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.

  7. Нервова тканина, особливості будови, види, розміщення в організмі, значення. Поняття про нервове волокно, види нервових волокон. Поняття про нерв.

  8. Поняття про орган. Види органів та загальний план будови. Поняття про систему органів.

  9. Загальна характеристика системи скелета людини та її біологічне значення. Осьовий та додатковий скелет. Будова кістки як органа, хімічний склад, види кісток.

  10. З’єднання кісток, види. Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Класифікація суглобів, види рухів у суглобах.

  11. Череп, його відділи й кістки. Особливості розвитку та будови кісток черепа. З’єднання кісток черепа. Вікові та статеві особливості черепа.

  12. Хребтовий стовп, його відділи. Особливості будови хребців, їх з’єднання. Хребтовий стовп у цілому, фізіологічні вигини хребта, формування їх та значення.

  13. Скелет грудної клітки. З’єднання грудної клітки. Грудна клітка в цілому.

  14. Кістки та з’єднання грудного пояса. Кістки та з’єднання вільної верхньої кінцівки.

  15. Кістки та з’єднання тазового пояса. Таз у цілому. Статеві відмінності таза. Основні виміри жіночого таза.

  16. Кістки та з’єднання вільної нижньої кінцівки.

  17. Скелетні м’язи, розміщення, форма, основні фізіологічні властивості. Будова м’яза як органа. Допоміжний апарат м’язів.

  18. М’язи голови. Особливості прикріплення м’язів лиця. Жувальні м’язи.

  19. М’язи шиї. Класифікація, функції.

  20. М’язи спини, функції їх.

  21. М’язи грудної клітки, функції їх. Діафрагма.

  22. М’язи живота, функції їх. Біла лінія живота. Пахвинний канал.

  23. М’язи верхньої кінцівки, їхні функції.

  24. М’язи нижньої кінцівки, їхні функції.

  25. Роль нервової системи в координації функцій організму та взаємозв’язку його з навколишнім середовищем. Класифікація нервової системи.

  26. Спинний мозок, його розміщення, оболони, зовнішня будова. Спинномозкова рідина.

  27. Внутрішня будова спинного мозку. Сегмент, корінці, біла та сіра речовина. Функції спинного мозку.

  28. Головний мозок: загальні відомості, розміщення, розвиток, відділи. Оболони головного мозку та простори між ними. Спинномозкова рідина. Гематоенцефалічний бар’єр.

  29. Довгастий мозок, його топографія, будова, функції. Біологічне значення довгастого мозку.

  30. Задній мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції.

  31. Середній мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції.

  32. Проміжний мозок, його розміщення, будова, порожнина, функції. Поняття про сітчасте утворення (ретикулярну формацію), особливості будови, функції.

  33. Кінцевий мозок, його розміщення, будова, порожнини. Мозолисте тіло. Біла речовина.

  34. Кора великого мозку. Проекційні зони кори. Асоціативні зони та їх значення. Рухова асиметрія великого мозку.

  35. Основні ядра та структури утворень кінцевого мозку, їхні функції.

  36. Обідкова (лімбічна) частка, її функції.

  37. Стовбур спинномозкового нерва; утворення, основні гілки. Сплетення спинномозкових нервів.

  38. Шийне сплетення, основні гілки та ділянки іннервації.

  39. Плечове сплетення, основні гілки та ділянки іннервації. Грудні нерви.

  40. Попереково-крижове сплетення: поперекове та крижове сплетення, основні гілки та ділянки іннервації.

  41. Черепні нерви, кількість, функціональні види (рухові, чутливі, змішані), ділянки іннервації.

  42. 3агальний план будови автономного відділу периферичної нервової системи, функціональне значення. Особливість автономної рефлекторної дуги.

  43. Симпатична частина автономного відділу периферичної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.

  44. Парасимпатична частина автономного відділу периферичної нервової системи: центри, вузли, гілки, медіатор. Особливості впливу на функції організму.

  45. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції

  46. Щитоподібна залоза. Прищитоподібні залози. Топографія, будова.

  47. Гіпофіз: передня та задня частки, топографія, будова. Шишкоподібна залоза, її розміщення.

  48. Надниркові залози, топографія, будова.

  49. Підшлункові острівці, їх розміщення, особливості будови.

  50. Схема будови травного каналу.

  51. Будова та функціональне значення ротової порожнини. Слинні залози.

  52. Глотка, її розміщення, частини, будова стінки. Стравохід, його розміщення, частини, звуження.

  53. Черевна і тазова порожнини. Очеревина. Очеревинна порожнина. Розміщення органів стосовно очеревини. Брижі. Малий чепець. Великий чепець.

  54. Шлунок, топографія, форма, будова, частини. Функції шлунка. Шлункові залози.

  55. Печінка, топографія, будова, функції. Печінкова часточка. Жовчовивідні шляхи.

  56. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції.

  57. Тонка кишка, розміщення, відділи, особливості будови стінки. Функції..

  58. Товста кишка, розміщення, відділи, особливості будови. Значення нормальної мікрофлори товстої кишки.

  59. Повітроносні шляхи, топографія, будова, функції. Значення дихання через ніс. Приносові пазухи.

  60. Легені, топографія, будова. Структурно-функціональна одиниця — ацинус.

  61. Плевра, будова, листки, плевральна порожнина, плевральні синуси, тиск у плевральній порожнині. Пневмоторакс. Середостіння.

  62. Первинні та вторинні лімфатичні органи: червоний кістковий мозок, загруднинна залоза, селезінка, лімфатичне кільце глотки, ділянкові лімфатичні вузли.

  63. Процес кровообігу. Структури, що його здійснюють. Значення процесу кровообігу для організму. Види судин, особливості будови їхніх стінок. Поняття про сполучні та обхідні судини.

  64. Велике та мале коло кровообігу. Кровообіг плода.

  65. Серце, топографія, форма, будова. Межі серця. Осердя, осердна порожнина. Кровопостачання серця. Іннервація серця.

  66. Аорта, її відділи. Артерії дуги та висхідної частини аорти.

  67. Грудна та черевна частини аорти, їхні гілки та ділянки кровопостачання.

  68. Артерії головного мозку. Артеріальне коло мозку.

  69. Артерії верхньої кінцівки, їхні гілки та ділянки кровопостачання. Місця притискання артерій для тимчасового зупинення кровотечі.

  70. Артерії нижньої кінцівки, їхні гілки та ділянки кровопостачання. Вени великого кола кровообігу. Особливості кровотоку у венах.

  71. Верхня порожниста вена, основні гілки та ділянки відтоку крові.

  72. Нижня порожниста вена, основні гілки та ділянки відтоку крові.

  73. Ворітна печінкова вена, її значення. Значення сполучень (анастомозів) між венами.

  74. Лімфатичні стовбури та протоки. Ділянкові лімфатичні вузли, їх значення.

  75. Значення процесів виділення для організму. Нирки, топографія, форма, будова.

  76. Особливості кровопостачання нирки, зумовлені її функцією. Структурно-функціональна одиниця нирки.

  77. Сечовивідні шляхи. Жіночий та чоловічий сечівник.

  78. Чоловічі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.

  79. Жіночі статеві органи, їх розміщення, будова, функції.

  80. Сенсорні системи (аналізатори), відділи та їх функціональне значення. Види рецепторів, їх властивості. Шкіра, будова, функції, залози. Похідні шкіри.

  81. Нюхова сенсорна система, відділи, розміщення, значення (І пара черепних нервів). Смакова сенсорна система. Види смакових відчуттів.

  82. Око та структури утворень. Очне яблуко, його розміщення, будова. Додаткові структури ока.

  83. Зорова сенсорна система, відділи, розміщення, значення. II пара черепних нервів.

  84. Вухо, його розміщення, будова, значення.

  85. Слухова сенсорна система, відділи, розміщення.

  86. Вестибулярна сенсорна система, відділи, розміщення, значення.

Література
Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини. — Нова книга, 2009. — Т. 1—3.

Дюбенко К.А. Анатомічна термінологія. — К., 2001. — 392 с.

Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник для вузів. — К.: Либідь, 2001. — 380 с.

Мицкан Б.М., Попель С.Л. та ін. Функціональна анатомія: Підручник для ВНЗ фіз. виховання і спорту ІІІ—ІV рівнів акредитації / За ред. Я.І. Федонюка, Б.М. Мицкан, Я.І. Федонюк. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. — C. 552.

Міжнародна анатомічна номенклатура: Український стандарт. — К.: Здоров’я, 2001. — 328 с.

Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. — СПб.: Гиппократ, 2001. — 704 с.

Ришард Александрович. Малий атлас з анатомії. — К.: Медицина, 2011. — 136 с.

Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека. В 2 кн. — М.: Оникс, 2002.

Сидоренко П.І. Анатомія та фізіологія людини. — К.: Медицина, 2011. —248 с.

Тоні Сміт. Людина. Навчальний атлас з анатомії та фізіології. — Львів, 2000. — 240 с.

Федерік Мартіні. Анатомічний атлас людини. — К.: Медицина, 2011. — 128 с.

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 676 с.

Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини. В 2 т. — К.: Здоров’я, 2003. — 744 с.
Додаткова
Сакевич В.І., Мастеров Ю.І., Сакевти Р.П. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології. — К.: Здоров’я, 2003. — 514 с.


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка