Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5 курс



Сторінка4/5
Дата конвертації06.04.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5

«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ КУЛЬТУРИ»

Культура первісного суспільства

Особливості первісної культури. Перші матеріальні та духов­ні паростки культури. Оволодіння людиною вогнем.Період розквіту печерного живопису. Перехід від привласнюючого до відтворюючого господарювання. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кімерійці, скіфи, сармати).

То­те­мізм, фе­ти­шизм, ані­мізм – ти­пи сві­то­г­ля­ду та взаємодії з на­в­ко­ли­ш­нім сві­том. Роль ритуалу в суспільстві. Міфо­ло­гі­ч­на сві­до­мість як си­с­те­ма ду­хо­в­но­го ос­воє­н­ня сві­ту. Зародження та розвиток первісного мистецтва, його зв’язок з практич­ною діяльністю людини.

Культура Стародавнього Ірану

Культура Месопотамії. Особливості культури та основні здобутки шумерів. Наукові знання. Розповсюдження на території Месопотамії клинописної писемності шумерів Шумерська література. Вавілонська культура, її генетичний зв’язок із шумеро-аккадською цивілізацією, найголовніші досягнення. Правління шостого царя Вавилону – Хаммурапі, при якому був створений перший в історії збірник законів, який історики назвали «Кодексом Хаммурапі».

Винахід жителями Месопотамії, шумерами, гончарного круга та колеса. Архітектурні пам'ятники Шумерської епохи. Ассирійське мистецтво. Архітектура Нововавилонсько царства.

Культура Стародавнього Єгипту

Періодизація Стародавнього Єгипту. Розвиток писемності. Постать писаря. Поява перших шкіл в Стародавньому Єгипті. Розвиток мистецтв. Своєрідність світосприйняття, система вірувань стародавніх єгиптян. Досягнення в галузі науки і техніки. Культурні пам’ятки. Побудова в Саккарі (Стародавній Єгипет) першої ступінчатої піраміди. Релігійна реформа фараона XVIII династії Аменхотепа IV(Ехнатона) – перша в історії спроба запровадження монотеїстичної релігії з культом єдиного бога Сонця – Атона. Створення одного з світових шедеврів мистецтва – скульптурний портрет голови цариці Нефертіті – головної дружини фараона Аменхотепа IV. Місце культури Старо­дав­нього Єгипту у розвитку європейської та світової цивілізації.



Культура Стародавньої Індії

Особливості культури стародавньої Індії. Періодизація. Література стародавньої Індії. Виникнення релігії в стародавній Індії. Завоювання Індії індоєвропейськими племенами аріїв, що нав’язали місцевому населенню власну релігію (брахманізм) і культуру. Міфологічні уявлення стародавньої Індії. Виникнення буддизму, основоположником якого є Сіддхартха Гаутама, якого в Індії прозвали Буддою. Міста стародавньої Індії. Культові споруди стародавньої Індії: релікварії, ступи, стамбхи, чайті. Види театрального мистецтва – пантоміма.



Китайська Стародавня культура

Особливості культури Стародавнього Китаю. Основні періоди в історії Стародавнього Китаю. Релігія Стародавнього Китаю. Міфологічні уявлення. Наукові досягнення. Ієрогліфічна писемність. Складання найбільш ранньої поетичної збірки Стародавнього Китаю «Книги пісень», в якій оспівувались подвиги обожнених предків. Початок виробництва в Стародавньому Китаї паперу, винахід Цай Луня. Медичні досягнення давньокитайських лікарів: Бянь Цяо: «китайський Гіппократ», лікар Хуа Те, лікар Сун Симяо. Розвиток літератури і творчість Цюй Юаня. Розвиток декоративно–прикладного мистецтва. Розвиток принципів містобудування. Будівництво Великої Китайської стіни.


Культура Стародавньої Греції

Витоки та хронологічні межі культури Стародавньої Греції. Поняття «античність». Ос­но­в­ні ета­пи ро­з­ви­т­ку і здобу­т­ки ар­ха­їч­­но­го, кла­си­ч­но­го та ел­лі­ні­с­ти­ч­но­го пе­ріо­дів. Існування критської, або минойської, культури, яку відкрив англійський археолог Артур Еванс. Будівництво перших палаців на острові Крит, піднесення минойської культури. Існування спільної минойсько-микенської культури. Гомерівський або ранньоархаїчний період в культурі Греції.Пре­д­с­та­в­ни­ки ан­ти­ч­ної фі­ло­со­фії про особливості пізна­н­ня сві­ту і розуміння сутності лю­ди­ни. Мі­фо­ло­гічні уявлення в Стародавньої Греції. Побудова в місті Олімпії грандіозного храму Зевса, який став головною спорудою всього архітектурного ансамблю Олімпії. Вироблено три основних архітектурних ордери. Походження давньогрецького театру.



Культура Стародавнього Риму

Ку­ль­ту­ра Ста­ро­да­в­ньо­го Ри­му. Розвиток єтруської цивілізації. Створення знаменитої бронзової Капітолійської вовчиці – шедевра етруської скульптури. Будівництво єтруських некрополів, поховання в Бандитачча. Найпоширеніші обряди у етрусків. Досягненням єтруського генія-портрети. Роль ан­ти­ч­но­с­ті у розвитку єв­ро­пе­й­сь­кої ку­ль­ту­ри. Осо­б­ли­во­с­ті де­р­жа­в­но­го устрою та сві­то­с­п­ри­й­ня­т­тя римлян. Система виховання й освіти у Ста­ро­да­в­ньо­му Ри­мі. Перша в світі газета «Щоденні діяння римського народу». Роль історичної науки у Стародавньому Римі. Римське право. Мі­фо­ло­гічні уявлення в Ста­ро­да­в­ньо­го Ри­му. Ми­с­те­ц­т­во Ста­ро­да­в­ньо­го Ри­му. Фаюмські портрети. Римський скульптурний портрет. Римський форум. Виникнення театрального мистецтва в Римі. Постановка першої п’єси в римському театрі. Будівництво першого кам’яного мосту через Тибр.



Візантійська культура

Візантійська культура як спадкоємниця античності та близькосхідної культурної традиції. Ос­но­в­ні пе­ріо­ди історії та ку­ль­ту­р­но­го ро­з­ви­т­ку Ві­за­н­тії. Хри­с­тия­н­с­т­во як світоглядна основа ку­ль­ту­ри Ві­за­н­ті­ї. Єдність держави, опора на релігію. Досягнення наукової думки у Візантії. Система освіти. Розвиток вищої школи. Ставле­н­ня до ан­ти­ч­них тра­ди­цій. Кодекс Юстиніана. Будівництво Візантії. Акведуки Валента. Цистерна Базіліка. Кріпосні стіни. Будівництво іподрому. Ми­с­те­ц­т­во Ві­за­н­тії, його підпорядкування православній християнській доктрині. Живопис Ві­за­н­тії. Улюблена техніка візантійських храмів – мозаїка, мавзолеї (V ст.) візантійської принцеси Галли Плацидії, дочки імператора Феодосія. . Найвидатніший витвір візантійської архітектури - храм Св. Софії.


Особивості культури західноєвропейського Середньовіччя

Релігія – визначальний чинник всіх сфер духовного життя суспільства. Панування папської курії. Система покарань. Інквізиція – репресивний апарат у боротьбі з єресями. Заснування Бенедиктом Нурсійським на півночі Італії першого монастиря в Західній Європі. Ордени жебракуючих ченців-проповідників. Скрипторії - майстерні для переписування книг. Військово-релігійні організації - лицарські ордени. Папа Урбан II і його найзначуща промова в історії. Іконоборчий період. Правління Василя ІІ. Нова модель осадного знаряддя – франдібола. Ду­хо­в­ні на­д­ба­н­ня до­би Се­ре­д­ньо­ві­ч­чя. Західноєвропейські здобутки в галузі науки. Шкільна та університетська освіта. Виникнення вищих навчальних закладів. Ро­ма­н­сь­кий та го­ти­ч­ний сти­лі як ета­пи ро­з­ви­т­ку євро­пе­й­сь­кої ку­ль­ту­ри Се­ре­д­ньо­ві­ч­чя. Ми­с­те­ц­т­во в си­с­те­мі ре­лігі­й­но­го ку­ль­ту та сві­т­сь­ко­му жит­ті. Рицарська культура, її основні вияви. Народна карнавальна культура, її характерні особливості. Лірика трубадурів.


Історичні передумови становлення культури Відродження

Дже­ре­ла ро­з­ви­т­ку ку­ль­ту­ри Відродження, її періодизація. Ставле­н­ня до ан­ти­ч­но­с­ті. Пе­ре­хі­д­ний тип ку­ль­ту­ри Ві­д­ро­дже­н­ня, йо­го ос­но­в­ні оз­на­ки. Ідеї гу­ма­ніз­му, їх ро­з­ви­ток і вия­в у рі­з­них сфе­рах життя. По­ня­т­тя «се­ку­ля­риза­ція» та її зна­че­н­ня для фор­му­ва­н­ня но­во­го типу ку­ль­ту­ри. Поняття «пантеїзму» як способу нового світо­бачення. Нау­ка і техніка, визначні здобутки в цій галузі.



Гуманізм як ідеологія Відродження

Період Проторенесансу в історії італійської культури, що передував Відродженню. Ми­с­тецтво доби Ві­д­ро­дже­н­ня. Ус­ла­в­ле­ні пре­д­с­та­в­ни­ки у сфері жи­во­пи­су, лі­те­ра­ту­ри, му­зи­ки та зна­че­н­ня їх тво­р­чо­с­ті для ро­з­ви­т­ку єв­ро­пе­й­сь­кої і сві­то­вої ку­ль­ту­ри. Побудова в Лондоні великого театру «Глобус», до пайщиків якого належав У. Шекспір. Побудова грецьким архітектором Состратом Книдським Олександрійського маяка. Йоганн Гутенберг – першодрукаря, винахідник книгодрукування в Європі. Суперечливий характер культури Відродження та причини її кризи.


Становлення культури Нового часу

Початок культури Нового часу. Спа­д­коє­м­ні зв’язки з ку­ль­ту­рою Ренесансу. Головні чинники розвитку культури XVII ст. Раціоналізм як світоглядний принцип і визначальна риса культури Нового часу. Провідна роль науки у суспільстві. Значення філософії раціоналізму і сенсуалізму у розвитку духовної культури. Бароко і кла­си­цизм як виразники духовних пріоритетів доби. Характерні риси художньої культури західноєвропейського бароко. Есте­тичні засади та особливості класицизму XVII ст. Фо­р­му­ва­н­ня на­ціо­нальних нау­ко­вих і ми­с­те­ць­ких шкіл. На­й­ва­ж­ли­ві­ші до­сягне­н­ня доби та видатні пре­д­с­та­в­ни­ки на­ціона­ль­них ку­ль­тур у різних її сферах.


Реформація у культурі Нового часу

Відбуваєюься розширення виробництва, відкриття нових земель. Політичний і економічний розвиток європейських країн. Формуванню нового типу особистості. Релігійні наслідки Реформації в Англії. Генріх VIII. Розширення мануфактурної промисловості, Наукові досягнення культури ХVІІ століття

Століття театру. Бароко як відображення епохи ХVІІ ст.

Класицизм художній метод та естетична теорія, характерні для європейського мистецтва XVII -XVIII ст.


Особливості розвитку культури доби Просвітництва

Історична своєрідність культу­ри Про­с­ві­т­ни­ц­т­ва: культ розуму як організованого інтелекту, процеси секуляризації (в науці, мистецтві, суспільному житті), науково-технічний прогрес, розви­ток матеріалістичних поглядів на природу і суспільство, антифеодальна ідеологія. Розвиток науки і освіти. Фі­ло­со­ф­сь­ка ду­м­ка як чинник формування си­с­те­ми ці­н­но­с­тей доби. Значення художньої культури в утвердженні просвітницьких ідей. Розмаїття культурних явищ. Особливості класицизму XVIII ст. Сенти­мен­талізм як культурне явище. Ут­ве­р­дже­н­ня реа­лізму в ми­с­те­ц­т­ві. Фо­р­му­ва­н­ня ро­ма­н­ти­ч­но­го сти­лю. Ви­да­т­ні постаті в мистецтві Прос­ві­т­ни­ц­т­ва. У Венеції відкрито перший платний оперний театр. .Взає­мо­дія ку­ль­тур – ва­ж­ли­вий вия­в доби Про­с­ві­т­ни­ц­т­ва. На основі приватних збірок заснований британський музей – одинз найбагатших музеїв світу. Відкриття в Петербурзі Академії мистецтв.

Впли­в доби Про­с­ві­т­ни­ц­т­ва та формування но­вих ри­с ку­ль­ту­ри, особливості нового світосприйняття. Значення ні­ме­ць­кої кла­си­ч­ної фі­ло­со­фії у розвитку духовної культури. Ро­ма­н­тизм у ку­ль­ту­рі XIX ст. Нау­кові і те­х­ні­чні відкриття. Пе­рео­ці­н­ка ду­хо­в­них ці­н­но­с­тей, її проя­ви в нау­ці, літературі, ми­с­те­ц­тві. Ро­з­виток ін­ди­ві­да та ін­ди­ві­дуа­лі­за­ція ку­ль­ту­ри, роль ір­ра­ціо­на­ль­них по­гля­дів у цьо­му про­це­сі. Ут­ве­р­дже­н­ня при­н­ци­пу іс­то­ри­з­му в рі­з­них га­лу­зях ку­ль­ту­ри. Ма­р­к­сизм та позитивізм у ко­м­п­ле­к­сі по­шу­ків гу­ма­ні­за­ції су­с­пі­ль­с­т­ва.
Європейська культура ХІХ ст.

Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст. Хронологічні межі культури XIX ст. Час буржуазних революцій. Становлення буржуазної демократії в більшості європейських країн. Промисловий переворот і головні технічні винаходи. Основні наукові відкриття XIX ст. Нова система освіти у XIX ст. Розвиток літератури XIX ст. Образотворче мистецтво XIX ст. Імпресіонізм-новий напрям у мистецтві XIX ст. Стиль ампір. Виникнення стилю еклектика. Новий напрям в архітектурі, який отримав назву модерн. Народження нового виду мистецтва - кіно.


Європейська культура кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Місце ху­до­ж­ньої тво­р­чо­с­ті в ку­ль­ту­рі XIX ст. Ро­з­шире­н­ня фу­н­к­цій ми­с­те­ц­т­ва, вини­к­не­н­ня но­вих жа­н­рів. Форму­ва­н­ня при­н­ци­пів ро­з­ви­т­ку ма­со­вої ку­ль­ту­ри. Характеристи­ка осно­в­них худож­ніх на­п­ря­мів ку­ль­ту­ри XIX ст.

Рубіж віків – доба світових суперечностей та кризових явищ. Крах гуманістичних ідеалів. Культурні процеси в умовах науково-технічної революції. Криза традиційних цінностей. Відоб­раження картини світу у нових філософських концепціях (екзистенціалізм, фрейдизм, прагматизм, релігійний містицизм та ін.).

Особливості художньої культури кінця XIX – початку XX ст. Нові худож­ні напрями в європейському мистецтві як відображення духовних пошуків доби. Ро­з­ви­ток пси­хо­ло­гії, до­с­лі­дже­н­ня сфе­ри під­с­ві­до­мо­го та вплив цих знань на ху­до­ж­ню тво­р­чі­с­ть.


Особливості розвитку куль­тури ХХ ст.

Нові ознаки культури. Динамізм культурного розвитку XX ст. Ут­ве­р­дже­н­ня наукового ти­пу ми­с­ле­н­ня, но­вих пра­к­тик діяльно­с­ті як нас­лі­док нау­ко­во-­те­х­ні­ч­ної революції. Альберт Ейнштейн – німецький і американський фізик, творець теорії відносності. Пе­рео­ріє­н­та­ція на ра­ціо­на­лі­зм і пра­к­ти­цизм.

Зв’язок розвитку культури з глобальними проблемами людства. Процес дегуманізації суспільства. Еко­ло­гі­ч­ні кри­зи та їх гло­ба­ль­ний харак­тер. Пе­рео­ці­н­ка духовних цінно­с­тей. Про­б­ле­ма гу­ма­нізму в ку­ль­ту­рі XX ст. Ставле­н­ня до іс­то­ри­ч­ної та куль­ту­р­ної спа­д­щи­ни. По­зи­тивні те­н­де­н­ції у ро­з­ви­т­ку ку­ль­ту­ри, по­шу­ки духо­в­но­с­ті. Світова культура як феномен загально­людської єдності.

Худо­ж­ня культура XX ст. Багатоманітність традицій, напрямів, шкіл, стилів у мистецтві. Модерн, авангардистські течії. Василь Кандинський – засновника абстракціонізму. Товариство пересувних виставок, куди входило багато українських живописців. Казимір Малевичаї – основоположника супрематизму. Жорж Брак – французького живописця, один з перших теоретиків і практиків кубізму. Пабло Пікассо. Чарльз Спенсер Чаплін – американський актор, кінорежисер, сценарист.з’Поява звукового кіно. У США відбулася перша передача кольорового телебачення. Лучано Паворотті – італійський оперний співак.



Історія світової культури і сучасність

Ма­со­ва ку­ль­ту­ра в системі ду­хо­в­них ці­н­но­с­тей сучас­ної лю­ди­ни. Її характерні риси. Проблема масової культури в сучасному суспільстві



Традиція і сучасна культура. Міф в сучасній культурі. Неотрадиціоналізм в сучасній культурі. Езотеричні знання в сучасній культурі. Традиції культур Сходу в сучасній європейській культурі. Антропологізм XX ст.

РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Безклубенко С.Д. Вступ до культурології. Теоретичне дослідження/ С.Д. Безклубенко. – К.: Альтерпрес, 2015.-508с.

  2. Безклубенко С.Д. Мистецтво: терміни та поняття. Енциклопедія. У двох томах / С.Д. Безклубенко. – К.: Інститут культурології НАМ України, 2010. – І т. – 218; ІІ т. – 256 с.

  3. Безклубенко С.Д. Всезагальна теорія та історія мистецтва / С.Д. Безклубенко. – Київ 2003,– 261с.

  4. Борзова Е. П. История мировой культури / Е. П. Борзова. – СПб.:Лань, 2002.

  5. Вейс Герман. История культури/ Герман Вейс.-М.: Єксмо,2002.-960с.

  6. Горелов А.А. История мировой культуры: учебное пособие / А.А. Горелов.- ФЛИНТА; МПСИ; 2011 г. - 507 с.

  7. Греченко В. Історія світової та української культури / В. Греченко, І. Чорний, В. Кушнерук, В. Режко. – К.: Літера, 2005. – 464 с.

  8. Емохонова Л. Г. Мировая художественная культура / Л. Г. Емохонова. – М.: Академія, 2001.

  9. Искусство. Всемирная история /Под.ред.С.Фарсинга - Пер.с англ.-М.: ООО» Магма»,2012.-576с.

  10. Історія світової культури: навч. посібник / Л. Т. Левчук. – К.: Либідь, 1994.

  11. Історія світової культури: Культурні регіони: навч. посібник / Л. Т. Левчук та ін. – К.: Либідь, 1997.

  12. Історія світової культури: навч. посібник /Л. Т. Левчук та ін. – К.: Либідь, 1999.

  13. Культурология. XX век. Антология-М.:Юрист,1995.703с.

  14. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура/ М.В.Кордон.- К.: Центр учбової літератури, 2010. — 584 с.

  15. Оригинальное издание: Макиавелли Н. Избранные произведения. М.:"Художественная литература",1982. Перевод: Муравьевой Г.

Сканировано с: Макиавелли Н. Государь. М.: Планета, 1990 OCR: 1998, VV Lab. Spellcheck: Сергей Лычагин

  1. Поль Гиро. Всеобщая история нравов народов мира/ Гиро Поль.-М.: Єксмо,2008.-832с.

  2. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури / В. С. Полікарпов. – Х., 1990.

  3. Рой Є. Культурологія: історія зарубіжної культури./Є. Рой.- К.: Логос, 2015.-386с.

  4. Садохин А.П. Мировая культура и искусство: учебное пособие / А.П. Садохин.- Юнити-Дана, 2012 г. - 415 с.

  5. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: курс лекцій /А. К. Бичко та ін. – К.: КДУ, 1993.

  6. То­й­н­би А. Дж. По­с­ти­же­ние ис­то­рии / А. Дж. То­й­н­би. – М., 1991.

  7. Харт Майкл Х. 100 великих людей/ Майкл Х. Харт.- М.: Вече;1998, 95с.

  8. Шпенглер Освальд. Закат Европы. Образ и действительность Пер. Н.Ф. Гарелина. / Освальд Шпенглер.- М.: Мысль, 1998. — 663 с.

  9. Шпенглер Освальд. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Всемирно-исторические перспективы Пер, с нем. и примеч. И. И. Маханькова / Освальд Шпенглер.- М.: Мысль, 1998. – 606 с.


«ТРАДИЦІЙНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОБРЯД»

Сучасний стан традіційної культури в Україні

Предмет і завдання курсу. Загальне поняття про культуру. Основні теорії та погляди щодо сутності культури як явища еволюційного розвитку людського буття. Різновиди культури. Поняття про традицію та традиційну культуру. Сучасний стан і перспективи подальшого розвитку традиційної культури в Україні. Основні причини занепаду та відмирання давніх традицій. Наслідки руйнівних тенденцій в розвитку традиційної культури в Україні. Природа звички і звичаю: спільність та відмінність. Сутність звичаю. Взаємозв’язок звичаю і закону та закону й благодаті. Першопричини виникнення звичаєвої культури. Поняття первісного гріха. Міра гріха. Аксіологічна особливість гріха. Добро і Зло у світлі аксіологічної особливості гріха. Гріх як одна з передумов розвитку буття. Упійманість гріхом. Усвідомлення гріха та подолання його наслідків. Заборона інцесту(статевих зносин між представниками одного роду). Місце гріха в системі українських традицій. Загальна та моральна сутність гріха. Поняття самобутності та духовності. Самобутність і звичаєвий розвиток роду. Самобутність і культура. Три головні підсистеми культури за теорією Леслі Вайта та сутність трьох основних передумов виникнення звичаєвої культури. Відносність звичаєвих норм і правил та причини і порядок їх зміни в системі давніх традицій. Спільне та відмінне у звичаєвій культурі різних племен і народів. Звичаєве розмаїття культур як передумова розвитку людської цивілізації.



Обряд в системі традиційного світогляду українців
Історичні витоки обрядовості. Фонетичні підоснови сутності обряду. Обрядова культура як засаднича складова традиційної культури народу. Українська обрядова культура в контексті загального розвитку культури в Україні. Основні концепції та теорії становлення й функціонування обрядовості. Обряд як фонограф людських почуттів. Обряд як спосіб фіксації досягнень людської спільноти. Обряд як символічна дія. Обряд як різновид звичаю. Взаємозв’язок обряду і міфу. Пріоритетність міфу і обряду. Основні вияви обряду: форма і функція. Видозміна форми й функції обряду та їх вплив на його зміст. Взаємозв’язок обряду, міфу і звичаю. С. Токарєв про співвідношення між обрядом і звичаєм. Церемонія і ритуал. Стереотипність в обрядових діях. Регламентуюча та конформуюча роль обряду. Соціальна функція обряду. Обряд як вияв світогляду. Обряд як знакове заповнення часу. Архаїка в обряді. Визначення обряду як містичного дійства. Жертвоприношення в обрядах.
Традиційний український обряд. Різновиди обрядів
Структурні особливості традиційного українського обряду: зачин, основне дійство, завершальне дійство. Основні чинники обрядового дійства: обрядове слово, обрядовий хід, обрядове переоблачіння, обрядовий танок, обрядова пісня, обрядове причастя та пригощання, обрядове обдарування, обрядове заняття, обрядова гра. Час і місце проведення обряду. Підпорядкованість обрядів циклічним змінам в природі. Основні святилища давніх українців: ліси, гаї, луки, городища, кладовища, храми, капища, требища. Основні обрядові функції: виховна, розвиваюча, соціальна, містично-модуляційна. Обрядові атрибути та ставлення до них. Символ в обряді. Загальна суть обрядового символу. Різновиди обрядових символів. Символіка обрядових дій, атрибутів, побутових предметів, одягу, їжі, напоїв. Різновиди традиційних обрядів українців: родинні, побутові, господарчі, землеробські, пастуші, календарні.
Основні календарні свята та обряди українців
Сутність календарних народних свят. Основні пам’ятки матеріальної культури з нанесеними на них календарними знаками. Річний календарний цикл та його найважливіші періоди і точки. Землеробський календар українців. Перший цикл весняних календарних свят українців та основні обряди, пов’язані з цими святами: Стрітення, Колодій(Масляна), Обретіння, Явдоки, Сорока, Теплий Олекса, Благовіщення. Великдень в Україні. Другий цикл весняних календарних свят українців: свято Лелі, Юрій (Ярило), Симон Зільник, Весняний Микола, Рахманський Великдень. Русальні свята в Україні: Завивання вінків(Вознесіння), Зелена неділя(Трійця), Проводи русалок та гоніння Шуляка. Свято Купала в Україні. Жниварські обряди українців: зажинки, обжинки, вшанування ниви (Велесова борода). Літньо-осінній цикл народних календарних свят в українців: три Спаси, три Пречисті, Свято Покрови в Україні. Перший цикл зимових календарних свят українців: Видіння(Введення), свято Долі(Катерини), Калита(Андрія), Зимовий Микола, Зачаття. Другий цикл зимових календарних свят українців: Різдво, Василя, Водохреща.
Обряд українського весілля: історичні витоки, світоглядні основи
Поняття про шлюб і сім’ю. Первісні шлюби і виникнення сім’ї. Екзогамні та ендогамні шлюбні зв’язки. Моно- та полігамний шлюби і їх вияви в історичному бутті українців. Нуклеарні та об’єднані патріархальні родини в Україні. Основні форми укладання шлюбу та звичаєве визнання його законності в традиціях українців. Шлюб як суспільне явище з погляду давніх народних вірувань та звичаєвих норм. Обряд традиційного українського весілля. Перед весільний період та його основні обрядові акти: запити, сватання, заручини, оглядини. Перед весільний обрядовий акт сватання: різновиди регіональних традиційних назв обрядового акту, основні чини, вибір дня тижня, порядок дій, знаки згоди та відмови, звичаєва поведінка наречених і батьків. Заручини – публічне закріплення остаточної згоди на шлюб. Поведінка наречених після заручин. Порядок проведення заручин. Основне весільне обрядове дійство: дівич-вечір(складові: виття гільця, розплітання коси, одягання вінка, обмін подарунками, прощання з дівоцтвом), коровай(різновиди форм і назв та порядок випікання), запросини на весілля, вінчання, посад молодих, останній танок молодої, покривання молодої, поділ короваю, комора. Основні весільні чини. Після весільний період: обливання молодих, цигани, перезва. Регіональні особливості традиційного українського весілля.
Родинні обряди українців
Народження людини у світлі давніх вірувань українців. Синхрознізація та культивування процесів людського родоводу в річищі українських традицій. Вибір найоптимальнішого періоду для зачаття дитини. Перед пологові обрядові дії: запрошення повитухи. Обрядові дії пов’язані з пологами. Обряд очищення баби-повитухи(зливки) та матері. Купання дитини. Відвідування породіллі. Система найменувань у різних народів світу. Надання імені дитині в традиції українців: східноукраїнський та надніпрянський варіанти.. Звичаєвий порядок вибору кумів. Випадки порушення традиції. Традиційний цикл обрядових дій, пов’язаних з хрещенням дитини. Похрестини. Обрядові дії, пов’язані з першим стриженням дитини: пострижини. Смерть людини у світлі давніх вірувань українців. Система поховань у давніх народів: віддання вогню, воді, землі. Обрядові дії, пов’язані з похованням небіжчика. Проща. Обрядові дії, пов’язані з поминанням покійника культ предків. Похорон неодружених.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка