Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів



Сторінка1/5
Дата конвертації05.11.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ
Державна установа “Центральний методичний кабінет

підготовки молодших спеціалістів” МОЗ України




хірургія

ПРОГРАМА

для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів

І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю

5.12010101 “Лікувальна справа”


Київ


2011

Хірургія
Укладач
А.О. Овчарук — викладач вищої категорії Вінницького державного медичного коледжу ім. Д.К. Заболотного.
Програму розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії хірургічних дисциплін Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного 06 квітня 2011 р., протокол № 9.

Програму затверджено опорною цикловою комісією з дисциплін хірургічного профілю Вінницького медичного коледжу ім. акад. Д.К. Заболотного на спільному засіданні 04 жовтня 2011 р., протокол № 1.


Рецензенти:
Н.В. Сіньковський — завідувач хірургічного відділення Вінницької районної лікарні, хірург вищої категорії;

Б.І. Дударенко — доктор мед. наук, старший викладач кафедри факультетської хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

© МОЗ України, 2011

© ВСВ “Медицина”, 2011

ПОЯСНЮВАЛЬHA ЗАПИСКА
Навчальну програму з дисципліни “Хірургія” складено для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю 5.12010101 “Лікувальна справа” відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН України і МОЗ України в 2011 р., та навчальних планів 2011 р.

Хірургія є однією з провідних клінічних дисциплін у підготовці фельдшера.

Під час складання цієї програми враховано як юридичний, так і реальний статус молодшого медичного персоналу в нашій країні. Юридичні аспекти хірургічної діяльності фельдшера ґрунтуються на відповідних чинних кваліфікаційних характеристиках і положеннях. За суттю ця діяльність обмежена рамками того, що прийнято позначати як долікарська медична допомога, поряд із “виконанням призначень лікаря”.

Відповідно до цього фельдшер у нашій країні може:



  • працювати самостійно на ФАПах, оздоровчих пунктах та в системі швидкої медичної допомоги;

  • працювати під керівництвом лікаря в медичних закладах.

Виходячи з цього, зміст програми спрямований на формування в студентів клінічного мислення, вміння діагностувати найпоширенішу хірургічну патологію, надавати першу медичну допомогу, за необхідності проводити реанімаційні заходи, лікувати хворих за призначенням лікаря, доглядати за хворими, брати участь у санітарно-освітній та профілактичній роботі.

Викладати дисципліну слід відповідно до кваліфікаційної характеристики та поєднувати зі знаннями, отриманими під час вивчення предметів професійно-практичної підготовки та інших дисциплін. Це досягається за рахунок побудови структурно-логічних зв’язків між предметами, що поліпшує рівень знань і запобігає дублюванню загальних питань. Кожне захворювання потрібно вивчати за загальноприйнятою схемою:



  • суть захворювання;

  • етіологія;

  • патогенез;

  • клінічна картина;

  • можливі ускладнення;

  • особливості лікування;

  • прогноз;

  • профілактика.

Щодо діагностики, крім загальноклінічних, звернуто увагу на сучасні лабораторні, інструментальні та інші методи обстеження хворих з оцінюванням їхніх реальних можливостей.

Під час вивчення плану лікування хворих підкреслюється необхідність ураховувати патогенетичні аспекти захворювання, а також стан імунної системи.

Особливу увагу звернуто на самостійну роботу студентів з хворими в лікувально-профілактичних закладах, опрацювання додаткової літератури в бібліотеках та вдома, у тренажерних кабінетах.

Позитивним у цій програмі є збільшення кількості годин на навчальну практику під керівництвом викладача, що підвищує рівень практичної підготовки студентів.

Відповідний рівень підготовки фельдшерів може забезпечити тільки висока організація навчального-виховного процесу, використання сучасних методів навчання, інноваційних технологій, відповідної матеріально-технічної бази, високої кваліфікації викладацького складу.
Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:


  • елементи хірургічної діяльності (асептику, знеболювання, гемостаз, переливання крові, десмургію, відкриті та закриті пошкодження, опіки тощо);

  • основні принципи та методику обстеження хірургічного пацієнта, оцінювання загального стану, діагностику хірургічних захворювань;

  • принципи і методи першої медичної допомоги;

  • основи профілактики захворювань та догляду за пацієнтом.


Студенти повинні вміти:

  • дотримуватися правил асептики та антисептики в своїй роботі;

  • працювати на посадах фельдшера, палатної, перев’язувальної та операційної медичних сестер;

  • оцінювати загальний стан пацієнта, місцеві зміни, діагностувати хірургічні захворювання та невідкладні стани.


Студенти мають бути поінформовані про:

  • сучасні досягнення хірургії;

  • основні накази, інструктивні листи та інші нормативні акти МОЗ України;

  • основні принципи організації хірургічної допомоги на сучасному етапі;

  • нові лікарські засоби та методи їх застосування;

  • нові методи діагностики хірургічної патології;

  • рівень захворюваності з окремих видів хірургічної патології.

Вивчення предмета закінчується перевідним іспитом наприкінці VІ семестру та державним комплексним іспитом.

У разі потреби зміни в програму та розподіл годин (у межах виділених годин згідно навчального плану) можуть вносити предметні (циклові) комісії.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


з/п

Тема

Кількість годин

Загальний обсяг

Лекції

Навчальна практика під керівництвом викладача

Самостійна робота

1

Вступ


3

1




2



Розділ 1. Загальна хірургія














2

Профілактика хірургічної інфекції


13

2

8

3

3

Охорона праці в хірургії


2

2







4

Гемостаз


14

2

8

4

5

Знеболювання: загальне та місцеве


12

2

8

2

6

Неоперативна хірургічна техніка














6.1

Десмургія


14




8

6

6.2

Інфузійна терапія


20

2

12

6

7

Оперативна хірургічна техніка


7




4

3

8

Хірургічна діяльність на основних етапах лікування














8.1

Загальні принципи надання першої медичної допомоги


3

1




2

8.2

Амбулаторна хірургія


7

1

4

2

8.3

Деонтологія в хірургії


2







2

8.4

Лікування хворого в хірургічному відділенні. Діагностика хірургічних захворювань


6

1

4

1

8.5

Догляд за хворими в хірургічному відділенні. Підготовка хворих до операції


16

1

8

7

8.6

Післяопераційний період. Лікування хворого у відділенні інтенсивної терапії


12

2

4

6

9

Основні види хірургічної патології














9.1

Ушкодження. Закриті механічні ушкодження (травми)


16

2

8

6

9.2

Відкриті механічні ушкодження (рани)


14

2

8

4

9.3

Термічні ушкодження. Електротравма


12

2

8

2

10

Хірургічна інфекція














10.1

Гостра й хронічна гнійна аеробна інфекція


1

1







10.2

Місцеві гнійні захворювання шкіри, підшкірної жирової клітковини, судин, кісток і суглобів


11

1

6

4

10.3

Гостра анаеробна інфекція. Профілактика газової гангрени, правця

2

1

1




10.4

Загальна гнійна інфекція (сепсис)


2

1




1

10.5

Гостра й хронічна специфічна хірургічна інфекція


5

1

3

1

11

Пухлини


12

2

8

2

12

Змертвіння. Природжені хірургічні захворювання. Захворювання судин нижніх кінцівок


12

2

4

6



Розділ 2. Спеціальна хірургія














13

Захворювання та ушкодження голови, обличчя та шиї


14

2

8

4

14

Захворювання та ушкодження грудної клітки та органів грудної порожнини


14

2

8

4

15

Хронічні захворювання органів черевної порожнини


6

2

4




16

Ушкодження та гострі захворювання органів черевної порожнини


22

2

12

8

17

Захворювання та ушкодження прямої кишки


10

2

4

4

18

Захворювання ушкодження сечових і статевих органів


14

2

8

4

19

Ушкодження та захворювання кінцівок, хребта і таза. Синдром тривалого роздавлення


17

2

8

7

20

Курація хірургічних хворих


9




3

6



Усього


324

46

169

109
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка