Програма для проведення фахового випробування при вступі на навчання на 5/6 курс за програмою освітнього ступеню



Скачати 439.57 Kb.
Сторінка1/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір439.57 Kb.
  1   2   3   4   5   6
ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні

кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства

Протокол № 7 від 18.02.2016 р.
Завідувач кафедри

музеєзнавства, пам’яткознавства

_________________ О.М. Гончарова


ПРОГРАМА

для проведення фахового випробування

при вступі на навчання на 5/6 курс

за програмою освітнього ступеню

"МАГІСТР"
за спеціальністю 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство»

на базі ОС «Бакалавр»,

ОКР «Спеціаліст» споріднених спеціальностей

2016

Укладачі:

Гончарова О.М., доктор культурології, професор, завідувач кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства

Ключко Ю.М., канд.пед.наук, професор з/н кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства

Ольговський С.Я., канд.іст.наук, професор кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства

Пояснювальна записка

Програма фахового випробування при вступі на навчання на 5/6 курс за програмою освітнього ступеню "Магістр" на базі ОС «Бакалавр», ОКР «Спеціаліст» споріднених спеціальностей охоплює коло питань, які в сукупності характеризують вимоги до знань і вмінь абітурієнтів, що бажають навчатися у Київському національному університеті культури і мистецтв за спеціальністю « Музеєзнавство, пам’яткознавство». Мета – виявити набуті абітурієнтом теоретичні знання та компетентності у галузі історії і теорії музейної справи та пам’яткоохоронної діяльності. Відповідно освітньому рівню „Магістр”, спеціальності „Музеєзнавство, пам’яткознавство”, програма іспиту складається з наступних дисциплін:

1.Музеєзнавство: історія і теорія

2. Пам'яткознавство

3.Історія України

4.Археологія України

5.Етнографія України

6.Історичне джерелознавство

7.Спеціальні історичні дисципліни

8.Музеєфікація та експертиза зброї

9.Охорона і використання пам’яток історії та культури

10.Законодавство у сфері музейної та пам’яткоохоронної діяльності.

Програма на ОС „Магістр” відповідає вимогам, які пред’являються до іспиту, а саме: передбачає як досконалу теоретичну підготовку, так і фундаментальні фактологічні та практичні знання абітурієнтів з відповідних тем (проблем).

Для конкурсного відбору осіб, які вступають для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 027 «Музеєзнавство, пам’яткознавство» на основі ступеня бакалавра та освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, конкурсний бал обчислюється як сума результату фахового випробування, вступного екзамену з іноземної мови та середнього балу додатку до диплома про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень.

Фахове випробування відбувається у формі тестових завдань та оцінюється за шкалою від 100 до 200 балів. Кожен варіант містить 50 тестових завдань. Кількість варіантів відповідей від 2 до 4. Кількість правильних відповідей може коливатися від 1 до 4. Вірна відповідь на одне тестове завдання становить 2 бали.

Підсумкова оцінка (ПО) фахового випробування складається з кількості вірних відповідей на тестові завдання (Тз) + 100 балів та вираховується згідно формули:



ПО = 2 х Тз +100

Загальні критерії оцінки за тестовими завданнями


Кількість балів

Традиційна оцінка

Критерії оцінювання результатів

176-200

відмінно

Вступник ґрунтовно засвоїв програмний матеріал; чітко орієнтується в науковій періодизації історії; вільно володіє фаховим категоріально-понятійним апаратом; обізнаний щодо найважливіших подій та явищ української історії у контексті світової історії; виявив здатність використовувати професійно профільовані знання з музеєзнавства, пам’яткознавства тощо.

150-175

добре

Вступник володіє навчальним матеріалом; орієнтується в науковій періодизації історії; володіє фаховим категоріально-понятійним апаратом; обізнаний щодо найважливіших подій та явищ української історії у контексті світової історії; виявив здатність використовувати професійно профільовані знання з музеєзнавства, пам’яткознавства тощо. Водночас, у засвоєнні програмного матеріалу виявлені певні прогалини, у відповіді на питання тестів допущені окремі помилки.

124-149

задовільно

Вступник у цілому володіє навчальним матеріалом, виявляє розуміння історичної, музеєзнавчої термінології. Між тим, у засвоєнні програмного матеріалу виявлені суттєві прогалини, у відповіді на тестові питання допущені помилки, неправильне тлумачення термінів чи понять, що свідчить про поверховість і фрагментарність знань.

100-123

незадовільно

Неправильні, фрагментарні відповіді, що демонструють нерозуміння суті програмного матеріалу в цілому, невміння дати оцінку культурним явищам та історичним подіям.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Поява і утвердження християнства на Русі. Перші християнські прояви в культурі ранніх слов’ян. Слов’яни – християни в спогадах арабських авторів VIII Дир. Аскольдове хрещення. Протистояння християнства і язичницької віри. Хрещення Ольги. Язичництво Святослава. Утвердження влади Володимира. Хрещення 988 р. Утвердження нової ідеології. Язичницькі пережитки в християнстві. Християнство і влада. Християнство і культура Давньоруської держави.

Виникнення та початкова історія українського козацтва.Виникнення українського козацтва як стану дрібних землевласників і носія буржуазних відносин. Побут та заняття втікачів та промисловців-уходників в «Дикому полі». Походження і трактування терміну «Козак». Удосконалення військової майстерності козаків. Перші згадки про козацькі походи на турецькі міста. Діяльність Дмитра Байди-Вишневецького та Івана Підкови. Утворення Запорозької Січі, її суспільно-політичний устрій. Чорноморські походи запорожців. Козацько-селянські війни 90-х років XVI ст. під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка. План створення Задніпровської козацької держави Йосипа Верещинського. Гетьмани Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Оліфер Голуб і становлення козацької автономії. Відновлення православної церковної ієрархії. Хотинська війна та її наслідки. Козацько-селянські війни першої половини XVII ст. під проводом Жмайла, Трясила, Павлюка, Гуні, Острянина.

Доба Гетьманщини. Ліквідація козацької держави та знищення Запорозької Січі.

Війна Росії з Польщею. Зв'язки України зі Швецією та іншими державами. Загострення відносин з Росією. Смерть Богдана Хмельницького. Боротьба старшинських угрупувань за владу в Україні. І. Виговський. Гадяцький договір. Андрусівський договір. Розчленування українських земель. Боротьба народних мас України проти агресії турецьких і татарських феодалів. І. Сірко. П. Дорошенко. «Вічний мир» Росії з Польщею.

Гетьман І. Мазепи. Об’єднання українських територій. Дипломатична гра. Культурний та економічний розвиток. Північна війна та Україна. Наступ царизму на автономію України. Українсько-польські, українсько-шведські зв’язки. Полтавська битва. Невдача планів І. Мазепи. Зруйнування російськими військами Батурина та інших міст і сіл України, Запорозької Січі. П. Орлик, його Конституція. Створення Нової Запорозької Січі. Особливості соціально - економічного розвитку Правобережжя.

Розвиток сільського господарства. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережній і Слобідській Україні. Розвиток промисловості. Торгівля. Міста. Централізаторська політика царського уряду. Остаточна ліквідація автономного устрою. Малоросійська колегія. Соціальне підґрунтя ліквідації політичної автономії України. Коліївщина 1768 р., її соціальне та політичне підґрунтя. М. Залізняк, І. Гонта. Рух опришків. О. Довбуш. Вплив на Україну селянської війни 1773—1775 рр. під керівництвом О. Пугачова. Повстання в Турбаях.

Російсько-турецькі війни 1768—1774 рр. і 1787—1791 рр., та участь в них українських козаків. Заселення і розвиток Південної України, Заснування Херсона, Миколаєва і Одеси. Поділ Польщі і участь Росії у ньому. Загарбання Росією Правобережжя, західних українських земель — Австрійською імперією.

Маніфест Катерини II про руйнацію січі. Доля козаків.. Роздача царизмом запорозьких земель. Історичне значення Запорозької Січі. Кінець Гетьманщини її місце в історії українського народу. Утворення губерній та поширення кріпацтва.



Українські землі під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Перша світова.

Українська культурі другій половині XVII—XVIII ст. Занепад феодально-кріпосницької системи в Україні в першій половині XIX ст. Декабристський рух в Україні Початок відродження української свідомості. Українська інтелігенція і формування національної свідомості. Товариство об’єднаних слов’ян. Кирило-Мефодіївське товариство, його керівники та програмні документи. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст. «Руська трійця». Події революції 1848—1849 рр. в західноукраїнських землях. Скасування кріпосного права. Українці в першому парламенті Австро-Угорщини. Стан і розвиток культури в Україні в першій половині XIX ст. Здійснення реформ 60-х років XIX ст. в Україні. Скасування кріпосного права. Розвиток капіталізму в Україні в другій половині XIX ст. Національно-визвольний рух в Україні в 60—90-і роки XIX ст.



Розвиток культури в другій половині XIX ст. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку XX ст. Революційні події в Україні в 1905—1907 рр. Соціально-політичний і економічний розвиток українських земель напередодні першої світової війни. Столипінський політичний режим. Розвиток культури в Україні на початку XX ст. Україна в роки першої світової війни Початок війни. Україна в планах загарбників. Боротьба за автономію та самостійність України на фронті та в тилу війни.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка