Програма для музичної школи, музичного відділення початкового спеціалізованого мистецького



Сторінка1/17
Дата конвертації18.12.2016
Розмір2.83 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17
Міністерство культури і туризму України
Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв


Українська та зарубіжна музичні літератури

ПРОГРАМА

для музичної школи, музичного відділення

початкового спеціалізованого мистецького

навчального закладу (школи естетичного виховання)

Київ 2008

Укладачі: Я.А. Бодак, В.В. Гукова, О.В. Єпімахова,

О.А. Карлова, В.В. Кулик, О.І. Полячок,

О.М. Семирозум, Н.І. Смольська, І.М. Томасишин –

викладачі мистецьких навчальних закладів України


Керівник Т.Й. Постоловська
Рецензент О.М. Давидова – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, член Національної спілки композиторів України, член експертної ради Всеукраїнського конкурсу навчальних програм

Відповідальна

за випуск Н.І. Смольська
Редактор Я.А. Бодак

© Державний методичний центр

навчальних закладів культури

і мистецтв України, 2008


ЗМІСТ
Відомості про укладачів ………………………………………………………….

П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а …………………………………………..

Вступ …………………………………………………………………………………………

Мета і основні завдання навчального предмета “Українська та зарубіжна музичні

літератури” …………………………………………………………………………………..

Характеристика структури курсу …………………………………………………………

Побудова та зміст курсу: методологічні засади і методичні рекомендації …………

Особливості організації навчально-виховного процесу ……………………………….

Рекомендації щодо організації та проведення контрольних заходів …………………

Рекомендації щодо проведення випускного іспиту з предмета “Українська та

зарубіжна музичні літератури” ………………………………………………..………….


Організація обліку успішності та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
З М І С Т Н А В Ч А Л Ь Н О Г О М А Т Е Р І А Л У. Варіант 1.

Орієнтовний тематичний план (Термін вивчення предмета – 6 років)

Початковий курс (6 тематичних розділів) .……………………………...........

Основний курс (18 тематичних розділів) ……………………………………………..
З М І С Т Н А В Ч А Л Ь Н О Г О М А Т Е Р І А Л У. Варіант 2.

Орієнтовний тематичний план (Термін вивчення предмета – 5 років) …………

Початковий курс (6 тематичних розділів) .……………………………...........

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичок …………………….

Вимоги щодо засвоєння учнем основних музичних термінів і понять ……………….

Основний курс (9 тематичних розділів) ……………………………………………..

Основні завдання щодо формування й розвитку умінь і навичок …………………….

Вимоги щодо засвоєння учнем основних музичних термінів і понять ………………..
Д о д а т к и ……………………………………………………………………………….

Додаток № 1. Орієнтовний варіант тесту ……………………………………………..……


Додаток № 2. Орієнтовний варіант анкети ……………………… ………………………

Додаток № 3. Орієнтовний варіант музичної вікторини .......................................................

Додаток № 4. Орієнтовний варіант музичної вікторини для випускного іспиту …………

Додаток № 5. Орієнтовний варіант анкети для випускного іспиту ………………………

Додаток № 6. Рекомендації щодо оформлення відповідей на питання анкети для

випускного іспиту ……………………………………………………………



Додаток № 7. Рекомендації щодо оцінювання робіт випускного іспиту …………………

Додаток № 8. Словник емоційно-образних визначень характеру музики ………………
Б і б л і о г р а ф і я ………………………………………………………………………...

Відомості про укладачів


Я.А. Бодак


- викладач-методист Дрогобицького державного музичного училища ім. В. Барвінського

В.В. Гукова

- викладач-методист дитячої музичної школи № 1 м. Суми

О.В. Єпімахова

- викладач-методист дитячої музичної школи № 7

м. Кривий Ріг



О.А. Карлова

- викладач-методист дитячої музичної школи № 3

м. Кривий Ріг



В.В. Кулик

- викладач-методист дитячої музичної школи

м. Вишневе Київської області



О.І. Полячок

- викладач-методист дитячої музичної школи № 3

м. Кіровограда



Т.Й. Постоловська

- кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Київського державного вищого музичного училища ім. Р.М. Глієра, голова експертної комісії за напрямом «Музичне мистецтво» та член експертної ради Всеукраїнського конкурсу навчальних програм

О.М. Семирозум

- викладач вищої категорії дитячої музичної школи № 35 м. Києва

Н.І. Смольська

- методист вищої категорії Державного методичного центру навчальних закладів культури і мистецтв України, викладач-методист дитячої музичної школи № 14 ім. Д. Кабалевського м. Києва

І.М. Томасишин

- викладач-методист дитячої школи мистецтв № 8

м. Києва





П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а

Вступ

На сучасному етапі курс музичної літератури в школах естетичного виховання набуває якості головного інтегрувального предмета. Саме на уроках музичної літератури слухові та професійні виконавські навички учнів, здобуті ними теоретичні знання, естетичні та емоційні враження виступають чинниками формування цілісного уявлення про духовний розвиток людства та взаємозв’язок музичного мистецтва з іншими видами художньої діяльності людини. Таким чином, музична література як теоретичний предмет узагальнювального характеру сприяє становленню загальноестетичної культури учнів та підвищує рівень фахової підготовки майбутніх професійних музикантів.

Програма з предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” розрахована на учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл мистецтв, музичних шкіл).

Згідно з Типовими навчальними планами музичної школи, музичного відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання)1 предмет “Українська та зарубіжна музичні літератури” об’єднує курси української музичної літератури та зарубіжної музичної літератури, які раніше викладалися окремо. Це дає можливість сформувати в учнів цілісне об’ємне уявлення про музичну культуру людства в історичній перспективі, об’єднати різні явища культурного простору в єдиний потік. Така точка зору на здобутки вітчизняної музики дозволяє яскравіше відчути її унікальність та своєрідність і, водночас, спорідненість із найвищими досягненням світової культури.

Програма спирається на зміст попередніх програм та розгорнутих тематичних планів з музичної літератури, а саме Лагутіна О.І. та Смирнової Є.С. (М., 1970), Лисянської Є.Б. (М., 1988), Лісецького С.Й. (К., 1989), Бодака Я.А. (К., 2001), Борисевич Ж.В., Ведищевої Т.В., Хрустальової Н.О., Яковчук Н.Н. (К., 2003). Водночас, у Програмі запропоновано новий підхід до викладання деяких розділів і тем, що відбиває педагогічний і музикознавчий досвід її укладачів, а також враховує потреби сучасної музичної школи.

При підготовці навчальної Програми був врахований принцип комплексного вивчення учнями музичних дисциплін, який передбачає міжпредметні зв’язки (“Музичний інструмент”, “Сольфеджіо”, “Колективне музичення”) і активно спирається на отримані знання, вміння та навички.

Навчальна Програма з предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” як навчальне видання має наступну структуру:

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



  • Вступ

  • Мета і основні завдання навчального предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури”

  • Характеристика структури курсу

  • Побудова та зміст курсу: методологічні засади і методичні рекомендації

  • Особливості організації навчально-виховного процесу

  • Рекомендації щодо організації та проведення контрольних заходів

  • Рекомендації щодо проведення випускного іспиту з предмета «Українська та зарубіжні музичні літератури»

  • Організація обліку успішності та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (Основна частина)

ВАРІАНТ 1

  • Орієнтовний тематичний план

  • Перелік основних завдань щодо формування й розвитку умінь і навичок та вимоги щодо засвоєння основних музичних термінів і понять до кожного року вивчення предмета або розділу курсу

  • Зміст предмета по кожному року вивчення предмета або розділу курсу

  • Музичний (ілюстративний) матеріал (обов’язковий і рекомендований) до кожного року вивчення предмета або розділу курсу

ВАРІАНТ 2

  • Орієнтовний тематичний план

  • Перелік основних завдань щодо формування й розвитку умінь і навичок та вимоги щодо засвоєння основних музичних термінів і понять до кожного року вивчення предмета або розділу курсу

  • Зміст предмета по кожному року вивчення предмета або розділу курсу (адаптувати відповідно до змісту предмета за ВАРІАНТОМ 1)

  • Музичний (ілюстративний) матеріал (обов’язковий і рекомендований) до кожного року вивчення предмета або розділу курсу (адаптувати відповідно до змісту предмета за ВАРІАНТОМ 1)

БІБЛІОГРАФІЯ

ДОДАТКИ


  • Додаток № 1. Орієнтовний варіант тесту

  • Додаток № 2. Орієнтовний варіант анкети

  • Додаток № 3. Орієнтовний варіант музичної вікторини

  • Додаток № 4. Орієнтовний варіант музичної вікторини для

випускного іспиту

анкети для випускного іспиту

  • Додаток № 7. Рекомендації щодо оцінювання робіт випускного іспиту

  • Додаток № 8. Словник емоційно-образних визначень характеру музики


Мета і основні завдання навчального предмета

Українська та зарубіжна музичні літератури”

При викладанні предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” необхідно враховувати такі взаємопов’язані аспекти:

навчальний — формування системи знань про музичне мистецтво та його зв’язки з іншими видами мистецтв;

виховний — формування культури сприйняття, почуттів, світогляду та морально-естетичного ідеалу;

розвиваючий — всебічний гармонійний розвиток особистості учня, розвиток бачення національного у контексті всесвітнього.

Відповідно до цього мета предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” полягає у вихованні національно свідомої гармонійної особистості зі сформованими базовими елементами художнього мислення та навичками початкової професійної музичної освіти.

Визначена мета курсу обумовила наступні його завдання:


  • сформувати вміння усвідомлено та емоційно слухати музику, розширити музичний світогляд, закласти основи музичного смаку і системи естетичних цінностей, створивши тим самим передумови для подальшої мистецької освіти (самоосвіти) учня;

  • виховати любов і повагу до українського музичного мистецтва в усіх його історико-стильових та жанрових виявах; сформувати уявлення про своєрідність національного музичного мистецтва;

  • надати учню комплекс інформаційних та понятійних знань, що виступають засобом пізнання та складають основу музично-теоретичних і музично-історичних уявлень про музику;

  • виховати в учнів спеціальні уміння: сформувати у них початкові навички аналізу музичних творів та уміння викладати свої думки і враження про ті чи інші явища музичного мистецтва.

Характеристика структури курсу

Згідно з Типовими навчальними планами Програма з предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” розрахована на 6 або 5 років викладання. Загальний обсяг курсу складає 350 годин.

При викладанні предмета протягом 6-ти років (далі ВАРІАНТ 1) матеріал вивчається з 3-го по 8-й класи (строк навчання 8 років) і з 1-го по 6-й класи (строк навчання 6 років). Розподіл годин становить: 1,5 години на тиждень протягом перших чотирьох років вивчення предмета і по 2 години на тиждень упродовж двох останніх років.

Як варіант Типовими навчальними планами дозволено планування вивчення предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” протягом 5 років (далі ВАРІАНТ 2): з 4-го по 8-й клас (строк навчання 8 років) і з 2-го по 6-й клас (строк навчання 6 років). У цьому випадку розподіл годин становить 2 години на тиждень.

Враховуючи специфіку предмета та вікові особливості учнів, курс поділяється на початковий і основний.

Початковий курс за 6-річним терміном викладання предмета охоплює 2 роки, а за 5-річним – 1,5 року. Мета початкового курсу полягає в ознайомлені учнів зі змістом та будовою музичних творів, основними жанрами народної та професійної музики.

Основний курс за 6-річним терміном викладання предмета триває 4 роки, а за 5-річним – 3,5 року. Його зміст побудовано за хронологічним принципом і охоплює розвиток музичного мистецтва від давніх часів до сучасності.

Розмежування матеріалу на українську і зарубіжну музику здійснено лише там, де цього потребує його специфіка.

Вивчення матеріалу по тематичних розділах за 6-річним терміном викладання предмета (ВАРІАНТ 1) розподілено наступним чином:

П О Ч А Т К О В И Й К У Р С (6 тематичних розділів)


І семестр. Розділ І. Музика в нашому житті

Розділ ІІ. Зміст музичних творів

ІІ семестр. Розділ ІІІ. Елементи музичної мови



Розділ IV. Мистецтво музичного виконавства

І семестр. Розділ V. Українська народна музична творчість

ІІ семестр. Розділ VI. Музичні жанри та форми


О С Н О В Н И Й К У Р С (18 тематичних розділів)

  • третій рік вивчення предмета

Музична культура від Стародавнього світу до епохи класицизму

І семестр. Розділ І. Музична культура від Стародавнього світу до епохи



бароко

Розділ ІІ. Музична культура Західної Європи на межі ХVII та

XVIII століть. Творчість Генделя і Баха як новий етап в

історії світової музики

Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко

ІІ семестр. Розділ ІV. Західноєвропейська музика епохи класицизму

Розділ V. Українська музика епохи класицизму


  • четвертий рік вивчення предмета

Музична культура ХІХ століття

І семестр. Розділ VI. Романтизм — провідний напрямок у мистецтві ХІХ ст.

ІІ семестр. Розділ VII. Російська музика першої половини та середини

ХІХ ст.

Розділ VIIІ. Українська музична культура ХІХ ст.

Розділ IХ. Класики західноєвропейської опери ХІХ ст.


  • п’ятий рік вивчення предмета

Музична культура другої половини ХІХ ст. – першої половини ХХ ст.

І семестр. Розділ Х. Музична культура Росії другої половини ХІХ ст.

ІІ семестр. Розділ ХІ. Українська музика і світова музична культура

Розділ ХІІ. Музична культура України другої половини

ХІХ ст. – початку ХХ ст.


  • шостий рік вивчення предмета

Музична культура кінця ХІХ – початку ХХІ століття

І семестр. Розділ ХІІІ. Музична культура Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст.



Розділ XІV. Музичний імпресіонізм

Розділ XV. Нові течії у музиці ХХ ст.

Розділ XVI. Музична культура Росії ХХ ст.

ІІ семестр. Розділ ХVIІ. Українська музична культура cередини ХХ –



початку ХХІ ст.

Розділ ХVIIІ. Музичні традиції регіонів
Вивчення матеріалу по тематичних розділах за 5-річним терміном викладання предмета (ВАРІАНТ 2) розподілено наступним чином:

ПОЧАТКОВИЙ КУРС (6 тематичних розділів)

  • перший рік вивчення предмета

І семестр. Розділ І. Музика в нашому житті

Розділ ІІ. Зміст музичних творів

Розділ ІІІ. Елементи музичної мови

ІІ семестр. Розділ IV. Мистецтво музичного виконавства



Розділ V. Українська народна музична творчість

  • другий рік вивчення предмета

І семестр. Розділ VI. Музичні жанри та форми

ОСНОВНИЙ КУРС (18 тематичних розділів)

Музична культура від Стародавнього світу до епохи класицизму

ІІ семестр. Розділ І. Музична культура від Стародавнього світу до епохи



бароко

Розділ ІІ. Музична культура Західної Європи на межі ХVII та

XVIII століть. Творчість Генделя і Баха як новий етап в

історії світової музики

Розділ ІІІ. Українська музика епохи бароко

Розділ ІV. Західноєвропейська музика епохи класицизму

  • третій рік вивчення предмета

Музична культура від класицизму до романтизму

І семестр. Розділ ІV. Західноєвропейська музика епохи класицизму



(продовження)

Розділ V. Українська музика епохи класицизму

Розділ VI. Романтизм — провідний напрямок у мистецтві ХІХ ст.

ІІ семестр. Розділ VI. Романтизм як провідний напрямок у мистецтві



ХІХ ст. (продовження)

Розділ VII. Російська музика першої половини та середини

ХІХ ст.

Розділ VIIІ. Українська музична культура ХІХ ст.

Розділ IХ. Класики західноєвропейської опери ХІХ ст.

  • четвертий рік вивчення предмета (дивитись ВАРІАНТ 1 – п’ятий рік

вивчення предмета)

  • п’ятий рік вивчення предмета (дивитись ВАРІАНТ 1 – шостий рік вивчення предмета)

Особливістю основного курсу Програми є наявність у ньому необов’язкових для вивчення тем. У тексті Програми ці теми позначені зірочкою (*). До вивчення зазначені теми вводяться винятково за рішенням викладача і складають ту частину матеріалу, яку викладач має право змінювати у межах Програми. Якщо викладач не включає такі теми до робочого плану, вивільнені години заповнюють за рахунок поглибленого вивчення матеріалу з обов’язкових тем курсу.
Побудова та зміст курсу:

методологічні засади і методичні рекомендації

Мета та завдання предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури” визначають наступні методологічні принципи Програми:



1. До вивчення і ознайомлення у навчальному процесі відібрано твори, що складають золотий фонд світової музичної культури, є доступними для дитячого сприйняття та популярними серед широких слухацьких мас.

2. Українській музиці в даній Програмі надано статус носія національної своєрідності українського народу. Саме тому всі теми української музичної літератури у Програмі є обов’язковими для вивчення.

3. Початковий курс складається із 6-ти тематичних розділів, а саме: вступного “Музика в нашому житті” та п’яти основних “Зміст музичних творів”, “Елементи музичної мови”, “Мистецтво музичного виконавства”, “Українська народна музична творчість”, “Музичні жанри та форми”. Зважаючи на те, що предмет починають викладати дітям більш раннього віку, такий розподіл навчального матеріалу сприятиме розвитку у дітей здатності емоційно реагувати на музику і створить передумови до подальшого її осмислення.

4. Визначення українського музичного мистецтва пріоритетним чинником у процесі формування національної свідомості учнів зумовило виділення в окрему та одну із найзначніших тем курсу блоку “Українська народна музична творчість”. Передбачається практичне засвоєння значної кількості фольклорних зразків.

5. Вивчення розділу “Музичні жанри та форми” пропонується безпосередньо після тематичного розділу “Українська народна музична творчість”. Таке структурування матеріалу підкреслить зв’язок жанрів професійної та народної музичної творчості і полегшить сприйняття і засвоєння поняття жанру в музиці.

6. В основному курсі, який складається із 18-ти тематичних розділів, застосовано елементи історичного підходу. Це виявилося у розширенні хронологічних рамок Програми і введенні низки оглядових тем, що висвітлюють розвиток музичного мистецтва від давніх часів до сучасності, а також соціокультурні та історико-стильові явища світової культури. Матеріал оглядових тем, з одного боку, має сприяти формуванню в учнів цілісного уявлення про музичну культуру людства, а з іншого, — скласти інформаційне підґрунтя для вивчення основних тем курсу. Позитивний момент зазначених оглядових тем полягає у можливості застосування міжпредметних зв’язків широкого плану. Проведення паралелей з іншими видами мистецтва та виявлення взаємовпливу історико-культурних подій і мистецьких процесів сприятиме формуванню в учнів цілісного уявлення про розвиток духовних надбань людства.

7. Хронологічний метод викладання матеріалу в основному курсі передбачає використання історико-стильового підходу, який, однак, рекомендується застосовувати із суттєвими обмеженнями. Викладання курсу музичної літератури з історичної точки зору виходить за межі мети і завдань даного предмета. Разом з тим, до Програми введено основні історико-стильові поняття музичного процесу. Застосування історико-стильової термінології (бароко, класицизм, романтизм тощо) виступає засобом структурування музичного матеріалу. Знайомство із конкретними стильовими явищами має відбуватися на початковому рівні.

8. У Програмі запропоновано вивчати творчість композитора як цілісне явище, без докладного розгляду її еволюції. У початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі є недоцільним розгляд процесу формування індивідуального стилю, оскільки це потребує аналізу значної кількості творів митця, що ілюструють етапи його творчого становлення.

9. В останньому тематичному розділі Програми передбачено години на ознайомлення із музичною культурою реґіону. У розділі “Музичні традиції реґіонів” можна розглядати явища, які сформовані під впливом конкретних історико-культурних подій та процесів, а саме: музика етнічних груп, що проживають на території України, твори композиторів реґіону, мистецьке життя краю (фестивалі сучасної академічної музики тощо), музичні явища, що зумовлені історичними причинами (богослужбові піснеспіви греко-католицької чи римо-католицької церкви, пісні УПА тощо). Матеріал теми не обмежується хронологічними рамками і є творчою роботою викладача.

10. Для кращого засвоєння учнями музичних термінів і понять вони вводяться поступово і з повторенням протягом усього терміну вивчення предмета.

11. Музичний (ілюстративний) матеріал до тем розподілено на обов’язковий для вивчення (у тексті виділено жирним шрифтом із зазначенням в дужках найважливіших музичних тем) і рекомендований.

Якщо викладач не має можливості використання зазначених у Програмі рекомендованих творів або вважає ознайомлення з ними недоцільним, він може залучити інший музично-ілюстративний матеріал.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Навчальний процес у початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах структурований у 35 тижнів на рік, що за основним 6-річним терміном викладання предмета (ВАРІАНТ 1) відповідає 52,5 годинам на рік протягом перших 4-х років вивчення предмета і 70 годинам на рік протягом останніх двох років вивчення предмета, а за 5-річним терміном викладання предмета (ВАРІАНТ 2) 70 годинам на рік протягом всього періоду вивчення предмета. Відповідно до семестрового поділу, на перше півріччя припадає 16 тижнів (24 години або відповідно 32 години), а на друге – 20 тижнів (28,5 годин або відповідно 38 годин). Із них передбачені години на вивчення нового матеріалу, на повторення матеріалу, на проведення контрольних і підсумкових уроків.

Основною формою проведення занять є урок.

Поряд із викладенням нового матеріалу обов’язковими складовими уроку є опитування і слухання музики.



Опитування, як правило, проводиться на кожному уроці. Форми опитування можуть бути різноманітними. Це й контроль за виконанням домашніх завдань (дивитись Рекомендації щодо організації та проведення

контрольних заходів), закріплення матеріалу поточного уроку, заслуховування спостережень і роздумів учнів щодо прослуханих творів.

Слухання музики є обов’язковою частиною уроку і має супроводжуватись обміном враженнями та поясненнями викладача.
Рекомендації щодо організації та проведення

контрольних заходів

Функція контрольних заходів полягає у перевірці та закріпленні учнями набутих знань та навичок. Контрольні заходи розподіляються на поточні, так звані тематичні опитування, підсумкові, які здійснюються наприкінці семестру або навчального року та випускний іспит.

Матеріал для контрольних заходів викладач добирає самостійно або використовує наявну навчально-методичну літературу.

Рекомендується проводити поточні та підсумкові контрольні заходи у наступних формах:



  • тестування;

  • анкетування;

  • письмові контрольні роботи в ігровій формі;

  • музична вікторина;

  • усне опитування;

  • реферат;

  • інші форми;

  • випускний іспит.

Тестування. Форма контролю (контрольного уроку) у вигляді тесту дає можливість швидко оцінити рівень фактологічних та понятійно-термінологічних знань учнів. Крім того, тестування можливе для усіх без винятку тем курсу (на відміну від вікторини). Саме ці чинники сприяють зручності тесту як форми контролю.

Водночас тестування має негативні моменти. Як показує практика, у гуманітарній сфері досить добре відповісти на тест спроможний навіть той учень, який має про об’єкт опитування найзагальніші уявлення (допоміжними чинниками часто виступають або саме формулювання питання, або варіанти відповідей). Крім того, тест як форма опитування не сприяє розвитку мовних навичок учня.

Тому, рекомендується проводити тестування протягом початкового курсу. Позитив використання тесту саме на цьому етапі навчання полягає, з одного боку, в присутності ігрового ефекту, а з другого боку – у закріпленні в учнів за терміном чітко сформульованого понятійного знання.

Варіант тесту дивитись у Додатку № 1.



Анкетування є більш складною формою контролю (контрольного уроку). Відсутність варіативності відповідей і мобільність анкетування сприяє його зручності як форми перевірки фактологічних і понятійних знань учнів. Проте, як і тест, анкета не сприяє розвитку мовних навичок учнів. Разом з тим, зважаючи на позитивні моменти анкетування, рекомендується проводити його протягом усього курсу викладання предмета. Обсяг питань, їхній зміст і рівень складності визначається матеріалом опитування і віковими особливостями учнів.

Варіант анкети дивитись у Додатку № 2.

До письмових контрольних робіт у ігровій формі можна віднести розв’язання кросвордів, ребусів, заповнення різноманітних таблиць тощо.

Музична вікторина має бути обов’язковою формою контролю (контрольного уроку) протягом усього курсу викладання предмета. Особливий статус цієї форми контролю визначається її функціями: вікторина є єдиним засобом закріплення і перевірки в учнів їхнього слухового досвіду. Поняття “слуховий досвід” охоплює не лише знання конкретних музичних творів, але й уміння учнів розрізняти на слух звучання вокальних та інструментальних тембрів, визначати жанр твору, реґістрові, штрихові, темпово-динамічні та фактурні особливості композиції.

Саме для перевірки слухових уявлень, що не пов’язані із визначенням конкретного твору та його авторства, рекомендується застосовувати музичну вікторину у початковому курсі. Надалі використання вікторини як форми контролю набуває звичного вигляду. При цьому, відповідаючи на завдання вікторини, учні мають дотримуватись визначеного стандарту в оформленні відповіді: композитор (ініціали й прізвище), повна назва твору та його жанр, фраґмент твору (частина, дія), конкретний номер із зазначенням жанру (аріозо, хор, тема головної партії), тональність (обов’язково для сонатної форми; в інших випадках — на розсуд викладача). До вікторини необхідно добирати найяскравіші і найважливіші, з точки зору знання музичного твору, його фраґменти. Загальну кількість номерів для вікторини зазвичай визначає матеріал теми. Зважаючи на максимальну кількість балів, яку може отримати учень, а саме — 12 балів, доцільніше формувати вікторину з 12-ти музичних номерів. При цьому, для перевірки щойно вивченої теми до вікторини можна включити фраґменти творів, які вивчалися раніше.

Варіант вікторини дивитись у Додатку № 3.

Форма усного опитування є найбільш складною формою контролю. Вона вимагає актуалізації не лише фактологічних і понятійних знань учня, але й активізації пам’яті, логіки, мовлення, асоціативності. Як зазначалося вище, уміння розповідати про музику є одним із завдань предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури”. Саме тому форма усного опитування залишається однією з провідних форм контролю. Вона повинна проводитись систематично і з постійним підвищенням вимог.

Задля полегшення сприйняття учнями цієї форми контролю доцільним, але необов’язковим є проведення усного опитування в ігровій формі.

Реферат не є обов’язковою формою контролю і може бути рекомендований для учнів, які будуть продовжувати мистецьку освіту.

Інші форми. Письмова або усна характеристика творів з репертуару учня за фахом, творча письмова робота тощо.

Випускний іспит. Проводиться як правило у письмовій формі і складається переважно з двох частин – музичної вікторини та анкети (дивитись Рекомендації щодо проведення випускного іспиту з предмета “Українська та зарубіжна музичні літератури”).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка