Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5 курс



Сторінка5/5
Дата конвертації06.04.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5

Предмети домашнього побуту в українській культурній традиції
Предмети домашнього побуту: посуд, ложки, бондарні вироби, свічники, рогачі тощо. Гончарство в Україні. Різновиди гончарних виробів. Орнаментування гончарних виробів. Бондарство в Україні. Меблі та їх розміщення в традиційній українській хаті. Столярство в Україні. Різьбярство в Україні. Хатнє начиння із тканини: рядна, верети, коци, рушники, настільники. Ткацтво та килимарство в Україні. Вишивка та в’язання в Україні. Різновиди технік української народної вишивки. Природні й кліматичні умови та їхній вплив на особливості харчування людини. Природна та перероблена людиною їжа. Природні та вироблені людиною напої. Національні страви та напої: символіка та особливості споживання. Сутність родових та національних страв українців. Хліб – головна обрядова страва українців. Історичні витоки хлібопечення. Використання хліба в побуті українців. Використання хліба в родинних обрядах. Система календарного харчування українців.
Побутові та господарські обряди українців
Житлова обрядовість. Вибір місця для будівництва житла. Вибір часу для закладання житла: день, фаза місяця.. Обрядові дії, пов’язані з закладинами житла. Будівельна жертва. Закладання сволока. Вхідчини: підготовка до вхідчин, запросини, поминальний обід, пошанування господарів, пошанування гостей, пошанування самого житла. Обрядовий вихід у поле: вибір дня, фази місяця, підготовка до виходу в поле, обрядові страви та атрибути. Порядок першої обрядової борозни та першого засіву: основний чин обрядового дійства. Обрядовий вигін худоби: вибір дня, фази місяця. підготовка господаря до обрядового вигону. Обрядове освячення худоби. Благословення та пошанування пастухів. Вимоги до пастуха. Обрядовий хід пастухів і худоби. Пошанування покійних предків.
РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Артюх Л. Ф. Українська народна кулінарія. – К., 1977.

  2. Байбурін Альберт. Своє/чуже ім’я (Історично-культурні замітки про зміну імені // Народна творчість та етнологія. – 2013, №4. – С. 39– 56.

  3. Безклубенко С. Д. Етнокультурологія. – К., 2002.

  4. Бережковський. Парубочі та жіночі громади на Поділлі //Этнографическое обозрение. – Т. ХІ.

  5. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні. – К., 1988.

  6. Борисенко Валентина. Трансформація весільного обряду протягом століття (на прикладі с. Івча Літинського району // Народна творчість та етнологія. – 2013, №2. – С. 7 – 14.

  7. Вовк Хведір. Студії з української етнографії та антропології. – К., 1995.

  8. Воропай Олекса. Звичаї нашого народу. – К., 1991.

  9. Гаврилюк Н. К. Картографирование явлений духовной культуры (По материалам родильной обрядности украинцев). – К., 1981.

  10. Данилевська Н. О., Ткач М. М. Ішов Миколай. – К., 1996.

  11. Данилевська Н. О., Ткач М. М. Ой ти, Калито, ой медовая. – К., 2004.

  12. Данилевська Н.О., Ткач М.М. Просили батько, просили мати. – К., 2005.

  13. Даниленко В.Н. Космогония первобытного общества. – Фастів, 1997.

  14. Данилюк А. Г. Українська хата. – К., 1991.

  15. Дзига. Укр. дитячі й молодечі ігри та розваги. – Х., 1999.

  16. Дикарев М. Матеріали до українсько-руської етнографії. – Т. ІІІ, Львів, 1900. "Програма до збирання відомостей про громади і збірки сільської молоді".

  17. Здоровега Н. І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні. – К., 1974.

  18. Іваницький Анатолій. Зауваги до типології родинно-хрестидьних пісень та обрядовості // Народна творчість та етнологія. – 2013, №3. – С. 52 – 57.

Анатолій Іваницький. Польові зошити. Фольклористичні розвідки. Рецензії. – Вінниця: «Нова книга», 2014. – С. 297 – 336.

  1. Коваль-Фучило Ірина. Похоронний обряд на Косівщині: семантика і номінація // Народна творчість та етнологія. – 2013, № 6. – С.65 – 79.

  2. Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. – К., 1966.

  3. Курочкін Олександр. Магія вивертання кожуха у весільному обряді (З якої причини теща вбралася у овчини...» // Народна творчість та етнологія. – 2013, №5. – С. 76 – 81.

  4. Курочкін О. В. Новорічні свята українців. – К., 1978.

  5. Леньо Таїса. Бойківсько-Закарпатський барвінковий обряд середини ХХ століття (За матеріалами експедицій) // Народна творчість та етнологія. – 2013, №1. – С. 27 – 32.

  6. Орел Л. Г. Україна в обрядах на межі тисячоліть. – К., 2001.

  7. Повість минулих літ. Літопис. – К., 1989; 2005.

  8. Родини і хрестини. Запис Д. Мороза // Данило Мороз. Неспарована пара. – К., 2005.

  9. Савченко Ф. Парубочі та дівочі громади в Україні //Етнографічний збірник. – Львів, 1930.

  10. Січинський Володимир. Чужинці про Україну. – К., 1992.

  11. Скуратівський Василь. Святвечір. – К., 1994.

  12. Скуратівський В.Т. Русалії. – К., 1996.

  13. Слово о законі і благодаті київського митрополита Іларіона /Реконстр. укр. абеткою М. Ткача. – К, 2003.

  14. Снегирев И. М. Русские простонародн. праздн. и суеверн. обряды. – М., 1837.

  15. Сосенко Ксенофонт. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого вечора. – К., 1994.

  16. Ткач М. М. Аксіологічна сутність гріха і звичаю в контексті українських традицій // ж. "Літературний Чернігів", 2006 № 3. – С. 149 – 153.

  17. Ткач М. М. Дерево роду. – К., 1995.

  18. Ткач М. М. Вилія та Рада у різдвяному циклі свят // г. „Слово Просвіти” – К., 2013. – № 1 (від 01 – 09.01). – С. 14 – 15.

  19. Ткач М. М. Дідова полиця. Пізнавальні джерела та світоглядні мотиви традиційної культури українців. – Ніжин: ФОП. «Пилипенко Н. В.», 2013. – 456 с.

  20. Ткач М. М. Кобзарювання, мамаювання та юродство в українській духовній традиції // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Кобзарство в констексті становлення української професійної музичної культури". – К., 2005.

  21. Ткач М. М. Криниця. Наукові розвідки, статті, дослідження, роздуми. – К.:”Логос”, 2012. – 384 с.

  22. Ткач М. М. Міфологія. Навчальний посібник. – К.: КНУКіМ, 2011. – 216 c.

  23. Ткач М. М. Музика мови і мова музики. Дискусійний відгук на наукову працю А. І. Іваницького „Історичний синтаксис фольклору. Проблеми походження, хронологізації та декодування народної музики” // ж. „Сіверянський літопис”. – Чернігів, 2011. – № 5. – С. 132 – 148.

  24. Ткач М. М. Обряд в системі традиційного світогляду людини // Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтво, 2011. № 25. – С. 64 – 74.

  25. Ткач М. М. Родовід Михайла Поплавського сина Михайла, внука Романового. Від джерел до джерел. (Видання виправлене й доповнене).–К.: ТОВ „Макрос”, 2009. – 324 с.

  26. Угринович Д. М. Обряд как специфическое явление // Социалистическая обрядность и формирование нового человека. – К., 1979.

  27. Українська родина: родинний і громадський побут. – К., 2000.

  28. Українське народознавство. – Львів, 1994.

  29. Франко І. Я. Найновіші напрямки в народознавстві // Франко І. Я. Зібрання творів у п’ятдесяти томах. – К., 1986. – Т. 45. – С. 254 – 267.

  30. Франко І. Я. Етнографічна експедиція на Бойківщину. – К., 1982. – Т. 36. – С. 68 – 99.

  31. Хліб наш насущний. Використання хліба в українських обрядах і звичаях / Упоряд. М. Ткач, Н. Данилевська. – К., 2003.

  32. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. У трьох томах. – Т. 1. – К., 1990.


«РЕЖИСУРА ТА АКТОРСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ»

Режисерська майстерність на естраді

Режисура естради та масових свят та синтез різних видів мистецтв.Становлення та розвиток режисури естради та масових свят. Комплексний характер мистецтва режисури та його вплив на зміст навчального процесу.Загальне завдання курсу як формування режисера естради та масових свят як художника-мислителя і керівника творчого колективу.Професійні якості режисера естради та масових свят.Естрадне мистецтво як синтез різноманітних жанрових проявів.Проблематика теорії, історії і методики естрадного мистецтва.Функції естрадного мистецтва.

Розмовні жанри на естраді як умовна назва жанрів безпосередньо пов’язаних зі словом: реприза, конферанс, інтермедія, скетч, монолог, фейлетон, пародія, імітація.Реприза – словесне кепкування, пантомімічний жарт, дійовий трюк.

Естрадний номер та робота над ним

Поняття мізансцени як розташування дійових осіб на сценічному майданчику у певному фізичному відношенні один до одного і до навколишнього предметного середовища.

Мізансцена як один з найважливіших засобів образної виразності режисерської думки і як один з найважливіших елементів створення вистави.

Мізансцена – мова режисера. Режисер – творець сценічного простору.

Різновиди мізансцен: за змістом (функціональні, психологічні, тематичні), за геометрією (горизонтальні, вертикальні, діагональні, перпендикулярні, глибинні, симетричні, асиметричні, круглі, серпантинні, з чітким малюнком, з прихованим малюнком).

Залежність мізансцени від жанру і стилю вистави, від міри умовності.



Режисерський хід, прийом та акцент

Режисерський хід як смисловий хід, в основі якого — ідейне начало, що визначає напрям монтажу, підказує композиційні прийоми та образно-пластичне вирішення.

Випадкова та цільова установка виникнення сценарно-режисерського ходу.

Режисерський хід як образний рух авторської концепції, спрямований на досягнення педагогічного впливу.

Народження сценарно-режисерського ходу на початковому етапі розробки задуму майбутньої вистави.

Практичні приклади запозичення сценарно-режисерських ходів при постановці святкових театралізованих форм.

Режисерський хід як одна з основ оформлення вистави в цілому, як знаходження для неї сценічної метафори.

Метафора в структурі театралізованої вистави як одна з умов видовищності.

Синтез виражальних засобів театралізованого мистецтва у створенні задуму режисерського ходу.Послідовність режисерського ходу епізодів, блоків вистави та їх сюжетно-смислове вирішення.

Комплексність творчого процесу режисера-митця над вирішенням сценарно-режисерського ходу майбутньої вистави.Асоціативний зв’язок у визначенні сценарно-режисерського ходу.Особливості режисерського ходу концерту.Режисерський хід не як абстрактна декламація, а як певна образна сутність.Режисерські вправи для визначення сценарно-режисерського ходу різних форм естрадно-театралізованих заходів та їх теоретичне обґрунтування. Режисерський прийом як постановочний спосіб організації в просторі й часі, в певному жанровому ключі наскрізної дії вистави, її ідейної суті.

Режисерський прийом як організатор форми вистави, концерту, свята.

Монтаж як поняття і структура епізоду

Принципи монтажу в різних видах мистецтва. Монтаж та його значення у роботі режисера естради та масових свят. Мистецтво монтажу як показник міри обдарованості режисера. Види монтажу: послідовний, контрастний, паралельний, одночасний, ремінісцентний.Використання різних видів монтажу при створенні єдиного цілісного дійства при постановках концертів, театралізованих вистав, шоу-програм, естрадних видовищ і масових свят.Особливості монтажу при створенні театралізованого заходу на різних сценічних майданчиках, в єдиному просторі й часі під час проведення масових свят просто неба.Залежність прийомів монтажу від сценарно-режисерського задуму.



Особливості принципів монтажу документального та художнього матеріалу. Принципи монтажу в організації епізодів, блоків театралізованих концертів, вистав, свят. Монтаж загальної композиції твору.Послідовність і логіка авторської думки через монтажну організацію матеріалу як головна мета режисерського прочитання твору.Монтаж у театралізованих формах як засіб впливу на глядача.Організація глядацького сприймання як одна із функцій монтажу.
Сценічний рух та пластика
Розвиток гнучкості. Розвиток психофізичних якостей студента. Широкий комплекс спеціальних вправ, які розвивають і тренують психічні (воля, увага, пам’ять) та психофізичні (сила, швидкість, витривалість) якості, що складають базу пластичної культури актора. Загальні рухові навички: розвиток гнучкості тіла, вправи на рівновагу, акробатичні вправи. Значення вправ для сценічного руху.
Вправи на рівновагу. Розвиток всіх частин тіла та залежності кожного руху від загального положення тіла. Набуття навичок керування «центром ваги тіла» (інерція тіла) - правильний розподіл ваги на опорні точки від положення тіла. Навички керування інерцією тіла, засвоєння необхідної осанки та ходи.
Акробатичні вправи. Набуття навичок розвитку сили, волі, сміливості і рішучості. Тренування вестибулярного апарату. Набуття навичок розподілу рухів тіла у заданому просторі і часі зі зміною темпу виконання.
Скульптурність тіла в русі і статиці. Сценічна пластика Пластичність актора. Ритмічність. Музикальність. Музична дія та пластична тональність в сценічній атмосфері. Пластичні трюки. Набуття навичок опанування жестом як засобом вираження психофізичної дії. Набуття навичок опанування пластичними трюками при збереженні умов безпеки та зорової правдоподібності. Опанування основними прийомами перенесення партнера. Набуття навичок виявлення стилю як особливості художньої індивідуальності

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Блок Вл. Система Станиславского и проблемы драматургии. - М.: ВТО, 1963.

  2. Борисов С.К. Основи драматургії театралізованого дійства. - Челябінськ, 2000

  3. Гетельман Л.И. Зарубежное актерское искусство. – СПб. : ГУП, 2002.

  4. Гончаров А. Режиссерские тетради. - М.: Искусство, 1980.

  5. Горчаков Н. Режиссерские уроки Е.Вахтангова. - М.: Искусство, 1957.

  6. Горчаков Н. Режиссерские уроки Станиславского. - М.: Искусство, 1951.

  7. Деркач С.М., Стрельчук В.О., Донченко Н.П. Режисура та акторська майстерність: Програма. - К.: КНУКІМ, 2002.

  8. Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ : навч. посібник / В. П. Зайцев. – К. : Дакор, 2006. – – 2-ге вид. – К. : Дакор, 2006.

  9. Захава Б. Е. Мастерство актера и режиссера / Б. Е. Захава. – М. : ГИТИС ,2008.

  10. Захава Б.Е. Мастерство актера и режиссера. -М.: Просвещение, 1978.

  11. Кісін В. Режисура як мистцетво та професія. Життя. Актор. Образ: із творчої
    спадщини. - К.: Вид.дім. КМ АсасіетІа, 1999.

  12. Клековкін О. Ю. Античний театр : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. культури і мистецтв І – ІV рівнів акредитації / О. Ю. Клековкін. – К. : Артек, 2004.

  13. Клитин С. История искусства эстрады : учебник / С. Клитин. – СПб. : Издатель Е. С. Алексеева, 2008..

  14. Кужельний О. П. Основи режисури театралізованих видовищ і масових свят / О. П. Кужельний. – К. : НАКККіМ, 2012..

  15. Пацунов В.П. Експерементальна режисура: Програма. - К.: КНУКІМ, 2000.

  16. Ремез О. Мізансцена- мова режисера. - К.: Мистецтво, 1970.

  17. Ремез О. Режиссерский замысел и мизансцена: Учеб. пособие. - М., 1981.

  18. Сахновский В.Г. Режиссура и методика ее преподавания: Учеб. пособие. - М.-Л,: Искусство, 1939.

  19. Симонов П.В. Метод К.С.Станиславского и физиология эмоций. - М.: АН СССР, 1962.

  20. Френкель М. Пластика сценического пространства. - К., 1987.

  21. Цвєтков В. І. Основи класичної режисури / В. І. Цвєтков. – Х. : Бурун і К., 2008.

  22. Чехов М. О технике актера. - М.: Искусство, 1996.

  23. Чехов М. Об искусстве театра. - М.: Искусство, 1999.

  24. Шарварко Б. Г. Режисура театралізованого масового дійства
    / Б. Г. Шарварко. –  К. : ДАКККіМ, 2004.

  25. Шароев И. Г. Режиссура эстрады и массовых представлений / И. Г. Шароев. – М. : ГИТИС, 2009.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка