Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів



Сторінка1/3
Дата конвертації05.11.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
Державна установа “Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів” МОЗ України





Анатомія людини

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”

Київ

2011


АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ
Укладачі:
Г.В. Годлєвська — викладач-методист, викладач вищої категорії природничо-наукових дисциплін Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного;

Ю.В. Челідзе — викладач першої категорії Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки Вінницького медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного 20 квітня 2011 року, протокол № 8.

Програму розглянуто і схвалено на засіданні опорної циклової комісії з дисциплін природничо-наукової підготовки.


Рецензенти:
Ю.Й. Гумінський — професор, завідувач кафедри анатомії людини Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова;

М.В. Волинська — викладач-методист, викладач вищої категорії Погребищенського медичного коледжу.

© МОЗ України, 2011


© ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Анатомія людини” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Анатомія є до однією з фундаментальних дисциплін і розкриває перед студентами найважливіші закономірності будови тіла людини, розвиває біологічний світогляд, бачення еволюційного розвитку органічного світу. Це наука про форми і будову, походження і розвиток людського організму, його систем і органів. Анатомія вивчає зовнішні форми тіла людини, його органи, їхню мікроскопічну і ультрамікроскопічну будову. Анатомія вивчає людський організм у різні періоди життя, починаючи від зародження і формування органів і систем у зародка та плода і до старечого віку, вивчає людину в умовах впливу зовнішнього середовища.

Анатомія людини як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, гістології, цитології і ембріології, фізики, латинської мови та інтегрується із цими дисциплінами;

б) закладає основи для вивчення студентами фізіології, пропедевтики клінічних дисциплін та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі вивчення усіх клінічних дисциплін і в майбутній професійній діяльності.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:



  • лекції;

  • навчальна практика під керівництвом викладача;

  • самостійна робота студентів.

Теми лекцій розкривають проблемні питання відповідних розділів анатомії людини.

Навчальна практика передбачає:



  • знання студентами будови органів, систем органів людини;

  • оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини;

  • вирішення ситуаційних завдань, що мають клініко-анатомічне обґрунтування.

Засвоєння тем контролюється на навчальній практиці відповідно до конкретної мети.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, контроль практичних навичок, знання анатомічних препаратів із наступним аналізом і оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних особливостей будови органів людини; аналіз топографо-анатомічних взаємовідносин органів і систем людини; аналіз закономірностей пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіантів мінливості органів, вад розвитку.

Черговість розділів і тем, передбачена тематичним планом, узгоджена з іншими професійно-орієнтованими та клінічними дисциплінами.

Перед вивченням систем внутрішніх органів доцільно засвоїти знання про нервову та ендокринну системи, які забезпечують нейрогуморальну регуляцію всіх органів та систем організму людини.



Метою дисципліни є отримання студентами сучасних наукових знань про будову тіла людини, оволодіння основними термінами та поняттями анатомії людини, методами анатомічного дослідження, вивчення будови органів і систем тіла людини. Знання анатомії закладає основу наукового світогляду, становить фундамент медичних досліджень, лежить в основі пізнання функціонування організму людини і його зв’язки із зовнішнім світом.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • завдання та значення предмета анатомія в системі медичної освіти та в майбутній практичній діяльності. Методи морфологічних досліджень;

  • види тканин, особливості їхньої будови, функції та здатність до регенерації;

  • біологічну характеристику живого організму як відкритої складної біологічної системи, здатної до саморегуляції;

  • кістки, їх з’єднання, особливості будови, функції;

  • основні групи м’язів людини, їхні властивості та функції;

  • основні положення функціональної анатомії нервової системи;

  • будову, розміщення залоз внутрішньої секреції,

  • будову, топографію, функції органів травної системи, проекцію їх на скелет та ділянки тіла;

  • будову, топографію, функції органів дихальної системи, проекцію їх на скелет;

  • особливості будови та розміщення органів кровотворення та імунологічного захисту;

  • будову і топографію серця та судин;

  • будову і топографію органів сечової системи;

  • будову, топографію, функції органів чоловічої та жіночої статевих систем;

  • —будову, топографію, функції органів чуття. Значення сенсорних систем (аналізаторів).


Студенти повинні вміти:

  • розрізняти на гістологічних препаратах основні види тканин та їхні структурні особливості;

  • визначати на скелеті кісткові утворення та промацувати їхні орієнтири на живій людині;

  • демонструвати на муляжах топографічні утворення м’язів, їхні межі;

  • визначати на муляжах та анатомічних препаратах відділи центральної нервової системи, автономної частини периферійної нервової системи;

  • вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо іннервації тіла людини, діяльності автономної частини периферійної нервової системи, півкуль великого мозку;

  • вирішувати проблемні та ситуаційні завдання щодо функцій залоз внутрішньої секреції;

  • розрізняти відділи травної та дихальної систем, особливості їхньої будови;

  • визначати основний обмін речовин та складати добовий харчовий раціон;

  • визначати межі серця, проекцію клапанів, верхівковий поштовх;

  • виконувати аускультацію серця;

  • знаходити місця пульсації артерій та серединну вену ліктя;

  • демонструвати на муляжі відділи нефрона та аналізувати функцію нирок, враховуючи особливості кровопостачання;

  • складати схеми будови та функції аналізаторів;

  • визначати на муляжі зовнішні й внутрішні чоловічі та жіночі статеві органи;

  • аналізувати схему оваріально-менструального циклу, його фази та регуляцію;

  • самостійно користуватися анатомічними атласами, препаратами та муляжами. Вирішувати практичні завдання з будови та функцій організму.


Студенти повинні бути поінформовані про:

  • основні етапи розвитку анатомії та фізіології людини. Сучасні методи морфологічних та фізіологічних досліджень;

  • вплив зовнішнього середовища на будову, функції та розвиток людини;

  • вікові та статеві особливості будови та функцій організму людини;

  • сучасні досягнення теорії та практики медичної науки.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


з/п

Тема

Кількість годин

Загальний обсяг

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

1

Вступ. Анатомія людини як фундаментальна біологічна дисципліна

4

2




2

2

Вчення про тканини. Поняття про тканини. Класифікація тканин. Епітеліальні та сполучні тканини. М’язова та нервова тканини

6

2

4




3

Поняття про орган, систему органів. Організм як єдине ціле

2

2







4

Вчення про кістки та їх з’єднання. Загальна характеристика кісток. Види з’єднань кісток. Скелет тулуба. Кістки верхньої та нижньої кінцівок, їх з’єднання. Череп. Кістки черепа, їх з’єднання

12

2

6

4

5

М’язи. М’язова система. Основні відомості про м’язову систему людини та її значення. М’язи та фасції голови, шиї, тулуба М’язи та фасції верхньої та нижньої кінцівок

10

2

4

4

6

Травна система Загальна анатомія травної системи. Анатомія травного каналу. Анатомія великих травних залоз

15

4

6

5

7

Функціональна анатомія органів дихальної системи

10

2

4

4

8

Анатомія сечової системи

8

2

2

4

9

Репродуктивні системи. Анатомія чоловічих статевих органів. Анатомія жіночих статевих органів

10

2

4

4

10

Залози внутрішньої секреції. Загальний огляд залоз внутрішньої секреції. Центральні регулювальні ендокринні залози. Периферичні ендокринні залози

8

2

4

2

11

Анатомія серцево-судинної системи. Анатомія серця. Велике й мале коло кровообігу. Анатомія артеріальної та венозної систем організму. Загальна анатомія лімфатичних судин та імунної системи

18

4

8

6

12

Анатомія нервової системи. Анатомія спинного та головного мозку. Периферична нервова система

20

4

10

6

13

Органи чуття. Загальний огляд органів чуття та їх класифікація. Нюхова та смакова сенсорні системи. Шкіра як допоміжний апарат соматичної сенсорної системи. Зорова сенсорна система та її допоміжний апарат. Слухова та вестибулярна сенсорні системи та їхній допоміжний апарат

12

2

6

4




Усього

135

32

58

45


Примітка. Години для самостійної роботи студентів розподіляють за темами циклові (предметні) методичні комісії навчальних закладів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


  1. Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії людини.

  2. Значення процесу руху для життєдіяльності організму людини. Схеми з’єднання кісток. Рухи в суглобах. Вікові та статеві особливості черепа.

  3. Топографо-анатомічні утвори шиї. Топографія нижньої кінцівки.

  4. Варіанти відношення органів до очеревини. Похідні очеревини.

  5. Топографія пристінкової плеври. Плевральна порожнина: вміст, закутки. Межі плевральних мішків і легень.

  6. Значення процесів виділення для організму. Особливості кровоносної системи нирки (“чудесна сітка” нирки).

  7. Вікові особливості внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів.

  8. Класифікація залоз внутрішньої секреції (анатомічна, гістологічна, сучасна).

  9. Проекція меж серця та клапанів. Схеми магістральних судин великого кола кровообігу.

  10. Оболони великого мозку. Судинні сплетення четвертого, третього та бічних шлуночків.

  11. Провідні шляхи великого та спинного мозку. Функціональне значення окремих зон кори (рухові, сенсорні, асоціативні).

  12. Похідні шкіри: волосся, нігті, їх розміщення, будова, значення.

  13. Додаткові структури ока. Сльозовий апарат.

Зміст
Тема 1. Вступ. Анатомія людини як фундаментальна біологічна дисципліна
ЛЕКЦІЯ
Визначення анатомії людини, її завдання та взаємозв’язок. Значення анатомії для медичної освіти. Поняття про морфологію. Загальні відомості з історії розвитку анатомії . Основні методи морфологічних досліджень.

Анатомічна термінологія. Осі та площини.


Анатомічні терміни

Sagittalis, frontalis, lateralis, medialis, medianus, medius, intermedius, anterior, posterior, ventralis, dorsalis, internus, externus, dexter, sinister, cranialis, caudalis, superior, inferior, superficialis, profundus, proximalis, distalis.


Клінічні терміни

Функція, конституція, норма, здоров’я, аномалія.


САМОСТІЙНА РОБОТА
Основні сучасні напрями розвитку анатомії. Київська анатомічна школа. Значення новітніх наукових досягнень для розвитку анатомії людини.
Тема 2. Вчення про тканини. Поняття про тканини. Класифікація тканин. Епітеліальні та сполучні тканини. М’язова та нервова тканини
ЛЕКЦІЯ
Будова та основні властивості клітини як елементарної живої системи. Міжклітинна речовина.

Визначення поняття тканини. Класифікація тканин. Епітеліальні тканини (епітелій). Особливості будови, живлення, розміщення в організмі, функціональне значення, здатність до регенерації.

Основні види епітелію: покривний (епідермальний, ентодермальний) та залозистий (секреторний).

Види покривного епітелію:



  • за відношенням клітин до базальної мембрани: одношаровий (однорядний та багаторядний), багатошаровий (зроговілий, незроговілий, перехідний);

  • за формою епітеліальних клітин: плоский (лускатий), кубічний, стовпчастий. Поняття про ендотелій та мезотелій. Розміщення в організмі, значення.

Спеціальні структури клітин епітелію: тонофібрили, війки, мікроворсинки.

Поняття про секрецію. Особливості ендокринних та екзокринних залоз. Одноклітинні та багатоклітинні екзокринні залози, розміщення в організмі, значення.

Види екзокринних багатоклітинних залоз:


  • за формою вивідної протоки: прості та складні;

  • за формою секреторного відділу: трубчасті, альвеолярні, трубчасто-альвеолярні;

  • за способом секреції: мерокринні (еккринні), апокринні, голокринні;

  • за характером секрету: слизові, серозні, серозно-слизові.

Сполучні тканини. Особливості будови, живлення, розміщення в організмі, значення, здатність до регенерації. Структурні та функціональні особливості фібробластів, макрофагів, плазмоцитів, перицитів. Види волокон міжклітинної речовини: колагенові, еластичні, ретикулярні. Значення основної речовини в різних видах сполучної тканини.

Види сполучних тканин:



  • волокниста: пухка та щільна (оформлена та неоформлена);

  • зі спеціальними властивостями: ретикулярна, жирова, слизова, пігментна;

  • скелетна: хрящова (гіаліновий хрящ, еластичний, волокнистий) і кісткова пластинчаста (компактна речовина й губчаста) та грубоволокниста.

М’язова тканина. Непосмугована та посмугована (скелетна й серцева). Розміщення в організмі, значення. Особливості будови міоцитів, скелетних м’язових волокон та кардіоміоцитів. Значення міофібрил. Значення вставних дисків у міокарді. Тип скорочення, характер функціонування та здатність до регенерації різних видів м’язової тканини.

Нервова тканина. Нейрони, їх види та значення. Види та значення відростків нейрона, їх закінчення (рецептори, ефектори). Значення нейрофібрил та хроматофільної речовини (Ніссля).

Нейроглія: мікроглія та макроглія. Розміщення та значення. Функції нейроглії. Поняття про нервове волокно. Види нервових волокон, особливості їх будови та здатність до регенерації. Поняття про нерв. Поняття про синапси та їх значення.
Анатомічні терміни

Basalis, apicalis, cytus, blastos, aden, glandula endocrinae, os, ossis, alveolaris, mucosus, reticularis, chondros, epidermis. Myos, myocardium, neuron, multus, unus, nervus, neuroglia.


Клінічні терміни

Ендотелій, мезотелій, кардіоміоцити, хондроцити, міоцити, остеоцити.


Практичні заняття
Вивчення будови клітин, особливості будови епітеліальних, сполучних, м’язової та нервової тканин, класифікацію тканин, їх функції, місце локалізації в організмі за допомогою таблиць та гістологічних препаратів.
Практичні навички:

  • уміти розрізняти складові частини клітини на таблицях;

  • уміти визначати основні види тканин на гістологічних препаратах і таблицях;

  • уміти працювати з біологічним мікроскопом;

  • уміти визначати на гістологічних препаратах основні види тканин та їхні структурні особливості;

  • уміти зобразити схематично основні види тканин та позначити їхні структурні компоненти.


Тема 3. Поняття про орган, систему органів. Організм як єдине ціле
ЛЕКЦІЯ
Визначення поняття органа. Значення органів для організму. Особливості будови порожнистих та паренхіматозних органів. Поняття про системи органів. Значення основних систем органів. Поняття про тіло (“сому”), його порожнини та нутрощі. Значення нервової та судинної систем в об’єднанні організму в єдине ціле. Поняття про конституцію. Типи конституції людини за М.В. Черноруцьким. Поняття про норму та аномалію.
Анатомічні терміни

Viscus, eris, visceralis, splanchna, organon, soma, organismus, constitutio.


Клінічні терміни

Орган, апарат, організм.


Тема 4. Вчення про кістки та їх з’єднання. Загальна характеристика кісток. Види з’єднань кісток. Скелет тулуба. Кістки верхньої та нижньої кінцівок, їх з’єднання. Череп. Кістки черепа, їх з’єднання
ЛЕКЦІЯ
Загальна характеристика системи скелета людини (осьового та додаткового). Будова кістки як органа. Остеон — структурна одиниця кістки. Будова та значення окістя. Хімічний склад кісток. Форма кісток. Залежність будови кісток від дії на них сил деформації. Особливості будови компактної та губчастої речовини. Поняття про червоний та жовтий кістковий мозок. Особливості розвитку кісток скелета людини. Види з’єднання кісток: неперервні (синдесмози, синхондрози, синостози), перервні або синовіальні (суглоби). Будова суглоба, допоміжний апарат суглоба. Прості, складні, комбіновані, комплексні суглоби. Види суглобів за формою суглобових поверхонь та кількістю осей, навколо яких відбуваються рухи. Основні види рухів у суглобах.

Хребтовий стовп, його відділи. Будова хребця. Особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців, зумовлені їхніми функціями. Крижова кістка. Куприк. Мис. З’єднання хребців і міжхребцеві диски, зв’язки та суглоби.

Скелет грудної клітки. З’єднання грудної клітки: синдесмози, синхондрози, суглоби, реброва дуга, міжребровий простір, підгрудинний кут, верхній та нижній отвори грудної клітки. Рухи грудної клітки під час дихання. Практичне значення незначної рухливості першої пари ребер.

Грудний пояс. Пояс верхньої кінцівки: лопатка, ключиця.

Вільна частина верхньої кінцівки. Плечова кістка. Променева кістка. Ліктьова кістка.

Кістки кисті. Зап’ясткові кістки. П’ясткові кістки (I—V): основа, тіло, головка. Кістки пальців; фаланги: проксимальна, середня, кінцева. З’єднання грудного пояса: синдесмози, суглоби. Надплечово-ключичний суглоб, груднинно-ключичний суглоб.

З’єднання вільної верхньої кінцівки. Променево-ліктьовий синдесмоз. Суглоби вільної верхньої кінцівки.

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки. Крижова кістка (крижові хребці — I—V). Кульшова кістка та кістки, що її утворюють: клубова, сіднична, лобкова. Таз у цілому. Тазова порожнина. Підлобкова дуга, підлобковий кут. Великий і малий таз. Верхній та нижній отвори таза. Основні параметри великого й малого таза, що використовуються в акушерській практиці. Статеві особливості таза.

Вільна частина нижньої кінцівки. Стегнова кістка. Наколінок: основа, верхівка, суглобова та передня поверхні.

Кістки гомілки. Великогомілкова кістка. Малогомілкова кістка. Кістки стопи. З’єднання тазового пояса. З’єднання вільної нижньої кінцівки.

Значення черепа. Мозковий череп. Лицевий череп; Вісцеральний череп. Кістки мозкового черепа: лобова, тім’яна, потилична, клиноподібна, скронева, решітчаста. Дірчаста пластинка та дірчасті отвори решітчастої кістки.

Кістки лицевого черепа: нижня носова раковина, сльозова, носова, піднебінна, вилична, під’язикова кістки, верхня та нижня щелепи, леміш.

Особливості будови кісток черепа. Кістки черепа, що мають повітроносні приносові пазухи: лобова, решітчаста, клиноподібна, верхня щелепа. Волокнисті з’єднання черепа. Синдесмози черепа. Шви черепа. Зубо-комірковий синдесмоз. Вклинення. Синхондрози черепа. Суглоби черепа. Череп у цілому. Склепіння черепа. Основа черепа (внутрішня та зовнішня). Кісткова носова порожнина. Скронева ямка. Вилична дуга. Підскронева ямка. Крило-піднебінна ямка.
Анатомічні терміни

Sceletum(on), periosteum, perichondrium, articulatio, arthron, sutura, synovia, synovialis, syndesmosis, synchondrosis, symphysis, diaphysis, epiphysis, ligamentum (гpец. — desmos). Vertebra (spondylus — гpец.), columna vertebralis, canalis vertebralis, lordosis, kyphosis, scoliosis, vertebra cervicales, atlas, axis, vertebra prominens, vertebrae thoracicae, vertebrae lumbalis, os sacrum (vertebrae sacrales), os coccygis, coccyx, verlebrae coccygea, promontorium, skeleton thoracis, thoracalis, sternum, costa. Scapula, acromion, clavicula, humerus, radius, ulna, ossa manus, ossa digitorum, phalanges, os coxae, os ilium, os ischii, os pubis, pelvis, femur, patella, tibia, fibula, ossa pedis, articulatio coxae, articulatio gеnus, articulatio cubiti, meniscus, crista iliaca, spina iliaca, trochanter major, condylus, epicondylus. Calvaria, cranium, cavitas cranii, basis cranii, frons, diploe, orbita, os parietaile, os frontale, sinus frontalis, os occipitale, foramen magnum, clivus, os sphenoidale, sella turcica, sinus sphenoidalis, os tеmporale, os nasalе, maxilla, sinus maxillaris, alveoli dentales, mandibula, mentum, fonticuli cranii, crista galli, sutura coronalis, sutura sagittalis, sutura lambdoidea, os ethmoidale, os zygomaticus, os hyoideum.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка