Програма для студентів спеціальності 030201 журналістика Затверджено



Сторінка1/4
Дата конвертації05.03.2017
Розмір0.66 Mb.
  1   2   3   4


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

Кафедра теорії масової комунікації

Укладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент

Порфімович Ольга Леонідівна


Конфліктологія

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 8.030201 - журналістика
Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № ___

від „___”___________2008р.

Зав. кафедри

Проф.В.В.Різун

_____________________

Директор інституту

Проф.В.В.Різун

_____________________



КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни

«Конфліктологія»


Укладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент

Порфімович Ольга Леонідівна


Лектор: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент

Порфімович Ольга Леонідівна
Викладач: д.політ.наук, проф..кафедри, доцент

Порфімович Ольга Леонідівна

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008р.
___________________________

Вступ

Дана дисципліна «Конфліктологія» викладається на ІІІ курсі в 6 семестрі в обсязі 34 годин, з них лекцій 14 год., семінарських 14 год.(на групу), самостійна робота 6 год. Форма підсумкового контролю - залік в другому (6) семестрі.



Мета і завдання навчальної дисципліни: навчити студента працювати з інформацією конфліктологічного характеру; навчити здійснювати накопичення, обробку та аналіз такої інформації; навчити працювати з відповідними джерелами інформації; зацікавити студента та спонукати його до подальшого поглиблення в основах конфліктології.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

На всіх етапах розвитку, суспільства конфлікти не просто впливали на історію, вони карколамно змінювали її: війни, революції, боротьба за владу, убивства, самогубства... Там, де є людина, є конфлікти – беззмінний супутник буття та своєрідний “двигун прогресу”. Конфлікти досліджували ще стародавні. Вже вони почали дивитися на це явище як на важливий і необхідний атрибут суспільного життя та розвитку. Зокрема, Геракліт вважав, що саме негативні наслідки зіткнень і війн примушують людей шукати миру і прагнути його.



Предметом навчальної дисципліни є конфлікт та його форми.

Конфлікт (від латинського conflictus) означає “зіткнення”.



Сутність конфлікту не лише у виникненні суперечностей, не лише у зіткненні інтересів, скільки у способі їхнього вирішення та в характері зіткнення.

Конфлікт - найбільш гострий спосіб вирішення суперечностей, які виникають в процесі взаємодії. Він полягає в протидії суб`єктів конфлікту й зазвичай супроводжується негативними емоціями. Конфліктологія – відносно нова та специфічна область наукових знань, котра вивчає теорію і практику попередження та вирішення конфліктів. Це прикладна наукова дисципліна і разом з тим область професійної діяльності, що вимагає спеціальних знань, навичок з урегулювання конфліктів та, відповідно, спеціальної підготовки1.

Об`єкт науки конфліктології - комплексне вивчення конфліктів у цілому: в мистецтвознавстві, історії, педагогіці, політології, правознавстві, соціології, а також у журналістиці.

Журналіст і конфлікти – дві невід’ємні речі. Працювати журналістам доводиться в різних умовах, нерідко екстремальних. Неправильний вихід з тієї чи іншої конфліктної ситуації може нерідко коштувати життя і здоров’я – як власного, так і оточуючих. Тому необхідність вивчення основ конфліктології є очевидним.

Звичайно, предметом вивчення в розрізі даного курсу є не лише війни та катаклізми. Предметом конфліктології є загальні закономірності виникнення, розвитку і завершення окремих конфліктів – і внутрішньоособистісних, і сімейних, трудових, і міжнародних, міжетнічних тощо.

Взагалі конфлікт варто розглядати як тип складної ситуації. Складна ситуація - це взаємодія особистості з важкою обстановкою в процесі діяльності. Вона характеризується: наявністю складної обстановки, активністю мотивів особистості, рішенням щодо ступеню відповідності між вимогами до роботи (діяльності) людини та її можливостями. Звичайно, все це викликає стан психічної напруги як реакцію особистості на складнощі. Складні ситуації бувають кількох видів:

1. складні ситуації діяльності (людині протистоїть її середовище);

2. складні ситуації соціальної взаємодії (людині протистоїть інша людина або група);

3. складні ситуації внутрішньоособистісного плану (людина протистоїть сама собі).

Причини виникнення конфліктів різні. Без знання рушійних сил розвитку конфліктів важко здійснювати на них ефективний регулюючий вплив.

Журналіст, який потрапив до епіцентру конфлікту або ж досліджує той чи інший конфлікт, повинен вивчити й проаналізувати зв’язки між структурними компонентами цього конфлікту, а також спробувати змоделювати свій власний варіант виходу з даної ситуації. Структура конфлікту - це сукупність стійких зв`язків конфлікту, що забезпечують його цілісність, тотожність самому собі, відмінність від інших явищ соціального життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємопов`язана цілісна система і процес.



Функції конфліктів можуть бути як конструктивними («в суперечці народжується істина»), так і деструктивними. Чітких критеріїв, що їх різнять, немає, оскільки кожен конфлікт нарівні з конструктивізмом містить у собі безліч компонентів, котрі руйнують суспільні зв’язки. При цьому ступінь конструктивності і деструктивності конфлікту може змінюватися на різних стадіях його розвитку. Крім того, для одних учасників він може бути стовідсотково конструктивним, а для інших - деструктивним.

Аналізуючи конфлікт, треба чітко розмежувати його функції для кожного з опонентів. Так, конструктивні функції полягають у тому, що:



  1. прибирають повністю чи частково суперечності;

  2. дозволяють більш глибоко оцінити індивідуально-психологічні особливості людей, які беруть у ньому участь (конфлікт тестує);

  3. дозволяють послабити психологічну напругу;

  4. є джерелом розвитку особистості, міжособистісних стосунків;

  5. можуть покращити якість індивідуальної діяльності.

В свою чергу, деструктивні функції спрямовані на:

  1. негативний вплив на психічний стан учасників;

  2. можливе насильство і травмування учасників;

  3. виникнення стресу (це погіршує здоров`я);

  4. порушення соціальних зв`язків, що склалися до конфлікту;

  5. формування «образу ворога» стосовно опонента;

  6. негативний вплив на індивідуальну діяльність учасника;

  7. народження стереотипу: один раз переміг за допомогою насильства, переможу ще раз;

  8. негативний вплив на розвиток особистості.

Такий самий - конструктивний чи деструктивний - вплив відбувається і на мікросередовище, і на макросередовище. Чим інтенсивніше зв`язки опонентів з їхнім оточенням, тим цей вплив відчутніший.

Розібратися в конфлікті, розкласти його на складові, змоделювати можливий вихід із ситуації, що склалася, до того ж вихід безкровний, компромісний, - ось завдання журналіста, який бере участь не лише у висвітленні події, виконує не лише обмежену інформаційну функцію, а стоїть біля керма державотворення та несе відповідальність за кожне слово – сказане, написане…

Студентам пропонуються кілька завдань та варіантів їхнього рішення (моделей) на закріплення теоретичного матеріалу. Кожен студент, працюючи над завданнями, повинен самостійно змоделювати конфліктну ситуацію, віднайти варіант вирішення її, а також зробити рекомендації щодо уникнення подібних конфліктів на майбутнє.

Програма курсу включає теми: 1. Значення, предмет і завдання конфліктології. Еволюція конфліктів; 2. Класифікація конфліктів та причини їх виникнення. Методологія вивчення конфліктів; 3. Структура і функції конфлікту; 4. Динаміка конфліктів; 5. Внутрішньоособистісний конфлікт; 6. Сімейні конфлікти та конфлікти в період навчання; 7. Конфлікти, пов’язані з трудовою діяльністю; 8. Міжгрупові конфлікти: міжетнічні та внутріполітичні; 9. Міждержавні конфлікти; 10. Прогнозування, профілактика та попередження конфліктів; 11. Теорія і практика вирішення конфліктів; 12. Переговорний процес як спосіб вирішення конфліктів.

Контроль знань. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:
Змістовий модуль №1 («Основні засади конфліктологічних знань»).

Усні відповіді – по 1 балу за кожну правильну відповідь. Згідно із запланованими опитуваннями, мінімально – 0 балів, максимально – 5 балів.

Письмова самостійна (модульна) робота на тему «Динаміка конфлікту». Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 20 бали, максимально 25 балів.

Разом за різними формами роботи за перший змістовий модуль – мінімально 20 бали, максимально – 30 балів.
Змістовий модуль №2 («Спеціальні конфліктологічні теорії»).

Усні відповіді – по 1 балу за кожну правильну відповідь. Згідно із запланованими опитуваннями, мінімально - 0 балів, максимально – 5 балів.

Письмова самостійна (модульна) робота (дві теми даються на вибір – «Лист до самогубця», «Врегулювання конфлікту»). Зважаючи на зміст та якість виконаної роботи – мінімально 20 балів, максимально 25 балів.

Разом за різними формами роботи за другий змістовий модуль – мінімально 20 балів, максимально – 30 балів.
Разом за змістові модулі №1 і №2 студент може набрати мінімально – 40 балів, максимально – 60 балів.
Остаточна (семестрова) форма контролю – залік проводиться у формі усної співбесід з викладачем (питання наведені в кінці програми).

Мінімальна кількість балів, необхідна для отримання студентом заліку, - 20, максимальна – 40.

Враховуючи всі форми роботи та бали, отримані студентом за залік, для успішного складання навчальної дисципліни студенту можливо набрати мінімально 60 і максимально 100 балів.



Бали сумуються в кінці семестру.
За результатами семестру студент отримує оцінку за 100-бальною системою:





Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

Залік

Разом оцінка

Вагові коефіцієнти (%)

30%

30%

40%

100%

Оцінка (бали)

30

30

40

100

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:




За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою







90-100

5

Відмінно

зараховано

85-89

4

добре




75-84










65-74

3

задовільно




60-64










35-59

2

незадовільно

незараховано

1-34










НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ



лекції

Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінари/ лаборат., практичні

самост. робота

Інші форми контр.

Модуль 1. «Основні засади конфліктологічних знань»


1

Значення, предмет і завдання конфліктології. Еволюція конфліктів.

2










2

Біосоціальний характер еволюції життя на Землі.




2







3

Класифікація конфліктів та причини їх виникнення. Методологія вивчення конфліктів.

Структура і функції конфлікту.

2










4

Міжгрупові конфлікти: міжетнічні та внутрішньополітичні.




2







5

Внутрішньоособистісний конфлікт.

2




2




6

Перегляд документального телефільму «Остання зміна» (виробництво Україна). Обговорення.




2










РАЗОМ

6

6

2






Модуль 2. «Спеціальні конфліктологічні теорії»


7

Сімейні конфлікти та конфлікти в період навчання.

2




2




8

Міждержавні конфлікти.




2







9

Конфлікти, пов’язані з трудовою діяльністю.

2




2




10

Семінарське заняття №5. Опитування. Тема: Динаміка конфліктів.




2







11

Прогнозування, профілактика та попередження конфліктів.

2










12

Підсумкове семінарське заняття. Підготовка до заліку.




2







13

Теорія і практика вирішення конфліктів.

Переговорний процес як спосіб вирішення конфліктів.

2










14

ЗАЛІК




2










РАЗОМ

8

8

4



Загальний обсяг 34 год., в тому числі:

Лекцій 14 год.

Семінарські заняття14 год.

Самостійна робота - 6 год.


Змістовий модуль 1 «Основні засади конфліктологічних знань».
ЛЕКЦІЯ 1. Значення, предмет і завдання конфліктології. Еволюція конфліктів – 2 години.

Еволюція конфліктів. Демократія і конфлікти. Поняття і сутність конфлікту. Передконфліктні ситуації. Об’єкт, предмет і цілі конфліктології. Типологія конфліктів: внутрішньоособистісні, соціальні, зооконфлікти.

Структура науки конфліктології. Загальна та спеціальні конфліктологічні теорії.

Еволюція конфлікту. Рівні еволюції психіки людини: міжвидовий, внутрішньовидовий, онтогенетичний. Макроеволюція психіки людини. Анатомія конфлікту.



Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Знати про міждисциплінарні зв’язки наук, що досліджують конфлікт;

- Вміти пояснити на конкретних прикладах, яку роль грають конфлікти в житті окремої людини, колективу, держави, суспільства та людства в цілому;

- Знати визначення конфліктології як науки про закономірності виникнення, розвитку, завершення конфліктів, а також принципи, способи та прийоми їхнього конструктивного регулювання.


Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- Назвати цілі вітчизняної конфліктології.

- Що таке внутрішньоособистісний, а що таке соціальний конфлікт? Спільне та відмінне.

- Назвати три типи конфліктів, які лежать в основі об’єкту конфліктології.

- Що є предметом конфліктології?

2. Студентам пропонується розглянути тему «Біосоціальний характер еволюції життя на Землі».



Обговорення.
ЛЕКЦІЯ 2 - 2 години.

Класифікація конфліктів та причини їх виникнення. Методологія вивчення конфліктів.

Конфлікт як тип складних ситуацій. Види складних ситуацій. Поняття психологічної стійкості. Конфліктостійкість особистості.

Класифікація конфліктів. Малі, середні та великі групи в конфліктах. Інтенсивність конфлікту.

Об’єктивні причини виникнення конфліктів. Організаційно-управлінські причини виникнення конфліктів. Особистісні причини виникнення конфліктів.
Структура і функції конфлікту.

Структура конфлікту. Основні учасники, групи підтримки, інші учасники конфлікту. Ініціатори конфлікту. Ранги опонентів. Об’єкт конфлікту.

Психологічні складові конфлікту. Мотиви сторін, цінності, потреби, мета, позиція. Тактика і стратегія сторін.

Конструктивні і деструктивні функції конфліктів. Конфлікт як зондаж громадської думки.


Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Обгрунтувати еволюційну структуру психіки людини співвідносно з конфліктологічними вченнями. Проаналізувати свою поведінку в гострих конфліктах. Визначити, яку роль грає несвідоме та підсвідоме у вашому житті;

- Обгрунтувати погляд на конфлікт як на тип складної ситуації;

- Дати загальну характеристику класифікації конфліктів як методу пізнання, що полягає в об’єднанні їх у групи на підставі певної ознаки. Що включає в себе базова типологія конфліктів?

- На конкретних прикладах із життя дати характеристику об’єктивних, організаційно-управлінських, соціально-психологічних та особистісних причин виникнення конфліктів.
Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- Якими є об’єктивні складові конфлікту?

- Назвіть психологічні складові конфлікту.

- Якими є особливості сприйняття учасниками конфлікту конфліктної ситуації?

- Чому мотиви поведінки сторін, їхні дії, висловлювання та вчинки, особистісні якості опонентів піддаються найбільшому викривленню в процесі сприйняття сторонами конфлікту?
2. Студентам пропонується розглянути тему «Міжгрупові конфлікти: міжетнічні та внутрішньополітичні».

Міжгрупова ворожість. Об’єктивний конфлікт інтересів. Внутрішньогруповий фаворитизм.

Міжособистісні, етносоціальні та власне міжетнічні конфлікти. Причини виникнення міжетнічних конфліктів. Система врегулювання: інституційний та інструментальний підходи.

Внутрішньополітичні конфлікти. Політичне життя. Владні відносини. Види внутрішньополітичних конфліктів, шляхи їх подолання. Поняття політичної модернізації. Соціальне маневрування, політичне маневрування, політичне маніпулювання, інтеграція контреліти, послаблення «системної опозиції», силовий тиск.



Обговорення.


ЛЕКЦІЯ 3. Внутрішньоособистісний конфлікт – 2 години.

Поняття і сутність внутріособистісного конфлікту. Структури внутрішнього світу особистості, що вступають у конфлікт. Основні види внутрішньоособистісних конфліктів: мотиваційний, моральний, нереалізованого бажання, рольовий, адаптаційний, неадекватної самооцінки.

Наслідки внутрішньоособистісних конфліктів.

Поняття суїцидальної поведінки. Суїцидент. Типи суїцидальної поведінки.



Питання для самостійної роботи (2 години): Рекомендації з психокорекції суїцидальної поведінки.

Психологічні умови попередження і вирішення внутрішньоособистісних конфліктів. Механізми психологічного захисту: заперечення, заміщення, ізоляція, інтроекція, інтелектуалізація, сублімація, фантазія.



Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Продумати, яким є вплив конфлікту на учасників та їхнє соціальне оточення;

- Знати, в чому полягає конфліктостійкість людини;

- Вміти дати загальну характеристику кожному з типів внутрішньоособистісних конфліктів.


Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- За яких умов виникають внутрішньоособистісні конфлікти?

- Як триває переживання внутрішньоособистісного конфлікту (як особлива форма активності особистості)?

- Які наслідки внутрішньоособистісних конфліктів можна віднести до конструктивних, а які до деструктивних?

- Якими бувають наслідки затяжних внутрішньоособистісних конфліктів?

- Пояснити зв’язок внутрішньоособистісного конфлікту та суїцидальної поведінки;

- В чому може полягати допомога рідних та близьких людині, яка вчинила спробу самогубства?

2. Студентам пропонується перегляд документального фільму «Остання зміна» (тема: «Міжгрупові конфлікти: міжетнічні та внутрішньополітичні»), 60 хвилин.



Обговорення.

Приклади для самостійної та практичної роботи (модуль «Основні засади конфліктологічних знань»)

Закріплення навчального матеріалу.



Групова робота. Пропонується ситуація, де назріває конфлікт – перша в межах “корпорації”, друга – на рівні міждержавному. Приклад - “прихід нового керівника, що має зовсім інший погляд на роботу каналу” та “газова криза Україна-Росія”. 10 хвилин на обговорення передумов, група ділиться на потенційно-конфліктні сторони, розподіляє ролі.

Презентація тестів.


Тест «Готовність до ведення переговорів»
Інструкція. Для самооцінки готовності до ведення переговорів пропонується вирішити тест. Приступаючи до роботи з тестом, ви повинні у всіх подробицях і деталях уявити ситуацію переговорів та конфлікту (моделювання, сценування). Далі потрібно дати самооцінку рівня ваших: а) знань; б) умінь; в) здібностей, що ви змогли виявити (реалізувати) у ситуації переговорів.

Спробуйте відповісти на питання тесту, використовуючи 9-бальну оцінну шкалу, де рівень ваших знань, умінь і здібностей до ведення переговорів оцінюється в такий спосіб: 1 - дуже низький, 2 - низький, 3 - нижче середнього, 4 - трохи нижче середнього, 5 - середній, 6 - ледве вище за середній, 7 - вище за середній, 8 - високий, 9 - дуже високий. Для відповіді на запитання потрібну цифру обведіть кружком.


Питання тесту
А. Знати

1. Психологічні особливості учасників 1 2 3 4 5 6 7 8 9

переговорів, суперечки і конфлікту

2. Свої сильні і слабкі якості, що 1 2 3 4 5 6 7 8 9

виявляються під час ведення переговорів,

суперечки і конфліктної ситуації

3. Основні прийоми і способи ведення 1 2 3 4 5 6 7 8 9

переговорів

4. Основні прийоми і правила поведінки

в конфлікті 1 2 3 4 5 6 7 8 9

5. Типи конфліктів та їхні особливості 1 2 3 4 5 6 7 8 9

6. Етапи зародження і розвитку конфлікту 1 2 3 4 5 6 7 8 9

7. Основні прийоми і вирішення 1 2 3 4 5 6 7 8 9

конфліктів


Б. Уміти

1.Передбачати і прогнозувати хід розвитку 1 2 3 4 5 6 7 8 9

подій, позв’язаних з переговорами

та конфліктом

2. Піти на розумні компроміси з партнером 1 2 3 4 5 6 7 8 9

по переговорах

3. Встановлювати контакти навіть з негативно 1 2 3 4 5 6 7 8 9

налаштованими до вас опонентами

4. Застосовувати контрприйоми проти стратегії 1 2 3 4 5 6 7 8 9

«нечесної гри» на переговорах

5. Нейтралізовувати дії осіб, що 1 2 3 4 5 6 7 8 9

зривають переговори і розпалюють конфлікт

6. Визначати тип конкретно взятого конфлікту 1 2 3 4 5 6 7 8 9

7. Вести переговори, якщо опонент намагається

їх уникнути 1 2 3 4 5 6 7 8 9

В. Бути здатним

1. Виявляти принциповість і гнучкість під час 1 2 3 4 5 6 7 8 9

ведення переговорів

2. Встановити діалог і коректно вести переговори 1 2 3 4 5 6 7 8 9

3. Самокритично оцінити ситуацію і прогнозувати 1 2 3 4 5 6 7 8 9

розвиток подій

4. Виявляти витримку і високоморальні 1 2 3 4 5 6 7 8 9

якості навіть у ситуації загострення конфлікту

5. Бачити можливі тенденції розвитку конфлікту 1 2 3 4 5 6 7 8 9

6. Зацікавити протилежну сторону в 1 2 3 4 5 6 7 8 9

позитивному результаті подій

7. Враховувати і не припускатися своїх колишніх 1 2 3 4 5 6 7 8 9

помилок
Обробка результатів.

Ви можете підрахувати, який рівень вашої готовності до ведення переговорів. Радимо вам окремо підрахувати по блоках рівень: а) знань; б) умінь; в) здібностей.



Сумарне число балів

Рівень готовності до ведення переговорів

7 - 14

15 - 20

21 - 26

27 - 32

33 - 38

39 - 44

45 - 50

51 - 56

57 – 63

1 - дуже низький

2 - низький

3 - нижче середнього

4 - трохи нижче середнього

5 - середній

6 - ледве вище за середнє

7 - вище за середнє

8 - високий

9 - дуже високий


Аналіз результатів.

Підрахувавши окремо рівень знань, умінь і здібностей до ведення переговорів, слід на основі порівняльного аналізу зробити для себе висновок: чого вам більше бракує: знань, умінь або здібностей?

Виходячи з результатів, необхідно розробити стосовно себе програму творчого самовдосконалення особистості. У цю програму слід включити розділи щодо подальшої самоосвіти, самовиховання і саморозвитку.
Матриця для самоаналізу на тему «Чи готовий я до ведення переговорів?»4


Етапи підготовки до переговорів


Коментарі до них

1. Мета переговорів (що я повинен отримати в результаті переговорів):

А) Максимальний результат

Б) Мінімальний результат


1.

2. Що я знаю про партнера? (до 10 характеристик)

2.

3. На які поступки можу піти? (нижня межа)

3.

4. Ступінь необхідності вести переговори саме з цим партнером


4.

5. Мої дії (послідовно) – до 5 кроків


5.

6. Що я знаю про цілі переговорів, які прогнозує мій партнер? (до 10 вірогідних)

6.

7. На які поступки може піти мій партнер?

7.

8. Чому він вирішив вести переговори саме зі мною ? (ступінь необхідності)

8.

9. Як діятиме партнер стосовно мене, щоб домогтися потрібних йому результатів (його дії) – до 5 кроків

9.

10. До яких контрзаходів я можу вдатися? (до 5 кроків)

10.


Контроль знань (модулюь «Основні засади конфліктологічних знань»)

п\п

Назва модуля

Форми контролю

Бали, які можна отримати за контрольну форму роботи

Разом бали

1

«Основні засади конфлікто-логічних знань»


А. Письмова самостійна робота. Тема «Динаміка конфлікту»






Мінімально - 20

максимально – 25









Б. Експрес-опитування (5)

за кожну правильну відповідь – 1

Мінімально - 0

максимально – 5



2

Разом за модуль «Основні засади конфлікто-логічних знань»






Мінімально - 20

максимально – 30


Рекомендована література (модуль

«Основні засади конфліктологічних знань»):
Основна:

1. Порфімович О.Л. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Конфліктологія» для студентів спеціальності «Журналістика». – К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - 94 с.

2. Анцупов А.Я., Малышев А.А. Введение в конфликтологию. – К.:МАУП, 1996. – 103 с.

3. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология:Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 551 с.

4. Бандурка А., Друзь В. Конфликтология. - Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997.

5. Бекешкіна І. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. К.: Абрис, 1994.


Додаткова:

1. Бекешкіна І. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. К.: Абрис, 1994.

2. Вагин И. О. Психология зла. Практика решения конфликтов. — СПб.: Питер, 2001.

3. Валевський О., Ішмуратов А. Політичний конфлікт у сучасній Україні. НІДСУ, 1997.

4. Васильєв Г.Ю., Герасіна Л.М., Осіпова Н.П., Панов М.І., Розенфельд Ю.М. Конфліктологія. – Х.: Право, 2002. – 256 с.

5. Воронов І.О. Політична конфліктологія: діалектика соціальних суперечностей і суспільної злагоди. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.

6. Гірник А.М. Посередництво в трудових конфліктах. – К., 1998. – 51 с.

7. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.

8. Дедов Н.П., Суслова Т.Ф., Сорокина Е.Г., Морозов А.В. Социальная конфликтология: Учеб. пособие для студ. ф-тов соц. Работы / Московский гос. социальный ун-т / А.В.Морозов (ред). – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 332 с.

9. Дмитриев А. Введение в общую теорию конфликтов. М., 1993.

10. Дмитриев А. Конфликтология: Учебное пособие. – М.: Гардарики, 2001. – 320 с.

11. Ємельяненко Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. Конфліктологія. – К.: КНЕУ, 2003. – 315 с.

12. Журавлев В.И. Основы педагогической конфликтологии. – М.:РПА, 1995. – 183 с.

13. Здравомыслов А. Социология конфликта. М.: Аспект Пресс, 1995.

14. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. – К.: Наук.думка, 1996. – 190 с.

Змістовий модуль 2 «Спеціальні конфліктологічні теорії»

ЛЕКЦІЯ 4. Сімейні конфлікти та конфлікти в період навчання – 2 години.

Види сімейних конфліктів. Причини конфліктів між подружжям. Кризові періоди в розвитку сім’ї. Види сімей за ознакою конфліктності. Наслідки сімейних конфліктів. Психологічні фактори конфліктів між батьками і дітьми.

Конфлікти в процесі навчання. Суб’єкти конфліктів: педагог, учень, батьки, адміністрація. Розвиток конфліктів. Шляхи подолання та попередження.

Питання для самостійної роботи (2 години): Розробка тем на вибір: «Сімейний конфлікт», «Конфлікт у період навчання». Свої рекомендації для вирішення конфлікту. Свій варіант вирішення конфлікту. Основні етапи динаміки конфлікту (схематичне зображення).

Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Змоделювавши ситуацію (сімейний конфлікт або конфлікт у період навчання), продумати, які функції в конфлікті можна умовно назвати конструктивними, а які деструктивними;

- Продумати, якими можуть бути психотравмуючі наслідки сімейних конфліктів;

- Що таке попередження подружніх конфліктів?

- Знати вікові кризи дітей (фактори їхньої підвищеної конфліктогенності).

Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- В чому полягає сутність психологічного консультування конфліктних сімей?

- Які ви можете назвати особливості педагогічних конфліктів (конфліктів у період навчання)?

- Що сприяє попередженню конфліктів між батьками та дітьми?

- Розробіть власні рекомендації з попередження конфлікту між викладачем та студентом.

2. Студентам пропонується розглянути тему «Міждержавні конфлікти».

Поняття міждержавного конфлікту. Суб’єкти міждержавних конфліктів. Типи міждержавних конфліктів. Зв’язок і взаємовплив внутрішньополітичних та міждержавних конфліктів.

Право міжнародної безпеки. Колективна безпека. Роль Ради Безпеки ООН і НАТО у врегулюванні міждержавних конфліктів.



Обговорення.

ЛЕКЦІЯ 5. Конфлікти, пов’язані з трудовою діяльністю – 2 години.

Об’єктивні та суб’єктивні причини конфліктів між керівниками і підлеглими. Структура робочого місця.

Поняття інноватики та інновації. Фактори, що заважають інноваційній діяльності. Види інноваційних конфліктів. Причини міжособистісних інноваційних конфліктів.

Поняття трудового конфлікту. Загальна характеристика трудового законодавства. Предмет трудового конфлікту, його суб’єкти. Форми вирішення трудових конфліктів. Страйк. Локаут.



Питання для самостійної роботи (2 години): Проблема конфлікту в зарубіжній психології. Відмінності між західною та вітчизняною конфліктологією. Напрямки зарубіжних досліджень у галузі конфліктології: психоаналітичний, соціотропний, етологічний, теорія групової динаміки, поведінковий, теорія соціометрії, теорія символічного інтеракціонізму, теоретико-ігровий, теорія організаційних систем, теорія і практика переговорного процесу.

Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Продумати (методи сценування, моделювання), якими можуть бути причини конфліктів між підлеглими та керівництвом.

- Визначити, в чому полягає субординаційний характер відносин у редакції.

- Знати, що таке структура (модель) робочого місця, вміти пояснити її на конкретних життєвих прикладах.


Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- Якими є умови та способи попередження конфліктів «по вертикалі» (керівництво-підлеглий)?

- Перерахувати основні методики вирішення конфліктів між підлеглими та керівництвом (на конкретних життєвих ситуаціях).

- Пояснити особливості інноваційних міжособистісних конфліктів.

- Які ви знаєте види трудових конфліктів?

- Які ви знаєте методи вирішення трудових конфліктів?

2. Студентам пропонується розглянути тему «Динаміка конфліктів».

Поняття динаміки конфлікту. Основні етапи: латентний період, відкритий період, післяконфліктна ситуація. Диференціація сторін. Інтеграція сторін. Ескалація конфлікту.

Інформаційний підхід до вивчення конфліктів. Особливості передавання інформації учасниками конфлікту. Поняття репрезентативної системи. Візуальні, аудіальні, кінестетичні типи сприйняття інформації.

Обговорення (на прикладі самостійно досліджуваного міждержавного конфлікту).

ЛЕКЦІЯ 6. Прогнозування, профілактика та попередження конфліктів – 2 години.

Управління конфліктом і його складові: діагностика, прогнозування, профілактика, попередження, послаблення, врегулювання, вирішення.

Баланс ролей. Баланс взаємозалежності в рішеннях і діях. Баланс взаємних послуг. Баланс збитків. Збалансованість самооцінки та зовнішньої оцінки.

Етапи підготовки та прийняття управлінських рішень. Побудова інформаційних моделей актуального стану об’єкту управління. Описова, пояснювальна, прогностична моделі, модель мети, управлінська модель. Прогнозування можливих наслідків.

Стрес як причина конфлікту. Фізіологічний та психологічний (інформаційний, емоційний) стрес. Попередження стресу.

Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Продумати різницю між поняттями «прогнозування конфлікту» та «управління конфліктом».

- Визначити, якими є об’єктивні та організаційно-управлінські умови попередження конфліктів (на прикладі конфліктів 2006-2007 років між Кабінетом Міністрів України та Секретаріатом Президента України). Якими є правові та інші нормативні процедури вирішення передконфліктних ситуацій між цими суб’єктами державної політики?

- Знати, що таке зміна свого ставлення до ситуації та поведінки в ній.




Семінарське заняття - 2 години.

1. Коротке опитування з елементами дискусії. Викладач виступає в якості модератора.



Питання:

- Як змінити своє ставлення до ситуації та поведінки в ній?

- Які є способи впливу на поведінку опонента?

- Що потрібно зробити, перш ніж критикувати?

- Якою є структура конструктивної критики?

- В чому полягає діловий характер критики?

- Що сприяє зниженню стану внутрішнього спротиву критиці?

- Що таке соціально-психологічний тренінг?

- В чому полягає групова дискусія?

- В чому полягає рольова гра?

- Що таке індивідуальне психоконсультування?

- Що таке аутогенне тренування?

- Що таке посередницька діяльність психолога?

- Що таке самоаналіз у конфліктній ситуації?



ЛЕКЦІЯ 7 - 2 години.

Тема перша: Теорія і практика вирішення конфліктів.

Форми завершення конфліктів: вирішення, врегулювання, затухання, переростання в інший конфлікт. Прогнозування результатів конфлікту. Етапи вирішення конфлікту. Стратегії виходу з конфлікту: суперництво, компроміс, поступка, уникнення, співробітництво.

Процес медіації. Ролі медіатора: третейський суддя, арбітр, посередник, помічник, спостерігач. Функції медіатора. Тактики впливу медіатора.


Тема друга: Переговорний процес як спосіб вирішення конфліктів.

Види переговорів. Функції переговорів. Типи спільних рішень. Етапи переговорів (динаміка).

Механізми переговорного процесу. Технологія ведення переговорів. Способи демонстрації позиції. Тактичні прийоми на переговорах (техніки).


Завдання для контролю знань на семінарському занятті:

- Якими є форми та критерії завершення конфлікту?

- Як визначати в конкретній ситуації стратегію для вдалого вирішення конфлікту?

- Що означає перемогти і «не дати втратити обличчя» опоненту?

- Подумати над ідейним наповненням понять «поступка», «компроміс», «співробітництво».

Приклади самостійної та практичної роботи

(модуль «Спеціальні конфліктологічні теорії»)
Студентам пропонується проаналізувати сімейний конфлікт за такою схемою:


  • з’ясувати, яку роль у конфліктах відіграють об’єктивні чинники: соціальні, психологічні, економічні;

  • дослідити, як впливають суб’єктивні фактори: вимоги, впливи оточення, установки.

- розглянути способи подолання проблеми з метою зміцнення психологічно-емоційних стосунків в сім’ї.

Приклад.

Об’єкт дослідження – працівники фірм “X”, “Y”, та заводу “Z”, які перебувають в сім’ях середнього та старшого шлюбного віку.

Предмет дослідження – чинники, що спричиняють напруженість у сімейних стосунках.

Інтерпретація базових понять.

Сім’я – інституціалізована спільнота, яка складається на основі шлюбу та породженій ним спільній правовій і моральній відповідальності батьків за здоров’я дітей, їхню соціалізацію та виховання.

Шлюб – це історично-обумовлена санкціонована суспільством форма сімейних відносин між чоловіком та жінкою.

Депривація – це такий стан одного з членів сім’ї, коли інші члени не в змозі (або не хочуть) задовольняти його потреби, що, в свою чергу, викликає стан психологічної напруги і часто може призвести до дуже негативних наслідків як для самого члена сім’ї, так і для його оточення.

Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, думок та поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії.

Установка - готовність сприймати ситуацію та діяти певним чином.




  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка