Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5 курс



Сторінка1/5
Дата конвертації06.04.2017
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4   5
ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні

кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності

Протокол № 11 від 27.02.2016 р.
Завідувач кафедри

культурно-дозвіллєвої діяльності _________________ І.В. Петрова

Програма

для проведення фахового випробування

при вступі на навчання на 5 курс

на освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст»

на базі ОР «Бакалавр»

за спеціальністю

034 «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

та

на освітній рівень «Магістр»

на базі ОР «Бакалавр», ОКР «Спеціаліст»

за спеціальністю

034 «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

2016

Укладачі:
Карпова Л.О. кандидат педагогічних наук, професор кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності, заслужений працівник культури;
Петрова І.В. доктор культурології, професор, завідувач кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності;
Просандєєва Л.Є. доктор психологічних наук, професор кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності, декан факультету культурології.

Пояснювальна записка

Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5 курс на освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст» на базі ОР «Бакалавр» за спеціальністю 034 «Культурологія» та на освітній рівень «Магістр» на базі ОР «Бакалавр», ОКР «Спеціаліст» за спеціальністю 034 «Культурологія» проводиться у формі тестових завдань з основних дисциплін теоретичної та професійно-практичної підготовки бакалаврів, містить у собі перелік питань які охоплюють загальний комплекс завдань, що мають перевірити рівень знань та вмінь бакалавра культурології. Тестові завдання проводяться з таких дисциплін: «Історія української культури», «Культурологія», «Організація масових свят», «Організація діяльності закладів культури», «Соціально-культурне проектування», «Анімаційно-ігрові технології», «Теорія та історія дозвілля», «Історія зарубіжної культури», «Традиційний український обряд», «Режисура та акторська майстерність».

Програма вступного випробування покликана вирішити такі завдання:


  • комплексно перевірити якість засвоєних знань (у контексті навчальних програм історико-культурологічних та мистецьких дисциплін);

  • виявити рівень володіння вступниками знань з культурології, історії української культури, історії мистецтв, культурно-дозвіллєвої діяльності та вмінь застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

На вступному випробуванні абітурієнт повинен продемонструвати ґрунтовні знання основних розділів фахових дисциплін.

Порядок проведення вступного випробування:



  • допуск до вступного випробування абітурієнтів здійснюється за наявності екзаменаційного листа та документа, який засвідчує особу (паспорта, свідоцтва про народження тощо);

  • вступне випробування проводиться згідно з розкладом, складеним приймальною комісією КНУКіМ;

  • абітурієнтам дозволяється мати при собі ручку з чорнилом (пастою);

  • абітурієнт отримує лише один комплект екзаменаційних завдань, заміна завдань не передбачається;

  • під час вступного випробування не дозволяється порушувати тишу, спілкуватися з іншими абітурієнтами, користуватися електронними, друкованими, рукописними інформаційними джерелами;

  • перескладання вступних випробувань не дозволяється.


Критерії оцінювання
Фахове випробування відбувається у формі відповідей на тестові завдання та оцінюються за шкалою від 100 до 200 балів. Кожен варіант містить 50 тестових завдань. Вірна відповідь на одне тестове завдання становить 2 бали.

Підсумкова оцінка (ПО) фахового випробування складається з кількості вірних відповідей на тестові завдання (Тз) + 100 балів та вираховується згідно формули:


ПО = 2 х Тз +100



Кількість балів

Традиційна оцінка

Критерії оцінювання результатів фахового випробування


175-200

«Відмінно»

Абітурієнт правильно відповів на
80-100% питань у тестах. Продемонстровано високий рівень навчальних досягнень абітурієнта. Повне засвоєння та усвідомлення матеріалу.

145-174

«Добре»

Абітурієнт правильно відповів на
50-79% питань у тестах. Продемонстровано достатній рівень навчальних досягнень абітурієнта. Повне засвоєння матеріалу, але недостатнє його усвідомлення.

124-144

«Задовільно»

Абітурієнт правильно відповів на
30-49% питань у тестах. Продемонстровано середній рівень навчальних досягнень абітурієнта. Часткове засвоєння матеріалу.

100-123

«Незадовільно»

Абітурієнт правильно відповів на 0-29% питань у тестах. Продемонстровано початковий рівень навчальних досягнень абітурієнта. Теоретичний матеріал не засвоєно.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

«ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»


Витоки української культури, культура стародавньої доби

Предмет і завдання курсу. Поняття «культура»

Поняття «культура» в українській історіографії, історичний розвиток терміна «культура». Ґенеза культури та її функції у суспільстві. Українська національна культура в контексті світової культури. Місце і роль культури в житті особи і суспільства.

Основні культурологічні концепції. Духовна та матеріальна культура в історії цивілізації. Проблема співвідношення духовного і матеріального рівнів культури в сучасній культурології.

Структура курсу, форми і методи його вивчення. Джерельна база курсу, коротка характеристика історіографії. Сучасний стан історії культури як науки в сучасній історіографії.



Первісна культура на території України

Найдавніші сліди людських поселень на території сучасних українських земель. Еволюція матеріальної культури первісного суспільства. Характеристика старокам’яної доби (палеоліту), відкриття у Києві стоянки мисливців на мамонтів на Кирилівських висотах та Мізинської на Новгород-Сіверщині. Роль та значення В. Хвойки у дослідженні та відкритті палеолітичних культурних знахідок.

Трипільська культура та її характерні ознаки. Культура скіфів і сарматів. Феномен матеріальної культури – царські кургани. Поширення античної культури. Еллінська колонізація Північного Причорномор’я. Перші міста на території України – Ольвія, Херсонес, Теодосія, Пантікапей як центри торгівлі і культури, їх вплив на культуру слов’ян.

Культура східних слов’ян

Слов’яни на теренах Європи з І тис. н.е. Перші письмові свідчення про слов’ян в іноземних джерелах. «Повість временних літ» про культуру й звичаї східних слов’ян. Розселення східних слов’ян на території України. Концепції походження слов’янського етносу в зарубіжній та українській історіографії.

Слов’яни в групі народів індоєвропейської мовної сім’ї. Анти, венеди, склавіни – слов’янські племена та їх культура. Східнослов’янська культура: зарубинецька, черняхівська культура. Антське царство.

Язичницький світ. Язичницькі слов’янські боги. Слов’янські язичницькі свята та обряди. Поховальні обряди східних слов’ян – свідчення їх уявлень про потойбічний світ. Дуалістичний світогляд добра і зла.


УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ДОБИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Культура Київської Русі (IX-ХII ст.)

Формування ідеологічних, соціально-політичних і культурних структур, які визначили майбутню історію Європи: північ – християнський світ, південь – світ ісламу. Розкол християнства на православ’я і католицизм (1054 р.). Київська Русь у процесі взаємовпливу культур Сходу і Заходу. Дипломатичні та культурні зв’язки княжого двору з Польщею, Німеччиною, Францією, Скандинавією, Норвегією, Швецією, Болгарією. Романо-візантійський стиль в культурі і мистецтві, архітектурі Києва, Чернігова, Новгорода та інших міст Русі. Візантійське християнство та його вплив на освіту, літературу та інші складові культури. Київська Русь як новий етап у розвитку слов’янської культури: від язичництва до християнства, від міфології до православної релігії на самобутньому ґрунті.

Видатні правителі: Володимир Великий, Ярослав Мудрий. Заснування православних монастирів як центрів чорноризців, освіти, літописання, літератури, науки. Києво-печерський монастир – головний центр культури православ’я. Архітектурне монументальне, кам’яне будівництво, сакральні архітектура і живопис: Церква Богородиці або Десятинна церква, Софія Київська, Золоті Ворота з церквою Благовіщення та ін. Місцева стильова архітектура: формування національних рис української архітектури. Містобудівництво: оборонна світська архітектура. Верхнє місто «дитинець» (або «вишгород», «гора») і нижнє – «подол». Фортифікація в Києві «міста Володимира» та «міста Ярослава».

Перекладна, оригінальна і сакральна література, усна та музична народна творчість, церковно-релігійний обряд.

Історіографічні джерела про культурний розвиток Київської Русі. Культура середньовічного Криму.

Культура Галицько-Волинського князівства

(XII – перша половина XІV ст.)

Феодальна роздробленість на Русі. Розвиток культури Галицького князівства. Данило Галицький як найвидатніша постать історії і культури Південно-Західної Русі першої половини ХІІІ ст. Посилення культурної своєрідності руських земель, їх орієнтація на різні етнокультурні традиції.

Утвердження самоназви «Україна» в літописах. Київський літопис, Галицько-Волинський літопис.

Розвиток української культури у литовсько-польську добу

(друга половина XIV – перша половина XVІ ст.)

Формування української етнічної спільності та її культури. Мова як засіб консолідації українського етносу.

Формування Великого князівства Литовського та його володіння українськими етнічними землями. Вплив культури, мови, звичаїв, традицій Русі на політичне і суспільне життя Литовського князівства. Ідея єдності українських земель у пам’ятках літератури.

Збереження традиційної початкової освіти. Молитва і богослужебні книги як головні предмети освіти. Школи при монастирях і церквах. Поширення писемності і освіти. Перекладна і оригінальна література. Оригінальні літературні пам’ятки литовсько-української спільності. Судебник Казимира, Литовський статут, литовсько-руські літописи.



УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У НОВУ ДОБУ

Національно культурне піднесення

(друга половина XVІ – перша половина XVII ст.)

Утвердження ренесансно-реформаційних традицій української культури. Українські навчальні заклади, поєднання національних традицій з передовим європейським досвідом. Острозька греко-слов’янсько-латинська школа та князь Костянтин Острозький.

Братський рух за реформи церкви і освіти. Братства та їх роль в історії української культури. Педагогічна, літературно-філософська, видавнича діяльність. Роль меценатів у заснуванні Львівського, Луцького, Київського братств. Успенське братство у Львові. Культурно-освітній гурток при Києво-Печерській Лаврі. Видатні вчителі – Йов Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович.

Києво-Могилянська колегія та київський митрополит Петро Могила. Зародження театру і драматургії. Релігійна та шкільна драма. Народні ігри, театралізовані свята як основа українського народного театру.

Книгодрукування. Друкарні Івана Федорова у Львові і Острозі. Перші друковані книги в Україні.

Українська культура козацько-гетьманської доби

(друга половина XVІІ – XVIIІ ст.)

Національно-визвольна війна середини XVII ст. в думах і піснях. Стан української культури в нових умовах державності. Козацькі літописи – Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, Я. Лизогуба про культуру життя та побут українського козацтва. Козацька народно-побутова культура. Освітній рух за часів козацтва. Дума як окремий жанр пісенної творчості українського народу. Усна та пісенна народна творчість доби козаччини.



Розвиток української національної культури XIX ст.

Українське національне відродження: поняття та періодизація. Освіта, література, музика, театр у системі національно-культурного відродження.

Харківський університет та університет св.. Володимира у Києві як осередки національної науки і культури. І. Котляревський – основоположник народно-побутової української мови.

Романтизм як загальноєвропейське явище в мистецтві і культурі України. Національна модель романтизму як ідейно-філософський і художньо-естетичний феномен 20–40-х рр. ХІХ ст. Харківські романтики та їх історико-культурологічна спадщина.



Українська культура на межі XIX-XX ст.

Громадсько-культурне життя в українських землях на межі ХІХ-ХХ ст. у складі двох імперій, їх спільні та відмінні риси. Колоніальна політика Російської та Австро-Угорської імперій. Толерантність конституційної Австро-Угорської монархії у національних питаннях, легітимний характер боротьби українців за соціальні та національні права. Активізація суспільно-політичного та національно-визвольного руху і Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті. Національно-культурний рух у західноукраїнських землях. Реформування греко-католицької (уніатської) церкви, її значення в утвердженні національної самосвідомості, освіти, культури в Галичині. Митрополит Андрій Шептицький, його благодійницька діяльність. Заснування наукового інституту при Богословській академії.

Наукове товариство ім. Шевченка – НТШ у Львові. Головний друкований орган «Записки НТШ». М. Грушевський – керівник історико-філософської секції та голова НТШ. Реорганізація НТШ на зразок Академії наук, збирання фондів бібліотеки, згуртування науковців. Розвиток книгодрукування, української преси. Плеяда видатних істориків кінця ХІХ – початку ХХ ст. Оформлення Національних українознавчих шкіл: історіографії та історіософії (М. Костомаров, М. Грушевський), археології (В. Антонович), антропології (Ф. Вовк); етнології та літературознавства (М. Драгоманов, П. Петров, М. Шашкевич), мовознавства (О. Потебня, П. Житецький, А. Кримський).
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У НОВІТНЮ ДОБУ

Відродження української культури в роки визвольних змагань

(1917-1920 рр.)

Культурний, освітній, громадський рух в Україні доби Центральної Ради. Постанови і резолюції з’їздів українських партій і громадських організацій про обов’язкову освіту, впровадження української мови в початковій, середній і вищий освіті. Відкриття трьох державних гімназій з українською мовою викладання.

Встановлення влади гетьмана Павла Скоропадського, його особистий внесок у розвиток української культури. Освіта, наука, мистецтво в Україні періоду Гетьманату. Реформа освіти. Закон української держави про обов’язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України. Розвиток системи вищої освіти в Україні. Фінансування українського книгодрукування, видання українських підручників і словників. Закон про утворення фонду національної бібліотеки України. Створення Національного архіву. Заснування Української Академії наук (УАН), Української Академії мистецтв, Українського історичного музею. Новий етап розвитку українського театру.

Українська культура у міжвоєнний період (20-30-ті рр. ХХ ст.)

Політика «українізації» 1920-х рр. Суспільно-політичне і культурне життя за радянської влади в Україні. Декрети Раднаркому і ВУЦВК. «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвитку української мови», «Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату». Переведення діловодства на українську мову, складання іспиту з української мови і культури працівниками апарату. Відкриття курсів з української мови. Постанова ВУЦВК і РНК УРСР «Про забезпечення рівноправності мов та про сприяння розвиткові української культури». Результати і наслідки українізації 1920-х рр. Культурне піднесення, розширення сфери вживання української мови. Українізація преси, театрів, початкової, середньої і вищої освіти. Розвиток української науки. Діяльність наукових та науково-технічних товариств.

Культурне життя у західноукраїнських землях. Культурні зв’язки з Радянською Україною.

Українська культура в роки Другої світової війни і повоєнної відбудови (1939 – 50-ті рр. ХХ ст.)

Початок Другої світової війни. Західноукраїнські землі під німецькою окупацією. Заснування українських комітетів самодопомоги. Утворення їх координаційного органу – Українського Центрального Комітету (УЦК). УЦК, його соціально-культурна діяльність. Відкриття українських шкіл, гімназій. Заснування видавництва в Кракові, збільшення тиражу української преси в регіоні.

Сталінська тактика «спаленої землі». Зруйнування Києва, знищення пам’яток української культури. Розвиток історичної науки в евакуації, видання друком історичних праць, віршів М. Рильського, поезії П. Тичини, В. Сосюри, М. Нагнибіди, П. Воронька та ін. Культурна діяльність української інтелігенції на окупованих територіях України: Аркадія Любченка, Анатолія Гака, Тодося Осьмачки, Івана Багряного та ін.

Мистецтво як одноманітна ідеологічна продукція, підпорядкована централізованій, командно-адміністративній системі СРСР. Культура як інструмент ідеологічної обробки народу. Культ Леніна-Сталіна, культурна політика «масовізма», тема непереможності радянського ладу у мистецтві.



Українська культура у 60-80-х рр. ХХ ст.

Політична культура епохи М. Хрущова. «Відлига» в культурному житті 1960-х рр., її наслідки для України. Провідна роль України в галузях науки в СРСР. Створення нових науково-дослідних установ Академії наук УРСР.

Реформа освіти.

Творчість шістдесятників. Активізація наукової та мистецької діяльності інтелігенції. Нове покоління українських письменників, поетів, критиків.

Формування дисидентського руху творчої інтелігенції як руху національного опору тоталітарному режимові.

Український кінематограф 1960-х рр. Школа українського кіномистецтва. Українське «поетичне» асоціативне кіно. Політика знищення національної основи українського кіномистецтва.

Українська культура 1970 – 80-х рр. в умовах наростання системної кризи радянського суспільства, ідеології марксизму-ленінізму. Тотальна русифікація усіх сфер культурного життя в Україні. Повна паралізація українського національно-культурного життя. Нові хвилі арештів в Україні. Неофіційна творчість українських митців.

Музичне мистецтво у 60-х – першій половині 80-х рр. ХХ ст. Український музичний авангард у творчості композиторів-шестидесятників. Становлення професійних філармонічних колективів, симфонічних і камерних оркестрів у регіонах України, розвиток музичних колективів художньої самодіяльності. Перші джазові та естрадні композиції, рок-опера. Плеяда майстрів української сцени.

Живопис, портретний живопис, графіка, скульптура періоду 60-80-х рр. ХХ ст. Декоративно-прикладне мистецтво Катерини Білокур, М. Приймаченко. Кіно як вид масової культури. Мовна політика Компартії в радянському кінематографі. Широка мережа кінотеатрів і пересувних кіноустановок в Україні як засіб пропаганди радянського способу життя. Київська кіностудія ім. О. Довженка.
Розвиток культури незалежної України

Відродження суспільно-політичної думки, формування нових громадських організацій наприкінці 80-х рр. – початку 90-х рр. ХХ ст. Діяльність інтелігенції, її значення у формуванні політичної культури українського народу в перехідний період. Створення і діяльність неформальних об’єднань. Закони «Про мови в Українській РСР».

Проголошення незалежності України. Закон «Про освіту», «Основи законодавства України про культуру».

Розвиток української науки. Національна академія наук України (НАН України). Заснування у складі НАН України нових суспільствознавчих інститутів (сходознавства, народознавства тощо). Нові перспективи творчої праці в галузі гуманітарних наук. Створення нової національної системи атестації наукових кадрів, Вищої атестаційної комісії України, Української наукової асоціації.



Культура української діаспори у світі як складова частина української культури. Розвиток і становлення політичних, наукових і мистецьких зв’язків України з діаспорою як основа збереження цілісності української культури.
Рекомендований перелік літератури

  1. Баран В. Д. Історичні витоки українського народу / В. Д. Баран. – К., 2005. – 208 с.

  2. Бокань В. Історія культури України / В. Бокань, Л. Польовий. – К., 2002.

  3. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності / М. Брайчевський. – К., 2002.

  4. Відейко М. Ю. Трипільська цивілізація / М. Ю. Відейко. – К.: Академперіодика, 2003. – 183 с.

  5. Гаврюшенко О. А. Історія культури: навч. посібник / О. А. Гаврюшенко, В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська. – К.: Кондор, 2004. – 763 с.

  6. Греченко В. Історія світової та української культури / В. Греченко, І. Чорний. – К., 2000.

  7. Грицак Я. Й. Нариси з історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.: навч. посіб. для студентів історичних факультетів вузів / Я. Й. Грицак. – К.: Генеза, 2000. – 360 с.

  8. Грушевський М. С. Історія України-Руси.: В 11 т., 12 кн. – Т. 1-11. / М. С. Грушевський. – К.: Наук. думка, 1991-2000.

  9. Історія української культури: зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б. І. Білик, Ю. А. Горбань, Я. С. Калакура та ін.; за ред. С. М. Клапчука, В. Ф. Остафійчука. – К.: Вища школа, 2000.

  10. Історія української культури: у 5 т. – Т. 1. Історія культури давнього населення України. – К. : Наукова думка, 2001. – 1136 с.

  11. Історія української культури: у 5 т. – Т. 2. Українська культура ХІІІ – І пол. XVII ст. – К.: Наукова думка, 2001. – 847 с.

  12. Історія української культури: у 5 т. – Т. 3. Українська культура ІІ пол. XVII – XVIII ст. – К.: Наукова думка, 2003. – 1245 с.

  13. Історія української культури: у 5 т. – Т. 4. Кн. 2. Українська культура XIX ст. – К.: Наукова думка, 2005. – 1293 с.

  14. Історія української та зарубіжної культури: навч. посібник / За ред. С. М. Клапчука. – К., 2002.

  15. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: курс лекцій / М. В. Кордон. – К.,2005.

  16. Кочерга Н.К., Передерій І.Г., Мартинюк В.М. Історія української культури. Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей і форм навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2010. - 170 с.

  17. Культура українського народу: навч. посібник / В. М. Русанівський та ін. – К.: Либідь, 1994. – 272 с.

  18. Культурологія: українська та зарубіжна культура / За ред. М. М. Заковича. – К.: Знання, 2006.

  19. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів гуманітарних спеціальностей / За ред. А. В. Яртися. – Львів.: Світ, 1994.

  20. Новий довідник: Історія України. – К.: ТОВ «Казка», 2006. – 736 с.

  21. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. Попович. – К., 1998.

  22. Українська культура: історія і сучасність: навч. посібник / За ред. С. О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. – 456 с.

  23. Українська культура: лекції / за ред. Дмитра Антоновича. – К.: Либідь, 1993.

  24. Українська художня культура / За ред. І. Ф. Ляшенка. – К.: Либідь, 1996.

  25. Художня культура України: навч. пос. / Л. М. Масол, С. А. Никало, Г. І. Веселовська, О. І. Оніщенко; За заг. ред. Л. М. Масол. – К.: Вища школа, 2006. – 239 с.


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка