Програма для студентів геологічного факультету (заочна форма) Затверджено



Сторінка4/5
Дата конвертації28.12.2016
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4   5

Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (шкала КНУ імені Тараса Шевченка) переводиться в чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS



Підсумковий – у формі заліку – мінімум ____60______ залікових балів
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


№ лекції

Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінари

самост.

робота


контр.

модульна робота



інші форми контролю

Змістовний модуль 1 Культурологія. Історія та теорія культури.

1

Культурологія як наука

1

1










2

Культура як об’єкт наукового дослідження

2

2










3

Мистецтво: історія, теорія і проблеми розвитку

2

2










4

Класичні та сучасні концепції культури

2

2










5

Теорія історичного коловороту

2

2










Змістовний модуль 2 Культурна антропологія

6

Культурна антропологія: класичний еволюціонізм

2

2










7

Культурна антропологія: неоеволюціонізм і теорія культурних ареалів

2

2










8

Культурна антропологія: функціоналізм

2

2










9

Культурна антропологія: психологічна та інтерпретативна антропологія

2

2













Всього годин - 85

Семінарські заняття у чотирьох групах



17

17
68











Змістовний модуль 1 Культурологія. Історія та теорія культури.
Лекція 1. Культурологія як наука – 1 год.
Поняття «культурологія»: його етимологія, тлумачення обсягу і змісту, історія винайдення та запровадження в науковий обіг. Передісторія і основні етапи розвитку культурологічних знань. Поділ культурології на фундаментальну та прикладну. Провідні парадигми культурологічного пізнання ХІХ – ХХ ст.: еволюційна, психологічна, знаково-символічна, когнітивна. Культурологія в системі гуманітарних знань: історія та сучасність. Культурологічне знання й інші науки про культуру: спільне та відмінне в предметах, напрямках і методології досліджень. Розробка проблематики та настанов культурології у концепціях філософії культури. Місце і роль історії культури у розвитку культурологічних знань. Проблема співвідношення предметів та методів наукового пошуку культурології і культурної антропології. Внесок соціології культури у формування засад культурологічного пізнання. Психологія культури як один з головних складників культурології. Культурологія та інші гуманітарні дисципліни.

Культурологія в інформаційному суспільстві: можливості, цілі та перспективи. Провідні напрями і проблематика сучасних культурологічних досліджень. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи до вивчення історії та теорії культури: семіотичний, соціологічний, психоаналітичний, структуралістський. Інституціоналізація культурологічного пізнання і сфери його практичного застосування. Динаміка соціокультурних змін у індустріальному та постіндустріальному суспільствах: виклики модернізації і глобалізації. Феномен масової культури. Тоталітарні культури і масова свідомість. Контр-культури та субкультури. Соціально-економічні, суспільно-психологічні, політичні й інші об’єктивні засади поступу культурологічної думки.


Семінар 1. Культурологія як наука – 1год.

План

  1. Становлення культурології як наукової дисципліни.

  2. Головні складники та провідні парадигми культурологічного знання.

  3. Взаємозв’язок культурології з іншими науками про культуру і гуманітарними дисциплінами.

  4. Культурологія в сучасному світі.

  5. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи культурології.

  6. Об’єктивні засади поступу культурологічної думки.


Теми доповідей і рефератів

  1. Культурологія як одна з пріоритетних галузей сучасної гуманітаристики.

  2. Еволюційна парадигма як перша концептуальна схема розробки культурологічного пізнання.

  3. Культурологія в системі наук про культуру: традиції та перспективи співробітництва.

  4. Кризові явища в інформаційному суспільстві: культурологія про різновиди культурних конфліктів.


Рекомендована література

  • Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

  • Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.

  • Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.

  • Культурология. ХХ век: Антология. – М., 1995.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Соколов Э. Культурология. Очерки теории культуры. – М., 1994.



Лекція 2. Культура як об’єкт наукового дослідження – 2 год.

Терміни «культура» та «натура»: їх етимологія, історія виникнення, тлумачення обсягу і змісту. Культурні регіони світу: європейсько-північно-американський, арабо-мусульманський, далекосхідний, індійський, тропічно-африканський, латиноамериканський. Розуміння феномену культури мислителями Давнього Сходу. Міфопоетичне осмислення історико-культурного розвитку людства в античності. Культурологічна проблематика як предмет дослідження християнської, мусульманської та іудейської думок середньовіччя. Осмислення феномену культури ідеологами епох Відродження, Просвітництва і Романтизму. Провідні наукові концепції культури ХХ ст.



Культура як об’єкт дослідження культурології, інших наук про культуру та гуманітарних дисциплін. Провідні теоретико-методологічні підходи до вивчення історичних типів культур. Етнічні або народні, регіональні та континентальні культури. Археологічні культури як головний предмет вивчення історії первісності. Кровноспоріднені громади, родові громади та племена як провідні етнічні одиниці первісного суспільства. Поняття «етнос» і «нація». Феномени етнічних і національних культур. Матеріальний складник народної культури. Традиційні види господарської діяльності, основні галузі господарства і заняття народу. Рибальство, мисливство, бортництво і бджільництво та інші допоміжні види господарської діяльності народу. Система народних хатніх промислів і ремесел. Транспорт та засоби пересування. Зони і типи поселень. Народний одяг. Система народного харчування. Духовний складник народної культури. Громадський побут і звичаєвість. Народні правові звичаї. Сім’я і система родинних обрядів. Родильні, весільні та поховально-поминальні цикли обрядів. Народні знання. Світоглядні уявлення та вірування народу. Первісні релігійні уявлення. Морально-етичні норми і народна педагогіка. Народне образотворче мистецтво: пластичний, живописно-графічний та архітектурний напрями. Усна народна творчість. Календарні світа й обряди. Народна мова.

Семінар 2. Культура як об’єкт наукового дослідження – 2 год.

План

  1. Культура як об’єкт дослідження гуманітарних дисциплін.

  2. Осмислення феномену культури: від первісності до інформаційного суспільства.

  3. Провідні підходи до вивчення, методи і багатоваріантність наукової класифікації історичних типів культур.

  4. Феномени етнічної та національної культур.

  5. Матеріальний складник народної культури.

  6. Духовний складник народної культури.


Теми доповідей і рефератів

  1. Археологічні культури як предмет історії первісного суспільства.

  2. Культурологічний аналіз етносоціальних структур: типологія етнічних спільностей.

  3. Етнолінгвістична класифікація народів: сучасні мовні сім’ї та етномовні спільності давнини.

  4. Українська народна культура як об’єкт сучасних культурологічних досліджень.


Рекомендована література

  • Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

  • Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.

  • Крымский С.Б., Мейзерский В.М., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры. – К., 1993.

  • Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Маркарян Э. Теория культуры и современная наука. – М., 1983.


Лекція 3. Мистецтво: історія, теорія і проблеми розвитку – 2 год.
Поняття «мистецтво»: його етимологія, історія виникнення, тлумачення обсягу та змісту. Основні етапи еволюції поглядів на феномен мистецтва. Осмислення феномена мистецтва в культурах Давнього Сходу. Розробка мистецтвознавчої проблематики в Давній Греції. Давньоримська естетика: формальні теорії видів мистецтва. Естетична думка Середньовіччя: феномен мистецтва як предмет уваги апологетів, патристики та схоластики. Естетика епохи Відродження. Мистецтвознавча проблематика Нового Часу і епохи Просвітництва. Західноєвропейська естетична думка ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму. Провідні естетичні концепції ХХ ст.

Головні естетичні категорії та проблематика мистецтвознавства. Основні види, жанри і стилі мистецтва. Способи наукової класифікації видів мистецтва. Епос, лірика і драма як основні різновиди літератури. Театральне мистецтво: організаційні форми, провідні підходи до видової класифікації. Музичне мистецтво: вокальні та інструментальні жанри. Живопис, графіка і скульптура як види образотворчого мистецтва. Монументально-декоративний та станковий живопис. Оригінальна та друкована графіка або гравюра. Монументальні, станкові і декоративні скульптури. Декоративно-прикладне мистецтво. Мистецтво кіно, телебачення та інші сучасні види мистецтва.

Феномен національного мистецтва. Народне образотворче мистецтво. Основні напрями розвитку народного образотворчого мистецтва: пластичний, живописно-графічний і архітектурний. Пластика народного мистецтва в традиційно-побутових явищах. Семантика художніх образів народного живопису. Декоративні розписи і художнє вишивання. Народна архітектура: житлове, господарське і сакральне будівництво.

Основні етапи історії світового мистецтва. Зародження мистецтва в археологічних культур доби палеоліту та мистецьке життя первісності. Мистецтво Давнього Сходу. Античне мистецтво. Мистецтво культур Мезоамерики. Середньовічне мистецтво. Мистецьке життя Передвідродження та епохи Відродження. Мистецтво Нового Часу і епохи Просвітництва. Мистецтво епохи Романтизму. Мистецьке життя ХХ – поч. ХХІ ст.


Семінар 3. Мистецтво: історія, теорія і проблеми розвитку – 2 год.

План

  1. Мистецтво як об’єкт наукового дослідження.

  2. Еволюція поглядів на мистецтво в світовій естетичній думці.

  3. Наукова класифікація видів мистецтва.

  4. Основні види, жанри і стилі мистецтва.

  5. Напрями розвитку народного образотворчого мистецтва.

  6. Основні етапи історії світового мистецтва.


Теми доповідей і рефератів


  1. Визначення, сутність та соціальна роль мистецтва.

  2. Головні напрями, школи і вчення античної естетики: від ранньої класики до пізнього еллінізму.

  3. Види образотворчого мистецтва епох Відродження і Барокко: співвідношення змісту, матеріалу, способів та засобів художнього виразу.


Рекомендована література

  • Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.

  • Гончарук Т. Культурологія: Навчальний посібник. – Тернопіль, 2004.

  • Дмитриева Н. Краткая история искусства. Очерки. – М., 1975.

  • История зарубежного искусства: Учебник. – М., 1984.

  • История искусства зарубежных стран: Первобытное общество, Древний Восток, античность: Учебник. – М., 1980.

  • Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К., 1993.



Лекція 4. Класичні та сучасні концепції культури – 2 год.
Первісні міфопоетичні версії історії власних культур цивілізацій Давнього Сходу. Давньоєгипетська міфологія. Передфілософія цивілізацій Передньої Азії. Давньоіранська міфологія і зороастризм. Біблійний та талмудичний етапи розвитку іудаїзму. Передфілософія Давньої Індії. Передфілософія і філософська думка Давнього Китаю. Передфілософія та філософська думка античності. Давньогрецька і давньоримська міфологія. Провідні філософські школи і мислителі Давньої Греції та Давнього Риму про феномен культури. Релігійно-міфологічні уявлення праслов’ян.

Теологічно-філософська розробка культурологічної проблематики у Середньовіччі: християнство, мусульманство, іудаїзм. Проблема співвідношення християнства і античної культури у працях апологетів. Основні етапи формування християнської теології культури. Культурологічна проблематика в творчості середньовічних мислителів Близького і Середнього Сходу. Мусульманські вчені Середньої Азії, Ірана, Арабського Сходу та Північної Африки про культуру. Кабалістичне вчення. Історія та теорія європейської і світової культури у оцінках визначних науковців епох Відродження, Нового часу та Просвітництва. Культурологічна проблематика в творчості ідеологів візантійського гуманізму і флорентійського неоплатонізму. Розробка настанов теорії історичного коловороту в працях італійських гуманістів. Культурологічна проблематика в творчості ідеологів Реформації. Біля витоків сучасних етнології та антропології: цивілізація і «світ дикунів» у розвідках французьких учених ХУІІІ ст. Культурологічна проблематика в творчості французьких енциклопедистів. Розробка питань історії та теорії культури ідеологами Просвітництва.

Історія та теорія європейської і світової культури у оцінках видатних мислителів ХІХ ст. Розробка історіософських та культурфілософських учень ідеологами німецького Романтизму. Філософія історії та філософія культури Г.Гегеля. Культурологічна проблематика в творчості молодогегельянців і засновників марксизму. Концепції теорії історичного коловороту ідеологів російського неослов’янофільства. Культурологічна проблематика в творчості провідних представників українського Романтизму. Культурологічна проблематика позитивізму. Еволюціоністські концепції культури.

Основні напрями розвитку культурологічної думки ХХ ст. Сучасні концепції теорії історичного коловороту. Провідні напрями, галузі й наукові школи культурної антропології. Психоаналітичні вчення про культуру. Соціологічний підхід у вивченні культури. Розробка культурологічної проблематики методами гуманітарного та лінгвістичного структуралізму. Антиколоніалістські національно-визвольні рухи ХХ ст. і новітні концепції культури: пантюркізм, панарабізм, індеанізм, «чорна самосвідомість», негритюд та інш.



Семінар 4. Класичні та сучасні концепції культури – 2 год.

План

  1. Історія культур первісності в світлі передфілософії та філософської думки народів Давнього Сходу.

  2. Концепції середньовічної християнської теології культури: від апологетики до схоластики.

  3. Культурологічна проблематика в творчості мусульманських мислителів Близького і Середнього Сходу епохи Середньовіччя.

  4. Історія та теорія культури у оцінках науковців епох Відродження, Нового часу і Просвітництва.

  5. Вчення про культуру ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму.

  6. Культурологічна думка ХХ ст.: основні напрями, галузі та наукові школи.

Теми доповідей і рефератів

  1. Основні історико-культурні парадигми у передфілософській думці цивілізацій Передньої Азії.

  2. Співвідношення античної культури і християнства як засаднича проблема культурології донікейської патристики.

  3. Формування основ сучасних наук про культуру ідеологами західноєвропейського Просвітництва.

  4. Новітні концепції культури інформаційного суспільства: в пошуках культури.


Рекомендована література

  • Берковский Н. Романтизм в Германии. – Л., 1973.

  • Бычков В. Малая история византийской эстетики. – К., 1991.

  • Век Просвещения. Сборник. – Москва – Париж, 1970.

  • Григорян С. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока. – М., 1966.

  • Культурологія: Навчальний посібник. Упорядники О.Погорілий, М.Собуцький. – К., 2005.

  • Чанышев А. Курс лекций по древней философии: Учеб. пособие. – М., 1981.


Контрольні запитання та завдання до змістовного модуля 1.


  1. Становлення культурології як наукової дисципліни.

  2. Головні складники та провідні парадигми культурологічного знання.

  3. Взаємозв’язок культурології з іншими науками про культуру і гуманітарними дисциплінами.

  4. Культурологія в сучасному світі.

  5. Основні сучасні науково-дослідницькі підходи культурології.

  6. Об’єктивні засади поступу культурологічної думки.

  1. Культура як об’єкт дослідження гуманітарних дисциплін.

  2. Осмислення феномену культури: від первісності до інформаційного суспільства.

  3. Провідні підходи до вивчення, методи і багатоваріантність наукової класифікації історичних типів культур.

  4. Феномени етнічної та національної культур.

  5. Матеріальний складник народної культури.

  6. Духовний складник народної культури.

  7. Мистецтво як об’єкт наукового дослідження.

  8. Еволюція поглядів на мистецтво в світовій естетичній думці.

  9. Наукова класифікація видів мистецтва.

  10. Основні види, жанри і стилі мистецтва.

  11. Напрями розвитку народного образотворчого мистецтва.

  12. Основні етапи історії світового мистецтва.

  13. Історія культур первісності в світлі передфілософії та філософської думки народів Давнього Сходу.

  14. Концепції середньовічної християнської теології культури: від апологетики до схоластики.

  15. Культурологічна проблематика в творчості мусульманських мислителів Близького і Середнього Сходу епохи Середньовіччя.

  16. Історія та теорія культури у оцінках науковців епох Відродження, Нового часу і Просвітництва.

  17. Вчення про культуру ХІХ ст.: від романтизму до позитивізму.

  18. Культурологічна думка ХХ ст..: основні напрями, галузі та наукові школи.



Лекція 5. Теорія історичного коловороту – 2 год.
Основні історико-культурні етапи становлення і різновиди концептуального оформлення теорії історичного коловороту: від ранньокласових суспільств до сьогодення. Формування засад теорії історичного коловороту в культурах Давнього Єгипту, Давньої Індії та інших цивілізацій Давнього Сходу. Розробка теорії історичного коловороту античними мислителями. Проблематика теорії історичного коловороту в суспільній думці народів Близького і Середнього Сходу, Західної Європи епох Середньовіччя та Відродження. Настанови теорії історичного коловороту в працях мислителів ХУІ – ХУІІІ ст.

Розробка концепцій теорії історичного коловороту ідеологами російського неослов’янофільства. Соціологічна концепція культурно-історичних типів розвитку М.Данилевського. Структура, основний зміст і головні положення праці «Росія та Європа». Природна система історії та десять самобутніх культурно-історичних типів як її позитивні суб’єкти. П’ять основних законів руху і розвитку культурно-історичних типів. Етнографічний, державний та цивілізаційний стани або періоди розвитку культурно-історичних типів. Спадкові та усамітнені культурно-історичні типи. Автохтонні, одноосновні, двоосновний і чотириосновний культурно-історичні типи. Соціологічна концепція К.Леонтьєва. Структура, основний зміст і головні положення праці «Схід, Росія і слов’янство». Вчення про «початкову простоту», «квітнучу складність» та «повторне змішувальне спрощення» як стадії розвитку кожного історичного народу. «Філософія життя» і концепція морфології світової історії О.Шпенглєра. Структура, основний зміст та головні положення праці «Занепад Європи». Протиставлення морфології «світу як історії» морфології природи. «Душа», «світ», «життя» й інші засадничі категорії морфології світової історії. Критика традиційної схеми всесвітньої історії. Феномени пізнання і споглядання як основні форми «світоутворення». Морфологія як усі способи розуміння світу. Систематика та фізіогноміка. Феномен «культури». Вісім великих культур.



Теорія локальних цивілізацій А.Д.Тойнбі. Структура, основний зміст та головні положення праці «Дослідження історії». Феномен цивілізації. Порівняльне дослідження цивілізацій: спадково пов’язані та незалежні, замкнені, другорядні й недорозвинені. Природа і причини генезиса цивілізацій. «Світ франків», «православно-християнське» або візантійське, ісламське, індуїстське та далекосхідне сучасні «живі суспільства». Феномен «Виклику-і-Відповіді». Виникнення, зростання, надлам і розпад як стадії життя цивілізацій. Концепція релігійної еволюції: від анімістичних вірувань крізь універсальні релігії до єдиної синкретичної релігії майбутнього.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка