Програма для студентів спеціальності „Видавнича справа і редагування Затверджено



Сторінка1/3
Дата конвертації05.03.2017
Розмір414 Kb.
  1   2   3
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

Кафедра теорії масової комунікації
Укладач кандидат історичних наук, доцент Вовк Т.А.




ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Робоча навчальна програма
для студентів спеціальності „Видавнича справа і редагування”

Затверджено

На засіданні кафедри

Протокол №----------------

від „------ „---------------------2008 р.

Зав. кафедри

...............................................Різун В.В.
Директор інституту
.................................................Різун В.В.
КИЇВ-2008

Робоча навчальна програма з дисципліни „Історія України”


Укладач: кандидат історичних наук, доцент Вовк Т.А.
Лектор: кандидат історичних наук, доцент Вовк Т.А.
Викладач: кандидат історичних наук, доцент Вовк Т.А.

Погоджено
з науково-методичною комісією

„............”...............................2008 р


.........................................................

Вступ

Дисципліна „Історія України” є нормативним курсом, викладається на першому курсі в першому семестрі в обсязі 90 годин, з них лекцій – 36 год., семінарських 18 год., самостійної роботи 36 год.; форма підсумкового контролю – залік (2 кредити).



Мета навчальної дисципліни:

1. Засвоєння уроків минулого та його критичне осмислення, об”єктивне оцінювання суспільно-історичних явищ та історичних особистостей.

2. Виховання державницької позиції та патріотизму.

3. Формування історичної свідомості, навичок наукового прогнозування майбутнього.

4. Використання набутих знань і навичок на практиці, в професійній діяльності.

Завдання навчальної дисципліни:

1. Дати студентам цілісне розуміння українського історичного процесу в контексті світової історії.

2. Забезпечити засвоєння студентами періодизації та закономірностей історичного розвитку, термінології та явищ, знання базових віх та концепцій історії України.

Предмет навчальної дисципліни: вивчення історичних процесів, що протікали на теренах України в сукупності відомих фактів

Вимоги до знань та умінь

За підсумками навчання студенти повинні:

- Знати і розуміти динаміку історичного процесу, орієнтуватися в контексті та подіях минулого у взаємозв”язку із сучасністю

- Бути обізнаними з новітніми науковими поглядами на ключові проблеми вітчизняної історії і вміти використовувати ці знання при оцінці подій, явищ та особистостей історичного процесу

- Вміти шукати, добирати, зіставляти й аналізувати факти, явища, події та постаті, критично їх оцінювати, використовуючи всі наявні ресурси інформації (бібліотечні та архівні фонди, музейні експозиції, поточну газетно-журнальну продукцію, мережу Інтернету тощо)

- Володіти науковою історичною термінологією, вміти характеризувати та оцінювати історичні постаті, явища, процеси

- Вміти застосовувати набуті знання на практиці, у професійній діяльності, готувати достовірні та об”єктивні матеріали на історичну тематику

- Виробити уміння навчатись і продовжувати навчання самостійно



Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Історія України” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення всього циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін

Система контролю знань та умови складання заліку.

Навчальна дисципліна „Історія України” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 змістових модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою



Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять.

Студент може отримати від 0 до 5 балів за усну відповідь і від 0 до3 балів за доповнення на практичних заняттях, від 0 до10 балів за виконання самостійних завдань, від 0 до 20 балів за модульно-рейтинговий контроль у формі тестів в кожному зі змістових модулів. Студенти протягом семестру повинні отримати за кожний змістовий модуль не менше 25 балів, що в сумі 50 балів надає право допуску до заліку.

Підсумковий контроль – 20 балів.

За результатами семестру студент отримує оцінку за 100-бальною системою







Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Залік

Разом

(підсумкова оцінка)



Оцінка (бали)

40

40

20

100





Співвідношення складових у змістовому модулі



Змістовий модуль 1

40%

Усна відповідь та експрес-контроль 10%

Самостійна робота 10%

Модульно-рейтингова контрольна 20%




Змістовий модуль 2

40%

Усна відповідь та експрес-контроль 10%

Самостійна робота 10%

Модульно-рейтингова контрольна 20%




Підсумковий модуль ( Залік )

20%

Орієнтовні можливості студента щодо успішного складання заліку з дисципліни



Види робіт

Мінімальна сума балів за 1 і 2 змістові модулі

Максимальна сума балів за 1 і 2 змістові модулі

Мінімальна сума балів на заліку

Максимальна

сума балів на заліку



Разом (підсумкова

мінімальна оцінка)



Разом

(підсум


максим. оцінка)

Тестування на лекціях;

Усне опитування на семінарах;

Доповнення на семінарах;

Самостійна робота;

Контрольна робота


10

3

4


13
12

15

5
10


20

30










Разом

50

80

10

20

60

100

Схема оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті:



п/п


Критерії роботи

Максимальна кількість балів

1

Конспект джерел до семінарських занять

0 -1

2

Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю

0 -5

3

Доповнення

0 -3

4

Участь у дискусії

0 -3

5

Підведення підсумку, висновки

0 -2

6

Письмова самостійна робота

0 -5

7

Експрес-контроль:




Повна відповідь

0 -2

Неповна відповідь

0 -1

Незадовільна відповідь

0



Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Метою цієї форми навчання є вироблення у майбутніх спеціалістів навичок і вмінь працювати з літературою, вести пошукову роботу, знаходити стрижневі аспекти проблем, що потребують ґрунтовного засвоєння та осмислення, здатності формувати власну позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій, аргументовано її доводити.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу, так і деяких розділів, підготовка доповідей і повідомлень, моніторинг висвітлення в українських ЗМІ історичної проблематики.

При контролі виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню можуть підлягати опрацьовані теми загалом чи окремі питання; першоджерела, конспекти відповідей на питання, винесені на семінарські заняття тощо.

Перевірка рівня засвоєння студентами самостійно опрацьованого матеріалу здійснюється у вигляді тестів, модульно-рейтингової контрольної роботи та оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.

Схема оцінювання самостійної роботи студента:




п/п


Критерії оцінювання самостійної роботи

Максимальна кількість балів

1

Глибоке розкриття проблеми, обґрунтування власної позиції

5

2

Ґрунтовне розкриття проблеми

4

3

Тема розкрита неповно

3

4

Компілятивна робота

2

5

Розкрито лише окремий аспект

1

6

Робота не зарахована

0

Критеріями оцінювання при виконанні письмових завдань можуть бути:



  • Повнота розкриття питання, цілісність, системність, логічна послідовність;

  • Вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки;

  • Використання комп”ютерних технологій, теле-фото матеріалів, схем, карт тощо;

  • Охайно і грамотно оформлена робота

Підсумковий контроль знань у формі заліку

До заліку допускаються студенти, які за сумою двох змістових модулів набрали не менше 40 балів.

Залікові завдання з курсу „Історія України” складаються з трьох частин. Перша і друга – підвищеної складності, що оцінюються у діапазоні від 0 до 15 балів; третє – середньої складності, оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів.

Критерії оцінювання окремих залікових завдань:

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання, додає у свій актив певну суму балів, яка додається до балів, які студент набрав за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який переводиться в традиційну 4-бальну і літерну шкалу відповідно до шкали ECTS та виставляється у заліковій відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента)


Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять


Змістовий модуль 1

Історія України до проголошення незалежності




Лекц.

Практ.

Самост. робота

Модульн к/р

1

Вступ

2










2

Становлення і розвиток людського суспільства. Витоки українського народу

2



2




3

Київська Русь. Галицько-Волинська держава

2

2

2




4

Литовсько-польська доба української історії. Початки козаччини

2



2




5

Українська національна революція сер. ХУІІ ст. Українсько-гетьманська держава (1648 - кінець ХУІІІ ст.)

2

2

3




6

Українські землі під владою Російської та Австро-Угорської імперій (кінець ХУІІІ – поч. ХХ ст.)

2

2

3

1

7

Українська національна революція 1917-1921 рр.

2

2

3




8

Міжвоєнний період в історії українського народу

2



3




9

Україна в роки Другої світової війни

2

2

2




10

Соціально-економічне і політичне становище України в другій пол. ХХ ст. (1945-1985 рр.)

2



4



Змістовий модуль 2. Історія незалежної України


11

Україна на переломі (1985-1991 рр.)

2




2




12

Особливості становлення та розбудови незалежної України

4



2




13

Державотворчі процеси в умовах незалежності

2

2

2




14

Соціально-економічний розвиток України

2

2

2




15

Зовнішня політика України

2

2

2




16

Національно-культурний розвиток України

2

2

2

1




Разом: 90

34

18

36

2





Тематично-змістовна частина курсу
Змістовий модуль 1.

Тема 1. Вступ

Лекція 1. Вступ. Предмет і завдання курсу. Періодизація історії України. Джерела вивчення української історії
Лекція 2. Становлення і розвиток людського суспільства. Витоки українського народу. Становлення і розвиток людського суспільства. Утворення землеробської і скотарської господарських зон. Формування державотворчих традицій. Витоки українського народу

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Підготувати конспект питання: Походження праукраїнських племен, їх розселення, заняття, побут, вірування, суспільні відносини

2. Проаналізувати як питання цієї теми висвітлюються в українських ЗМІ

Контрольні питання та завдання

1. Визначте особливості формування людського суспільства на українських теренах

2. Коли завершився процес формування людини сучасного типу, якими були її здобутки

3. Розкрийте суть, значення і наслідки „неолітичної революції”

4. Визначте особливості землеробської і скотарської господарчих зон

5. Які фактори стимулювали формування державотворчих традицій у східних слов”ян

6. Коли почався процес формування праукраїнського етносу. Аргументуйте свою думку

Терміни і поняття (знати й уміти правильно застосовувати): етногенез, асиміляція етнічна, топонім, гідронім, велике переселення народів, археологічна культура

Проблемні теми для обговорення

Чи існувала трипільська цивілізація. Наведіть аргументи



Література [ 1, 2, 7, 11 ]
Тема 3. Київська Русь

Лекція 3. Київська Русь – держава українського народу. Концепції походження і передумови утворення Київської держави. Формування централізованої держави, основні етапи її розвитку. Головні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики київських князів. Соціально-економічний і політичний розвиток Київської Русі.

Семінар 1. Галицько-Волинська держава.

  1. Початок роздробленості, утворення і розвиток князівств в українських землях.

  2. Утворення Галицько-Волинського князівства. Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.

  3. Монгольська навала в українські землі та її наслідки.

  4. Занепад Галицько-Волинської держави, причини.

  5. Значення і роль Галицько-Волинської держави в історії України.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Проаналізуйте походження і значення етнонімів „Русь” та ”Україна”.

2. Визначте умови розвитку та культурні здобутки українського народу в цей період

Контрольні питання та завдання

1. Яку роль відіграв Київ у державотворчих процесах східних слов”ян

2. Які племена стали історичним ядром Руської держави

3. Охарактеризуйте військову та реформаторську діяльність київських князів

4. Що зумовило розквіт держави за Володимира Великого та Ярослава Мудрого

5. Коли завершилося територіальне оформлення Київської держави, окресліть її кордони

6. Яке значення і наслідки мало запровадження християнства

7. Особливості правління Ярославичів і Володимира Мономаха

8. Причини занепаду держави

9. Визначте основні соціальні групи населення, їх становище в державі, права та обов”язки

10. Охарактеризуйте етнічний склад населення Київської Русі

11. В чому полягає історичне значення Київської держави. Які погляди існують на цю проблему в історичній літературі. Яку позицію ви вважаєте найбільш обґрунтованою і чому, наведіть аргументи

12. Коли і чому Київська Русь припинила своє існування як єдина держава. Які наслідки для східних слов”ян мала ця обставина

13. Розкрийте суть головних реформ Данила Галицького

14. В чому полягає історичне значення коронації Данила Галицького легатом Папи Римського

15. Чи була зруйнована Київська Русь і „давньоруська народність” монгольською навалою

16. Визначте відмінності розвитку українських та російських земель в умовах залежності від Орди

Проблемні теми для обговорення

Чи існувала „давньоруська народність”. Які точки зору на це питання мають українські історики. Обґрунтуйте свою позицію

Який народ і чому може вважати себе спадкоємцем історичної спадщини Київської Русі

Як наслідки монгольської навали трактуються російською історіографією



Терміни і поняття: варяги, візантійство, митрополія, дружина, боярин, воєвода, дуумвірат, монархія, опозиція, ярмо, Русь, Україна, давньоруська народність

Література [ 2, 3, 6, 7 ,9, 11, 26, 32]

Тема 4. Литовсько-польська доба української історії. Початки козаччини

Лекція 4. Розвиток українських земель у складі іноземних держав. Утворення Литовсько-Руської держави, становище українських земель у її складі. Польська експансія в українські землі в другій половині ХІУ- середині ХУІІ ст. Кревська унія 1385 р. Люблінська 1569 р. та Берестейська 1596 р. унії, їх значення для подальшої доля українського народу. Соціально-економічний і суспільно-політичний розвиток українських земель у ХІУ- перш. пол. ХУІІ ст.

Завдання для самостійної роботи ( 2 год.)

1. Виникнення козацтва

2. Утворення та розвиток Запорозької Січі, її політико-соціальний та військовий устрій

3. Боротьба українських козаків проти зовнішньої агресії, соціального і національного гніту наприкінці ХУІ- перш. пол. ХУІІ ст.

4. Визначте умови розвитку культури України ХІУ- середини ХУІІ ст. та її головні здобутки

Контрольні питання та завдання

1. Яку роль відіграло Кримське ханство в історії українського народу

2. Коли і чому в українських землях з”явились фільварки

3. Визначте причини та етапи закріпачення українських селян в Речі Посполитій

4. Чим було зумовлене поширення магдебурзького права в українських землях

5. Коли і як виникло реєстрове козацтво, яку роль воно відіграло в історії України

6. Назвіть напрямки діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного та його здобутки

7. Яку роль відігравала українська еліта в суспільно-політичному житті кінця ХУІ- першої пол. ХУІІ ст.

8. Кого можна вважати першодрукарем України

Терміни і поняття: інкорпорація, експансія, волока, копа, латифундія, магістрат, привілей, васалітет, сюзеренітет, унія, фільварок, козак, кіш, ясир, бароко, гуманізм, ренесанс, реформація, ставропігія, єпархія, єзуїти, Третій Рим, братство

Проблемні теми для обговорення

Коли і як виникло українське козацтво, чим воно відрізнялось від російського



Література [ 2,3, 7,10, 11,26,31, 32, 36.]
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка