Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5 курс



Сторінка3/5
Дата конвертації06.04.2017
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5

Рекомендований перелік літератури


  1. Аванесова Г. А. Культурно-досуговая деятельность: теория и практика организации: учебное пособие для студентов вузов / Г. А. Аванесова. – М.: Аспект Перс, 2006. – 236 с.

  2. Бабарицька В. К. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення турпродукту: навчальний посібник / В. К. Бабарицька, О. Ю. Малиновська. – К.: Альтерпрес, 2004. – 288 с.

  3. Вишняк А. І. Культура молодіжного дозвілля / А. І. Вишняк, В. І. Тарасенко. – К., 1988.

  4. Вдовенко Т. В. Социальная работа в сфере досуга в странах Западной Европы / Т. В. Вдовенко. – СП-б.: СПбГУП, 1999. – 164 с.

  5. Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай. – К., 1993.

  6. Гальперина Т. И. Актерское мастерство в деятельности менеджера туристской анимации: учебно-методическое пособие / Т. И. Гальперина. – М.: РИБ «Турист», 2004.

  7. Дедурина Т. В. Проблемы определения функциональной структуры социокультурной анимации / Т. В. Дедурина / / Вестник Московского государственного университета культуры искусств. – 2008. – № 5. – С. 101–104.

  8. Жарков А. Д. Технология культурно-досуговой деятельности: учебное пособие / А. Д. Жарков. – М.: МГУКИ, 1998. – 248 с.

  9. Запесоцкий А. С. Методика работы молодежной дискотеки: учеб. пособие / А. С. Запесоцкий. – Л.: ВПШК, 1990. – 103 с.

  10. Кремнева Т. Л. Теоретико-методологический анализ развития социальной работы в англоязычных странах: учебное пособие / Т. Л. Кремнева. – М.: МПГУ, 2003. – 171 с.

  11. Кротова Ю. Н. Педагогика досуга в англоязычных странах: учебное пособие / Ю. Н. Кротова. – СП-б., 1994. – 164 с.

  12. Кувватов С. А. Активный отдых на свежем воздухе / С. А. Кувватов. – М.: Феникс, 2005. – 314 с.

  13. Культурно-досуговая деятельность: учебник / Под ред. А. Д. Жаркова, В. М. Чижикова. – М.: МГУК, 1998. – 461 с.



«ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДОЗВІЛЛЯ»



ТЕОРІЯ ДОЗВІЛЛЯ

Соціально-культурна цінність дозвілля

Понятійно-категоріальний апарат дисципліни. Характеристика понять «дозвілля», «хобі», «рекреація», «відпочинок», «бездіяльність». Поняття "напівдозвілля" й "чисте" дозвілля.

Характерні ознаки дозвілля. Свобода вибору як можливість приймати усвідомлені рішення й обирати вид діяльності, який відповідає природним ухилам людини; як умова дозвіллєвої творчості. Добровільна участь у дозвіллєвій діяльності, яка розкриває взаємозалежність дозвілля і розвитку загальної культури окремої людини. Самоцінність і самодостатність дозвілля. Самодіяльна активність, яка сприяє суб’єктивації об’єкта, даючи змогу вийти за межі утилітарного задоволення дозвіллєвих потреб у площину самовизначення, саморозуміння, самосвідомості людини. Отримання радості й задоволення від дозвіллєвої діяльності. Часова концепція дозвілля (Г. Аванесова, Л. Гордон, Г. Євсєєва, Г. Зборовський, М. Максютін, В. Патрушев, Г. Пруденський, Ю. Стрельцов, С. Хілл). Діяльнісна концепція дозвілля (О. Голованов, Ж. Дюмазедьє, О. Жарков, Ф. Попова, Ж. Фрідман, М. Хрєнов). Психологічна концепція дозвілля (М. Аргайл, С. Ісо-Ахола, Б. Драйвер, Р. Кейлойс, Дж. Неулінгер, А. Фернхем, П. Хейвен). Функціональна концепція дозвілля (Г. Зборовський, Ю. Кротова, Б. Мосальов, Г. Орлов, В. Піменова, Ж. Проновост, А. Соколов, Р. Сю). Їхні характеристики, спільне та розбіжне.
Функції та принципи дозвілля

Функції (соціальна, розважальна, комунікативна, культуро творча, виховна) та рівні дозвілля (пасивний відпочинок, розважальне дозвілля, пізнавальне дозвілля, творче дозвілля). Їхні характеристика та змістове наповнення.

Принципи дозвіллєвої діяльності. Системність як цілеспрямована, неперервна організація дозвілля з метою раціонального використання вільного часу, розвитку соціальної активності та індивідуальної ініціативи людини, застереження її від асоціальної поведінки. Диференціація як врахування особливостей різних верств населення, умов праці, професійних інтересів, вікових особливостей, рівня духовного розвитку особи. Доступність та якість дозвіллєвих послуг як задоволення потреб і запитів відвідувачів дозвіллєвого закладу відповідно до їхніх бажань. Принцип зацікавленості як необхідність враховувати інтереси й бажання особи.

Закономірності дозвіллєвої діяльності: здійснення у вільний для людини час, свободу вибору дозвіллєвих занять та участі в них, нерегламентованість дозвіллєвої діяльності, багатоманітність її видів, міжособистісність спілкування, самодіяльність та ініціативність.


Умови здійснення дозвіллєвої діяльності

Умови її здійснення: мотивація особи, наявність вільного часу, відповідний рівень матеріального забезпечення особи чи соціальної групи, наявність системи культурно-дозвіллєвих інститутів, діяльність добровільних дозвіллєвих товариств.

Мотивація участі особи у дозвіллєвій діяльності. Дозвілля як відображення цілісності матеріального і духовного життя людини. Взаємовплив і взаємозалежність мотивів людини та її дозвіллєвої поведінки (М. Аргайл, Дж. Маклін, Дж. Петерсон та Д. Мартін, К. А. Кодс та Хілмі М. Ібрагім, Р. Стеббінс) та інші. Взаємозалежність мотиваційного чинника й видів дозвіллєвої діяльності. Залежність дозвілля від достатньої кількості часу, вільного від обов’язків, як необхідна умова для наявності дозвілля в житті людини. Проблеми співвідношення збільшення обсягу вільного часу та якості дозвілля. Рівень матеріального забезпечення в організації дозвілля. Соціально вразливі верстви населення й дозвілля. Дозвілля як ознака соціального статусу. Наявність системи культурно-дозвіллєвих інститутів. Культуротворчі самодіяльні ініціативи особистості. Ознаки любительства.
Інституалізація сфери дозвілля

Передумови формування сфери дозвілля. Виникнення державних, приватних, добровільних дозвіллєвих організацій. Їхні цілі та призначення. Максимальне наближення дозвіллєвих об'єктів до споживачаю. Співпраця закладів дозвілля з культурно-мистецькими, освітніми, спортивними установами. Багатофункціональне використання дозвіллєвих приміщень і відповідність архітектурних форм дозвіллєвого закладу характеру його діяльності. Розвиток "традиційних" дозвіллєвих закладів для забезпечення потреб особистості у певних видах культурно-дозвіллєвої діяльності. Створення інтегрованих дозвіллєвих закладів для виконання культурно-дозвіллєвих, соціальних та виховних завдань. Розширення дозвіллєвої діяльності за межі центру для відродження культурного життя провінції, створення пересувних загонів та філій дозвіллєвого центру для культурно-дозвіллєвої роботи у віддалених куточках країни, формування гармонійного соціально-культурного середовища міста й села.


Стан наукових досліджень дозвіллєвої сфери

Поняття «дозвіллєве благополуччя» (У. Мак-Дауголл), «дозвіллєве консультування» (leisure counseling), «культурно-дозвіллєва діяльність», «рекреативне дозвілля», «соціальне дозвілля», «екологічне дозвілля», «культурне дозвілля», «пізнавальне дозвілля», «творче дозвілля», «культурно-споживацьке дозвілля» (О. Cасихов, В. Суртаєв, Т. Кисельова, Ю. Стрельцов, А. Жарков, Дж. Шиверс). Термінологічні уточнення. Дозвілля у працях Д. Рісмена («Одинокая толпа» 1950), Х. Арендт («Vita Activa, или о деятельной жизни», 1957), Г. Маркузе («Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества», 1964), Е. Тоффлера («Третя хвиля», 1980), А. Турена («Возвращение человека действующего. Очерк социологии», 1984) та інших вчених.

Становлення та розвиток соціології дозвілля. Дослідження Дж. Брайтбілла («The challenge of leisure»), Ж. Дюмазедьє («Towards a society of leisure»), М. Каплана («Leisure in America»), Дж. Келлі («Leisure», «Freedom to be. A new sociology of leisure»), Ст. Паркера («The sociology of leisure», «Leisure and Work», «The future of work and leisure»), М. Сміта («Leisure and Society in Great Britain»), Ж. Фрідмана («Le travailen miettes»), інших. Американська школа дозвілля (М. Каплан «Leisure in America: A Social Inquiry», 1960, «Leisure: Theory and Policy», 1975). «Цивілізація дозвілля» французького соціолога Ж. Дюмазедьє («Vers Une Civilisation du Loisir?», 1962, «Toward a Society of Leisure», 1967, «Leisure and post-industrial societies», 1971, «Sociology of Leisure», 1978). Англійська школа дозвілля (Ст. Паркер "The Future of Work and Leisure», 1971, «Sociology of leisure», 1976). Канадський підхід (праці Р.Стеббінса).
ІСТОРІЯ ДОЗВІЛЛЯ

Теоретичні концепції дозвілля в Античному світі

Становлення і розвиток дозвілля у творах античних мислителів. «Життя у дозвіллі» (Гесіод). Дозвілля як «дорогоцінний скарб» (Сократ). Неземне, божественне походження дозвілля, «подароване» богами людям для відпочинку від праці (Платон). Потенційні можливості й практичний шлях розвитку дозвілля у творах Аристотеля. Дозвіллєвий ідеал у вченні Епікура.

Взаємозв’язок дозвілля й політико-економічної, ідеологічної, соціальної ситуації в античному Римі. Можливість використання дозвілля у державній політиці. Дозвілля як соціально-культурне явище у творах Цицерона, Саллюстія, Горація, Епіктета, Плінія Молодшого, Марціала, Сенеки, Таціта. Модель "ідеального" дозвілля.
Дозвіллєві практики в античній Греції

Умови, що сприяли становленню інститутів дозвілля: абсолютний, одухотворено-розумний і чуттєво-матеріальний космологізм давніх греків; релігійний політеїзм; особливості психічного складу давніх греків; змагальність (агон) грецької культури; особистісна творча активність; наявність часу; система гецьких полісів й розуміння власної гідності; своєрідне розуміння значення свободи.

Дозвілля як обов'язок. Щоденне й святкове дозвілля. Диференція дозвіллєвих практик (дозвілля вільнонароджених, метеків, рабів, жінок, дітей). Симпосії (сиситії), бенкети, гімнасії, філософські гуртки, гетерії, спілки технітів, театральні вистави, релігійні товариства, спортивні змагання. Академія Платона, Лікей Арістотеля, Сад Епікура. Панеллінські свята.
Дозвіллєві практики давнього Риму

Ідеологія і система традиційних цінностей римлянина: патріотизм, мужність, стійкість, вірність державі, помірність у задоволеннях, дисциплінованість. Дозвілля як відпочинок від праці, день, присвячений божеству, насолода, безпечна для моральних цінностей (Вергілій, Георгіки).

Трансформація цінностей в епоху Імперії. Співіснування партикуляризму й універсалізму, суперечності між офіційною ідеологією і реальною дійсністю, розлад між особистістю і державою, обов'язками і правами, колективізмом та індивідуалізмом, духом самопожертви і жагою до задоволень. Функціонування і розвиток дозвілля у двох взаємопов'язаних «просторах»: видовищному й інтелектуальному (Пліній Молодший). Видовищний otium як інструмент політичного тиску на маси, засіб формування громадської думки.

Релігійні свята, диференціація й уніфікація дозвілля, використання дозвілля в державному управлінні, інституціоналізація сфери дозвілля (бібліотеки, терми, портики, форуми, сади і парки, цирки).


Теоцентричні концепції дозвілля й

дозвіллєві практики європейського середньовіччя

Поєднання богословсько-філософських методів – екзегетики й апологетики – у працях Кіпріана, Лактанція, Мінуція Фелікса, Татіана, Таціана, Тертуліана, Іоанна Золотоуста, Святого Августина, Боеція.

Ідеальне, інтелектуальне дозвілля як «практичне» виховання істинно моральної і благочестивої особи. Досягнення вічного блаженства як мета дозвіллєвої поведінки. Принцип релігійного практицизму і функціоналізму. Сприйняття дозвілля як споглядальної діяльності; наближення особи до Бога; дозвілля як стан неробства і байдикування; дозвілля як складова вільного часу.

Світське дозвілля. Дозвілля лицарів. Верхова їзда, фехтування, плавання, гра в шахи, досконале володіння зброєю, служіння дамі серця, написання й декламування віршів на її честь. Трансформація лицарських турнірів із засобу навчання юнаків військовому мистецтву на форму дозвілля. Полювання, рибальство, замкове дозвілля.

Релігійне дозвілля (міраклі, мораліте, процесії, літургічні драми, престольні свята).

Народне дозвілля: обрядово-видовищні форми, багатоденні карнавали, вуличні дійства і процесії, свята дурнів, віслюка, вільний «пасхальний» й «різдвяний» сміх (за М. Бахтіним). Ідеологія лицарства, дозвілля лицаря (верхова їзда, фехтування, плавання, гра в шахи, майстерне володіння зброєю, служіння дамі серця, написання й декламування віршів на її честь (Ж. Флорі).


Антропоцентричні концепції дозвілля

Трансформація середньовічних ідеалів у антропоцентричні. Знецінення лицарських ідеалів, еволюція феодально-лицарської етики у дворянський кодекс честі, лицарського дозвілля - у дозвілля придворне. Проведення лицарських турнірів (не заради військових перемог, а «заради задоволення дам та розваг»), «судів кохання», читання літературних творів і дискусій на любовну тематику, «амурних» ігор («фанти любові», «замок кохання» тощо).

Інтелектуальна й практична діяльність гуманістів. Ідеал споглядання (vita contemplative) й ідеал активного громадянського життя (vita active) у працях гуманістів (К. Салютаті, Дж. Конверсіні, А. Ринуччині). Інтелектуальний аспект otium, насичений спогляданням істини і науковими заняттями, «праця на дозвіллі» (in otio meo negotia). «Вчене» дозвілля як символ наближення до блаженної Аркадії «золотого віку». Петрарка («Про усамітнене життя», «Про монастирське дозвілля»).
Дозвіллєві практики Ренесансу

Дозвіллєві практики гуманістів як ідеалізовані форми повсякденного «життя в античності». Формування вілли та «академії» . Дозвілля у заміських резиденціях. Світське дозвілля ренесансного двору. Стиль життя, усталений при дворах Медичі, д'Есте, Гонзаго та Сфорца як «осереддя вічних розваг». Вимоги до "Придворного" (Б.Кастільоне). Суспільне значення жінки (П. Брантом «Галантні дами»). Розвиток «курортного» туризму. Виникнення ботанічних садів, натуралістичних кабінетів, приватних колекцій і кунсткамер.

Придворне дозвілля (гра в шахи і шашки, триктрак, кості, карти, більярд, більбоке, стрільба з лука, верхова їзда, рибальство, трапези, театралізовані вистави, бали і маскаради, прогулянки в саду, інтелектуальні розваги). Маргарита Наваррська «Гептамерон».

Взаємодія між аристократичним і народним, міським і сільським, світським і релігійним видами дозвілля.


Теоретичні рефлексії Нового часу

Деїстичне сприйняття світу як основа світогляду людини кінця XVIІ–XVIIІ ст. Екстраполяція на сферу дозвілля таких цінностей як працьовитість, розсудливість, раціональність, утверджуваних ідеологами Просвітництва (Д. Джефферсон, Ж. А. Кондорсе, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Б. Франклін), зародження прагматичного підходу до оцінки дозвіллєвої поведінки. Морально-ригористична концепція дозвілля у філософії Просвітництва.

Дозвілля як функція дистанціювання дворян та їх панування над іншими. Значимість дозвілля у житті придворно-аристократичних кіл: обсяг часу, відведеного на різні дозвіллєві дійства; залучення до нього значної кількості осіб; характер світських контактів; постійно зростаючі витрати, які відповідали не прибуткам, а рангу й соціальному статусу придворного. Характеристика «Галантного» століття: розваги й звеселяння, відкриті лише для обраних і відповідав еталону galant homme.

Нові ідеологічні й моральні принципи в суспільстві й виникнення салонних форм дозвілля. Салон як місце зустрічі світської знаті й інтелігенції. Розмежування дозвіллєвих практик різних верств населення й дозвіллєва диференціація. Виникнення станових клубів, кав'ярень, видовищних й розважальних закладів. Елітарне й масове дозвілля.

Дозвіллєві практики як джерела інвестування. Відкриття публічних парків, розважальних комплексів, відродження купалень, професіоналізація діяльності театральних і циркових труп, інтенсифікація концертного й публічного танцювального життя. Утвердження права на дозвілля не лише «обраних», а й інших верств населення, демократизація цінностей дозвілля та масове поширення дозвіллєвих форм серед простого населення. Перетворення дозвіллєвих послуг на товар.
Дозвіллєві практики Нового часу

Дозвіллєві практики "галантного" століття. Розквіт абсолютизму. Придворно-аристократичне дозвілля. Дозвілля у палаці й при дворі. Децентралізація світської культури. Салони, сади, вілли, театри.

Дозвіллєві практики народу в добу Просвітництва. Шинки й кав'ярні, заїзжі двори, таверни, пивні погрібки. Церковні свята: Різдво, страсна п’ятниця, Паска, Вознесіння, Трійця, Тіла Господня, Успіня Богородиці, день Усіх Святих, Богоявлення тощо. Ярмаркові розваги. Ярмаркові театри «переселятися» на бульвари, де й зароджувалися нові театральні жанри (водевілі, пантоміми тощо).

Формування міського дозвілля. Виникнення міст, процеси урбанізації. Карнавалізація й масовизація дозвілля. Комунікаційна революція. Зростання освіченості бідного населення. Розвиток книгодрукування, писемності та шкільництва. Виникнення кав’ярень, гуртків, клубів. Публічні розважальні комплекси, купальні.

Культурно-дозвіллєві практики ХІХ ст. Вплив демократичних зрушень, урбаністичних процесів, науково-технічних досягнень, нового типу соціально-економічних відносин на еволюцію дозвіллєвих практик. Індустріалізація суспільства. Поділ соціального часу на вільний та робочий. Правова регламентація. Комерціалізація та масовизація дозвілля.

ДОЗВІЛЛЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Дозвілля в умовах масової культури

Дозвілля в контексті дуалізму «праця – дозвілля», «можливість – небезпека», «свобода – примус», «елітарна культура – популярна культура» (Дж. М. Кейнс, Ф. Р. Левіс та К. Д. Левіс, А. Ллойд, Х. Ортега-і-Гассет, Б. Рассел). Покращання матеріального добробуту, масова демократизація, масове маніпулювання громадською думкою з атрофацією у представників «самотнього натовпу» самої потреби у соціальній активності.

Масове дозвілля як таке, що спрямоване на адаптацію феноменів високої культури з метою їх семантичної й аксіологічної трансформації, підміну якісних критеріїв кількісними, відкидання парадигми «відображення реальності», прийняття її симуляції й демонстрації «формальної» реальності (Ж. Бодріяр, М. Горкгаймер й Т. Адорно, Г. Маркузе, Д. Рісмен). Масовизація дозвілля, що породжує людину, відчужену від результатів своєї праці, суспільства й самої себе.

Дослідження дозвілля як галузі наукового знання, як самостійного й самодостатнього соціально-культурного феномену, «капіталоємного» соціального атрибуту. Ідеї «цивілізації дозвілля», «революції вибіркового часу», «суспільств розвиненого дозвілля», «соціального світу дозвілля», «можливостей та обмежень дозвілля» (Р. Бауер, Д. Валвін, К. Валтон, Г. Годбей, Е. Джексон, Дж. Дюмазедьє, М. Каплан, Г. Сельє, П. Томпсон, інші).

Співвідношення між дозвіллям і трудовою діяльністю, дозвіллям і навчанням, дозвіллєвими практиками і стилем життя різних соціальних груп, моделями дозвіллєвої поведінки й культурним розвитком людини. Формування самостійної наукової й навчальної дисципліни дозвіллєзнавство, розвиток якого сприяє формуванню системного погляду на дозвілля, розумінню складної взаємодії й цілісності його складових, взаємозалежності дозвілля і матеріальної й духовної форм людської життєдіяльності. Дозвіллєзнавство як інтегрована теорія дозвілля.
Дозвілля як культурна індустрія

Інституціоналізація сфери дозвілля: спеціалізовані бази відпочинку та розваг, заклади культури й дозвілля, готельно-туристична та курортна мережа, мережа національних парків, природно-історичних заповідників й паркових зон, добровільні дозвіллєві об'єднання.

Становлення індустрії дозвілля та розваг, Активізація участі населення у споживанні дозвіллєвих послуг (пропаганда засобами масової інформації позитивів відповідного проведення вільного часу; розробка системи «відпочинку в кредит»; постійне оновлення, удосконалення й розширення дозвіллєвих товарів та послуг з урахуванням можливостей їхнього продажу, а не лише культурного розвитку людини; систематичне вивчення дозвіллєвих запитів та побажань населення, пропагування «правильного» шляху їх задоволення).

Тенденції у сфері дозвілля кінця ХХ – початку ХХІ ст. (децентралізація й демократизація сфери дозвілля, захист національних цінностей культури й культурної спадщини, законодавче забезпечення сфери дозвілля).


Віртуалізація дозвілля

Формування універсальної публіки, яка споживає однакову інформацію, дивиться однакові телепередачі, слухає однакову музику, відвідує однакові тематичні парки й курорти. Поняття «віртуальна реальність», «віртуальне співтовариство». Ілюзія вільного вибору партнерів спілкування і управління ігровою чи іншою розважальною віртуальною реальністю. Поширення гіперпростору мережі Internet та його наслідки. Віртуальне дозвілля, його ознаки та класифікація.


Професійна майстерність фахівця сфери дозвілля

Методичні основи та принципи навчання професіональної майстерності. Якості, вміння та навички фахівця дозвіллєвих технологій. Поняття «професійна майстерність». Мета професійної діяльності фахівця сфери дозвілля. Системна модель підготовки спеціаліста сфери дозвілля. Її складові. Професійний відбір. Зміст, методи та форми навчального процесу. Системна модель навчання.

Система підготовки та підвищення кваліфікації фахівців сфери дозвілля, її рівні (у навчальних закладах, на курсах, семінарах, тренінгах, у літніх таборах, створених громадськими організаціями, державними закладами культури, приватними рекреаційними структурами).

Специфіка професійної діяльності працівника дозвіллєвої сфери (особливості дозвіллєвої сфери у системі людської життєдіяльності; особливості клієнтів, яким надаються дозвіллєві послуги; особливості діяльності працівника дозвіллєвої сфери, його особистісного й професійного потенціалу).


РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Аванесова Г. А. Культурно-досуговая деятельность: Теория и практика организации : учебн. пособ. для студентов вузов / Г. А. Аванесова. – М. : Аспект Пресс, 2006. – 236 с.

  2. Августин Бл. О граде Божием / Блаженный Августин ; печатается с благословения Митрополита Минского и Слуцкого Патриаршего Экзарха всея Беларуси Филарета. – Минск ; М. : Харвест ; АСТ, 2000. – 1294 с. – (Классическая философская мысль).

  3. Аронсон М. Литературные кружки и салоны / М. Аронсон, С. Рейсер. – Л. : Прибой, 1929. – 310 с.

  4. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни и стиль мышления / Л. М. Баткин ; отв. ред. проф. М. В. Алпатов. – М. : Наука, 1978. – 200 с.

  5. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса // М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1965. – 525 с.

  6. Бек У. Общество риска: На пути к другому модерну / Ульрих Бек ; пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой ; послесл. А Филиппова. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 381 с.

  7. Берк П. Популярна культура в ранньомодерній Європі / Пітер Берк; пер. з англ. – К. : УЦКД, 2001. – 376 с.

  8. Бицилли П. М. Элементы средневековой культуры / П. М. Бицилли. – СПБ. : Мифрил, 1995. – XXVIII+244 с.

  9. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структура / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр., послесл. и примеч. Е. А. Самарской. – М. : Республика; Культурная революция, 2006. – 269 с.

  10. Брюнель-Лобришон Ж. Повседневная жизнь во времена трубадуров ХІІ–ХІІІ веков / Ж. Брюнель-Лобришон, К. Дюамель-Амадо ; пер. с фр., предисл. Е. Морозовой. – М. : Мол. гвардия, 2003. – 414 с.

  11. Быт и история в Античности : сб. cт. / отв.ред. Г. С. Кнабе ; АН СССР, Науч. совет по истории мировой культуры. – М. : Наука, 1988. – 270 с.

  12. Веблен Т. Теория праздного класса / Торстейн Веблен ; пер. с англ., вступ. ст. С. Г. Сорокиной ; общ. ред. В. В. Мотылева. – М. : Прогресс, 1984. – 367 с.

  13. Винничук Л. Люди, нравы, обычаи древней Греции и Рима / Л. Винничук. – М. : Высшая школа, 1988. – 495 с.

  14. Виолле-ле-Дюк Э. Э. Жизнь и развлечения в средние века / Э. Э. Виолле-ле-Дюк ; [пер. с фр. М. Ю. Некрасов ; сост. С. Е. Еременко]. Спб. : [Евразия: Твор. изд. группа «Ист. лит.»], 1997. — 381, [2] с.: ил. (Культура средних веков в памятниках исторической мысли Франции).

  15. Волощенко Г. Г. Досуг как русско-славянский концепт / Г. Г. Волощенко ; отв. ред. Н. А. Томилов. – Омск : Аякс, 1994. – 56 с.

  16. Волощенко Г. Г. Досуг как явление культуры: генезис и развитие : дисс. ... д-ра культурологии : 24.00.01 / Геннадий Григорьевич Волощенко. – Омск, 2006. – 249 с.

  17. Гесіод. Роботи і дні / Гесіод // Антична література : хрестоматія / [упоряд. О. І. Білецький]. – 2-ге вид. – К. : Рад. школа, 1968. – С. 116–124.

  18. Дауд Т. Консультирование по вопросам досуга (leisure counseling) [Электронный ресурс] / Т. Дауд // Психология и статьи по психологии. Большая психологическая энциклопедия. – Режим доступа: http://www.prosvetlenie.org/ esoteric/9/27.html

  19. Двор монарха в средневековой Европе: явление, модель, среда / под ред. Н.А. Хачатуряна. Вып. І. М.; СПб. : Алетейя, 2001. 352 с.

  20. Дебор Г. Общество спектакля / Ги Дебор ; пер. с фр. C. Офертаса, М. Якубович. – М. : Логос, 1999. – 224 с.

  21. Делюмо Ж. Цивилизация Возрождения / Ж. Делюмо ; пер. с франц. И. Эльфонд. – Екатеринбург : У-Фактория, 2006. – 720 с.

  22. Джеймисон Ф. Постмодернизм и общество потребления / Ф. Джеймисон // Логос. – 2000. – № 4. – С. 6377.

  23. Доронкина Е. Г. Проблема осознания сущности досуга / Е. Г. Доронкина // Социально-культурная деятельность : достижения, поиски, проблемы : сб. ст. – М. : МГУК, 1996. – С. 5–14.

  24. Дюби Ж. Европа в средние века / Жорж Дюби ; [пер. с фр. В. Колесникова]. – Смоленск : Полиграмма, 1994. – 316 с.

  25. Жарков А. Д. Культурно-досуговая деятельность как общественный феномен / А. Д. Жарков // Вестник Московского гос. ун-та культуры и искусств. – 2003. – № 2. – С. 72–79.

  26. Жарков А. Д. Технология культурно-досуговой деятельности / А. Д. Жарков. – М., 1998. – 248 с.

  27. Загладина С. М. Индустрия досуга / С. М. Загладина // США : экономика, политика, идеология. – 1974. – № 2. – С. 80–88.

  28. Зайцев А. И. Культурный переворот в Древней Греции. VIII–V вв. до н.э. / А. И. Зайцев ; под ред. Л. Я. Жмудя. – 2-е изд., испр. и перераб. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2000. – 320 с.

  29. Клулас И. Повседневная жизнь в замках Луары в эпоху Возрождения / И. Клулас ; пер. с фр. О. Жуковой, Л. Кайсаровой ; науч. ред. и предисл. А. П. Левандовского. – М. : Молодая гвардия, 2001. – 358 с.

  30. Кнабе Г. С. Историческое время в Древнем мире / Г. С. Кнабе // Материалы по общей истории культуры и истории культуры Древнего Рима. – М., 1991. – С. 279 – 298.

  31. Козлова С. Ренессансный сад Италии и его созерцатель / С. Козлова // Искусствознание. – 2001. – № 1. – С. 229.

  32. Ксенофонт Афинский. Домострой. - Режим доступу: http://www.etextlib.ru/Book/Details/50333.

  33. Кэндо Т. Досуг и популярная культура в динамике и развитии / Т. Кэндо // Личность. Культура. Общество. – 2000. – Т. 2. Вып. 1(2). – С. 283–308.

  34. Ларошфуко Ф. Афоризмы, максимы и размышления / Франсуа де Ларошфуко. – М. : «ОЛМА–ПРЕСС» – СПб. : «Издательский дом НЕВА», «СКРИПТОРИУМ», 2000. – 448 с.

  35. Лафарг П. Труд и праздность / П. Лафарг. – СПб. : Центральная Типография М. Я. Минкова, 1905. – 39 с.

  36. Луман Н. Развлечение / Н. Луман // Реальность массмедиа. – М. : Праксин, 2005. – С. 83–100.

  37. Лурье С. Я. История Греции: Курс лекций. / С. Я. Лурье ; под ред. Э. Д. Фролова. – СПб. : Санкт-Петербург. ун-т, 1993. – 674 c.

  38. Маркузе Г. Одномерный человек. Исследование идеологии развитого индустриального общества / Герберт Маркузе ; пер. с англ. М. : REFL-book, 1994. – 342 с.

  39. Марцеллин А. Римская история / Аммиан Марцелин ; пер. с лат.: Ю. А. Кулаковского, А. И. Сони ; [Вступ. ст., науч. ред. Л. Ю. Лукомский]. – СПб. : Алетейя, 2000. – 558, [10] с. – (Античная библиотека. Античная история).

  40. Марциал. Эпиграммы / Марк Валерий Марциал ; пер. Ф. Петровского. – Х. : Фолио ; М.: АСТ, 2000. – 448 с. – (Античная библиотека. Античная литература).

  41. Мельникова А. С. Кружки интеллектуалов в эпоху поздней Римской республики (по письмам Марка Туллия Цицерона) / А. С. Мельникова // Проблемы античной истории: сб. науч. статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д. Фролова ; под ред. д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003. – С. 243 – 260.

  42. Музыкальная эстетика западноевропейского средневековья и Возрождения / сост. текстов и общ. вступ. статья В. П. Шестакова. – М. : Музыка, 1966. – 572 с.

  43. Образование взрослых и досуг в современной Европе. Работы конф., организ. Чехословацкой комиссией по сотрудн. с ЮНЕСКО совместно с ЮНЕСКО. – Прага : Орбис, 1966. – 127 с.

  44. Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас / Х. Ортега-і-Гассет // Вибрані твори / пер. з ісп. В. Бурггардта, В. Сахна, О. Товстенко. – К. : Основи, 1994. – С. 15–139.

  45. Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исслед. по истории морали / М. Оссовская ; пер. с польск. ; общ. ред. А. А. Гусейнова ; вступ. ст. А. А. Гусейнова, К. А. Шварцман. – М. : Прогресс, 1987. – 528 с.

  46. От пира к посту: трансформация культурных практик от античности к Средним векам : сб. ст. / под. ред. О. Э. Душина, И. И. Евлампиева ; VERBUM. – Вып. 11. – СПб. : С.-Петерб. ун-т, 2009. – 208 с.

  47. Петров М. Итальянская интеллигенция в эпоху Ренессанаса // М. Т. Петров ; под ред. В. И. Рутенбурга.– Л. : Наука, 1982. – 218 с.

  48. Петрова І. В. Дозвілля в системі культурної індустрії / І. В. Петрова // Культура і мистецтво у сучасному світі : наук. записки КНУКіМ. – К., 2011. – Вип. 12. – С. 171–179.

  49. Петрова І. В. Праця і дозвілля: неминучий дуалізм / І. В. Петрова // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : зб. наук. праць. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. – Вип. 23. – С. 127–133.

  50. Петрова І. В. Становлення та розвиток дозвілля як культурного явища в епоху середньовіччя / І. В. Петрова // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : зб. наук. праць. – К., 2009. – Вип. 24. – С. 212–219.

  51. Петрова І.В. Дозвілля у теоретичних рефлексіях / І.В. Петрова. - К. : НАКККіМ, 2012. - 296.

  52. Письма и фрагменты Эпикура / Пер. с древнегр. С. И. Соболевского // Материалисты древней Греции: Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура. – М., 1955. – С. 179 – 236.

  53. Піндар. Перша Піфійська ода до Гіреона, переможця в змаганні на колісницях / Піндар // Антична література: зразки старогрецької та римської художньої літератури / Упорядник О. І. Білецький. – К. : Рад. школа, 1938. – С. 130 – 134.

  54. Платон. Бенкет / Платон ; [пер. з давньогр. У. Головач ; наук. ред. Р. Паранько]. – Львів : Укр. катол. ун-т, 2005. – 176 с. – (IN VIA).

  55. Платон. Законы / Платон ; пер. с древнегр. ; общ. ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса, А. А. Тахо-Годи ; авт. ст. в примеч. А. Ф. Лосев ; примеч. А. А. Тахо-Годи. – М. : Мысль, 1999. – 832 с. – (Классическая философская мысль).

  56. Рассел Б. Похвала праздности [Электронный ресурс] / Б. Рассел. – Режим доступа: http://royallib.ru/read/rassel_bertran/pohvala_prazdnosti.

  57. Рейнгольд Г. Умная толпа: Новая социальная революция / Г. Рейнгольд. М. : ФАИР-ПРЕСС, 2006. 416 с.

  58. Рец Ф. П. Мемуары / Ф.П. Рец. Отв. ред. Ю.Б. Виппер. – М. : Ладомир; Наука, 1997. – 831 с.

  59. Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий / Вступ. ст., сост., подгот. текста В. В. Сапова. – М.: Республика, 1995. – 462 с.

  60. Ришелье А. П. Политическое завещание / А. П. Ришелье // Андреев А. Р. Гений Франции, или Жизнь кардинала Ришелье. Документальное историческое исследование. – М.: Белый волк, 1999. – С. 152–164.

  61. Ришелье. Мемуары / Ришелье. Пер. Т.Чугунова. – М. : АСТ – Наш дом – L'Age d'Homme, 2008. – 464 с.

  62. Робер Ж.-Н. Повседневная жизнь Древнего Рима через призму наслаждений / Жан-Ноэль Робер // М.: Молодая гвардия, 2006. – 244 с.

  63. Терехова О. В. Индустрия досуга в США: экономическое исследование / О. В. Терехова. – М. : Наука, 1983. – 176 с.

  64. Тойнби А. Дж. Досуг и его использование / А. Дж. Тойнби, Д. Икеда // Избери жизнь. Диалог Арнольда Дж. Тойнби и Дайсаку Икеды. – М., 2007. – С. 155–160.

  65. Тучков H. H. Виллы Рима эпохи Возрождения как образная система: иконология и риторика / Н. Н. Тучков. – М., 2007. – С. 5–56.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка