Програма для студентів геологічного факультету (заочна форма) Затверджено



Сторінка5/5
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4   5

Семінар 5. Теорія історичного коловороту – 2 год.

План

  1. Основні етапи становлення і концептуальні різновиди теорії історичного коловороту.

  2. Класичні концепції теорії історичного коловороту.

  3. Концепції теорії історичного коловороту ХІХ – ХХ ст.

  4. Соціологічні вчення М.Данилевського та К.Леонтьєва.

  5. Спроба морфології світової історії О.Шпенглєра.

  6. Теорія локальних цивілізацій А.Д.Тойнбі.

Теми доповідей і рефератів


  1. Вчення про принцип універсального колообігу і зодіакальні моделі цивілізацій Давнього Сходу.

  2. М.Данилевський як культуролог і геополітик: вчення про слов’янський культурно-історичний тип.

  3. Культурологічна концепція О.Шпенглєра: «всесвітня історія» як історія групи «вищих культур».

  4. Теорія історичного розвитку А.Тойнбі: цивілізації як інтелігібельні поля історичного дослідження.


Рекомендована література

  • Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

  • Данилевский Н. Россия и Европа. – М., 1991.

  • Мучник В. В поисках утраченного смысла истории (Генезис и эволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби). – Томск., 1986.

  • Семенов Ю. Социальная философия А.Тойнби. Критический очерк. – М., 1980.

  • Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М., 1991.

  • Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1.: Гештальт и действительность. – М., 1993.



Контрольні запитання та завдання до змістовного модуля 1.


  1. Становлення культурології як наукової дисципліни.

  2. Головні складники та провідні парадигми культурологічного знання.

  3. Взаємозв’язок культурології з іншими науками про культуру і гуманітарними дисциплінами.

  4. Культурологія в сучасному світі.

  5. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи культурології.

  6. Об’єктивні засади поступу культурологічної думки.

  7. Культура як об’єкт дослідження гуманітарних дисциплін.

  8. Осмислення феномену культури: від первісності до інформаційного суспільства.

  9. Провідні підходи до вивчення, методи і багатоваріантність наукової класифікації історичних типів культур.

  10. Феномени етнічної та національної культур.

  11. Матеріальний складник народної культури.

  12. Духовний складник народної культури.

  13. Мистецтво як об’єкт наукового дослідження.

  14. Еволюція поглядів на мистецтво в світовій естетичній думці.

  15. Наукова класифікація видів мистецтва.

  16. Основні види, жанри і стилі мистецтва.

  17. Напрями розвитку народного образотворчого мистецтва.

  18. Основні етапи історії світового мистецтва.

  19. Історія культур первісності в світлі передфілософії та філософської думки народів Давнього Сходу.

  20. Концепції середньовічної християнської теології культури: від апологетики до схоластики.

  21. Культурологічна проблематика в творчості мусульманських мислителів Близького і Середнього Сходу епохи Середньовіччя.

  22. Історія та теорія культури у оцінках науковців епох Відродження, Нового часу і Просвітництва.

  23. Вчення про культуру ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму.

  24. Культурологічна думка ХХ ст.: основні напрями, галузі та наукові школи.

  25. Основні етапи становлення і концептуальні різновиди теорії історичного коловороту.

  26. Класичні концепції теорії історичного коловороту.

  27. Концепції теорії історичного коловороту ХІХ – ХХ ст.

  28. Соціологічні вчення М.Данилевського та К.Леонтьєва.

  29. Спроба морфології світової історії О.Шпенглєра.

  30. Теорія локальних цивілізацій А.Д.Тойнбі.


Змістовний модуль 2 Культурна антропологія
Лекція 6. Культурна антропологія: класичний еволюціонізм – 2 год.
Формування культурної антропології як гуманітарної дисципліни. Питання паралельного використання термінів «культурна антропологія» і «соціальна антропологія» в сучасній науці. Проблема співвідношення предметів дослідження культурології та культурної антропології. Оцінка культурології як теоретико-методологічної основи культурної антропології. Погляд на культурну антропологію як одну з галузей культурології. Проблема співвідношення предметів дослідження культурної антропології, етнографії та етнології. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології: класичний еволюціонізм, неоеволюціонізм, теорія культурних ареалів, функціоналізм, психологічна антропологія, герменевтична або інтерпретативна антропологія.

Класичний еволюціонізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Західноєвропейські природничо-наукові концепції, суспільно-політичні та філософські вчення епох Просвітництва і романтизму як теоретичні джерела еволюціонізму. Соціологічна версія еволюціонізму Г.Спенсера: теорія біологічної еволюції. Всесвітній еволюційний процес: доорганічний, органічний та надорганічний етапи. Феномен еволюції. Концепція «суспільства - організму»: його «органи», «інститути». Ранній період формування еволюціонізму. Аналіз історії культури як процесу поступального розвитку в культурологічному вченні Е.Б.Тайлора. Анімістична теорія релігії. Концепція універсальності родової організації та єдиного шляху суспільного поступу Л.Г.Моргана. Вчення про чотири основні лінії розвитку суспільства. Аналіз сімох «етнічних періодів» та відповідних їм «станів культури». Пізній період еволюціонізму: Д.Фрезер, Д.Мак-Ленан, А.Бастіан й інш.



Семінар 6. Культурна антропологія: класичний еволюціонізм – 2 год.

План

1.Формування культурної антропології як науки.

2. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології.

3. Еволюціонізм: здобутки і перспективи.

4. Соціологічна версія еволюціонізму Г.Спенсера.

5. Культурологічне вчення Е.Тайлора.

6. Культурологічне вчення Л.Моргана.
Теми доповідей і рефератів


  1. Культурна антропологія у ХХ ст.: здобутки і перспективи.

  2. Еволюціонізм як загальна теорія та міждисциплінарна методологія вивчення структури і динаміки культури.

  3. Антропологічні теорії культури: основні наукові методи та підходи.

  4. Соціальна антропологія у ХХІ ст.: пошуки та знахідки.


Рекомендована література

  • Белик А. Культурология // Антропологические теории культуры. – М., 1999.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Орлова Э. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.

  • Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.


Лекція 7. Культурна антропологія: неоеволюціонізм і теорія культурних ареалів – 2 год.

Неоеволюціонізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Розробка теоретичних основ культурології як науки у працях Л.Уайта. Три різновиди соціокультурних процесів та явищ і провідні методи їх вивчення. «Закон Л.Уайта» про кількість спожитої енергії як об’єктивний критерій рівня розвитку культури. Учення про аграрну, індустріальну й термоядерну «революції» як великі історичні етапи оволодіння людством енергією. «Соматичний» та «екстрасоматичний» контексти чи способи вивчення феноменів культури.



Теорія культурних ареалів: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Антропогеографічні дослідження Ф.Ратцеля: вивчення географічного розташування і переміщення елементів матеріальної культури та їх комплексів. Археологічні й етнографічні дослідження культур народів Африки Л.Фробеніусом: вчення про «телуричні» та «хтонічні» культури. Дослідження культурно-мистецької спадщини народів Австралії й Океанії Ф.Гребнером: теорія вісьмох «культурних кіл» або ареалів.
Семінар 7. Культурна антропологія: неоеволюціонізм і теорія культурних ареалів – 2 год.

План

  1. Неоеволюціонізм: здобутки і перспективи.

  2. Культурологічне вчення Л.Уайта.

  3. Теорія культурних ареалів: осмислення дифузій культур.

  4. Антропогеографічні дослідження Ф.Ратцеля.

  5. Культурологічне вчення Л.Фробеніуса.

  6. Культурологічне вчення Ф.Гребнера.



Теми доповідей і рефератів

  1. Неоеволюціонізм і становлення культурології як науки.

  2. Основні наукові методи неоеволюціонізму: розмаїття інтерпретацій суспільного прогресу.

  3. Криза класичного еволюціонізму і дифузіонізм: дослідження просторової динаміки культури.

  4. Теорія культурних ареалів: пошуки та знахідки.


Рекомендована література

  • Аверкиева Ю.П. История теоретической мысли в американской етнографии. - М., 1979.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.

  • Труды Л. Уайта по культурологии. – М., 1992.



Лекція 8. Культурна антропологія: функціоналізм – 2 год.
Функціоналізм: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Антропологічний функціоналізм Б.К.Маліновського: поняття «функція», «первинні» та «вторинні» потреби людини, інструментальні та інтегративні «імперативи». Інститути як «одиниці організації» спільнот: загальна характеристика. Елементи структури інститутів: хартія, особовий склад, система правил і норм, «матеріальний субстрат», форми діяльності та функція інституту. Універсальні інститути: продовження роду, за територіальною ознакою, за фізіологічними особливостями, на основі добровільного об’єднання, для підтримки рангових та статусних відмінностей, на основі всеохоплюючої інтеграції на культурних чи політичних підставах. Соціально-антропологічні дослідження А.Редкліф-Брауна. Структурний функціоналізм: дослідження Т.Парсонса.
Семінар 8. Культурна антропологія: функціоналізм – 2 год.
План

  1. Функціоналізм: інтерпретації феномена «функція».

  2. Антропологічний функціоналізм Б.К.Маліновського.

  3. Соціально-антропологічні дослідження А.Редкліф-Брауна.

  4. Структурний функціоналізм Т.Парсонса.


Теми доповідей і рефератів


  1. Функціоналізм як постеволюціоністська культурно-антропологічна парадигма.

  2. Функціональний підхід: спроба переоцінки «екзотичних рис» культур «нецивілізованих народів».

  3. Вчення про суспільство як надсистему Т.Парсонса.

  4. Теорія «культурного релятивізму» М.Херсковіца.


Рекомендована література

  • Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1989.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Малиновский Б. Теория культуры. – М., 1991.

  • Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.


Лекція 9. Культурна антропологія: психологічна та інтерпретативна антропологія – 2 год.
Психологічна антропологія або напрям «культура-і-особистість»: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Проблематика енкультурації у працях М.Мід: дослідження культури через моделі дитинства. Вчення про три типи культури: від первісного суспільства до постіндустріального. Постфігуративний тип культури: загальна характеристика.

Конфігуративний тип культури: загальна характеристика.Префігуративний тип культури: загальна характеристика.



Герменевтична або інтерпретативна антропологія: теоретико-методологічні засади, історія формування, основні представники. Проблематика культурної інтерпретації у працях К.Гірца: аналіз процесів мовної комунікації. Культура як «образний Всесвіт». Феномен «культурних кодів».
Семінар 9. Культурна антропологія: психологічна та інтерпретативна антропологія – 2 год.
План

  1. Психологічний напрям культурно-антропологічних досліджень.

  2. Культурологічне вчення М.Мід.

  3. Інтерпретативний напрям культурно-антропологічних досліджень.

  4. Культурологічне вчення К.Гірца.



Теми доповідей і рефератів

    1. Психологічна антропологія: методологічний поворот до проблем взаємозв’язку особи і культури.

    2. Порівняльне вивчення дитинства та юнацтва в різних народів як основа дослідницької програми М.Мід.

    3. Герменевтичний (інтерпретативний) напрям у культурній антропології: методологічна переорієнтація на проблеми «культурної інтерпретації».

    4. Головні теоретичні джерела культурно-антропологічних досліджень К.Гірца.



Рекомендована література

  • Гірц К. Інтерпретація культур.– К., 1993.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Мид М. Культура и мир детства. – М., 1988.

  • Орлова Э.А. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.



Контрольні запитання та завдання до змістовного модуля 2.


  1. Формування культурної антропології як науки.

  2. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології.

  3. Еволюціонізм: здобутки і перспективи.

  4. Соціологічна версія еволюціонізму Г.Спенсера.

  5. Культурологічне вчення Е.Тайлора.

  6. Культурологічне вчення Л.Г.Моргана.

  7. Неоеволюціонізм: здобутки і перспективи.

  8. Культурологічне вчення Л.Уайта.

  9. Теорія культурних ареалів: осмислення дифузій культур.

  10. Антропогеографічні дослідження Ф.Ратцеля.

  11. Культурологічне вчення Л.Фробеніуса.

  12. Культурологічне вчення Ф.Гребнера.

  13. Функціоналізм: інтерпретації феномена «функція».

  14. Антропологічний функціоналізм Б.К.Маліновського.

  15. Соціально-антропологічне дослідження А.Редкліф-Браунаю

  16. Структурний функціоналізм Т.Парсонса.

  17. Психологічний напрям культурно-антропологічних досліджень.

  18. Культурологічне вчення М.Мід.

  19. Інтерпретативний напрям культурно-антропологічних досліджень.

  20. Культурологічне вчення К.Гірца.


Рекомендована література
Основна

  • Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

  • Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.

  • История зарубежного искусства: Учебник. – М., 1984.

  • История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, античность: Учебник. – М., 1980.

  • Історія української та зарубіжної культури: Навч. посібник. – К., 1999.

  • Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.


Додаткова

  • Белик А. Культурология. – М., 1999.

  • Берковский Н. Романтизм в Германии. – Л., 1973.

  • Бычков В. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.

  • Век Просвещения. Сборник. – Москва – Париж, 1970.

  • Виттельс Ф. Фрейд. Его личность, учение и школа. – Л., 1925.

  • Грецкий М. Французский структурализм. – М., 1971.

  • Григорян С. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока. – М., 1966.

  • Клеман К.Б., Брюно П., Сэв Л. Марксистская критика психоанализа. – М., 1976.

  • Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.

  • Культурология. ХХ век: Антологія.. – М., 1995.

  • Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

  • Лейбин В. Психоанализ и философия неофрейдизма. – М., 1977. Психоанализ и культура. – М., 1995.

  • Малиновский Б. Теория культуры. – М., 1991.

  • Маркарян Э. Теория культуры и современная наука. – М., 1983.

  • Мучник В. В поисках утраченного смысла истории (Генезис и эволюция исторических взглядов А.Дж.Тойнби). – Томск., 1986.

  • Орлова Э. Введение в социальную и культурную антропологию. – М., 1994.

  • Сахарова Т. От философии существования к структурализму. – М., 1974.

  • Семенов Ю. Социальная философия А.Тойнби. Критический очерк. – М., 1980.

  • Структурализм: «за» и «против». – М., 1975.

  • Тайлор Э. Первобытная культура. – М., 1989.

  • Тойнби А.Дж. Постижение истории. – М., 1991.

  • Труды Л. Уайта по культурологии. – М., 1992.

  • Фуко М. Слова и вещи. – СПб., 1994.

  • Чанышев А. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие. – М., 1981.

  • Шерток Л., Соссюр Р., де. Рождение психоаналитика. От Месмера до Фрейда. – М., 1991.

  • Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Т.1.: Гештальт и действительность. – М., 1993.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка