Програма для опрацювання отриманих даних геодезичних вимірів має бути такою, щоб виконувати максимально складні завдання, і водночас простою у користуванні



Скачати 384.57 Kb.
Дата конвертації07.11.2016
Розмір384.57 Kb.
РОЗДІЛ 4

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГЕОДЕЗИЧНОГО

ТА ЗЕМЛЕВПОРЯДНОГО ВИРОБНИЦТВА

УДК 528.48



Аналіз програмного забезпечення для опрацювання результатів вимірювань електронних тахеометрів
І. Рій, ст. викладач, О. Бочко, к.е.н.

Львівський національний аграрний університет
Постановка проблеми. З кожним роком перед геодезичним виробництвом постають нові завдання, які потребують швидкого і правильного розв’язання. Це вимагає застосування нових технологій і засобів вимірювання. Застосування електронних тахеометрів дає змогу істотно скоротити час на проведення польових робіт з одночасним підвищенням точності вимірювань, забезпечити високу точність результатів вимірювань та автоматичне збереження даних. Розвиток програмних засобів для опрацювання геоде­зичних вимірів допоможе скоротити час на камеральне опрацювання даних.

Програма для опрацювання отриманих даних геодезичних вимірів має бути такою, щоб виконувати максимально складні завдання, і водночас простою у користуванні.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. У ринкових умовах гос­подарювання особливої актуальності набули проблеми взаємодії новітніх методів опрацювання результатів і засобів виконання геодезичних робіт. Камеральне опрацювання результатів геодезичних вимірів електронних тахео­метрів вимагає використання спе­ціального програмного забезпечення. Нині на ринку є велика кількість програмного забезпечення для опра­цювання результатів вимірювань з електронних тахео­метрів. Усі фірми-виробники намагаються вдосконалю­вати свої продукти, робити програми універсальними та зручними у користуванні. Ці питання недостатньо розкриті, тому що більшість публікацій містить інформацію рекламного характеру.

Постановка завдання. Завдання дослідження – проаналізувати сучасне програмне забезпечення для опрацювання геодезичних вимірів електронними тахеометрами, виконати класифікацію програмного забезпечення.

Виклад основного матеріалу. Програми для опрацювання геодезичних вимірів зчитують дані з тахеометрів, що являють собою файл із координатами точок знімання та їх іденти­фікаторами, а також інформацією, що отримана в результаті вимірів. Файли створюються або у спеціальних форматах залежно від приладу або у звичайному текстовому форматі ASCIІ. Вихідні текстові дані перетворюються на координати опорних точок, відносно яких за виміряними величинами (кутами та відстанями, які можна редагувати) визна­чають місця розташування об'єктів на місцевості. Після цього створюють графічний векторний файл. Отримані файли можна конвертувати у потрібні формати та створювати різноманітні звітні документи [1].

Камеральне опрацювання даних є важливим етапом геодезичних робіт, що вимагає використання спеці­ального програмного забезпечення, яке здатне вирі­шувати будь-які професійні завдання та долати проб­леми, що можуть виникнути у виконавців на цьому етапі робіт. Камеральні роботи можна поділити на такі етапи: попереднє опрацювання результатів вимірів електронних тахеометрів; графічне опрацювання результатів (візуалізація); редагування отри­маних даних; створення технічних звітів.

Залежно від того, які етапи камерального опрацювання даних забезпечує програма, можна виділити спеціалізоване, загальне та універ­сальне програмне забезпечення.

Рис. Класифікація програмного забезпечення.


Спеціалізоване програмне забезпечення дає змогу виконувати імпорт/експорт, редагування та опрацювання вимірів електронних тахеометрів, але водночас не забезпечує візуалізації одержаних даних.

Комунікаційне програмне забезпечення, інстальоване в персональний комп'ютер або ноутбук, призначене для обміну даних між внутрішньою пам'яттю електронних інструментів (електронних тахеометрів, нівелірів, GPS-приймачів) та комп'ютером. Комунікаційне програмне забезпечення дає змогу також виконувати первинне редагування "сирих" польових даних [2].

На сьогодні існує велика кількість програмного забезпечення, що застосовується для попереднього опрацювання геодезичних вимірів. Зазвичай такі програми можуть працювати лише з певними типами файлів залежно від електронного тахеометра тощо [3].

Програма Sokkia Link розроблена для забезпечення комунікації електронних інструментів Sokkia (цифрових нівелірів, тахеометрів, GPS). Крім завантаження й вивантаження даних, програма надає можливість керування інструментом за допомогою настільного або планшетного комп'ютера, пере­творюючи, таким чином, апаратно-програмний комплекс в "електронну мензулу".

Можливості Sokkia Link: прийом даних із цифрових нівелірів, тахеометрів, GPS компанії Sokkia; імпорт/експорт даних у форматі Sokkia, текстових файлів в Excel; підвантаження файлів AutoCAD й експорт в AutoCAD (2D й 3D); графічне представлення вимірювань; графічні можливості (малювання лінії, кола, прямокутників), вставка тексту; створення й завантаження у прилад списку кодів; обчислення координат; обчислення розбивних елементів і винесення точок; перетворення з однієї системи координат в іншу (Гельмерта); обчислення площі; управління тахеометром (вимірювання, орієнтування, обернена засічка) [4].


Можливості ProLINK Comms: імпорт польових даних з електронних тахеометрів, контролерів-накопичувачів або GPS-приймачів у персональний комп’ютер для подальшого редагування, редукування і трансформування даних. ProLINK Comms підтримує такі формати імпорту: SDR, MOSS, SDMS і ASCII; редагування польових даних; редукування даних; трансформація даних; вибір координатної системи; експорт даних. ProLINK Comms підтримує такі формати експорту: SDR, DXF, MOSS, ICS, SDMS і ASCII; створення власних форматів даних. У програмі ProLINK Comms можна створювати власні нестандартні формати даних, для чого передбачений Менеджер конвертування (Conversion Definition Manager). Він дозволяє переносити рядки і колонки даних з файлів зовнішніх форматів у рядки і колонки польового журналу ProLINK Comms і, навпаки, з рядків і колонок польового журналу – у рядки й колонки файлів зовнішніх форматів [4].

LEICA GEO office містить такі стандартні функції: управління даними; імпорт та експорт даних; засоби для GNSS, TPS та нівелірів; візуалізація та редагування; просте створення звітів. Стандартні функції можна розширити потужними додатковими модулями: обробка GPS/ГЛОНАСС вимірювань; перетворення координат; імпорт даних у форматі rinex; зрівнювання мережі; експорт даних у GIS/CAD формат [5].

Спеціалізовані програми використовують для передавання даних між електронними тахеометрами різних фірм-виробників та персональним комп'ю­тером.



Загальне програмне забезпечення містить кілька модулів, що забезпечують опрацювання геоде­зичних вимірів на всіх етапах камеральних робіт. Під час опрацювання геодезичних вимірів за допомогою загального програмного забезпечення виконавець має змогу вибрати спосіб обчислення, контролювати точ­ність розрахунків, створювати графічні файли з отриманих даних та візуально аналізувати коректність результатів, формувати звіти. Як додаткові матеріали можна використовувати зіскановані карти і плани, аерознімки тощо.

Крім основних, функції програми можуть містити до­даткові модулі для опрацювання GPS/ГЛОНАСС-вимірів, результатів нівелювання, врівноваження мереж, пере­творення координат тощо. Виконана певна уніфікація, що дає змогу опрацьовувати інформацію більшості типів електронних тахеометрів, для чого застосовують спе­ціальні універсальні формати даних вимірів.

Крім зазначених функцій попереднього опрацювання даних тахео­метричного знімання, таке програмне забезпечення містить набір графічних інст­рументів для побудови топографічних карт і планів (візуалізації), дозволяє розв'я­зувати безліч прик­ладних задач та формувати звітну документацію.

Універсальне програмне забезпечення дає змогу більше зосередитися на візуалізації отриманих резуль­татів. Це програмні засоби для виконання растрово-векторного перетворення (векторизації) просторових даних, автоматизації опрацювання даних геодезичного знімання місцевості та інженерного проектування, візуалізації та аналізу просторових даних. За допо­могою саме таких програм можна легко виготовляти звітну документацію.

Серед універсального програмного забезпечення в нашій країні доволі поширений продукт українського виробництва. Програмний пакет Digitals розроблений у ДНВП "Геосистема" (м. Вінниця Україна), призначений для ство­рення цифро­вих планів і карт та виконання робіт із землеустрою, розв’язування інженерних і прикладних задач.

Digitals Standard — початкова версія програми, що містить базові мож­ливості: створення цифрових карт в умовних знаках, запис IN4 та інших форматів, моделювання рельєфу, розрахунок площ та об’ємів, друк державних актів та інших графічних документів.

Delta/Digitals – програмне забезпечення цифрової фотограмметричної станції (ЦФС) для фотограмметричного опрацювання результатів аерофо­тознімання. Ґрунтується на картографічному ядрі Digitals з можливістю виконання стереоскопічних вимірів.

Підпрограма Geodesy призначена для обробки польових вимірювань теодолітного і тахеометричного знімання, полігонометричних ходів та мереж, проводить їх зрівноваження з виданням звітів, виконує контроль помилок у вхідних даних з можливістю редагування вимірювань.

Програмний комплекс CREDO v 3.1 (фірми "Кредо Діалог", Білорусь) розроблений для камеральної обробки геодезичних вимірювань, створення та редагування ЦМР, формування креслень, планів та карт і розв'язання багатьох задач у будівництві, землевпорядкуванні та геодезії. Програмний комплекс CREDO має модульну систему (комплексні технології) взаємодоповнювальних програмних продуктів, які зібрані в автоматизовані технологічні лінії: інженерна геодезія, інженерна геологія, землеустрій, проектування генеральних планів об'єк­тів промислового і цивільного будівництва, а також проектування об'єктів транспорту, зокрема автомобіль­них доріг усіх категорій (ремонт і нове будівництво).

Програма CREDODAT призначена для автоматизації камеральної обробки інженерно-геодезичних даних під час вишукувань об'єктів цивільного, про­мислового і транспортного будівництва, геодезичного супроводу будівництва, маркшейдерських робіт, робіт зі створення і реконструкції геодезичних опорних мереж [2].

Програма CREDODAT імпортує дані у форматах приладів: Nikon, Trimble, Geodimeter, Sokkia, Leica, Topcon, УОМЗ (2ТА5, 3TA5), а також із текстових файлів. Програмне забезпечення дає змогу виконувати попереднє опрацювання та редагування вимірів, створення та використання власних систем польового кодування, зрівноваження та проектування геодезичних мереж, виготовлення звітних документів.

Серед особливостей програми – відсутність обме­жень на обсяг інформації, що опрацьовується в мережах і під час знімання, графічна ілюстрація про­цесів опрацювання даних, а також можливості налаш­тування процедур введення, опрацювання і створення вихідних документів під стандарти підприємства, національні стандарти і мови.

Програмний комплекс «Маркшейдерсько-геодезичні мережі і зйомки» призначений для прорахунку точності і врівноваження планово-висотних мереж довільної конфігурації. У програмному комплексі поєднано унікальні можливості для врівноваження будь-яких мереж та пошуку грубих помилок, які на сьогодні не може надати жодна з існуючих програм щодо врівноваження мереж. Містить такі програмні модулі:



  • імпорт результатів вимірювань з електронних тахеометрів і супутникових GNSS-вимірювань;

  • урівнювання планових, висотних і комбінованих мереж знімальної основи спільно із супутниковими вимірюваннями;

  • обробка вимірів топографічних зйомок і експорт результатів у САПР;

  • інтерактивне проектування та попередній розрахунок точності планових і висотних геодезичних мереж.

Програмний комплекс орієнтований на роботу з електронними тахеометрами, але дозволяє вводити і обробляти дані з польових журналів для оптичних геодезичних інструментів.

Topocad – це система автоматизованого проектування (САПР), створена спеціально для обробки результатів площинних і лінійних вишукувань, створення ЦММ, підготовки топографічних креслень, геодезичного забезпечення будів­ництва, маркшейдерського забезпечення розробки родовищ корисних копалин, збору та оновлення даних ГІС.

Topocad дозволяє виконати комплексну обробку даних від збору результатів польових спостережень і створення моделі підоснови до підготовки даних проекту будівництва для виносу в натуру. У програмі є вбудований генератор звітів, який дозволяє модифікувати звіти залежно від вимог.



Висновки. На сьогодні на ринку пропонується велика кількість програм­ного забезпечення для опра­цювання результатів вимірювань з електронних тахео­метрів та GPS-спостережень. Усі фірми-виробники намагаються вдосконалю­вати свої продукти, робити програми універсальними та зручними у користуванні. Залежно від того, які етапи камерального опрацювання даних (попереднє опрацювання вимірів, візуалізація, редагування та формування звітів) забезпечує програма, можна виділити спеціалізоване, загальне та універсальне програмне забезпечення.

Бібліографічний список

  1. Мороз О. І. Геодезичні прилади / О. І. Мороз, І. С. Тревого, Т. Г. Шевченко. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2006. – 464 с.

  2. Тревого І. Аналіз програмного забезпечення для опрацювання геодезичних вимірів електронних тахеометрів / І. Тревого, М. Гур’єва // Сучасні досягнення геодезичної науки і виробництва : зб. наук. пр.– Львів, 2012. – Вип.1 (23). – С. 159–161.

  3. Світличний О. Основи геоінформатики : навч. посіб. / О. О. Світличний, С. В. Плот­ницький ; за заг. ред. О. О. Світличного. – Суми : Унів. кн., 2006. – 295 с.

  4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.demetra5.kiev.ua/ua/catalog/programmnoe-obespechenije.

  5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.doka-geo.com.ua/catalog/programne-zabezpechenna/programy-dla-geodeziji-ta-geodezychnyh-vyshukuvan/products/leica-geo-office/ .


Рій І., Бочко О. Аналіз програмного забезпечення для опрацювання резуль­татів вимірювань електронних тахеометрів

Проаналізовано сучасне програмне забезпечення для опрацювання геодезичних вимірів електронних тахеометрів. Взято до уваги основні характеристики і функціональні особливості програм та програмних пакетів, виконано їх класифікацію.



Ключові слова: електронні тахеометри, програмне забезпечення, результати вимірювань.
Riy I., Bochko О. Analysis software for processing geodetic measurements of TPS

The analysis of modem software for processing geodetic measurements of TPS was performed. Main characteristics and functional features of software and software packages were taken into account and their classification was made.



Key words: electronic theodolite, software, measurement results.
Рий И., Бочко О. Анализ программного обеспечения для обработки результатов измерений электронных тахеометров

Проанализировано современное программное обеспечение для обработки геоде­зических измерений электронных тахеометров. Приняты во внимание основные харак­теристики и функциональные особенности программ и программных пакетов, проведена их классификация.



Ключевые слова: электронные тахеометры, программное обеспечение, результаты измерений.

УДК 91:681:518:332.3



РОЛЬ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ У

ПРОГНОЗУВАННІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
Ю. Солярчук, к.е.н.

Львівський національний аграрний університет
Постановка проблеми. Кризова тенденція у землекористуванні аграрної і неаграрної сфер поставила низку проблем щодо прогнозу розвитку земельних відносин. У більшості галузей народного господарства через недосконалість нормативів, низький рівень проектно-технічних і необхідних державних рішень, відсутність проектів (схем) землеустрою, державних програм землі вико­ристовуються нераціонально, їх якісний стан погіршується. Екологічна криза, зменшення вмісту гумусу в ґрунті, зниження родючості земель, розвиток вітрової ерозії ґрунтів, погіршення використання лук і пасовищ тощо – усе це вимагає поліпшення застосування геоінформаційних систем і технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Географічним інформаційним системам і технологіям у сучасних умовах приділяється велика увага. Інформація завжди була важливим елементом життя людського суспільства і засобом вивчення навколишнього природного середовища [1-5]. Сьогодні інформатика стає цен­тральною наукою природознавства й економіки [3].

Інформаційні ресурси належать до найважливіших ресурсів, без впро­вадження яких в принципі неможливі ефективні функції управління [5]. Для прийняття обґрунтованих, правильних управлінських рішень необхідні достовірні, актуальні, змістовні, доступні, точні, об’єктивні і повні інформаційні дані [1]. Географічні інформаційні системи надають сьогодні цінні послуги в усіх сферах управління суспільства, а також у процесі пошуку прогнозних рішень під час планування використання та охорони земель, зокрема у розробці Загально­державної програми використання та охорони земель, Загальнодержавної програми земельних відносин тощо.



Постановка завдання. Одним із основних завдань, які ставлять перед землевпорядною службою, є практичне використання інформаційних технологій у прогнозуванні використання та охорони земель, плануванні розвитку сільських територій тощо. Для комплексного аналізу використання і охорони земельних ресурсів необхідно мати базу інформаційних даних з використанням уніфікованої технології ведення та обробки інформації сучасними комп’ютерними системами і технологіями. Обґрунтованість і достовірність прийняття управлінських рішень залежать від рівня використання інформаційних ресурсів і застосування багатоваріантних оптимізаційних соціально-економічних, екологічних, прогнозних розрахунків тощо.

Виклад основного матеріалу. Географічна інформація завжди була важливим елементом розвитку суспільства і засобом вивчення навколишнього світу.

Ось чому останніми роками в нашій країні отримав розвиток такий клас інформаційних систем, як ГІС. Географічна інформаційна система (ГІС) – це інформаційна система, яка використовується для збору, зберігання, обробки і розповсюдження просторової інформації з метою прийняття обґрунтованих проектних державних рішень. Така інформаційна інфраструктура реалізується у формі інформаційних систем, головною компонентою яких є цифрова топографо-геодезична і картографічна продукція. Така продукція досить успішно може використовуватись у прогнозуванні використання і охорони земель, розвитку земельних відносин тощо, оскільки для комплексного аналізу інформації й підготовки проектних та управлінських рішень відібрані дані використання і охорони земель мають просторову прив’язку до:



  • землекористування господарства, району, регіону;

  • структури адміністративного поділу (коди районів, міста, сільського населеного пункту);

  • мереж спостережень (земельні ділянки) [5].

Водночас необхідно зазначити, що ще не на належному рівні є робота зі створення банку геопросторових даних. Негативними явищами, які впливають на збір, обробку, зберігання геопросторових даних, є такі [5]:

  • створення недостатньо професійних структур картографічного та геоінформаційного напряму;

  • не завжди санкціоноване використання державних фондів картографічних матеріалів та інших інформаційних ресурсів;

  • посилення впливу відомчої продукції, «приватизація» картографічних матеріалів на одну і ту саму територію різними структурами;

  • виконання робіт у різних масштабах, несумісних між собою.

Внаслідок цього цифрові картографічні матеріали створюються без необхідного рівня уніфікації як за складом, так і за формами, недостатнім є організаційне та програмно-технічне забезпечення.

Прогнозування використання земель та їх охорона, планування та розвиток територій є найважливішим завданням органів державного управління на різних рівнях. На базі ГІС можна раціонально та ефективно здійснити необхідні розрахунки та прийняти оптимальні проектні та управлінські рішення [6].

ГІС допоможуть інтегрувати всю необхідну інформацію, зробити аналіз і моделювання різного роду ситуацій на відповідній території.

Геоінформаційні системи, які зберігають дані про земельні ресурси, про всі об’єкти нерухомості, які розміщені на конкретній території регіону, права на ці об’єкти та іншу інформацію, мають важливе значення для управління регіональним розвитком.

Головною ознакою ГІС є можливість наглядно представити інформацію про території, яку не може дати жодна інша інформаційна система. Таким чином, ГІС дають змогу підвищити ефективність і своєчасність прийняття вірних рішень у різних сферах діяльності на території регіону, населеного пункту тощо.

Висновки. Поєднання інформації за допомогою ГІС дає унікальну можливість для їх застосування в широкому спектрі:


  • розроблення Загальнодержавної, регіональних програм використання і охорони земель;

  • розроблення Загальнодержавної програми земельних відносин;

  • розроблення схем (проектів) землеустрою конкретних землекористувачів тощо;

  • оновлення карт і атласів за допомогою введення нових даних в інформаційні модулі ГІС окремих картографічних продуктів;

  • прискорення процесу складання найскладніших картографічних матеріалів на комп’ютерах;

  • раціональне здійснення управління територіями, у тому числі земельними, нерухомим майном, розвитком населених пунктів тощо;

  • управління в умовах надзвичайних ситуацій;

  • моніторинг ситуації територій;

  • оптимальний розподіл земель між сферами господарської діяльності і підвищення їх продуктивності;

  • відновлення територій, які втратили своє сільськогосподарське значення;

  • розроблення заходів з охорони і раціонального використання лісових ресурсів;

  • заліснення водних об’єктів, виділення і впорядкування зелених зон навколо міст та створення в них відповідного режиму ведення господарства;

  • у навчальному процесі навчальних закладів тощо.

Географічні інформаційні системи і технології є основними важливими критеріями економічного й соціально-екологічного та культурного розвитку територій (країни, регіону, населених пунктів тощо).

Застосування ГІС у прогнозуванні використання і охорони земель, про­веденні моніторингу, у землеустрої, під час складання паспортів земельних ділянок, управління земельними ресурсами тощо забезпечить оперативність, ефективність виконання завдань комплексного розвитку господарства країни, регіону тощо.



Бібліографічний список

  1. Урахування властивостей інформації при формуванні бази даних ГІС для управління Інгулецькою зрошувальною системою / В. В. Морозов, Е. Г. Волочнюк, В. І. Пічура [та ін.] // Географічні інформаційні системи в аграрних університетах : тези доп. 2-ої Міжнар.наук.-метод. конф., Херсон, 21-22 трав. 2007 р. – Херсон, 2007. – С. 23-25.

  2. Морозов Р. В. Основні аспекти використання ГІС для прийняття оптимальних управлінських рішень в економіці сільського господарства і АПК / Р. В. Морозов // Географічні інформаційні системи в аграрних університетах : тези доп. Міжнар. наук.-метод. конф., Херсон, 14-15 верес. 2006 р. – Херсон, 2006.

  3. Сохнич А. Я. Філософські та прикладні аспекти природокористування / А. Я. Сохнич. – Львів : Ліга–Прес, 2011. – 216 с.

  4. Сохнич А. Я. Аспекти підготовки інформації і прогнозування використання земельних ресурсів / А. Я. Сохнич, Ю. Д. Солярчук, М. В. Смолярчук ; за заг. ред. д. е. н. А. Я. Сохнича. – Львів : НВФ «Укр. технології», 2008. – 81 с.

  5. Тягур В. К. Географічна інформаційна система – основний критерій економічного, соціального та культурного розвитку / В. К. Тягур // Географічні інформаційні системи в аграрних університетах : тези доп. Міжнар. наук.-метод. конф., Херсон, 14-15 верес. 2006 р. – Херсон, 2006.

  6. Рибалко Б. В. Геоінформаційні системи – новий крок в дослідженні земельних ресурсів / Б. В. Рибалко, С. П. Шукайло, Я. Ю. Саприкіна // Географічні інформаційні системи в аграрних університетах : тези доп. Міжнар. наук.-метод. конф., Херсон, 14-15 верес. 2006 р. – Херсон, 2006.


Солярчук Ю. Роль геоінформаційних систем і технологій у прогнозуванні використання та охорони земель

Розглядаються питання застосування геоінформаційних систем і технологій у прогнозуванні використання та охорони земель, підкреслюється, що інформаційні ресурси належать до найважливіших ресурсів, без впровадження яких в принципі неможливо приймати обґрунтовані правильні управлінські рішення.



Ключові слова: географічні інформаційні системи і технології, інформаційні ресурси, планування і розвиток територій, прогнозування використання земель, управління земельними ресурсами.
Solyarchuk Yu. The role of the geographical information systems and technologies in the prediction of the use and protect the earths

The questions of application of the geographic information systems and technologies are examined at prognostication of the use and guard of earths, it is underlined that informative resources behave to the most important resources behave to the most important resources, without introduction of which in principle it is impossible to accept the faithful administrative decisions grounded.



Key words: geographical information systems and technologies, informative resources, planning and development of territories of prognostication of the use of earths, management the landed resources.
Солярчук Ю. Роль геоинформационных систем и технологий в прогнози­ровании использования и охраны земель

Рассматриваются вопросы использования геоинформационных систем и техно­логий в прогнозировании использования и охраны земель, подчеркивается, что инфор­мационные ресурсы относятся к важнейшим ресурсам, без которых в принципе невозможно принимать обоснованные, верные управленческие решения.



Ключевые слова: географические информационные системы и технологии, инфор­мационные ресурсы, прогнозирование использования земель, управление земельными ресурсами.

УДК 528.029.4/.6-.504.53



Використання методів дистанційного зондування

в дослідженні об’єктів гідрографії на території Закарпатської області
Я. Хлян, ст. викладач, Н. Здобицька, асистент

Львівський національний аграрний університет
Постановка проблеми. Сучасний розвиток комп'ютерних технологій та програмного забезпечення дає змогу широко використовувати дані дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у всіх сферах діяльності людини. Існуюча база даних космічного знімання залежно від мети та завдань досліджень надає змогу використовувати різночасові знімки, знімки різного просторового чи спектрального розрізнення, з різних знімальних систем тощо. Основною перевагою даних дистанційного знімання є їх об'єктивність та оперативність [1].

Одним із методів дослідження території за даними ДЗЗ є створення так званих різницевих карт, які демонструють зміни у ландшафті досліджуваної області за певний проміжок часу.

Екологічні та економічні параметри території Закарпатської області є предметом постійного вивчення в ході виконання державних і міжнародних програм. Важливість цих досліджень пояснюється тим, що територія оцінюється як регіон з високим ступенем виникнення паводків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Завдання регулювання та управління режимом річкового стоку в Карпатському регіоні є дуже актуальним. Одним із основних засобів управління водними ресурсами для їх усестороннього використання та запобігання паводкам є створення водосховищ. Водосховища в Карпатах створюють здавна та з різною метою: для поліпшення умов лісосплаву, для енергетики, для запобігання паводкам.

Створення водосховищ у верхів’ях і в долинах гірських водотоків супро­воджується підняттям рівня води, що призводить до надмірного зволоження значних породних масивів, цілковито змінює умови існування схилів долин, активізує протікання силових гравітаційних процесів.

Згідно з концепцією розвитку гідроенергетики та протипаводкового захисту басейну р. Тиса проводиться вивчення використання водних ресурсів області. ВАТ “Укргідропроект” (м. Харків) розробляє схему охорони та комплексного вико­ристання водних ресурсів річок області.

Останніми десятиліттями в практиці використовуються методи побудови цифрової моделі рельєфу на підставі лазерного сканування місцевості. Дослідження гідрографічних об’єктів з використанням даних лазерного сканування ґрунтується на лазерному вимірюванні віддалі від приладу до точки місцевості.



Постановка завдання. Метою дослідження є оцінка числових харак­теристик водонаповнення заданого басейну при зміні рівня підйому води, а також для отримання графічних документів, відповідних отриманим числовим харак­теристикам.

Виклад основного матеріалу. Будь-який об'єкт на земній поверхні володіє власною відбивною здатністю, залежно від якої ми й отримуємо різні інтенсивності відбитого сигналу. Кольорова класифікація дозволяє візуально розрізнити об'єкти з різною відбивною здатністю і, відповідно, їх розпізнати й векторизувати. Дуже чітко на лазерно-локаційному зображенні представлена межа водної і земної поверхні, що дає змогу чітко виділяти берегову лінію. Можливим є навіть автоматичне розпізнавання. У багатьох випадках відсутність віддзеркалень на лазерно-локаційному зображенні може виступати як додаткова дешифрувальна ознака у виявленні заболочених ділянок, районів з підтопленим ґрунтом, які важко можуть дешифрувати за аерознімками [3].

Для виконання поставленого завдання необхідна векторна карта з даними про рельєф та інформація про рельєф дна досліджуваних річок. Досліджувана область може бути задана площинним або замкнутим лінійним об’єктом векторної карти.

Визначення об’єму водосховища виконується методом вимірювання площ ізобат за даними зйомки ложа водосховища. Об’єм водосховища визначається за формулою

V= (1)

(2)

де – об’єм води, охоплений двома сусідніми ізобатами;



– площі сусідніх ізобат;

– переріз рельєфу.

Середню глибину обчислюють за формулою



. (3)

За отриманими результатами будують графіки зміни площі водної поверхні, об’єму й середньої глибини водосховища залежно від висоти рівня води та графіки зміни в кількісному та процентному співвідношенні загального і корисного об'ємів водосховища за заданий період та прогноз цих змін [2; 3].



Висновки. Застосування дистанційних методів для точної й достовірної оцінки стану водойм є актуальним завданням для забезпечення ефективного господарського використання водних ресурсів та оцінки екологічного стану прилеглих територій. Результатами виконання комплексу задач є: числові характеристики водонаповнення в разі зміни рівня підйому води, збережені в базу даних; графіки зміни значень числових характеристик залежно від рівня підйому води; дані профілювання наповненої області, видані на друк і збережені в графічні формати; матриці глибин, відповідні побудованим зонам затоплення; матриці якості, відповідні побудованим зонам осушення.

Бібліографічний список

  1. Замятин А. В. Анализ динамики земной поверхности по данным дистанционного зондирования Земли / А. В. Замятин, Н. Г. Марков. – М. : ФИЗМАТЛИТ, 2007. – 176 с.

  2. Мирза Н. С. Геометрический подход для решения задачи расчёта зон затопления / Мирза Н. С. // GraphiCon'2007 : материалы Междунар. науч.-практ. конф., Russia, Moscow, June 23-27, 2007. – М. : МГУ, 2007. – 208 с.

  3. Millar D. Meeting Hydrographic Charting Specifications with the SHOALS-1000T Airborne LIDAR Bathymeter / Millar D., Lockhart C., Arumugam D. // Proceedings of the U.S. : Hydrographic сonf., 2005. – San Diego, Manchester : Grand Hyatt, 2005.


Хлян Я., Здобицька Н. Використання методів дистанційного зондування в дослідженні об’єктів гідрографії на території Закарпатської області

Розглянуті теоретичні основи використання методів лазерного сканування місцевості в дослідженні об’єктів гідрографії та наведені формули для оцінки числових характеристик наповнення водних басейнів в разі зміни рівня води.



Ключові слова: дистанційне зондування, цифрова модель рельєфу, лазерне сканування, гідрографічні об’єкти, векторна карта.
Khlyan Y., Zdobytska N. Application methods of remote sensing for research of objects of hydrography on territory of Zakarpattya region

Theoretical bases of the use of methods of laser scanning of terrain are considered during research of hydrographical objects and formulas are resulted for estimation of numerical characteristics of filling water pools at the changing of water level.



Key words: remote sensing, digital model of relief, laser scanning, hydrographical objects, vectorial map.
Хлян Я., Здобицкая Н. Использование дистанционных методов при исследовании объктов гидрографии на территории Закарпатской области

Рассмотрены теоретические основы использования методов лазерного сканирования местности при исследовании объектов гидрографии и приведены формулы для оценки числовых характеристик наполнения водных бассейнов при изменении уровня подъема воды.



Ключевые слова: дистанционное зондирование, цифровая модель рельефа, лазерное сканирование, гидрографические объекты, векторная карта.

УДК 528.004



ТЕХНОЛОГІЯ СУПУТНИКОВОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ

Z-BLADE
О. Біда, асистент, В. Андрушенко, асистент

Львівський національний аграрний університет
Постановка проблеми. Сьогодні, вибираючи нове та, як правило, дороге обладнання, фахівці оцінюють, передусім, його продуктивність та ефективність. Зараз постає питання визначати просторові координати приймачами GNSS за наявності різних перешкод.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітним аспектам використання GNSS-методів приділено достатньо багато уваги не тільки у закордонних виданнях, але й в Україні. Принципова різниця у вітчизняних публікаціях з цієї тематики полягає у тому, що в більшості з них наводяться результати досліджень, які ґрунтуються на технологіях початкового етапу розвитку GNSS.Водночас у вітчизняних публікаціях геодезичного спрямування мало уваги звертається на сучасні GNSS-технології.

Постановка завдання. Технологія визначення місця розташування Z-Blade розроблена компанією Spectra Precision на основі багаторічного досвіду. Це ноу-хау у сфері супутникового позиціонування дає розуміння того, що майбутнє приймачів GNSS полягає в ефективному використанні сигналів усіх угруповань супутників, не спираючись лише на супутники GPS. Основна мета роботи полягає в аналізі роботи технології Z-Blade.

Виклад основного матеріалу. Компанія Spectra Precision у 2011 році представила унікальну технологію супутникового позиціонування Z-Blade, яка створює можливість визначати просторові координати приймачами GNSS за наявності таких перешкод, як високі будівлі, щільна міська забудова або густі крони дерев, забезпечуючи істотне підвищення продуктивності під час польових робіт. Ця технологія була реалізована в декількох моделях обладнання компанії Spectra Precision, таких як приймачі ProMark800, ProMark220 та ProFlex800.

У можливості об'єднаної обробки сигналів, одержуваних від супутників різних угруповань GNSS, полягає унікальність технології Z-Blade. Такий підхід дає змогу використовувати будь-які комбінації сигналів GNSS і призводить до незалежності від супутників GPS. Більшість виробників високоточного супут­никового геодезичного обладнання пропонують приймачі, які дозволяють ви­значати координати з використанням різних GNSS. Причому одні доводять це демонстрацією можливості приймачів відстежувати й використовувати сигнали GNSS, відмінні від GPS, а інші – підвищенням точності визначення місця розташу­вання та достовірності результатів, забезпечуваних додатковими супут­никами до сигналів GPS. Але всіх їх об'єднує те, що вони розглядають ГЛОНАСС, Galileo, Compass та інші системи тільки як доповнення до GPS. Такий підхід є GPS-орієнтованим, оскільки сигнали супутників будь-яких сузір'їв, крім супутників GPS, використовуються тільки як доповнення до 46 супутників GPS для позиціонування [1].

Основний принцип GNSS-орієнтованої технології, якою є Z-Blade, досить простий. Він передбачає, що кожен доступний супутник, незалежно від його належності до того чи іншого угруповання, рівнозначний та супутникові сигнали можуть бути взаємозамінними під час обчислення координат місця розташування. У такому підході немає основної залежності від сигналів GPS, оскільки навіть робота в режимі RTK можлива і без супутників GPS. Цей принцип значно збільшує потенціал доступних супутників, у тому числі на територіях, де більшість супутників одного угруповання не доступна через перешкоди і з'являється висока ймовірність того, що кількість супутників GNSS, які залишилися, буде достатньою для обчислення місцезнаходження та фіксованого рішення RTK.

На рисунку відображено два підходи – GPS-орієнтований та GNSS-орієнтований. На рисунку (ліворуч) показано стандартний підхід, який вико­ристовується в більшості приймачів GNSS, пропонованих на сьогодні. Якщо видимих супутників GPS недостатньо (наприклад, тільки три), місце розташування не може бути обчислено, навіть якщо є декілька супутників інших систем, наприклад ГЛОНАСС.

Рисунок (справа) демонструє технологію Z-Blade. Цей підхід передбачає, що всі доступні супутники є рівними між собою, і наявність п'яти супутників вже дає змогу однозначно визначити координати приймача. У цьому разі відсутні обмеження на мінімальну кількість супутників GPS за умови достатньої загальної кількості супутників для отримання фіксованого рішення, що робить можливим роботу в режимі RTK [1].

Рис. GPS-орієнтований та GNSS-орієнтований підходи.


У результаті технологія Z-Blade забезпечує визначення координат у багатьох ситуаціях, де GPS-орієнтовані приймачі GNSS не зможуть розв’язати задачу. Однак технологія Z-Blade – це не тільки GNSS-орієнтований підхід для надійного позиціонування. Вона також передбачає функції, що дають змогу підвищити продуктивність обладнання GNSS під час роботи в RTK-мережах, таких як VRS, FKP або MAC, і з поодинокими базовими станціями. Навіть за хороших умов прийому сигналу (зазвичай це відкритий небесний простір) існує безліч потенційних проблем під час роботи в RTK-мережах. Наприклад, часто зустрі­чається неоптимальна геометрія мережі, а також проблема зсуву шкали часу ГЛОНАСС. Обчислення зсуву шкали часу в роботі із сигналами ГЛОНАСС залежить від виробника обладнання, і помилки можуть призвести до збільшення проміжку часу до першого фіксованого рішення (TTFF) або до неможливості отримання фіксованого рішення взагалі.

Унікальна можливість технології Z-Blade дає змогу супутниковому приймачу працювати тільки з використанням однієї системи в режимі ГЛОНАСС або тільки в режимі Compass, коли це потрібно. Незважаючи на те, що це не зовсім звичайний режим роботи для більшості геодезистів, така можливість може бути важлива в роботі за державними замовленнями, коли потрібна впевненість у тому, що обладнання може використовуватися і в період відключення сигналів GPS або в разі відмови від використання GPS.

Технологія Z-Blade оптимізована для роботи у всіх мережах, незалежно від виробника приймача базової станції. Спеціальний механізм обробки даних у мережах з використанням технології Z-Blade автоматично підлаштовує обчислення координат відповідно до типу мережі, типу окремих базових станцій тощо, усуваючи таким чином потенційні проблеми, пов'язані зі зсувом шкали часу ГЛОНАСС.

Ця технологія дає геодезистам кілька важливих переваг. Одна з них вже була описана вище – це можливість працювати в районах з частково закритим небосхилом, де використання супутникових систем обмежене або навіть неможливе. Технологія Z-Blade також дає перевагу у випадках, коли сигнали GPS доступні, але через сильні зовнішні перешкоди (наприклад, на частотах GPS L1 та L2) їх може бути недостатньо для визначення місця розташування. Така ситуація не є проблемою для приймачів, оснащених технологією Z-Blade, які продовжують визначати місце розташування доти, доки сигнали від інших GNSS доступні.

Завдяки вдосконаленим механізмам обробки RTK, технологія Z-Blade забезпечує скорочення часу до першого фіксованого рішення в мережах базових станцій, незалежно від виробника обладнання. Таким чином, можна відзначити переваги технології Z-Blade і користувачів, що працюють з таким обладнанням:


  • визначення місцезнаходження, коли є зовнішні природні чинники, що перешкоджають прийому сигналів GNSS;

  • обчислення координат приймача GNSS навіть під час виникнення зовнішніх перешкод у сигналах GPS на частотах L1/L2;

  • можливість визначення координат у режимах «тільки за ГЛОНАСС», «тільки за Galileo» (європейська система) і «тільки за Beidou» (китайська система), якщо це потрібно для вирішення спеціальних завдань;

  • швидке та надійне отримання фіксованих рішень на великих базових лініях, у тому числі під час роботи в мережах VRS, MAC і FKP;

  • оптимальна робота з даними приймачів будь-яких виробників на базових станціях [1].

Висновки. Прилади з технологією Z-Blade допоможуть геодезистам, що працюють у складних для GNSS-приймачів умовах, зведуть до мінімуму місця, де необхідно використовувати альтернативне геодезичне обладнання (наприклад, оптичні прилади). Ця унікальна технологія дає змогу геодезистам підвищити точність, ефективність і продуктивність, таким чином максимізуючи цінність їх інвестицій в GNSS-обладнання.

Бібліографічний список

1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.spectraprecision.com/.

2. Костецька Я. М. Геодезичні прилади. Ч. 2: Електронні геодезичні прилади / Я. М. Костецька. – Львів : ІЗМН, 2000. – 324 с.
Біда О., Андрушенко В. Технологія супутникового позиціонування Z-Blade

Розкрито зміст унікальної технології Z-Blade, що дозволить підвищити точність, ефективність і продуктивність геодезичних робіт.



Ключові слова: Z-Blade, Spectra Precision, GNSS, супутникове позиціонування, ProMark.
Bida O., Andryshenko V. Technology of satellite positioning Z-Blade

The content innovative technology Z-Blade, which will improve the accuracy, efficiency and performance of surveying.



Key words: Z-Blade, Spectra Precision, GNSS, satellite positioning, ProMark.
Бида О., Андрушенко В. Технология спутникового позиционирования Z-Blade

Раскрыто содержание уникальной технологии Z-Blade, которая позволит повысить точность, эффективность и производительность геодезических работ.



Ключевые слова: Z-Blade, Spectra Precision, GNSS, спутниковое позициониро­вание, ProMark.

ЮВІЛЕЇ

ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА!

Зіновію Павловичу Флекею – 80
Зіновій Павлович Флекей народився 18 квітня 1934 року у мальовничому селі Улашківцях, що на Тернопільщині. Дитинство та юність провів у цьому велелюдному селі, виростаючи у дружній багатодітній сім’ї, де, крім нього, підростали ще шестеро його молодших братів.

У 1950 році Зіновій Павлович вступив на землевпорядне відділення Чортківського гідромеліоративного технікуму, а після його закінчення з 1954 року працював на Одещині: спочатку інженером-землевпорядником у Красноокнян­ському районі, а згодом на посаді старшого інженера-землевпорядника у Болградському районі.

У 1966 році З. П. Флекей без відриву від виробництва закінчив земле­впорядний факультет Львівського сільськогосподарського інституту, а з листопада 1966 року його трудова діяльність пов’язана з кафедрою землевпорядного проектування Львівського СГІ. З перших днів своєї праці в інституті на посаді асистента, а з 1974 року старшого викладача Зіновій Павлович творчо поєднував навчально-методичну роботу з науково-дослідною та виробничою діяльністю. Тривалий час З. П. Флекей за сумісництвом працював начальником землевпоряд­ного загону, а пізніше науковим керівником і начальником студентської земле­впорядної експедиції, яка була створена при кафедрі землевпорядного про­ектування у 1968 році з метою підвищення рівня практичного вишколу студентів завдяки їх залученню до виконання землевпорядних робіт в умовах виробництва.

За результатами досліджень, проведених у Молдавії, З. П. Флекей у 1979 році в Московському інституті інженерів землевпорядкування захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему „Протиерозійна організація території колгоспів півдня Молдавської РСР”.

Упродовж 10 років (1972  1982) він був відповідальним секретарем редакційної колегії щорічних наукових збірників, що видавались на земле­впорядному факультеті Львівського СГІ.

У 1983 році З. П. Флекею присвоєно вчене звання доцента. Працюючи на цій посаді, Зіновій Павлович проявив себе як умілий лектор та педагог. Протягом 1976  1988 рр. Зіновій Павлович був заступником декана землевпорядного факультету. Тривалий час З. П. Флекей очолював методичну комісію факультету, у 1992  1995 рр. був секретарем навчально-методичного об’єднання із землевпоряд­кування при Міністерстві аграрної політики України, неодноразово призначався головою Державної екзаменаційної комісії зі спеціальності „Землевпорядкування” у Бучацькому державному аграрному коледжі. У 19971999 рр. учений очолював новостворений Західний НДІ землеустрою і земельного кадастру Львівського НАУ.

Характерною ознакою педагогічної та наукової роботи З. П. Флекея в Дублянах є постійний тісний зв’язок із землевпорядним виробництвом. Серед основних напрямів наукових досліджень З. П. Флекея можна виділити такі:


  • систематизація та вдосконалення методів протиерозійної організації території;

  • оптимізація використання та впорядкування земель сільськогосподарського призначення та земель населених пунктів;

  • науково-методичне забезпечення реалізації земельної реформи в умовах системної трансформації економіки;

  • розвиток теоретико-методологічних основ землевпорядного проектування.

За вагомі здобутки у підготовці та вихованні висококваліфікованих фахівців-землевпорядників та значний внесок у науково-методичне забезпечення проведення земельної реформи в Україні Зіновію Павловичу- Флекею у 2004 році присвоєно звання почесного землевпорядника України.

Хоч сьогодні Зіновій Павлович перебуває на заслуженому відпочинку, проте він сповнений енергії та творчих задумів на майбутнє. Особливо палко наш ювіляр вболіває за сучасний стан і перспективи землевпорядної освіти в Україні, часто бере участь у дискусіях з цих питань у центральних фахових виданнях та на Інтернет-форумах, про що свідчить підготовлений під його керівництвом практикум з дисципліни «Геодезичні роботи в землеустрої».

Зараз можемо го­ворити про нього не лише як про висококваліфікованого фахівця-землевпорядника, науковця-дослідника та педагога-наставника, а й як про непересічну особистість, енергійну та працьовиту людину. Зіновій Павлович уміло поєднує високу працездатність з доброзичливістю, вимогливістю та принци­повістю. Ці якості, а також організаторські здібності та високий професіоналізм стали основою його авторитету серед колег і студентів.

Вітаючи Зіновія Павловича Флекея зі славним ювілеєм, хочемо побажати йому міцного здоров’я, оптимізму, життєвої енергії, земних щедрот, натхнення і звершення творчих задумів.
Колектив кафедри землевпорядного проектування


ПАМ’ЯТІ

ДРОЗДЯКА МИРОНА ВОЛОДИМИРОВИЧА

(12 травня 1939 р. – 28 серпня 2004 р.)
Кандидат економічних наук, доцент Дроздяк Мирон Володимирович зробив вагомий внесок в утвердження кафедри земле­впорядного проектування Львівського національного аграрного університету як авторитетного осередку з підготовки інженерів-землевпорядників вищої кваліфікації та гідно продовжував традиції львівської наукової школи землевпорядкування, заснованої професором О. Д. Шулейкіним.

Своє життя з цим ВНЗ Мирон Володимирович поєднав у 1960 році, вступивши на землевпорядний факультет Львівського сільськогосподарського інституту (тепер – Львівський НАУ). Після закінчення навчання, у 1965 році, за державним розподілом був скерований на роботу до Чернівецького філіалу інституту “Укрзем­проект”, де долучився до виконання комплексу землевпорядних робіт, пов’язаних з протиерозійною організацією території. Саме з цього часу Мирон Володимирович зацікавився методами захисту сільсько­господарських угідь від згуб­ного впливу ерозійних процесів та зробив перші спроби запровадження результатів власних аналітичних досліджень у землевпорядне виробництво. Під його керів­ництвом була складена Генеральна схема протиерозійних заходів у Чернівецькій області.

У 1968 році М. В. Дроздяк вступив до аспірантури при кафедрі земле­впорядного проектування Львівського сільськогосподарського інституту. Пара­лельно з навчанням в аспірантурі Мирон Володимирович активно займався розробкою експериментальних проектів, що давало змогу здійснювати апробацію власних рекомендацій та результатів наукових досліджень колег безпосередньо у виробничих умовах.

Після закінчення аспірантури (1971 р.) працює асистентом кафедри землевпорядного проектування, поєднує навчально-методичну роботу з науковою та бере активну участь у розробці експериментальних проектів протиерозійних заходів у господарствах Чернівецької області та Чимишлійського району Молдавії.

За результатами проведених досліджень у 1974 році М. В. Дроздяк захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему “Основні питання землевпорядкування в районах зливової ерозії ґрунтів (на прикладі колгоспів Чернівецької області УРСР)”. Після захисту дисертації М. В. Дроздяк глибше зацікавився проблемами вдосконалення математичних методів обґрунтування проектних рішень у землевпорядкуванні. Він підготував пропозиції щодо змісту нового навчального курсу “Економіко-математичні методи і програмування в землевпорядкуванні”, під час роботи над якими проходив стажування у Ленінградському сільськогосподарському інституті. Глибоке вивчення зібраного матеріалу невдовзі дало змогу вченому на високому рівні читати лекції, вести лабораторні та практичні заняття, керувати курсовим і дипломним проектуванням, консультувати викладачів і аспірантів факультету з цієї дисципліни. У 1976 році М. В. Дроздяку присвоєно вчене звання доцента.

За безпосередньої участі М. В. Дроздяка на кафедрі землевпорядного проектування було висунуто, теоретично обґрунтовано та апробовано в умовах виробництва ідею організації та оперативного ведення системи динамічних сівозмін, яка згодом стала непересічним науковим надбанням кафедри.

У 1986−1990 рр. М. В. Дроздяк був науковим керівником досліджень, що проводились на кафедрі за госпдоговірною темою, у результаті яких розроблено модель системи ґрунтозахисного земле­робства з контурно-меліоративною організацією території в умовах Західного регіону України. Основні результати наукових досліджень колективу кафедри за період 80-х років минулого століття знайшли своє відображення у навчальному посібнику, підготовленому доцентом М.В. Дроздяком у співавторстві з доцентами М. А. Мицаєм та Я. І. Лютим.

На початку 90-х років доцент М. В. Дроздяк зосередив свою увагу на вивченні проблем еколого-економічної оптимізації викорис­тання та охорони земель сільськогос­подарського призначення й аналізі можливостей збагачення теоретичних основ і методик землевпорядного проектування методами ландшафтної екології. Саме в цей час ним підготовлено програму вивчення дисципліни “Агроландшафтна організація території”, на базі якої згодом за участю інших членів кафедри розроблено методичні рекомендації з виконання лабораторно-практичних робіт з цієї навчальної дисципліни.

У 2001−2002 рр. М. В. Дроздяк був членом робочої групи польсько-українського проекту “Дослідження та моделювання ерозій­них процесів в умовах різних літологічних комплексів”, а у 2002−2004 рр. входив до складу робочої групи “Економіка землекористування” українсько-німецького проекту “Трансфор­маційні процеси в басейні верхнього Дністра”, що проводився під патронатом ЮНЕСКО.

Мирон Володимирович Дроздяк брав активну участь у громадському житті інституту і факультету. Упродовж багатьох років був заступником декана землевпорядного факультету з науково-дослідної роботи, членом вченої ради і методичної комісії факультету, членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій у Львівському ДАУ.

Уже після смерті М. В. Дроздяка вийшов у світ перший в Україні навчальний посібник, в якому викладено основи просторової організації агроланд­шафтів, що базуються на сучасних досягненнях економіки, ландшафтознавства, екології та теорії земле­впорядкування, а у 2008 році в Берліні вийшла друком фундаментальна колек­тивна монографія, присвячена вивченню трансформаційних процесів у басейні верхнього Дністра та аналізу перспектив організації збалан­сованого землекористу­вання в Західній Україні, співавтором одного з параграфів якої був М. В. Дроздяк.

Усі, кому довелося працювати разом з Мироном Володимировичем, високо цінували та поважали його за професіоналізм, толерантність і відповідальність. Численні учні, друзі та колеги пам’ятають Мирона Володи­мировича як великого життєлюба, доброзичливу та віддану справі людину, неординарного вченого та мудрого педагога-наставника.


Колектив кафедри землевпорядного проектування



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка